Середа, 22 квітня 2020 12:51

Як здійснювати оцінювання учнів дистанційно: синхронний та асинхронний режими

Оцінювати можна в синхронному або асинхронному режимі.

Синхронний режим – це більш об’єктивне оцінювання, але воно вимагає відповідного технічного забезпечення у вчителя та всіх учнів.

Залишається ризик технічних збоїв під час виконання окремими учнями завдання, тому слід застосовувати індивідуальний підхід та передбачити можливість повторного виконання тесту (контрольної, самостійної роботи тощо).

У синхронному режимі учні можуть:

  • виконувати тести на платформах Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо за вибором вчителя та з урахуванням можливостей учня;
  • виконувати письмові роботи, у тому числі диктанти, із використанням відеоінструментів Skype, Zoom тощо;
  • брати участь в усних формах контролю (усний переказ, читання напам’ять вірша та прозових текстів, презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів Skype, Zoom індивідуально або в групах;
  • брати участь в онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів Skype, Zoom або в чатах на платформах дистанційного навчання (наприклад, Moodle) у закритих групах Facebook та ін.;

Асинхронний режим більш гнучкий, учні можуть виконувати завдання у зручний час, але він менш об’єктивний.

Тому МОН рекомендує налаштувати опцію проходження тесту один раз та обмежити час на виконання завдання, встановити термін для здачі тесту (контрольної, практичної або самостійної роботи тощо), повідомляти результати індивідуально після здачі робіт всіма учнями.

Якщо треба, вчитель може провести додаткове усне опитування учнів телефоном або через відеозв’язок.

В асинхронному режимі учні можуть:

  • виконувати завдання на одній з платформ (Googleclassroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя);
  • виконувати письмові роботи у текстових редакторах (Word та ін.) або узошитах та надсилати вчителю файли з виконаними завданнями електронною поштою, в один із месенджерів (Viber, WhatsApp, Facebook тощо) або іншими засобами поштового зв’язку (за відсутністю технічних засобів навчання або доступу до мережі Інтернет);
  • писати диктанти з використанням аудіо або відеозаписів, створених та надісланих вчителем;
  • знімати на відео або записувати аудіо усних відповідей та надсилати файли вчителю засобами електронного зв’язку тощо.

Результати оцінювання МОН радить повідомляти учням так: 

  • фіксувати в електронному щоденнику, якщо такий є,
  • надсилати дитині індивідуально через смс, електронну пошту, месенджери тощо.

Оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим.

Про те, яким способом оцінюватимете вчитель клас, батьків та учнів слід повідомити заздалегідь, або оприлюднити це на сайті школи.

Поточне оцінювання вчителі можуть здійснювати в усній і письмовій формах: тестування, практичні, контрольні, діагностичні роботи, дослідницькі та творчі проєкти, есе, усні співбесіди та опитування тощо.

Кількість робіт для такого оцінювання під час дистанційного навчання варто оптимізувати, щоб не перевантажувати дітей.

Тематичне, семестрове та річне оцінювання можна проводити віддалено, з використанням цифрових технологій.

Якщо з навчального предмета не передбачені тематичні підсумкові роботи, підсумкову оцінку можна поставити за результатами поточного оцінювання.

Учні, які не мають результатів поточного оцінювання з об’єктивних причин, можуть бути оцінені за результатами проведення семестрової контрольної роботи.

МОН рекомендує запровадити гнучкий графік проведення підсумкових контрольних робіт за ІІ семестр, загальна тривалість якого має становити не менше двох тижнів.

У міністерстві радять попередньо надіслати учням графік проведення всіх видів оцінювання, у якому буде зазначатися:

  • форма та вид оцінювання з кожного навчального предмета;
  • необхідні для цього ресурси;
  • дата та тривалість проведення оцінювання (для синхронного режиму);
  • дата та час розміщення завдань, кінцевий термін та спосіб їх подання (для асинхронного режиму).

Учитель має отримати зворотній зв’язок від усіх учнів, чи вони ознайомилися з ним, чи можуть технічно виконати та надіслати завдання у визначений термін.

Якщо хтось з учнів не може це зробити, слід передбачити для них інший спосіб.

Учнів 4-х та 9-х класів у 2019-2020 навчальному році звільнили від державної підсумкової атестації (ДПА), тому у документах про освіту робиться запис «звільнений(а)».

Для учнів 1-2-х класів, а також 3-х пілотних класів НУШ, застосовується формувальне та підсумкове (завершальне) оцінювання через спостереження за поведінкою учнів в різних видах діяльності та відстеження динаміки успішності виконання ними навчальних завдань.

Навчальні та творчі роботи учнів систематизуються у портфоліо, яке використовується під час оцінювання для відстеження навчального поступу учнів. Спостереження ведеться учителем протягом року.

Для учнів 2-х класів та 3-х пілотних класів НУШ рекомендовано надсилати завдання для проведення діагностичних робіт, які виконуються учнями на роздрукованих бланках, у зошитах або на окремих аркушах.

Результати виконаних робіт фотографують та надсилають вчителеві електронною поштою, одним із месенжерів (Viber, Facebook, WhatsApp тощо) або звичайною поштою.

Діагностичні роботи можуть також створюватися вчителем та виконуватися учнями на одній з платформ дистанційного навчання (Googleclassroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя).

Самооцінювання є невід’ємною складовою формувального оцінювання, тому до завдань, які надсилає вчитель дітям для виконання, бажано додавати завдання для самооцінювання за тією шкалою, яка вже знайома учням та застосовувалась раніше.

Завдання, підготовлені вчителем за допомогою електронних засобів, можуть містити інструмент для самооцінювання учнів в ігровій формі, що сприятиме підвищенню мотивації учнів до їх виконання.

Прочитано 640 разів