Версія для друку
Неділя, 15 жовтня 2017 02:28

Використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури для розвитку креативних здібностей учнів.З досвіду роботи вчителя УМЛ ТСШ№3 Гандзій Н.Б.

Тернопільська спеціалізована школа I-IIIступенів № 3

з поглибленим вивченням іноземних мов

Тернопільської міської ради

Тернопільської області

Опис досвіду роботи

на тему:

«Використання інноваційних технологій на уроках української мови та

літератури для розвитку

креативних здібностей учнів»

Підготувала вчитель

української мови та літератури

Гандзій Н.Б.

Тернопіль - 2017

На сучасному етапі розвитку нашої держави постала проблема відродження й перебудови національної системи освіти «як найбільш важливої ланки у вихованні свідомих громадян Української держави» (Державна національна програма «Освіта»). Тому особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури.

Головна мета – дати виявитися креативним здібностям дитини, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим інтелектом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. А школа – школою творчості та успіху.

Основними принципами в досягненні мети є:

  • Принцип креативної діяльності, самостійності учнів.
  • Принцип демократизації (відхід від авторитарності).
  • Принцип гуманізації взаємин педагога та учня.

Актуальність і перспективність досвіду:

  1. Забезпечує умови для розвитку креативних здібностей учня.
  2. Сприяє вихованню завдань Національної доктрини розвитку освіти.
  3. Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні.
  4. Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти.
  5. Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання.
  6. Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Головним завданням учителя-предметника є насамперед підготовка учнів до самостійного життя через набуття навичок і вмінь практичної роботи, співпраця в різних напрямах навчально-виховної, дослідницької діяльності.

Бажання вдосконалити навчально-виховний процес спонукає до вивчення проблеми «Використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури для розвитку креативних здібностей учнів». У роботі використовується диференціація та індивідуалізація навчання, проблемний підхід під час вивчення нового матеріалу, розвиток пізнавальної самостійності школярів, високоморальний і краєзнавчий виховний напрямок навчального процесу, елементи інтегрованого навчання і виховання.

Час лине швидко, змінюється життя. Приходять нові учні, тому й навчати, виховувати їх потрібно теж по-новому. Сьогодні у центрі навчально-виховного процесу має бути УЧЕНЬ.Учень – не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я». Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально-виховного процесу, перейти до вирішення проблеми розвитку та реалізації творчих здібностей кожного школяра. Перебудова навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію функції учителя. Різко зменшується питома вага його виконавчої діяльності на уроці і, відповідно, зростає функція організаційна. Це вимагає глибокого оволодіння педагогічної технологією, вмінням прогнозувати в деталях діяльність кожного учня. Лише за цієї умови вчитель зможе повноцінно включати учня в діяльність як свого «партнера».

Потрібно використовувати різні форми й технології уроку, спрямовані на активне засвоєння нового матеріалу й поглиблення раніше вивченого, щоб дати учням хороші знання. Кожна дитина має право на те, щоб усі її задатки, закладені природою, розвинулися якомога повніше.

Сучасний учень креативний, тому до виховання його особистості потрібно підходити по-новому. Завдання полягає в тому, щоб запалити в дитячих очах вогник допитливості, пізнання, сподівання. У роботі повинен домінувати особистісно зорієнтований підхід до процесу навчання. Необхідно залучати учнів до спільної діяльності на уроках, спонукати їх бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, що лягли в основу викладання предмета. Педагогічний процес на уроках мови та літератури будується за принципом діалогу. Українська словесність відкриває безмежний світ, у якому можна працювати над собою – набувати знання, розвивати самоаналіз, саморефлексію, самосвідомість. Методика створює умови, в яких з’являється і потреба, і бажання ставити запитання, і шукати відповіді.

Потрібно запроваджувати різні форми, методи уроку, спрямовані на активне засвоєння нового матеріалу й поглиблення раніше вивченого, щоб дати учням глибокі знання. Необхідно здійснювати такі форми опитування: індивідуальну, групову, фронтальну, при яких над завданнями працюють окремі учні, група учнів або весь клас. Залежно від того, яке завдання ставиться на уроці, обираються форми й методи, які сприяють розвитку вмінь і навичок, логічного й творчого мислення. Це і є інтерактивні методи навчання.

Треба зазначити, що інтерактивні методи в жодному випадку не можуть бути самоціллю, тому краще добре оволодіти кількома методами, ніж абияк – усіма. На уроках української мови на різних етапах використовую опорні схеми, які дають можливість учням узагальнити матеріал, самостійно чи з допомогою вчителя визначити місце того чи іншого мовного явища в мовній системі.

Дуже ефективні методи «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Клоуз-тест», бо дають змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою позицію. Можна використовувати в усіх класах (учням 5-6 класів подобається бути «кореспондентом», який бере «інтерв’ю» з допомогою вчителя чи самостійно; цей ігровий момент викликає додатковий інтерес).

Метод «Незакінчене речення» часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Робота в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних у спілкуванні та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчувати особисті можливості та зміцнювати їх. Окрім того, дітям легше висловитися в невеличкій групі. У цьому методі дітей приваблює те, що навіть якщо слабкий учень не може продукувати ідей, він все одно залучений до роботи як спікер чи посередник і тому корисний своїй групі.

