Фільтрувати матеріали за датою: лютого 2019

Тема. Повторення та узагальнення вивченого про дієприкметник.

Мета. Узагальнити й систематизувати знання учнів про дієприкметник, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалити орфографічні та пунктуаційні навички; розвивати логічне мислення, пам’ять, стійку увагу, збагачувати активний словник учнів; виховувати любов і пошану до матері, формувати предметні компетенції( мовні, мовленнєві, комунікативні).

Обладнання:опорні схеми; роздавальний матеріал(текст);сигнальні картки; уявний мікрофон; Рідна мова: Підручник для 7 класу ; тлумачний, орфографічний словники. Аудіозапис пісні «Два кольори». Презентація

Тип уроку. Урок розвитку компетентностей.

Епіграф                      

                                                     Любов до матері – молитва,

                                                    Таємне дійство на вустах…

                                                                                 І. Горбатий

                                            Перебіг   у р о к у

1.Організаційна частина.

2.Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

                 * Ознайомлення із опорною схемою вивченого з теми

Особлива форма дієслова –дієприкметник.

Постійні ознаки:вид, час, стан. Непостійні ознаки:рід, число,відмінок.

Дієприкметниковий зворот.

Безособові форми на –но, -то.

Активні та пасивні дієприкметники.

Правопис дієприкметників.

                 * Цілевизначення.

                           Я повинен(на):

а) пригадати…; б) порівняти…; в)поповнити знання про…                                                      

3.Робота з текстом в групах.

Поєднайте частини тексту. Поясніть їх змістову єдність, вкажіть засоби зв’язку.

///І бажають нам добра і щастя.//// Матері. Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Так і стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли їх не стає. Стоять і дивляться./// А ще сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб діти їхні, зігріті неньчиною ласкою, жили гідно серед людей і творили добро на землі.///

Прочитайте виразно текст,перекажіть його. Визначте тему та головну думку. Знайдіть у тексті дієприкметник. Що ви знаєте про цю особливу форму дієслова.

4.Узагальнення вивченого.

Інтелектуальна розминка

Варіант 1 - із сигнальними картками: правильне твердження - зелена, неправильне - червона картка.( Вчитель зачитує твердження. Учні сигнальними картками визначають

         Варіант 2. Сервіс Plickers дозволяє проводити мобільні голосування і фронтальні опитування під час навчального заняття з вивченого або поточного матеріалу в тестовій формі.

1.Дієприкметник – особлива форма дієслова.// З//

2Відповідає на питання що робити? Що зробити?//Ч.//

3Дієприкметникам притаманні ознаки дієслова і прикметника.//З//

4. Дієприкметник указує на майбутній час.//Ч.//

5.Дієприкметник змінюється за родами, числами, відмінками .//З.//

6.У реченні найчастіше виконує роль означення. //З.//

  

5.Систематизація знань,основних понять, їх подальший

розвиток і поглиблення

                                    1 завдання

Уважно послухайте уривки із поезії В. Симоненка « Лебеді материнства». Вкажіть речення із дієприкметником    

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги…

   Визначте в дієприкметнику приспані ознаки дієслова, прикметника та синтаксичну роль у реченні.

                                     2 завдання

Робота з карткою №1 « Скарбничка знань»

  1. Вилучіть зайве слово, поясніть свій вибір:

а) зеленіючий, змоклий, пожовкле, написаний;

б) думаючий,лежачий, знаючий, вихований.

                                         3 завдання

Повторення за опорною табличкою «Правопис НЕ з дієприкметниками».

Робота з підручником.

Взаємоперевірка теоретичних знань (робота в парах). Учні складають словниковий диктант (правопис НЕ з дієприкметником)

                                       4 завдання

Робота з карткою №2   « З фольклорної скарбниці»

Прочитайте. На місці крапок поставте пропущені слова. Що у них спільного з вивченою темою «Дієприкметник»

*Нема того краму, щоб купити …….   * Що …. , те й уродить. * До доброї криниці стежка …. .       * .... на гарячому.

Для довідок: маму, утоптана, посіяно, спіймано, не лічені.

Внутрішньопредметні зв’язки. Пояснення значення фразеологізму «спіймано на гарячому». Робота зі словником фразеологізмів.

З метою пошуку, обробки, обміну інформацією , роботи з базами даних учні можуть користуватися сервісом «Електронні словники»

                                         5 завдання

Робота з підручником.   Вправи.

                                           6 завдання

Робота з карткою №3 « Робота з текстом»   (Див. додаток 3)

Текст читає зазлегідь підготовлена  учениця ( випереджувальне завдання).    Звучить пісня «Рідна мати моя…» (аудіозапис )

Завдання для учнів.

-Прочитайте текст, добираючи потрібний тон і темп читання.

-Визначте тему, основну думку тексту, обґрунтуйте своє твердження.

-Поясніть правопис підкреслених слів.

-Поясніть лексичне значення слів розпука, скрашує .

-Випишіть з тексту дієприкметники, 2 дієприкметникових звороти. Поясніть розділові знаки.

                             7 завдання

Інтерактивна вправа « Незакінчені речення».

  • Моя мама – найкраща, адже вона…..
  • Я люблю свою маму за те, що вона……
  • Коли б я був чарівником, то зробив би…..

6. Підсумки уроку. Рефлексія.

7.Повідомлення домашнього завдання.

1.Скласти твір- мініатюру «Моя мама», використовуючи дієприкметники.

2. Повторити вивчене з теми. Підготуватися до контрольної роботи.

                                              Додатки        

Картка №1

« Скарбничка знань»

  1. Вилучіть зайве слово, поясніть свій вибір:

а) зеленіючий, змоклий, пожовкле, написаний;

б) думаючий,лежачий, знаючий, вихований.

     Картка №3 «Робота з текстом».

Прочитайте текст. Поділіться своїми враженнями від прочитаного.

Поставте розділові знаки.                                                        

         Мама! Найпрекрасніше , найдорожче слово на землі. Перше слово вимовлене й усвідомлене дитиною. Усіма мовами світу ніжно звучить воно сповнене теплом і ласкою. До мами звернені наші думки в радості і розпуці. Це вона одним дотиком руки натрудженої в цілоденній праці може зняти біль і гіркоту невдач. Її наповнене безмежною любов’ю серце скрашує буття. Всі ми йдемо в життя зігріті дорогим материнським теплом.       (З журналу.)        

Епіграф уроку

Любов до матері   –   молитва ,

                                                 Таємне дійство на вустах…

   І.Горбатий

Конспект уроку з української літератури. 6 клас

Урок 48. Тема: Ярослав Стельмах. «Митькозавр із Юрківки, або Химера                      

                          лісового озера».Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті.

Мета: ознайомити учнів із цікавими епізодами життя письменника; розвивати навички виразного читання, переказу, аналізу прочитаного, творчу уяву школярів; виховувати почуття любові до рідного краю, мальовничої природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, портрет Я.Стельмаха,ілюстрації до твору, роздавальні матеріали, презентація.

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань.

Бесіда за питаннями:

  • Згадайте, які веселі пригоди траплялись з вами під час літніх канікул, відпочинку?
  • Як ви розумієте поняття «мрія» і «фантазія»? Чи завжди збуваються ваші мрії? Від чого це залежить?
  • Який твір називається пригодницьким? Наведіть приклад.
  • Дайте визначення поняття «повість». Чим цей жанр відрізняється від оповідання? (Повість — епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.)

ІІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

       Вибір цілей із переліку, запропонованого вчителем, доповнення їх власними. Колективне планування.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

 

 

Слово вчителя.

Як добре мати знаменитого батька! Але разом із тим — як важко потім усім доводити, що ти теж талановитий, досяг слави не з допомогою татусевих зв’язків та авторитету, а власним розумом, здібностями, невтомною працею.

Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха.

Ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив гітару.

З ранніх років Ярослав почав вивчати англійську мову і, варто сказати, не без успіху. Після закінчення середньої школи вчився в Київському інституті іноземних мов, потім в аспірантурі, працював викладачем у Київському педінституті та університеті, займався перекладацькою діяльністю. «Я почав перекладати, — згадує Ярослав Михайлович, — іще навчаючись у Київському інституті іноземних мов. Спершу мене зацікавила книга, яку мені привезли з Канади. Автор її — перший в історії свого народу ескімоський письменник Маркузі. Книжка адресована дітям і цікаво, дохідливо розповідає про суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці життя ескімоських племен. Звалася вона «Гарпун мисливця», і працював я над її перекладом з великим задоволенням». На час закінчення інституту Ярослав мав уже кілька друкованих перекладів з англійської мови.

Незважаючи на відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, несподівано навіть для самого себе Я. Стельмах почав писати твори для дітей.

У 1975 році вийшла його перша книжка-збірка оповідань «Манок». Потім були повісті «Химера лісового озера», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші.

Ярослав Стельмах відомий у літературі і як драматург. Уже перші його п’єси мали неабиякий успіх: у п’ятнадцяти театрах одночасно йшла п’єса «Привіт, синичко!», чималу аудиторію глядачів збирала «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші.

Щоб хоч частково ліквідувати дефіцит цікавих книг для наймолодшого читача, Я. Стельмах створює «Митькозавр із Юрківки», яка свідчить про знання автором дитячої психології, його вміння розкрити внутрішній світ дитини.

Робота з текстом.

Виразне читання І і ІІ розділів.

Словникова робота.

Сушити голову – прагнути осмислювати щось важке; розв'язувати складне завдання.

Курінь – невелика будівля, складена з гілок дерева з листям, призначена для          ночівлі.

Канючити – випрошувати.

Брати на кпини – кепкувати з когось.

Кіптюга – курява; пил.

Тромбон - мідний духовий музичний інструмент.

                                                                            

    

Тромбон                                                                             Курінь

 

Дослідницька робота в групах.

І група. Визначити тему І-ІІ розділів. (Тема: зображення приїзду Сергія і його близького приятеля Митька до бабусі, з метою зібрання колекції комах.)

ІІ група. Сформулювати ідею І-ІІ розділів. (Ідея: уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до старих людей. )

ІІІ група. Розкрити основну думку І-ІІ розділів, підтвердити свою думку цитатою із твору. (Основна думка: «А хіба існує кращий відпочинок, ніж там, у селі, злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»?)

ІVгрупа. Визначити будову композиціїІ- ІІ розділів твору.

Експозиція: отримання літнього завдання хлопцями від учительки Ірини Семенівни — зібрати колекцію комах.

Зав’язка: від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село.

Кульмінація: роздуми діда Трохима про мету приїзду молоді до своїх бабусь.

Розв’язка: смачно наївшись, хлопці вирішили піти погуляти на річку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

І група. Порівняйте ставлення до своїх бабусь Сергія і Василя Троша? Як це характеризує кожного з героїв? Свої спостереження обґрунтуйте.

ІІ група. Для чого, на думку діда Трохима, онуки повинні приїздити до своїх бабусь? Чим пояснити такі міркування старого?

ІІІ група.Обґрунтуйте, чому батьки не хотіли відпускати Сергія з приятелем до бабусі? Як Митько зміг довести батькам Сергія необхідність цієї поїздки?

ІV група. Про що свідчать стосунки Сергія з батьками? Доведіть це на прикладі твору. Стисло опишіть ваші стосунки з батьками.

ІІІ. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання .

Бесіда.

  • Чи актуальне сьогодні питання поваги до старшого покоління, озвучені Я.Стельмахом?
  • Який висновок ви зробили для себе?

ІV.Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Прочитати ІІІ-V розділи. Переказати улюблений епізод.

 

 

Урок 49. Тема: Ярослав Стельмах. «Митькозавр із Юрківки, або Химера  

                          лісового озера».Таємничі, веселі й незвичайні події в повісті.

 

Мета: навчати учнів переказувати найцікавіші епізоди повісті; розвивати навички аналізу змісту твору, поведінки героїв повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, творчу уяву школярів; виховувати почуття любові до краси рідного краю, до книги –мудрості життя.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, портрет Я.Стельмаха, ілюстрації до твору, роздавальні матеріали.

 

Епіграф:    Книга — казкова лампа, яка дарує людині світло…

В.Сухомлинський

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань.

Фронтальне опитування.

  • Чи можна вважати цей твір пригодницьким?
  • Що свідчить про любов Митька до природи, вміння орієнтуватися на місцевості?
  • Чим хлопців захоплювало перебування в селі біля озера?
  • Чому Я. Стельмах намагається протиставити Васю Троша і Сергія з Митьком?
  • Які стосунки складаються між Сергієм та Митьком під час їх перебування на природі, біля озера?

Робота з розвитку усного мовлення.

  1. Переказати улюблений епізод повісті від власного імені.
  2. Переказати улюблений епізод повісті від 1-ої особи.

ІІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

Світ природи дуже різноманітний і гармонійний. Найважливіше –зуміти побачити його красу, відчути гармонію природи і людини, долучитися до цієї земної краси, пізнати навколишній світ.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Робота з текстом.

Виразне читання VІ розділу.

Бесіда за питаннями:

  • Як бібліотекарка оцінила читацьку активність хлопців?
  • Як читання книг вплинуло на їх кругозір?
  • Що цікавого вичитав Митько в книжках?
  • Чому льотчику, Єдиному свідку, хто бачив драконів, не повірили?
  • Що цікавого дізналися хлопці про хохулю?
  • Які думки виникли у хлопців щодо походження назви села Юрківка?
  • Як Сергій запропонував назвати істоту, що, на думку хлопців, живе в озері?
  • Що остаточно переконало юних дослідників у наявності чудовиська в озері?

Інтерактивна вправа. Розв’язування ситуативних завдань.

üУявіть, що ви випадково провинилися, зробили якусь шкоду. Признаватися в цьому вам незручно. І тут вас викрили. Як ви будете діяти і чому саме так?

üУявіть, що ви з другом (подругою) придумали якусь гру, але посварилися за розподіл ролей. Вам, як завжди, на вашу думку, випала гірша роль. Що ви будете робити?

vА як , на вашу думку, вчинили б Митько та Сергійко в таких ситуаціях? Про це дізнаємось із наступного розділу.

Робота з текстом.

Виразне читання VІІ розділу.

Дослідницька робота над композицією VІІ розділу.

Експозиція: розповідь Митька про особливості полювання на тигрів та необхідність застосування цього методу для того, щоб спіймати чудовисько.

Зав’язка: хлопці впіймали курку, викопали яму й очікували на появу невідомого звіра.

Кульмінація: до ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим.

Розв’язка: брехливе виправдовування перед дідом Трохимом, провал операції «Курка».

V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Метод «Мікрофон»

  • Чи можна, на вашу думку, засудити хлопців за те, що обдурили старого Трохима? Як це їх характеризує?
  • Чим пояснити доброзичливе ставлення діда Трохима до Сергія з Митьком, хоча через них він мало не покалічився? Обґрунтуйте свою думку.
  • Чи можна ставати на шлях брехні заради власних потреб; завдавати шкоди оточуючим?

IV. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

  • Обов’язкове: прочитати VІІІ- ІХ розділи ,скласти запитання до головних героїв твору.
  • За бажанням: підготувати ілюстрації: якими ви уявляєте Сергія і Митька.

 

 

Урок 50.   Тема: Допитливість, винахідливість, кмітливість хлопчиків –        

                             головних героїв.

Мета: вчити учнів характеризувати образи; удосконалювати вміння виразно                      переказувати цікаві епізоди з повісті; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять; вміння грамотно висловлювати думки, почуття, спостереження; виховувати доброту, чуйність, уважне ставлення до друзів; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, портрет письменника, схема плану-характеристики літературного героя,учнівські ілюстрації, роздавальні матеріали.

Епіграф до уроку: Виключити з життя дружбу — все одно, що позбавити                        

                                   світ сонячного світла.                                 Ціцерон

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань.

   Літературна гра «Так –Ні »

Основний матеріал.

