Четвер, 09 листопада 2017 16:24

Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Історія створення. Суспільно-естетичне тло. Характер конфлікту. Сюжет і проблематика. Автор - учитель ТСШ№5 Зоряна Гуцул

Тема. Леся Українка. Драма-феєрія «Лісова пісня». Історія створення. Суспільно-естетичне тло. Характер конфлікту. Сюжет і проблематика

«Лісова пісня»-діамантовий вінець української літератури          

Максим Рильський

Формулюючи мету уроку,   його завдання, розробляючи модель, компонуючи методи і прийоми організації навчальної діяльності, передбачила і врахувала реалізацію комплексу навчальних цілей, виходила з тих чи інших критеріїв і завдань, які передбачені в науково-методичній проблемі «Текстоцентричний підхід до викладання української літератури».                    

Виходячи з цього, мету уроку сформулювала так:

Розкрити джерела (суспільно-історичні, світоглядно-біографічні) написання драми-феєрії; з’ясувати характер конфлікту; ознайомити учнів із сюжетом, означити найважливіші проблеми; поглибити уявлення про драматичний твір та його жанрові ознаки: конфлікт, форми відображення та психологічну вмотивованість дій і вчинків героїв, співвідносність і взаємодію умовного і реального ,взаємостосунки героїв і суспільства; продовжувати роботу над формуванням абстрактного мислення, розвивати уяву і уявлення учнів, довготривалу семантичну і образну пам’ять; акцентувати чистоту морально-етичного ідеалу автора драми, окреслити модель і риси духовно-багатої особистості; збудити любов до світу природи, прагнення до краси, душевної рівноваги і гармонії.

Обладнання: текст, портрет письменниці, ілюстрації до твору, макет вінця, дерево бажань, мультимедійна дошка, музичний центр, аудіозаписи музичних творів, музичний інструмент, мультимедійна презентація.

Тип уроку: інтегрований урок.

Методи, прийоми і форми проведення уроку: бесіда з елементами лекційного викладу, самостійна робота над текстом, робота в групах ,читання тексту з дидактичними завданнями, роздуми на задану тему, підбір ілюстрацій до теоретичних прикладів, використання ігрових елементів в організації уроку, автентичне виконання ансамблю сопілкарів, виконання вчителем фортепіанних творів із циклу П. Чайковського «Пори року», сприймання музичних творів, їх аналіз.

Перебіг уроку:

1. Мотивація навчальної діяльності. Формування позитивної настанови.

На цьому етапі озвучую тему, мету уроку .Уже на самому початку опрацювання теми учні повинні дістати точну й конкретну відповідь на кілька запитань:

1. Навіщо їм потрібен виучуваний матеріал?

2. Які конкретні знання й уміння вони здобудуть після його опрацювання?

3. Як і коли перевірятиметься їхній рівень? Успіх учителя неможливий без чіткого визначення цілей, і тому учні, ознайомившись із темою уроку , визначають самомотивацію-свої індивідуальні очікування..

Передбачається, що текст учнями прочитано, акцентовано увагу на моментах аналізу, в учнів виникли певні асоціації, враження, емоції, бажання. Пропоную їм стисло записати визначені цілі у зошити. Цим передбачається забезпечення особистої зацікавленості в роботі на уроці.

2. Представлення теми та передбачуваних результатів.

Учням пропонується зосередити увагу на тексті (пропонованих уривках), запам’ятовуванні сюжету, думкахі емоціях від осмислення проблематики та способів її розкриття, жанрових ознаках драми-феєрії.

3. Актуалізація креативної сфери(чуттєвого досвіду учнів).

Прослуховування в записі або виконанні вчителя музичних уривків (етюд Шопена №2; мелодії,записані Лесею Українкою на Волині, у виконанні шкільного ансамблю сопілкарів. Можна використати фрагменти з фільму, музику з балету Скорульського або прелюд Скорика.

4. Надання необхідної інформації.

Повідомляю учнів, що на цьому уроці буде тлумачення сюжету. На основі їх сприймання та засвоєння змісту вони пізнають красу і багатство драми-феєрії «Лісова пісня» - перлини світової літератури, навчаться аргументувати зміст твору, дискутувати з приводу актуальності його проблем, обґрунтувати своє ставлення до прочитаного, удосконалять культуру і навички міні-лекції з елементами бесіди. Така форма вмотивована тим ,що твір філософськи і естетично складний. Крім того, є новаторський за жанром і проблематикою (звучить етюд Шопена №2).

