Свято мови у ТЗОШ№23
Свято мови в ТНВК№9
Свято мови в ТЗОШ№18
« Мова – вогонь любові й духовна міць!»,- саме під таким гаслом відзначався Міжнародний день рідної мови у школі
Усе життя наше пов’язане з мовою. Це невід’ємна частка Батьківщини, голос народу. Українці завжди ставилися з великою пошаною, вірою й любов’ю до своєї мови. Саме тому у ТЗОШ №18 учнівська громада щороку відзначає Міжнародний день рідної мови. 21 лютого у рамках проекту «Мова- вогонь любові й духовна міць» проходили різноманітні тематичні заходи. Зокрема, день розпочався виставкою у фойє школи лепбуків «Мова- душа народу», створені руками учнів. Протягом дня, транслювався відео-лекторій «Мова- безцінний скарб народу» та вікторина « Чи знаєш ти силу української мови». Учні початкової школи стали учасниками конкурсу малюнків « Наша мова солов’їна». А родзинкою дня став загальношкільний флеш-моб «Краса рідної мови». Завершенням дня були тематичні години класних керівників з учнями на тему « Люблю тебе, моя рідна мово!».
.
Свято мови в ТСШ№7
Рідна мова у наших серцях... У ТСШ №7 відбулися заходи з нагоди Міжнародного дня рідної мови.
КВК 3- і класи
Квест у 5-В
Свято мови в Тернопільському технічному ліцеї
«Мови- це важливо!».Це вислів обрано ЮНЕСКО гаслом Міжнародного дня рідної мови, яке 21 лютого відзначають представники всіх націй і народностей світу. Пам’ятним став цей день і для учнів та вчителів Тернопільського технічного ліцею.
Кожен зміг знайти для себе цікаві заходи та стати безпосереднім їх учасником.Зокрема, незвичним став мовний тюнинг «Відчуй смак рідної мови», інформаційна подорож « У ріднім слові рідний світ».У бібліотеці ліцею була організована тематична виставка « Магія рідного слова». Креативним та інтригуючим став мовний батл між учителями та учнями «Як добре ти знаєш українську мову». Відпочивши після інтелектуального турніру, ліцеїсти – випускники разом з учителем української мови Кунцьо Н.С.побували на ліцейній тусівці «Навчи друга розмовляти українською». Учні 10 класу під керівництвом учителя української мови Колісник І.В. взяли участь у засіданні дискусійного клубу «Краща мова єднання- це українська».
У Технічному ліцеї впевнені, що мова- це справжнє запорука існування нації, а в сучасний період це ще й зброя.Нехай материнське слово буде для всіх оберегом.
ІГРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ В ПРАКТИЦІ ВЧИТЕЛЯ-СЛОВЕСНИКА
20 лютого 2020 року в ТЗОШ№19 працювало бюро інновацій "Інсайт". Учителі української мови й літератури вивчали тему "Ігрові технології в практиці вчителя-словесника."
Леся Гапон, кандидатка філологічних наук, методистка ТКМЦНОІМ, розповіла про дидактичні ігри на уроках словесності, значну увагу приділивши висвітленню таких важливих питань, як: методичний аналіз дидактичних ігор, класифікація дидактичних ігор, навчально-пізнавальний потенціал дидактичних ігор на уроках словесності.
Використання інформаційно-комунікаційних технологій в ігровій діяльності на уроках української літератури усебічно висвітлили науковці. Оксана Романишин, докторка педагогічних наук, доцентка кафедри інформатики та методики її навчання ТНПУ ім. В.Гнатюка, окреслила основні аспекти гейміфікації і провела практикум з використання гри "Kahoot". Галина Генсерук, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри інформатики та методики її навчання ТНПУ ім. В.Гнатюка, практично продемонструвала можливості "LearningApps" та "Генератора ребусів."
Колектив філологів ТЗОШ№19 та адміністрація закладу продемонстрували високий рівень методичної грамотності, фахової підготовки й готовності до інноваційної діяльності.
