Вівторок, 03 квітня 2018 14:55

Використання інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках української мови і літератури. З досвіду роботи вчителя ТУГ Г. Зуляк

Стрімкий розвиток сучасної цивілізації з притаманними йому швидкими змінами технологій, зростанням ролі інформації, розширенням свободи людини ставлять перед Новою українською школою завдання докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня як суб’єкта й проектувальника життя, створення життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще власне життя і життя своєї країни. Формування компетентностей – володіння людиною відповідною компетенцією, що включає її особистісне ставлення до неї й предмета діяльності – є однією із найбільш актуальних проблем сучасної освіти.

Актуальність досвіду. Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимогу часу. Сьогодні випускнику необхідні не тільки знання, а й високий розвиток різних типів компетентностей, які допоможуть йому відповідати вимогам реального «дорослого» життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство.

Специфіка викладання української мови як предмета, що засобом слова формує думку, розвиває мислення, тісне поєднання української літератури з іншими видами мистецтва сприяє формуванню ключових компетентностей: комунікативної, інформаційної, соціальної, полікультурної, продуктивної творчої діяльності (креативної), саморозвитку й самоосвіти. Вони передбачають здатність особистості здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні види діяльності, ефективно розв’язувати відповідні проблеми і можуть бути умовно названі як «здатність до діяльності»; забезпечують безпосереднє спілкування учнів, що сприяє формуванню комунікативної компетентності, ґрунтується на навчанні у взаємодії, що передбачає організацію спільної роботи, налагодження контактів задля розв’язання навчальних завдань, взаємонавчання, активацію досвіду безконфліктних відносин.

Саме тому на уроках української мови й літератури особливої уваги вчитель надає формуванню ключових компетентностей гімназистів шляхом використання інноваційних технологій, які забезпечують сучасні потреби школярів. Це й зумовило актуальність досвіду.

Практичне значення досвіду полягає в інтеграції інноваційних педагогічних технологій, розробці напрямів навчальної діяльності педагога на уроках словесності, зокрема:

  • -визначення шляхів формування ключових компетентностей під час вивчення навчального матеріалу;
  • -активізації творчої діяльності гімназистів;
  • -урізноманітненні методів мотивації гімназистів до результативного навчання, наданні їм вільного вибору прийомів пізнавальної взаємодії;
  • -створенні ситуації спільного успіху, самореалізації, саморозвитку, самоактивізації особистістного «Я».

Науково-теоретичне підґрунтя досвіду. Як методологічна основа забезпечення цілей, змісту і якості освіти компетентнісний підхід розглядається значною частиною зарубіжних дослідників, серед яких найбільш відомі Дж. Равен, Дж. Боуден, С. Маслач, М. Лейтер, Е. Шорт, Е. Тоффлер, Р. Уайт, А. Бермус, Р. Хайгерті, А. Метью та інші. Компетентнісний підхід у системі вищої та загальної середньої освіти є предметом наукового дослідження вітчизняних науковців – І. Бабина, І.Дичківської, П. Бачинського, Я. Кодлюк, О. Локшиної, Л. Пильгун, О. Пометун, С. Ралькіної, В. Гузєєва, А. Гіна, О. Когут, Л. Пироженко, А. Фасолі.

Досвід спирається на ідеї використання технології інтерактивного навчання (О. Пометун, В. Шарко), особистісно зорієнтованого начання (І. Якиманська, І. Бех, А. Фасоля), ідеї використання ігрових прийомів (В. Саюк, Г. Токмань, В. Корнєєва), технології критичного мислення (А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Клустер, О. Пометун), впровадження ІКТ (О. Бондаренко, В. Заболотний, Г. Козлакова, О. Міщенко), проектної технології (І. Баханов, В. Гузьєв, І. Єрманов).

Термінологічна база досвіду

Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності.

Особистість – це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб’єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних взаємин, спілкування і предметної діяльності.

Ключова компетентність – комплекс характеристик особистості, що дає можливість ефективно діяти у різних сферах життя.

Педагогічна технологія – сукупність психологопедагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування ферм, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Лихачов).

Провідна ідея досвіду полягає в тому, що вміло використаний на уроках словесності арсенал інноваційних технологій допомагає актуалізувати здібності обдарованої особистості, спрямувавши їх на продуктивну компетентну діяльність.