1.Хлопці взяли у бабусі енциклопедію і почали шукати в ній відомості про таємничу химеру лісового озера. (Ні)

2.Митько прочитав Сергієві про страшних драконів з острова Комодо. (Так)

3.Хохуля- дивний за походженням вид тварин третинного періоду, що зберігся до наших днів. (Так)

4.Сергій висунув сміливу наукову гіпотезу про давнього звіра. (Ні)

5.Митько сказав,що назва села Юрківка походить від юрського періоду. (Так)

6.На березі озера діти знайшли ріжки та ніжки козеняти, якого з`їло чудовисько. (Ні)

7.Хлопці вирішили зробити примочку для звіра й завели у ліс корову. (Ні)

8.Сергій і Митько посварилися, побилися через те, що не вирішили, хто буде копати яму. (Ні)

9.Сергій знайшов сандалю туриста чи дослідника, який загинув біля озера. (Так)

10.Прив`язана курка кричала кричала так, що до неї позбігалися усі лісові звірі. (Ні)

11.У викопану яму потрапило чудовисько з лісового озера. (Ні)

12.Дідусь Трохим здогадався, хто викопав яму і взяв із села курку. (Так)

ІІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

       Слово вчителя.

Із героями творів ми завжди знайомилися заочно, а сьогодні вони завітали до нас в гості. Дозвольте відрекомендувати:

Митько:

Сергій:

У вас є унікальна можливість поспілкуватися із живими літературними персонажами.

       Інтерв’ю з літературним персонажем.

( Діти ставлять запитання за змістом тексту, які вони підготували вдома).

Резервні запитання:

  • Яке завдання ви виконували минулого літа? (Збирали гербарій)
  • Які думки у вас виникли, коли ви знайшли сандалю? (Що це взуття якогось дослідника, якого з’їв Митькозавр)
  • Чи було вам страшно ночувати в курені чи на березі озера, бо Митькозавр вас намагався налякати?
  • Як ви діяли, намагаючись упіймати Митькозавра?
  • Як ви ставитесь до того, що на вашу честь названо цю неіснуючу істоту?
    • Що плануєте робити наступного літа?
 

================================================================================================================

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Теоретичний практикум.

Схема плану-характеристики літературного героя

1. Дані про героя (з якої книги, головний чи другорядний, центральний чи епізодичний).

2. Портрет героя (якщо змінюється, то як).

3. Вчинки героя. Як вони розкривають його внутрішній світ.

4. Мова героя.

5. Ставлення до героя інших персонажів твору. Чим воно зумовлене?

6. Додаткові художні відомості (деталі, описи тощо, які характеризують внутрішній світ героя, зміни, які з ним відбуваються).

7. Як ставиться до свого героя автор?

8. Ваше ставлення до героя.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Орієнтовні запитання за схемою плану-характеристики літературного героя:

  • Яке місце займають персонажі у творі?
  • Якими ви уявляєте героїв повісті? (Перевірка домашнього завдання: учні презентують свої малюнки з образами хлопчиків).
  • Чому автор не дає докладного опису портрету хлопців?
  • Якими рисами характеру наділив автор Митька та Сергійка? Які епізоди із тексту підтверджують вашу думку?
  • Як ставляться до героїв інші персонажі твору і чим це зумовлено?
  • Як ставиться до своїх героїв автор?
  • Яке ваше враження від знайомства із Митьком та Сергійком?

============================================================================================================

Робота з підручником.

Зачитати комічні епізоди в повісті. З’ясувати, чому вони смішні.

Гра «Павутинка».

Поєднати імена героїв з рисами їхнього характеру.

допитливі

Митько

Сергійко

ліниві
необережні дотепні
підозрілі кмітливі
веселі задерикуваті
боягузливі рішучі

 

Проблемні питання.

  • Яку мету поставили перед собою Митько та Сергійко після закінчення 5-го класу? На що були спрямовані їхні думки та інтереси? (Думки після закінчення 5 класу були спрямовані на заслужений літній відпочинок, який вони хотіли організувати без пильного батьківського нагляду . А для цього треба було поїхати до бабусі в село).
  • Які шляхи для досягнення мети були у хлопців? (Батьки не хотіли відпускати, але хлопці були переконані у своїх доказах ).
  • Що для вас означає слово «дружба»? Чи можна назвати Митька та Сергійка справжніми друзями?
  • Над чим змусили замислитися, чим схвилювали вас наші герої?

( Замислитись над тим, що навчання може бути цікавим і приносити задоволення).

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Скласти сенкани на теми «Митькозавр», «Літні канікули», «Пригоди»

Сенкан – це вірш, який складається з п’яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання,яке описує,віддзеркалює тему.

           Читання.

           Швидке, повільне.

           Навчає, залучає, інформує.

           Промінь світла в темряві.

           Навчання.

Робота з таблицею

Слово вчителя. Повість Стельмаха розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька.Історія розпочинається з того, що учні 5 класу одержали від учительки ботаніки завдання на літо-зібрати колекцію комах,а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці той виявився простим хлопцем Василем,який вирішив розіграти двох друзів за веселим характером оповіді ця повість нагадує трилогію В.Нестайка «Тореадори з Васюківки»,щоб повторити жанрові особливості цих творів, давайте заповнимо таблицю, дамо відповіді на запитання.

Запитання

«Митькозавр із Юрківки…»

Я.Стельмаха

1. Жанр твору. Пригодницька повість.
2. Кількість головних героїв. Двоє хлопців.
3. Від чийого імені ведеться розповідь. Від імені одного з героїв.
4. Особливість назв розділів твору. З назви можна дізнатися, про що розповідається в розділі.
5. Риси характеру героїв. Допитливі, винахідливі, романтики, фантазери, справжні друзі.

 

 

Запитання

«Тореадори з Васюківки»

В.Нестайка

1. Жанр твору. Пригодницька повість.
2. Кількість головних героїв. Двоє хлопців.
3. Від чийого імені ведеться розповідь. Від імені одного з героїв.
4. Особливість назв розділів твору. З назви можна дізнатися, про що розповідається в розділі.
5. Риси характеру героїв. Допитливі, винахідливі, романтики, фантазери, справжні друзі.

 

V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Запитання для рефлексії.

  • Чому навчились на уроці?
  • Що вам сподобалось?
  • Що викликало труднощі?

IV. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

  • Підготувати зв’язну розповідь «Чи важливий для сучасної людини романтичний порив, уміння фантазувати, уявляти? Аргументуйте свої міркування.»

Урок 51. Тема: Реальні ( звичайні) та пригодницькі події у творі. Місце уяви,

               фантазії, романтичності в житті сучасної людини.

Мета: навчити учнів підтверджувати свої висловлювання цитатами з тексту, звернути увагу на роздуми героїв про уявне, фантастичне і реальне в їх дитячому житті; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, зіставляти описане з реальним життям; толерантно і аргументовано доводити свою думку; виховувати почуття любові до навколишнього світу, прищеплювати інтерес до власних результатів навчальної діяльності..

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

Обладнання: підручник, учнівські малюнки,

Епіграф:   Світ дитячої фантазії величезний і різноманітний. Саме з мрійників виростають великі художники, скульптори, письменники, дизайнери.

                                                                                                     Григір Тютюнник

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань.

Інтелектуальна розминка. Розгадування кросворда.

  Ю р к і в к а  
  з о о л о г і я  
  х и м е р а  
  В а с и л ь  
Ш о т л а н д і я  
  б у р ш т и н  
  д и н о з а в р
  к у р і н ь  
  к а м і н ь  
                                                   
  1. Село, в якому жила бабуся Митька.
  2. Навчальний предмет, яким захопилися хлопці.
  3. Назва чудовиська.
  4. Герой, який влаштував хлопцям чудові канікули.
  5. Країна, в озері якої живе лохнесське чудовище.
  6. Закам’яніла смола дерев.
  7. Із якою твариною порівнювали хлопці химеру з озера?
  8. Будівля, в якій жили хлопці біля озера.
  9. Якою зброєю боролися Митько та Сергійко зі звіром?

ІІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

Слово вчителя.

Романтика, мрії, фантазія – одвічні супутники людини. Вони роблять наші будні кращими, цікавими, наповнюють їх змістом, надихають нашу уяву на створення нового, невідомого… Мрія для людини –неначе крила для птаха. Вона підносить людину до висот. Саме мрії дають людині можливість фантазувати, створювати в уяві майбутнє.

Найбільшою мрією для героїв повісті «Митькозавр із Юрківки…» був відпочинок на природі. Головні герої і не підозрювали, що літні канікули для них перетворяться на справжні пригоди.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Робота з текстом.

Використовуючи цитати із твору, доведіть ,що Митько та Сергійко

  • люблять природу –І група;
  • розсудливі, допитливі –ІІ група;
  • сміливі шукачі пригод –ІІІ група.

Дослідницька робота в групах.

Все почалося із приїзду Митька та Сергійка в село до бабусі на літні канікули. Простежте, які реальні та пригодницькі події з ними відбувалися і чому? Кожна група має свої запитання.

  • З якою метою приїхали хлопці в село? Які реальні події трапилися з ними в Юрківці? - І група
  • Чи мріяли Митько та Сергійко про пригоди? Які пригодницькі події трапилися з ними? - ІІ група
  • Як повели себе хлопці у складних ситуаціях (коли пливла по озеру голова химери, коли впізнали голос Василя, коли дізналися, що їх розігрували, хотіли насміятися) ? Як би ви повели себе в подібній ситуації? - ІІІ група

Усне малювання.

  1. Усно намалюйте істоту, яку ви сподівалися побачити у творі.
  2. Якою уявляли загадкову істоту із озера Митько та Сергійко? Із ким вони її порівнювали?
  3. Зачитайте епізод, у якому автор подає опис химери , що пливла по озеру. Чи такою уявляли її герої твору?
  4. Чи розчарувалися хлопці, коли дізналися, що це розіграш? Чому?

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Учні презентують зв’язну розповідь, підготовлену на домашнє завдання.

üЧи важливий для сучасної людини романтичний порив, уміння фантазувати, уявляти? Аргументуйте свої міркування.

  • Я вважаю, …
  • На мою думку, …

Творче завдання.

Скласти «Пам’ятку для романтиків»

  1. Завжди прагни пізнати нове, таємниче.
  2. Не зупиняйся на досягнутому.
  3. Багато читай, будь допитливим.
  4. Будь сміливим і відважним.

V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Метод незакінчених речень.

  • Сьогодні на уроці я зрозумів…
  • Сьогодні на уроці мені сподобалось …
  • Найбільш цікавим для мене було …
  • Завдяки уроку я …

IV. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Підготувати розповідь про цікавий випадок із свого життя.

Конспект уроку з української мови. 9 клас

Уроку № 33. РМ №10. Усний твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему.

                         Підготовка до усного контрольного твору.                                                      

Мета: : повторити відомості про публіцистичний стиль мовлення, особливості побудови твору-роздуму, ознайомитися з вимогами до творів цього типу; розвивати вміння     підпорядковувати висловлювання темі та меті спілкування; удосконалювати навички редагувати власний текст; розвивати творчі вміння формулювати проблеми, що   хвилюють сучасну молодь, критично оцінювати факти навколишньої дійсності; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння, виховувати   почуття патріотизму та людської гідності.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, репродукції картин, зразки творів-роздумів, таблиця «Особливості публіцистичного стилю мовлення», пам’ятки «Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі», «Найпоширеніші недоліки, які трапляються в усному й писемному мовленні».

Епіграф до уроку:                                                                                   Людина виховується для свободи.

                                                                                                                                                                      Гегель

Хід уроку:

І. Організаційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

«Мозковий штурм».

— Які типи мовлення вам відомі?

— Які стилі мовлення ви знаєте?

— У якій галузі використовується той чи інший стиль мовлення?

— У якому стилі краще писати на суспільну тему?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

     Живучи в суспільстві, ми не можемо не реагувати на події, що відбуваються в країні. Багато новин дізнаємося з газет, телебачення, Інтернету. Залежно від своєї позиції , висловлюємо власну думку, ставлення до почутого, побаченого. При цьому користуємося суспільною лексикою, відповідним стилем. Наші роздуми про події суспільного життя найчастіше мають ознаки публіцистичного стилю.

Таблиця                               «Особливості публіцистичного стилю»

Сфера

вживання

Мета

спілкування

Основні види висловлювань

Основні стильові

риси

Політика,

громадське життя, засоби масової інформації.

Інформація

з метою впливу

на суспільні події.

Виступ, лекція, промова,

стаття, нарис, брошура,

фейлетон.

Закличність, схвильованість, певний пафос, оцінність інформації, широке використання суспільно-політичних термінів.
Найсуттєвіші для стилю мовні засоби
Лексичні Граматичні

Суспільно-політична лексика,                         «високі слова» та вирази.

Спонукальні та окличні речення, поширені прості речення, звертання,

риторичні питання.

       Сьогодні ми спробуємо себе в ролі журналістів і напишемо твір на тему, яка має суспільне значення.

•             До суспільно-політичних тем належать такі, що стосуються життя нашого суспільства та політики, держави.

•             Найоперативніше ми одержуємо інформацію про суспільно-політичні події у нашій країні і за кордоном з газет, журналів, радіо- і телепередач, з Інтернету. Це основні джерела для творів на суспільно-політичну тему.

Епіграфом до уроку є слова німецького філософа Гегеля: «Людина виховується для свободи» .            

-              Як ви розумієте цей вислів?

-              Що, на вашу думку, означає слово «свобода»?

-              Чи є тотожними лексичне значення слів «свобода» і «воля»?

-              Чи вільна людина у сучасному суспільстві?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІV. Активізація мовленнєвої діяльності школярів.

1. Бесіда.

-              Поміркуйте і висловіть власні припущення щодо сенсу життя. У чому, на вашу думку, полягає смисл життя?

-              Які питання турбують сучасне суспільство?

-              Чого прагне сучасна молодь від суспільства?

-              Яке місце в суспільстві посідають школярі сьогодні? Чи є ви вільними людьми?

-              Який тип мовлення ви використовували під час відповіді на запитання? Чому?

-              Пригадайте особливості та структуру написання твору-роздуму.

2. Особливості твору на суспільно-політичну тему.

1. Робота над твором-роздумом на суспільно-політичну тему передбачає з'ясування проблем, що стосуються життя і політики нашої держави.

2. Композиція тексту-роздуму має такі обов'язкові компоненти, як теза (основна думка), докази (аргументи), приклади із суспільного життя, висновок . Теза, як правило, міститься на початку висловлювання, проте іноді перед нею ще буває невеликий вступ.

3. Характерним для творів-роздумів є вживання вставних слів (на мою думку, по-моєму, наприклад, скажімо) і речень (Я вважаю,що …; Я думаю, що …), що служать засобами зв'язку між реченнями та абзацами. Крім того, для творів-роздумів на суспільно-політичні теми характерне активне вживання суспільної лексики.

4. Змістовність і переконливість складеного твору-роздуму залежить від уміння дібрати, осмислити найцікавішу інформацію з газет, журналів, радіо- і телепередач й інтерпретувати її відповідно до обраної теми твору.

V. Колективна робота з текстами-взірцями. Творче спостереження з елементами аналізу.

-          Прочитайте учнівські твори. Якою темою вони об’єднані?

Текст № 1

Чим я можу бути корисним моїй Україні

Україна... Ніжною й ласкавою матір’ю вона є для своїх синів і дочок. Ми повинні любити й шанувати свою рідну неньку Україну, піклуватися про її сучасне та майбутнє. Чим же я можу бути корисним для тебе, Україно?

Я пишаюсь своєю Батьківщиною, її досягненнями та видатними особистостями.

Кожна людина має право на своє особисте життя, яке вона повинна прожити з гідністю, щоб майбутні покоління пам’ятали нас. Мені не зрозуміло, чому дехто прагне жити спокійно, піклуючись тільки про себе. На мою думку, кому, як не нам, молодому поколінню, необхідно турбуватися про майбутнє нашої держави, її розбудову; бо через деякий час ми станемо повноправними громадянами України.

Не будь байдужим до того, що відбувається навколо!

Я хочу бути чесною, гідною людиною, поважати батьків, шанувати людей похилого віку. На сьогодні мене хвилює питання розвитку сільського господарства, тому після закінчення школи, хочу отримати професію агронома. Саме сільське господарство сприяє економічному розвитку країни. А належний економічний розвиток країни й дасть змогу пишатися нашою державою серед інших країн світу.

Моє покоління повинне розуміти, що немає землі милішої від тої, де ти народився і живеш.

Ми, діти твої, Україно, запевняємо, що віддамо тобі свої знання, уміння, бо немає кращої землі, ніж наша!

Текст № 2

Молодіжний лідер

Відомо, що людський характер виявляється у різних сферах життя. Робота, навчання, захоплення, конфліктні ситуації дають змогу людині розкритись, виявити своє «я», адже характер — це не просто енергія або пасивність, темперамент або стриманість. Характер — це і ставлення до всього, що тебе оточує.

