Версія для друку
Середа, 04 квітня 2018 16:14

Реалізація елементів розвивального навчання шляхом використання інтерактивних методів. З досвіду роботи вчителя ТЗОШ№28 Н.Н.Мельничук

Тема досвіду. Реалізація елементів розвивального навчання шляхом використання інтерактивних методів.

Обґрунтування актуальності досвіду. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) та зміст оновлених програм з української мови і літератури для учнів 5-9 класів 2017 р. метою мовно-літературної освіти визначає розвиток особистості учня, формування в нього комунікативної й літературної компетентності, високої моралі,активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.Сучасна освітня галузь повинна не тільки дати знання, а й підготувати до життя нове покоління людей – активних і креативних, що вміють творчо мислити і зможуть розв’язувати нестандартні задачі. Модернізація в системі освіти, зміна вимог до реалізації її основних положень зумовлюють пошук нових форм і методів у роботі сучасного вчителя. Це і спонукало мене до вибору теми, над якою я працюю, - «Реалізація елементів розвивального навчання шляхом використання інтерактивних методів». Орієнтуючись на завдання освіти, продиктовані вимогами часу, я поставила перед собою мету активізувати можливості кожної дитини, створювати умови для розвитку особистості, здатної до творчого пошуку, до прийняття самостійних висновківі рішень - особистості, що самовдосконалюється, духовно зростає і всебічно розвивається, вміє здобувати знання і конструює власну компетентність у різних галузях життя. Назріла необхідність переходу від елементарної передачі знань до навчання вчитися, навчати жити. Сучасному учневі важливо навчитися осмислювати тему, а вже потім він сам знайде інформацію, що допоможе реалізувати проблему. А завдання вчителя – зробити навчання цікавим. На мою думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань мають інтерактивні технології навчання, які ґрунтуються на діалозі, моделюванні ситуації вибору. обміні думками тощо.

З огляду на це, запровадження елементів розвивального навчання шляхом використання інтерактивних методів на уроках словесностi є актуальним.                                                      

Провідна ідея. Реалізація елементів розвивального навчання шляхом використання інтерактивних методів.

  • підвищує активність учнів у вивченні мови й літератури;
  • створює умови, що сприяють усебічному розвитку особистості;
  • сприяє розвитку в учнів мисленнєвих операцій – аналізу, синтезу,порівняння, узагальнення, систематизації, класифікації, визначення причиново-наслідкових зв’язків;
  • сприяє розвитку навичок логічного структурування.

Новаційна значущість досвіду полягає в позитивному зміщенні акцентів із суб’єкт-об’єктної взаємодії учителя і учня на суб’єкт-суб’єктну, що передбачає позицію вчителя- фасилітатора. Використання інтерактивних методів стимулює учнівську активність, творчість, креативність. На уроках української мови учні не тільки засвоюють знання з лінгвістики, а й навчаються спілкуватися,висловлювати власні думки і відстоювати їх. Намагаюся прищеплювати учням ідеї гуманізму, адже тільки високодуховна людина дбатиме не лише про себе, а й про добробут рідної землі. Тому на уроках словесності виховую почуття гордості за український народ і віру у краще майбутнє нашої держави.

Теоретичне підґрунтя досвіду.В. Сухомлинський у книзі «Сто порад учителю» писав: «Немає абстрактного учня. Мистецтво навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці…» Завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті, пробудити й розвинути в дитині ті творчі задатки, які є в кожному, бо закладені там природою».

У працях сучасних методистів сформульовано основні вимоги до уроків мови і літератури, які орієнтують учителя на те, щоб кожен його урок сприяв розвитку пізнавальних інтересів учнів, формуванню навичок самостійного здобуття знань. Умови для такогорозвиткустворюєособливий тип відносин між учителем і учнем –   навчальне співробітництво. Учитель у такій системі відносин не вказує, що і як робити, а направляє   діяльність учня і бере в ній участь. Така взаємодія учителя і учня покладена в основу розвивального навчання як один із основних його принципів. Мета цієї технології - розвивати в дитини конкретні здібності для її самовдосконалення.

Ідею розвитку в процесі навчання першим реалізував давньокитайський мислитель Конфуцій. Основним завданням він називав моральне і духовне зростання людини, її розвиток, тому заняття проводив у формі бесід, дискусій, роздумів. На розвивальне навчання спиралися Платон ( 427 – 347р. до н.е.), Аристотель (384 – 322 р. до н.е.) і Сократ (469 – 399 р. до н. е.), вони вбачалиголовну мету виховання у гармонійній єдності розумової і вольової сфер людини.

