K2 Content

Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2018

Створення системи професійного та особистісного розвитку вчителя неможливе без тісної співпраці закладів загальної середньої освіти із науково-педагогічними установами та університетами.

Традиційно плідною є творча співпраця кафедри документознавства, інформаційної діяльності та українознавства Тернопільського національного економічного університету із професійною спільнотою вчителів української мови і літератури.

26 квітня 2018 року професор кафедри, доктор філологічних наук Ірина Юріївна Шкіцька виступила з доповіддю в актовій залі управління освіти і науки Тернопільської міської ради на засіданні акмеоклубу вчителів-словесників міста. Ірина Юріївна висвітлила низку актуальних для сучасного вчителя-словесника проблем, а саме: тенденції розвитку сучасної комунікації, шляхи підвищення грамотності учнів, розвиток культури мовлення школярів, залучення учнів до творчої, проектної та науково-пошукової діяльності. Учителі словесності виявили щире зацікавлення і взяли активну участь в обговоренні доповіді.

Управління освіти і науки Тернопільської міської ради висловлює вдячність Ірині Юріївні Шкіцькій і сподівається на подальшу співпрацю.

Опубліковано в Інші методичні заходи

Мета. Підсумувати і збагатити знання учнів про життєвий та творчий шлях Григорія Сковороди;розвивати кмітливість, творчу уяву; сприяти формуванню етичних взаємовідносин; виховувати гордість за видат­них діячів українського народу, за славне історичне минуле нашого народу і багату творчу спадщину.

Обладнання. Портрет Г.Сковороди, вислів "Світ ловив мене, та не спіймав", книжкова виставка "Народний мудріець" до 285-річчя з дня народження Г.Сковороди, декорація пір року, поля; печені хрести, пшениця; костюми для інсценізації байок; палиця, торба, сопілка, аудіо записи, проектор, дискета із записом світлин, що відображають життєвий та творчий шлях Г.Сковороди, його дослідників та наступників.

Ведучий 1. Містечко Чорнухи розкинулося на косогорі над річкою Многою і належало до найдавніших поселень. Десь тут і була невеличка садиба бідного козака Сави Сковороди. Коли й чому його предкові приліпили прізвисько Сковорода-ніхто не знає. Відомо, що Григорій Савич Сковорода був нащадком сміливих, працьовитих і кмітливих переселенців, прагнення і настрої яких відбила народна пісня:

Покинь батька, покинь мати, покинь всю худобу,

Іди з нами, козаками, на Украйну, на слободу,

На Украйні всього много - і паші ,і браги,

Не стоять там вражі ляхи, козацькії враги;

На Украйні суха риба із шафраном:

Будеш жити з козаком, як із паном,

А у Польщі суха риба із водою:

Будеш жити з вражим ляхом, як з бідою.

Ведучий 2. Палажка Сковоролиха народила другого сина 3 грудні 1722 року в бідній селянській хаті і нарекла Григорієм. Сім’я була дружна й трудяща. З невеликим господарством Сава управлявся разом із жінкою та старшим сином Степаном. Менший же, Гриць, мав, мабуть, більше вільного часу і міг бавитись з такими ж дітьми, гуляти в лісі. Дуже любив побути на самоті, навіть у хаті часто сідав у куточку й шепотів щось вивчене або почуте, мугикав якісь мелодії. В 7 років уже читав Псалтир та співав у церкві, зворушуючи своїм голосом односельців. Зовсім мали пішов до школи, яка містилася в хаті, де жив дяк - учитель. Характер загальної тогочасної початкової освіти сприяв розвиткові народної музично- пісенної та малярської творчості. Тож не дивно, що малий Гриць Сковорода сприймав слово як музично-живописний елемент, підходячи до письма, як до образного мистецтва. Слово звучало йому наче музика, пізнати значення книг, вкритих писемними знаками, було для хлопця майже те саме, що відчути красу мелодії

[Звучить мелодія; з’являється малий Гриць Сковорода. Декорація пір року]

Гриць Сковорода. Монолог.

У морозну різдвяну ніч я іду селом-на снігу синіють примарні тіні, дорога рипить під чобітьми .підкинута ногою снігова грудка дзвенить, як скло, а серце б’ється дужче від чекання чогось незвичайного. Зорі на чорно-синьому небі не просто світить, хочеться думати, що своїм блиманням вони щось мені говорять, тільки треба бути дуже освіченою, щоб це зрозуміти. Все має свій прихований сенс, котрий відкривається уважному і допитливому оку.

Навесні однією з перших розквітає на лісових галявинах пухнаста сон-трава. Якщо покласти її під подушку, то що присниться, те й збудеться. Синіє в житі волошка. Це не просто зілля, яке треба виполоти. Колись красуня русалка заманила в поле і залоскотала молодого парубка, і він став волошкою.

Кує у лісі зозуля, птах-віщун. Раніш від інших птахів вона летить у вирій, най­пізніше повертається, бо у неї ключі від чарівної країни - тепличини, де і влітку і взимку тепло і гарно. Вирій-це рай. Одні кажуть, що він десь коло моря, інші - що за морем ,а ще кажуть, ніби він за повітряним морем. Там і місить бог із святими красний коровай.

Ведучий 1. Безліч обрядів, пісень, повір’їв пов’язано із зерном. Ходячи разом з іншими хлопчиками на Новий рік по хатах, Гриць Сковороді посипав зерном, приспівуючи:

Гриць Сковорода. Роди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю. З колоска - жменька, а з снопа-мірка. В середу на 4 тижні великого посту мати пекла хрести і клала їх у засік із пшеницею, де вони й лежали до сівби. Навесні батьки виїжджали в поля, розкладали печені хрести в усіх кутках ниви, вклонялися тричі до землі і промовляли: ’’Роди, боже, жито, пшеницю, всяку пашницю на всякого долю!’’

Коли закінчували роботу, сідали на межі і їли черстві хрести. Зерно і солому з першого снопа зберігали. Коли боліли натруджені руки і особливо спина, мати давала пити відвар із соломи, а з зерна робили припарки (Малий Грицько виходить)

Ведучий 2. Такою життєдайною силою наділяли зерно. Минуть роки і у світогляді Сковороди образ зерна відіграє велику роль. Говорячи про силу слова, про зміст поезії, про ритм музичного твору і ритм життя, він порівнюватиме його з силою, яка начебто закладена в житньому колосі. Пояснення сенсу своїх байок починатиме словами: ”3 цього зерна...”.

Сам Григорій Сковорода про важливість байки в житті поспільства писав так: ’’Байка тоді буває гидка і бабська, коли в підлій і смішній своїй шкаралупці немає зерна істини, тоді подібна на пустий горіх...Якщо ж з істиною, хто насмілиться назвати її брехливою”.

Ведучий 2. Він написав ЗО байок, які пізніше склали збірочку „Байки Харківські ’’Дуже боляче усвідомлювати те, що за його життя не надруковано жодного твору.

Ведучий 1.Вашій увазі пропонується інсценізація байки „Бджола і Шершень” ,яка спрямована проти дармоїдів-можновладців.

Бджола і Шершень

- Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, при- носячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно. що ви без пуття закохані в мед.

-Ти поважний дурень, пане раднику,-відповіла Бджола.-Мед любить їсти й ведмідь, а Шершень теж не проти того. І ми могли б по-злодійському добувати, як часом ваша братій й робить, коли б ми лише їсти любили. Але нам незрівнянно більша радість збирати мед, аніж його споживати. А без сього жити, навіть купаючись у меду, для нас найлютіша мука.

Сила:

Шершень-це образ людей, котрі живуть крадіжкою чужого і народжені На те тільки, щоб їсти, пити і таке інше. А Бджола-се символ мудрої людини, яка у природженому ділі трудиться.

Ведучий 2.Розвінчання пихатості, чинолюбства пропонуємо переглянути у байці ”Олениця і кабан”.

Олениця та Кабан

У польських та угорських горах Олениця, забачивши домашнього Кабана, стала вітатися:

-Доброго здоров’я, пане Кабан. Радію. що вас....

-Що ж ти, негіднице, така непоштиваї-крикнув набурмосившись, Кабан -Чому звеш мене Кабаном? Хіба не відаєш, що я підвищений у Барани. Маю про це патент, що рід мій походить від найшляхетніших бобрів. а замість опанчі я для характеру ношу на людях здерту з вівці шкуру.

-Препрошую, ваше благородіє,-сказала Олениця,-я цього не знала! Ми, прості, судимо не по одягу та словах, а по справах. Ви ж так само, як і колись, риєте землю і ламаєте тини. Дай вам Боже бути й конем!

Сила:

Не можна начудуватись з дурнів, які зневажили і зганьбили найчесніший і неоціненний бісер добродійства лише задля того, щоб продертися до чинів, зовсім невідповідних до їхніх нахилів.

Ведучий 1.До сьогодні в Чорнухах збереглася легенда про те. як Григорій Сковорода покинув домівку.

Учень. Одного разу. пасучи отару, він нібито зачитався і не помітив, що одна вівця десь поділася. Батько, роздратований тим, що з Грицька поганий помічник, побив його. Після цього хлопець зник з дому. Знайшли його в сусідньому селі аж через місяць-там він наймитував і збирав гроші на навчання. Закінчилась ця пригода примиренням з батьками, які спорядили сина вчитися до Києво-Могилянської академії, де став одним із наполегливих і найкращих студентом.

Ведучий 2.У 1753 році Григорій закінчив академію. На цей час він вже поет, композитор, соліст і музика. Його відряджають до Петербурга в придворну капелу, бо він прославився чудовим басом, грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах, сопілці. На власні вірші Григорій складав музику і таку музику. що деякі з його пісень перейняли навіть кобзарі.

Але всебічно обдарований хлопець вирішив якомога більше мандрувати і зустрічатися з людьми.