Саме у ставленні до оточення виявляється лідер. Навіть у дитячому колективі можна спостерігати за зростанням лідера. Саме за зростанням, бо діти мають як позитивні, так і негативні нахили. А дитячий лідер зможе підбити малюків на негативні вчинки. Та ж ситуація може спостерігатись і у підлітків.

Зовсім інша річ — молодь. Це вже дорослі свідомі люди, здатні відповідати за свої вчинки.

На прикладі свого класу я б визначила лідера як людину, яка у певній ситуації бере на себе велику відповідальність за дії групи. Справа в тому, що в нашому класі визначилося два лідери. Спочатку я думала, що так не буває, але потім переконалася, що наші лідери доповнюють один одного. Настя, наша староста, створює навколо себе таку теплу атмосферу, що з нею хочеться спілкуватися. Вона чуйна і доброзичлива. Вона організовує нас на відвідини хворих, на всі культурно-масові заходи. У неї гарна вдача, але одна риса найбільше приваблює: вона вміє слухати. Тому до неї йдуть за порадами і хлопці, і дівчата.

А коли щось стосується нашого навчання, то на перший план виступає Наталя. Вона бере на себе ініціативу у підготовці до іспитів, у додаткових заняттях учнями, які не встигають у навчанні. Але коли у Наталі неприємності — вона теж потребує Настиної підтримки.

Ось так і живуть у нашому класі два лідери — Настя і Наталя. Обидві добре навчаються, обидві цілеспрямовані і життєрадісні, чесні і принципові. Але Настя трохи м’якша за вдачею, а Наталя — трохи суворіша. Вони ніби доповнюють одна одну. А класові від цього тільки користь, на всіх напрямках шкільної роботи він попереду. У нашому класі хороший мікроклімат, доброзичливість і взаємодопомога. А найголовніше, на мою думку, це те, що клас становить єдине ціле, кожний рахується з думкою інших, поважає точку зору однокласників. У нас спільні радощі й турботи, а після закінчення школи нам буде що згадати, бо усі шкільні заходи були для нас цікавими, тому що ми брали участь у їх підготовці. Лижні змагання і туристські походи, пісня біля вогнища — все це наші спільні спогади.

-          Визначити типи мовлення тестів.

-          З’ясувати, чи важливі для суспільства теми висвітлено у висловлюваннях.

-          Дібрати заголовки. Виділити мікротеми текстів (скласти план).

-          Проаналізувати структуру творів. Чи можна назвати їх зразковими? Чи відповідають вони вимогам, що ставляться до робіт такого типу?

Робота з пам’яткою.

«Найпоширеніші недоліки, які трапляються в усному й писемному мовленні»

1.   Невідповідність змісту теми.

2.   Вихід змісту за межі теми.

3.   Неповний виклад.

4.   Непослідовність викладу.

5.   Відсутність смислового зв’язку між частинами твору.

6.   Незавершеність міркувань.

7.   Невідповідність композиції твору обраному типу мовлення.

VІ. Самостійне складання учнями усного твору-роздуму в публіцистичному стилі на суспільну тему  

       ( на вибір):

"Маю честь бути українцем"

"Молодь у політичному русі"

"Чи можливий сучасний світ без війни?"

•             Прочитайте пам’ятку .Складіть план до твору-роздуму на обрану тему. Підготуйте усний твір-роздум.

«Як складати твори на суспільну тему в публіцистичному стилі»

1. Продумати тему твору та його зміст.

2. Опрацювати необхідну літературу.

3. Визначити основну думку твору.

4. Продумати послідовність твору-роздуму, дотримуючись його композиційних особливостей (вступ, основна частина, висновок).

5. Самостійно скласти план висловлювання.

6. Вибрати стиль викладу.

7. Під час написання твору необхідно дбати про розкриття його теми.

8. Бути уважними до вживання мовних засобів у творі.

9. Викладення матеріалу обов’язково потрібно ілюструвати прикладами.

10. Відтворити твір спочатку подумки, а потім — у писемній формі.

       Виступи учнів зі складеними творами-роздумами.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

VІІ. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

       Інтерактивна вправа «Мікрофон».

-          Який твір-роздум вас найбільше вразив, захопив? Чому?

-          Чиєї позиції ви не поділяєте? Чому?

-          Які недоліки у почутих творах ви помітили? Як їх виправити?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

VІІІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

   Користуючись пам’яткою, підготуватися до усного контрольного твору у публіцистичному стилі на тему: « Що таке справжня свобода і чи може бути вільною людина в сучасному світі?», критично оцінюючи факти і явища навколишньої дійсності та ставлення до життя різних соціальних груп. Продемонструвати свою позицію щодо цього питання.

Урок позакласного читання.

Тема. Огляд історичних творів сучасних авторів. Створення буктрейлера за романом П. Куліша «Чорна рада»

Мета: ознайомити учнів з історичними творами сучасних авторів та формою презентації книги - буктрейлером; навчити виокремлювати ключові епізоди твору, розробляти сюжет буктрейлера, готувати презентаційні матеріали; розвивати критичне мислення, зв'язне мовлення дев'ятикласників; сприяти формуванню почуття відповідальності за долю народу, любові до Вітчизни, високих моральних якостей.

Тип року: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення уроку: урок-творча майстерня зі створення буктрейлера.

Засоби навчання: міні-виставка книг П. Куліша , історичні картини баталіста Артура Орльонова, мультимедійна презентація, дидактичний матеріал для роботи в групах.

Випереджувальне завдання: підготувати матеріал про історичні твори сучасних авторів.

Епіграф до уроку:                            

Уже пора знати, що нема там добра, де нема правди.

П. Куліш

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Випереджувальне завдання.

Огляд історичних творів сучасних авторів.

Історична проза по суті передбачає новий погляд на відтворені в ній історичні події. Характерним для неї є те, що явища чи події описуваної епохи, спираючись на минуле, проектуються на сучасність і майбутнє. Твори історичної тематики прокладають своєрідні смислові мости між часами. Читачі намагаються осмислити минуле з позицій сучасного, усвідомити, які наслідки та уроки надає воно для них, особливо в наш час – час чергової переоцінки історичних подій і діяльності історичних осіб.

Найкраще реальне життя країни презентує сучасна українська література, яка реагує на нові ситуації, запити, інтереси інших людей. Пожвавлення літературного процесу в наший країні сприяло формуванню потужної та цікавої літератури, яка може задовольнити читацькі смаки будь-якої аудиторії.

   Саме в романах і повістях П. Загребельного, Р. Іваничука, В. Шевчука, Ліни Костенко, В. Шкляра,        Ю. Мушкетика та інших виявилися ті риси, які дають підставу говорити про новий якісний рівень сучасної української історичної романістики. У творах сучасних авторів історія присутня в людині внутрішньо: в минулому живе сучасне, в сучасному відлунює минуле. Історизм – це передусім момент зв'язку епох, який проходить крізь серце, душу, помисли героїв.

   Розробка нових жанрових різновидів в сучасній історичній прозі зумовлена потребами змісту: розширенням проблематики, збагаченням духовного світу персонажів, що мимоволі кладе на палітру нові барви, нові відтінки. Це твори Я. Яріша, І. Корсака, Я. Бакалець, Р. Іваничука, В. Шовкошитного, В. Пеунова, В. Малика, Тимура і Олени Литовченків, А. Кокотюхи та інших авторів.

   До тематики періоду Київської Русі звертається С. Батурин «Охоронець». А. Кокотюха у романі «Червоний» описує післявоєнний період. В. Єшкілєв «Втеча майстра Пінзеля» про часи Речі Посполитої. В. Рутківський «Сині води» про Велике князівство Литовське і Руське. В. Шкляр «Чорний ворон. Залишенець» про владу СРСР та репресії. І. Корсак «Таємниця cвятого Арсенія» про період правління Катерини ІІ часів Російської імперії. К. Когтянц описує героїчні і трагічні події Хмельниччини у1651-1652 рр. Я. Бакалець та Я. Яріш у романі «Із сьомого дна» розповідають про один з найтрагічніших періодів у житті українського народу – Велика Руїна (друга половина ХVІІ століття).

Кращі історичні твори набувають загальнолюдського звучання, протистоячи спрощеному розумінню історії як прямолінійних і однобоких соціологічних схем. Це проблема добра і зла, слова і вчинку, правдивого і фальшивого свідчення про свій час, збереження історичної пам'яті, як запоруки майбутнього нації, людства, спадкоємність прогресивних ідей, принципів народної моралі.

   Для сучасних історичних романів характерне активне змішування з іншими жанрами: пригодницьким, побутовим, психологічним. Не зважаючи на складність, в сучасній українській літературі цей жанр представлений чи не найбільше – в ньому працюють Юрій Мушкетик, Ліна Костенко, Василь Шкляр, Марія Матіос. Та й у минулі роки на «Коронації слова» в фаворі були саме історичні романи: «Століття Якова» Володимира Лиса, «Із сьомого дна» Ярослави Бакалець та Ярослава Яріша, «Іван Богун» Юрія Сороки, «Орлі, син Орлика» Тимура Литовченка, «Обре, сховайся добре» Костянтина Когтянця.

Чемерис. В. Л. Фортеця на Борисфені : іст. роман / В. Л. Чемерис. – Х. : Фоліо, 2012. – 443 с.

Валентин Чемерис – відомий український письменник, автор багатьох історичних та фантастичних романів, лауреат літературних премій. Всі його романи присвячені історії України, причому робить це автор дуже цікаво, небайдуже та неупереджено. Роман «Фортеця на Борисфені», охоплює невеликий проміжок часу в українській історії. Події починаються з літа 1635 року, коли запорожці на чолі з гетьманом Іваном Сулимою зруйнували Козацьку фортецю на Дніпрі, і закінчуються Кумейківською битвою, під час якої українці гідно боронили свою честь та землю від польської шляхти. Ці події стали предтечею Великої Визвольної війни, під проводом Богдана Хмельницького.

Сорока Ю. В. Іван Богун : роман у 2 т. Т. 1 / Ю. В. Сорока. – К. : Будинок письменників України, 2012. – 315 с.

Полковник Кальницький, вінницький і подільський, який потім став наказним гетьманом – Іван Богун, є найяскравішою постаттю в плеяді сподвижників Богдана Хмельницького. Людина поклала на вівтар служіння Батьківщині своє життя.

Образ Богуна колоритний і багатоплановий. Автор наділяє головного героя лицарськими рисами. Однак перед нами не тільки завзятий воїн, шановний ватажок, а й звичайна людина, слухняний син, палкий і вірний коханий, люблячий батько. Майбутня доля Івана вимальовується вже на початку роману, коли восьмирічним хлопчиком той рятує пораненого козака Омелька від куль татарина. Вже дитиною Іван відзначався розумом, спритністю та сміливістю.

ІІІ. Самоконструкція.

Колективна робота за інформаційним слайдом «Буктрейлер».

Слово вчителя.

Буктрейлер покликаний просувати книгу, сприяти доведенню її змісту до читача, залишити слід у його свідомості. Водночас він має інтригувати, викликати бажання самостійно прочитати книгу. Створення буктрейлерів на книги— це чудові перспективи залучення нових читачів.

             Автор                   буктрейлер                 читач

Якщо ролик доніс інформацію до читача настільки ефективно, що він прийшов за книгою до бібліотеки, то комунікація відбулася. Водночас буктрейлер є не лише посередником між книгозбірнею і читачем, а й між автором книги і читачем. Створення і поширення букрейлерів є однію із форм ознайомлення сучасного читача з новинками літератури.

Пам’ятка для початківця

Буктрейлер - відеоанотація книги, короткий відеоролик за мотивами книги.

Основне його призначення - зацікавити, заінтригувати, привернути увагу потенційного читача і спонукати до читання.

Основні етапи створення буктрейлера:

1.     Переглянути приклади буктрейлерів та продумати ідею власного майбутнього буктрейлера.

2.     Обрати книгу, за якою буде створюватися буктрейлер.

3.     Створити сценарій до буктрейлера. Сюжет буктрейлера потрібно вибудувати таким чином, щоб читачеві неодмінно захотілося прочитати цю книгу. Анотація-сценарій не повинна перевищувати 10–15 речень, вона має містити інтригу (не повинно бути передчасно розкритої важливої інформації про сюжет книги, яка може знищити інтригу), зацікавити читача, спонукати його до бажання прочитати книгу.

4.     Підібрати матеріал для відеоряду. Підібрати яскраві й ефектні картинки, відсканувати ілюстрації книги, зняти своє відео або знайти відео за тематикою в Інтернеті.

5.     Записати озвучений текст (якщо це передбачено сценарієм) або необхідний аудіоматеріал: голос, звуки, музику.

6.     Вибрати програму для роботи з відео та відеосервіс. Можна скористатися онлайновими редакторами для виконання операцій з відео та фото.

7.     Підібрати Gif-анімацію та футажі.

8.       Об’єднати наявні візуальні і аудіоматеріали в єдиний ролик з використанням відповідного програмного забезпечення. Наприкінці можна «накласти» ефекти, переходи, різноманітну музику, «звести» звук і записати матеріал на жорсткий диск ПК.

9.     Переглянути складений буктрейлер, за потреби внести поправки та остаточно відредагувати.

10.   Продемонструвати буктрейлер невеликій групі людей. Проаналізувати, чи правильно сприймається ідея ролика, який вплив буктрейлер має на глядача.

Колективна робота над картинами Артура Орльонова «Полковник Іван Богун»,

«Богдан Хмельницький»,«Бій під Берестечком. 1651 р.»

Сюжети всіх робіт пов’язані з видатними постатями в історії нашої держави, якими українці можуть пишатися: Богдан Хмельницький та полковник Іван Богун.

-          Розгляньте історичні картини баталіста А.Орльонова .

-          Що є кульмінаційним центром кожної картини?

-          Хто зображений у центрі картини? Що ви знаєте про цього історичного персонажа?

-          Які риси характеру повинен мати народний керівник?

Конструювання сюжету буктрейлера    

Слово вчителя.

«Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Його найбільшу вартість Богдан Лепкий вбачав у тому «смутку-тузі за кращими часами, в тій охоті вискочити з ярма, в тім пориві до героїчних учинків, які будяться в українського читача під впливом „Чорної ради“…»

Тарас Шевченко у своєму листі до Куліша писав:

«Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі».

Робота в групах.

Кожна група отримує завдання, за підсумками створюємо 1-й кадр буктрейлера.

Кадр 1.

І група

  • Чим може зацікавити роман П.Куліша сучасного читача?
  • Які проблеми, порушені автором твору, актуальні й сьогодні?

Це потрібно, щоб глибше пізнати нашу історію, відображену в художній формі, щоб визначити для себе, яким має бути народний керівник, які моральні якості роблять людину людиною. Найперше, спробуємо за короткою характеристикою впізнати персонажів, про яких йтиметься на уроці.

ІІ група

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВІКТОРИНИ "ХТО..?"

1. "Орел, не козак!" ? (Петро Шрам.)

2. "Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика"? (Петро Шрам.)

3. "...високий і вродливий, зверху кирея, підбита соболем"? (Сомко.)

4. "здоровенний, широкоплечий козарлюга"? (Кирило Тур.)

5. "високий, огрядний, кругловидий, русявий"? (Яким Сомко.)

6. "Щирий і незлобливий був лицар, да вже ж як допечуть йому, то стережись"? (Сомко.)

7. "У короткій старій свитині, у полотняних штанях, чоботи ... попротоптувані"? (Брюховецький.)

8. "Жвавий козарлюга, да ще й отаман"? (Кирило Тур.)

ІІІ група                                                                   

  • Яким П.Куліш уявляє майбутнє України?
  • Чи важливим є питання єдності України сьогодні? Якщо так, то чому, на вашу думку?

   У романі "Чорна рада" дві сюжетні лінії — соціальна та любовна. Перша — це події, пов’язані з вибором гетьмана на «Чорній раді» в Ніжині, поразка Сомка, Шрама та їхніх прихильників, друга — любовна, романтична, причому вона складніша, ніж звичайний любовний трикутник. Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викраданням, відмова Тура від Лесі. П. Куліш будує сюжет у хронологічному плані, події розгортаються послідовно, наче ланцюжок.

У творі П. Куліш порушує найболючіші питання для української нації — незалежності, влади, національного відродження. Людьми, від яких у свій час залежало вирішення цих питань, були Яким Сомко та Іван Брюховецький. Це — персонажі історичні. Сомко і Брюховецький борються за гетьманську булаву. Гетьман — посада надзвичайно важлива.

