Середа, 04 квітня 2018 15:59

Формування комунікативної компетентності на уроках української мови і літератури шляхом використання інтерактивних методів навчання. З досвіду роботи вчителя ТЗОШ№14 Г.Д.Яськів

        Посилення комунікативної спрямованості шкільної мовної освіти є вагомим досягненням вітчизняної лінгводидактики початку ХХІ століття. Це передусім стосується роботи з текстом і характеризується залученням досягнень комунікативної лінгвістики, запровадженням компетентнісного підходу до навчання ( О. Пометун та ін..), який передбачає формування комунікативної компетентності школярів як мети і результату шкільного курсу української мови.

     Комунікативна компетентність – інтегративне явище, у складі якого виокремлюються мовленнєва, мовна, соціокультурна та діяльнісна компетентності. Серед названих найважливішою є мовленнєва – здатність адекватно користуватися мовою в конкретних ситуаціях спілкування. А це передбачає сформованість умінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності, мовленнєво-комунікативних умінь. Саме від рівня сформованості мовних і особливо мовленнєвих умінь та навичок залежить, як учень сприйматиме нові знання, оволодіватиме новими вміннями.

       Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних , відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих та економічних завдань. Виховання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої – підготувати компетентну особистість, здатну до знаходження правильних рішень у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому формування компетентності, тобто здатності застосовувати знання та вміння в реальній життєвій ситуації, є однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти. Компетентнісний підхід у загальноосвітній школі реалізується в набутті та розвитку в учнів набору ключових, загальногалузевих і предметних компетенцій, що визначають їх успішну адаптацію в суспільстві. Компетенції охоплюють такі якості, як ініціативність, співпраця, здатність працювати в колективі, комунікативні здібності, уміння вчитися, оцінювати, логічно мислити, знаходити і використовувати інформацію.

       Отже, сьогодні завданням вчителя є формування життєвих компетентностей школяра, а відтак – компетентнісно зорієнтованого покоління. Увага до проблеми правильності і культури мови у школі зумовлена тим, що це головна об’єднуюча якість мовлення, яке ми розвиваємо на уроках комунікативної спрямованості. Ці уроки передбачають самостійне опрацювання школярами матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Вони сприяють розвиткові комунікативних умінь і навичок. Це насамперед урок-усний журнал, урок-панорама, урок-диспут, урок-роздум тощо.

       Василь Сухомлинський писав : «Мовна культура людини – це дзеркало його духовної культури. Найважливішим засобом впливу на дитину, облагородження її почуттів, душі, думок, хвилювань є краса і велич рідного слова». До питання важливості та значущості формування комунікативних компетентностей зверталися К. Ушинський, А. Хуторський, Л. Варзацька, М. Пентилюк, О. Пометун, Я. Коменський та інші, стверджуючи, що наскрізною компетентністю, якої вимагає сучасне життя, є комунікативна – здатність особистості пов’язана з ефективним спілкуванням. Тобто застосування знань мови у конкретному спілкуванні, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями – усе це комунікативна компетентність.                                                                                                                            

       Найбільш ефективним для формування комунікативної компетентності учнів є метод інтерактивного навчання.

       На сучасному етапі урочна система вдосконалюється новітніми підходами до організації навчання –інтерактивними технологіями,які дають можливість вчителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним. Інтерактивні уроки можна розглядати як одну із форм активного навчання. За визначенням Олени Пометун, сутність інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними.

       Характерними ознаками інтерактивного навчання є:

  • 1) діалог –основний елемент навчання;
  • 2) побудова навчання як розв’язання серії взаємопов’язаних проблемних ситуацій;
  • 3) переважно групова робота учнів на уроці;
  • 4) опора на учнівський досвід і мінімальне знання з теми;
  • 5) відкритість(незавершеність) навчання, відсутність раз і назавжди визначеного рішення;
  • 6) співробітництво різних рівнів (учитель –група, учитель –учень,учень –група, учень –учень);
  • 7) швидкий зворотний зв’язок–учень бачить реакцію вчителя, може проконсультуватися в будь-який момент навчання;
  • 8) емоційне піднесення, розкутість.