Інноваційна значущість. Реалізація досвіду передбачає раціоналізацію методики викладання української мови й літератури в контексті формування єдиного освітнього інфопростору, оптимізацію структури уроку з урахуванням цільових установок на формування ключових компетентностей гімназистів.

Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї та інновацій в організації навчально-виховного процесу

Суть педагогічного досвіду Зуляк Г. Я. полягає в пошуку ефективних методів і прийомів формування ключових компетентностей гімназистів на уроках української мови і літератури. Педагогічна майстерність учительки виявляється у вмінні поєднувати продуктивні інноваційні технології із традиційними, мотивовано моделювати уроки різних типів і структур. Її досвід базується на:

  • знанні вчителем індивідуальних особливостей кожної дитини;
  • креативному мисленні, здатності до постійного пошуку;
  • організації навчання за умови систематичного провокування мисленнєвої діяльності школяра;
  • створенні на уроці оптимальних умов для формування ключових, загальнопредметних та предметних компетентностей.

Педагогічний хист Зуляк Г. Я. виявляється в умінні вміло поєднати продуктивні інноваційні методики із традиційними, мотивовано моделювати уроки різних типів і структур. Уроки вчителя – це наполеглива дослідницька робота, під час якої учні спільно із наставницею через чітко продуману систему запитань і вправ відкривають таємниці слова, розв’язують послідовний ланцюжок навчальних проблем.

До ключових компетентностей, які Зуляк Г. Я. прагне сформувати в учнів при вивченні української мови і літератури, належать:

  • комунікативна компетентність;
  • інформаційна компетентність;
  • компетентність продуктивної творчої діяльності;
  • компетентність саморозвитку й самоосвіти;
  • полікультурна компетентність;
  • соціальна компетентність.

Зуляк Г. Я., організовуючи особистісно і комунікативно зорієнтований освітній процес на уроках словесності, конструктивно поєднує, інтегрує сучасні педагогічні технології, спрямовані на розвиток особистості, що дозволяє вчителю створювати власні комбінації, а не заглиблюватися в суть однієї технології.

На уроках української мови і літератури вона використовує такі інновації:

Інтерактивне навчання – форма організації пізнавальної активності, що створює комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність;

Особистісно-зорієнтоване навчання – організація навчального процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особистості учнів, рівень розвитку їх здібностей

Метод проектів – це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються

Інформаційно-комунікаційні технології – засіб навчання, який практикує проведення уроків з використання сучасних технологічних засобів.

Технологію критичного мислення – вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту, незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці.

Реалізуючи концепцію мовної освіти в Україні, що орієнтує на виховання національно-мовної особистості, громадянина, людини, яка шанує українську мову як державну, дбає про належний рівень мовної культури, значну увагу Галина Ярославівна приділяє формуванню духовно багатої мовної особистості, виробляє вміння й навички комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

Комунікативна компетентність формується завдяки постійній роботі із культури мовлення, засвоєння правил успішного спілкування, вміння слухати співрозмовника, установлення і підтримування контакту із ним, формулювання запитань і чіткої відповіді на них, аргументованого доведення власних думок. Учні вчаться будувати монологічні та діалогічні висловлення різних типів, жанрів мовлення, беруть участь у дискусіях. Як результат, гімназисти вміють аналізувати твердження, враховувати альтернативні погляди, синтезувати набуті знання й робити висновки, приймати рішення, складати висловлення відповідно до ситуації спілкування. Їм дозволено вільно розмірковувати, робити припущення, установлювати очевидність або безглуздість сказаного.

Учитель уміло використовує інтерактивні технології, які формують уміння та навички працювати та діяти в команді, колегіально обговорювати спільні завдання.

Це і «Мікрофон», «Ажурна пилка», «Мозкова атака», «Незакінчене речення».

Урок мови починається із вправи «Мікрофон» чи «Продовж речення»: Сьогодні на уроці я хочу навчитися…

Незрозумілим для мене є…

Я вже знаю…чи Я хочу знати… У рефлексії наприкінці уроку учні повідомляють, чи досягли успіху, чого навчилися, що не зрозуміли, що було відкриттям на уроці. Це сприяє постановці мотивації, налаштовує на продуктивну роботу. З метою актуалізації особистісного досвіду, їх креативної мотивації педагог використовує вправи «Малюємо настрій», «Побажай однокласникові удачі», «Кошик добра», використовуючи доречний навчальний матеріал.

