Середа, 07 вересня 2016 11:11

Робота з філологічно обдарованими дітьми. З досвіду роботи учителя ТЗОШ№10 Насипаної О.Ф.

  

На перший погляд, робота з філологічно обдарованими  учнями не є складною. Бо із творчими дітьми набагато легше досягти успіху,  високого рівня знань. Та важливим є психологічний аспект роботи з такими школярами, бо вони є дуже вразливими, емоційними і часто досить замкненими. Нерідко їх здібності та таланти залишаються прихованими і незатребуваними. У колективі вони часом не відчувають підтримки та розуміння і не бачать шляху самореалізації. Поетичні та прозові проби дають шанс проявити себе. Діти стверджуються і згуртовують навколо себе однодумців, близьких по духу товаришів.

Творчі проекти юних літераторів

Чудовою можливістю проявити свої здібності й обдарування є створення юними літераторами проектів.

Кожен проект - це шукання в цариці вишуканої форми Величного Слова. Починається він з ідеї, задуму, котрі потім успішно трансформуються в спільні роботи учнів та вчителя.

Проект оформлювався відповідно до тематики поезій юних літераторів. Щоби привернути увагу своїх однокласників та наставників-педагогів, біля кожної поезії вміщено фото юного автора. Як не зупинитись біля знайомого зображеного обличчя на модернізованій стінгазеті і не прочитати поетичні рядки!

Отже, така форма популяризації дитячої поетичної творчості дала позитивний результат. Проекти отримали хороші оцінки. І, головне, діти почали активніше  проявляти себе в таких креативних експериментах. Юні автори презентували свої твори для учнів рідної школи. А я розкривала значимість тематики даного проекту та відзначала особливість творчої родзинки кожної дитини, підтримувала їх дебют.

Перший проект «Символічна калина» мав на меті зібрати літераторів - початківців різних вікових категорій. У кожному гроні – дитяча поезія та фото автора. А на її листочках  - уривок із поезії «Кобзар» тернопільського поета Віктора Насипаного:

                 А пальці гладять зболену журбу –

                 Старої кобзи розповідь одвічну

                 Про Січ козацьку й доленьку – судьбу

                 Синів вдовиних й сонце «Заповіту».

Наступним кроком у реалізації спільних ідей став проект «Поетичні родзинки» у формі виноградного грона. Він був присвячений Дню української словесності. А потім з’явилися проекти «Поетичні смайлики», «Возвеличимо Слово Боже», «Україна - єдина», «Слава во вишніх Богу».  Для мене і дітей найбільш вражаючим був проект «Україна - єдина», присвячений пам’яті героїв, що загинули на Майдані та в боях на  сході України. А задум цієї композиції виник тоді, коли учениця 11-го класу Наталя Станько принесла свій вірш, який дуже вразив мене і змусив знову відчути біль, який, напевно, вже ніколи не мине. Адже не повернути славних синів України, що полягли на полях борні за Вітчизну. Ось уривок із поезії дівчини:

                 Мамо, ви чули що я терорист?

                 Заразом бандерівець і фашист?

                 Мамо, Ви знали, що я екстремістка?

                 А Вам вже сказали, що люблю терориста?

Проект у формі жовто – блакитної карти України, у західній частині якої  виділена засмучена Тернопільська область, де розміщено фото наших славетних земляків, що загинули. Серед них і випускники Тернопільського національного економічного університету Андрій Юркевич, Віктор Семчук та Володимир Гарматій.

Епіграфом до проекту були слова  із Духовного Гімну України: « Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Навколо карти ми розмістили авторські книги юних літераторів, де було презентовано поезії на патріотичну тематику.

Літературна майстерня

Одним із головних напрямків моєї роботи з філологічно обдарованими учнями є діяльність літературної студії. Намагаюся, щоби кожне засідання проходило яскраво, цікаво і змістовно. Як правило, такі зібрання відбуваються у формі творчих майстерень. Їх метою є розкриття дитячих талантів у царині слова: у поезії, прозі, художньому читанні. Автори – початківці мають змогу продемонструвати свої твори, поспілкуватися, послухати доробки ровесників. І найважливіше -  повірити у свої сили, в особистий творчий потенціал на зустрічах із відомими письменниками, майстрами пера.