Ведучий І. Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд.

„Він жив, як і вчив, і вчив, як жив”. Люди твердили, що ті хати, в яких побував великий народний мудрець, ніколи не покидало щастя.

Учень. У селі Сковородинівці на Харківщині Григорій Сковорода був присутній на бенкеті у поміщика, відмовлявся пити і виливав вино за вікно. Коли його спитали ,чому він це робить, то почули у відповідь, що неподалік на хуторі почалась пожежа і він її заливає. Виявилось, що дійсно в цей час горів сусідній хутір. Сковороді тут не приписується чудодійна сила, однак з його іменем пов’язано віру в магічну силу народного замовляння від пожежі.

Ведучий 2.Мудрець ходив у звичайній свиті.Крім книг,рукописів,сопілки в полотняній торбі та палиці нічого більше не мав.В їжі був,жив скромно,а вважав себе багачем коли хтось намагався щось дарувати йому,то чув незмінну відповідь :”Віддайте біднішим за мене”.Всюди зустрічали його як рідного,приймали як найпочеснішого гостя,бо з ним до хати входила дружня бесіда,добрий настрій,доброзичлива порада,влучний жарт.

Ведучий 1.Повернувшись знову до Києва, юний поет і композитор вирушає за кордон і три роки мандрує по Угорщині, Польщі, Словаччині, відвідує Братиславу, Відень, Будапешт, буває в університетах, слухає лекції знаменитих професорів, студіює філософські праці; володіючи багатьма мовами, вільно дискутує з вченими різних країн.

Повернувшись на Україну,він викладав піїтику в Переяславському колегіум і. Молодиц педагог викладав по-новому,творчо,сміливо,за „що” і був звільнений з роботи.

Григорій Сковорода.-Я не зречусь своїх слів,які я виголосив до своїх студентів:’’Весь світ спить,пора прокидатися!”

-Коли мене запрошували на церковні або світські посади,я в ід мовляв, кажучи:

„Хіба ви хочете,щоб я збільшив число фарисеїв?

Не можу представляти в театрі світу жодної особи, в якій доля розподілила всі ролі:наш обов'язок зігра­ти свою роль гідно,якою б вона не була.”

-Навіть Катерині II не вдалося заманити мене до царського двору:

„Я не покину батьківщини.Мені моя сопілка і вівця дорожча царського вінця”

(Виймає сопілку і грає „Ой,піду я лугом-долиною”)

Ведучий 2.До вашої уваги вірш Дмитра Павличка „Сковорода”

І,виламавши палицю із тину,

Він темними байраками пішов Кріпацьким дітям викладать латину, Бентежити думками рабську кров.

Де хата димом і добром зігріта, Ставав у дверях, величав і сив, Притулку для Платона й Демокріта І хліба він, соромлячись, просив.

Збиралися статечно,як лелеки, Навкого нього тихі мужики...

Ведучий 1.Вашій увазі пропонується пісня на слова Григорія Сковороди „Ой пташино жовтобока” у виконання вокального тріо

Пісня 18-та

Ой пташино жовтобока,

Не клади гнізда високо,

А клади лиш на лужку,

На зеленім моріжку.

Яструб ген над головою Висить,хоче ухопить,

Вашою живе він кров”ю,

Гпянь-но!Пазури сталить!

Стоїть явір над горою,

Все киває головою,

Буйні вітри повівають,

Руки явору ламають.

А вербички шумлять низько,

Заколишуть мене в снах,

Тут тече потічок близько,

Видко воду аж до дна.

Нащо ж думати-гадати,

Що в селі родила мати?

То у тих хай мозок рветься,

Хто високо вгору пнеться.

А я буду собі тихо Коротати милий вік,

Так мине мені все лихо- Щасний буду чоловік.

Ведучий 2.Пропонуємно переглянути відео матеріал,присвячений життю і творчості Григорія Сковороди.

Ведучий 2.Далі 6 років працював домашнім учителем сина поміщика Томари у селі Коврай на Переяславщині.У вільний від роботи час багато розмірковував.

Саме в ці роки,завдяки близькості до природи і народу,форсуються філософські погляди майбутнього письменника-мислителя.

У Ковраї народилась пісня „Всякому місту-звичай і права!,яка увійшла до рукописної збірки ліричних творів „Сад божественних пісень”!

Ведучий 1.Твори Сковороди цікавили Івана Котляревського,котрий на новий лад переробив у бурлескному стилі пісню „Всякому городу нрав і права” і увів у п’єсу „Наталка Полтавка”

Виборний.Брехать і обманювать других-од бога гріх, а од людей сором.

Возний. О,простота, простотаі Хто тепер-теє-то як його- не брешеть і хто не обманиваєть?Повір мні:єжелі б здесь собралось много народу і зненацька ангел з неба з огненною різкою злетів і воскликнув:’’Брехуни і обманщики”Ховайтесь,а то я поражу вас!”- ей-ей,всі присіли би к землі совісті ради.

Блаження лож,корда биваєть в пользу ближніх,а то біда-теє-то як його- Що часто лжем ілі ради своей вигоди,алі на упад других.

Виборний.Воно так,конечне,всі люди грішні,однако ж....

Возний. Що ж „однако ж”?Всі грішні, та іще і як!. І один другого так обманює,як того треба,і як не верти,а виходить-кругова порука.

Слухай.

Всякому городу нрав і права,

Всяка імєєт свой ум голова,

Всякого прихоті водять за ніс,

Лев роздираєть там волка в куски,

Тут же волк цапа скубе за виски:

Цап в огороді капусту псує:

Всякий з другого бере за своє.

Всякий,хто вище, то нижчого гне,- Дужий безсильного давить і жме,

Бідний багатого певний слуга,

Корчиться,гнеться пред ним ,як дуга.

Всяк,хто не можу, то дуже скрипить,

Хто не лукавить, той ззаду сидить;

Всякого рот дере ложка суха-

Хто ж єсть на святі,що був без гріха? .

Виборний. Воно то так!Тілько великим грішникам часто і даром проходить,а маленьким грішникам такого задають бешкету,що і старикам невпам’ятку.Добре,пане возний,я вас поважаю і зараз іду до старої Терпелихи.Бог зна,до чого веде,-може, во но і добре,коли ваша доля щаслива.(Возний і Виборний.Дует.)

Ой доля людськая-доля єсть сліпая!

Часто служить злим,негідним і їм помагає.

Добрі терплять нужду,помиру товчуться,

І все невлад їм приходить,за що не візьмуться,

До кого ж ласкава ся доля лукава,

Такий живе як сир в маслі, спустивши рукава.

Без розума люди в світі живуть гарно.

А з розумом та в недолі вік проходить марно.

Ой доле людськая, чом ти не правдива,

Що до інших дуже гречна, а до нас спесива.

Ведучий 2.Згодом він стає викладачем синтаксису,грецької мови та етики у Харківському колегіумі.

Сковорода був незвичайним учителем:писав байки,викладав стародавні мови,глибоко цікавився математикою,географією,економікою.

Підручника з етики не було, і Григорій Савич написав його сам.Це був перший філософський твір, основною думкою якого є:ледарство-це найбільша людська вада.

Учень.Притча Григорія Сковороди „Вбогий жайворонок”

Вбогий Жайворонок

Притча

(Уривок)

[,..]Не той правий.хто правий по суті,а той,хто неправий за істиною,але здаватися правим уміє,хитро блудячи і йдучи стежкою такого судженняжінці у воду.Ось теперішнього світу наймодніша ряатівна премудрістьІ коротко скажу: той лише щасливий,хто неправий за совістю,але правий за па­пірцем [...]

Яка користь у читанні багатьох книг,коли ти беззаконник?

Єдину книгу читай і доволі.Поглянь на сей світ.Поглянь на рід людсь­кий. Він-бо є книга, чорна книга, що тримає в собі різноякі біди, як хвилі, що постійно здіймаються на морі. Читай її завжди і навчайся, наче з високої гавані на буряний океан, поглядай і тішся. Чи всі читають сю книгу? Всі. Всі читають, але безтямно. П’ятку його бережуть,як написано,на ноги дивляться,не на самий світ,тобто не голову й серце бачать.Тому ніколи його не можуть пізнати.З підошви людини,з хвоста птаха не пізнаєш,хіба що з голови його,тобто з серця його [...]

Се і є остаточна істина-побачити, який у кожному тілі гніздиться дух: чи благий, а чи злий.Не судити за обличчям,як облудники.Часто під недобрим лицем і під негарною маскою притаєне божественне сяєво і блаженне серце,в обличчі ж світлі,ангельськім-сатана[...]

Ведучий І.Чого ж навчав Сковорода?

Навчав, що в природі краса, гармонія, а в суспільстві-несправедливість, її щоб змінити макросвіт на краще, треба кожному змінити мікросвіт, тобто себе самого. Пізнавши свої нахили, людина правильніше визначає своє місце в суспільстві й принесе найбільшу користь. Але чимало людей займають на свої місця. Людина не може бути щасливою, якщо діє всупереч природі.

Веління природи-це пізнання Бога в людині.

Пізнання природи-це пізнання Бога.

Ведучий 2.Одного разу Сковорода зупинився в селі Іванівні .Господар дому запросив гостей; серед своїх прихильників Сковорода був веселий, згодом вийшов у сад і край дороги став копати яму. ”Що це ви робите, Григорію?”-запитали здивовані друзі. ’Та копаю собі могилу, бо прийшов мій час”,-наче про щось буденне, відповів той. Коли ж гості роз’їхалися, Сковорода помився, переодягнувся в чисту білизну, ліг на лаві й...заснув навіки. Сталося це 9 листопада 1794 року. Помер великий мудрець так просто, як і жив.

Григорій Сковорода був демократом. Він писав. що його рідний край страждає під владою „загребущих”, ’’лукавих”,’ ’мавп” і „змій".