Учні багато працюють над культурою усного та писемного мовлення, збагаченням словникового запасу, вмінням добирати найвлучніше слово, будувати асоціативні кущі тощо.

На уроках у середніх класах учитель часто використовує складання сенкана, асоціативного куща, «Дерева рішень». Ці прийоми інноваційного навчання розвивають асоціативне мислення, вміння аналізувати та зіставляти явища.

Сенкан (прийом для стислого узагальнення знань) учні складають як на уроках мови, так і літератури.

Асоціативний кущ використовується найчастіше, якщо учням зустрічаються незрозумілі слова. За допомогою цієї вправи шляхом добору слів-синонімів чи слів-асоціацій нова лексема краще засвоюється. Із кількома словами куща учні складають речення. Добро – милосердя, благо, доброчинність. Україна – Вкраїна, земля батьків, предківська земля, отчина, рідний край.

Достатньо ефективною для формування комунікативних компетентностей учнів є технологія розвитку критичного мислення. Реалізуючи її на уроках мови й літератури вчитель забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, сприяє міцному засвоєнню програмового матеріалу, створює ситуації активної участі гімназистів, коли кожен може сказати: «Я не згоден», «Я думаю інакше».

Рольові ігри «Зустріч»: розмова з Долею (за твором «Близнята» І. Липи), «Я вчитель», «Я редактор» розвивають інтелект, логічне мислення, мотивують учнів до пошуку, роздумів через бажання досягти успіху. Улюбленою формою роботи на уроці мови є лінгвістичні ігри (аукціон знань, бліц-турнір, лінгвістичний волейбол, «Хто швидше?», «Хто більше?», які спонукають гімназистів до активної продуктивної навчально-пізнавальної діяльності. Визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації, допомогти їм навчитися через досвід та почуття допомагають також технології «Програвання сценки», «Перевтілення», ситуативного моделювання. Учні перевтілюються в персонажів творів і від їх імені виголошують думки: слово-прощання з рідною землею (Іван, «Камінний хрест» В. Стефаника), слово-зізнання (Ігор, «Слово про похід Ігорів»), слово-заклик (Святослав, «Слово про похід Ігорів»), розповідь буй-тура Всеволода про своє військо («Слово про похід Ігорів»), слово-сповідь (Сава, «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого ) тощо. Висловленню власних думок сприяє прийом «Мозкової атаки». Чому Всеволод пішов у похід? Чи може він звинувачувати Ігоря? Чи несе він відповідальність за поразку нарівні із Ігорем? Чи висвітлюється тема зрадництва в українській літературі?

Метод «Прес», вчителька використовує для висловлення позицій учнів. Як ви вважаєте, кого з руських князів можна назвати справжнім патріотом своєї батьківщини? (Висловіть свою позицію (я вважаю, що...), обґрунтовую її (... тому, що...), наводжу приклади на підтвердження своєї думки (наприклад, ...) та роблю висновки (отже, ...).

Прийом «Незавершене речення» використовує Галина Ярославівна як на початку уроку (для мене історія – це…, зрада – це…), так на етапі рефлексії, коли учні мають змогу обмінятися думками, додати новий досвід, здобуті знання в систему особистісних компетенцій. Наприклад, за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»: Іван Дідух не зможе жити на чужині, бо….

На уроках літератури вчитель практикує самостійне будування запитань до прочитаного художнього твору, виучуваного теоретичного матеріалу, адже від вміння правильно поставити запитання залежатиме глибина відповіді. Це можуть бути запитання різного виду.

1. Поставте шість журналістських запитань: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? Представте свої запитання. Обговоріть, чи були вони влучними, цікавими.

2. Поставте десять запитань учителю.

3. Поставте п’ять запитань письменнику.

4. Доберіть запитання, які б ви хотіли задати…

5. Почергові запитання.

6. Запитання Сократа.

З метою формування комунікативної компетентності вчителька використовує інтерактивні вправи: робота в групах, розігрування ситуацій (складання діалогів, інсценізація уривків художніх творів), кейс-метод, «Гарячий стілець», «Акваріум», «Мозкову атаку», рольові ігри, читання з маркуванням тексту, «Ажурну пилку».

«Я досліджую» – прийом, що дає змогу учням генерувати нові ідеї з допомогою різного роду досліджень. Повторюючи тему «Складнопідрядні речення», гімназисти пригадують види підрядних речень та формулюють запитання: Які є види складнопідрядних речень? Які граматичні особливості мають складнопідрядні речення? У якому стилі мовлення найчастіше вживаються складнопідрядні речення?