Про застосування ігрових ситуацій на уроках української мови й літератури з використанням біоадекватної технології йшлося у виступі Лесі Ковальчук, учительки української мови та літератури ТЗОШ№19. Особливо зацікавили педагогів запропоновані словесницею приклади використання сторітелінгових вправ за методикою Джанні Радарі, "правописних" вправ на синхронізацію діяльності двох півкуль головного мозку, а також мистецтво створення образонів - стрижневих візуалізованих основ біоадекватних уроків.
Блискучі зразки мистецької комунікації в позашкільній роботі подарувала учитель-методист, координатор інноваційної діяльності з учителями-словесниками ТЗОШ№19, художній керівник шкільного театру "Гранослов" Галина Бутрин у творчій співпраці з учителькою української мови та літератури ТЗОШ№19 Галиною Федорович. Під керівництвом педагогів діти підготували високохудожнє поетично-мистецьке дійство, прсвячене героям Євромайдану. Надзвичайно вразила досконала режисура Галини Бутрин і авторська поезія Галини Федорович.
Учасники науково-методичного заходу значно збагатили методичний інструментарій, підсилили мотивацію й висловили впевненість у тому, що здобуті знання обов'язково застосують у практичній діяльності.
Методичні матеріали - у вкладеннях.
Про відзначення Міжнародного дня рідної мови
На ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в місті Парижі оголошено Міжнародний день рідної мови, який відзначають щорічно 21 лютого, починаючи з 2000 року, що сприяє мовному розмаїттю та зближенню культур. Наша держава має багату мовно-етнічну палітру, що є суттєвим сегментом культури України. Головне завдання для кожного з нас – зберегти для нащадків свою рідну мову, шанувати та любити її. Абсолютну більшість населення України споконвіку складають представники української етнічної спільноти. Тому саме українській мові Конституцією України надано статус державної мови, що повністю відповідає державотворчій ролі української нації. Поряд з тим, у нашій країні використовуються мови, які є рідними для представників різних національностей. Особливої уваги нині також потребують мова кримськотатарського народу та мови, які перебувають на межі зникнення, – караїмська, кримчацька тощо. Починаючи з 2002 року, українці щорічно 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови як свято багатомовності, взаєморозуміння та взаємоповаги. Тому в місцях компактного проживання національних меншин пропонуємо надати можливість їм відзначити день рідної мови. Водночас нищення української мови в Україні – одна зі складових гібридної війни. Тому утвердження української мови як державної та мови міжетнічного спілкування й порозуміння є елементом національної безпеки України. З огляду на вище зазначене та з метою зміцнення позицій державної мови в культурному та інформаційному просторі, що є одним із пріоритетів Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова – успішна держава», просимо забезпечити проведення відповідних тематичних заходів в установах та закладах освіти. Перший заступник Міністра Анатолій МАКСИМЧУК
Педагогіка співробітництва: сутність, ключові ідеї, форми та методи
Педагогіка співпраці – напрям педагогічного мислення і практичної діяльності, спрямований на демократизацію і гуманізацію педагогічного процесу
Педагогіка співробітництва (за Селевко Г. К.):
- за рівнем застосування: загальнопедагогічна;
- за філософською основою: гуманістична;
- за орієнтацією на особистісні структури: усебічно гармонійна;
- за змістом: навчаюча+виховна, гуманістична, загальноосвітня, прониклива;
- за типом управління: система малих груп;
- за організаційними формами: академічна+клубна, індивідуальна+групова, диференційована;
- за підходом до дитини: гуманно-особистісна, суб'єкт-суб'єктна;
- за переважаючим методом: проблемно-пошукова, творча, діалогічна, ігрова;
- за категорією тих, кого навчають: масова (всі категорії) [4].
Основні ідеї педагогіки співпраці ("Учительська газета" 18 жовтня 1986 року)
- ідея зміни стосунків з учнями заснована на увазі вчителя до учнів, залучення дітей до навчання, викликаючи у них радісне почуття успіху, руху вперед, розвитку, наголошується, що інакше дітей не вивчити.
- ідея важкої мети (С. Лисенкова, В. Шаталов) полягає у тому, що перед усіма учнями ставиться якомога складніша мета, водночас учитель всіма засобами має вселити в учнів упевненість у тому, що мета буде досягнена, тема добре вивчена. Учнів у цьому випадку поєднує не просто мета, а саме віра у можливість подолання труднощів.
