Середа, 21 серпня 2019 22:58

400 років із часу виходу «ГРАМАТИКИ» МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО

Цьогоріч виповнюється 400 років із часу виходу «ГРАМАТИКИ» МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО — першого повного видання церковнослов'янської мови в українській редакції (1619).

        МЕЛЕТІЙ СМОТРИЦЬКИЙ (ім’я при народженні — Максим Герасимович) (1575—1633) був однією із найяскравіших постатей в українській історії початку XVII ст. — талановитий письменник, мовознавець, священик, доктор медицини і загалом ерудит із всебiчною європейською освітою, який переймався долею свого народу і робив для нього все, що міг. Народився на Поділлі в містечку Смотричі на Хмельниччині в шляхетній українській родині. Його батько Герасим Смотрицький був ректором славетної Острозької академії, знаним письменником-полемістом, який разом з Іваном Федоровим видрукував Острозьку Біблію.  Мелетій Смотрицький навчався в Острозькій академії, а далі — у єзуїтській Віленській академії. Пізніше він поїхав за кордон для завершення освіти й слухав лекції в кількох знаних європейських університетах (Вроцлавському, Лейпцизькому, Віттенберзькому й Нюрнберзькому). Смотрицький отримав всебiчну класичну освіту, познайомився з античною культурою, з філософами та письменниками Відродження, вивчив чимало мов, включно із старожитніми біблійними. Він був одним із найосвіченіших людей свого часу. Докладніше про життя і творчість визначного українця розповіла доктор філологічних наук, професор Ірина Фаріон у програмі «Велич особистости». Мелетій Смотрицький (2016) https://www.youtube.com/watch?v=oPgEttRRSUQ&feature=youtu.be 

     «Граматика» (повна назва — «Грамматіки славєнския правилноє Сvнтаґма») Смотрицького була видана 1619 року м. Єв’ї біля Вільна в маєтку князя Богдана Огинського. Вона складається з «Орфографії», «Етимології» (морфологія), «Синтаксису» та «Просодії»( правила віршування).  Відомий український мовознавець, історик мови, член-кореспондент НАН України, багаторічний завідувач відділу історії та граматики Інституту української мови Національної академії наук України та директор Інституту української мови НАН України Василь Німчук підготував до видання цю пам’ятку (1979) і дослідив її. Відзначивши чималі вкраплення живої української мови в цій граматиці, лінгвіст писав: «Смотрицький перший в історії нашого мовознавства дав повний курс граматики (що «єсть изв Ђстноε художєство бл̃гω и гл̃ати и писати оучащεε») в її тодішніх основних частинах: «Орθоґрафїа, Етvмолоґїа, Сvнтаξїс, Просωдїа». Під впливом праці Л. Зизанія він розпочинає виклад граматики в формі запитань і відповідей. Але цей спосіб подачі матеріалу застосовано лише на початку пам'ятки (від загального визначення завдань граматики до визначення кількості літер)». Багато десятиліть ця книга слугувала основним посібником для вивчення церковнослов’янської мови (яка на той час була літературною мовою) і відіграла значну роль у її засвоєнні в тій редакції, у якій вона тоді функціонувала в Україні та Білорусі. Ця книга водночас була блискучою науковою працею і чудовим шкільним підручником тієї доби. Вона справила неабиякий вплив як на вітчизняне мовознавство, так і на всю тогочасну славістику, зокрема на наступні граматики української, а також російської мов.

 Новаторство «Граматики» Мелетія Смотрицького:

  • **першим дав повний курс церковнослов'янської мови в прийнятих тоді частинах: орфографія, етимологія (тобто морфологія), синтаксис, просодія. У розділі про орфографію в давнину давали й опис фонетики та орфоепії;
  • **увів нову літеру на позначення дзвінкого проривного задньоязикового приголосного — ґ, узаконив вживання букви й;
  • **встановив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу тощо. Багато з його правил орфографії та пунктуації зберігають чинність у сучасній українській літературній мові;
  • **виділив вісім частин мови: ім'я, містоименіє, глагол, причастіє, нарічіє, предлог, союз, междометіє. Як частину мови «междометіє» в українському мовознавстві визначив уперше, вийнявши з переліку й опису частин мови невластивий слов'янській системі артикль. Йому належить і термін «междометіє»;
  • **першим виділив як категорію дієприслівник, названий ним «дієпричастієм»;
  • **відкрив у слов'янській відміні місцевий відмінок, який назвав «сказательний падеж»;
  • **іменники поділив на п'ять «склоненій»-відмін, які в основних рисах у шкільних граматиках зберігаються донині;
  • **уперше описав відмінювання прикметників і числівників;
  • **запропонований ним принцип поділу дієслів на дієвідміни зберігся у східнослов'янських граматиках і в наш час;
  • **першим дав докладний опис розрядів незмінних частин мови й вигуків, виклав синтаксис церковнослов'янської мови;
  • **збагатив слов'янську мовознавчу термінологію.

Докладніше про «Граматику» М.Смотрицького та інші галицькі граматики див.: 

  1. Студинський К. «Адельфотес», граматика, видана у Львові в р. 1591. ЗНТШ, 1895, т. 7, кн. 3;
  2. Макарушка О. «Граматика» Мелетія Смотрицького. Л., 1908;
  3. Возняк М. Галицькі граматики української мови першої половини XIX ст. [Електронна копія] / написав Михайло Возняк. — Електрон. текст. дані (1 файл : 456 Мб). — У Львові : Накладом наук. т-ва ім. Шевченка, 1911 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018). —(Студії і матеріали до історії української філології).
  4. Мацюк Г.П. Прескриптивне мовознавство в Галичині (перша половина XIX ст.). — Львів, 2001. — 352 с.
  5. Німчук В. В. Граматика М. Смотрицького — перлина давнього мовознавства // Смотрицький М. Граматика. К., 1979;
  6. Лесюк М. Становлення і розвиток української літературної мови в Галичині: монографія. - Івано-Франківськ: Misto NV. - 2014. - 729 с.
  7. Сікора Г. Галицькі граматики як джерело дослідження львівського койне // Діалектологічні студії 12 / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. – Львів: Інститут українознавства ім. І.М. Крип’якевича НАН України, 2019. – C. 118 – 125.
Прочитано 90 разів