Компетентність продуктивної творчої діяльності виявляє здатність до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв’язання навчальних завдань. У цьому контексті вчитель використовує завдання креативного типу, як-от: продовжити текст твору (створити власне закінчення новели «Інтермецо», змінити розв’язку етюду «Цвіт яблуні» М. Коцюбинського), скласти твір-послання письменникові чи літературному героєві, придумати лінгвістичну казку, створити словесні портрети частин мови, скласти кросворд, написати свої асоціації до дат, що мали велике значення в житті письменника, вибрати із тексту слова, що могли б стати епіграфом до уроку, обґрунтувати свій вибір. Учитель активно використовує проектні технології, на уроках учні описують уявні картини, самостійно систематизують матеріал у вигляді схем, таблиць, захищають власні проекти («Нескорена Українка» (Велич життєвого подвигу Лесі Українки), 10 клас, «Т. Шевченко і рідне Тернопілля», 9 клас). Уміло застосовує навчання в дискусії.

Дискусійний компонент (міні-дискусія) включається у структуру уроку на етапах перевірки домашнього завдання чи закріплення щойно вивченого матеріалу:

  • Чи вірить Іван, що на чужині він знайде щастя?
  • Чим для нього є розлука з батьківською землею?
  • Чому, виїжджаючи за океан у часи В. Стефаника, люди переживали душевні трагедії, а в наші часи (як сказав би І. Дідух) «з віскоком ідут» (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»)?
  • Що означає жити, з правдою не розминаючись (казка «Про Правду і Кривду»)? Чому, на вашу думку, Тугар Вовк урятував життя Максимові? («Захар Беркут» І. Франка)?

Диспути у старших класах формують активну життєву позицію учнів.

  • Що таке щастя?
  • Герасим Калитка скупий чи ощадливий?
  • Чіпка – борець за справедливість чи злочинець?
  • Емансипація жінки: досягнення чи недолік цивілізованого суспільства?
  • Чим страшний фанатизм? (М. Хвильовий, «Я (Романтика)»)
  • Чи завжди кохання приносить щастя? («Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника).

Творчі здібності гімназистів Галина Ярославівна розвиває за допомогою різнорівневих завдань.

Творче конструювання сприяє розвитку креативних здібностей учнів.

Уважно прочитати текст. Питальні речення перебудувати у спонукальні. Визначити способи дієслів.

Щодня ми чистимо взуття. А чи дбаємо про чистоту нашого сумління?

Кожного тижня прибираємо у квартирі. Як часто наводимо лад у душі?

Перемо одяг від бруду. Чи звільняємось від скверни?

Заняттями спортом оздоровлюємо тіло. Чи зміцнюємо свій дух?

Словник:

Скверна – заст. що-небудь мерзенне, порочне; те, що викликає огиду.

Одночасно із запропонованими видами роботи складаємо асоціативний кущ до слова «скверна»: зло, бридота, злочин, підлість.

Учитель часто практикує написання творчих робіт на основі диктанту цінностей: Вдячність, милосердя, радіти, щастя, серце, гуманізм, вічність, допомагати, вірність, зрада, співчуття.

На яку тему можна написати твір, використавши ці слова?

Галина Ярославівна вчить гімназистів творити.

Емоційні асоціації – художнє моделювання «на замовлення», відтворення емоційного стану людини через художні засоби слова, пошук влучних образів. Учні пишуть твори-образки на задану емоційну ситуацію:

Дощові краплини за коміром

Квітка у руках закоханої дівчини

Захід сонця очима романтика

Дощ через сприйняття песиміста

Непередбачена яма на дорозі

Цікавою формою роботи є словесне малювання.

  • Опишіть, якими ви уявляєте Дажбога, Берегиню.
  • Опишіть, яку картину ви уявляєте, читаючи початок балади «Тополя».
  • Опишіть цвіт папороті.
  • Опишіть ситуацію. Пофантазуйте: що було б, якби вам зустрілися хухи або потерчата, що ви попросили б у Долі?

Учитель пропонує написати твори за поданим початком або виконати завдання перетворення літературного жанру: перетворити вірш І. Франка «Чого являєшся мені?» у лист. Цей вид роботи активізує творчу діяльність, навички перетворення одного літературного виду в інший, стимулює учнів до створення власних художніх зразків.

