K2 Content

Фільтрувати матеріали за датою: жовтня 2017

ТЕМА. Тарас Шевченко. Викуп поета з неволі, причини покАрАння, арешт, заслання

Мета: актуалізувати відомості учнів про життєвий та творчий шлях   Т.Шевченка; поглибити знання учнів про викуп поета з неволі, причини його покарання царем, арешт, перебування в казематі, заслання; визначати основну авторську позицію; проводити пошуково-дослідницьку діяльність;  розвивати навички аналізу віршів; формувати соціальну, мовленнєву, літературну, комунікативну, самоосвітню, самовиховну, естетичну компетентності; виховувати в учнів почуття вірності Україні як невід'ємної ознаки національно-свідомого громадянина.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок-дослідження.

Методи , прийоми і форми роботи: розповідь учителя , повідомлення учнів , «Вільне письмо» , «Знаємо – Хочемо дізнатися- Дізналися», гра «Станція ДЧЦМЗ» - «Для чого це мені знадобиться?» , робота в парах, «Подвійний щоденник», «Знайомство з поетом», «Інформаційне гроно», «Незакінчені речення».

Засоби навчання: портрет Т.Шевченка, «Кобзар», підручник, дидактичний  матеріал, ілюстрації , мультимедійна презентація до уроку.

Є в Шевченка народження дата,

Дати смерті в Шевченка нема.

Ліна Костенко

Перебіг уроку

  1. Організаційний момент.

Модель «Нас чекає сьогодні незвичайний матеріал…»

«Вільне письмо». Напишіть , що ви знаєте про життя Т.Шевченка , що ви відчуваєте?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Слово вчителя

Під музику

Тарас Григорович Шевченко — слава нашого народу. В його особі український народ відобразив свої найкращі духовні сили й обрав його співцем своєї слави, влас­них сподівань і прагнень. Під думи народні налаштував свою ліру Кобзар, тому й оживало в слові його все те, що таїлося в самій глибині серця. Із тим скарбом — словом свого найкращого сина — український народ і виходить до всіх людей землі.

Ви вжедещо знайомі з життєвим шляхом поета, тому для перевірки своїх знань проведемо літературний диктант.

2. Літературний диктант «Всім відомий Т.Шевченко»

1. Місце народження Т.Шевченка (с. Моринці Звенигородського повіту Київської губернії)

2. Соціальний стан Тараса у дитячому віці (кріпак)

3. Прізвище пана майбутнього письменника (Енгельгардт)

4. Здібність поета з дитинства (малювання)

5. Друзі, за допомогою яких Т.Шевченка було викуплено з кріпацтва (К.Брюллов, І.Сошенко, В.Жуковський, Є.Гребінка)

6. Сума викупу Тараса з кріпацтва (2500 карб)

7. Вищий навчальний заклад, у якому навчався Тарас Григорович, отримавши «вільну» (Петербурзька академія мистецтв)

8. Перша збірка поета («Кобзар»)

9. Назвіть відомих історичних осіб, яким Т.Шевченко присвятив свої твори (Т.Трясило, І.Підкова, І.Гонта, Гамалія, Марко Вовчок, М.Костомаров…)

10. Посібник, який написав письменник для початкового навчання («Буквар южнорусский»)

11. Композитор, який присвятив Т.Шевченку понад 80 композицій (М.Лисенко)

12. Назва таємного антикріпосницького братства, у якому Тарас Григорович брав активну участь (Кирило-Мефодіївське)

Взаємоперевірка учнями. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

Для кожного із вас на партах є « карта самооцінки». Протягом уроку ви будете оцінювати свою діяльність на кожному етапі відповідно до карти самооцінки. А в кінці уроку ми побачимо результат вашої роботи.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Запис теми уроку та епіграфа у зошити.

Гра «Станція ДЧЦМЗ» - «Для чого це мені знадобиться?»

«Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».

ІV. Основний зміст уроку. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Слово вчителя «Психологічна настанова».

Щоб глибше усвідомити роль, яку відіграла ця людина в житті нашого народу, перегорнемо ще раз сторінку його життя, пере­конаємося у тому, що Шевченко — велетень, філософ, сіяч — сіяч розумного, доброго, вічного.

Під музику

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі — чужі люде,

Роблять лихо з вами.

Москаль любить жартуючи,

Жартуючи кине;

Піде в свою Московщину,

А дівчина гине...

Це рядки із поеми «Катерина», яку Тарас Шевченко присвятив Василю Андрійовичу Жуковському саме 22 квітня 1938 р. після того, як здобув «вільну». Тож, сьогодні на уроці ми перенесемось уявно в роки, коли в житті Тараса Шевченка настала подія, що внесла в його душу цілу гаму незнаних доти радощів, а разом із ними й нових смутків — це викуп з неволі, арешт, каземат, заслання.

2.Робота з епіграфом. Зачитування слів Ліни Костенко. Як ви розумієте ці рядки? Поясніть.

3. Метод «Подвійний щоденник». Сторінку зошита поділити на дві частини: 1 – інформація , яка вразила, викликала спогади й асоціації ; 2 – описати думки , коментарі , питання , що з цього приводу виникли.

2. Робота в групах «Створення психологічного портрета письменника».

Зараз ви по групах опрацюєте матеріал відповідно до завдання вашої групи. Працюючи у групі, ви повинні усі разом визначити той матеріал, який розкажете для усіх інших груп. Готуючи його , знайдіть, будь ласка, у «Кобзарі» твір, який написаний саме у той період, про який ви будете розказувати, і зачитайте хоча б рядки із нього.

І група – викуп поета з неволі.

ІІ група – причини покарання царем Т.Шевченка, арешт письменника.

ІІІ група – перебування у казематі.

ІV група – заслання письменника-бунтаря.

І група - Викуп поета з неволі

Влітку 1835 року, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з  К.Брюлловим, В.Жуковським, Є. Гребінкою.

22 квітня 1838р. спільними зусиллями вони за 2 500 руб був викупили його з кріпацтва. Цього ж року Шевченко став вільним слухачем Академії мистецтв.

А в 1840 р. сталася подія – народився Поет. Перша книжечка «Кобзар» була невелика за обсягом – усього лише 8 творів, але внутрішня сила, не давала спокою, бентежила, хвилювала.

Учень у ролі Шевченка

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто нігде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів.

Саме такими рядками із балади «Причинна» розпочинається «Кобзар»

ІІ група - Причини покарання царем Т. Шевченка, арешт письменника.

У 1846 р. Тарас Шевченко вирушив до України, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам'ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з М. Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов'янського єднання. Основний програмовий документ організації — «Книга буття українського народу». У ньому читаємо, що недалеко вже той час, коли в Україні всі люди будуть вільні і рівні. У цій же книзі гостро затавровано Петра І та Катерину II, названо їх катами за те, що вони позба­вили Україну волі. А сам Шевченко так сказав у поемі «Сон»:

А він руку простягає,

Мов світ увесь хоче

Загарбати. Хто ж це такий?

От собі й читаю,

Що на скелі наковано:

Первому—вторая

Таке диво наставила.

Тепер же я знаю:

Це тойпервий,що розпинав

Нашу Україну,

Автораядоконала

Вдову сиротину.

ІІІ група - Перебування Т. Шевченка в казематі.

5 квітня 1847р. Шевченка було заарештовано на переправі через Дніпро, коли він повертався з Чернігова до Києва, і відправлено до Петербурга. Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Григорович квітень і травень. Але думками, серцем, усім своїм єством Шевченко був на рідній Україні.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Проте Шевченка звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних творів.

ІV група- Заслання письменника-бунтаря.

Після закінчення слідства поет «за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений», засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати й малювати. Окрім того, солдатчина для поета була гірше від тюрми. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу. Писав ночами при світлі місяця.

А нумо знову віршувать.

Звичайне, нишком. Нумо знову,

Поки новинка на основі,

Старинку Божу лицювать.

А сиріч... як би вам сказать,

Щоб не збрехавши. Нумо знову

Людей і долю проклинать.

Не проклену ж тебе, доле,

А буду ховатись

За валами. Та нищечком

Буду віршувати,

Нудить світом, сподіватись

У гості в неволю

Із-за Дніпра широкого

Тебе, моя доле!

У 1850 р. Шевченка переведено до Новопетровського укріплення — на пів­острові Мангишлак. Тут, за розрахунком царських прислужників, поет пови­нен був загинути.

На початку 1857р. друзі поета отримали царський дозвіл на його звіль­нення.

3. Складання асоціативного ґрона: «Що означає воля для  Т.Шевченка?»

- скасування кріпацтва, будь-який гніт

ВОЛЯ:       - кожна людина має свої права

- отримання можливості навчатися, незважаючи на

соціальний стан людини

- захист національної культури

- бачити свій народ щасливим

        

4. Виразне читання уривків із роману Л.Смілянського «Поетова молодість».

5. Робота з підручником. Опрацювання статті про Т.Шевченка.

«Читання з маркуванням тексту».