Філософ жив сподіваннями на нове суспільство рівноправних людей, де не буде „рабського ira”,’’тяжкої роботи”, ’’нічого златожадного”,’’хамського". Погляди великого правдолюбця мали великий вплив на наступні покоління.

Лев Толстой зазначив, що світогляд Сковороди дивовижно близький йому. Останнє десятиріччя життя Сковороди-це роки його слави. Всі хотіли його бачити. У Харкові, Бєлгороді та багатьох селах виникли гуртки послідовників його вчення і способу життя.

Учениця.Ведуча. На межі двох періодів історії українського письменства-давнього й нового височить постать Григорія Савича Сковороди.Те,що залишив він нам у спадок-це цілюще,життєдайне джерело.з якого черпатимуть наснагу ще десятки поколінь. Благословенні ви сліди,

Не змиті вічності дощами,

Мандрівника Сковороди
З припорошілими саквами,

Що до цілющої води
Простує,занедбавши храми.

Прослухайте кілька афоризмів Григорія Сковороди

Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.

Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.

Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!

Коли ти твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий.

Коли не зможу нічим любій вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.

Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.

Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.

Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути не­приємне.

Що вподобав, на те й перетворився.

Не за обличчя судіть, а за серце.

Кожен є той. чиє серце в нім: вовче серце — справдеш­ній вовк, хоч обличчя людське...

Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?

Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бід­ності багатий?

Тінь яблуні не заважає.

Не розум від книг, а книги від розуму створились.

Йому підносили у німбові ману,

Вчинити ченчики воліли послугу,

А він серед наук втямки не брав одну -
Науку рабського німого послуху.

Тягнулися, мов без обіду, дні, шляхи,

Чоло нескорене блуканням краяли.

Немов над банями стривожені птахи,
Знялись думки його над краєм зграями.

А він від усміху дитинного добрів,
Могутня голова сивіла мжичкою.
Нарешті в парі й до кінця свого добрів
З дружиною - із долею мужичкою.

На груші костура повісивши й бриля,
Копати яму заходивсь лопатою.

Земля його черства, тверда його земля -
Та й він із вдачею її лобатою.

Сакви під голову - і в землю ліг святу,

А світ ловив іще, не міг пробачити...

І на яку ж було злетіти висоту,

Щоб звідти навіть власну смерть побачити.

(Звучить музика, на екрані світлини Г. Сковороди)

Список використаної літератури

  1. Драч І.Ф., Кримський С.Б., Попович М.В., Григорій Сковорода: Біографічна повість. - У. : Молодь, 1984.-216 с.
  2. Сковорода Г.С. Сад пісень : Вибрані твори. - Веселка, 1983.- 190с.
  3. Сковорода Г. Твори : У2Т. - К. : Ат "Обереги", 1994.
    1. Стадниченко В .Я. Іду за Сковородою: Сповідь у любові до вчителя : [Документальна повість-подорож].- К. : Криниця, 2002.- 176 с. : портр. [8] арк. іл.- (Сер. "Моя книгозбірня").

Тема: Правила вживання апострофа.

Соціокультурна тема уроку: Я й національна культура.

Мета:

навчальна – повторити й систематизувати знання, здобуті в початкових класах та засвоїти нові правила вживання апострофа, удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом;

виховна – виховувати наполегливість у роботі, цікавість до слова, повагу до національної культури;

розвивальна – розвивати увагу, спостережливість, навички самостійної роботи.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Методи навчання: Спостереження учнів над мовою, бесіда, робота з підручником, вправи.

Засоби навчання: Підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Запишіть слова з йо та ьо у два стовпчики.

Серйозний, Соловйов, мужньо, тьохкати, медальйон, раннього, кольоровий, підйомний, крайовий, осіннього, третього, зйомка,пізньої, сльозою.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Відгадайте загадки

Б'ють мене старі й малі,

І в повітрі, й на землі.

Та від цього не вмираю.

Тільки весело стрибаю. (М'яч)

Підійме найменша дитина, а через хату не перекине найдужча людина. (Пір'їна).

−       Який специфічний знак криється в цих словах-відгадках?

−       Що ви пам’ятаєте з початкових класів про апостроф?

−       Якою повинна бути вимова слів із апострофом?

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Дорогі діти! Сьогодні на уроці ми з вами працюватимемо над темою «Вимова та написання слів з апострофом». Під кінець уроку ви повинні знати правила вживання апострофа, уміти правильно вимовляти й писати слова з апострофом, вільно користуватися ними в мовленні. Сподіваюся, усі отримають величезне задоволення від уроку, вкотре переконаються у своїх знаннях і вміннях. Тож бажаю вам гарного настрою й успіхів.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу.

Апостроф позначає роздільну вимову звуків, пишеться перед літерами я, ю, є, ї і вказує, що вони позначають два звуки. Якщо ж ці букви вказують на м’якість попереднього приголосного, апостроф не ставиться.

1. Мовознавче дослідження. Розгляньте слова, записані у дві колонки. Спро­буйте самостійно сформулювати правила вживання апострофа:

1. Б’ють, п’ють, дев’ять,           1. Свято, духмяний, мавпячий,

м’ята, жираф’ячий.                   різьбяр.

2. Сузір'я, міжгір’я, пір'я.        Але: верб'я, торф’яний, черв'як.

3. Від'їзд, роз'ятрити,               2. Курйоз, серйозний.

з'єднати, дит’ясла.                     3. Рясно, рюкзак.

4. Лук'ян, Лук'янченко.

Для підтвердження наших висновків розглянемо таблицю в підручнику.

Апостроф

Знак апострофа у слові

лиш тоді поставиться,

якщо голос через [й]

раптом спотикається.

Вимовляємо плавно й ніжно:

свято, мавпячий, зоря.

Але рвучко й неспокійно:

б'ю, п'ю, в'янути, бур'ян.

2. Вправа 321 (усно).

V. Систематизація й узагальнення знань.

1. Запишіть, пояснюючи орфограми.

Солов’їний, жираф’ячий, в’ється, солом’я­ний, святковий, плоскогір’я, пів’ями, без’ядерний, рядок.

2. Вправа «Конструктор»

Від поданих слів утворіть: а) прикметники; б) дієслова з префіксом роз-

а) морква, олово, риба, дерево, мавпа, камінь, тьма;

б) їхати, єднати, їсти, ятрити.

Прослухайте народні прикмети. Випишіть слова з апострофом, поясніть їх написання.

Рум'яний вечір і сірий ранок − на хорошу погоду. Жаб'ячий хор цілу ніч − на хорошу погоду. Чайка з'явилась − незабаром крига рушить. Граки з криком в'ються над гніздами − погода зміниться.

4. Диктант із таємницею

Випишіть слова послідовно у дві колонки: 1) ті, у яких є апостроф; 2) ті, у яких немає.

В'яжу, узгір'я, дит'ясла, моряк, скам'янів, здоров'я, свято, полум'я, чеберяти, скип'ятити, вип'є, п'єса, одяг, ув'язнений, вечеря, матір'ю, ад’ютант.

Підкресліть другу букву кожного слова, якщо завдання виконане правильно, то зможете прочитати відоме прислів’я (Язик до Києва доведе).

     5. Вправа-асоціація

Учитель показує картки, якщо в назві вживається апостроф – учні піднімають руки вгору (див. додаток 1).

6. «Лінгвістичний волейбол»

Учні передають одне одному маленький м’ячик, називаючи при цьому

слова з відповідною орфограмою.

Одне з цих слів уведіть в речення.

VІ. Підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання

  • Бесіда

1) Із якою метою вживається в словах апостроф?

2) Перед якими буквами він ставиться?

3) Скільки звуків тоді позначають ці букви?

4) За якої умови після б, п, в, м, ф апостроф не пишемо?                                                                                                                  

5) У яких випадках після р пишемо апостроф?                                                                                                                                          

    6) Після яких префіксів пишемо апостроф?                                                                                                                                            

7) У яких іменах чи прізвищах людей пишемо апостроф?    

Завдання додому: §45, вправи 320, 322.

Тема. Іван Багряний. Життєвий і творчий шлях письменника. «Тигролови» як український пригодницький роман. Композиція твору. Проблема свободи й боротьби за своє визволення.

Мета уроку:

  • ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Івана Багряного, з історією створення роману «Тигролови», історичними подіями, зображеними в ньому;
  • розвивати мислення, формувати вміння висловлювати думку, сприймати та аналізувати отриману інформацію;
  • виховувати прагнення до самореалізації, розвитку здібностей, активної життєвої позиції.

Обладнання: текст твору, репродукції картин Михайла Врубеля «Царівна Лебідь», «Демон»; репродукція полотна невідомого художника «Волинська Богоматір».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                               

                                                ПЕРЕБІГ УРОКУ

Епіграф уроку :

        Ліпше умерти раз, умерти гордо,

з незламаною душею, аніж

на колінах і вмерти двічі – морально і фізично.

Але в першім варіанті ще є шанс

взагалі не вмерти»

Іван Багряний

А. ЕМОЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

І. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з епіграфом уроку.

        Прочитайте рядки і спробуйте дати характеристику людини, якій належать ці слова. Чому, на вашу думку, саме ці слова стали епіграфом нашого уроку?

ІІ Актуалізація життєвого, чуттєвого і читацького досвіду.

Вступне слово учителя.

        Іван Багряний – це людина, яку можна назвати Лицарем Духу, а його роман «Тигролови» – один із найцікавіших в українській літературі. Роман перекладений німецькою, голландською, англійською мовами. Книга була написана за 14 днів, і на закритому літературному конкурсі 1944 року у Львові автор здобув першу премію.