Кращі творчі роботи зберігаються в кабінеті української мови і літератури в папці «Поетична скарбничка», вони слугують взірцем для написання творів.

Дуже важливим напрямком роботи на уроках мови й літератури є формування в підлітків інформаційної компетентності, тобто оволодіння вміннями самостійно та продуктивно працювати з різноманітними друкованими й електронними джерелами, застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, володіння прийомами самостійного здобуття нових знань, високий рівень розвитку пізнавальних процесів, уміння працювати в умовах пошуку, дослідження.

На уроках літератури у старших класах учні самостійно добирають цікавий матеріал про письменників, висловлювання про їхню творчість, створюють презентації, буктрейлери, літературно-музичні композиції, складають паспорти твору, узагальнювальні таблиці, схеми, ментальні карти тощо, використовуючи нові інформаційні технології. Наприклад, у підготовці до уроку «Чи кожен здатен винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину…» (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест») учні-стефаникознавці шукали факти із життя письменника, учні-журналісти формулювали питання для персонажів твору, учні-теоретики визначали ознаки експресіонізму у творі, мовознавці досліджували багатство художніх засобів.

У процесі опрацювання інформації старшокласники вчаться аналізувати її та висловлювати своє критичне ставлення до неї. Під час вивчення творчості М. Старицького (тема уроку-дискусії «Трагедія Сави Чалого як зрадника національних інтересів свого народу. Утілення у творі народного погляду на зраду і побратимство. Проблема побратимства і зради у творі. Суперечливість і трагічність образу Сави Чалого») на початку уроку учням запропоновано запитання «Чи можна простити зраду?».

Наприкінці уроку, використовуючи прийом «Обери позицію», учні висловили свою думку.

На уроках мови формує вміння опрацьовувати інформацію на підставі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо. Наприклад, використовує дослідження-аналіз. Тут активно на уроках учитель використовує ІКТ, мультимедійну технологію.

Працюючи над розвитком соціальної компетентності, учитель стимулює діалогічне спілкування, проводить тренінги соціальної активності, практикує написання творів за темами «Якби я був президентом (директором, прем’єром)». Галина Ярославівна вміло використовує виховні можливості навчального матеріалу, працює над формуванням патріотичних почуттів, поваги до історії, традицій, мови як феномена, державних символів.

Оволодіння певними знаннями, предметними і загальнопредметними уміннями й навичками, способами діяльності дає можливість розширити життєву компетентність учнів (здатність до саморозвитку й самоосвіти). Тому великої уваги надає Галина Ярославівна мотивації, опорі на особистий досвід учнів, на вже відоме й вивчене, сприяє організації самоосвітньої діяльності шляхом індивідуальних, випереджувальних завдань, завдань за інтересами (дібрати музику, підготувати ілюстрації, дидактичні матеріали). Гімназисти складають словникові диктанти, розробляють тестові завдання, складають кросворди й опорні таблиці, залучаються до розробки вікторин, сценаріїв, літературних свят, випускають стінгазети та плакати.

У центрі роботи ставить особистість дитини, створює для гімназистів ситуації успіху, доброзичливо коментує їх відповіді на уроці, забезпечує оптимальні умови для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, врахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочує до самостійності у вивченні предметів, самопізнання і саморозвитку, усвідомлення своїх здібностей і віри у власні сили.

З метою формування полікультурної компетентності Зуляк Г. Я. використовує ігрові технології: рольові ігри «У театрі», «Екскурсія у світ прекрасного», засідання клубу любителів музики.

Часто вчитель проводить нетрадиційні уроки: урок-галерея, урок-літературна вітальня.

На уроках літератури в середніх класах Галина Ярославівна часто практикує рольову гру «Перевтілення», коли учні переказують текст від імені героїв, використовує інсценізації творів. До уроків вона вміло добирає музику, живописні ілюстрації, проводить аналогію із творами зарубіжної літератури.

Зуляк Г. Я., використовуючи ефективні методи і прийоми, створює всі передумови для успішного засвоєння навчального матеріалу і формування особистості із розвиненими ключовими компетентностями.

Результативність реалізації досвіду

У результаті використання інноваційних технологій на уроках словесності підвищився інтерес до вивчення предмета, вдосконалився освітній процес, створено атмосферу творчої діяльності учнів.

Зуляк Г. Я. плідно працює з обдарованою молоддю. Свідченням високого рівня сформованості ключових компетентностей є участь гімназистів в олімпіадах з української мови та літератури.