«+» - «Що явже знаю»

«!» - «Що нового я дізнався»

«?» - «Що мене здивувало»

«-» - «Що не збігається з моїми уявленнями»

V. Підсумок уроку. Оцінювання.

1. Робота з епіграфом уроку. Чи погоджуєтеся ви з думкою Ліни Костенко?

2. Огляд «Подвійного щоденника».

3.«Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися».

4.«Незакінчені речення»:

-      Ім’я Тараса Шевченка -…

-      Його пам’ять вшановують- …

-      Що нового про поета ви дізналися?

VI. Домашнє завдання.

1.Вивчити біографію поета.

2.Підготувати усний твір «Моє знайомство з Тарасом Шевченком».

3. Записати кілька народних прислів’їв про творчість Тараса Шевченка.

2. Метод прес

• Сьогодні на уроці я дізнався, що …

• Найбільше мене здивувало …

• Найбільше мені сподобалось …

• Після уроку мені захотілося …

VІ. Підбиття підсумків.

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчіть біографію Т. Шевченка та фрагмент вірша «Думи мої, думи мої...» напам'ять. Навчіться аналізувати поезію за питаннями в підручнику.

Матеріали для І групи

Частина перша Викуп поета з неволі

Влітку 1835 року, перемальовуючи статуї в Літньому саду, Шевченко зустрів земляка — художника І. Сошенка, який познайомив його з К. Брюлловим, В.Жуковським, Є. Гребінкою.

22 квітня 1838 спільними зусиллями вони за 2 500 руб був викупили його з кріпацтва. Цього ж року Шевченко став вільним слухачем Академії мистецтв.

А в 1840 р. сталася подія – народився Поет. Перша книжечка «Кобзар» була невелика за обсягом – усього лише 8 творів, але внутрішня сила, не давала спокою, бентежила, хвилювала:

 (балада «Причинна»)

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідний місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі

То виринав, то потопав.

Саме такими рядками із балади «Причинна» розпочинається «Кобзар»

Частина друга Історія написання твору.

Після арешту Т. Шевченка ув'язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено ви­рок — призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.

З 1847 року стає рядовим в Орській фортеці, продовжує писати у «заха­лявні книжечки». Солдатчина для поета була гірше від тюрми. Тому Шевченко писав, ховаючись від усього світу в степ, за вали, на берег моря.

До теми дум Тарас Григорович звертався не одноразово, а поезія «Думи мої, думи мої...» була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.

Словник: Нуджу(нудити світом) — страждаю, сумую; мліло— боліло; дотепні— талановиті; не остило— не набридло; ідіть попідтинню— жебракуйте.

Літературознавча довідка. Цим віршем відкривався «Кобзар» 1840 р. Він є своєрідною увертюрою: в ньому бринять провідні мотиви всієї збірки. Шевченко його написав у 1839 р. в Петербурзі. Думами Шевченко називає свої твори, в яких домінують елегійні роздуми про «козацьку волю», про долю бідного сироти, зневаженої паном дівчини, про становище батьківщини. З них постає образ могили, як символу похованої волі.

Матеріали для ІІ групи

Частина перша Причини покарання царем Т. Шевченка, арешт письменника.

У 1846 р. Тарас Шевченко вирушив до України, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам'ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з М. Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов'янського єднання. Основний програмовий документ організації — «Книга буття українського народу». У ньому читаємо, що недалеко вже той час, коли в Україні всі люди будуть вільні і рівні. У цій же книзі гостро затавровано Петра І та Катерину II, названо їх катами за те, що вони позба­вили Україну волі. А сам Шевченко так сказав у поемі «Сон»:

А він руку простягає,

Мов світ увесь хоче

Загарбати. Хто ж це такий?

От собі й читаю,

Що на скелі наковано:

Первому—вторая

Таке диво наставила.

Тепер же я знаю:

Це тойпервий,що розпинав

Нашу Україну,

Автораядоконала

Вдову сиротину.

Частина друга Визначити тему, ідею, основну думку, жанр твору

Тема:звернення Т. Шевченка до своїх дум із надією і вірою у вільне життя співвітчизників.

Ідея:тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможуть змі­нити соціальний устрій; засудження слабкості, байдужості.

Основна думка: думка про нещасливу долю свого народу не залишає по­ета протягом усього часу перебування на засланні.

Жанр: громадянська лірика.

Словник: Нуджу(нудити світом) — страждаю, сумую; мліло— боліло; дотепні— талановиті; не остило— не набридло; ідіть попідтинню— жебракуйте.

Літературознавча довідка. Цим віршем відкривався «Кобзар» 1840 р. Він є своєрідною увертюрою: в ньому бринять провідні мотиви всієї збірки. Шевченко його написав у 1839 р. в Петербурзі. Думами Шевченко називає свої твори, в яких домінують елегійні роздуми про «козацьку волю», про долю бідного сироти, зневаженої паном дівчини, про становище батьківщини. З них постає образ могили, як символу похованої волі.

Матеріали для ІІІ групи

Частина перша Перебування Т. Шевченка в казематі.

5 квітня 1847р. Шевченка було заарештовано на переправі через Дніпро, коли він повертався з Чернігова до Києва, і відправлено до Петербурга. Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Григорович квітень і травень. Але думками, серцем, усім своїм єством Шевченко був на рідній Україні.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть.

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають, ідучи, дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,

Вечірня зіронька встає.

Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати,

Так соловейко не дає.

Проте Шевченка звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних творів.

Частина друга Визначити художні особливості твору

Художні особливості твору: доповніть своїми варіантами

Звертання: «думи мої», «мої голуб'ята», «мої любі».

Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами».

Порівняння: «привітаю, як діток », «квіти, мої діти»

Словник: Нуджу(нудити світом) — страждаю, сумую; мліло— боліло; дотепні— талановиті; не остило— не набридло; ідіть попідтинню— жебракуйте.

Літературознавча довідка.

Цим віршем відкривався «Кобзар» 1840 р.

Він є своєрідною увертюрою: в ньому бринять провідні мотиви всієї збірки. Шевченко його написав у 1839 р. в Петербурзі. Думами Шевченко називає свої твори, в яких домінують елегійні роздуми про «козацьку волю», про долю бідного сироти, зневаженої паном дівчини, про становище батьківщини. З них постає образ могили, як символу похованої волі.

Матеріали для ІVгрупи

Частина перша Заслання письменника-бунтаря.

Після закінчення слідства поет «за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений», засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати й малювати. Окрім того, солдатчина для поета була гірше від тюрми. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу. Писав ночами при світлі місяця.

А нумо знову віршувать.

Звичайне, нишком. Нумо знову,

Поки новинка на основі,

Старинку Божу лицювать.

А сиріч... як би вам сказать,

Щоб не збрехавши. Нумо знову

Людей і долю проклинать.

Не проклену ж тебе, доле,

А буду ховатись

За валами. Та нищечком

Буду віршувати,

Нудить світом, сподіватись

У гості в неволю

Із-за Дніпра широкого

Тебе, моя доле!

У 1850 р. Шевченка переведено до Новопетровського укріплення — на пів­острові Мангишлак. Тут, за розрахунком царських прислужників, поет пови­нен був загинути.

На початку 1857р. друзі поета отримали царський дозвіл на його звільнення.

Частина друга Складіть асоціативне ґроно: «Що означає воля для Т. Шевченка?» (можете доповнити своїми варіантами)

- скасування кріпацтва, будь-який гніт

ВОЛЯ:       

- кожна людина має свої права 

- отримання можливості навчатися, незважаючи на соціальний стан людини

- захист національної культури

- бачити свій народ щасливим

Словник: Нуджу(нудити світом) — страждаю, сумую; мліло— боліло; дотепні— талановиті; не остило— не набридло; ідіть попідтинню— жебракуйте.

Літературознавча довідка.

Цим віршем відкривався «Кобзар» 1840 р. Він є своєрідною увертюрою: в ньому бринять провідні мотиви всієї збірки. Шевченко його написав у 1839 р. в Петербурзі. Думами Шевченко називає свої твори, в яких домінують елегійні роздуми про «козацьку волю», про долю бідного сироти, зневаженої паном дівчини, про становище батьківщини. З них постає образ могили, як символу похованої волі.

Картка самооцінки роботи учня на уроці

Прізвище, ім’я ___________________________________

Оціни свою роботу на уроці, виставивши  бали за кожним з критеріїв.

(за кожний етап учень виставляє собі 0, 1, 2 або 3 бали, а в сумі за урок може отримати від 0 до 12 балів )

Пам'ятка для самооцінювання.

1 бал 2 бали 3 бали

Розпізнаю

Допомога!!!

Виконую <1/2 завдань

Значні помилки

Труднощі у пошуку помилок

Розумію

Допомога!!