        «Тигролови» – це плід болючих спогадів про кількарічне заслання на Далекому Сході. Головний герой Григорій Многогрішний – сильна особистість.         Це український інтелігент, бунтар, правнук гетьмана Дем’яна многогрішного, що став одним із перших політичних в’язнів і був висланий царем до Сибіру.

          Сподіваюся, що роман «Тигролови» , яким захоплюються мільйони читачів, знайде відгук і у ваших серцях.

          Удома вам слід було ознайомитися із життєвим і творчим шляхом Івана Багряного, підготувати серію журналістських запитань до автора і прочитати роман «Тигролови». Індивідуально учениця готувала електронну презентацію на тему «Іван Багряний – життя над прірвою».

Перевірка домашнього завдання.

  1. Презентація учнівської роботи (показ слайдів за біографією І.Багряного).
  2. Рольова гра «Інтерв’ю з автором».
  3. Складання асоціативного куща до образу автора роману «Тигролови».

              

був справжній життєлюб і все вірив у щасливе майбутнє.

Він         був романтиком і невиправним мрійником

               хотів , щоб усі жили в мирі і злагоді.

             прагнув згуртувати людей, повернути їх до християнських заповідей.

       цінував волелюбність, уміння зберегти власну гідність.

     ніколи ні перед ким не плазував

ІІІ. Повідомлення теми уроку, спільне формулювання мети уроку.

          Проблемне запитання ( над ним працюватиме клас протягом уроку):

Чи справді краще вмерти біжачи, ніж жити гниючи?        Відповісти на це запитання потрібно в кінці уроку.

В. АНАЛІТИЧНО-ПОШУКОВИЙ КОМУНІКАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. .

- Чому роман став настільною книгою німецької молоді? (Твір вчить підніматися над муками, жити в будь-яких умовах, виживати в екстремальних ситуаціях.)

- Про який час йдеться у романі?

Учитель. У період масованих репресій досить було одного необережного слова чи вчинку, щоб бути знищеним. Але були ті, що ставали у двобій з долею і вигравали поєдинок:

- Жить!

- Відплатить!

- Або вмерти!

Учитель. Кому належать ці слова? ( Григорію Многогрішному).

-        Як ви вважаєте чи випадково автор дає своєму героєві прізвище Многогрішний? Чи це закономірно?

Історична довідка про гетьмана Многогрішного

          Многогрішний Дем'ян Гнатович – гетьман Лівобережної України (1668-1672рр.), ставши спільником Дорошенка, почав неприязні дії проти Москви. Сам висловив великоруському гінцю Танєєву намір нізащо не віддавати Києва полякам і разом з Дорошенком воювати з Польщею. Перш ніж московський уряд вирішив, як вчинити з доносами на Многогрішного, проти останнього було організовано змову... 13 березня, вночі, змовники схопили Многогрішного і відправили до Москви, де гетьмана було катовано. Дем'ян відкидав звинувачення у зраді, але зізнався, що в п'яному стані говорив "несамовиті промови". Старшини від імені всього малоросійського народу просили стратити колишнього гетьмана і його брата. Засуджених вивели на страту у Москві однак цар вислав гінця з повідомленням, що він змінює смертну кару засланням у Сибір. Григорій Многогрішний – українець, його рід має славні традиції в особі першого каторжника Сибіру гетьмана Дем'яна Многогрішного.

  • Чи позначилося походження Григорія як внука українського гетьмана на його характері, мисленні, життєвих принципах?
  • Чи можна ототожнювати життєву долю Григорія Многогрішного з біографією І. Багряного?
  • Які два світи змальовує автор? Через які образи-символи? Хто є представником кожного?

2.Робота в групах

  • Група І .Доберіть цитати до образу Г. Многогрішного. На основі цитат побудуйте монолог-розповідь від першої особи про головного героя роману.
  • Група II .Від першої особи охарактеризуйте майора Медвина.
  • Група III. Складіть цитатну характеристику образу Наталки.
  • Група IV.Підготуйте повідомлення на тему «Український світ Сірків», використовуйте цитати з твору.

3. Літературне дослідження               

На основі опрацьованого визначте:

-        тему твору;

-        проблематику роману;

-        охарактеризуйте композицію та сюжет;

-        дайте жанрове визначення твору.

-        Розкрийте ідейний зміст роману.

-        Розкрийте алегоричний зміст назви твору.

4. Мистецьке дослідження.

          - Уявіть себе на місці режисера, що знімає фільм за «Тигроловами» і відбирає акторів на роль Григорія і Наталки. Чи допомагають вам картини Врубеля побачити цих двох персонажів виразніше, чи, можливо, навпаки? (Демонструються репродукції М.Врубеля «Царівна Лебідь» і «Демон»).

- Спробуйте пояснити, чому на обкладинці роману Івана Багряного «Тигролови» зображено Волинську Богоматір і лезо сокири?

В. РЕФЛЕКСИВНО-ТВОРЧИЙ КОМУНІКАЦІЙНИЙ ЕТАП

V. Висновок. Рефлексія.

Повернімось до проблемного запитання, яке ми висунули на початку уроку. Зробимо висновок, підсумовуючи все сказане сьогодні на уроці. Що ж було краще для Григорія, Наталки і самого ж Івана Багряного: вмерти біжачи чи жити гниючи?

(Орієнтовна відповідь. Найкращим для них був рух, дія, а не приречене очікування смерті, яка в ту пору ходила за кожним. Ці люди зуміли кинути їй виклик, вступити з нею у двобій і перемогти. Тому можна сміливо стверджувати, що ці слова були життєвим кредо й самого І.Багряного, який не корився долі, боровся за своє майбутнє і майбутнє свого народу. Він сповідував дію як принцип, і хоч в останні роки життя був прикутий до ліжка, він усе ж писав твори, доки билось непокірне, горде й гаряче серце полум’яного патріота України).

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

VII. Домашнє завдання.

          На вибір:

  1. Підготувати візуально-смислову презентацію «Символи й алегорії роману «Тигролови».
  2. Скласти тестові завдання на тему: «І.Багряний. Роман «Тигролови».

Акмеоскарбничка

  • Кожна людина в житті стоїть перед вибором.
  • Свобода – найвища людська цінність.
  • Життя – не іменник, а дієслово (американська письменниця Гілман Шарлотта Перкінс).

Тема.Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.

Мета: 

-        допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості кіноповісті, її естетичне багатство;

-        розвивати навички філософського осмислення морально-етичних проблем, аналізу прозового твору; поглиблювати вміння коментувати й оцінювати прочитане;

-        виховувати повагу до родини, морально-етичних цінностей народу, почуття відповідальності за них, за майбутнє.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграфи уроку:

Щоб зрозуміти людство, потрібно зрозуміти людину

Артур Конан Дойль.

Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм

О.Довженко.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

А. ЕМОЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНИЙ КОМУНІКАЦІЙНИЙ ЕТАП

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Прийом «Інтелектуальна розминка».

  1. Учитель називає твір, учні повинні вказати автора:
  • «Пам’яті тридцяти» Павло Тичина;
  • «Солодкий світ!..» Микола Зеров
  • «Сонячна машина» Володимир Винниченко;
  • «Вчись у природи творчого спокою…» Євген Плужник;
  • «Сом» Остап Вишня;
  • «Зелена Євангелія» Богдан-Ігор Антонич.
  1. Прийом «Асоціативний кущ».

          Які асоціації у вас пов’язані з іменем Олександра Довженка? (З маленьким хлопчиком, з потоком води, з Юрієм Яновським, з яблуневим цвітом…)

2.Фронтальна бесіда за запитаннями:

  1. Розкажіть про дитячі роки Сашка Довженка та його батьківську сім’ю. Які автобіографічні твори про дитинство ви читали?
  2. Розкажіть про становлення таланту О.Довженка (20-30-ті роки 20 ст.).
  3. Чи можна сказати, що Москва була для Довженка місцем заслання? Чому?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

          Ми вирушимо сьогодні у казкову подорож дитинства Олександра Довженка. (Звучить музика Е. Моріконе). Генії починаються змалку… Пам'ятаєте? Або: усі ми родом з дитинства. Польський письменник Ян Парандовський, шукаючи витоки творчості багатьох майстрів красного письменства, висловився надзвичайно поетично і вражаюче: "Колись це джерело забило вперше…"

          Задум "Зачарованої Десни" виник у Довженка ще перед війною, про що свідчить запис у "Щоденнику" 5 квітня 1942 року:  "А вчора, пишучи спогад про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаті. Боже мій!  Скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи не вернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь – усюди, куди не гляне моє душевне око!"

          Ми маємо можливість доторкнутися душею до тієї краси, щоби вийти після уроку іншими – кращими, чистішими, добрішими. "Слово – сила. Увіковічене на письмі, воно здобуває владу над думками і мріями людей, і неможливо ні виміряти, ні уявити межу цієї влади. Слово панує над простором і часом», – писав Ян Парандовський у своїй "Алхімії слова", ніби закликаючи нас досліджувати все, що написане тими, хто жив до нас.

Б. АНАЛІТИЧНО-ПОШУКОВИЙ ЕТАП

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Розв’язання проблемного питання (інтерактивний метод «Займи позицію»).

Який жанр твору «Зачарована Десна»: твір-спогад, твір-автобіографія, твір-сповідь, кіноповість?

  1. Назвіть особливості композиції кіноповісті «Зачарована Десна».

          Доповнення вчителя. На перший погляд здається, що повість «Зачарована Десна» - твір безконфліктний. Але це, звичайно ж, не так. Конфлікт тут цілком залежний від родової визначеності повісті. Максим Рильський казав, що «Зачарована Десна» – це задушевна лірична сповідь, по вінця напоєна любов`ю до рідного краю, до трудового народу, до України…» Лірична повість має ліричний конфлікт. У цьому іще одна особливість композиції твору. Це конфлікт почуттєвий, що виникає від відчуття суму, туги за дитинством, за його безповоротністю.