Термін «розвивальне навчання» належить швейцарському педагогу Йоганну Песталоцці. Цю ідею К. Д. Ушинський назвав «великим відкриттям Песталоцці» .У працях багатьох видатних учених були наведені різноманітні факти про розвиток учнів у процесі навчання. На початку ХХ ст. науковці розробили різні концепції співвідношення навчання і розвитку. У сучасній дидактиці провідне значення має розвивальне навчання, в якому здобувається комплекс знань про світ і саму людину, яка сприяє розвитку здібностей особистості. Психолог Л.М.Занков розробив систему розвивального навчання, в основу якої було покладено такі принципи:

  • -                     провідна роль теоретичних знань;
  • -                     навчання на високому рівні труднощів;
  • -                     усвідомлення учнями процесуучіння;
  • -                     участьу процесі навчання раціональної й емоційної сфер;
  • -                     варіативність та індивідуальний підхід.

Дещо пізніше психологи Д. Ельконін і В. Давидов, підтримуючи ідею розвивального навчання, акцент робили на розвиток абстрактного мислення і узагальнення підходів. Обидві системи форсували розвивальне навчання на всіх рівнях освітньої системи, причому в середній і старшій школі поле для теоретичних абстракцій та узагальнень для побудови системи навчання на дедуктивній основі більш підготовлене.                             

     Головна мета системи розвивального навчання- формування в дітей уміння вчитися, що містить такі компетентності: стійкий пізнавальний інтерес,вияв ініціативності, творча дослідницька поведінка,гнучкість мислення, уміння виділяти головне,уміння працювати в групах, навчальне співробітництво.

Технологія реалізації провідної ідеї .Учень - активний учасник навчального процесу, і тому я як учитель намагаюся забезпечити не лише певний багаж знань, але й формувати навички мислити, стимулювати розвиток пізнавальних інтересів, постійну потребу вчитися, спостерігати, досліджувати. Тому пропоную ігрові форми для роботи одним учням і проблемні дискусійні завдання - іншим – відповідно до вимог педагогіки,психології і фізіології.

Щоб сприяти кращому засвоєнню знань, поглибленню раніше вивченого, впроваджую різні форми і методи роботи на уроці – залежно від того,яке завдання ставлю перед учнями. Коротко зупинюся на найбільш поширених методах, апробованих мною , що використовувалися на уроках української мови і літератури.

З метою розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватися, критичного мислення, вміння вести дискусію і переконувати використовую роботу в парах (пропоную обговорити невеликий текст, узяти інтерв’ю,розробитизапитання) на уроках розвитку мовлення.

Метод «Два – чотири – усі разом» використовую на етапі вивчення біографії письменника. Працюючи з великими епічними творами, використовую вправу «діалог» - один із варіантів роботи в групах. Наприклад, вивчаючи роман «Тигролови» Івана Багряного, практикую завдання «відтворити в ролях розмову Наталки і Григорія», «уявіть, про що міг розмовляти Григорій із Медвиним, складіть діалог», запишіть уявний діалог із автором.

     На уроках «Літописні оповіді. « Повість минулих літ» - найдавніший літопис нашого народу» та «Олександр Олесь. Поезії з книги «Княжа Україна» використовую метод «Спільний проект» ,що дає можливість розглянути більше творів і здійснити їх детальний аналіз.

        Із методів колективно-групового навчання доволі часто використовую «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм»,«Дерево рішень». Вчу дітей давати конкретні лаконічні відповіді, розглядати багатоваріантність у вирішенні проблем і приймати складні варіанти їх розв’язання.

Зважаючи на те, що існуюче нині навчання неемоційне і надто серйозне, дещо пригнічує природу дитини, використовую технологію ситуативного моделювання (імітаційні ігри,рольові (симуляції),які особливо ефективні під час роботи з текстами художніх творів, а також дидактичні ігри, які формують уміння спостерігати, порівнювати, класифікувати предмети і явища за певними ознаками, здійснювати аналіз, робити узагальнення. Наприклад, працюючи над темою «Складання й розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування» пропоную пригадати якомога більше етикетних формул, знайти у текстах художніх творів слова ввічливості, використати їх у діалозі.

Аналіз художніх творів на уроках літератури зазвичай починається зі знайомства з життєписом письменника. Шкільна програма рекомендує різний ступінь розкриття біографічного матеріалу: в середніх класах передбачено короткий виклад відомостей про письменника, а в старших- детальне знайомство з життєвим і творчим шляхом. Пропоную вивчення біографії подати у формі художнього нарису, інтригуючого фактора , спогадів сучасників про особу письменника, знайомства з художніми творами про майстрів слова. Обираючи шлях аналізу художнього твору, звертаю увагу на специфіку твору, обізнаність учнів із текстом, зацікавленість твором, ставлення до подій, героїв тощо. Під час цілісного аналізу тексту використовую такі методи і прийоми: коментоване читання, евристична бесіда, лекція, створення проблемної ситуації і реферат.

