П'ятниця, 06 квітня 2018 09:15

Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Автор - учитель ТЗОШ№16 Р.В.Петрокушин

Тема.Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.

Мета: 

-        допомогти учням усвідомити ідейно-художні особливості кіноповісті, її естетичне багатство;

-        розвивати навички філософського осмислення морально-етичних проблем, аналізу прозового твору; поглиблювати вміння коментувати й оцінювати прочитане;

-        виховувати повагу до родини, морально-етичних цінностей народу, почуття відповідальності за них, за майбутнє.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграфи уроку:

Щоб зрозуміти людство, потрібно зрозуміти людину

Артур Конан Дойль.

Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм

О.Довженко.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

А. ЕМОЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНИЙ КОМУНІКАЦІЙНИЙ ЕТАП

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Прийом «Інтелектуальна розминка».

  1. Учитель називає твір, учні повинні вказати автора:
  • «Пам’яті тридцяти» Павло Тичина;
  • «Солодкий світ!..» Микола Зеров
  • «Сонячна машина» Володимир Винниченко;
  • «Вчись у природи творчого спокою…» Євген Плужник;
  • «Сом» Остап Вишня;
  • «Зелена Євангелія» Богдан-Ігор Антонич.
  1. Прийом «Асоціативний кущ».

          Які асоціації у вас пов’язані з іменем Олександра Довженка? (З маленьким хлопчиком, з потоком води, з Юрієм Яновським, з яблуневим цвітом…)

2.Фронтальна бесіда за запитаннями:

  1. Розкажіть про дитячі роки Сашка Довженка та його батьківську сім’ю. Які автобіографічні твори про дитинство ви читали?
  2. Розкажіть про становлення таланту О.Довженка (20-30-ті роки 20 ст.).
  3. Чи можна сказати, що Москва була для Довженка місцем заслання? Чому?

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

          Ми вирушимо сьогодні у казкову подорож дитинства Олександра Довженка. (Звучить музика Е. Моріконе). Генії починаються змалку… Пам'ятаєте? Або: усі ми родом з дитинства. Польський письменник Ян Парандовський, шукаючи витоки творчості багатьох майстрів красного письменства, висловився надзвичайно поетично і вражаюче: "Колись це джерело забило вперше…"

          Задум "Зачарованої Десни" виник у Довженка ще перед війною, про що свідчить запис у "Щоденнику" 5 квітня 1942 року:  "А вчора, пишучи спогад про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнаті. Боже мій!  Скільки ж прекрасного і дорогого було в моєму житті, що ніколи-ніколи не вернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь – усюди, куди не гляне моє душевне око!"

          Ми маємо можливість доторкнутися душею до тієї краси, щоби вийти після уроку іншими – кращими, чистішими, добрішими. "Слово – сила. Увіковічене на письмі, воно здобуває владу над думками і мріями людей, і неможливо ні виміряти, ні уявити межу цієї влади. Слово панує над простором і часом», – писав Ян Парандовський у своїй "Алхімії слова", ніби закликаючи нас досліджувати все, що написане тими, хто жив до нас.

Б. АНАЛІТИЧНО-ПОШУКОВИЙ ЕТАП

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Розв’язання проблемного питання (інтерактивний метод «Займи позицію»).

Який жанр твору «Зачарована Десна»: твір-спогад, твір-автобіографія, твір-сповідь, кіноповість?

  1. Назвіть особливості композиції кіноповісті «Зачарована Десна».

          Доповнення вчителя. На перший погляд здається, що повість «Зачарована Десна» - твір безконфліктний. Але це, звичайно ж, не так. Конфлікт тут цілком залежний від родової визначеності повісті. Максим Рильський казав, що «Зачарована Десна» – це задушевна лірична сповідь, по вінця напоєна любов`ю до рідного краю, до трудового народу, до України…» Лірична повість має ліричний конфлікт. У цьому іще одна особливість композиції твору. Це конфлікт почуттєвий, що виникає від відчуття суму, туги за дитинством, за його безповоротністю.

Головний чинник композиції повісті – асоціативний. Автор згадує передусім те, що найбільше вразило в дитинстві. З кожного свого предка О.Довженко робить героя, виразника національного духу, образ красивий і правдивий. Веде нас шляхом створення портретів або шляхом опису яскравих епізодів.

  1. Визначення проблематики твору.

Робота в групах: «Людина і природа», «Людина серед людей», «Зачарований світ малого Сашка», «Добро і зло у творі».

Група «Людина і природа».

-             Як герої твору ставляться до природи? Свої відповідь підтвердіть цитатами із твору.

-             Чому людина повинна бути в нерозривній єдності з природою?

-             У яких творах також звучить ця проблема

Група «Людина серед людей».

-    Побудувати асоціативний кущ до образу діда Семена (дід Семен – Бог, сонце, любов, добрий дух лугу і риби).

-        Підготувати ліричну сповідь літературного героя від імені баби Марусини.

-        Визначте основні риси характеру та вдачі матері, аргументуйте свою думку. Чи ідеалізує автор свого батька?

-        Створити інформаційне гроно знакових подій у житті головного героя та на основі спостережень за поведінкою Сашка визначити ті риси характеру та вдачі, які пізніше вирізняли особистість зрілого майстра. (Перший гріх і його «спокутування», картина страшного суду, смерть прабаби, повінь у Загребеллі, на косовиці, зустріч із вчителем).

Група «Зачарований світ малого Сашка»

-        Прагнення робити добро.                            

-        Роздуми про приємне і неприємне.          

-        Бажання пізнати навколишній світ.

-        Пошанування людей.          

-        Тонке відчуття краси природи.

-        Реальне і фантастичне у творі.

Група «Добро і зло у творі»

- У чому ми бачимо добро в людині? У сім’ї? У селі? У країні?

- Чи є у кіноповісті «Зачарована Десна» негативні персонажі? Свою відповідь аргументуйте.

Учитель.

Люди – творці краси, а може, Господь Бог посилає їм таку красу за щедроти їхніх душ. І я щаслива, що можу сказати словами великого Довженка: «Заплющивши очі, я ще й досі не маю темряви в душі». І хочу, щоб і ви, мандруючи дорогами життя, час від часу озиралися до джерел юнацтва і дитинства, інакше не зможете творити ні добро, ні бути красивими людьми. І хотілося б, щоб ви теж, озирнувшись назад, могли сказати словами нашого славного митця: «Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

В.РЕФЛЕКСИВНО-ТВОРЧИЙ КОМУНІКАЦІЙНИЙ ЕТАП

V. Рефлексія. Оцінювання. «Незакінчене речення».

-        Сашку, я заздрю тобі…

-        Сашку, я співчуваю тобі…

-        Олександре Петровичу, я розумію…

-        Олександре Петровичу, я здогадуюся…

VІ. Домашнє завдання.

  1. Виписати кілька афоризмів із твору «Зачарована Десна».
  2. Написати есе «Чи потрібна людині краса?»

Акмеологічна скарбничка

  • Хочу навчитися «бачити зорі навіть у буденних калюжах».
  • Людина красива у праці.
Прочитано 93 разів