Виконую >1/2 завдань

Незначні помилки

Допомога у пошуку помилок

Розумію

Самостійно виконую

Виконую всі завдання

Надаю допомогу іншим

Сам відшукую та виправляю помилки

Літературний диктант
1 – 4 правильних відповідей 5 – 9 правильних відповідей 10 – 12 правильних відповідей
Тип завдання Бали Бал учня
І. Літературний диктант 0-3  
ІІ. Робота в групі (Частина перша – біографічні відомості) 0-3  
ІІІ. Робота в групі (Частина друга – ідейно-художній аналіз поезії) 0-3  
ІV. Відповіді на питання за поезією 0-3  
Загальна кількість 0-12  

Картка самооцінки роботи учня на уроці

Прізвище, ім’я ___________________________________

Оціни свою роботу на уроці, виставивши  бали за кожним з критеріїв.

(за кожний етап учень виставляє собі 0, 1, 2 або 3 бали, а в сумі за урок може отримати від 0 до 12 балів )

Пам'ятка для самооцінювання.

1 бал 2 бали 3 бали

Розпізнаю

Допомога!!!

Виконую <1/2 завдань

Значні помилки

Труднощі у пошуку помилок

Розумію

Допомога!!

Виконую >1/2 завдань

Незначні помилки

Допомога у пошуку помилок

Розумію

Самостійно виконую

Виконую всі завдання

Надаю допомогу іншим

Сам відшукую та виправляю помилки

Літературний диктант
1 – 4 правильних відповідей 5 – 9 правильних відповідей 10 – 12 правильних відповідей
Тип завдання Бали Бал учня
І. Літературний диктант 0-3  
ІІ. Робота в групі (Частина перша – біографічні відомості) 0-3  
ІІІ. Робота в групі (Частина друга – ідейно-художній аналіз поезії) 0-3  
ІV. Відповіді на питання за поезією 0-3  
Загальна кількість 0-12  

 

Мета:

  • поглиблювати вміння учнів аналізувати художній текст, розкривати  ідейний зміст твору;
  • вдосконалювати вміння мотивувати вчинки персонажів;
  • з’ясовувати символічний зміст образів;
  • вчити учнів    концентруватися на проблемі та вмінню її розв’язувати;
  • стимулювати  учнів до самоосвіти; розвивати навички логічного, образного та  критичного мислення, культуру зв’язного мовлення, пам’ять, уміння        робити самостійні висновки;
  • на матеріалі роману виховувати прагнення до свободи як єдиної запоруки розвитку особистості, нації;
  • виховувати  почуття власної гідності, інтерес до історичного минулого нашого  народу, принциповість.

Засоби навчання: портрет І.Багряного, комп’ютерні слайди до теми, уривки з кінофільму «Тигролови»(постановка Р.Синька, 1994 р.), учнівські ілюстрації до твору, комп’ютерна презентація «І.Багряний і його роман «Тигролови», презентація «Ми пам’ятаємо…», міні – виставка літератури з теми, карта СРСР,аудіозапис бурлацької пісні «Забіліли сніги» у виконанні М.Садовської.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування опорних умінь і навичок.

Форма уроку: урок із застосуванням інтерактивних технологій.

Вид уроку: урок – проект.

Міжпредметні зв’язки: історія , зарубіжна література, музика, образотворче мистецтво.

 Перебіг уроку

  1. I.Організаційна частина.

Звучить мелодія бурлацької пісні «Забіліли сніги» у виконанні М.Садовської.

Забезпечення емоційної готовності до уроку(прийом афірмації). Модель «Рада вас бачити…» , «Нас сьогодні чекає незвичайний урок…» (побажання гарного настрою, позитивного спілкування, активної роботи).

II.Актуалізація опорних знань.

1.«Дошка запитань»

Евристична міні – бесіда.

2.Гра «Станція ДЧЦМЗ» - «Для чого це мені знадобиться?»

«Знаємо – Хочемо дізнатися – дізналися»

  1. III.Мотивація навчальної діяльності.

«Прогнозування».

Робота з епіграфом уроку «Сміливі завжди мають щастя».

«Семантична карта слова».- Із чим асоціюється у вас слово «ЩАСТЯ»? Створіть семантичну карту цього слова.

«Лінія цінностей». Проблемне питання: - А чи справді у сміливих є щастя? Якою має бути справжня людина? Яке її призначення на землі? Чи можливо бути ЛЮДИНОЮ та ще й щасливою в умовах тоталітарної системи? Чи можуть ці слова виражати життєве кредо Г.Многогрішного? Яка ЛЮДИНА може змінити Україну?

«Інформаційне гроно ЛЮДИНА».

IV.Повідомлення теми, мети, завдань, очікуваних результатів.

Запис теми уроку, епіграфа у зошити.

«Дерево очікувань» (очікування від уроку).

V.Основний зміст уроку. Захист творчого проекту.

1.«Прогнозування»: - Спробуйте спрогнозувати про що цей твір.

2.«Психологічна настанова». Визначення проблемних питань для обговорення, аргументація своєї позиції.

3.Метод «Подвійний щоденник».

Інформація, яка вразила, викликала спогади й асоціації Описати думки, коментарі, питання, що з цього приводу виникли

4. Презентація випереджувальних завдань

˃ Презентація роботи 1-ї групи «Два демони- дві сили»(вплив сталінських репресій на долю людини):

1.Метод ПРЕС. - З’ясувати, чому перший розділ називається «Дракон».

-Які почуття викликають у вас описи етапування людей з України до «понурої, невідомої Колими»?

(На мультимедійній дошці демонструється уривок із кінофільму 2.«Семантична карта слова». За допомогою тексту твору відтворіть «Асоціативний малюнок потягів».

3.«Словесне малювання». Презентація ілюстрацій до твору учнем – художником.

4. «Павутинка дискусії». Обговорення проблемних питань, аргументація своєї позиції.

5. «Карта персонажа».Монолог Медвина від 1-ї особи.

6.Інтерактивна технологія «Коло думок»: - Як ви вважаєте, чи мав право Григорій вбивати Медвина, адже він теж «людина», а вбивство вважається великим гріхом?

˃Презентація роботи 2-ої групи «Могутня воля до життя, гідного людини»

  1. «Карта персонажа». Монолог від 1-ої особи (Григорій Многогрішний).
  2. «Займи позицію».Проблемне запитання: - Чи не краще було б Григорію змиритися, не піддавати смертельному ризику своє і так уже надломлене життя?
  3. Метод «Мікрофон».

     - Чому автор дав героєві прізвище Многогрішний?Які ж такі гріхи спокутував Григорій?

˃Презентація роботи 3-ої групи «Доля України та українців на сторінках роману. Український світ Сірків».

1.Історична довідка учня – історика про Зелений Клин.Робота з картою СРСР.

2. «Карта персонажа».Монолог від 1-ї особи(Сірчиха). Монолог від 1-ї особи (Сірко).

      ˃Презентація роботи 4-ї групи «Лицарська любов і дівоче серце».

  1. «Карта персонажа».Монолог від 1-ї особи (Наталка).
  2. Прийом «Почергові запитання».
  3. «Лінія цінностей».

-Як молоді люди виявляють свої почуття? Чи додержує сучасна молодь такої моделі поведінки?

VI.Підсумок уроку. Оцінювання.

1.Метод «Синтез думок». Підсумкове обговорення спільного проекту, узагальнення і формулювання висновків. Бесіда.

2. «Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».

3. Презентація «Психологічної моделі ідеальної сучасної молодої людини».

4.Презентація «спільного проекту» - нової сюжетної лінії роману «Тигролови» у формі інсценізації «Дорога у нове життя».

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності.

1.Інтерактивна вправа «Моя думка».

2. «Група експертів».Оцінювання за номінаціями.

3. «Рюкзак»( - Які з тих знань, умінь,способів дій, засвоєних на уроці, використаєте на інших уроках, у житті, під час виконання домашнього завдання, тематичного оцінювання? Аркуші з відповідями учні складають у рюкзак).

VIII. Домашнє завдання.

  1. Написати нову сюжетну лінію «Як склалася доля Григорія і Наталки , коли вони приїхали на рідну Україну».
  2. Знайти описи природи , зачитати їх , визначити їхнє смислове навантаження у творі.
  3. Створити (за бажанням) модель сильної особистості українця , опираючись на текст.

Тема. П.Тичина. Коротко про поета. «Не бував ти у наших краях!»

Мета: ознайомити учнів з окремими фактами життя і творчості поета; проаналізувати поезію «Не бував ти у наших краях…»; формувати вміння сприймати текст на слух; удосконалювати навички виразного читання поетичного твору , аналізу його, висловлювати власні судження щодо прочитаного, передавати свої відчуття; розвивати творчу уяву та образне мислення учнів ,зв’язне мовлення , вміння розповідати про відчуття, викликані прочитаною поезією, відтворювати в уяві картини природи; виховувати любов до рідного краю , природи, мистецтва , плекати почуття патріотизму.

Тип уроку:урок вивчення нового матеріалу.

Міжпредметні зв’язки : живопис, музичне мистецтво, зарубіжна література, історія , географія , етика , інформатика.

Засоби навчання:       портрет П.Тичини ,   збірки його творів, ілюстрації до поезій; пейзажні картини, виставка літератури про поета , технологічні і опорні картки , пам’ятка «Як навчитися виразно читати віршовані твори» , комп’ютерна презентація життєвого шляху П.Тичини.