- ідея опори (Є. Ільїн, І. Іванов, С. Лисенкова, В. Шаталов) полягає у наданні учням опорних сигналів (символів, схем, таблиць, слів тощо) для забезпечення кращого розуміння, структурування, запам’ятовування матеріалу, а також для побудови відповіді.
- ідея навчання без примусу (Ш. Амонашвілі, С. Лисенкова, В. Шаталов) передбачає виключення всіх засобів примусу з арсеналу педагогічних засобів, зокрема, оцінки. Успіх навчання залежить від повторення. Багаторазові повторення приводять до того, що хоче учень чи не хоче, він усе одно буде знати і вміти все, що необхідно. Йому можна ставити оцінки, а можна і не ставити. Ш. А. Амонашвілі взагалі не ставить маленьким дітям оцінок. С. М. Лисенкова не ставить двійок, тому що всі її діти встигають. В. Ф. Шаталов у випадку невиконання роботи залишає порожню клітинку у відомості щоденного обліку знань. Форми різні, а суть одна – навчання без примушування.
- ідея вільного вибору (Ш. Амонашвілі, І. Волков, С. Лисенкова, В. Шаталов) полягає у наданні дитині свободи вибору у процесі навчання, тобто учень може обирати завдання, здачу, тему твору, сам брати участь у складанні завдань для однокласників; це необхідно, щоб учні почувати себе партнерами педагога в навчанні.
- ідея випередження (І. Волков, С. Лисенкова, Б. Никитин, В. Шаталов) дозволяє включати у програму більш складний матеріал, об’єднувати його в блоки, починати заздалегідь вивчати складні теми, закладати перспективу вивчення теми наступного уроку. Так, на рік, на два випереджає програму В. Ф. Шаталов, за півроку, за рік розпочинає вивчати важкі теми С. М. Лисенкова. Задачі для старшокласників дає шестиліткам і першокласникам І. П. Волков. Важкі головоломки, непосильні й дорослим, приносить дітям Б. П. Никитин. Випереджання програми приносить учням задоволення, викликає гордість: учитель перестає залежати від програми, він вільніше розпоряджається часом на уроках.
- ідея великих блоків (І. Волков, П. Ерднієв, І. Іванов, В. Шаталов, М. Щетинин) заснована на тому, що у великому блоці матеріалу (об’єднання 6 – 10 уроків або тем в один блок) легше встановити логічні зв’язки, виокремити головну думку, поставити та розв’язати проблему. Так, по 10-20 уроків поєднує в один блок В. Ф. Шаталов, на одному уроці розкриває зміст і красу великого матеріалу Є. Н. Ільїн, зводить в єдине навички різних професій І. П. Волков. Вивчення матеріалу блоками звільняє дитину від страху перед труднощами: блок пройдений, основна думка схоплена. Учень не боїться, що він не зрозуміє її та відстане. Він спокійно працює далі, усвідомлюючи деталі й подробиці.
- ідея відповідної форми (І. Волков, Є. Ільїн, В. Шаталов) полягає у тому, що урок за своєю формою має відповідати предмету, що вивчається. Так, на уроках математики В. Ф. Шаталов, доводячи теорему, не допускає жодного зайвого слова – розповідь учителя-математика повинна бути абсолютно точною. Є. Н. Ільїн, аналізуючи художній твір, домагається, щоб і аналіз мав художню форму. Для цього він використовує ті ж прийоми, за допомогою яких письменник створює свій твір: прийом, запитання і деталь. Виходить художній аналіз художнього твору.
- ідея самоаналізу (Ш. Амонашвілі, Є. Ільїн, І. Іванов, В. Караковський, В. Шаталов, М. Щетинин) насправді реалізує ідею колективного аналізу та оцінювання діяльності кожного учня. Коли учні знають, що їхня праця буде оцінена не тільки вчителем, але й колективом, вони і поводяться гідно, і працюють набагато старанніше.