Головний чинник композиції повісті – асоціативний. Автор згадує передусім те, що найбільше вразило в дитинстві. З кожного свого предка О.Довженко робить героя, виразника національного духу, образ красивий і правдивий. Веде нас шляхом створення портретів або шляхом опису яскравих епізодів.

  1. Визначення проблематики твору.

Робота в групах: «Людина і природа», «Людина серед людей», «Зачарований світ малого Сашка», «Добро і зло у творі».

Група «Людина і природа».

-             Як герої твору ставляться до природи? Свої відповідь підтвердіть цитатами із твору.

-             Чому людина повинна бути в нерозривній єдності з природою?

-             У яких творах також звучить ця проблема

Група «Людина серед людей».

-    Побудувати асоціативний кущ до образу діда Семена (дід Семен – Бог, сонце, любов, добрий дух лугу і риби).

-        Підготувати ліричну сповідь літературного героя від імені баби Марусини.

-        Визначте основні риси характеру та вдачі матері, аргументуйте свою думку. Чи ідеалізує автор свого батька?

-        Створити інформаційне гроно знакових подій у житті головного героя та на основі спостережень за поведінкою Сашка визначити ті риси характеру та вдачі, які пізніше вирізняли особистість зрілого майстра. (Перший гріх і його «спокутування», картина страшного суду, смерть прабаби, повінь у Загребеллі, на косовиці, зустріч із вчителем).

Група «Зачарований світ малого Сашка»

-        Прагнення робити добро.                            

-        Роздуми про приємне і неприємне.          

-        Бажання пізнати навколишній світ.

-        Пошанування людей.          

-        Тонке відчуття краси природи.

-        Реальне і фантастичне у творі.

Група «Добро і зло у творі»

- У чому ми бачимо добро в людині? У сім’ї? У селі? У країні?

- Чи є у кіноповісті «Зачарована Десна» негативні персонажі? Свою відповідь аргументуйте.

Учитель.

Люди – творці краси, а може, Господь Бог посилає їм таку красу за щедроти їхніх душ. І я щаслива, що можу сказати словами великого Довженка: «Заплющивши очі, я ще й досі не маю темряви в душі». І хочу, щоб і ви, мандруючи дорогами життя, час від часу озиралися до джерел юнацтва і дитинства, інакше не зможете творити ні добро, ні бути красивими людьми. І хотілося б, щоб ви теж, озирнувшись назад, могли сказати словами нашого славного митця: «Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

В.РЕФЛЕКСИВНО-ТВОРЧИЙ КОМУНІКАЦІЙНИЙ ЕТАП

V. Рефлексія. Оцінювання. «Незакінчене речення».

-        Сашку, я заздрю тобі…

-        Сашку, я співчуваю тобі…

-        Олександре Петровичу, я розумію…

-        Олександре Петровичу, я здогадуюся…

VІ. Домашнє завдання.

  1. Виписати кілька афоризмів із твору «Зачарована Десна».
  2. Написати есе «Чи потрібна людині краса?»

Акмеологічна скарбничка

  • Хочу навчитися «бачити зорі навіть у буденних калюжах».
  • Людина красива у праці.

Тема. Вживання великої літери. Лапки у власних назвах.

Мета:

-        систематизувати матеріал про вживання великої літери й лапок у власних назвах, розглянути складні випадки правопису;

-        удосконалювати орфографічні навички і вміння;

-        формувати вміння обґрунтовувати вибір написання відповідним правилом;

-        розвивати пам’ять, мислення, увагу;

-        виховувати любов і повагу до рідного краю, його історії та культури.

         

          Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок.

         

          Вид уроку: урок-екскурсія.

         

          Методи й прийоми роботи: розповідь, спостереження й аналізу мовних явищ, метод вправ; тестування, прийом «Незакінчене речення», «Лови помилку!», різні види граматичного розбору (синтаксичний, фонетичний, морфемний), мультимедійна відеопрезентація, визначення теми й основної думки тексту.

         

Обладнання: опорна таблиця «Велика літера та лапки у власних назвах», мультимедійний презентаційний матеріал, текст для роботи в групах, дидактичний матеріал, буклети «Наш край».

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Підготовка до сприймання. Мотивація навчальної діяльності.

                   Добрий день, учні й гості нашого уроку!

Як ваш настрій? Спробуйте висловити його за допомогою кількох прикметників ( веселий, тривожний, радісний, сонячний, похмурий, осінній…).

Хоча й погода не тішить нас сьогодні сонечком, за вікном осінь, але нашому місту дуже пасує осінь. І так хочеться, щоби всім на душі було приємно й радісно. А тому спробую вам подарувати свій настрій віршем Ліни Костенко:

Мене дивує, що в дитинстві

Мене нічого не дивувало.

Ходив гарбуз по городу.

На яблуні сиділа Жар-птиця.

Під вікном у нас на травичці

Жабка, мишка і півник жили в рукавичці.

А тепер – якийсь листочок осінні

І вже стоїш в потрясінні.

Бажаю і вам таких приємних «потрясінь» від осені і від сьогоднішнього уроку! Тема нашого уроку – «Вживання великої літери. Лапки у власних назвах». Запишіть у зошитах тему уроку.

Ця тема для вас не нова, і на домашнє завдання слід було повторити правопис власних назв. На столах у вас опорна таблиця «Велика літера та лапки у власних назвах», яку ви можете використовувати протягом уроку.

Це одна з тем, засвоївши яку, ви зможете пишатися собою.

Сподіваюся на плідну співпрацю на уроці і на вашу активність.

          2. Дайте відповідь на запитання: «Навіщо мені знати правила вживання великої букви і лапок у власних назвах?»

Імовірні відповіді:

-        щоби навчитися грамотно писати;

-        щоби підготуватися до ЗНО;

-        щоби отримати гарну оцінку на уроці;

-        щоби правильно написати заяву при вступі у виш.

Дякую! Отже, тема для вас дійсно важлива. Тож допоможіть мені сформулювати мету уроку, послуговуючись словами:

-        систематизувати… (знання про написання власних назв)

-        удосконалювати… (вміння написання власних назв)

-        розвивати …(усне й писемне мовлення)

-        виховувати … (любов до рідного слова)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Орфографічний диктант із ключем.

Національна гвардія України, книгарня «Ярослав Мудрий», Андріївський узвіз, Києво-Могилянська академія, Музей магії, Шевченківська премія, озеро Синевир, видавництво «Дніпро», мис Доброї Надії, Кримський півострів, орден Пошани, Різдвяні свята, Аскольдова могила, Йосипове прохання, тернопільські фонтани.

Підкресліть першу літеру у тих власних назвах, у яких лише перше слово пишемо з великої літери. (НАШ КРАЙ)

Отже, крім мовної теми, ми сьогодні перегорнемо декілька сторінок з історії нашого краю, поговоримо про те, чим пишається наш край, здійснимо віртуальну екскурсію вулицями Тернополя.

ІІІ. Сприйняття і практичне засвоєння навчального матеріалу.

  1. Пояснювальний диктант.

          Запишіть речення. Поясніть орфограми.

  1. 1)Іван Пулюй дбав про національне відродження України, перекладав релігійну літературу, зокрема Біблію, боровся за створення українського університету у Львові, заснував фонд підтримки студентства у Відні.

     Поясніть орфограми, розділові знаки в реченні. Виконайте повний синтаксичний розбір речення. Зробіть звукозапис слова відродження, розберіть його забудовою.

  1. Старий замок зведений на лівому березі Серету в урочищі Сопільче для охорони південно-східних кордонів Речі Посполитої від нападів кримських татар.

У цьому реченні йдеться про найстарішу споруду Тернополя – Старий замок. Це пам’ятка чи пам’ятник архітектури?

Лексична робота. Пароніми. Пам’ятка - пам’ятник.

-        Пам’ятник – скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь.

-        Пам’ятка – предмет матеріальної культури минулого.

Скористайтеся словником паронімів (за потреби).

А які ще пам’ятки історії та культури нашого міста ви знаєте?

(Старий замок (Тернопільський замок), церква Воздвиження Чесного Хреста (Надставна церква), церква Різдва Христового (Середня церква), собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці).

  1. Прийом «Лови помилку!»

Віртуальна екскурсія вулицями нашого міста. Відеопрезентація.

А зараз ми зробимо віртуальну прогулянку вулицями нашого міста і звернемо увагу на написання власних назв і не тільки…

Знайдіть і виправте помилки в написанні слів. Обгрунтуйте їх написання правилами правопису. Укажіть тип помилки.

-        вулиця Об’їзна

-        капучино

-        лате

-        ресторан «Братислава»

-        «Стара піцерія»

-        піцерія «Піца з п’єцу»

-        вулиця Лесі Українки

-        мережа ресторанів «Два гуся».

  1. Відеопрезентація учнів про складні випадки написання власних назв і лапок у власних назвах.

Двоє учнів мали випереджувальне завдання. Їм слід було проаналізувати правила вживання великої літери і лапок у власних назвах і обрати лише три з них, які, на їхню думку, є найскладнішими, на які варто звернути особливу увагу.

Учень І.

  1. У назвах найвищих державних українських і міжнародних установ і посад,назвах груп або союзів держав, найвищих міжнародних організацій усі слова пишуться з великої літери:

-        Верховна Рада України

-        Кабінет Міністрів України

-        Конституційний Суд України

-        Європейський Союз

-        Товариство Червоного Хреста (але Міжнародний комітет Червоного Хреста), бо родова назва пишеться з малої букви.