Теорія літератури: віршована мова та її особливості.  

Епіграф :

                         Ах , скільки радості , коли ти любиш землю,

                         Коли гармонії шукаєш у житті.

                                                                           П.Тичина

        Перебіг уроку

I. Актуалізація опорних знань.

«Подаруй квітку».

Учитель. Квітка в моїх руках – невипадково. Одному з вас я подарую цю квітку , пояснюючи , чому це зроблено , промовляючи при цьому фразу «Я подарую тобі цю квітку для того , щоб…». Своєю чергою ви даруєте квітку комусь із присутніх , супроводячи це відповідними поясненнями.

З’ясування емоційного стану учнів.

Учитель. Щойно дзвінок повідомив про початок уроку. Уявімо , що звуковий дзвінок замінили на кольоровий. Якого кольору він був би для вас на початку уроку? А наприкінці? Спробуйте саме так передати свій настрій у кольорах, звуках, словах , заповнивши опорну картку.

Етапи уроку Колір Звуки природи Слово
Початок Зелений (спокійний, очікування) Ранковий спів птахів Сподівання
Середина Жовтий(активність) Бурхливий шум річки Пізнання
Закінчення Рожевий(радість праці) Тихий дощ Упевненість

II.Актуалізація суб’єктивного досвіду.

Учитель. Проекспериментувавши , ми переконалися , що розрізнено сприймаємо колір і звук , тим часом є люди , у яких це сприйняття взаємопов’язане. Наприклад , у них звучання кожного слова асоціюється з певною барвою. Як ви гадаєте , які таланти може розвинути така людина?

III.    МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Повідомлення теми й мети уроку.

Учитель. Сьогодні ми спробуємо ширше відкрити для себе дивовижний світ творчості Павла Тичини , відчути її серцем й осягнути розумом, переконатися в неповторності й глибокій гармонії його поезії з іншими видами мистецтва.

Аналіз епіграфа.

-         Як ви розумієте ці поетичні рядки?

-         Що таке гармонія?

-         У чому вона виявляється?

«Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».

Учитель. Пригадайте , чи вивчали ви творчість Павла Тичини в початкових класах. Які вірші цього поета ви знаєте? Запишіть у колонку таблиці «Що знаємо?» ваші знання про вірші Павла Тичини. У колонку «Про що хочемо дізнатися?» запишіть свої запитання із зазначеної теми. Озвучте їх. Ваші запитання збігаються з метою нашого уроку.

Що знаємо? Про що хочемо дізнатися? Про що дізналися?
     

III.   СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

  1. 1.Розповідь учителя про життя і творчість П.Тичини «Уявна екскурсія в робочий кабінет митця».

Завдання: слухаючи розповідь учителя і переглядаючи слайди комп’ютерної презентації, запишіть у таблицю «Особистість поета» біографічні відомості й характеристику Павла Тичини як особистості.

Учитель.

Видатний український поет Павло Григорович Тичина (1891 — 1967) народився в чудовому куточку України — на Чернігівщині, у родині сільського дяка. У ті часи було заведено йти шляхом бать­ків, і Павло закінчив бурсу, потім духовну семінарію. Але життя круто змінилося, і вищу освіту майбутній письменник здобув у Ки­ївському комерційному інституті. А перед цим було захоплення музикою, співом (співав у церковному хорі, два літа гастролював у складі капели по Україні), малюванням, творчими вечорами по «суботах» у знаменитого письменника Михайла Коцюбинського, який і дав молодому поетові «путівку» в літературне життя.

Проте не став Тичина ні священиком, ні комерсантом. Усі свої сили, здібності він віддав літературі, мистецтву. Працював у харківському журналі «Червоний шлях», був директором Інституту літератури імені Т.Г.Шевченка Академії наук України, очолював Міністерство освіти.

Перша збірка поезій «Сонячні кларнети», яка вийшла 1918 року, стала справжньою подією не лише в українській, а й у європей­ській літературі. Є багато перекладів з інших мов. Для дітей Пав­ло Тичина написав кілька окремих поетичних книжок, серед них віршовані казки «Івасик-Телесик», «Дударик» та ін.

Ось як писав відомий літературознавець Леонід Новиченко про його поезію: «Мальовничою, сповненою ніжної й чуйної душі по­стає в віршах П. Тичини українська природа — така рідна і близь­ка (луки, ниви, гаї, верби, тополі, озера й струмки, соняшники і рожі, бджоли й метелики, голуби й ластівки) і водночас наче побачена з іншої висоти. А крім того, майже скрізь ніби оточена незримим космічним ореолом...

Природа як повірниця настроїв поета, співучасниця його... жит­тя... Вона така близька й рідна П.Тичині у всіх своїх відмінах...».

2.Особистість поета

«Почергові запитання». Робота з підручником.

3.Виразне читання вірша П.Тичини «Не бував ти у наших краях!». (Учителем, учнями.)

4.Обмін враженнями від поезії.

Евристична бесіда за змістом поезії.

-Що, на ваш погляд, незвичне у побудові вірша? (Вірш побудований у формі незримого діалогу, суперечки, про­тиставлення. Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми, які «не люблять, не вмі­ють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати», і ставить за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині-песимісту, якого завжди бачить «в сльозах».)

—         Як, на думку поета, впливає природа на людину? Чи згодні
ви з таким авторським баченням?

(Поет вважає, що природа деякою мірою формує характер лю­дини, наповнює душу красою, оптимізмом.)

5. Гра «Ключове слово»(робота в парах).Знайдіть у вірші ключові образи , складіть пірамідки зі слів ,які найбільше вразили вас під час читання тексту. Порівняйте свої роботи. Виділіть головні слова й вилучте другорядні.

6.Словникова робота. Прокоментуйте поетичний рядок «Там степи , там могили, як гори».Про які степи й могили йдеться у вірші? Що ви про це знаєте?

7. «Ґронування». Які асоціації викликають у вас образи рідний, край , могила? На основі асоціативних одиниць складіть власне ґроно , вписавши слова у схематичне зображення соняшника, бо саме він символізує в українській міфології коло, світило, і на обкладинці першої збірки Павла Тичини зображено теж соняшники.

8. Фізкультхвилинка.

Встаньте , діти, усміхніться,

Землі рідній поклоніться,

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться.

Раз присядьте, два присядьте,

І за парти тихо сядьте.

9.   Самостійна робота.

-Назвіть художні засоби, які є у вірші, і з'ясуйте їхню роль для розкриття теми та ідеї.

(Епітет (блакитні, веснянії), порівняння (як гори), перелічення (степи, могили, ночі), повтори (б'ється), вигуки, питальні, оклич­ні речення, обрамлення (однакові початок і кінець).)

-         Яку настроєність створюють ці художні засоби?

-         Опишіть свій настрій , навіяний віршем.

-         Які художні засоби використали б ви , пишучи поезію на таку тему? Чому?     

10.   Характеристика автора за його поезією.

(Чутливий, вразливий, любить свій край, пишається його людьми, тонко відчуває природу, оптиміст.)

11.   Проблемне питання.

Спробуйте довести, що твір П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» написаний віршованою мовою.

(У творі передаються почуття ліричного героя; є рима (просто-ри-гори, краях-гаях, вернувся-простягнувся); ритм:

Не бував ти у наших краях! Там же небо — блакитні простори... Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!..

— два ненаголошених склади чергуються з одним наголошеним.)

12. Виразне читання вірша учнями. Робота зі схемою пам’ятки «Як навчитися виразно читати віршовані твори».

Завдання : використовуючи технологічні картки «Символи кольорів» та світ музики», спробуйте розкрити зміст змальованої поетом палітри барв і музики. За допомогою технологічної картки складіть кольоровий калейдоскоп настрою , який виник у вас після прочитання вірша. Дайте музичну характеристику прослуханого твору.

13. Установлення міжпредметних зв’язків.

- З якими віршами зарубіжних поетів асоціюється у вас змальована у вірші П.Тичини картина?

- Прослухайте поезію шотландця Роберта Бернса «Моє серце в верховині…» і знайдіть спільні риси її з твором Павла Тичини.

14. Створення сенкана за поезією «Не бував ти у наших краях…»

15. Обговорення проблемного запитання.

? Коли б вам нічого не було відомо про автора поезії «Не бував ти у наших краях…», то за якими ознаками ви дізналися б, що він описує саме рідний край, а не просто гарний пейзаж? Доведіть.

IV. Підбиття підсумків уроку. Оцінювання.

«Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися».

Учитель. Завершуючи урок, повернімося до таблиці, з якої починали роботу. Залишилася незаповненою остання колонка – «Про що ви дізналися?» Запишіть у цю колонку таблиці відповіді на свої запитання , які поставили на початку уроку , а також додайте до неї цікаві або важливі ідеї , які виникли під час роботи. Озвучте свої записи. Заповніть також опорну картку , бо саме настав час закінчення уроку. Які кольори , звуки, слова доберете?