ІV група

  • А з чим у вас асоціюється слово "гетьман"? Якими рисами, на вашу думку, він мав би володіти?
  • Складіть "асоціативний кущ" до слова "гетьман" .

Що воно таке – «влада» ? Це нагорода чи покарання? Чимало претендентів на гетьманську булаву ладні були віддати за неї навіть свою честь…

Кадр 2.

«Асоціативний кущ».

Виділити та пояснити проблеми, порушені автором у творі:

І група – політичного плану:

  • — історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ;
  • — взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою;
  • — стосунки між Україною і Росією.

ІІ група – козацьке лицарство:

  • — вірності обов’язку, козацької честі;
  • — козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії.

ІІІ група – любовна лінія:

  • — любов і ненависть;
  • — вірність і зрада.

ІV група – соціального плану:

  • — батьки і діти;
  • — історична постать і сучасність;
  • — цінність людського життя.

«Чорна рада» - козацька сага про лицарську звитягу, людську підлість і любов.

Учитель. А зараз спробуйте уявити себе тими персонажами, про яких ми сьогодні говоримо, і розкажіть "про себе" від першої особи. Користуючись дидактичним матеріалом, доберіть ті прислів’я, які, на вашу думку, найкраще характеризують вашого героя.

"Гра у героїв твору". Представники груп вибирають картки, на звороті яких названі персонажі, хвилинку-дві групи готуються і тоді представляють того чи іншого героя ( Я.Сомко, І.Брюховецький, Кирило Тур, Петро і Леся).

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

  • Які риси характеру, на вашу думку, мають бути притаманні людині при владі?
  • А звичайній людині?
  • Чи потрібно сучасній молоді читати такі твори, як "Чорна рада"? Якщо так, то навіщо?
  • Чи повинен кожен з нас нести відповідальність за долю своєї Вітчизни?

Складання сенкану.

Складіть сенкани до героїв роману «Чорна рада».

Кадр 3 – Яким Сомко (І група )

1. Мудрий, поміркований.

2. Мріє, не мириться, відстоює.

3. Прагне «зложити докупи обидва береги Дніпрові».

4. Патріот.

Сомка автор наділяє характерними рисами українського полководця і державного діяча - тими рисами, якими наділив його народ в думках, піснях легендах. Цей образ автор змальовує в прикрашеному вигляді, намагаючись показати людину державного розуму, державних інтересів.

Кадр 4 – Іван Брюховецький (ІІ група )

1. Підступний, хитрий.

2. Обманює, зраджує, лицемірить.

3. Принизив авторитет України.

4. Зрадник.

  • Говорячи про Брюховецького, автор вживає слова "чоловічок", "Іванець". Навіщо?Чи заслуговує Брюховецький таких слів?
  • Чи могла Україна процвітати за такого гетьмана?
  • Чи закономірним було те, що в Україні настав час Великої Руїни?

Риси характеру Івана Брюховецького: самолюбство і амбіційність, підлість, вміння схилити на свій бік впливових осіб, байдужість до людського життя, нехтування мораллю Запорожжя, слабкодухість.    

Хто здобуде гетьманську булаву: мудрий і поміркований Сомко чи лукавий та підступний Брюховецький?

Кадр 5 - Кирило Тур ( ІІІ група )

1. Відважний і волелюбний.

2. Захищає, поважає.

3. Здатний до самопожертви.

4. Вірний побратим.

Кадр 6 -7   – Петро і Леся   (ІV група )

Петро                                                                                                     Леся

1. Сміливий, відважний і благородний.                           1. Горда, вродлива, ніжна.

2. Шанує, поважає.                                                                   2. Кохає, кориться.

3. Здатний щиро кохати.                                                         3. Поважає батька й неньку.

4.   «Орел не козак»                                                                4. «Дівчина як маківка».

З ким поєднає свою долю красуня Леся Черевань?

Дидактичний матеріал для роботи в групах

До булави треба голови.

Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога.

Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти. Не той друг, що лащиться, а той, що печалиться. Дерево міцне корінням, а людина – друзями.) .

Лучче смерть на полі, ніж життя в неволі.

Слова ласкаві, та думки лукаві.

В лиху годину узнаєш вірну людину.

Дружба та братство – найбільше багатство

Як прийде туга, пізнаєш друга.

Найти друга, за якого можна померти, - легко, а такого, щоб за тебе помер, - важко.

В бою козак себе славить не на язиці пилюкою, а конем та шаблюкою.

Сам загибай, а братчика виручай.

Чия відвага — того й перевага.

За рідний край – хоч помирай.

Де отаман швець – там Січі кінець.

Сам загибай, а братчика виручай.

Не журися, козаче ,нехай ворог плаче!

За честь голова гине.

Де козак, там і слава.

Без гетьмана військо гине.

Один у полі не воїн.

Біда, коли один в бороні, а десять в стороні.

Хто красно говорить, громаду на гачок ловить.

Згода будує, а незгода руйнує.                                         

З добрим здружись, а лихого стережись.

Краще померти з честю, ніж жити з ганьбою.

В кому правди немає, в тому добра мало.

Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.

 

Кадр 8.

Бесіда за питаннями.

  • Який же висновок можна зробити, прочитавши цей історичний роман?
  • Чи правильний вибір зробив народ, обравши кошового отамана гетьманом? Чи справді він відстоював інтереси народних мас?
  • Чи є актуальним роман «Чорна рада» в наш час?
  • До сучасників і нащадків П. Куліш звертається із закликом, який із плином часу не втратив своєї актуальності: «…Дбаймо про свою будучину, знаймо добре, що ми в себе вдома, серед своєї рідної сім`ї, у своїй рідній хаті, що ніхто нам її не дасть, ніхто не підійме, ніхто ж не обігріє та не освітить так, як ми самі». Ці слова варто запам`ятати.

Автор майстерно змальовує все те лихе, підступне, що призвело до міжусобиць, до кровопролитної війни. Іван Брюховецький до виборів являв собою простоту, щирість, обіцяв усім, хто його підтримає, усілякі блага. Брюховецький шанобливо називав козаків "товариство миле", "мої рідні братчики", "дітки", з особливою повагою ставився до старих запорожців, говорячи, що у-їхніх "шановних головах увесь розум сидить". Пізніше, ставши гетьманом, промовляє: "Обдули ми дурне мужицтво, обдули міщан, обдули й старих дундуків". Ось справжня сутність Брюховецького. Отже, народ помилився в своєму виборі.

Основна думка:

  • зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне;
  • народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі;
  • «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт»;
  • «нема там добра, де нема правди».

«Прочитай – не пожалкуєш!»

Читайте роман П.Куліша «Чорна рада» - і ви не пожалкуєте, бо ця книжка…

  • про … (що?)
  • знайомить нас … ( з ким?)
  • навчає нас…(чого?)
  • переконує нас в тому, що …

ІV. Рефлексія.                                                                           

V. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

  • Дібраний сюжетний словесно-ілюстративний матеріал використати для створення відеоролика.
  • До наступного уроку: опрацювати за підручником життєпис Марка Вовчка.
  • До ПЧ №4:

 

Урок розвитку мовлення.

Порівняльна характеристика героїв: співвіднесеність образів твору з художнім образами інших історичних творів вітчизняних і зарубіжних письменників (письмово).

 Мета: охарактеризувати образи героїв твору, з’ясувати їх ідеали, прагнення і вчинки, духовні цінності, роль у відтворенні історичного колориту епохи; розвивати вміння характеризувати образи-персонажі, складати порівняльну характеристику образів Якими Сомка та Івана Брюховецького ; виховувати патріотичні почуття, усвідомлення своєї національної належності, формування інтересу до творчої спадщини П. Куліша.

Тип року: урок розвитку комунікативних умінь.

Засоби навчання: хрестоматія, портрет П. Куліша ,ілюстрації до твору, дидактичний матеріал.

Випереджувальне завдання: двом учням підготувати повідомлення про історичні постаті Якима Сомка та Івана Брюховецького.

 Епіграф до уроку: "А в нас над усе - честь і слава, військова справа,щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала…Слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже".      

"Чорна рада", слова Кирила Тура    

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

«Мозковий штурм».

  • Які проблеми П.Куліш порушив у творі? Через які образи автор розкрив ці проблеми?

1.   Проблема порятунку України перед лицем втрати самостійності (Сомко, Шрам, Кирило Тур).

2.   Проблема героїзму , любові до рідного краю та патріотизму (Сомко, Шрам, Кирило Тур, Петро)

3.   Боротьба добра і зла (Сомко, Брюховецький; Черевань, Гвинтовка)

4.   Проблема батьків і дітей (Шрам і Шраменко; Кирила Тура та його рідних; Черевань і Леся)

5.   Проблема любові і сімейного щастя (Леся, Петро, Кирило, Сомко)

6.   Проблема справжньої дружби і взаємовиручки( Кирило, Сомко, Іван Шрам).

  • До кого з персонажів «Чорної ради» автор ставиться з повагою, до кого — з симпатією й гумором, кого ненавидить? Чому?

ІІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.

IV.   Сприймання та усвідомлення учнями навчального матеріалу, застосування набутих знань.

 Вступне слово вчителя

У романі П. Куліша «Чорна рада» широко й детально, в живих образах та виразних яскравих картинах змальовано доленосні для української нації часи Руїни. Складними були відносини між простим козацтвом, але серед запорожців П. Куліш зобразив і таких представників минувщини, яких він возвеличив і з гордістю пишався ними. Один із них курінний отаман Кирило Тур. Козацькі честь і звичаї, козацька воля, запорозька рівність та незалежність — такі ідеали цього славного героя.

Зображено в повісті сліпого бандуриста, Божого чоловіка, що має повні кишені грошей, а сам ходить у латаній свитині й без чобіт, а на ті гроші викупляє з неволі козаків. Своїми піснями та молитвами він зцілює душі людей. Таким самим носієм і хранителем кращих людських якостей є і старий запорожець Пугач. Він береже честь і закони козацтва. Це своєрідний суддя, до якого звертаються і за порадою, і за справедливістю.

Сьогодні на уроці ми проаналізуємо образи претендентів на гетьманську булаву, визначимо історичну та художню правду у творі. З'ясуємо яким же ж повинен бути справжній патріот, державний діяч України.

Переходячи до історичних образів Якима Сомка та Івана Брюховецького, слід розуміти, що саме ці люди у свій час вирішували питання підлеглості чи незалежності України, проблему національного відродження чи національного занепаду.

Час був дуже тяжкий. Яким Сомко прагнув зробити перепис, щоб утихомирити людей і визначити кожному місце в суспільстві: козаки мали захищати свій рідний край, селяни - орати і сіяти, науковці рухати науку і прогрес.

Брюховецький кинув же безглузду утопічну ідею рівності, яку й не думав впроваджувати в життя, але яка була унікальною наживкою для черні, що могла забезпечити йому перемогу на виборах. Звичайно, переміг користолюбний Брюховецький, але і Яким Сомко був винен у тому, що не провів належної агітації, не згуртував своїх прибічників.

Після невдалих виборів настала похмура ніч Великої Руїни, бездержавності, повного закабалення України Польщею та Росією.

- Які ж вони, історичні постаті Яким Сомко та Іван Брюховецький?

 

Історичні відомості про Якима Сомка та Івана Брюховецького.

Повідомлення заздалегідь підготовлених учнів.

Орієнтовний матеріал.

Сомко Яким Семенович (наказний гетьман України-Руси 1660-1663) – прилуцький полковник, брат першої жінки Б.Хмельницького. Очолював козацьке військо в битвах проти Кримського ханства та Московії. Після Чорної Ради під Ніжином, де гетьманську булаву перебрав І.Брюховецький, за наказом останнього був страчений разом зі своїми прибічниками (18.09.1663).

Брюховецький Іван Мартинович (лівобережний гетьман 1663-1668) – ставленик Московії, проголошений гетьманом на Ніжинській Чорній Раді 17-18 червня 1663 року. На Чорній Раді за гетьманську булаву Лівобережної України боролися два свояки Б.Хмельницького – наказний гетьман Яким Сомко (брат першої жінки Хмельницького) і ніжинський полковник Василь Никифорович Золотаренко, він же Нечипоренко та Васюта Ніжинський (брат останньої жінки Хмельницького); Васюта очолював ніжинський піхотний полк, штурмував Смоленськ в часи, коли його брат Іван Золотаренко був наказним гетьманом Білоруської воєнної компанії.

   Незважаючи на колишні заслуги та родинні зв'язки, обидва родичі Хмельницького зазнали невдачі на Ніжинській раді, а гетьманську булаву отримав колишній слуга Б.Хмельницького – Іван Брюховецький, заручившись підтримкою Московію. Коли 17 червня на раді почалися сутички між прибічниками претендентів на гетьманську булаву, то наступного дня представник московського уряду окольничий князь Д.Великогагін, запросивши Золотаренка й Сомка до свого намету, наказав їх арештувати, а за тим проголосив Брюховецького гетьманом. Стольний князь Н.Гагарін, прибувши з Московії у Ніжин, вручив Брюховецькому прапор, булаву і два сорока соболів. Після перемоги Брюховецький віддав козакам (за надану підтримку) на грабунок Ніжин і околиці на три дні, а ув'язнених ворогів позбувся, засудивши до страти. 18 вересня 1663р. в м.Борзні на ринковій площі були страчені Я. Сомко, В. Золотаренко, чернігівський полковник О.Силич, лубенський – С.Шамрицький, переяславський – А.Щуровський, ніжинський осавул П.Кільдей, секретарі Сомка – К.Ширяй і А.Семенов.

   Іван Брюховецький (родом з Полтавщини) вперше згадується в реєстрі Чигиринської сотні. З 1648р. при дворі гетьмана Б.Хмельницького на посаді джури; займався вихованням Юрія, виконував дипломатичні доручення. У 1659 році, під час виборів гетьмана, поїхав на Запорозьку Січ, забезпечуючи підтримку Юрію Хмельницькому, і там залишився. Завдяки своїй хитрості увійшов у довір'я до козацтва, виставляючи себе оборонцем козацької сіроми і виступаючи за обмеження старшинських землеволодінь. Восени 1659 року був підтриманий рядовими козаками і обраний кошовим отаманом. Але насправді це був авантюрист і демагог, як писав козацький літописець С.Величко, – «один з тих, що для срібла й злота не тільки дав би виколоти собі око, але й брата й батька свого не пощадив би, не те що вболівати за Україною».

   Як вірнопідданий московського царату, Брюховецький підписав так звані «Московські статті» (1665), які значно обмежили права України-Руси, зокрема вибори гетьмана мали відбуватися лише при царському делегаті. За часи його антинародного гетьманства був підписаний між Польщею і Московією фатальний Андрусівський договір 30 січня 1667 року в селі Андрусівка поблизу Смоленська, за яким Україна-Русь була розділена навпіл по Дніпру. Як ворог і зрадник українського народу, Іван Брюховецький був страчений козаками у 1668 році під час походу Петра Дорошенка на Лівобережжя.

 

Робота з таблицею.

Відмінне і спільне між історичною особою та літературним героєм.

Яким Сомко

Спільне Відмінне
1.   Виражав погляди козацької старшини. 1.   Вік герою: під час Ніжинської ради, за історичними джерелами, Сомко був літньої людиною, а в романі він дуже молодий, ще й не одружений.
2.   Зневажливо ставився до черні, хотів навічно закріпити стати без права переходу з одного в інший. 2.   Погляди стосовно зовнішньої політики: за історичними даними, Сомко був прихильником союзу з Росією, а в "Чорній раді" він поміркована людина, прагне автономії України.
3.   І в літописах, і в романі однаково подано Ніжинську раду і збройний конфлікт під час виборів гетьмана. 3.   Моральне обличчя: історія свідчить, що був далеко не безгрішний у політиці, в романі Сомко кришталево чесна й порядна людина.
4.   Історичні факти свідчать, що Яким Сомко був скараний на горло за велінням І.Брюховецького, про це згадується і в романі. 4.   Стосунки із Золотаренком: за історичними даними, Золотаренко не зрікався булави на користь Сомка, а навпаки.

Усне малювання персонажа.

  • Яким ви уявляєте Якима Сомка? Знайдіть у тексті і зачитайте портрет Якима Сомка.

Цитатна характеристика.

