Четвер, 30 серпня 2018 10:12

Відновили незалежність - відновимо правопис!

Про нову редакцію українського правопису (МОНУ)

Про проект нової редації правопису (Авраменко)

Кілька посутніх зауваг щодо нового проєкту українського правопису (Юрій Шевчук, професор Колумбійського університету, український мовознавець, журналіст)

Новий правопис: приймати не можна відхилити (Освіторія)

Український правопис: ілюзії і дійсність (Пономарів)

ЗМІНИ ПРАВОПИСУ, ЯКІ НАБРАЛИ НАЙБІЛЬШОГО РОЗГОЛОСУ

  17 травня 1919 року Українська академія наук схвалила «Найголовніші правила українського правопису» – перший в історії України офіційний загальнодержавний правописний кодекс. В умовах складних геополітичних змін, війн і соціальних катаклізмів він справляв визначальний вплив на формування української мови як національного, а не етнологічного феномену. У 1925 р. уряд Української Соціалістичної Радянської Республіки створив при Народному комісаріаті освіти Державну комісію для впорядкування українського правопису, а в 1927 році за наслідками роботи Всеукраїнської правописної конференції, що відбулася в Харкові, комісія підготувала проект всеукраїнського правопису, в опрацюванні якого взяли участь українські мовознавці з Наддніпрянщини й західноукраїнських земель. Від імені держави 6 вересня 1928 року його затвердив нарком освіти УСРР Микола Скрипник. Після згортання політики «українізації» й самогубства Миколи Скрипника   «харківський»  правопис заборонили,  майже всіх його укладачів  - учасників Усеукраїнської правописної конференції 1927 року- знищили.

Список учасників Конференції з обговорення проекту правопису у травні-червні 1927 року.

Прочитано 45 разів