V.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Навчитися виразно читати вірш «Не бував ти у на­ших краях…»; уміти розповідати про поета; зробити ілюстрації. Творче завдання: провести бесіду з батьками (дискусію) з проблемного питання, порушеного на уроці, розповісти про результати.

Тема. Урок розвитку мовлення №2. Складання діалогу з ліричним героєм філософської лірики Т.Шевченка в контексті його біографії(письмово)

 Мета: учити висловлювати власне ставлення до зображуваного; удосконалювати творчі здібності; вчити учнів мистецтва спілкування; учити складати твори-діалоги з ліричним героєм ; удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами; навчати учнів використовувати наочні матеріали як джерела інформації та засіб самоосвіти й саморозвитку; розвивати логічне й образне мислення , навички самостійної роботи , увагу; розвивати вміння працювати в колективі, вміння з повагою ставитися до вчителя ,однокласників; виховувати почуття патріотизму , людської гідності , повагу до національної культури.

Тип уроку: урок розвитку мовлення.

Методи , прийоми і форми роботи: «Психологічна настанова», гра «Чиста дошка», «Мозковий штурм», словникова робота , «Філософське гроно», рольова гра «Міні-інтерв’ю з ліричним героєм поезій Т.Шевченка», «Незакінчені речення».

Засоби навчання: портрет Тараса Шевченка, міні-виставка книжок поета , пам’ятки «Як вести діалог», «Твір-діалог», «Вимоги до мовлення під час творчої роботи».

Епіграф уроку:

                               Тарас Шевченко! Досить було однієї людини,

                                щоб урятувати цілу націю!

                                                                           Остап Вишня

Перебіг уроку

I.Організаційний момент.

 

Модель «Подібне ми вже робили , тому ви з цим завданням легко впораєтесь…».

II. Мотивація навчальної діяльності.

«Психологічна настанова».Розповідь учителя про глибину й силу поезії Тараса Шевченка.

 

III. Повідомлення теми й мети уроку , епіграфа.

Запис у зошити теми уроку, епіграфа.

IV. Актуалізація опорних знань.

  1. Гра «Чиста дошка»(дошка списана запитаннями. Учитель по одному витирає те завдання , на яке учні дали відповідь.

«Мозковий штурм»:

              -Що таке діалог?

              - Як називають висловлювання дійових осіб?

              - Які розділові знаки ставляться при діалозі?

              - Що таке монолог?

V. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Підготовка до складання та написання діалогу з ліричним героєм філософської лірики Т.Шевченка в контексті його біографії.

˃ Опрацювання пам’ятки «Як вести діалог».

«Психологічна настанова» учителя про основне завдання діалогу, про необхідність робити висновки й узагальнення.

˃ Опрацювання пам’ятки «Твір- діалог».

˃ Опрацювання пам’ятки « Вимоги до мовлення під час творчої

роботи».

2.Бесіда:

-         Де записується епіграф?

-         Які розділові знаки ставимо при цитатах?

  1. Словникова робота ( поняття про ліричного героя).
  2. Філософське «гроно». Створіть асоціативний образ ліричного героя філософської лірики Т.Шевченка.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ→ЛЮБОВ→ПАТРІОТИЗМ→ДУХОВНІСТЬ→

ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ→ПРАВДА→ГІДНІСТЬ→ІСТИНА→ЧЕСТЬ

  1. 4.Рольова гра :

-         Яким постає ліричний герой у поезіях «Думи мої, думи мої…» (1847), «Мені однаково»?

-         Уявіть , що вам довелося зустрітися сам на сам із ліричним героєм поезій Т.Шевченка. Розкажіть про цю зустріч як про реальний факт.

6.Колективне складання плану твору.

7. Зачитування зразка учнівського твору.

8. Творча робота.

Написання роботи на чернетках , учитель за потреби проводить індивідуальну роботу.

VI. Підбиття підсумків уроку.Оцінювання.

«Незакінчені речення»:

-         Я дізнався…

-         Я навчився…

-         Я зрозумів…

VII. Домашнє завдання.

  1. Дописати твір, записати його в зошити.
  2. Випереджувальне завдання:

     Підготувати повідомлення про життя й творчість Лесі Українки за мікротемами : «Дитинство поетеси», « Поетичні спроби», «Потужне ліричне начало», «Феномен таланту поетеси», «Фольклорні мотиви творів», «Драматургія»( індивідуально для окремих учнів).

Дієслово : загальне значення , морфологічні ознаки , синтаксична роль

Мета : поглибити знання учнів про дієслово як частину мови , його морфологічні ознаки та синтаксичну роль у реченні ; ознайомити з особливими формами дієслова – дієприкметником та дієприслівником ; формувати вміння розрізняти дієслова й дієслівні форми ; виховувати уважне ставлення до слова.

Тип уроку : урок узагальнення і систематизації знань

Засоби навчання: підручник , комп’ютер ( презентація слайдів до теми) , інтерактивна дошка , дидактичний матеріал ( слайд 1).

Перебіг уроку

I.Орієнтація.

1.Орфографічна розминка (запис слів , взаємоперевірка).

Боротьба , футбол , молотьба , ллється , запорізький , празький , недосвідчений , зшиток , цистерна , Сицилія , Чилі , диск , манна , вілла , півжиття , пів’ясена , жовтогарячий , густо – синій , синьо-білий , народнопісенний , п’ятитонний , сорокаріччя , кістлявий , проїзний.

2.Актуалізація суб’єктного досвіду. Робота з поетичними рядками В.Симоненка « Ми – не безліч стандартних «Я» , коментування , обмін думками щодо суті й значення людського «я»( слайд 2).

3.Створення позитивного настрою.( Побажання гарного настрою та успішної роботи на уроці).

II. Етап визначеня мети , планування роботи (слайд 3).

1.Повідомлення теми й завдань уроку.

2.Узгодження цілей уроку з учнями.

«Незакінчене речення» , «Мікрофон». Доповніть цілі уроку , продовжуючи висловлення:

- На уроці хочу почути , дізнатися про…

- Мені цікаво було б з’ясувати…

- Хочу навчитися правильно визначати…

- Хочу поглибити знання з…

- Сподіваюся відкрити для себе щось нове про…

- Маю наміри поліпшити знання , досягнути успіхів у…

III. Етап організації пізнавальної діяльності учнів (слайд 4).

  1. 1.«На шляху до успіху».

Успіх уроку забезпечений , якщо…

( усі учасники однаковою мірою зацікавлені роботою ; усі однаково вболівають за результат своєї діяльності та всієї команди; усі члени команди з приємністю спілкуються одна з одним ; кожен учасник дістає задоволення усвідомлюючи впевненість у своїх силах).

  1. «Гронування». Відтворіть у пам’яті поняття про дієслово як самостійну частину мови ; пригадайте , що вам відомо про дієслово , йогоформи. Назвіть основні орфограми в особових формах дієслів. Створіть опорні схеми «Дієслово і йог оформи» та «Дієслово і його граматичні ознаки».Порівняйте свої розробки зі схемами на інтерактивній дошці.

- Яку синтаксичну роль виконують дієслова?

- Розкажіть про стилістичні функції дієслова.

- Прочитайте текст , визначте тему й основну думку. Випишіть форми дієслів.Виділене речення переконструюйте , замінивши іменник інфінітивом.Запищіть , поясніть , як ця зміна вплинула на зміст речення. Дослідіть , чи виконують дієслова стилістичну роль у ньому ( слайд 5).

- Які вміння й навички ви здобули й удосконалили , виконуючи це завдання?

3.Колективне спостереження.Прочитайте два варіанти тексту. Зіставте їх.Що в них спільного і відмінного? Знайдіть дієслова , визначте вид і час їх.Який із варіантів тексту емоційніший , виразніший? Зробіть висновок про стилістичне значення дієслів (слайд 6).

  1. 3.Робота біля дошки ( естафета хвилинних випробувань).

Розподільний диктант.

Запишіть дієслова в три колонки : у першу – неозначені форми , у другу – дієприслівники , у третю – дієприкметники ( слайд 7).

  1. «Культура мовлення».Робота в парах.Поясніть різницю в значеннях слів відкривати , відчиняти , розгортати ( як підказка – слайд 8).

Відредагуйте речення.

Відкрий вікно . На нашій вулиці відчинили нову крамницю. Я відкрила книжку і прочитала параграф.

5.Словникова скарбничка.

Поясніть значення фразеологізмів. Уведіть їх у речення.

Каламутити воду , каші не звариш , кидати слова на вітер , кіт наплакав.

  1. Робота в групах. Утворіть дієслова 1-ої та 2-ої особи однини теперішнього часу. Дослідіть зміни , які відбуваються при творенні особових дієслів. Поясніть особливості правопису. Прочитайте , додержуючи орфоепічних норм.

1-ша група. Миритися , будувати , ходити , любити , їздити.

2- га група. Скакати , смикати , голубити , пестити , тесати.

3- тя група. Водити , хрестити , стерегти , колихати , летіти.

  1. Проблемне завдання. За основою інфінітива визначте дієвідміну дієслів.

Бачити , боротися , кришити , здійснити , клеїти , жити , журитися.

