Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2017

Ярославу Стецьку, випускникові Тернопільської Української гімназії  присвячується...

Ведуча      

Пам'ять безсмертна, пам'ять нетлінна

 Стукає в серце щоднини,

  Пам'ять про тих, хто боровся за волю

 І незалежність Вкраїни.

 Ведучий    

Серед славних борців – Ярослав Стецько, 100-річчя від дня народження якого відзначаємо сьогодні, Великий Українець із Тернопілля.

Ведуча      

Великі знали завчасно,

  Що їх чекає ешафот.

Великі без бою не йшли

 На ешафот.

 Великі спокійно не ждали

   На шию петлі –

   ЇЇ заробляли трудом,

  Наче хліб на землі.

Ведучий    

Перегорнімо сьогодні сторінки Книги Пам'яті про Велику Людину, яка жертовно поклала своє життя на вівтар боротьби за Соборну Вільну Україну. Запалімо свічку пам'яті від вдячних нащадків.

Сторінка перша "Тернопільська земля йому зростила крила".

19 січня 1912 року у селі Великий Глибочок у славній родині отця Семена та Теодозії Стецьків народився син, якому батько дав ім'я Ялослав        ( на чесь Ярослава Мудрого).

Дитинство Ярослава пройшло у селі Кам'янки Підволочиського району.

Читець

Колисав мою колиску

Вітер рідного Поділля

І  зливав  на сонні вії

Степового запах зілля

Колисав мою колиску

Звук підгірської трембіти,

Що від неї зорі меркнуть

І росою плачуть квіти

Колисав мою колиску

Голос недалеких дзвонів,

І веселий спів весільний,

І сумний плач похоронів.

Колисав мою колиску

Крик неволеного люду

І – так в серце вколисався,

Що до смерті не забуду.  (Б. Лепкий "Заспів")

Звучить пісня "Лелеча доля"

Ведучаий   

Отець Семен Стецько виконував дві найголовніші місії: він служив Богові й Україні, виховуючи своїх дітей справжніми патріотами рідної землі. Він  заснував у селі "Просвіту", товариства "Січ", "Серця Христового", "Марійську дружину".

Ведуча      

Говорить Пам'ять.

Із спогадів сусідки Стефанії Когут.

Учениця:

  "Прийшов до нас у хату Славко, подивився на дітвору з цієї вулиці і пішов. Ми – за ним, а двері замкнені. Тоді чуємо його голос: "Доки не вивчете молитов та "Ще не вмерла Україна" – не випущу з хати". Ми почали молитися в голос, а потім співали гімн. через деякий час прийшов Славко і почав роздавати нам цукерки за добре вивчений урок.

Ведуча      

У нас у гостях представник славного роду Чубатих, родич Ярослава Стецька -  Володимир Чубатий.

Сторінка 2.  У гімназії "Тут досі ще його лунають кроки"

   Ведуча             

 Від 1925 року Ярослв Стецько навчався у Тернопільській українській гімназії. Добирався з Кам'янок поїздом ("махоркою") За несприятливих погодних умов чи у вихідні дні перебував здебільшого у Великому Глибочку. Це село притягувало хлопця тим, що в отця Миколи і дядька Василя Стецька була велика бібліотека.Не раз ночами при свічці Ярослав перечитував книжки. Мав дуже спокійний характер і був дружелюбним, тому ровесники з нетерпінням чекали його в селі Великий Глибочок

Ведучий.           

   Оскільки Ярослав навчався у гімназії, отець Волордимир Чубатий, який опікувався сім'єю Стецьків після смерті батька отця Семена, за допомогою друзів і родини купив невелику кімнату в будинку 43 по вул. Строма (тепер Ярослава Стецька ) у Тернополі. А кожної неділі, суботи чи на канікули Ярослав із старшим братом Омеляном і молодшою сестрою Оксаною їхав поїздом у Великий Глибочок, де на них чекали ровесники.

 Ведуча                

Молодий гімназист Ярослав Стецько був частим гостем у читальні "Просвіта", щонеділі діти  в національнеому одязі йшли у церкву. Ярослав говорив: "Українцеві слід мати не тільки українську душу, а й вигляд українця".   Навчаючись у гімназії, Ярослв Стецько допомагав сім'ї ще й тим, що готував дітей до іспитів у гімназію і школу, бо за цю роботу отримував хоч невеликі, але гроші.