  1. Тільки перше слово пишеться з великої літери у назвах державних, партійних, громадських установ і організацій, міністерств України та інших держав, а також найважливіших документів:

-        Національна гвардія України

-        Міністерство культури й мистецтв України

-        Акт проголошення незалежності України

Це стосується і назв установ місцевого значення, а також назв навчальних закладів, науково-дослідних установ, театрів, музеїв, підприємств:

-        Бережанська районна державна адміністрація

-        Тернопільський національний університет імені Володимира Гнатюка

-        Академія наук України

  1. Ще хотів би звернути увагу на написання назв таких навчальних закладів:

-        Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

-        Національний університет «Києво-Могилянська академія»

-        Національний університет «Львівська політехніка»

-        Національний університет «Острозька академія»

          Учень ІІ

-        орден Незалежності

-        орден княгині Ольги

-        орден Держави

            Якщо така назва береться в лапки, то теж із великої літери пишеться тільки перше слово та власне ім’я, що входить до складу цієї назви:

  • орден «Бойовий волонтер України» (учень нашої школи Ракович Віталій)
  • медаль «Сильний духом»

          Зверніть увагу. Якщо від слів орден або медаль ставиться питання «чого?», то така назва в лапки не береться.

  1. З великої літери пишуться прикметники, утворені від власних особових назв за допомогою суфіксів

-        -ів- (-ова-, -ове-, -еве-)

-        -їв (-єва-, -єве-)

-        -ин- (-ина-, -ине-)

-        -їн (-їна-, -їне-)

-        Андрієві книжки

-        Грінченків словник

-        Маріїн лист

-        Лесине слово

-        Шевченкові поезії

  1. З малої літери пишуться відносні прикметники, утворені від власних назв за допомогою суфіксів

-        -івськ- (-ївськ-)

-        -инськ- (-їнськ-)

-        франківські сонети

-        шевченівський стиль

Але якщо прикметники із суфіксом -ськ- мають значення «імені когось», «пам’яті когось», то вони пишуться з великої літери:

-        Шевченківські дні

-        Нобелівська премія

  1. Редагування тексту. Робота в групах.
  • І група - визначити тип мовлення, стиль тексту, сформулювати тему й основну думку тексту.
  • ІІ група – знайти і виправити орфографічні помилки, обгрунтувати їх написання відповідним правилом.
  • ІІІ група – знайти і виправити пунктуаційні помилки, обгрунтувати свій вибір.
  • ІV група – знайти і виправити лексичні й граматичні помилки.

Іван Марчук

Він народився 1936 року на Тернопільщині в селі Москалівка в родині ткача. Потім завершив факультет кераміки львівського інституту декоративно-прикладного мистецтва. Належить до мистецького контексту шісдесятників, автор понад чотири тисячі картин. Довгий період митець працював закордоном, в Австралії, Канаді та США.

До речі усесвітньо відомий художник був двічі не прийнятий до Спілки Художників України: його звинувачували в націоналізмі та формалізмі. Та він на це не зважав, адже в нього було головне: нескінченний світ і своє бачення цього світу. Іван Марчук – карколомний експериментатор. Свої твори автор поділяє на десять циклів, а саме – «Пейзаж», «Кольорові прелюдії», «Нові експресії», «Портрети» тощо.

Зараз Іван Марчук ––лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, живе і працює в Києві. «Для мене мистецтво – це життя й одкровення, я працюю 365 днів на рік», – говорить художник.

За матеріалами виставки

          У 2007 році Іван Марчук потрапив до рейтингу 100 геніїв сучасності, який уклала британська газета «Дейлі телеграф». Іван Марчук є засновником нових стилів у мистецтві, зокрема «пльонтанізму» (таку назву митець жартома дав своєму стилю: його картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток).

V. Підбиття підсумків уроку. Рефлексія.

Виконання тестових завдань (Перевірка за допомогою програми Plickers).

  1. Укажіть рядок, у якому всі слова пишуться з великої літери
  • А. (С,с)пілка (П,п)исьменників (У,у)країни
  • Б. (К,к)онституційний (С,с)уд (У,у)країни
  • В. (Н,н)ародний (Д,д)епутат (У,у)країни
  • Г. (Л,л)іберально-(Д,д)емократична(П,п)артія (У,у)країни
  1. З великої літери треба писати лише перше слово у власній назві
  • А. (Ч,ч)умацький (Ш,ш)лях (сузір’я)
  • Б. (А,а)андріївський (У,у)звіз
  • В. (Д,д)ержава (Б,б)ахрейн
  • Г. (Ш,ш)шевченківська (Е,е)поха
  1. Власну назву треба брати в лапки у всіх рядках, ОКРІМ
  • А. орден Святої Ольги
  • Б. кінофільм Земля
  • В. фабрика Світоч
  • Г. торт Київський
  • А. трагікомедія Мартин Боруля
  • Б. місто Острог
  • В. станція метро Дарниця
  • Г. страхова фірма Оранта
  • А. (Д,д)ень народження
  • Б. село Великі (Г,г)аї
  • В. День (У,у)чителя
  • Г. (О,о)стрів Мадагаскар

6) З великої літери треба писати обидва слова в рядку

  • А. (Є,є)вропейський (С,с)оюз
  • Б. (О,о)стрів (X,х)ортиця
  • В. (Г,г)етьман (М,м)азепа
  • Г. (М,м)айдан (Н,н)езалежності
  1. Рефлексія змісту соціокультурної змістової лінії.

Доповнити сенкан про Тернопільщину прикметниками й дієсловами.

Тернопільщина

(Рідна, найдорожча, талановита, щедра, красива)

(Дивує, захоплює, заворожує)

Тернопілля – мій рідний край.

Батьківщина

  1. Рефлексія змісту навчального матеріалу.

Прийом «Незакінчене речення»

  • Сьогодні я дізнався…
  • Було цікаво…
  • Я зрозумів, що…
  • Урок дав мені для життя…
  • Мені захотілося…
  • Мене надихнуло…
  1. Рефлексія настрою. Комплімент-похвала: «Дякую всім за урок. Ви були дуже активними і показали чудові результати!»

ІV. Домашнє завдання та інструктаж до нього.

     На пам’ять про сьогоднішній урок я вам приготувала буклет « Казка, у якій ми живемо…». У ньому ви знайдете інформацію про наш край: його природні перлини, духовні святині та людей, про яких можна сказати - сіль землі Тернопільської. Опрацюйте зміст буклету, особливу увагу зверніть на правопис власних назв.

Обов’язково.

Виписати з буклета 20 слів з орфограмою «Велика літера і лапки у власних назвах», пояснити їх написання

За бажанням.

Написати твір-роздум з елементами опису «Мої враження від картин Івана Марчука».Творчі роботи можете надіслати мені електронною поштою або написати в зошиті.

Акмеологічна скарбничка

  • Написання власних назв бажано перевіряти за словником.
  • Мій край – чарівний і неповторний, земля талановитих людей.
  • Я хочу дізнатися більше про відомих людей Тернопільщини.

Тема: Будова слова і форми слова.  Основа слова, закінчення  змінних слів

Мета:

  • навчальна – поглибити знання учнів про основу слова й закінчення слова, утворювати різні форми слова;
  • виховна – формувати вміння добирати спільнокореневі слова, удосконалювати вміння застосовувати на практиці теоретичні знання, навички роботи з підручником;
  • розвивальна – розвивати увагу, логічне мислення; виховувати старанність, працьовитість.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу

Обладнання: таблиця ”Будова слова і форми слова ”, завдання на карточках для роботи в групах

Хід уроку

І . Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання

Слово вчителя

Із розділу “Будова слова» ви дізнаєтеся, з яких значущих частин  складаються слова; навчитеся розрізняти форми слова і спільнокореневі слова; розбирати слова за будовою.

ІІ. Визначення емоційної готовності учнів до уроку

Перед вами лежать символічні голуби – птахи миру і злагоди. Напишіть  своєму сусідові по парті побажання щодо нашого уроку.

Гра «Мікрофон»

Передаючи мікрофон з рук у руки, висловіть свої побажання сусідові по парті  (відповіді учнів)

ІІІ. Підготовка  до сприйняття нового матеріалу

Робота з підручником. Виконання вправи 129.

ІV. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення

  1. 1.Пояснення  вчителем нового матеріалу на основі таблиці.

Основа – частина слова без закінчення, виражає лексичне значення слова.

Закінчення  - змінна частина слова, яка виражає його граматичне значення ( рід, число, відмінок,час тощо ) і служить для зв’язку слів у словосполученні і реченні.

Прочитайте вірш, визначте відмінок, число, рід  виділених слів. Які ще форми мають ці слова?

Білі мухи налетіли –

Все подвір’я стало біле,

Не злічити білих мух,

Що летять неначе  пух.

         (М . Рильський)

Кожне змінюване слово має систему властивих йому форм: береза, берези, березі та ін. Форми слова найчастіше виражаються лише закінченнями, рідше поєднанням закінчення і  службового слова чи суфікса або префікса. Наприклад: на даху, буду писати, хотів зробити.

Таким чином, форма слова становить єдність граматичних значень і способів їх вираження. Цю форму слова називають граматичною.

Спільнокореневі слова – це слова зі спільним коренем, але з різним лексичним значенням. Спільнокореневі слова можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови. Вони відрізняються не лише закінченням, а й префіксами, суфіксами. Наприклад, високий, вись, височіти , високо.

  1. 2.Робота з підручником.(Колективне опрацювання теоретичного матеріалу).

V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок

  1. 1.Робота біля дошки.

- Запишіть форми слів, виділіть закінчення й основу. Поясніть, що виражають закінчення слова і його основа.

а) Ромашка, ромашки, ромашці, ромашкою, на ромашках.

б) Свіжий, свіжі, свіжим, свіжими, у свіжому.

  1. 2.Робота з підручником. Виконання вправи 131.
  2. 3.Самодиктант.

- Доберіть і запишіть 5  слів із нульовим закінченням.

  1. 4.Розподільний диктант.

- Запишіть змінювані слова у ліву колонку зошита, а незмінювані – у праву.