Цей метод можна застосовувати на підсумкових уроках з певних тем, на уроках повторення і систематизації вивченого матеріалу, на уроках засвоєння нових знань. Важливо правильно організувати роботу: розсадити так, щоб учням було зручно обговорювати у групах проблему, поставлену перед ними. Кожна група обирає керівника (спікера). Він визначає завдання, організовує порядок виховання, пропонує учасниками бесіди висловитись, підбиває підсумки.

Секретар веде записи виконання завдань, слідкує за часом.

Доповідач – той учень, що буде ділитися досягненнями своєї групи (звітувати).

«Мозковий штурм» спонукає виявляти свою уяву та творчість шляхом вираження думок у всіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми. Найефективнішим цей метод виявився у 6 класі.

Сучасний педагог на уроці і психолог, і актор, і режисер одночасно. Тому, готуючись до уроків, потрібно враховувати не тільки особливості кожного класного колективу, але й психологію, вікові особливості, потенційні можливості окремого учня; знаходити й реалізувати на уроках такі методичні прийоми, які дають дітям відчуття самостійності й творчої участі в процесі вивчення предмета.

Зокрема впроваджувати на уроках такі інтерактивні технології: метод «ПРЕС» (Додаток 6); «Займи позицію»(Додаток 3); «Рольова гра»(Додаток3); «Драматизація» (Додаток 6); «Клоуз-тест» (Додаток 1); «Незакінчене речення» (Додаток 2,5); «Мікрофон»(Додаток 4).

Потрібно спонукати учнів застосовувати знання творчо, перебувати у ситуації постійного пошуку, вибору, що вимагає дисциплінованості, уміння працювати в колективі, комунікабельності, критичності мислення. Так, «клоуз-тест» можна застосувати у 5 класі при вивченні теми «Однорідні члени речення», а також при вивченні теми «Звертання. Розділові знаки при звертанні».

Дуже часто використовується метод «Незакінчене речення. Рефлексія. Оцінювання.» (Додаток 2, 5).

  1. Слова в реченні пов’язуються…
  2. Граматична основа речення – це…
  3. Підмет підкреслюється… лінією, а присудок…
  4. Підмет найчастіше може бути виражений…, а присудок…
  5. Односкладним називають речення…

Також у 5 класі ефективним є у застосуванні метод «Мікрофон» при вивченні теми «Вставні слова. Розділові знаки при вставних словах». Можна використати такі запитання:

  1. Які слова називають вставними?
  2. Як вони виділяються на письмі?
  3. Чи бувають вставні слова членами речення?
  4. Де можуть бути вставні слова в реченні?
  5. Які слова не бувають вставними?
  6. Які слова є завжди вставними?

На уроці літератури варто впроваджувати метод «ПРЕС» (Додаток 6). За цією технологією навчаємо учнів, як правильно дискутувати, обговорювати проблемні питання. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших. Щоб організувати роботу, необхідно ознайомити школярів з чотирма етапами методу «ПРЕС»:

-         висловити свою думку, пояснити, в чому полягає ваша точка зору;

-         визнавати причину появи цієї думки;

-         навести приклади, додаткові аргументи на підтримку позиції;

-         узагальнити думку, зробити висновок.

Даний метод дуже ефективний в 11 класі.

Дані методи та інші дозволяють різко збільшити процент засвоєння матеріалу. На уроці під час проведення словникового диктанту використовую метод «Навчаючи-учусь».

У 8-11 класах слід надавати перевагу проектним технологіям, які спонукають учнів до самостійної роботи, пошуку інформації, допомагають виявити та розвивати індивідуальні позитивні задатки кожного школяра, враховуючи його набутий досвід, формувати інтерес до пізнання, бажання та вміння вчитися.

Важливим засобом пізнавальної діяльності в старших класах є «Дискусія». Це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Дискусія дає можливість визначити власну позицію, сформувати навички аргументації та відстоювання своєї думки. Одним з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем є «Дебати». Цей метод варто використовувати в 10-11 класах. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію. Однак можна поставити й інше завдання – спільно вирішити поставлену проблему. У такому разі учні повинні будуть, висловивши свою точку зору, уважно вислухати протилежну сторону, щоб знайти точки дотику. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувалися спокійно.

Частину підсумкових і узагальнюючих уроків необхідно проводити в нетрадиційній формі: уроки-подорожі, уроки-казки тощо.

У старших класах доречними є уроки-семінари, усні журнали, на яких учні вчаться культури спілкування, висловлювати власну думку, виступати з власними рефератами, користуватися додатковою літературою та Інтернет-ресурсами.

Дуже добрий результат із перевірки знань учнів дають бліц-відповіді, заповнення таблиць, схем, робота з картками, тестовий контроль, складений за рівнями навченості. Усе це дає змогу залучити якомога більше учнів до роботи на уроці, перевірити якість виконання домашнього завдання.

Потрібно здійснювати диференційований та індивідуальний підхід до учнів, зокрема дати учням можливість обирати домашнє завдання з кількох запропонованих вправ.

Завдяки поєднанню всіх цих методів діти добре засвоюють навчальні програми й показують хорошу результативність. Учні займали призові місця в другому та третьому етапах Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської молоді ім. Т. Шевченка, Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика, а також були призерами другого етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. Варто відзначити і талановиту молодь: учнів-читців поезій Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка.

«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», – цю думку В. Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі. Але в наших силах змінити це. Учитель повинен навчити дитину вчитися – це його головне завдання.

 

Прочитано 1134 разів