Обираючи для аналізу художнього твору проблемно-тематичний шлях,використовую технології опрацювання дискусійних питань: метод ПРЕС, «Займи позицію», дискусія, дебати. Діти вчаться давати морально-етичну й естетичну оцінку прочитаному. Іншими словами – це поява в учнів інтересу до пошуку, до самостійного здобуття нових знань про літературний твір. Метод «Займи                            

позицію» використовую на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після усвідомлення учнями можливості протилежних позицій, коли вони вже володіють певною інформацією. Наприклад, працюючи над повістю М. Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» пропоную дати оцінку діям Сашка, що часто пропускає уроки; пояснити причини негативної поведінки Вадима; визначити, яка роль Софії у вирішенні важливих життєвих проблем героїв повісті. Розглядаючипротилежні позиції з дискусійної проблеми,учні знайомляться з альтернативними поглядами, прогнозують шляхи вирішення проблеми, наслідки.

Результативність досвіду.  Про доцільність упровадження елементів розвивального навчання на уроках словесності свідчать:

  •      підвищення результативності учнів   у вивченні української мови і літератури;
  •    результати участі в мовно-літературних конкурсах;
  •    результати пошукової роботи;
  • поширення досвіду на шкільному та міському рівні.

Додатки

Проблемні запитання і завдання

  1. Чим викликана симпатія автора «Чорної ради» до Сомка?
  2. Чому гетьман Сомко ідеалізований уромані П. Куліша «Чорна рада»?
  3. Якіриси ліричного героя навіяла Лесі Українців її поезії тогочасна дійсність?
  4. Опишіть зовнішністьурядовців, із якими зустрічавсяЧіпка. Пояснітьсатиричну роль портретав цьому випадку (за романомПанаса Мирного «Хіба ревуть воли…»
  5. На основіхудожніх деталейрозкрийтепроблему миру і війни в романі «Тронка» Олеся Гончара (новела «Залізний острів»).
  6. Розкрийтеприйоми зображення дійсності у кіноповісті «Зачарована Десна»О. Довженка.

Проблемніситуації (диспути)

  1. Переконайте опонента, що в«Лісовій пісні» Лесі Українкинаявна єдністьтрьох родів літератури – епосу, лірики і драми.
  2. Уявіть себенаЧорнійРаді (за однойменнимроманом П. Куліша).

Розкрийте свої почуттявід побаченого і можливі дії.

Вивчення біографії письменника у форміхудожнього нарису

«Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка..» Пам’ятаємо, щоцими словамирозпочинається повість Івана Семеновича Нечуя-Левицького.

Батьківщина Нечуя-Левицького – Черкащина. Шевченкова земля, оспіванав думах і піснях. Тут, у Стеблеві, що біля Корсуня, 25 листопада 1838 рокув родині священика народився син Іван. Його батько- освічена,прогресивно налаштована людина. Власним коштом він збудувавприміщеннядля громадської крамниці й організував школу для селянських дітей. У цій школі пізнав ази грамоти майбутній письменник.

Восьмирічного хлопчика батько відвіз до Богуслава для вступуу «підготовчий клас» духовного училища. Схоластика, знущання, жорстокість – такими були його будні.

У 1852 р., після закінчення училища, вступив доКиївської духовної семінарії. Пізніше письменник напише:«В семінарії було легше жити: там не булоні різок, ні паль, наука була інтересніша». Після закінчення семінарії викладав географію, старослов’янську мову, арифметику…

У 1865р. відмовляється від духовної кар’єри й іде учителювати. Він переконаний, щоосвіта народу… - це єдине джерело,звідкіль поллєтьсясвіт на Україну. Левицький викладає словесність у Полтаві, Каліші, Кишиневі.

У 47 років магістр богослов’я переїздить до Києва і цілком віддається літературній діяльності.

Далі десятикласникам рекомендую самостійноопрацювати матеріал підручникаі скласти опорнусхему (хронологічну таблицю) життя і літературноїдіяльності письменника.

Біографія письменника у формі інтригуючого факта

Про чесність поліції

У газеті «Волинь», де певний час працювавсекретарем редакції

М. Коцюбинський, була надрукована стаття , що викривала хабарництво та нечесність поліцейських. Волинський губернатор, обурений публікацією, викликав Коцюбинського і заявив, що він рішуче забороняє «порушувати питання чесності поліції».

-                     Так, так, панегубернаторе,- спокійно відказавКоцюбинський .– Запевняю вас, що ми ніколи не будемо писати про чесність поліції.

-                     Гаразд, не зрозумівши, але вже трохи м’якше додав губернатор.

Твори песимістів

-Чомуви не шануєте свого здоров’яі не хочетеслухатилікарів? – питали у Стефаника.

Письменник не мав сміливості сказати, що це правда,і пожартував:

-                     Лікарі пишуть такі рецепти, що  читати їх ще тяжче, ніж твори песимістів.

Математика переконань

Про братаЛесі Українки Михайла казали, що він оцінював людей із точки зору математики. Коли часом хотів назвати когось недалекою людиною, то казав: «Він зовсім не знає математики».

-                     І я маю свою «математику», -казалаЛарисаПетрівна, - всеСибіромміряю: отак придивлюсь до людини і думаю, чи годна вона засвої переконанняСибіру понюхати,якщо годна – ото людина!

Прочитано 1010 разів