У ході інформації повідомляю учням, що «Лісова пісня» належить до вершин світового письменства і є «лебединою піснею» Лесі Українки, написана в жанрі драми-феєрії, визначення якого ми зробимо в кінці уроку, здобувши певні знання. У драмі письменниця у високохудожній формі висловила своє розуміння сутності людського буття, поставила і розв’язала найголовніші його проблеми, суголосні зі своїм баченням світу, людей, обставин, створила модель людини-ідеалу - духовно і естетично прекрасної, здатної до самопожертви в ім’я людини,в ім’я гуманної цілі такий духовний ідеал творити всупереч обставинам і долі. З’ясовую, що джерелами написання були складні історико-суспільні обставини зламу століть напередодні світової війни. Вони упроваджувалися руйнуванням морально-етичних ідеалів, пошуками смислу буття та літературно-мистецьких форм його вираження – модернізму, імпресіонізму, неоромантизму. Леся Українка утвердила в драмі своє гуманістичне бачення життя - у гармонії з народними традиціями, природою, красою. Воно в її уяві можливе тільки за умови свободи, вільного вияву людських почуттів. Складну проблематику письменниця виражає в складній літературній формі, яку назвали піснею. Чому? Про це також довідаємося згодом. Підкреслюю, що писала драму письменниця важко хворою, незадовго до кончини. Вважала обов’язком сказати людям найголовніше: чим жила,що любила,чого прагнула для себе,для України,для її народу.Хотіла, щоб цей народ,як і Лукаш, «своїм життям до себе дорівнявся»,щоби був гідний краси свого слова, пісні, моральних ідеалів,витворених тисячоліттями, духовного багатства і культури почуттів. Як Іван Франко виразив себе в образі Мойсея, так Леся Українка – у постаті Мавки.

Ілюструю міні-лекцію читанням уривків із листів до матері та сестри Ольги Косач-Кривенюк. Читають уривки учениці, для яких це було формою попередньої самостійної інформативно-пошукової роботи. Читання здійснюється під звучання сопілки. Це актуалізує емоційний стан учнів, сприяє глибшому сприйманню матеріалу.

У ході інформування виникає потреба з’ясувати поняття «драма-феєрія», конфлікт, драматична поема, репліка, діалог, полілог; також форма зіткнення персонажів (прихована чи відверта), підтекст, динамізм, експресивність, інші важливі терміни, що характеризують жанрові ознаки драматичної поеми. З огляду на численність термінів, тлумачення їх подаємо у вигляді поурочних карток. Крім інформативної функції , вони служать для учнів інструментарієм під час тлумачення тексту. До них звертаються учні в ході уроку також із метою добору ілюстративного матеріалу з сюжету. Таким чином, сюжет краще сприймається, а терміни не тільки механічно засвоюються, а й стають теоретичним інструментарієм.

5. Центральний етап уроку.

Реалізуємо цей етап у вигляді спільного проекту. Це вид роботи, при якому клас ділиться на 6 груп (у кожній групі працює учень вищого рівня, може залучатися і вчитель)

Виходячи з формулювання теми, пропоную учням, опираючись на сюжет, віднайти в творі думки і сформувати з них символічний вінець.

Для цього пропоную намальований вінець-схему з п’яти вершин (уявних блоків), кожна з яких має свої завдання:

  1. Встановити взаємодію реального і фантастичного в сюжеті.
  2. З’ясувати, у чому конфлікт драми.
  3. Визначити головні проблеми твору.
  4. Довести, що добро перемагає зло.
  5. Якими кольорами і звуками наділяє авторка живу природу.

У процесі роботи учні повинні знайти ілюстрації до завдань, дати відповіді на них, тобто, їх потрібно уявно «оздобити» (наповнити елементами змістового і естетичного багатства думки). Настрою до роботи учням завдає цикл фортепіанних творів П. Чайковського «Пори року», але робота в групах проходить на фоні звучання сопілки.

1 картка-блок пропонує такі тлумачення:

Реальне і фантастичне тісно переплітаються, творять гармонійне ціле. Реальні – люди. Фантастичні: сили природи (провесінь, весняна повінь, вода, осінь, весняна ніч, ліс, вогонь, верба, береза). Окремі з них персоніфіковані (Той, що греблі рве, Водяник, Русалка польова і водяна, Лісовик); інші служать фоном (весняна ніч, весна, верба та ін.). Діють також ірреальні фантастичні сили: Той, що в скалі сидить, потерчата, Куць, злидні. Кожен із образів виконує певне сюжетне навантаження, розкриває проблематику твору. Пори року -життя людини: весна-радість, любов, весняна вода, вогонь-очищення від буденщини, чистоту природи. Ірреальні - темна сторона життя.    