Ведучий              

Ярослав – гімназист був улюбленцем своїх однокласників, а також усієї гімназії. Без Ярослава не обходилися заняття членів "Марійської дружини", гуртків історії чи іноземних мов.          Коли виникали конфлікти між гімназистами або їхніми вчителями чи були доноси на товаришів, то Ярослав заступався за них і допомагав їм, тому його почали називати "Адвокатом"

Ведуча                

У 1929 році Ярослав Стецько закінчив із відзнакою Тернопільську українську гімназію.

  Із спогадів товариша по парті Євстахія Олейнюка:

" Пригадую ті гімназійні роки і Ярослава, який не раз допомагав мені в перекладах із грецької і латини. Також пригадую перший виголошений реферат Ярослава "Лея Українка". Це було 18 червня 1929 року в Тернополі у залі Міщанського братства

Ведуча                

У 1930 році Ярослав Стецько готувався вступати у Львівський університет, але у зв'язку з розпуском Тернопільської гімназії 1929-1930 шкільному році, на підставі того, що вона є розсадником українського націоналізму і гніздом ОУН, її випускників у вищі навчальні заклади Львова не приймали. Тому Ярослав Стецько записався на правничий факультет університету у місті Краків.

 У 1921 році зумів таки вступити до Львівського університету, де вивчав, крім права, філософію.

Сторінка 3.  Діяльність в ОУН.  Арешти.

  Читець     

За потоптану честь України,

   За поганьблену землю святу,

   Ми підем, щоб підняти з руїни

   Українську державу нову.

Ведучий.             

Ще юнаком Ярослав Стецько прилучився до національно-визвольної боротьби, ставши членом нелегальної студентської української націоналістичної організації  - ОУН.          1930 рік – окружний провідник ОУН Тернопільщини          1931 рік – ідеологічний і вишкільний референт Проводу Юнацтва ОУН західноукраїнських земель, редактор підпільних видань.Від 1 серпня 1932 року до 14 червня 1934 року – ідеологічний референт Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях.За націоналістичну діяльність зазнав репресій із боку польських окупантів, його заарештовувала польська поліція у 1930,1932,1933 роках.

Ведуча                

За 6 років діяльності ОУН (1929-1934) було засуджено 1024 українці, винесено 4 вироки до смертної кари і 16 – про довічні ув'язнення.Ярослава Стецька засуджено на 5 років, але у 1937 – звільнено за загальною амністією.Ярослав Стецько писав: "... і грядуть часи, що вимагають і вимагатимуть людей залізної волі, недосяжних звичайним смертникам етичних вартостей, сильних нервів і холодної розваги. І тому геть із скаргами, геть із неможливостями!"

Пісня " Десяти героям України присвячується"

 Читець      

Я не поет, я українець тільки,

  Довіку скрізь сповнятиму наказ

   Моєї рідної ОУНівської спілки:

   Змагати ворога всіляко – раз у раз.

    І може, я – народу порошина

 Загину ген – в неволі, чи в бою,-

 Мені дарма, бодай хоч домовина

  Чи стане дякою за відданість мою...

   Коли ж бо десь лежатиму в могилі

     Безвісним трупом, згаданий – ніким...

   Вже Самостійна,Вільна, і Соборна

   Постане в світі Велетнем новим

Сторінка 4. За вільну державу.

"Я вірю в перемогу, я вірю так сильно, що можу вмерти. З того шляху мене не заверне ніхто і ніщо: ні тортури, ні пекло тюрем, ані смерть" (Ярослав Стецько)

Ведучий    

У січні 1938 року полковник Євген Коновалець доручив Ярославові Стецькові підготувати "політично і програмово" ІІ Конгрес ОУН, а у 1939 році він бере участь у Другому Великому Зборі ОУН.          У лютому 1940 року Ярослава Стецька на Великому Зборі ОУН обрано першим заступником Степана Бандери.