  • "… розумом і славою взяв над усіма…"
  • "Щирий і незлобивий був лицар…"
  • "Він тоді голосом чистим і поважним, мов у золоту трубу протрубив"

Бесіда за питаннями.

  • Як ставиться Сомко до панської Польщі, запорозького демократизму, міської голоти, старшини та своїх супротивників. («Нехай і міщанин, і посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і сила» тощо.)
  • Яка найзаповітніша мрія Сомка? («Зложити докупи обидва береги Дніпрові, щоб обидва береги Дніпрові приклонилися під одну була¬ву! Я одже скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, держачись за руки з Москвою, і громитимемо усякого, хто покуситься ступити на руську землю».)
  • На що спрямовані слова й діла Сомка? (На відродження й об’єднання України, досягнення її стабільності й могутності. Саме гетьман Сомко найповніше виражає державницькі погляди Пантелеймона Куліша, його сподіванню на козацьку старшину, яка може, услід за Хмельницьким. забезпечити порядок і добробут, мир і злагоду у країні.)
  • Що свідчить про чесність і порядність Я. Сомка у ставленні до своїх суперників? Як гетьман реагував на прагнення окремих козаків щодо проведення чорної ради? («Нехай лиш виїдуть у Переяслав царські бояре, побачимо, як та чорна рада устоїть проти гармат! Запорожців тоді я здавлю, як макуху, гетьмана їх поверну в свинопаси, а дурну чернь навчу шанувати гетьманськую зверхність»)
  • Яким чином Я. Сомко прагне протистояти ворогам? («…скоро одбуду царських бояр, хочу йти на окаянного Тетерю. Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі, да, держачись за руки з Москвою, і громитимем усякого, хто покуситься ступити на руськую землю!»)
  • Яким Сомко зневажливо ставився до запорожців. Чим же його захоплював Кирило Тур? (героїзмом, відданістю, мудрістю).
  • Після двобою Кирила Тура із Петром, Сомко сказав : "Молода, батьку, знайшлась би й друга, а Кирила Тура другого не буде". Чи образив він цими словами почуття Лесі ? (Сомко дотримувався козацької моралі, за якою бойовий побратим завжди ставився вище, ніж кохана дівчина чи жінка).
  • Чому Яким Сомко не погодився на пропозицію Кирила Тура рятуватися втечею? (не хоче міняти своє життя на смерть друга, не бажає міжусобиць).
  • Чи осудили б ви Сомка, якби він з допомогою Тура утік?

Складання інформаційного грона.

Яким Сомко

Портрет:

- красивий, високий;

- міцний, кремезний;

- кругловидий;

- русявий;

- голова в кучерях, як у золотому вінку;

- очі ясні, веселі як зорі;

- ходить, говорить по-гетьманськи ,у дорогому вбранні.  

Риси характеру і вдачі:

- цінує в людині високі моральні ідеали;

- дотримувався козацької моралі;

- мудрий політичний державний діяч;

- героїчна смерть.

     В образі Якима Сомка автор утілив власний ідеал гетьмана - освіченого, розумного, талановитого діяча, здатного об’єднати всі землі України в самостійну державу шляхом відновлення ії давньої слави.

Іван Брюховецький

- Яким змальовує автор Івана Брюховецького?

Бесіда за питаннями.

  • В якому одязі ходить Брюховецький до виборів і після виборів?
  • Брюховецький погоджується, що Кирила треба карати за викрадену дівчину й битву з козаком киями. Чому він пізніше не дозволяє карати розпусного козака за чужу жінку? (він боявся сміливого, мужнього, чесного Тура, для якого військова справа перш за все і потурав таким, як і сам, морально звироднілим особам).
  • За що і як старі січовики на чолі з батьком Пугачем прокляли Івана Брюховецького? ( Зрадив козацьким законам, моралі).
  • Чому Брюховецький сам не наважується вбити Якима у тюрмі? Чи буде людина чесна, мужня наймати вбивцю для усунення свого опонента? Якби вони зустрілись на полі бою, то хто б переміг?
  • Як ставиться до Брюховецького автор? Аргументуйте відповідь.

Портрет:

- середнього віку;

- середнього росту;

- постать і врода зовсім не гетьманська;

- так наче чоловік простенький, тихенький ( не ватажок);

- очі якісь чудні;

- читає із-під тишка (злодій…пройдисвіт, гадюка) .

Риси характеру і вдачі:

- позирав гордо…узявшись у боки;

- "Брюховецький суне";

- потакає розпусникам;

- зрадив козацьким законам, моралі;

- підступність;

- слабкодухість;

- "собаці собача смерть".

   Отже, якщо образ Сомка автор змальовує в прикрашеному, романтичному вигляді, прагнучи показати людину державного розуму, державних інтересів, то Брюховецького він характеризує як підступну зрадливу і амбіційну натуру. Це політичний авантюрист, людина без честі і гідності.

Інші образи твору.

Бесіда за питаннями.

Іван Шрам

  • Яким постає перед нами полковник Шрам? Зверніться до тексту роману. («Був він син паволоцького попа, по прізвищу Чепурного... Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік Шрам і не всидів 6и у своїй парафії, чуючи, як ллється рідна йому кров за безбожний глум польських панів і урядників над українцями».)
  • Що споріднює Шрама з Сомком? (Шрам - найвірніший однодумець Сомка, поборник об’єднання України, прихильник міцної гетьманської влади. Він веде на Правобережжі боротьбу проти шляхетсько-польського ставленика Тетері, а на Лівобережжя прибув, щоб підтримати Сомка на Чорній раді. Він вступає в суперечки з міщанами: «Де в світі видано, щоб увесь люд жив при одному праві? Усякому своє...»)
  • Виразником яких сил виступає Шрам? (Полковник є представником тієї козацької старшини, яка уособлює свідомість, честь, гідність.)
  • Чому Шрам одночасно був попом і полковником?
  • Як історичні події вплинули на життєву долю полковника?
  • За що Шрам отримав таке прізвище?
  • Що змусило полковника з сином вирушити у далеку путь? («Шрам, думав, як би Вкраїну на добру дорогу вести…»)
  • Як піп отримав звання полковника? («Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля. Як почула ж се рада, то так і загула от радості. Зараз окрили Шрама шапками, військовими корогвами, дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, та й став панотець Шрам полковником»)

     Образ Івана Шрама твориться романтичними засобами. Він нагадує героя Айвенго-пілігрима (мандрівника) Вальтер Скотта. Це і козак, і священик, подорожній богомолець. Шпори під його рясою і хрест дивно поєднуються у вбранні героя: «... по одежі і сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по давніх шрамах на виду – старший козарлюга». У річищі романтичної поетики романіст підкреслює в образі старого Шрама два начала – козацьке, військове і духовне, релігійне». Не зважаючи на «літа і рани», герой їде «Україну рятувати», прагне утвердити міцну гетьманську владу, встановити мир і спокій. Його обурила поведінка козацько-панської верхівки, яка не дбає за Україну й навіть зраджує її інтереси: «Усяке, мов звірюка, про свою тільки шкуру да про свій берліг дбає»; «Барабашів тепер повна Вкраїна». Як відомо, образ Барабаша-зрадника зображено в «Думі про Хмельницького та Барабаша». Рішучість характеру і невдоволеність становищем у країні передає його образне й афористичне мовлення: «Свари та чвари, і вже гетьманською булавою почали гратись, мов ціпом».

Кирило Тур

Кирило Тур — втілення козацького лицарства, романтичний і найбільш суперечливий образ.

Бесіда за питаннями.

• Коли ми вперше знайомимося з К. Туром?

• Чому Кирило надає перевагу Я. Сомку?

• Як інші герої твору ставляться до козака Тура?

• Чим пояснити поведінку К.Тура під час викрадення ним Лесі?

• Як поводить себе запорожець з П. Шраменком під час бійки і у подальших стосунках з ним?

• Що було причиною для суду над Туром?

• Як ставиться автор до свого героя?

• Чому Кирило вирішив зберегти життя Я. Сомку, жертвуючи своїм? Як це характеризує запорожця?

• Чи можна вважати К. Тура втіленням запорозької вольниці та козацького лицарства. Наведіть переконливі аргументи.

Цитатна характеристика.

• «Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть піднялись над тими очима».

• «Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває.». «Я знаю, що він шаблею ворога лучче, ніж язиком».:

• «Душа, а не запорожець!»

Кредо Тура:

• «Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».

• «Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка

Портрет:

• «здоровенний козарлюга»;

• очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»;

• кремезна постать з розкішними вусами;

• широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків.

Риси характеру і вдачі:

• відвага і волелюбність;

• сильний, енергійний, незламний;

• палкий захисник запорозької честі;

• поважне ставлення до гетьмана;

• мужність під час кари киями;

• здатний до самопожертви;

• запорозька рівність і безкорисливість;

• добрий товариш і побратим;

• химерний запорожець;

• зневага до буденного життя.

   На творення характеру Кирила Тура мала великий вплив усна народна творчість, зокрема, легенди, перекази про козака Мамая. Тур також характерник. Правда, він з іронією підкреслює, що вміє напустити ману на свого супротивника, а тому, мовляв, легко перемагає ворогів. Насправді цей козак був винахідливим та сміливим, навіть нехтував смертю. По-лицарськи Кирило розуміє смисл життя: «А над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала і ворога під ноги топтала... слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже». В цьому аспекті його образ перегукується з Тарасом Бульбою з однойменної повісті Гоголя. Образ Кирила Тура втілює волелюбність, лицарський дух козацтва.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

-              Чи хотіли б ви мати такого побратима як Кирило Тур?

Петро Шраменко.

  • Чому Петро вирішив разом із батьком вирушити у дорогу?
  • Як він ставиться до політичної ситуації на Україні?
  • Чим пояснити його повагу до гетьмана Я. Сомка, свого батька?
  • Через що виникла сутичка героя з К. Туром?
  • Яким чином довів П. Шраменко свою любов до Лесі?
  • Що свідчить про романтичність відтворення П. Кулішем цього героя?
  • Прокоментуйте розмову наприкінці твору П. Шраменка з Божим чоловіком? Що в результаті цього спілкування зрозумів козак?

Цитатна характеристика.

•«Один був молодий собі козак, здатний, як до війни».

• «…переплив Случ під кулями. Їй-богу, я й досі дивуюсь, що таке молоде, та таке сміле!»

• «Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика, а буде довговічний, і на війні щасливий: ні шабля, ні куля його не одоліє, і вмре своєю смертю».

•«Петро був козак не дитина: мав батькову постать і силу, ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу».

• «…у багно тебе не втопче, як зав’язнеш, а хіба з багна витягне».

• «Ти добрий козак».

Портрет:

— дужий, молодий козак;

— «орел не козак»;

— привабливий.

Риси характеру:

— чесний і сміливий;

— відважний і благородний;

— вірний і добрий;

— здатний щиро кохати;

— «добрий син і щирий козак».

Мікрофон:

-              Чи продовжить, на вашу думку, Петро Шраменко справу свого батька? Відповідь прокоментуйте.

Михайло Черевань

  • Що П. Куліш зазначає про Череваня, знайомлячи цього героя з читачем? («…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами. Річ тут про Б. Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. От тоді-то й Черевань доскочив собі незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва»)
  • Що дізнається читач про М. Черваня на початку твору?
  • Чому П. Куліш нічого не зазначав про минуле героя за часів Хмельниччини?
  • Яким чином М. Черевань став багатим хуторянином?
  • Як герой ставиться до Я. Сомка та його прибічників?
  • Чим пояснити байдужість М. Череваня щодо майбутнього Ук-раїни?
  • У чому виявилася підступність героя, який прагнув видати заміж дочку виключно за людину з високою посадою?
  • Як ви ставитеся до М. Череваня?.

Суспільно-політичні погляди:

— брав участь у визвольній боротьбі українського народу проти Польщі;

— хутір для героя — Україна;

— відсутність патріотизму.

Риси характеру героя:

— жага до збагачення;

— улесливість і хитрість;

— безсовісний, корисливий;

— любов до дочки;

— втрата почуття милосердя;

— бездушність і жорстокість.

Про роль М. Череваня під час Хмельниччини Куліш не каже нічого, лише згадує, як козаки йому польське золото шапками носили, що він має в своєму маєтку безцінну колекцію зброї та кубків, а воєнних трофеїв нагарбав стільки, що за них купив хутір. Багатий хуторянин буває досить жорстоким: до Гвинтовки він приїхав у трофейному ридвані і сміявся з княгині, яка впізнала свою карету. Патріотизм у Череваня абсолютно відсутній, йому давно стала байдужою доля України, бо під впливом своєї дружини, сестри Гвинтовки, він взагалі став думати лише про багатство.

Цитатна характеристика.

  • «Був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню війну з ляхами»
  • «Черевань тілько похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача».
  • «…не любив ніяких сварок.., був козак друзяка: уже кому чи яка нужда, чи що, то зарятує й визволить», «…йому дав і дочку краще маку в городі».

Василь Невільник, Божий чоловік, Пугач — «січовий дід».

Бесіда за питаннями.

  • Хто такий Божий чоловік у творі?
  • Про що свідчить його зовнішність і портретна характеристика?
  • Чому герой, збираючи гроші, не витрачав їх на себе, а використовував під час викупу козаків з неволі?
  • Про що свідчить обізнаність Божого чоловіка у знахарстві?

З чим пов’язано те, що Божий чоловік відмежував себе від інших бандуристів?

  • Як трактували Т. Шевченко та П. Куліш роль народних співців у суспільному житті, їхні взаємини з простим людом?
  • Яким постав у вашій уяві старець-кобзар? («А в божого чоловіка довга, до самого пояса, борода іще краще процвітала сідинами, а на виду дідусь просіяв якимсь світом. Співаючи пісню, од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить»)
  • За що був вдячний Василь Невільник старцеві? («А ти виспівав за мене сто золотих червоних; от я ізнов між хрещеним миром, ізнов почув козацьку мову!»)
  • Чому Пугач є втіленням кращих запорозьких традицій?
  • Яких політичних поглядів дотримувався герой?
  • Чим пояснити той факт, що спочатку «січовий дід» підтримував І. Брюховецького, а потім рве з ним стосунки?
  • Яким чином Пугач намагається боротися за правду?
  • Як запорожець у літах прагне зберегти традиції і звичаї Січі?

Пугач — захисник минувшини:

— носій і захисник давніх демократичних порядків, традицій і звичаїв;

— дотримання козацького законодавства;

— підтримка демократичних порядків, рівності між людьми, соціальної справедливості;

— прагнення приборкати гнобителів народу, обмежити владу панства, припинити урядову сваволю;

— «січовий дід» — своєрідний суддя.

Цитатний матеріал.

Цитатна характеристика.

  • «Співаючи пісню од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить».
  • «Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі».
  • «Сліпий старець-кобзар. Темний він був на очі, а ходив без проводиря: у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупав невільників із неволі. Іще ж до того знав лічити усякі болі й замовляти усякі рани. Може, він помагав своїми молитвами над недужими, а може і своїми піснями, бо в його піснях лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається. За теє-то, за все поважали його козаки, як батька, і хоч би, здається, попросив у кого останню свитину з плечей на викуп невільника, то й йому оддав усякий».
  • «А більше мені не по нутру ота мізерна пиха, що розвелась усюди по Гетьманщині. Почали значні козаки жити на людський кшталт із великої розкоші. І вже байдуже їм тепер старосвітські співи, що й людям у подобу… Дух мій не терпить сього!»
  • «На чім держиться Запорожжє, як не на давніх, предковічних звичаях? Ніхто й не скаже. Коли почалось козацьке лицарство. Почалося воно ще за отих славних предків наших варягів, що морем і полем слави у всього світу добули».
  • «Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся».

     Народні ідеали гуманізму, мудрості, моральної досконалості яскраво розкриті в образі сліпого бандуриста — Божого чоловіка. На сторінках роману він відзначається високою свідомістю, розумінням подій, виявляє своє неприйняття щодо дріб’язковості, мізерності буденного життя.

     Автор вималював у художньому світі романтичний образ пророка, жебрака, співця, незвичайної людини, який нагадує образ парії (пригноблена, безправна людина) Вальтер Скотта й образ Перебенді в Тараса Шевченка. До таких виняткових людей у романі належать «Чоловік божий», Василь Невольник, батько Пугач.

V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення».