з/п

Навча-

льний рік

Прізвище, клас ІІ етап ІІІ етап  
1. 2013–2014

Томчук Євген (8 клас).

Шимків Софія (10 клас).

Друге

Третє

Третє  
2. 2014–2015 Лущинська Лілія (7 клас). Перше    
3. 2015–2016

Томчук Євген (9 клас).

Лущинська Лілія (8 клас).

Друге

Третє

   
4. 2016–2017

Томчук Євген (10 клас).

Турчин Софія (8 клас).

Друге

Друге

   

У Міжнародному конкурсі з української мови ім. П. Яцика

з/п

Навчаль-ний рік Прізвище, клас ІІ етап ІІІ етап ІV етап
1. 2014–2015

Лущинська Лілія (7 клас).

Томчук Євген (9 клас).

Перше

Перше

Перше  
2. 2015–2016 Лущинська Лілія (8 клас). Третє    
3. 2017–2018 Мерецька Анна (6 клас). Перше Перше  

У Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Т. Шевченка

з/п

Навча-

льний рік

Прізвище, клас ІІ етап ІІІ етап ІV етап
1. 2013–2014

Турчин Софія (5 клас).

Томчук Євген (7 клас).

Третє Третє    
2. 2014–2015 Лущинська Лілія (7 клас). Перше Перше Третє
3. 2015–2016

Турчин Софія (7 клас). Лущинська Лілія (8 клас).

Томчук Євген (9 клас).

Перше

Перше

Друге

Перше

 
4. 2016–2017

Турчин Софія (8 клас).

Томчук Євген (10 клас).

Лущинська Лілія (9 клас).

Перше

Друге

Третє

   
5. 2017–2018 Турчин Софія (9 клас). Перше Перше  

Гімназисти зі сформованими ключовими компетентностями успішно зреалізовують себе в житті. Учні Зуляк Г. Я. беруть активну участь у МАН України. Виконали і успішно захистили свої науково-дослідницькі роботи під керівництвом учителя такі учні.

  1. Обухівська Уляна. «Празький період літературної творчості О. Кандиби-Ольжича».
  2. Пархомюк Соломія.«Жанрова поетика романів Олеся Гончара».
  3. Галан Роман. «Початок видавничої праці Івана Франка (1875–1880 рр.)».
  4. Головатий Роман. «Астрономічна картина світу в поетичних творах Ліни Костенко: лінгвостилістичний аспект».
  5. Пелешок Аліна. «Авторські неологізми у творчості Ліни Костенко: структурно-семантичний і стилістичний аспект».

Гімназисти під керівництвом учителя беруть активну участь в українознавчій грі «Соняшник» упродовж 2014–2017 рр. і здобули 11 перемог всеукраїнського рівня.

У 2017 р. учениця Зуляк Г. Я., Кіцак Тетяна (10-В кл.), посіла ІІ місце на міському конкурсі «Зродились ми великої години», присвяченому 75-й річниці УПА.

Окрім того, учні активно беруть участь в конкурсах читців. Зокрема, Колінець О. посів ІІ місце в міському конкурсі читців (2016 р.) і І місце на обласному конкурсі читців (2017 р.).

Учитель брала участь у підготовці й розробці наскрізної змістової лінії навчальної програми «Підприємливість та фінансова грамотність» у частині «Фінансова грамотність» для 5–9 класів загальноосвітніх начальних закладів на уроках української мови і літератури (під егідою Інституту модернізації змісту освіти, м. Київ).

Галина Ярославівна бере активну участь у роботі гімназійної кафедри гуманітарних та суспільних дисциплін, проводить показові уроки та позакласні заходи, активно ділиться педагогічним досвідом формування ключових і предметних компетентностей гімназистів з колегами на засіданнях шкільних, міжшкільних та міських методичних об’єднань.

Відповідальна, добросовісна, толерантна у ставленні до людей, Зуляк Галина Ярославівна завоювала повагу та авторитет серед учнів, колег та батьківської громадськості.

 

ДИНАМІКА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ВЧИТЕЛЯ

Додаток 1

з/п

Етапи роботи над методичною проблемою Реалізація інтелектуальних ініціатив у методичній роботі Підвищення кваліфікації, самоосвіта Публікації на електронних та паперових носіях

Категорія,

звання

2017–2018

Використання інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ. Узагальнення та систематизація досвіду. Презентація педагогічних здобутків.