- Чи відчули труднощі , встановлюючи дієвідміну ? У який спосіб ви виконали б це завдання швидше?

IV. Контрольно- оцінювальний етап. Рефлексія.

« Наші досягнення». Здійсніть самоконтроль вашої роботи на уроці , відповідаючи на подані запитання.

-         Що ви з’ясували на сьогоднішньому уроці?

-         Чи вдалося досягнути мети ?Яким чином?

-         Чи звернули увагу на добір мовного матеріалу? Якою темою об’єднаний він?

-         Виконання яких завдань викликало труднощі?

-         Що для вас виявилося найважливішим?

-         Над чим варто ще попрацювати?

-         Чи справдилися очікування від уроку?

VI. Домашнє завдання.Написати твір-мініатюру «Ти на землі – людина», використавши особові форми дієслова , дієприкметники , дієприслівники. 5 дієслівних форм розібрати за будовою. Виконати синтаксичний розбір одного речення.

 

Тема. «Я душу дав тобі? А тіло звабив!» (Проблема кохання і зради в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня»)

 Мета:

  • удосконалювати навички змістового аналізу тексту, аналітичного мислення;
  • формувати вміння висловлювати й аргументувати власні думки;
  • поглибити уявлення про кохання й зраду;
  • виховувати вміння розуміти й поважати красу людських стосунків.

Тип уроку: урок практичного застосування знань, навичок і вмінь.

Засоби навчання: портрет Лесі Українки, ілюстрації до драми- феєрії «Лісова пісня», дидактичний матеріал (тест-контроль, питання дискусії).

Методи і прийоми: створення позитивного емоційного фону уроку, тестовий контроль знань, постановка проблемного питання, асоціативний кущ, робота з цитатним матеріалом, метод незакінчених речень, дискусія, Метод ПРЕС, «Дерево очікувань», «Мікрофон».

Епіграф. Любов виникає з любові;коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.                                                                                              

Перебіг уроку

I.Організаційна частина.

Створення емоційного фону уроку( під музичний супровід учитель декламує уривок із твору: «Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені,а я поколишуся». Мавка сплітає довге віття на березі, сідає в нього й гойдається тихо, мов у колисці. Лукаш грає , прихилившись до дуба, і не зводить очей з Мавки.

Мавка, слухаючи, мимоволі озивається тихесенько на голос мелодії: «Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає!»

II. Актуалізація опорних знань.

Тест-контроль з метою перевірки домашнього завдання: взаємоперевірка за допомогою ключа(Додаток 1)

III. Повідомлення теми, мети, очікуваних результатів.

Запис теми, епіграфа у зошити.

«Дерево очікувань» (очікування від уроку)(спроектовано на мультимедійній дошці).

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів. Постановка проблемного питання.

Учитель. – Сьогодні ми будемо вести розмову про два поняття, які були і залишаються складовими життя людини. Кохання і зрада. Як треба кохати? Як пережити зраду? Чи кожен здатен на високі почуття? Чому в житті є місце зраді? ( питання записані на дошці). Я думаю, що для вас, п’ятнадцятилітніх, ці питання є актуальними й важливими. Епіграфом нашого уроку пропоную взяти слова: «Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю». Чи відомий вам автор цього афоризму? Епіграф уроку- проблемне питання, відповідь на яке ви зможете дати, активно працюючи на уроці.

V. Основний зміст уроку. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу(осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування отриманих результатів).

Створення «Асоціативного куща» поняття «кохання».

Завдання: доповнити створену модель символами щасливого й нещасливого кохання. 1 група підготувала символи щасливого кохання, 2 група – нещасливого.

Робота з текстом драми-феєрії.

Учитель.

- Цінність будь- якого літературного твору полягає в тому, що в ньому відбивається наше життя. Проблема кохання була , є і буде актуальною в усі часи. Прийти до власного розуміння цього поняття можна й слід, вивчаючи літературні шедеври, до яких належить драма- феєрія «Лісова пісня». Пристрасна, ніжна, хвилююча. Звернімося ж до тексту. У драмі- феєрії знайдіть цитати, які б ілюстрували розуміння кохання представниками світу природи й світу людини.

«Мозковий штурм».Бесіда за питаннями:

  • За що покохав Той, що греблі рве, Русалку? Чи закохуються люди у зовнішність?Ваше ставлення до такого почуття?
  • Чи можна покохати людину через її матеріальні статки? Чому?Чи можна таке почуття назвати справжнім? Кого з героїв прочитаного твору пов’язувало лише матеріальне? Чи можемо назвати їхні стосунки щирими?
  • Чи може почуття бути вічним?
  • Чи здатне кохання , прокидаючись у душі людини, змінити для неї бачення світу?
  • На що здатна людина заради коханого? А Мавка? Якою вона прагне стати в очах коханого?
  • З чого виникло кохання Лукаша до Мавки? Чи стане це почуття глибоким та міцним?Чи можна назвати Килину романтичною натурою? Доведіть.

(Робота з цитатним матеріалом).

3. «Метод незакінчених речень».

Учитель. – Про любов сказано й написано чимало, Леся Українка так визначала це поняття: «Любов – це чудова поема, що люди потім перечитують у спогадах, без болю, без прикрого почуття».І цю чудову поему ми знаходимо в кожному її творі. А яке визначення дасте ви цьому поняттю?

Поточне оцінювання.

4. Хвилинка відпочинку. Інсценування гуморески про кохання.

(Під час відпочинку пропонуємо послухати, яким постає кохання в розумінні деяких учнів).

  1. 3.Дискусія

Учитель.

-         Кохання – це красиве почуття, однак частим супутником кохання, на жаль, є зрада. Проблема зради стане предметом нашої дискусії.

На попередніх уроках, аналізуючи «Лісову пісню», ми звертали увагу й на проблему зради. Відповідаючи на питання анкети(Додаток 2), ви виявили різне розуміння й сприйняття цього поняття. Пропоную озвучити деякі аспекти.

Основні питання дискусії:

         1.Зрада. Це страшно чи буденно?

         2. За яких умов можна пробачити зраду з боку коханої людини і     чи можливе це взагалі ?

         3. Від якої зради найбільше страждала Мавка?

         4. «Я душу дав тобі! А тіло збавив!» Чи ілюструє ця цитата     розуміння Лукашем своєї зради?

         5. Мавка пробачила Лукаша? Чому?

         6.Чиє почуття можна назвати любов’ю? Чому?

  1. 4.Вирішення проблемного питання за допомогою інтерактивного методу ПРЕС.

- Епіграфом нашого уроку став афоризм: «Любов виникає з любові ; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю». Протягом уроку ми довели чи спростували дане висловлювання?

( «Я вважаю…», «Я думаю…», «Отже,…»).

VI. Підсумок уроку. Оцінювання.

«Мікрофон».

-         Чим захопив вас твір?

-         У чому невмирущість духовної краси людини?

-         Щ о означає кохання для вас? А зрада?

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності.

Інтерактивна вправа «Моя думка».

-Що ви взяли для себе із сьогоднішнього уроку?

- Який вид роботи був найпродуктивнішим?

- Що ви здобули для себе в пізнавальному, моральному, естетичному плані?

-Що ми маємо найбільше цінувати у житті?

VIII. Домашнє завдання.

Підготуватися до написання контрольного твору на одну з тем:

«Проблема кохання й зради в драмі- феєрії «Лісова пісня»; «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!»; «Чарівна казка, навіяна волинськими лісами( за драмою- феєрією Лесі Українки «Лісова пісня»)».

Додаток 1

Тест – контроль за драмою- феєрією «Лісова пісня»

  1. Драматичний твір, у якому відбуваються неймовірні , незвичайні перетворення, а поряд із людьми діють постаті, створені їхньою уявою, називається…
  2. «Лісова пісня» за жанром…
  3. Композиційно «Лісова пісня» складається з…
  4. «Старезний, густий, предковічний ліс… Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим престарим дубом». Ці рядки є частиною …(указати складову частину твору).
  5. Дія в творі відбувається на…(указати місцевість).
  6. Які два світи представлені у творі?
  7. Ідею гармонійної єдності двох світів, представлених у творі, втілено в образі …
  8. Символом нетлінних духовних цінностей у «Лісовій пісні» є образ…
  9. «Ні, я жива! Я буду вічно жити! …»,- говорить у творі…
  10. Кому адресовані слова головної героїні «- Ну, як таки, щоб воля та пропала? Се так колись і вітер пропаде?»
  11. «Я душу дав тобі, а тіло звабив!».Кому належать слова?
  12. «Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись…». Ці слова звернені до…

Ключ до тест-контролю за драмою- феєрією «Лісова пісня»

  1. Феєрія
  2. Драма-феєрія
  3. Пролог, три частини
  4. Пролог
  5. На Волині
  6. Людини і природи
  7. Дядька Лева
  8. Мавки
  9. Мавка
  10. Лісовику
  11. Лукаш
  12. Лукашу

Додаток 2

Анкета

(Розуміння понять «кохання» і «зрада»)

  1. За що люблять людину:

-         краса зовнішня;

-         доброта душевна;

-         розум;

-         багатство;

-         духовні потреби;

-         інше

  1. Чого більше в коханні – егоїзму чи самовіддачі?
  1. За яких умов можна пробачити зраду?
  1. Чи зможете пробачити зраду ви?
  1. Кохання «навіки» чи «на час». За яке ви?