-          Мене на уроці зацікавило…

-          Здивування викликало …

VІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Скласти і написати інтерв’ю з героями-опонентами: Якимом Сомком та Іваном Брюховецьким.

 Тема: Олег Ольжич. «Господь багатий нас благословив…», «Захочеш – і будеш» (із циклу «Незнаному воякові»)

Мета: ознайомити учнів із цікавими епізодами життя поета, удосконалювати вміння виразно читати поезію,розкрити громадянські мотиви поезії, виховувати почуття власної гідності, любові до Вітчизни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, портрет Олега Ольжича, ілюстрації до віршів, збірки поезій .

Випереджувальне завдання: учень готує розповідь про українських емігрантів, два учні – виразне читання віршів «Господь багатий нас благословив…», «Захочеш – і будеш».

Епіграф до уроку:      «Втрата мужності—це втрата людськоїгідності, котру я ставлю над усе. Навіть над самим життям».

В. Симоненко

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

________________________________________________________________________________________________________________________________

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

________________________________________________________________________________________________________________________________

ІІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння. На кожній парті є аркуші паперу, на яких надруковано цілі уроку. Пропонуємо учням додати ще щось до вже визначених цілей (за бажанням). Пропозиції учнів враховуємо.

________________________________________________________________________________________________________________________________

ІV. Актуалізація опорних знань та суб’єктного досвіду учнів.

  Учень(випережувальне завдання).

Доля українського народу дуже складна і водночас трагічна. Протягом XX століття мільйони українських сімей змушені були покинути рідні оселі і в пошуках кращого життя поїхати на чужину. Що ж примусило цих людей залишити рідні землі, які ж причини масової еміграції українців? В основному - соціально-економічні та політичні.
Через свої політичні погляди й переконаннялюди ставали вигнанцями. В основному це були представники української інтелігенції, прихильники ідеї вільної незалежної України.

   Та все ж, перебуваючи на чужині, українці об'єднувались у групи -діаспори. Вони розмовляли рідною мовою, створювали українські школи, випускали українські газети, сприяли розвитку українського мистецтва. Найважливішими у міжвоєнний період були осередки у Парижі, Празі, Берліні. Величезний внесок у розвиток української поезії за кордоном зробили представники «празької школи» Євген Маланюк, Юрій Драган, Юрій Клен, Олесь Ольжич, Олена Теліга та інші.

Емігранти, чужоземці, вигнанці, люди, хворі Україною… У них забрали рідну землю, небо, могили предків, але не змогли лишити Любові, пам’яті, прагнення жити Батьківщиною.

  Олег Ольжич належав до покоління другої еміграційної хвилі, яке зуміло не тільки зберегти, а й примножити українську культуру за кордоном, коли на так званій материковій Україні найкращі традиції українського народу руйнувались репресіями, голодомором, добре продуманими «реформами». Усією своєю творчістю Ольжич прагнув утвердити героїчний світогляд, пропагував думку, що кожен громадянин має здобувати свободу, можливо, навіть ціною власного життя.

V. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Слово вчителя.
      Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба) народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім'ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). За спогадами сучасників, Олег був улюбленцем батьків, родичів, сусідів. Рано виявив неабиякі здібності: у три роки вже вмів читати, у п’ять написав п’єсу з козацького життя, добре малював, грав на фортепіано і скрипці. Але згодом настали тяжкі часи. Юнак пережив громадянську війну, терор, голод, холод. У 1923 р. він виїхав разом з матір'ю з України і в Берліні зустрівся з батьком, який ще в 1919 р. емігрував з України. Незабаром родина переїхала до Горніх Черношинець під Прагою. У 1924 р. Олег вступив до Карлового університету, водночас навчався в Українському вільному університеті. Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був запрошений у США до Гарвардського університету читати лекції з археології.
     І тільки за межами України хлопець усвідомив, наскільки вона дорога і рідна, не міг не думати про неї, розтерзану різними політичними силами. Уже будучи студентом, Олег Кандиба розуміє потребу створення незалежної держави України. Але для цього треба ступити на шлях боротьби, часом жорстокої і безкомпромісної.

Тому юнак стає членом Організації Українських Націоналістів і пов’язує життя з боротьбою за національне визволення свого народу. Ольжич очолив культурний сектор організації, а трохи пізніше став заступником голови проводу ОУН.
     Також Олег Кандиба займається художньою творчістю, дібравши собі літературний псевдонім Ольжич, тобто син Олега, київського князя, який згадується в літописах як «Ольг». Цей псевдонім говорить про те, що Олег завжди відчував себе киянином, українцем.

 У 1935р. у Львові вийшла збірка Ольжича «Рінь».
      За дорученням ОУН поет брав участь у проголошенні демократичної Карпатської України, знищеної 14— 15 березня 1939р. угорськими фашистами. Потрапив до хортистської тюрми.
      У 1940р. у Празі вийшла збірка Ольжича «Вежі».

     У 1944 році Олега Ольжича було заарештовано. Почалися допити, катування, поета було відправлено до концтабору Заксенхаузен. У вірші «Присвята» він писав:

Пошли мені, молюся, дар один:
   В ім’я її (Батьківщини) прийняти мужньо муки,
   І в грізні дні залізної розплати
   В шинелі сірій вмерти від гранати.

На землі немає могили Олега Ольжича. Він помер у камері в’язнів-смертників табору Заксенхаузен 22 липня 1944 року. Довідавшись про смерть сина, помер батько, Олександр Олесь. А 31 липня з’явився на світ син Олега, теж Олег Кандиба. Рід талановитих людей, справжніх патріотів не перевівся.

      Поезія Ольжича — це сповідь воїна, відкритого й чесного в бою, який чітко усвідомлює, що тільки ціною власного життя прокладається шлях до свободи, до здобуття права бути справжньою нацією.

Виразне читання поезії «Господь багатий нас благословив…»учнями.Випереджувальне завдання.

Повторне виразне читання поезії(читання по строфах)з коментарем.

З перших рядочків поезії «Господь багатий нас благословив» Олега Ольжича, відчувається неймовірний порив ліричного героя йти за велінням свого серця, жити повнокровним життям. Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим, особливо це відчувається у таких рядках поезії: «Господь багатий нас благословив Дарами, що нікому не одняти…» та «Іди ж сміливо і бери один, Твойому серцю найхмельніший келих». Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху, що ці насолоди перешкодять у боротьбі. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині..

Ольжич вважає українців духовно багатою нацією і саме це має допомогти їм у боротьбі за національне визволення.

Дослідницька робота в групах.

І група. Сформулювати тему та ідею поезії. (Тема поезії – життя і боротьба . Ідея - автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить).

ІІ група. Проаналізувати лексику поезії «Господь багатий нас благословив» (Автор широко вживає книжну лексику, зокрема застарілі слова, біблеїзми, крім того, займенники, що використані на позначення Бога, згідно з вимогами конфесійного стилю пишуться з великої літери. Ужитий тут і минулий час (“благословив”) означає щойно здійснений прихід нової епохи).

ІІІ група. Визначити художні засобів, які автор використав для змалювання одвічних українських чеснот і пріоритетів життя. (Епітети«врочисте небо», «Господь багатий», «солодких грон», «променистих вин»; метафори: «на столах Його веселих»«Твойому серцю найхмельніший келих» та повтори, що підкреслюють тривалість дії « і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне –і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості).

ІV група. Які цілі ставить Олег Ольжич перед українцем?(Йти за велінням свого серця, жити повнокровним життям, боротися за національне визволення ).

«Гронування».

Охарактеризуйте за допомогою епітетів ліричного героя поезії.

Ліричний герой (людина-борець)     - мужній , сильний, розумний, чесний, рішучий, завжди готовий до бою.

Скласти асоціативний кущ.

  • Які дари отримала людина від Бога?

                     відвага

Бог                життя          

                     любов

                      творчість  

                       туга

                     порив

Олег Ольжич знає, що життя, яким сотворив його Бог, є «багате і щедре». Серед його дарів є «любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти». Це те, що ніхто не зможе відібрати.

Виразне читання поезії«Захочеш – і будеш».

Пошукове завдання.

  • Які настрої та емоції викликала у вас поезія?
  • Сформулюйте тему та ідею поетичного твору. Підтвердити свої міркування рядками з поезії.

Робота над композицією вірша.

— Поділити поезію на окремі частини. Дати їм назву. Про що йде мова у кожній із частин? Записати у зошити.

І — Все в житті залежить від нас самих. (Тільки доклавши власних зусиль, людина може побудувати щасливе майбутнє , бо часто вона не усвідомлює, наскільки багатим є її внутрішній світ, скільки фізичної сили приховує сила людського духу).

II—Справжнє, наповнене боротьбою життяне для слабких. (Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок).

III— Сумління - вічне мірило вчинків. (Автор називає сумління «невблаганним», адже ми можемо переконати оточуючих, що примусило нас порушити моральні принципи життя, але ми ніколи не зможемо переконати в цьому сумління, не зможемо примусити його замовкнути).

IV— Хвилини вибору і сумнівів. (Слід пам'ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом «Ціль виправдовує засоби». Автор у наказовій формі переконує, що майже все в житті залежить від нас самих Це не просто собі поезія. Ні! В ній істина, яка допомагає повірити в себе. А віра у себе - то дуже важлива річ!).

Слово вчителя.
Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі її народу часто не збагнути іншим.

Проблемні запитання.

  • Завдяки чому досягається образність у творі? (Символічні образи, епітети, метафори, звертання, порівняння).
  • Як ви розумієте вислів «зрослась небезпека з відважним життям»?(Підкреслено те, що існування людини-борця завжди балансує на грані між життям і смертю. І вижити допомагає ота «невідгадана сила» – сила духу).
  • Яку пораду дає своїм однодумцям Олег Ольжич?

(Навчишся надать блискавичність думкам

І рішенням важкість каміння.
Піти чи послати і стать сам-на-сам
З своїм невблаганним сумлінням).

  • На яке слово у поезії падає логічний наголос? (Логічний наголос на слові «захочеш» підсилює спонукання до вольового рішення людини. Так пізніше Василь Симоненко використає такий же потужний логічний наголос, звертаючись до сучасників: «Ти знаєш, що ти — людина?» ) .

VІ. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання .

Експрес—тест «Закінчити речення».

- Олег Ольжич належав до покоління …

- Олег Ольжич народився у...

- Майбутній поет навчався у...

   - Збірки, які вийшли за життя поета, мали назви...

   - Причиною смерті став ...

   -Олег Ольжич прожив...

   -Життєвим кредом поета були слова...

Бесіда.

  • Чи актуальні сьогодні питання, озвучені Олегом Ольжичем?
  • Який висновок ви зробили для себе?

Слово вчителя.
Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі її народу часто не збагнути іншим.

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

  • Вивчити напам’ять одну із поезій Олега Ольжича.
  • Випереджувальне завдання: учень чи кілька учнів готують повідомлення про Олену Телігу з використанням фотографій, уривків із віршів.
    • _____________________________________________________________________________________________________________________

Тема: Олена Теліга. Патріотичні мотиви поезій«Сучасникам», «Радість», «Пломінний день».

Мета:Ознайомити учнів з життєвим шляхом О.Теліги та її літературною спадщиною; розкрити образ літературного героя у поезіях Теліги; повторити відомості з теорії літератури; удосконалювати вміння аналізувати поетичний твір, творчо сприймати поезію; формувати національну свідомість учнів, виховувати почуття любові до українського народу, української нації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: підручник, портрет О. Теліги, виставка її збірок різних видань, фотовиставка, словник літературних термінів.

Випереджувальне завдання: учень чи кілька учнів готують повідомлення про Олену Телігу з використанням фотографій, уривків із віршів.

Епіграф:                               

«Вона стала одною з чи не найбільших постатей, які започаткували нову добу в житті українського народу. Своїм творчим життям і героїчною смертю Теліга стала новим символом невмирущості української нації ».

І. Падох


Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

________________________________________________________________________________________________________________________________

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Бесіда .

1.     Де і коли народився Олег Ольжич? Яке справжнє ім’я поета?
2.     В яких навчальних закладах здобував освіту поет?
3.     Що вам відомо про наукову діяльність Олега Ольжича?
4.     Назвіть збірки поета. Коли вони були видані?
5.     Яку поетичну школу представляє Олег Ольжич?
6.     Розкажіть про зв’язок митця з ОУН.
7.     Розкрийте причини смерті поета.
8.    Прочитати напам’ять поезію «Господь багатий нас благословив».

9. Яке враження справили на вас вірші Олега Ольжича?

ІІІ. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

________________________________________________________________________________________________________________________________

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу. осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Виразне читання вірша «Сучасникам».

  1. Чи сподобалась вам поезія?
  2. Прочитайте епіграф до нашого уроку, подивіться на фото. Що ви можете сказати про Олену Телігу?
  3. 3.Чи хотіли б ви дізнатися про цю людину більше?

«Презентація» автора підготовленими учнями.

Основний матеріал для розповіді.

Олена Іванівна Теліга (Шовгенова або Шовгеніва) – українська поетеса, літературний критик, діяч української культури.

Народилась 21 липня 1906 в Іллінському під Москвою в інтелігентній, напівбілоруській-напівукраїнській родині: мати – дочка православного священика; батько Іван Опанасович Шовгенів – знаний фахівець, гідротехнік-практик. Коли дівчинці було п’ять років, Шовгенови переїхали до Петербурга.

3 1918 року родина мешкає в Києві. У Києві Олена вчиться в жіночій гімназії Дучинської; вивчає українську мову поряд з російською, німецькою, французькою. Вивчає і такі дисципліни як Закон Божий, російську граматику, історію, арифметику, географію, чистопис, малювання та креслення. Зі згортанням приватної освіти та вказівкою, що, всі діти повинні навчатися в єдиних трудових звичайних школах, Олена потрапляє до саме такої.

Батько, урядовець УНР, разом зі старшим сином у 1920 році опинилися в еміграції в Чехословаччині. Навесні 1922 року матір Олени разом дочкою та сином Сергієм вибирається з радянської України спочатку в Польщу, а потіму Подєбради(Чехословаччина), де на той час ректором Української господарської академії був її чоловік. Саме в Чехії Олена спочатку отримує «матуру» – атестат, а потім закінчує історико-філологічне відділення Українського педінституту в Празі. Тут вона знайомиться зі своїм вірним другом Михайлом Телігою, одружується з ним – з ним згодом і піде на розстріл. Саме в Чехії відбувається її становлення як поетеси, публіциста-літературознавця.

З вибухом Другої світової війни Олена Теліга перебувала в Польщі – ще з 1929 року жила тут, коли у Варшаві померла її мати. Тоді ж настали злигодні та нестатки: іноді їй доводилося працювати з музичними номерами в нічних кабаре – і навіть манекенницею, але потім вдалося влаштуватися вчителькою початкових класів. Проте тяжіння до Києва жило в її душі постійно: «трагічний» Київ чекав її – і вона, не сподіваючися, що на неї чатує небезпека, вирушила разом із Уласом Самчуком і кількома друзями до міста юності.

У грудні 1939 року в Кракові Олена Теліга познайомилася з Олегом Ольжичем(Кандибою): тоді ж вступила в Організацію Українських Націоналістів (ОУН), де тісно співпрацювала з ним у культурно-освітній референтурі. У Києві Олена Теліга організовуєСпілку українських письменників,відкриває пункт харчування для своїх соратників, видає тижневик літератури і мистецтва«Літаври».

   В останньому листі з міста Києва вона напише: «…Ми йшли вчора ввечері коло засніженого університету, самі білі і замерзли так, що устами не можна було поворухнути, з холодного приміщення Спілки до холодного дому… Але за цим снігом і вітрами відчувається вже яскраве сонце і зелена весна».

   Зi слів очевидців дізнаємося, що жила О. Теліга в Києві «в якомусь провулку, в старому двоповерховому будинку, її помешкання було на першому поверсі. Вікна з усіх кімнат виходили на подвір’я. Господинею була бабуся похилого віку… На двох стінах – суцільні картини, портрети й ікони. Дуже багато словників – українських, російських, чеських…»

7 лютого 1942 р. почалися арешти. Друзі її попереджали, що гестапо готує засідку на вул. Трьохсвятительській, де розміщувалася Спілка; проте знала, на що йде, тікати не збиралася: «Ще раз із Києва на еміграцію не поїду! Не можу…»

   В київському гестапо Олена Теліга перебувала у камері №34. Тоді ж відбулася її зустріч із сестрою Лесі Українки, з якою вона обмовилася кількома фразами. На сірому гестапівському мурі залишила вона свій останній автограф: угорі намальовано тризуб і напис – «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга».