08.11.2017 р. – виступ на обласному семінарі-засіданні акмеоклубу вчителів УМЛ. Червень 2017 р. – участь у вебінарі «Педагогічна освіта в Естонії, або як змінилась роль учителя в цифрову епоху» Всеукраїнського Інтернет-марафону «Досвід успішних реформ естонської і фінської освіти для України. Європейський контекст».

Публікації конспектів у збірниках:

Українська мова 9 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Григор’єва, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2017. 240 с.

вища категорія,

старший

учитель

2016–

2017

Кореляція теми. Упровадження інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.

Презентація окремих педагогічних здобутків.

13.01. – 07.06. 2017 р. – участь у підготовці й розробці наскрізної змістової лінії навчальної програми «Підприємливість та фінансова грамотність» у частині «Фінансова грамотність» для 5–9 класів загальноосвітніх начальних закладів на уроках української мови і літератури, під егідою Інституту модернізації змісту освіти (м. Київ).

23.02.2017 р. – участь у роботі науково-практичної конференції «Освітній простір ХХІ століття: реалії, новації, перспективи».

20 березня – 8 квітня 2017 р. –

брала участь таких вебінарах:

Українська мова. 9 клас. Презентація нового підручника для 9 класу ЗНЗ з поглибленим вивченням філології (спікер: Караман С.О.).

Українська література. 8 клас. Українська проза. Ю. Винничук «Місце для дракона». Українська література. 9 клас. Компетентісно-орієнтовне навчання і сучасний підручник (спікер: Лобусова О. В.).

Українська мова. 9 клас. Презентація нового підручника для 9 класу (спікер: Омельчук С. А.).

Публікації конспектів у збірниках:

Українська мова 8 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. 240 с.

вища категорія,

старший

учитель

2015–

2016

Упровадження інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.   Травень 2016 р. – закінчила курси підвищення кваліфікації учителів УМЛ в ТОКІППО.

Публікації конспектів у збірниках:

Українська література 7 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. 272 с.

вища категорія,

старший

учитель

2014–2015

Розроблення моделей, алгоритмів, структур, створення методичних розробок. Початок упровадження інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.

Презентація моделі уроку з

використанням інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.

Опрацювання літератури:

Автомонов П. П., Автомонова О. О. Оптимальна технологія навчання: Методичний посібник. К., 1996.

Інноваційні технології навчання української мови та літератури // Укладач О. І. Когут. Тернопіль: Астон, 2005.

Публікації конспектів у збірниках:

Українська література 6 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2014.

вища категорія,

старший

учитель

2013–2014

Контент-аналіз нормативних документів.

Робота із науковою літературою.

Виступ на засіданні методичної комісії гімназії.

Липень 2013 р. – пройшла 44-годинний оновлений очний курс з програмою Intel «Навчання для майбутнього»

(версія 10.1).

Публікації конспектів у збірниках:

Українська література 5 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. 224 с.

вища категорія,

старший

учитель

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ УЧИТЕЛЯ – УСПІШНІСТЬ ЙОГО УЧНІВ

Додаток 2

з/п

Кількість учасників

і переможців мовно-літературних конкурсів та учнівських олімпіад з УМЛ (шкільний етап)

Кількість учасників

і переможців мовно-літературних конкурсів та учнівських олімпіад з УМЛ

(міський і обласний етапи)

Кількість учасників

і переможців українознавчої

гри «Соняшник»

(всеукраїнський рівень)

Результати

зовнішнього незалежного

оцінювання

кількість учасників кількість переможців

кількість

учасників

кількість переможців

кількість

учасників

кількість переможців

кількість учнів

у підгрупі

склали

на 170–190 балів

склали

на 191–200 балів

2017–2018

11-А, В – 5

10-Б – 8

9-А – 5

6-А – 8

1

1

3

3

5 4 28        
2016–2017

10-А, В – 9

9-А, Б – 8

8-А – 9

5-А – 7

5

3

3

5 5 19 3      
2015–2016

11-В – 3

9-А, В – 6

8-А, Б – 9

7-А – 4

1

4

3

3

6 6 24 11 14 8 6
2014–2015

10-В – 6

8-А, В – 8

7-А, Б – 7

2

4

3

4 4          
2013–2014

9-В – 7

7-А, В – 6

6-А, Б – 5

2

3

2

4 4          

Заступник директора

з навчально-методичної роботи                    Нова М. А.

Прочитано 623 разів