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

                  

Тема. Леся Українка. « Давня казка». Роль поета і поезії в суспільстві

Мета: довести розуміння поетесою ролі поета і поезії в житті народу; розвивати навички роботи з художнім текстом, виразного вибіркового читання; розвивати творчу уяву учнів; сприяти вихованню любові до рідної мови , культури.

Тип уроку: урок - презентація з використанням інтерактивних та комп’ютерних технологій.

Теорія літератури: антитеза; поняття про сатиру.

Засоби навчання:портрет Лесі Українки, фотоальбом « Леся Українка», виставка видань її творів, ілюстрації до поеми.

Перебіг уроку

Як помогти в безмірнім людськім горі?  

Як світ новий з старого збудувати»         

Як научить байдужих працювати?                      

            Як розбудити розум, що заснув?            

Леся Українка

І. Актуалізація опорних знань.

Гра « Вірю- не вірю».

Зразок

1.Перший вірш Лесі Українки називався « Надія».( Вірю.)

2.У Києві Леся Українка відвідувала літературний гурток « Зоря».( Не вірю.)

( Команди заздалегідь готують і ставлять одна одній по 5 запитань.)

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

-          До якого з літературних родів слід віднести « Давню казку»?

˃Заповніть таблицю « Літературні роди», зазначивши головні особливості їх.

Епос Лірика Драма
     
     

Три учні беруть картки з визначенням літературних родів і прикріплюють у певну графу таблиці.

ІІІ.Сприйняття нового матеріалу.

1.Учитель. Лесю Українку ми знаємо як поетесу, авторку чудових віршів.Але, окрім віршів, вона писала й драматичні твори, оповідання, статті, ліро- епічні поеми. Сюжети своїх творів авторка брала з фольклору, історичного минулого різних народів, біблійних легенд.

Ліро- епічну поему « Давня казка» вперше було опубліковано у львівському журналі «Житє і слово» 1896 р. Пізніше вона ввійшла до другої збірки Лесиних поезій « Думи і мрії».

У час, коли створювалася поема, письменники реакційного напряму запевняли: мистецтво існує для розваг; інші- історію вершать царі, королі. Леся Українка своїм твором дала відсіч носіям цих теорій.

2.Бесіда

˃Які проблеми порушила письменниця?

˃Коли і де відбуваються події в поемі?

˃Хто є героями твору?

На дошці записано проблемне запитання, відповідь на яке клас шукатиме протягом уроку: Який характер конфлікту в поемі?

3.Учнівські презентації з використанням комп’ютера.

Інші учні в цей час роблять короткі записи в зошиті за матеріалами виступів однокласників.

1-ша група.Тема. Головна думка. Особливості жанру твору.

Презентація 1- ї групи.

Тема: роль поета і поетичного слова в суспільстві.

Головна думка: поетичне слово нерозривно пов’язане з інтересами народу і покликане служити справі боротьби його духовного й соціального піднесення.

Жанр: ліро- епічна соціальна поема- казка, оскільки у творі використано елементи лірики, епосу, зокрема казки: зачин, герої зустрічаються тричі, кінцівка.

2-      га група.

Презентація 2- ї групи.

*Визначити експозицію, зав’язку,розвиток дії, кульмінацію, розв’язку.

*Позасюжетні елементи і їхня роль: портрет поета, зміст його пісень.

3- тя група. Поетичний синтаксис твору.

Презентація 3- ї групи.

Антитеза, її роль у творі. Інверсія( « золотих не хочу лаврів», «пісні гуки»). Фразеологізми( Час летів, немов на крилах», « Спіймайте вітра в полі» і т. ін..).

4-та група.Лексика твору.

Презентація 4- ї групи.

*Художні засоби , загальновживані слова, архаїзми із західноєвропейської літератури, фольклору( граф, герольд, лицарство, лицар…). Художні засоби: епітети, метафори, порівняння.

5- та група. Іронія і сатира у творі. Особливості вірша.

Презентація 5- ї групи.

*Іронічне зображення «лицарів». Сатира у змалюванні взаємин між графом і людьми. Римування рядків, віршовий розмір.

ІV.Закріплення матеріалу. Підбиття підсумків презентації.

Бесіда

•Які проблеми порушено у творі?

•Яка головна думка поеми?

Складання опорного конспекту і роздрукування його на комп’ютері.

Опорний конспект

Леся Українка. « Давня казка»( 1893 р.) пізніше ввійшла до збірки « Думи і мрії».

Тема Головна думка Особливості жанру
Роль поета й поезії в суспільстві Поет і поезія покликані служити народові, його боротьбі Ліро- епічна соціальна поема- казка

Особливості композиції

Експозиція Зав’язка Розвиток дії Кульмінація Розв’язка
Зачин твору Зустріч поета з Бертольдом Поетові пісні допомагають графу завоювати серце красуні, звеселяють народ, підтримують бойовий дух воїнів Сутичка поета з графом- зіткнення протесту з гнітом Поет у в’язниці, графа вбито, боротьба триває

Позасюжетні елементи

Портрет поета Зміст пісень, складених поетом

Звичайний, непоказний.

На обличчі у поета

Не цвіла урода гожа.

Хоч не був він і потворним-

Так собі- людина Божа.

Серенада, присвячена красуні Ісидорі:

«Був собі одважний лицар…»;

« В мужика землянка вогка…»

Засоби творення образів

Антитеза Іронія Сатира

Різке протиставлення якоїсь ознаки чи властивості характеру, події, явища, предмета:

поет- лицар,

мужик- пан,

землянка- замок,

мужичка- пані

Приховане глузування, вживання вислову в протилежному значенні:

« одважний лицар»,

« походи довгі»

Їдка, ущиплива насмішка:

Мужики цікаві стали:

Чи ті кості білі всюди,

Чи блакитна кров поллється, Як пробити пану груди.

                       Художні засоби( учні записують самостійно)

Поетичний синтаксис Лексика твору Тропи
Інверсія, фразеологізми Архаїзми із західноєвропейської літератури Епітети, метафори, порівняння

           V. Підсумок уроку.

 Мікрофон. Доведіть, що позиція поета і Лесі Українки збігаються.

VІ.Домашнє завдання. Вивчити напам’ять уривок із поеми. Дібрати цитати до характеристики поета і графа( 2 групи).

Постанова Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 571 "Про затвердження Положення про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка"

Указ Президента України від 1 вересня 2011 року № 884 "Про Положення про стипендії Президента України переможцям Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка"

Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1218 «Про встановлення розміру стипендій Президента України переможцям Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка»

Опубліковано в Тараса Шевченка

Тема. Лексика української мови

Мета:

  • закріпити здобуті на попередніх уроках знання про загальновживані,діалектні,професійні, емоційно забарвлені слова;
  • удосконалювати вміння і навички учнів вживати їх в усному й писемному мовленні;
  •  розвивати логічне мислення, спостережливість, логічне мислення
  •  виховувати культуру мовлення учнів, заохочувати їх до активної життєвої позиції.

Тип:   узагальнення й систематизація вивченого.

Методи: метод проектів ( робота в групах), бесіда.

Обладнання: словники, підручник О. Глазової, Ю. Кузнецова «Українська мова» (10 клас, Київ, Освіта, 2011).  

           Епіграф:        

                                            Слово-найтонше доторкання до серця

                                                                                                  В.Сухомлинський

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів    

   1.1. Організаційний момент

1.2. Вступне слово вчителя  

                           Відкрий. Це чиста сторінка,

                           На ній немає ні слова,

                           Мов лілії ніжна пелюстка,

                           Тремтить білизна загадкова.

                                  

                                       Перо між рукою й папером,

                                       Як дощ - між пелюсткою й небом.

                                       Одні тут слова недоречні,

                                        А інших нема, коли треба.

                           Відкрий. Це чиста сторінка,

                           Досвітніми росами вмита.