- ідея інтелектуального фону класу (І. Волков, С. Лисенкова, В. Шаталов, М. Щетинин) передбачає створення загальних життєвих цілей та цінностей у класі, для чого необхідно розвивати здібності та нахили дитини в діяльності, що її цікавить, давати свободу творчості. Щоб створити обстановку співробітництва, учитель намагається підсилити прагнення до різноманітних знань, а не тільки шкільних. Так, В. Ф. Шаталов проводить безліч екскурсій, у його класі завжди є набір папок з газетними вирізками найважливіших статей, які має прочитати кожен. С. М. Лисенкова намагається давати якнайменше письмових завдань додому, щоб звільнити час дітей для читання. І. П. Волков увів у школі "Творчі книжки", куди записуються всі роботи, виконані школярем: технічна модель, доповідь з біології, урок, проведений шестикласником-педагогом у другому класі, тощо. Така книжка разом з іншими засобами допомагає виявляти, розвивати і враховувати найрізноманітніші здібності і схильності дитини. Це необхідно для майбутньої її професійної орієнтації.
- ідея колективного творчого виховання (І. Іванов, В. Караковський, М. Щетинин) полягає в тому, що дітей учать колективній суспільній творчості з першого класу до випускного. Девіз цієї методики: "Усе творчо, інакше навіщо".
- ідея співпраці з батьками передбачає відкрите, довірливе ставлення дітей до дорослих у школі й у родині. Педагогам не можна сварити дітей з батьками. Учитель не повинен скаржитися батькам на дітей у щоденниках, розпалювати змагання між батьками, вивішувати відомості успішності за місцем роботи батьків. Необхідно показати батькам, що їхні діти навчаються добре, учити їх любити своїх дітей.
- ідея особистісного підходу до дитини замість індивідуального підсумовує всі вищеперелічені методики. Наголошується, що педагогіка співробітництва пропонує такі прийоми, за яких кожен учень почуває себе особистістю, відчуває увагу вчителя особисто до себе. Це виявляється перш за все у тому, що "кожен учень на кожному уроці одержує оцінку своєї праці, вибирає завдання на свій смак, позашкільна творчість кожної дитини одержує визнання й оцінку, і, нарешті, кожного на ділі, а не на словах і не в закликах поважають, ніхто не ображає дитину підозрою в нездатності".
- ідея співробітництва вчителів передбачає не примушування, а взаємодію вчителів з метою впровадження ідей нової педагогіки, наголошується на тому, що не можна вчителів протиставляти один одному, не можна, щоб когось хвалили за застосування нового, а іншого засуджували за те, що він навчає по-своєму.
У педагогіці співробітництва використовуються найрізноманітніші форми навчання:
- колективно-групова робота,
- колективна творча робота,
- робота в мікрогрупах,
- робота в змінних групах,
- ігрова діяльність.
- колективна спільна діяльність (під час полілогу, мозкової атаки, колективного складання інтелектуальної карти (опорної схеми) тощо).
- основним методом співробітництва є навчальний діалог.
Класифікація методів за педагогічними технологіями (за Підласим І.)
Продуктивна технологія | Технологія співробітництва | Поблажлива технологія |
ОСНОВНІ | ОСНОВНІ | ОСНОВНІ |
Пояснення Інструктаж Робота з книгою Вправи Тестування |
Бесіди Обговорення Дискусія Пізнавальна гра Методи програмованого навчання Практичний метод Навчальний контроль |
Розповідь Дискусія Диспут Гра Відеометод Спостереження |
ДОПОМІЖНІ | ДОПОМІЖНІ | ДОПОМІЖНІ |
Лекція Демонстрація Ілюстрація Відеометод |
Ілюстрація Демонстрація Робота з книгою |
Ситуаційний метод Нетрадиційні методи |
Очікувані результати педагогіки співробітництва
"Дітей, що виростають в атмосфері співробітництва, можна описати так: усі вони вміють і люблять думати; процедура думання – цінність для них; усі мають дидактичні здібності: кожний може пояснити матеріал іншому; усі мають організаторські й комунікативні здібності; усі певною мірою орієнтовані на людей; усі здатні до творчості; усі мають почуття соціальної відповідальності" .
ОУН оголошує другий Всеукраїнський конкурс патріотичних творів
Культурна референтура ОУН оголошує другий Всеукраїнський конкурс патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича. Положенняя у вкладенні.