2 блок:

Конфлікт-зіткнення багатоплановий, тому сюжет дуже цікавий. Між силами добра і зла. Між прагненням людини до вічного життя і короткочасністю земного буття. Між буденщиною і високістю. Особливої гостроти конфліктові надає те, що він відбувається в душі одної людини. У Мавки – неможливість розділити з людьми їх існування, допомогти їм, наснажити духовно, розкрити красу душі. У Лукаша - неможливість примирити низьке і високе.

3 блок:

Проблема вільної, духовно багатої, морально досконалої людини в неадекватних умовах і підневільному світі. Проблема єдності людини і природи. Проблема боротьби добра і зла. Проблема вічного і минущого.

4 блок:

Перемога добра в тому, що вогонь спалює буденщину; природа воскресає і Мавка воскресне в живій природі. Мавка виривається з темряви печери. Мавка і Лукаш зустрічаються. Лукаш усвідомлює свої втрати і духовно оновлюється.

5 блок.

Знайти колористику і її символіку. Віднайти елементи «оживлення» природи, зокрема, її «звучання»: білий, зелений, вогняний, червоний, золотистий. Уявити вбрання Мавки, Лукаша, дядька Лева, Русалки та ін.

Для проведення самостійної роботи в групі обираються спікер (той, хто стежить і записує завдання; секретар (веде записи); доповідач (той, хто озвучує результати). Підсумовується робота у формі гри «Аукціон». Кожна група змагається за якість виконання. Це дозволяє закцентувати принцип цікавості. Результати вислідів кожна з груп вміщає як уявні діаманти-оздоблення для макету вінця.

Шоста група – експерти. Вислухавши, узагальнюють результати кожного з блоків. Подальшу корекцію здійснює вчитель.

З інформативного етапу залишається нез’ясованим питання визначення жанру твору. Тут використовую прийом «Упіймай помилку». Пропоную для читання і роздуму терміни-визначення трьох драматичних жанрів: драми, трагедії, драми-феєрії. Учням із трьох визначень обрати адекватне. Правильний варіант записуємо в словники термінів, які учні ведуть із 5 класу.

6. Рефлексивно-оцінювальний етап. Він тісно пов'язаний із цілевизначенням і оцінюванням, адже для успішного проведення всіх етапів, учень чітко повинен знати критерії своєї діяльності, орієнтуватися в поставлених цілях.

Пропоную орієнтовні запитання:

1. Що ми робили на уроці?

2. Що нового дізнались?

3. Як працювалось?

4. Що найбільше зацікавило і здивувало?

5. Які форми роботи були найефективнішими? Які хотілося би застосувати на наступних уроках?

Відповіді на ці запитання пропоную учням записати на картках у вигляді плоду дерева, використовуючи ще й графічний прийом, тобто відтворення настрою протягом уроку в кольорі, і прикріпити оформлені плоди до гілок уявного дерева бажань, вирізаного з картону і закріпленого на дошці.

Домашнє завдання за змістом і характером є продовженням і підсумком уроку. Пропоную учням розкрити підтекст назви твору. Якщо «лісова» означає місце дії, то слово «пісня» - надзвичайно багатопланове, філософськи наповнене. Для нього характерна можливість індивідуального тлумачення в залежності від рівня сприймання твору та його осмислення. Це завдання відповідає вимогам до домашніх завдань з літератури. Воно невелике за змістом, має творчий характер, вимагає самостійного осмислення всього матеріалу, який вивчався на уроці.

Пропоную також вивчити напам’ять та навчитися виразно декламувати останній монолог Мавки.

Враховуючи, що урок мав на меті вивчення нового матеріалу до оцінювання учнів підійду диференційовано. Насамперед оцінюю тих, хто особливо відзначився на уроці, робив цікаві повідомлення, глибоко ознайомився з текстом і продемонстрував свої знання.

Пропонований тип уроку, як і підбір завдань, враховує принцип текстоцентризму. У ньому використані основні його технології: реалізація комплексного підходу до організації навчальної діяльності, концентрація прийомів роботи навколо тексту, логічна побудова композиційних елементів уроку, інтерактивність змісту, врахування композиційних елементів сприймання художнього твору, задіяння рецепторної психологічної шкали.

Прочитано 1056 разів