Саме через живе спілкування зі знаними тернопільськими поетами у дітей з’являється бажання писати. У щирій неформальній атмосфері літературних зустрічей письменники аналізують, корегують дитячі твори, дають слушні поради, пропонують теми для віршів і діляться секретами майстерності.

Родзинкою таких засідань є щирий, безпосередній діалог між майстром та початківцями.

Тематика засідань майстерень:

  1. «Поети Тернопілля».
  2. «Шевченкове слово у світлі Божої Любові».
  3. «Сміх звеселяє душу».
  4. «Відомі гумористи рідного краю».

 Зокрема, письменник Володимир Кравчук є редактором першої збірки учениці Христини Юськів «Теплий вітер у віконце».

Вважаю, що найважливішою складовою кожного засідання є благословення творчих починань учнів духовним наставником о. Андрієм Юськівим, котрий є редактором часопису «Христова скеля». Лише Благословенне Слово може возродити, виплекати духовну чистоту і силу поетичного слова.

ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ

Уміння виразно читати не приходить саме по собі. Цього  треба навчатися. Майстерний декламатор якоюсь мірою є співавтором тих творів, що звучать у його виконанні. Бо для того, щоби читачі відчули красу і глибину поезії чи прози, треба спочатку  самому збагнути силу і яскравість художнього слова.

Навчання школярів мистецтву декламації потребує серйозної професійної підготовки вчителя а також пошуку нових цікавих методичних прийомів. Керуючи гуртком «Виразне читання», я ставила за мету дати філологічно обдарованим дітям основи теорії виразного читання і закріпити ці знання на практиці під час читання творів різних жанрів. Акцентую увагу на особистості  дитини

Бо серед дітей, що пробують свої сили в декламуванні, є багато сором’язливих, невпевнених у своїх можливостях учнів. Але вони мають любов до слова і часто стають справжніми майстрами. Такі неординарні талановиті школярі – справжня знахідка ля кожного вчителя. Гордість нашої школи – учні, що є призерами та переможцями конкурсів виразного читання: Комаринська Вікторія, Колеснік Артур, Ростецький Роман, Лисенко Вікторія та Томащук Валентина.

 

Постановка національно-релігійних свят

Один із цікавих компонентів роботи з філологічно обдарованими учнями є проведення національно-релігійних свят. Саме одухотворений патріотизм сприяє формуванню духовної національно свідомої особистості.

Уже декілька років у Світлий тиждень я разом із колегою Курганніковою Т.В.  та старшокласниками проводили гаївки з учнями молодшої школи. Саме в цих весняно-великодніх гаївках побачила духовний стержень, що випромінюється із світлих дитячих оченяток. Особливо юнок та юнаків, яким сьогодні складно, а іноді і неможливо «втекти» від комп’ютера, планшета, смартфона. Старші ведуть за руки менших, є їхніми вчителями, наставниками.  А коли ще поряд авторитетні, розуміючі, і навіть трохи дитячі дорослі, то це взагалі чудово.! Підлітки зосереджені, часом знервовані, бо галаслива малеча не завжди слухняно виконує вказівки. Горло болить, але втіха, духовне піднесення. Що може бути кращим?! Маленькі рученятка міцно тримають старшокласники, несміливі рухи поступово перетворюються в танок, що супроводжується радісним оспівуванням краси всього земного і неземного, яке сотворив  люблячий Господь.

-  Чорна гречка, білі кінці, білі кінці, збираймося українці(2). Тримаймося за рученьки, за рученьки, українці молоденькі(2). Як не будем ся тримати, то будуть ся з нас сміяти(2). Градація слів «збираймося», «тримаймося» втілюється в «українці». Контраст «чорно-білі», « не будем триматись – будуть сміятися» є символічним посланням всім українцям – жити в Божому єднанні духа, справи, ідеї.