Ведуча     

  З вибухом німецько-радянської війни Стецько, пробившись із групою однодумців до Львова скликає Національні Збори, які 30 червня 1941 року проголосили Акт відновлення Української держави й обрали Ярослава Стецька прем'єром Українського Державного Правління. За відмову на ультимативну вимогу Гітлера відкликати Акт відновлення Української держави, Ярослава Стецька запроторили до концтабору  Заксенгавзен, де він до вересня 1944 року перебував у бункері смерті.

Ведучий     

  У 1945 році Крайова Конференція ОУН обирає Я. Стецька членом Бюро Проводу, ОУН до якого належали ще Степан Бандера й Роман Шухевич. У 1946 році Стецько очолив Антибільшовицький Блок Народів.          У 1968 році його обрано головою Проводу ОУН (революційної), на цій посаді він перебував до останніх днів свого життя. Помер Ярослав Стецько 5 липня 1986 року в Мюнхені, де його й поховано. 

Сторінка 5. Його ідеї - дороговказ у боротьбі.

Ведуча 

  "Наша ідея є така велична,- писав Я.Стецько,- що коли йдеться проїї реалізацію, то не одиниці, не сотні. а мільйони жертв треба посвятити, щоб їїреалізувати". Його слова лягли в добрий грунт – і вже вставала Українська Повстанська Армія до боротьби за вільну Українську державу

Пісня "Партизани"

Читець  ( О.Бабій "Марш")

Зродились ми великої години,

  З пожеж війни, із полум'я вогнів

 Кормив нас біль по втраті України,

 Пестив нас бунт і гнів на ворогів.

 І ось ідемо у бою життєвому,

 Міцні, тверді, незламні мов граніт.

Бо плач недав свободи ще нікому,

А хто борець, той здобуває світ.

Не хочемо ні слави, ні заплати,

Заплатою – нам розкіш боротьби.

Солодше нам за волю умирати,

Як жити в путах, мов німі раби.

Доволі нам руїни і незгоди,

Не сміє брат іти на брата в бій.

Під синьо-жовтим прапором свободи

Зєднаємо великий нарід свій.

Велику правду, для усіх єдину,

Наш гордий клич народові несе:

"Батьківщині будь вірним до загину,

Нам Україна вища понад все"

Нас кличе в бій борців упавших слава

Дає закон свободи, перемог:

Соборна Всеукраїнська держава,

Міцна й одна,  так як один є Бог.                      

Ведучий              

Минуло багато років від того часу, коли збройні групи ОУН, відділи самооборони почали об'єднуватися в армію. Волинь і Полісся стали колискою УПА.Потім Повстанська армія поширила своє функціонування на всю Україну. Вона звільняла великі райони Волині, Полісся, Поділля, Житомирщини від німецької адміністрації та червоних партизанів.

Пісня"Полковнику"

Читець.     

Ще відплатим катам, ми по рідних степах

  Із піснями пройдем бойовими!

  Не розбійники ми, хоч живем по лісах,

    Ми повстанці – сини України!

Читець 2.            

Мільйони нас, але єдине,

  Одне натхнення джерело:

  Чудесне слово – Україна –

  Усіх живило і вело

 В цім слові жаль, і біль, і муки

  Воно нам світить, нас веде,

  В нім братські виламані руки

 В сірих льохах енкаведе.

  Й коли по світу нас ганяли

  Серед пустель, земель чужих,

 Його завжди ми пам'ятали.

 Воно і знову нас єднає

  В одно: і мертвих, і живих.

 За Україну, за її волю.

 Ведуча             

  У праці "Історичний чин нації" Ярослав Стецько ствердив: " Революційна армія нації – УПА  постала з почину політичної організації ОУН   ...Тільки УПА під командуванням генерала Романа Шухевича – Чупринки була цією мілітарно-політичною і революційно-націоналістичною силою, яка на окупованих нею теренах України і потенційно в усій Україні – творила політичну дійсність нації".

 Пісня     " Генерали".

Читець    

   Чи той бандит, хто край свій захищає,

   Хто за свободу гине у бою,

   Хто кулаками ворога стрічає

    У рідній хижці, рідному гаю?