   За даними істориків, 22 лютого 1942 р. українську письменницю-патріотку було розстріляно в Бабиному Яру разом із чоловіком та соратниками.

   За своє досить коротке життя Олена Теліга не встигла видати жодної власної збірки, всі вони вийшли після її смерті: «На чужині» (1947), збірка «Олена Теліга» (1977), «Дороговказ. Поезії О. Теліги та

О. Ольжича» (1994), збірка «О краю мій» (1999), а більша частина її віршів, на жаль, загубилася.

V. Осмислення об’єктивних зв’язків і взаємозалежностей у виучуваному матеріалі й розкриття внутрішньої суті явищ та процесів.

Виразне читання вчителем та учнями вірша «Сучасникам».

Бесіда за змістом поезії.

-         Які почуття викликає поезія?

-         Які поетичні рядки запали в душу? Чому?

-         Як ви розумієте рядки « Але для мене – у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем» ?

-         Що заповідає Олена Теліга сучасному та майбутнім поколінням? (Авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обв'язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань).

-         Яке життєве кредо поетеси?(Прагнення суворості до себе, шукання згоди, гармонії між словами та ділами).

Створення асоціацій.

З чим у вас асоціюються слова - вогонь, вода, вітер.

Вогонь – буремність.

Вода – очищення, оновлення.

Вітер – неспокій.

Виразне читання вчителем та учнями поезії «Радість».

Бесіда за змістом поезії.

-         Який настрій передає прочитаний твір?

-         З яким образом порівнює себе лірична героїня?(У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися).

-         Які слова будуть контекстуальними синонімами?(«І весь час до мене радість тулиться» - «похмурі люди»).

-         Які почуття випромінює поезія? (Життєвий оптимізм, радість життя, щастя, прагнення до дії).

Виразне читання вчителем та учнями поезії «Пломінний день».

Бесіда за змістом поезії.

-         Чи сподобався вам прочитаний твір? Які почуття викликає у вас ця поезія?

-         Яка композиційна побудова вірша?

-         Що найбільше болить ліричну героїню? (Її найбільша гордість і найбільший біль – Україна ).

-         Що тривожить поетесу та викликає у неї протест ? (Навколо так багато байдужих людей).

-         До яких дій готова лірична героїня, щоб змінити «прокляття»? (Героїні хочеться розбудити цих байдужих людей, відчути «гарячий подих» однодумців і діяти, рушати «на шляхи великі», бурлити «водоспадом», щоб «найгостріше слово – Україна» стало найлагіднішим, наймирнішим).

Дослідницька робота в групах.

Проаналізувати ліричні твори за планом.

І група – «Сучасникам».

ІІ група – «Радість».

ІІІ група - «Пломінний день».

План аналізу ліричного твору.

1.     Назва поезії.
2.     Настрої та емоції, що викликала поезія.
3.    Жанр.
4.     Тема твору.
5.     Ідея поетичного твору.

6.     Характеристика ліричного героя.
7.     Художні засоби.
8.  Рими та римування.
9.    Віршовий розмір.

Пошукове завдання.

Визначити провідні мотиви поезійОлени Теліги.

  • готовність продовжувати боротьбу за українську державність;
  • патріотичне прозріння;
  • краса української природи;
  • заперечення спокійного життя, обмеженого лише колом особистих проблем;
  • неминучість смерті;
  • мотиви туги, самотності;
  • зв’язок поета і суспільства.

VІ. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання .  

Бесіда за питаннями.

1.     Де провнла своє дитинство Олена Теліга? Яке дівоче прізвище поетеси?
2.     В яких країнах перебувала в еміграції Олена Теліга?

3. Чи могла по- іншому скластися доля О. Теліги?
4. Якби вона не загинула у 1942 році, яка доля чекала на неї у Радянському Союзі?
5.Долі яких українських письменників подібні до долі О. Теліги?

Слово вчителя.

Підсумовуючи почуте, можна з впевненістю сказати, що лірична героїня поезій - це сама О. Теліга. Її твори - це автобіографія її душі та серця, в них висловлені життєві принципи авторки, її життєве кредо. Вірші Теліги наскрізь ліричні, вона відтворює у них власні переживання. Висока ідейність, ліричність, патріотичність, віра в перемогу загальнолюдських ідеалів - характерні риси поезії О. Теліги.

Своїм життям і героїчною смертю Олена Теліга стала символом невмирущості української нації. тепер ми маємо змогу вчитися у неї патріотизму, любові до рідної землі, до України, черпати відповіді на складні питання життя: якою будувати свою державу, яким шляхом рухатися.

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

  • Навчитися виразно читати вірші Олени Теліги.Вивчити одну із поезій напам’ять.
  • ______________________________________________________________________________________________________________________

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3(тестові завдання).ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ( творчість А.Чайківського, Олега Ольжича, Олени Теліги, М.Стельмаха).

Мета:виявити рівень учнівських знань, умінь та навичок із вивченої теми, розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, творчу уяву; вміння під час виконання практичних завдань застосовувати здобуті знання, формувати кругозір школярів; виховувати інтерес до наслідків власної праці, пошану до творчої діяльності, раціональність у використанні навчального часу.

Тип уроку:урок перевірки знань, умінь і навичок.

Засоби навчання:тестові завдання.

Перебіг уроку

І. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

______________________________________________________________________________________________________________________________

ІІ. Повідомлення мети перевірки знань та способів її проведення.

______________________________________________________________________________________________________________________________

ІІІ. Усна перевірка знань учнів фронтально.

Літературний диктант.

1.     Де і коли народилася Олена Теліга? Яке дівоче прізвище поетеси?
2.     За яких умов родина Олени Теліги опиняється в еміграції?
3.     В яких країнах відома була Олена Теліга у свій час? Чому?
4.     Якою діяльністю займалася поетеса в складі ОУН?
5.     З якими письменниками вона підтримувала приятельські стосунки?
6.     Назвіть збірки творів Олени Теліги.
7.     Як ви вважаєте, чому поетеса не змогла видати жодної книги за життя?

8.   Прочитати напам’ять поезіюОлени Теліги.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

ІV.   Самостійне виконання учнями контрольної роботи.

Варіант 1

Початковий рівень


1. М. Стельмах присвятив свій твір «Гуси-лебеді летять»:
Асвоїм батькам
Б сину Ярославу
В дядьку Себастіяну

Г   читачам

2. Хто з українських митців мав псевдонім Олег Ольжич?                                                            

А   А. Чайківський

Б   О. Кандиба

В   П. Тичина

Г   Л.Глібов

3. Автором поезій «Радість», «Сучасникам», «Пломінний день» є
А Олена Теліга
Б Тарас Шевченко
В Олег Ольжич

Г   Іван Франко

Середній рівень

  1. 4.« І вірити, і прагнуть – не вотще» закликає ліричний герой із поезії

А «Сучасникам»

Б «Захочеш – і будеш»

В «Господь багатий нас благословив…»

Г «Радість»

5. У поезії Олени Теліги «Пломінний день» порушено проблему

А   рідної мови

Б   вболівання за долю України

В   любові до природи

Г   байдужості українців

6. Визначте правильне твердження. Сюжет — це:
А послідовність і зв’язок опису подій у творах художньої літератури
Б основний спосіб викладу в художньому творі, де зображення подій і   вчинків персонажів здійснюється від імені самого автора
В опис зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому

     творі

Г   будова твору, особливості розташування частин у творі

Достатній рівень

7.Визначте основні риси характеру Павлуся, героя твору А. Чайковського

     «За сестрою».

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. Які моральні заповіти звучать у поезії «Сучасникам» Олени Теліги ?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Високий рівень

9. Напишіть твір-мініатюру на тему «Шанобливе ставлення людини до природи у творі М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”».

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Варіант 2

Початковий рівень

  1. За жанром твір «За сестрою» А.Чайковського – це :
    А оповідання
    Б історичний роман
    В героїчна повість
    Г героїко-романтична повість
  2. Поезії Олега Ольжича «Господь багатий нас благословив…», «Захочеш – і будеш» із циклу

А «Незнаному воякові»

Б   «Підзамче»

В   «Величність»

Г   «Вежі»

  1. Головним героєм твору М.Стельмаха «Гуси-лебеді летять» є

А Павлусь

Б Михайлик

В дід Дем’ян

Г Ганнуся

Середній рівень

  1. Рядки

В людині, затям,

Лежить невідгадана сила.

Зрослась небезпека з відважним життям,

Як з тілом смертельника крила.

   взято із твору

А «Сучасникам»

Б «Захочеш – і будеш»

В «Господь багатий нас благословив…»

Г «Радість»

А   «Захочеш – і будеш»

Б   «Радість»

В   «Сучасникам»

Г   «Пломінний день»

  1. Визначте правильне твердження. Композиція — це:

А елемент сюжету: заключний, підсумковий складник художнього твору      

     чи його частин
Б будова твору, особливості розташування частин у творі
В початкова, вихідна частина художнього твору, в якій описується місце

     дії, обстановка, дійові особи

Г   опис картин природи у творі

Достатній рівень

7. Які цілі ставить Олег Ольжич перед українцем у поезії

     «Господь багатий нас благословив…»?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Коротко розкажіть, як малий Михайлик поставився до жебраків

(М. Стельмах «Гуси-лебеді летять»).

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Високий рівень

9. Напишіть твір-мініатюру на тему «Мій улюблений герой повісті

     А. Чайковського «За сестрою».
V.   Підсумки.

Відповіді вчителя на запитання учнів.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

VІ.   Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Конспект уроку з української літератури. 10 клас

Тема уроку:        Література рідного краю.

                             Патріотична лірика Левка Крупи.    
Мета уроку: донести до учнів особливості таланту митця, самобутню манеру його віршів; розвивати логічне мислення; формувати естетичні смаки; засобами художнього слова виховувати патріотичні почуття, усвідомлення власної громадянської позиції.

Завдання уроку:

  1. Поглибити відомості про життя та творчість Левка Крупи
  2. Розвивати вміння висловлювати свої думки про автора, визначати художні засоби
  3. Розвивати образне та логічне мислення, культуру мовлення
  4. Виробляти вміння вести діалог, будувати монологічне висловлювання
  5. Насолоджуватися поезією, відчувати красу слова, вчитися бачити красу навколишнього світу і виробляти вміння передавати це за допомогою слова

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: портрет Левка Крупи, виставка книг,презентація до уроку.

Випереджувальне завдання: презентація літературно-мистецької виставки; читання напам’ять поезій Левка Крупи, їхнє музичне оформлення.

Епіграф до уроку:                                          Ми хочемо, щоб скрізь було добро.                                    

Левко Крупа

Перебіг уроку

І.   Організаційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів.

«Чудодійне зникнення»

(Вчитель демонструє ємність з чистою водою)

Людина, яка має позитивне ставлення до інших - має таку чисту,

прозору душу, як вода. Душа чиста, незаплямована ні заздрістю, ні гнівом,

ні образою, ні сумом. Але ось з людиною щось трапилось і вона затаїла в душі гнів (додає

фарбу), і ланцюжок потяг за собою негативні емоції одна за іншою. Душа

помутніла, їй важко, вона страждає і болить. І добре, коли знайдеться інша

людина, яка підтримає, розвеселить, яка відволікатиме від важких думок. Тоді

трапляється чудодійне перетворення (додає луг).

- Якою стала вода? (чистою, прозорою). Тож і я вам бажаю

жити у терпимості, добрі, радості, тоді ваша душа буде наповнена

чарівною силою, чистою і прозорою, як джерельна вода.

ІІ.   Актуалізація і корекція опорних знань та суб’єктного досвіду учнів.

     Кожна держава світу — неповторна й самобутня. Навколо кожної склався певний імідж, більш чи менш стійкий, але все ж таки реальний. Так, Велика Британія славиться своїми консервативними поглядами, плеканням національних традицій, Німеччина — дисциплінованістю, гарантованим добробутом для своїх громадян, А чим же відома наша країна, який імідж має вона серед інших країн? Яке її майбутнє та роль у світовій громаді? Україна — доволі молода держава, яка протягом тривалого часу йшла до своєї незалежності і, нарешті здобувши її, може подбати про свій світовий статус. На жаль, сьогодні цей статус доволі суперечливий, а імідж нашої країни так і не сформувався остаточно.

Аби наша країна змогла гідно почуватися серед інших країн, замало самовпевненості нашої влади або політичних діячів у цілому. Державу формує народ, який і несе відповідальність за її імідж і світовий статус. Доти, доки ми не покладемо край своїй невпевненості, наша держава не зможе голосно заявити про себе. Для цього молодь, яка завжди є творцем майбутнього країни, мусить учитися, розвиватися духовно й розумово, бо тільки високоосвічена людина здатна вирішувати складні державні проблеми. Відповідальність за статус нашої країни покладено на кожного з нас, тож ми мусимо докласти зусиль для того, щоб у світі слово «Україна» звучало голосно й гордо.

А , хіба від мене одного щось залежить? А що я один зроблю? Якось буде – я не один такий-така…  

Чому людина формулює запитання саме так? ( байдужість)

Наші співвітчизники, уродженці Тернопілля мислили по-іншому.

Що можу я зробити для того, щоб усім в Україні жилося краще?

Вони прославили не тільки своє ім’я, мали значний вплив на розвиток не тільки України, а й світу, на науковий, технічний і культурний прогрес. Хто це? Що ви про них знаєте?

Це засновник Запорізької Січі Дмитро Байда Вишневецький, кардинал Йосиф Сліпий, фізики Іван Пулюй, видатний режисер Лесь Курбас, славетна співачка Соломія Крушельницька, письменники Богдан Лепкий і археолог, мистецтвознавець, історик, поет, викладач і громадсько-політичний діяч Ігор Ґерета. Чимало уродженців Тернопілля й нині своїми здобутками творять сучасну українську історію...

Літературний калейдоскоп .

-         Чи знаєте ви, хто зображений на фото? Що ви знаєте про цих людей?

ІІІ.   Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

Майстра слова -  людини тонкої душі, але сильної духом. Якому Бог доручив особливу місію – зберегти і передати нащадкам український дух, подарувавши при цьомунадзвичайний інструмент – Слово.  Але прикладом для нас є не лише поезія, а й діяльність Левка Крупи.

Тема уроку……….

Епіграф       …….    Ми хочемо, щоб скрізь було добро… Що для цього потрібно?         

Чи робимо ми усе, що від нас залежить, задля щасливого майбуття нашого й нашої держави?

Інтерактивна вправа „Очікування”

  • Які завдання ви ставите перед собою? Чого очікуєте від сьогоднішнього уроку?
  • Кожен із нас повинен усвідомити свою громадянську позицію.
  • І, напевно, що потрібно зробити кожному із нас, щоб «скрізь було добро»?

ІV.   Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Дослідницько-пошукова робота. Випереджувальні завдання як індивідуальні, так і групові.

Випереджувальне завдання : оформити літературно-мистецьку виставку про Левка Миколайовича Крупу.

Презентація учнівської дослідницької роботи.

Гра «Доміно»

Що ви знаєте про Левка Крупу?

 Учням пропонують 18 незакінчених фраз. Самі закінчення написані на інших аркушах. Учням необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.

„Мозкова атака”

Як ви гадаєте, які події у житті Левка Миколайовича Крупи допомогли розкритися його поетичному таланту?

( – Любов до книги, захоплення читанням;

– вплив поезії Т. Г. Шевченка;

– поет ще з дитинства мав чутливу натуру;

– працьовитість, бажання досягти більшого: підтвердженням цього є кар’єрний ріст.)

Отакий він – веселий-сумний, 

жив і творив. 

Любити умів і дітей цьому вчив. 

Рідну землю беріг – патріот у жилах і кості. 

Дуже простий, не прагнув висот,але ніколи не ховався у

Бо таким його Бог сотворив. 

«Кола Вена»

Заповнити діаграму: що спільного : поет і Мойсей

Вожді, пророки, поводирі, які вказують народові духовні орієнтири. Проходять через випробування, зневіру. Щасливе майбутнє народу тільки передбачають. Спільне –служіння народові: не про славу, думають, не про вигоду, а про долю рідного народу.

Робота з текстами поезій.

Робота в групах ( ознайомитися з поезією, дібрати музичний супровід, по можливості ілюстрації).