Яскравим різнобарв’ям та окрасою є такі гаївки : «Пташка», «Кривий танець»,  «Воротар, воротар, воротарчику» та інші. І в кожній із них частиночка Божої мудрості, ласки, любові. Бо без цієї одухотвореності немає відчуття значущості Воскресіння Христового.

Сьогодення наповнило гаївки новими барвами. А для старших дітей – можливість реалізувати себе, відчути значимість своєї особистості в суспільстві.

Крім гаївок, цікавими були «Свято рідної мови», вистава « Микита Кожум’яка», «У світі чарівних казок».

Інновації на уроках літератури

Створення сприятливих умов для креативної діяльності учнів виявлення нових талантів - основна моя мета у використанні інноваційних методів та прийомів на уроках української літератури. Формуються практичні уміння й навички, створюється атмосфера творчої співпраці вчителя та учня.

Метод сугестії, виготовлення скрапбуків, створення фанфіків, кіносценаріїв, малювання кадрами, рольові ігри у формі зустрічі з письменниками та героями, написання творів у різних жанрах, міні-проекти модернізували уроки літератури. Однією із улюблених форм робіт для школярів є створення фанфіків. Фанфік – аматорський твір за мотивами популярних оригінальних літературних творів. , творів кіномистецтва, коміксів та відеоігор. Така діяльність розвиває чуттєві струни дитячої душі, вдосконалює творчі здібності дітей, створює «ситуацію успіху» , удосконалює розуміння внутрішньої логіки й визначеності твору як на рівні сюжету, так і на рівні характерів героїв. Це безмежний простір для креативу та фантазії. Наприклад, у 5 класі учні написали фанфіки до твору В. Короліва-Старого «Хуха-Моховинка». Юні письменники дуже оригінально назвали власні шедеври : «Хуха-трояндочка» , «Хуха-зірочка», «Хуха на місяці», «Хуха-Марсіянка», «Різнобарвна Хуха», «Хухи та їхні пригоди» та інші. Я разом з експертною комісією школярів визначила переможців та призерів. Кожен юний автор отримав приз у оригінальних номінаціях.

Виготовлення скрапбуків вимагає неабиякої майстерності. Адже скрапбук – це «альбом» із фотографіями, фотоколажами, декорований картинами, малюнками, замітками, афоризмами та іншим для того, щоб розкрити сенс виученої теми. Сторінки такого «альбома» оформлюються за певними темами, літературними напрямками, за творчістю письменника чи літературного героя.

Міжпредметні зв’язки

Мабуть, мої колеги часто спостерігали на уроках, як діти в зошитах чи блокнотах щось пишуть, малюють, креслять. Така робота учнів мимоволі дратує вчителя. Адже здається, що школярі не слухають пояснення, а десь блукають у своєму світі, зовсім далекому від морфологічних ознак іменника чи алітерацій та асонансів. Тому я вирішила використати «малярські» здібності дітей, застосовуючи такі інтерактивні вправи як творча лабораторія а малювання кадрами.

Звучить музика; діти в робочих зошитах малюють або образи-символи, або творчо доповнюють зображення в творі новими деталями.  Простір для фантазування безмежний. А малювання кадрами допомагає краще зрозуміти сюжет і творчо уявити дійових осіб. Яскрава колористика зображень привертає увагу і робить акцент на найдрібніших деталях, які часто є важливими у розкритті головної думки та теми твору.

На домашнє завдання, крім обов’язкового опрацювання матеріалу, учні отримують додаткові завдання – намалювати ілюстрації до вивченого твору. Але ілюстрації повинні бути креативними. Школярі не просто відтворюють на папері епізоди а й творчо доповнюють своїми деталями. Наприклад, герої казок одягнені по-сучасному, пейзаж декорований екзотичними деталями ( крилатий сніжок, геометричне сонечко,  дерева нагадують фантастичних істот та інші).

 

Прочитано 446 разів