                           Зумій у слова безголосі

                           Поезії дух улити.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку    

  • Шановні учні, сподіваюсь, що ми сьогодні спільно з вами зуміємо заповнити чисту сторінку нашого уроку глибоким змістом, ближче пізнаємо слово, відкриємо нові його грані.
  •    Наш урок розпочався з поезії про рідну мову, яка, безумовно, є найбільшим національним скарбом. Щоб володіти цим скарбом, треба постійно працювати над збагаченням мови, власного лексикону, вчитися говорити правильно, образно. Тож спробуймо сьогодні на уроці пересвідчитися, що мова - багатство народу, яке треба вивчати, берегти. Пам’ятаймо: без мови немає народу, зникає мова - зникає народ.
  •    На уроці у вас цілком реальне завдання: осмислити вивчений матеріал з теми «Лексика», показати, як ви практично оволоділи знаннями, як ви вмієте послуговуватися ними в усному і писемному мовленні

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

   Мовознавчий диктант-практикум (назвіть одним словом)

  • -         Розмова двох осіб (діалог)
  • -         Людина, що виявляє надзвичайну відвагу, хоробрість в бою (герой)
  • -         Прилад для вимірювання температури (термометр)
  • -         Документ на постійне відвідування концертів (абонемент)
  • -         Знання, вміння, здобуті в житті і на практиці (досвід)
  • -         Винагорода, яку вручають переможцеві в конкурсі (приз)
  • -         Музичний супровід (акомпанемент)
  • -         Льодова гора, що плаває в морі (айсберг)
  • -         Людина, що знає багато мов ( поліглот)
  • -         Суперечка з певного питання ( полеміка)
  • -         Склад зброї і військового спорядження (арсенал)
  • -         Великі з’єднання військових кораблів чи літаків військово-повітряного флоту ( ескадра)
  • -         Твердження певної теорії, що сприймається без доведення (постулат)
  • -         Певний режим харчування (дієта)
  • -         Міська електрична підземна залізниця (метро)

ІV. Осмислення, узагальнення і систематизація знань. Робота з індивідуальними картками

Щодня ми потрапляємо з вами в різні життєві ситуації. Тому і послуговуємося звичайними словами або такими мовними засобами, що передають наші почуття радості, захоплення, гніву. Пестить мати дитину - і злітають з уст «ластів’ятко”, «голуб’ятко”, рибонька», «зіронька».Сваряться двоє сусідів - тут уже з’являються “міцні» слова. Наприклад, на вулиці можна почути таку розмову: «Зустрілися тюхтій і торохтій на кладці і давай баляндрасити. Не встигли отямитись, як уже двоє беркицьнулись у воду…» Зрозуміло, такі слова не завжди доречно вживати, але інколи ніяке влучне слово не звучатиме так влучно, як просторічні.

   Отже, давайте спільно пригадаємо, які види лексики за вживанням, походженням ми знаємо.

4.1. Повідомлення учня - мовознавця про однозначні - багатозначні слова

   Ви ніколи не замислювались, чому поляк- чоловік, а полька – танець (причому чеський), в’єтнамець- чоловік, а в’єтнамки- взуття, грек чоловік, а гречка- рослина, кореєць- чоловік, а корейка- м’ясо, болгарин- чоловік, а болгарка- пилка, румун- чоловік, а румунки- жіночі черевики з хутром? Слова можуть мати не одне, а кілька значень. Цю їх властивість називають багатозначністю. Багатозначність закладена в самій природі слова, що узагальнює певну ознаку, що може бути властива також іншим предметам чи явищам. Як видно з наведених прикладів, слово майже завжди узагальнює не одну, а кілька важливих ознак предмета або явища, у даному разі його призначення- видавати звуки- і його форму, а це ще збільшує можливість і навіть неминучість багатозначності.

4.2. «Кольоровий диктант»

(учні записують слова, позначаючи їх відповідним кольором, на дошку вивішуємо листок з правильними відповідями   (робота в групах)

   Фаянс (о), вогонь(б), голова(б), катет(о), ліжко(о), рукав(б), борт(б), антонім(о), орфограма (о), завести(б), текти(б), рівняння(о), партія(б),

знак (б), протокол (о)  

4.3.Повідомлення учня-мовознавця про пряме і переносне значення слова

   Багатозначне слово завжди має основне, або пряме значення, що безпосередньо вказує на співвідношення з явищами реальної дійсності. Здебільшого пряме значення є первинним, тобто таким, яке виникло разом зі словом. Внаслідок перенесення одиниць явищ, предметів, дій, ознак на інші у зв’язку з якоюсь їхньою схожістю виникають переносні значення слів. Наприклад, рожевий шовк- рожеві мрії, гостра сокира- гостре слово, сміються діти- сміється сонце, пливе човен- пливе осінь.

4.4. Лінгвістична гра «Збагати свій лексикон»

( за запропонованими слова, вжитими в прямому та переносному значенні учні вгадують терміни)

1.Свіжий, смачний, батьківський, пшеничний, запашний, священний, рум’яний …(хліб)

2 Золотава, холодна, мінлива, жовтогаряча, врожайна, багряна, поетична … (осінь)

3 Працьовита, порядна, освічена, ввічлива, легковажна, пуста, серйозна… (людина)

4 Співуча, дзвінка, засмічена, рідна, солов’їна, зрусифікована, ласкава…(мова)

5 Кирпатий, орлиний, гудзиком, плескатий, картоплиною, рівний (ніс)

6 Важка, чесна, натхненна, щоденна, сумлінна, улюблена (праця).

4.5.Звучить фрагмент галицького діалекту або пісні

   Вчитель: Чи всі слова вам зрозумілі?

                   В чому особливість таких слів, хто їх використовує?

4.6. Повідомлення учня-мовознавця про діалектизми

   Засобом усного спілкування людей певної території є діалектна лексика або діалектизми. Діалекти - це реальна мова мільйонів людей, це багатство національного духу, це індивідуальність етнічних груп кожного народу та людських особистостей. Інший край, інші звичаї, любіть і вивчайте своє.

4.7. «Разок намиста»

   Вчитель демонструє учням малюнки, на яких зображено представників певних професій. Учні отримують картки із зображенням уявного намиста і записують по одному професіоналізму в кожну намистинку.

    4.8. «Займи позицію»

   Вчитель. Всі ці вправи показали нам багатство нашої мови. Та все ж чи не надмірно ми останнім часом захопилися іншомовними словами? Чи всі розуміють вислови, що вживаються в засобах масової інформації : імпічмент, брифінг, промоушн, блокбастер? Прослухайте вірш і займіть певну позицію

                     Гукаю собі у кафе офіціанта:

                     «Борщ український, будь ласка, подайте,

                     Склянку узвару й вареники з м’ясом”.

                     «Пані, ну що ви…Кафе в нас сучасне!

                       Стейк є в нас, гамбургер, піца,

                       (Що то він каже? І як воно їсться?)

                       «Фанта», «Міринда», є «Спрайт», «Кока- кола»,

                       Пийте «Бонакву». А ось «Пепсі- кола».

                     Ще є солодощі тільки для вас:

                     «Ківі», «Пікнік», «Помаранч», «Снікерс», «Марс»…

                     (Може, він лається?) Прошу, сідайте!-

                       «Ой, щось погано…Водички подайте!»

                       (Хто його знає, чим він нагодує…)

                       Дякую. Вибачте. Завтра зайду я».  

   4.9. З’єндати стрілочками слова іншомовного походження та їх українські відповідники.

         Унікальний                     прийом

         Стимул                             рідкісний

         Дистанція                         поштовх

         Шосе                               відстань

         Радикальний                   розумний

         Аудієнція                         брук

         Раціональний                   корінний

4.10. «Ти-редактор»

   Вчитель: Оскільки протягом нашого уроку вам довелося багато попрацювати з словом, то усіх вас сміливо можна зарахувати до «Клубу шанувальників рідної мови». І до нашого клубу надійшло термінове завдання: потрібно відредагувати сполучення слів

   Бувші учні (колишні), бути у командировці( відрядженні), ведучий фахівець ( провідний), приймати участь (брати), діючі правили (чинні) , бути у передовому авангарді, вірна відповідь (правильна), слідуюче питання (наступне), винести подяку (скласти)

V. Підсумок уроку, оцінювання

     Заключне слово вчителя:

  • Людина довго вдихала повітря, перш ніж дізналась про його існування, і довго знала про існування повітря, перш ніж відкрила його властивості, його значення у житті людини.
  • Люди довго користувалися скарбами рідного слова, перш ніж звернули увагу на його складність і глибину, оцінили його значення у своєму житті.
  • З того часу, як слово стає для дитини інструментом, за допомогою якого твориться краса, дитина піднімається на нову сходинку бачення світу, досягає якісно нового етапу у своєму духовному розвитку. Їй хочеться у слові виразити своє захоплення, свій подив перед красою світу.

VІ. Домашнє завдання

   Написати твір-роздумдискусійного характеру про зловживання запозиченою лексикою в нашому повсякденні, узявши за епіграф слова Тараса Шевченка: «Учітесь, читайте, і чужому научайтесь й свого не цурайтесь…»

3 жовтня 2017 року в актовій залі Української гімназії імені Івана Франка  панувала особлива святкова атмосфера. Понад 80 учителів української мови та літератури  міста Тернополя прийшли на зустріч із відомим українським мовознавцем, доктором філологічних наук, професором Національного університету "Львівська політехніка" Іриною Фаріон. Йшлося про особливу роль учителя-словесника  в сучасній українській школі, про утвердження української мови як державної,  про вшанування пам'яті визначних мовознавців - творців мовної норми, авторів Харківського правопису, репресованих  комуністичним режимом, про підвищення рівня культури мовлення.

 Ірина Фаріон "Мовна норма знищення пошук віднова" Типові лексичні і граматичні помилки та їхні правильні відповідники

 

Опубліковано в Інші методичні заходи
Сторінка 3 із 4