  Чи той бандит, хто любить Батьківщину,

  Той, хто колін в покорі не згина,

  Той, хто боронить неньку та дитину

Скажіть мені, яка його вина?

Ні, не бандитами були Ви!- Хай долоні

  Стискала аж до крові чесна лють,

   Бандити ж ті – грабіжники законні,

 Яких визвольниками інколи ще звуть.

Ведучий

"Я гордий на те, що ОУН виростила таке покоління борців, про яке ворог сказав, що навіть якби не існувала українська нація, то цей гурт віруючих і готових на все революціонерів спроможний не лише воскресити, а й навіть створити націю"   (Я.Стецько)

Ведуча

 Серед тих, хто відстоював ідеї ОУН у боях, хто гинув, страждав у застінках НКВС і радянських крнцтаборах – учні випускники Тернопільської української гімназії.

Читець      

Скільки вас, побитих у Карпатах,

  Скільки вас, скатованих в снігах,

  Знає тільки місяць, що на чатах

   Вартував у синіх небесах.

 Пісня "Сніги, сніги"

 Сторінка 6.  До наших сучасників.

Ведуча               

  Знаменно, що через 50 років, саме у липні 1991 року було прийнято Декларацію про державний суверенітет, а у серпні – проголошено незалежну Україну

Читець.    

  Росте калина над порубами,

    Як наша пісня росте в розгін –

Ми триста років були рабами,

 Пора настала – вставай з колін!

Вставай, народе в святу годину,

Та не для помсти за рідну кров,

Вставай за правду, за Україну,

Вставай, народе, твій час прийшов.

Нам страх вганяли в мозольні жили,

Нас обертали в покірний тлін;

Ми триста років Москві служили,

Пора настала- вставай з колін!

Вставай , народе, в єдину лаву,

Шикуй братерство всіх наших мов.

Вставай творити свою державу,

Вставай, народе, твій час прийшов.

На ясні зорі, на тихі води

Нас великодній покликав дзвін.

Ми триста років ждали свободи,

Пора настала -  вставай з колін

Вставай, народе, возз'єднуй сили,

Ламай залізо старих заков,

Вставай з лежанки, вставай з могили,

Вставай, народе, - твій час прийшов!

Слово вчителя

           Серед основних постулатів націоналістичного вчення Ярослава Стецька варто відзначити:

  1. Найвищою цінністю для націоналіста є ідея нації, інтерес нації. безкомпромісна боротьба та жертовна праця задля добра і величі рідного народу – обов'язок кожного українця.
  2. Передумовою збереження і розвитку всіх духовних та фізичних сил української нації, запорукою миру й стабільності в регіоні є Українська Самостійна Соборна Держава, а принципом міжнародного співжиття – принцип національних держав на своїх етнічних теренах.
  3. Пробудити націю, крнсолідувати і мобілізувати її мусить національна еліта, тобто найкращі з усіх соціальних прошарків народу.
  4. без національного визволення нема визволення соціального й особистої свободи. Національна революція має бути водночас і соціальною революцією.
  5. У боротьбі за свободу опертя можливе лише на власні сили.
  6. Україна має стати в авангарді боротьби за свободу народів і людини.

Читець   "Байдужість"

Нас тут повинні б бути тисячі,

Бо час минув, щоб ждати і мовчати.

Слова суворі й гострі, як мечі,

Повинні б тут із кожних уст звучати

Сидить удома людина не одна.

Усі вони, усі вони недужі.

Хвороба ця заразлива й страшна

То наше горе від віків – байдужість.

Байдужість наша – наше яничарство...

Важкий тягар ліг нації на плечі.

Тому були неволя і злидарство,

Невтішний ранок і похмурий вечір.

Таке було. Тягнулося віками.

І ще й тепер, як воля є і скрута,

Байдужості і яничарства камінь

Не можем скинути з плечей своїх зігнутих.

Коли в людей жадоби дій немає,

Коли серця не крешуть блискавиці,

Коли свідомі тільки одиниці,

А весь загал дармує і дрімає,

Чи можемо багато осягнути

І відродити давню нашу славу?

Ні! Можем втратити, ще й те,

    Що вже здобуте –

І герб, і прапор, і свою державу.