Тополя, гарно, жито, хліб, смачно, мальва, міледі, купе, ряст, ставок, мало, чудово, чорнобривці, надійно.

  1. 5.Робота в групах.

- Доберіть  до поданих слів споріднені слова (І група)

- Утворіть від поданих слів їх форми (ІІ група)

Сад, квітка, мова, казка, ліс.

  1. 6.Гра “П’ятий зайвий ”

-  У кожній групі знайдіть слова, які не належать до спільнокореневих.

1. Будівля,будувати, будильник, будова, будинок.

2. Підводний, водолаз, підвода, вода, водяний.

3. Гірський, міжгір’я, гора, погоріле, гірка.

4. Нічний, нічого, нічка, вночі, ночівля.

 

  1. 7.Мозковий штурм

- Розподіліть слова так, щоб у кожній групі були слова одного кореня.

1. Завод, водиця, водій, заводчик, поводитися,водник, обезводнити, водойма, провідник,  підводний, переводити, безводдя, водити.

2. Ніс, носовий,носилки, приніс, носик, ноша, перенісся,  переносити, носоріг, носище.

3. Правий, правити, управління, справа, правитель, правіше, справити, праворуч.

VІ. Підсумок уроку

Вправа “Незакінчене речення”.

1. Усі слова поділяються на ...

2. Закінчення  мають ...

3. Нульовим називається закінчення ...

4. До основи слова входить ...

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал  на с. 54; виконати вправу 133.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Способи дієслів. Тренувальні вправи.

Мета:

  • поглибити свої знання про особливості цієї граматичної категорії дієслів, навчитися утворювати форми дієслів різних способів;            
    • розвивати логічне мислення, усне і писемне мовлення школярів, підвищувати культуру мовлення учнів;
    • виховувати в учнів позитивне сприйняття світу, навчити бачити «зорі навіть в буденних калюжах».

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Епіграф уроку:                                                                                                   

                                                                 Життя таке чудове – не змарнуй його!

                                                                                                             Мати Тереза

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

        (Робота в домашніх групах).

          Учні зачитують дібрані речення із дієсловами різних способів. Кожна група робить висновок про активність вживання дієслів певного виду ( Чи важко вам було дібрати потрібні речення?) і стилістичні особливості дієслів різних способів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку.

Вступне слово вчителя.

          На попередньому уроці ми дізналися про ще одну категорію дієслова – спосіб. А сьогодні поглибимо свої знання про способи дієслів, виконуючи тренувальні вправи. Насамперед нам слід визначити завдання сьогоднішнього уроку. Пригадайте, що ви вже знаєте про способи дієслів.

Фронтальна бесіда.

-        Що виражає спосіб дієслів?

-        Що є три способи дієслів?

-        На які питання відповідають дієслова кожного зі способів?

-        Що означає кожен із цих способів?

-        За чим змінюються дієслова кожного зі способів?

         

          Методом спостереження ми з’ясували, що дієслова умовного і деякі форми наказового способів утворюються за допомогою часток. Що би ви ще хотіли дізнатися про цю дієслівну категорію?

-        Навчитися правильно утворювати форми різних способів дієслів.

-        У яких стилях мовлення вживаються дієслова різних способів.

-        Навчитися правильно вживати їх у своєму мовленні.

        

А зараз зверніть увагу на речення, записане на дошці.

- Чи знайомі вам ці слова? ( Із ними учні знайомилися на уроці з предмета  «Я і суспільство» в 4 класі)

          - Що ви знаєте про людину, якій вони належать?

         

          Мати Тереза була настоятелькою Ордена милосердя. У різних країнах світу вона відкривала школи, медичні пункти, притулки для бідних, допомагала хворим і знедоленим. Своїми вчинками вона навчала, що кожна людина може і повинна робити добро на своєму місці.

         

          - Як ви думаєте, чому саме ці слова Матері Терези записані на дошці? ( Тому що у цьому реченні вжито дієслово у формі наказового способу).

         

          - Правильно. А ще тому, що сьогодні саме ці слова стануть лейтмотивом нашого уроку. І, крім того, що ми будемо вивчати способи дієслів, ми ще й вчитимемося життєлюбству, спробуємо, як казав Олександр Довженко, навчитися «бачити зорі навіть в буденних калюжах».

                                                  

VІ. Застосування знань, умінь і навичок.

  1. Розподільний диктант.

Запишіть подані дієслова у три стовпчики за способами дієслів.

  • Мрію, пам’ятайте, захищали, радив би, хай перемагають, люблять, милувався, розповіси, допоміг би, пробачте, здивувався, плакати, нехай сподіваються, зацікавився б, посміхаєшся.
  • Учні роблять коротке лінгвістичне повідомлення про особливості кожного способу дієслів ( що означає, як змінюється, на які питання відповідає).
  • Дієслова дійсного способу означають реальну дію, тобто таку, яка відбулася, відбувалася чи буде відбуватися в реальній дійсності. Вони змінюються за числами, часами, особами ( у теперішньому і майбутньому часі), родами ( у минулому часі), відповідають на питання що робив? що роблю? що робитиму?
  • Дієслова умовного способу означають дію, бажану, можливу за певних обставин. Вони змінюються за числами і родами і відповідають на питання що робив би? що робила б? що робило б?
  • Дієслова наказового способу означають дію, яка ще не відбулася, але з погляду мовця має відбутися. Мовець передає наказ, заклик, побажання, прохання, пораду. Змінюються за числами і особами. Відповідають на питання що роби? що зроби?
  1. Пояснювальний диктант.

         

          Запишіть речення. Назвіть слова з орфограмами, поясніть пунктограми у реченні. Виділіть дієслова, визначте їхні граматичні категорії ( вкажіть форму, вид, час, число, особу або рід, спосіб).

          Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом. ( М. Коцюбинський).

(Був – особова форма, доконаний вид, минулий час, чоловічий рід;

Не втратив – особова форма, доконаний вид, минулий час, чоловічий рід).

             Лексична робота.

       - Що означає слово оптиміст?

          Зробіть усний лексикологічний аналіз цього слова (за схемою). (Оптиміст – повнозначне слово. Називає життєрадісну людину, яка живе з вірою у краще майбутнє, в успіх. Однозначне. Синонім - життєлюб, життєлюбець. Антонім – песиміст. Запозичене із французької (означає «найкращий»). Належить до активної лексики, загальновживане).

             - Дайте усну характеристику речення.  

(Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними членами речення).

  1. «Знайди помилку».

        Прочитайте текст (лінгвістичне повідомлення), у якому зумисне введена неправильна або неповна інформація. Ваше завдання – знайти й усунути ці помилки (усно).

         Дієслово – це службова (самостійна) частина мови, яка означає дію (+ або стан) предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

          Дієслово має такі основні форми: неозначена форма, або словотвір (інфінітив), особові форми, дієприкметник, дієіменник (дієприслівник) і безособові форми на - но, -то.

        Усі дієслівні форми мають граматичні ознаки виду і часу ( інфінітив часу не має).

       Дієслова всіх форм бувають двох видів – доконаного і не дуже (недоконаного).

          Дієслова недоконаного виду означають незавершену , не обмежену в часі дію, без вказівки на її результат і відповідають на питання що зробити? (що робити?)

          Дієслова доконаного виду називають завершену, обмежену в часі дію і відповідають на питання що робити? (що зробити?)

        В українській мові розрізняють три часи дієслів – дійсний, умовний, наказовий (теперішній, минулий, майбутній). Дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часу змінюються за особами і числами (тільки в теперішньому і майбутньому часі, а в минулому – за числами і родами в однині).

  1. Розвиток мовлення.

          Ось ми і повторили основні відомості про дієслово. Хотіла вам розказати про розмову, мимовільним слухачем якої я сьогодні стала.

(Учні розігрують діалог. Один учень-песиміст користується дієсловами умовного способу, інший – оптиміст, дієсловами наказового способу).

   Наприклад:

-        Як мені не хочеться сьогодні йти до школи! Я б із задоволенням ще поніжилася в ліжку

-        А я легко прокинулася. Мене розбудило сонечко, яке зазирнуло в моє вікно.

-        Сьогодні свято, а нам треба сидіти на тих нудних уроках! А ще дві контрольних!

-        Заспокойся, Марто, не переживай! Адже ти добре підготувалася до контрольних робіт. Та й думаю, що важких завдань не буде.

-        Я б не переживала, але ж сьогодні ще тематичне оцінювання з історії! Мені просто не вміщаються в голові ті всі дати та історичні особи.

-        Марто, візьми себе в руки! Подивися, яка гарна погода. То ж настав час бабиного літа!

-        От-от, у таку гарну погоду я б краще погуляла з друзями. Ми б пішли в парк, покаталися на катамаранах, з’їли смачного морозива…

-        Це хороша ідея! Ходімо в парк після уроків! Назбираємо там різнобарвних кленових листочків і зробимо з них осінній букет.

-        Гаразд, переконала.

Культура мовлення. Взяти себе в руки – опанувати себе.

-        Кого з дівчат можна назвати оптимістом? А кого песимістом?

-        Дієсловами якого способу послуговувалися дівчата у репліках діалогу?

  1. Творчий диктант (робота в парах).

-        Утворіть і запишіть форми умовного способу від поданих дієслів.

             Поліпшила, досягнув, намагалися, шанували, посадив, змагався, полегшило, упіймав.

-        Чим ми керуємось у виборі частки б, би?  

  1. Незакінчене речення.

Продовжте фразу, використовуючи дієслова умовного способу.