      «Технологія» - наука про майстерність. Ця майстерність досягається за допомогою методів. Метод – шлях досягнення, тому я на своїх уроках використовую найефективніші: пояснювально-ілюстративний, проблемний виклад, репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький. Важливу роль у вдосконаленні основних мовленнєво-комунікативних умінь відіграє реалізація дослідницького методу. Дослідницька праця учнів є творчою діяльністю, передбачає формування вмінь набувати знання самостійно, досліджувати різні мовні явища, робити висновки, а здобуті знання застосовувати у практичній діяльності.

       Цьому методу характерні такі види робіт, як дослідження –пошук,дослідження –творче моделювання, дослідження –творче конструювання,дослідження –реконструювання, дослідження –спостереження (відновлення,зіставлення, характеристика, аналіз)

     Розглянемо деякі прийоми реалізації дослідницького методу на матеріалах вивчених тем . Наприклад, тема «Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях» в 7 класі.

Дослідження - творче конструювання

     Продовжити думку, використовуючи ускладнені компоненти простого речення(однорідні члени, звертання, вставні слова тощо).

Зразок . Мова – найцінніший скарб…. Мова – найцінніший скарб, душа народу.

1) У мові наша культура… . 2) Бережімо мову….3) Рідне слово – це частина краю….4)Мова є зв’язок , що з’єднує покоління….

Дослідження - реконструювання.

     Замінити подані складні речення на речення з прямою мовою. Пояснити розстановку розділових знаків.

1) Г. Світлична сказала, що грати словом – долею грати. 2) С. Плачинда зазначав, що мова – обличчя нації. 3) О. Гончар говорив, що мова доля нашого народу. 4) І. Франко висловлював думку, що мова росте елементарно, разом з душею народу. 5) Ю. Мушкетик говорив, що слова – це ті ж зерна, що вклали в родючу землю.

   Отже, не можна сформувати в учнів комунікативні компетентності без завдань дослідницького характеру, які включають школярів у процес самостійного творчого пізнання, сприяють розвитку творчої діяльності, мовної і комунікативної особистості.

   Визнання пріоритетності всебічного розвитку особистості прийшло на заміну «гармонійному розвитку особистості» і включає в себе відповідну сукупність технологій розкриття й розвитку в особистості задатків, якостей і здібностей, що забезпечують творчу діяльність. Це передбачає зокрема розкриття світоглядних, моральних, естетичних та комунікативних якостей.

   На кожному уроці я використовую такі інтерактивні технології навчання: «Мозковий штурм», робота в малих групах, робота в парах, «Вирішення проблем», «Займи позицію», метод «ПРЕС», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Коло ідей», «Ажурна пилка», «Акваріум», «3-4-всі разом», дискусія та інші. Вважаю,що такі методи роблять навчальний процес ефективним і цікавим. Проводжу нестандартні уроки літератури, використовуючи такі класичні форми занять:урок-семінар, урок-практикум, урок-екскурсія, урок-зустріч, проблемний урок;рольові форми:урок-вистава, урок-круглий стіл, урок-прес-конференція, урок-журналістське розслідування; ігрові форми:урок-вікторина, урок-гра «Що?Де?Коли?», брейн-ринг, урок-КВК. Віддаю перевагу таким формам роботи, як випереджувальні завдання, поетичні хвилинки, розповіді від імені героя тощо.

     При застосуванні інтерактивних технологій моделюю реальні життєві ситуації, пропоную проблеми для спільного вирішення, застосовую рольові ігри, даю можливість учасникам певної технології обмінятися життєвим досвідом, одержаною інформацією, кожного зобов’язую вирішувати проблему різними шляхами. Дитина дає свою оцінку, це вчить уважно прислухатися до різних поглядів.

   Розвиваю відкритість думок, на основі реальних фактів і знань учня допомагаю йому обґрунтувати свою думку. Застосовую відкриті запитання, де висловлюється власна думка школяра. Це шість «журналістських запитань» з метою здобуття різнобічної інформації стосовно конкретної події: хто, що, де, коли, як, чому? Завдяки цьому вони вчаться успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки, ставлять запитання і відповідають на них.