Ведучий             

Ярослав Стецько вірив у те, що саме молодь буде завжди у перших лавах боротьби за волю і правду.

 Читець       "Ода до прийдешнього" Є.Маланюк.

Бачу їх – високих і русявих,

Зовсіх інших, не таких, як ми, -

Пристрасників висоти і слави,

Ненависників тюрми і тьми.

Ось їх стислі руки, ясні лиця,

Голос невблаганний, як наказ,

В гострім зорі зимньо-синя криця-

Вірний щит від болю і образ.

Спадкоємці бою, бурі діти!

Загримить ще раз така пора –

Сміливо могили перейдіте,

Коли треба – розтопчіть наш прах!

Щоб без вшанувань, без академій

Кров жадала неминучих кар,

Криця зустрічала серця кремінь,

Викресала іскрами удар.

Ведуча                

Від Свічі Пам'яті про славного сина України, нашого випускника Ярослава Стецька та учнів Тернопільської гімназії, які віддали своє життя за волю України запвлімо Вогонь Завзяття, Активності і Відданості рідній землі.

Звучить мелодія.  Гімназисти запалюють вогонь. Ідуть до дошки пам'яті

Ведуча       

Без сумніву, я знаю буде так.

  І вирушать прийдешні покоління

    Із розумом і силою в руках.

   І принесуть на твій вівтар сумління

Тоді почують навіть і зірки,

Бо голоси мільйонів воєдино

Із тими, що лунають крізь віки,

Промовлять гордо – це моя країна!

Звучить пісня "Українці, берімось за руки"

Канікули – пора не лише для відпочинку…

     30 березня-01 квітня 2017 р. у м. Києві проходив ІІ етап ювілейного Х Міжнародного конкурсу з українознавства для учнів 8-11 класів загальноосвітніх шкіл.

     Метою Конкурсу є залучення учнівської молоді до наукових досліджень феноменів України та українства в сучасних соціокультурних процесах.

     Основна тематика творчих робіт учасників цьогорічного Конкурсу була присвячена 25-річчю незалежності України та 100-річчю подій Української революції 1917-1921 років.

     Конкурс проводився у два етапи. На першому етапі учням потрібно було написати науково-дослідну роботу. Учні Тернопільської класичної гімназії Проник Христина та Хавро Максим (9 клас) вийшли у другий етап Конкурсу. Вони у своїх наукових роботах досліджували діяльність відомих земляків – художника І. Марчука та мистецтвознавця й історика І. Ґерети (науковий керівник – Підручняк О.П., учитель української мови та літератури).

     На другому етапі Конкурсу учні виконували письмові конкурсні завдання, тести з українознавства та публічно захищали власні науково-дослідні роботи.

Хавро Максим посів ІІІ місце у виконанні тестових завдань з українознавства, обох гімназистів було нагороджено Грамотами за номінацію «Використання письмових та усних джерел при вивченні долі людей в історичному процесі» та книгами на українознавчу тематику.

     Програма Конкурсу була досить насиченою. Учасники мали зустріч із відомими людьми, зокрема з письменником І. Малковичем та автором-виконавцем власних пісень С. Василю- ком, побували на різних екскурсіях.

     Учасниками другого етапу Конкурсу були учні з усієї України, а також із Казахстану, Молдови, Іспанії. Максим та Христина повернулись із столиці з гарними враженнями

Опубліковано в Сьогодні у школі

30 березня на базі Тернопільської класичної гімназії відбувся акмеоклуб з теми "ІТ в арсеналі вчителя-словесника".У заході взяли участь  25 учителів УМЛ міста. Про створення електронних посібників і підручників розповіла викладач ТОКІППО к.п.н. Олексюк О.Р. Репозитарій учителя-словесника представила методист ТКМЦНОМ Гапон Л.О. Учитель  УМЛ ТКГ Загазей О.М. поділилася досвідом з використання ІКТ на уроках УМЛ. Особливо цікавою була практична частина.Учителі-словесники створили індивідуальні електронні тести і колективну презентацію з теми "Прикметник", мандрували віртуальними музеями України. 

Опубліковано в Інші методичні заходи