-        Якби сьогодні був вихідний, то…

-        Якби я був директором школи, то…

-        Якби в мене була собака, то…

-        Якби мені подарували слона, то…

-        Якби я став президентом, то…

-        Якби я була хлопцем, то…

-        Якби я стала відомою співачкою, то…

-        Якби у мене була машина часу, то…

-        Якби я мав чарівну паличку, то…

-        Якби я знав мову тварин, то…

-        Якби я умів літати, то…

-        Якби я був письменником, то…

-        Якби я став мільйонером, то…

-        Якби завтра була гарна погода, то…

  

Встановлення відповідностей.

                   Установіть відповідність між частинами приказок та прислів’їв. Назвіть дієслова наказового способу, визначте їхнє число і особу.

  1. Наганяй вітрила, поки вітер дме.
  2. Так смійся, щоб і іншим було весело.
  3. Зробив діло – гуляй сміло.
  4. Не мудруй багато, а працюй завзято.
  5. Шануй старих – молоді тебе колись пошанують.

V. Рефлексія. Оцінювання.

         

          Наказовий спосіб дієслів – це дуже поширена граматична форма. Ми щодня з самого ранку до пізнього вечора користуємося дієсловами наказового способу. Пригадайте їх.

          Чим розпочинається ваш день? (Ранковою молитвою). Майже у всіх своїх молитвах ми звертаємося з проханням: Отче наш; Царю небесний ( прийди і вселися, спаси, очисти); Богородице Діво, радуйся; Божі заповіді ( Дві головні заповіді любові, Десять Божих Заповідей).

         Про творення дієслів наказового способу ми будемо говорити на наступному уроці.

        Учні витягують паперові «сердечка» з настановами Матері Терези, зачитують уголос:

-        Життя – це можливість. Скористайся нею!

-        Життя – це краса. Захопися нею!

-        Життя – це мрія. Здійсни її!

-        Життя – це виклик. Прийми його!

-        Життя – це обов’язок твій насущний. Виконай його!

-        Життя – це багатство. Не розтринькай його!

-        Життя – це надбання. Борони його!

-        Життя – це любов. Насолодися нею сповна!

-        Життя – це таємниця. Пізнай її!

-        Життя – це вмістилище лиха. Здолай усе!

-        Життя – це пісня. Доспівай її до кінця!

-        Життя – це боротьба. Стань борцем!

-        Життя – це удача. Шукай цю мить !

-        Життя таке чудове – не змарнуй його!

-        Це твоє життя. Виборюй його!

    

VI. Домашнє завдання.

1. Виконати вправу 278.

2. Написати невеликий твір у формі есе, у якому висловити своє розуміння настанови від Матері Терези.

Акмеологічна скарбничка

  • Життя кожної людини – це великий дар і велика цінність. Я цінуватиму його.
  • Треба бути оптимістом у житті.
  • Слова ввічливості – шлях до людських сердець. Тож я частіше вживатиму їх у своєму мовленні.

Тема уроку. Узагальнення та систематизація вивченого про прикметник.

Мета уроку:

-        узагальнити й систематизувати знання учнів про прикметник як частину мови;

-        вдосконалювати усне і писемне мовлення шестикласників;

-        виховувати в учнів любов до рідної природи, вміння бачити її неповторність і незвичайну красу за будь-якої пори року.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Епіграф уроку:

                                                                                                   Природа – мудра.

                                                                                                  Все створила мовчки.

Ліна Костенко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

         

          Вступне слово вчителя. (Музичне тло – «Весняна інтродукція». Соло на етнічній сопілці – М.Блощак, вокал – Руслана).

        Ось і минула зима з тріскучими морозами, білосніжними заметілями, Різдвяними святами…На календарі – уже весна. І хоча вона ще не стала повноправною володаркою, але її свіже дихання вже відчутне в повітрі. Скоро проб’ється перша зелена травичка, зацвітуть весняні квіти. І ми й не помітимо, як на зміну красуні весні прийде тепле літечко з грозовими дощами і спекотними днями. А його згодом змінить барвиста осінь.. І почнеться все спочатку…

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

        Діти, узагальнюючи тему «Прикметник» з української мови, влаштуймо свято краси природи, краси кожної пори року. І нехай лейтмотивом уроку будуть слова Ліни Костенко: «Природа – мудра. Все створила мовчки».

        

          Учні самостійно формулюють завдання уроку (узагальнити свої знання про прикметник як частину мови, його граматичні ознаки та синтаксичну роль; систематизувати знання про поділ прикметників на групи за значенням та ступені порівняння прикметників;пригадати основні орфограми, пов’язані з написанням прикметників;зробити висновок про роль прикметників у мові і мовленні).

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

  1. Пояснювальний диктант

     - Розставити розділові знаки в реченні, пояснити їх. Назвати слова з орфограмами.

-        Вказати прикметники, визначити їхній морфологічні ознаки.

(Речення написане на дошці).

Як швидко плине час!   Золотими віхолами відшуміла осінь, білими хуртовинами вітровіє зима, зеленою повінню розливається весна-красна, а там, дивись, уже й літо на порозі…(І. Цюпа).

-        Усне повідомлення про прикметник як частину мови, його значення, граматичні ознаки, синтаксичну роль.

  1. Розподільний диктант.

-        Записати у три стовпчики словосполучення з прикметниками: у першу – з якісними, у другу – з відносними, у третю – з присвійними.

    

          Ведмежий барліг, лисяча нора, лисячий погляд, січневі морози, північний вітер, заяча душа, пухнастий сніг, зимовий вечір, ведмежа лапа, ведмежа послуга, ялинкова прикраса.

-        Про яку пору року, на вашу думку, піде мова?

-        Усне лінгвістичне повідомлення про групи прикметників за значенням.

-        Скласти і записати речення з одним із словосполучень (на вибір).

          Учитель. Послухайте, діти, який вірш написав Василь Симоненко про зимовий вечір.

Зимовий вечір,

Закуривши люльку,

Розсипав зорі,

Неначе іскри,

Пустив хмарки,

Мов кільця диму,

І, проскрипівши чобітьми,

Шепнув морозам,

Щоб готували вікна,

Ліси вбирали,

У білий іній

Та готували

Йому постіль.

             (В.Симоненко).

  1. Діалогічне мовлення.

     Звучить аудіозапис спів пташок. Дві учениці ведуть діалог-розмову пташок.

          Учитель. Ось так непомітно пташки на своїх крилах принесли нам весну. Весна – улюблена пора року багатьох із нас. І часто ми її називаємо найкращою, найбажанішою порою року. Тому вона допоможе нам пригадати ступені порівняння прикметників.

  1. Вправа «Ключові слова».

Доповнити вірш Анатолія Костецького прикметниками-означеннями:

Кожній квітці навесні

сняться кольорові сни:

кульбабі сняться…(золоті),

тюльпанові…(червоні),

і дуже-дуже…(голубі) –

дзвіночку лісовому.

Бузку…(бузкові) сняться сни,

волошці –…( волошкові),

ромашці - …(срібні) від роси,

фіалці - …(фіалкові).

-        До якої групи за значенням належать ці прикметники? Чи від усіх можливо утворити ступені порівняння? Утворіть і запишіть усі форми ступенів порівняння прикметника червоний.

Прощаючись із весною-чарівницею, подаруймо їй слово-прикметник: прекрасна, многоцвітна, чепурна, запашна, барвиста, квітчаста

  1. Коментоване письмо.

       

         Молодий, широкоплечий, зеленолистий осокір увібрався в білий-пребілий пух з голови до самого стовбура (І.Цюпа).

  

  • Виконати повний синтаксичний розбір речення.
  • Назвати прикметники з вивченими орфограмами.
  • Індивідуальне завдання на дошці. Виконати морфемний і словотвірний розбір слова зеленолистий. За допомогою яких способів словотвору творяться прикметники?
  • Які образи-асоціації у вас викликає слово літо? З яким кольором асоціюється ця пора року? Ось яким побачив літо поет Микола Воробйов:

Літо зверху зелене, а всередині,

                                         мов кавун.

Літо солодке від зорі до зорі.

Засмаглі хлоп’ята,

                         як зернятка в кавуні,

перекочуються,

перегукуються,

пересміюються

     від одного краю землі до другого.

          -Які орфограми, пов’язані з написанням прикметників ви знаєте? Свої знання продемонструйте за допомогою карток.

(Учитель демонструє на слайді прикметники з орфограмами:

  • «Літери о, е (є) в суфіксах -ов-, -ев-(-єв-)»
  • «Літери и, і в іншомовних словах»
  • «Не з прикметниками»
  • «Подвоєні літери»
  • «Написання складних прикметників через дефіс або разом»).
  1. Учитель. Ось і прийшла до нас осінь…

       Осінь така мила.

       осінь

       славна.

       Осінь матусі їсти несе:

       борщик у горщику,

       кашка у жменьці,

       скибка у пазусі, грушки в хвартушку.

       Осінь така мила,

       осінь

       славна.

                   П.Тичина.

  1. Вправа «Трасформація».

Робота в парах. Завдання для цієї вправи написане на кленових

листочках, виготовлених з кольорового паперу.

        - Прочитати. Визначити тип мовлення тексту. Замінити опис пізньої осені на опис осені золотої.

          Це була осінь пізня, скупа на барви. Смутні дерева скидали убоге листя. Небо було хмурне і низьке. З нього точили холодні й дрібні дощі. Віяли суворі вітри (За Оленою Пчілкою).

   Зробити висновок про роль прикметників у мовленні.

ІV. Рефлексія. Оцінювання.

«Мікрофон»

-        Чи справдилися ваші очікування?

-        Що на уроці сподобалося найбільше?

-        Яким чином здобуті знання зможете використати практично?

V. Домашнє завдання.

1. Скласти сенкан про улюблену пору року.

2. Написати твір-мініатюру про улюблену пору року з використанням прикметників.

Акмеологічна скарбничка

  • Кожна пора року красива по-своєму.
  • Прикметники допомагають виразити свої враження про красу рідної природи.
Сторінка 1 із 6