   Особливу увагу приділяю урокам розвитку комунікативних умінь і навичок, побудованих на основі відтворення готового тексту або складання власних висловлювань. Отже, спираючись на мовленнєво-комунікативний дидактичний матеріал, я вчу докладно відтворювати зміст прочитаного, вдосконалюю мовленнєво-мисленнєві вміння розуміти логіку викладу, визначати тему і основну думку тексту, тип і стиль мовлення. Вчу добирати слова-синоніми, відновлювати висловлювання шляхом уведення мовних одиниць; розвиваю мовленнєво-комунікативні вміння характеризувати типи міжфразового зв’язку речень у художніх текстах. Вчу складати і критично оцінювати власні висловлювання. За допомогою комунікативного дидактичного матеріалу розширюю науковий світогляд учнів, сприяю підвищенню загальної освіченості, мовленнєвої культури учнів. Формую гуманістичний світогляд, виробляю внутрішню потребу збагачувати свої знання, використовуючи різноманітні джерела інформації.

     На основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підводжу учнів до осмислення краси і багатства рідної мови, її цінностей у житті людини, виховую вміння бачити прекрасне в житті людей, інтерес до народної творчості як духовного спадку українського народу, до надбань культури і мистецтва своєї країни, прищеплюю любов і повагу до звичаїв і традицій українського народу, пошану до батьків, гуманне ставлення до тварин та навколишнього середовища.

    У своїй педагогічній діяльності я використовую сучасну методичну та психолого-педагогічну літературу. Залучаючи ігрові технології (дидактичної та рольової гри) формую навчально-пізнавальну, мовну та мовленнєву компетентності учнів; правильно підібраний навчальний матеріал дозволяє розвивати логічне мислення, творчий і пізнавальний потенціал школярів.

       Щоб побачити динаміку в розвитку,здійснюю контроль знань

   Наприклад, результати контролю знань з української літератури:

Контрольна робота №1                                         Контрольна робота №2

Писало – 28, із них:                                               Писало – 28, із них:

Бали         Кількість учнів                                     Бали         Кількість учнів

12             2                                                             12             4

11             5                                                             11             6

10             7                                                             10             15

9               6                                                              9               6

8               2                                                               8               3

7               2                                                               7               1

6                1                                                               6               2

5               2                                                               5               1

4               1                                                              4               0

Результати моніторингу свідчать про підвищення рівня навченості учнів.

       Спираючись на науковий доробок відомих педагогів та методистів  В.О.Сухомлинського,І.П.Підласого,М.І.Пентилюк,Н.Й.Волошиної,Л.Ф.Міро-шниченко, розробляю власні системи уроків та форми позакласної роботи учнів. Спільно з іншими вчителями школи проводжу Тижні української мови та літератури, Шевченківські дні, Лепківські дні…Відзначаємо пам’ятні дати.

       Запорукою успішного навчання вважаю створення пізнавально-творчої атмосфери на уроці, впровадження сучасних технологій навчання в освітній процес. Перед собою ставлю завдання активізації пізнавального інтересу за допомогою використання новітніх методичних розробок. Залучаю учнів до участі в шкільних, міських та всеукраїнських конкурсах, предметних іграх, олімпіадах.

       Прагну підвищувати рівень власної педагогічної майстерності шляхом участі у педагогічних семінарах-практикумах, конференціях, конкурсах тощо.

       Отже, я створюю умови для максимального розвитку здібностей учнів, впроваджую нові системи, форми і методи роботи, постійно шукаю в кожному учневі індивідуальні багатства, намагаюсь працювати своїм стилем, щоб кожен урок не був схожий на інший.                                                            

       Узагальнивши педагогічний та власний досвід, вважаю, що впровадження на уроках української мови і літератури технологій інтерактивного навчання сприяє формуванню в кожного учня життєвих компетентностей:комунікативних, інформаційних, соціальних, самореалізації та саморозвитку.

       Завдання учителя сучасної школи – не давати знання, а навчити їх здобувати та застосовувати в житті. Мені б хотілося бачити своїх учнів дієвими, креативними, комунікабельними, цікавими людьми.

Прочитано 424 разів