Понеділок, 28 січня 2019 23:00

ВИВЧАЙМО УКРАЇNGLISH?

Вивчаймо україnglish?

"Кинувши всі сили на боротьбу зі всюдисущим суржиком, чи не проґавили ми іншого підступного ворога біля воріт солов'їної? І чи не час уже поставити загати від навального потоку отого псевдосучасного сленгу, англіцизмів та інших ізмів, що затоплює нашу мову, і повчитися в інших народів — не запозичувати бездумно чужу лексику, а виробляти її з власних словотвірних ресурсів, як це в нас було споконвіку? 

Як це, приміром, роблять чехи, які творять слова-відповідники не лише для відносно нових понять (напр., комп'ютер — "počítač", дизайнер — "návrhář", бізнесмен — "podnikatel", хотдог — "párek v rohlíku", кеш — "hotové peníze" та ін.), а й до загальноприйнятих у більшості мов європеїзмів (театр — "divadlo", граматика — "mluvnice", синтаксис — skladba", абзац — "оdstaveс", секунда — "vterina", яхта — "plachetnice", кілер — "vrah" або "zabiják"). 

Як це роблять фіни, намагаючись уникати запозичень і придумувати слова, утворені від рідних коренів: напр.,tietokone ("комп'ютер") — від tieto ("знання, інформація"), puhelin ("телефон") — від puhe ("мовлення, бесіда").

Як це роблять ісландці, мова яких тримає пальму першості серед європейських за здатністю легко породжувати терміни й закріплювати їх у вжитку. Острівна відмежованість неабияк розвинула творчі потужності ісландської мови: вона найкраще серед германських мов зберегла прадавню лексику, а її наукова термінологія зрозуміла всім, хто вперше з нею стикається. Почавши рух за очищення рідної мови від данських і німецьких нашарувань ще у XVIII ст., ісландці послідовно повертають до життя давні слова або утворюють нові відповідно до законів мови. Запозичень в ісландській мові обмаль, їх розглядають як стилістичну ваду. 

Можливо, варто повчитись у французів, де заснований 1984 року Генеральний комісаріат французької мови стежить не лише за дотриманням мовного законодавства, а й перевіряє термінологічні системи, стимулює перекладацьку роботу. Нове запозичення дістає прав громадянства лише тоді, коли його включено до "Словника французької мови", що видається Французькою академією. Вона також укладає або схвалює термінологічні словники й бюлетені, що обмежують уживання англіцизмів і наводять офіційно рекомендовані (чи обов'язкові) питомі відповідники. Французи сприймають ці адміністративні заходи не як наступ на свободу слова, а як турботу про престиж мови, зміцнення її світових позицій. Струнка й послідовна мовна політика країни успішно втілюється завдяки широкій підтримці громадськості, а закон про захист французької мови став зразком для інших країн.

Повчитися в німців, яких непокоїть, що їхня мова потроху перетворюється на Денгліш. У багатьох установах країни видають спеціальні словнички з німецькими виразами-відповідниками для спілкування з клієнтами.

Повчитися в поляків: у країні теж діє закон, згідно з яким за необґрунтоване вживання англіцизмів стягують чималий штраф, як і у Франції. Рішення щодо нормативності запозичень приймає спеціальна лінгвістична комісія.

Повчитися в японців, які створили цілу низку державних установ, що постійно стежать за появою нових слів, видають їх реєстри. В Японії питання мовної практики постійно обговорюють в засобах масової інформації, спеціальних журналах, навіть у телевізійних серіалах. 

Повчитися опиратися чужим впливам у греків, ізраїльтян, турків, угорців, які доволі вимогливі до чужих слів і свідомо дбають про обмеження їх кількості в своїх мовах, замінюючи питомими неологізмами, що відповідають нормам і духові мови.

А що ж українці? Невже наша мова не має сили творити нове зі своїх багатющих надр? Чи, може, це ми, мовці, лінуємося "розробляти" її потужні пласти? Засторога поета, висловлена кілька десятиліть тому, що "можуть настати такі часи, колинашої мови не буде пам'ятати навіть найменший соловейко", на жаль, актуальна й досі. Тільки нині її спричинюють трохи інші загрози. 

То що ж, оволодіваймо україnglish? А чому б і not? Чи рішуче — ні?"

Прочитано 36 разів