  • І група поезії «Столиця» , «Шлях» Звучить музика Еніо Маріконе
  • ІІ група поезія «Сповідь»
  • ІІІ група поезія «Козацький марш» Звучить марш Є.Адамцевича

Усне словесне малювання з художнім домислом.

  • Прочитайте напам’ять.
  • Оживіть поезію. Що ви бачите? Опишіть картину, яка постала у вашій уяві.
  • Що найбільше вас вразило у вірші?

-         Який настрій цих віршів?

-         Визначте тему та головну думку поезій.

-         Знайдіть у текстах віршів слова, які підтверджують палку любов поета до рідної землі.

Лінгвістична вправа «Кліше».

Скласти літературний паспорт ліричного твору, для заповнення таблиці, скористайтеся коротким літературознавчим словником.

«Художні особливості поезій Левка Крупи».

Художні особливості Приклад із твору
Епітети  
Метафори  
Повторення  
Анафора  
Риторичні оклики  
   
   

У поезіях багато епітетів, які яскраво змальовують явища та події: жертовний бій, вселенський біль, нерівний бій .

Порівняння допомагають читачам точніше, виразніше уявити предмет зображення.

Досить часто автор вживає метафори: народ мій знайде

ключі від царства волі, серце трісне від розпуки, душу спопелить вселенський біль - ось як поет характеризує становище сучасної України, що ніяк не може здобути собі незалежності й позбавитися явних і таємних ворогів, а також байдужості власних дітей.

   Звертання, риторичні, окличні та питальні речення надають творові емоційності, ліричності:

Ой куди ти, хлопче, у степи босоніж ?

Ой куди, юначе, серцем по ножах ?

Ой куди ти, муже, знов сідлаєш коні?

Ой куди ти, старче? Там – уже межа!

Отже, автор використав багато художніх засобів, які роблять поезію поетичною,

Підсумок – «Кола Вена»

Застосовується метод «Асоціативний кущ» .

Якою постає Україна у творах Левка Крупи?

Україна- вільна , незалежна, економічно розвинена(багата), щасливі люди…

Так, добро скрізь буде лише тоді, коли люди- щасливі, …

V.   Узагальнення і систематизація знань .

Створення ментальної карти.

Що візьмете із собою з цього уроку? Які висновки ви можете вже зробити?

Яких правил життя у суспільстві ми маємо дотримуватися, щоб скрізь було добро?

«Ми хочемо, щоб скрізь було добро…»

  1. Ти живеш серед людей, не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, які тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки, запитуючи сам себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре.
    2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.
    3. Усі блага і радощі життя створюються працею. Без праці не можна чесно жити. Народ вчить: хто не працює, той не їсть. Назавжди запам’ятай цю заповідь. Нероба, дармоїд — це трутень, що пожирає мед працьовитих бджіл. Навчання — твоя перша праця. Йдучи до школи, ти йдеш на роботу.
    4. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і беззахисним. Допомагай товаришу в біді. Не завдавай людям прикрості. Поважай і шануй матір і батька — вони дали тобі життя, вони виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадянином, людиною з добрим серцем і чистою душею.
    5. Не будь байдужим до зла. Борись проти зла, обману, несправедливості. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, завдає лиха іншим людям, обкрадає суспільство”

Завершальне слово вчителя

Якщо в Бога є на вас план, то ніяка сила його змінити не може.

Відео про Левка Крупу

Приреченість

Я ще не знав, що то – 

до скону, 

що то – таємне віщування зір. 

Обпікши щастям душу безборонну,  

просилось тихо слово на папір. 

Воно, як немовля, - наївне й кволе, 

та сміле, як у березні трава… 

А розум радістю проймався й болем 

і сповивав їх сплески у слова. 

Я ще не знав, що то – 

навіки, що то – 

початок тільки, лиш розбіг, 

що став приреченим я чоловіком,  

що не належить відтепер собі. 

VІ.   Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Левко Крупа відчував, що народові України важко дається повернення до своїх коренів, але в його душі все ж немає відчаю: він сподівається на пробудження в душах українців справжньої любові до Батьківщини. Адже сила рідної землі відроджує, живить людину. Левко Крупа щиро вболівав за долю України і ,як вірний син своєї землі, свято вірив у справжнє відродження України.

Живу тривогами, а не спокоєм,
Добро плекаю і перечу злу…

VIІ.   Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

     Він дав нам гарні уроки любові до Бога,  до Батьківщини, до рідних людей, до ближніх. Не засвоїти їх – гріх.  А щоб дізнатися ваші враження від уроку, Домашнє завдання: Написати відгук про почуте, побачене на уроці.

Здати індивідуальні картки, з якими учні працювали.

     

Шлях

Ой куди ти, хлопче, у степи босоніж ?

Ой куди, юначе, серцем по ножах ?

Ой куди ти, муже, знов сідлаєш коні?

Ой куди ти, старче? Там – уже межа!

 Не питайте, мамо,- світ мене покликав.

Не питайте, тату,- щастя ж –в боротьбі!

Не питай, дружино,- битва йде велика.

Не питайте, люди,- не служив собі…

 Світ – не світ,а кличе, мамо, Україна,

Ми зламали, тату, браму у тюрмі…

Битва, жінко, вперта: душі й край – руїна,

Що межа? Тут сутнє, чи зробив, чи зміг!

 Ой куди ти, хлопче,- В майбуття по славу!

Ой куди, юначе? – На жертовний бій!

Ой куди ти, муже? – Будувать державу!

Іншої дороги не шукав собі…

1992

Сповідь

Повірте, люди, Прапоре і Гербе,

що в час крутий, віддавшись боротьбі,

ніде не дбав про затишок для себе,

а йшов уперто у нерівний бій.

хоч добре відав: вдячності не буде

і злом заплатять за добро раби.

Лише в прийдешності оцінять люди,

що все в ім’я майбутнього робив:

кипів, палав, аби ніколи зайди

не кпили з мови, прапора, герба…

З колиски вірив, що народ мій знайде

ключі від царства волі… Боротьба

колись скінчиться славою звитяги

Хоч, може, згину, крушачи ярмо,

як ті мільйони, що здіймали стяги

В передчутті майбутніх перемог.

Але не буде ані краплі страху,

лише упевненість: все недарма.

Боровся, жив за каторжан ГУЛАГу,

щоб в душах розвалилася тюрма,

щоб із очей ошуканих пощезли більма,

в прислужників щоб випроставсь хребет…

За те, повірте, щоб Вкраїна вільна

була навік, готовий і на смерть.

Лише би знав, що діти і онуки

кайданів не діждуть ніколи більш…

Інакше – серце трісне від розпуки

І душу спопелить вселенський біль.

1994

Роздуми

Хто я? Звідкіль? В цей світ прийшов навіщо?

Вінець минулого? Майбутньому погній?

Творець добра чи зла? Байдужість пересічна,

чи в думах виплекав події бунтівні?

Питаюсь подумки себе щоразу

і сам шукаю відповідь –

Не трафарет…

Не затаївши на весь світ образу,

лютую на цей світ, борюся, як поет.

Мене спина зболіла і коліна,

А і серці закипіла кров’ю злість…

Я – брунька дерева, що «Україною»

З правіку зветься. Я – безсилля й міць,

Любов і ненависть в єдиній іпостасі;

Надія й розпач – все зрослось в мені.

Якщо зросте щось на моєму прасі,

То я готов лягти і як погній…

Мої думки – то не вершина мислі,

Та не байдужа доля - не чужа;

За неї кинусь під мечі навислі,

Пройду босоніж навіть по ножах.

Хто я?

Звідкіль в цей світ прийшов? Навіщо?

Я – ланка ланцюга, що в’яже нас у рід…

І, як коріння, житиму я вічно

У тих, що після мене зродяться на світ.

Тема уроку: Ідея нерозривної єдності людини з рідною землею у поезіях Левка Крупи.

Мета уроку: донести до учнів особливості таланту митця, самобутню манеру його віршів із збірки «Міра болю»; розвивати логічне мислення; формувати естетичні смаки; засобами художнього слова виховувати патріотичні почуття.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Засоби навчання: портрет Левка Крупи, виставка книг,презентація до уроку.

Випереджувальне завдання:

Епіграф до уроку:         Живу тривогами, а не спокоєм,
                                     Добро плекаю і перечу злу…                                      

Левко Крупа

Перебіг уроку

І.   Організаційний етап.

Забезпечення емоційної готовності учнів.

ІІ.   Актуалізація і корекція опорних знань та суб’єктного досвіду учнів.

Тернопільщина багата видатними історичними постатями, що мали значний вплив на розвиток не тільки України, а й світу, на науковий, технічний і культурний прогрес. Це засновник Запорізької Січі Дмитро Байда Вишневецький, кардинал Йосиф Сліпий, фізики Іван Пулюй, видатний режисер Лесь Курбас, славетна співачка Соломія Крушельницька, письменники Богдан Лепкий і Улас Самчук.Чимало уродженців Тернопілля й нині своїми здобутками творять сучасну українську історію...

Літературний калейдоскоп .

-         Чи знаєте ви, хто зображений на фото?

Слайди 2- 3.

ІІІ.   Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація учіння.

         Слайд 4.

ІV.   Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

Дослідницько-пошукова робота.

І група. Заслуховування повідомлень учнів про життєвий та творчий шлях Левка Крупи.

Слайди 5 -18.

Виразне читання учнями поезій .

Усі вірші об’єднані тематично і за настроєм. Слайди 19-21.

Заклик

Брати і сестри, думаймо гаразд –

від нас чекає мудрості Вкраїна.

Ми вже ділилися колись не раз,

а що лишилось правнукам?

-         Ру –ї -на!

Брати і сестри, повернімо борг,

великий він, оплаканий батьками…

Єднаймось серцем: Україна й Бог!

Коли зневажим – лишимось дідами.

В народі кажуть:

- Діда бий!

- Немає діда!

- Биймо торбу спільно!

- Нема її…

- Бий місце, де були торби,

бо дід – по духу раб, невільник.

Брати і сестри, вбиймо страх в душі,

дідівську торбу у багно закиньмо.

Не підштовхнімо лиш долю на ножі!

Єднаймось, українці!

Встаньмо сильно!

199О

Шлях

Ой куди ти, хлопче, у степи босоніж ?

Ой куди, юначе, серцем по ножах?

Ой куди ти, муже, знов сідлаєш коні?

Ой куди ти, старче? Там – уже межа!

 Не питайте, мамо,- світ мене покликав.

Не питайте, тату,- щастя ж –в боротьбі!

Не питай, дружино,- битва йде велика.

Не питайте, люди,- не служив собі… 

Світ – не світ,а кличе, мамо, Україна,

Ми зламали, тату, браму у тюрмі…

Битва, жінко, вперта: душі й край – руїна,

Що межа? Тут сутнє, чи зробив, чи зміг! 

Ой куди ти, хлопче,- В майбуття по славу!

Ой куди, юначе?– На жертовний бій!

Ой куди ти, муже? – Будувать державу!

Іншої дороги не шукав собі…

1992

Сповідь

Повірте, люди, Прапоре і Гербе,

що в час крутий, віддавшись боротьбі,

ніде не дбав про затишок для себе,

а йшов уперто у нерівний бій.

хоч добре відав: вдячності не буде

і злом заплатять за добро раби.

Лише в прийдешності оцінять люди,

що все в ім’я майбутнього робив:

кипів, палав, аби ніколи зайди

не кпили з мови, прапора, герба…

З колиски вірив, що народ мій знайде

ключі від царства волі… Боротьба

колись скінчиться славою звитяги

Хоч, може, згину, крушачи ярмо,

як ті мільйони, що здіймали стяги

В передчутті майбутніх перемог.

Але не буде ані краплі страху,

лише упевненість: все недарма.

Боровся, жив за каторжан ГУЛАГу,

щоб в душах розвалилася тюрма,

щоб із очей ошуканих пощезли більма,

в прислужників щоб випроставсь хребет…

За те, повірте, щоб Вкраїна вільна

була навік, готовий і на смерть.

Лише би знав, що діти і онуки

кайданів не діждуть ніколи більш…

Інакше – серце трісне від розпуки

І душу спопелить вселенський біль.

1994

Усне словесне малювання з художнім домислом.

Слайд 19.

  • Оживіть кожну строфу поезії .
  • Що ви бачите? Опишіть картину, яка постала у вашій уяві.
  • Які кольори в ній переважають? Що вони символізують?

Робота з текстами поезій.

-         Який настрій цих віршів?

-         Визначте тему та головну думку поезій.

-         Знайдіть у текстах віршів слова, які підтверджують палку любов поета до рідної землі.

Лінгвістична вправа «Кліше».

Визначити художні особливості поезій. За поданою схемою учні заповнюють таблицю.   Слайд 22.

«Художні особливості поезій Левка Крупи».

Художні особливості Приклад із твору
Епітети  
Метафори  
Повторення  
Анафора  
Риторичні оклики  
   
   

У поезіях багато епітетів, які яскраво змальовують явища та події: жертовний бій, вселенський біль, нерівний бій .

Порівняння допомагають читачам точніше, виразніше уявити предмет зображення.

Досить часто автор вживає метафори: народ мій знайде

ключі від царства волі,серце трісне від розпуки, душу спопелить вселенський біль - ось як поет характеризує становище сучасної України, що ніяк не може здобути собі незалежності й позбавитися явних і таємних ворогів, а також байдужості власних дітей.

   Звертання, риторичні, окличні та питальні речення надають творові емоційності, ліричності:

Ой куди ти, хлопче, у степи босоніж ?

Ой куди, юначе, серцем по ножах ?

Ой куди ти, муже, знов сідлаєш коні?

Ой куди ти, старче? Там – уже межа!

Отже, автор використав багато художніх засобів, які роблять поезію поетичною, естетично-привабливою та глибокою за змістом.

Створення асоціативного ланцюжка.

Слайд 23

Учитель показує на екрані ключове слово-символ, пропонуючи учням продовжити його власне трактування.

Україна –

Герб і прапор –

V. Узагальнення і систематизація знань .

 Проблемне запитання.

Застосовується метод «Мікрофон». Слайд 24.

Як ви розумієте рядки із поезії:

Ой куди ти, хлопче,- В майбуття по славу!

Ой куди, юначе?– На жертовний бій!

Ой куди ти, муже? – Будувать державу!

Іншої дороги не шукав собі…

-         Хто такі патріоти?

-         Чи можна назвати Левка Крупу патріотом?(Він щиро вболівав за долю України).

VІ. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Слайд 25

Тестові завдання.

  1. Які літературні жанри близькі Левкові Крупі?

А. Гумористичні твори.      

Б. Ліричні твори.

В. Переклади з польської.

Г. Історичні повісті.

         Ґ. Переклади з англійської.

Д. Драматичні твори.

Е. Оповідання і новели.

2. Які збірки видав Левко Крупа?

         А. «Легенда Тернового поля».

         Б.   «Чотири струни».

         В.   «У дзеркалі плуга».

         Г.  «Ой Морозе, Морозенку».

         Ґ. «Кримські сонети».

         Д. «Міра болю».

     Е. «Три листки з літопису».

3. У роботі яких громадських організацій брав участь Левко Крупа?

     А.   Товариство української мови імені Тараса Шевченка.

     Б.   Мистецького українського руху.

     В.   Народного Руху України.

     Г.   За єдину Україну.

     Ґ. Тернопільської крайової організації Народного Руху.

   Д.   Товариство книголюбів України.

     Е.   Ліга телерадіокомпаній.

Інтерактивна вправа «Закінчи речення» . Слайд 26.

-         Кожна людина повинна любити своє рідне місто/ село, тому що ...

-         Я вважаю, що поезія Левка Крупи спонукає ….

-         Я також патріот тому, що…

Завершальне слово вчителя.   Слайд 27

Левко Крупа відчував, що народові України важко дається повернення до своїх коренів, але в його душі все ж немає відчаю: він сподівається на пробудження в душах українців справжньої любові до Батьківщини. Адже сила рідної землі відроджує, живить людину. Левко Крупа щиро вболівав за долю України і ,як вірний син своєї землі, свято вірив у справжнє відродження України.

VIІ.   Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

  • Вивчити одну з поезій Левка Крупи напам’ять на вибір учнів.
  • Випереджувальне завдання: підготуватися до наступного уроку літератури рідного краю ( вчитель подає тему наступного уроку).

 

Сторінка 4 із 5