Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2018

Тема: Будова слова і форми слова.  Основа слова, закінчення  змінних слів

Мета:

  • навчальна – поглибити знання учнів про основу слова й закінчення слова, утворювати різні форми слова;
  • виховна – формувати вміння добирати спільнокореневі слова, удосконалювати вміння застосовувати на практиці теоретичні знання, навички роботи з підручником;
  • розвивальна – розвивати увагу, логічне мислення; виховувати старанність, працьовитість.

Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу

Обладнання: таблиця ”Будова слова і форми слова ”, завдання на карточках для роботи в групах

Хід уроку

І . Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання

Слово вчителя

Із розділу “Будова слова» ви дізнаєтеся, з яких значущих частин  складаються слова; навчитеся розрізняти форми слова і спільнокореневі слова; розбирати слова за будовою.

ІІ. Визначення емоційної готовності учнів до уроку

Перед вами лежать символічні голуби – птахи миру і злагоди. Напишіть  своєму сусідові по парті побажання щодо нашого уроку.

Гра «Мікрофон»

Передаючи мікрофон з рук у руки, висловіть свої побажання сусідові по парті  (відповіді учнів)

ІІІ. Підготовка  до сприйняття нового матеріалу

Робота з підручником. Виконання вправи 129.

ІV. Ознайомлення з новим матеріалом, його осмислення

  1. 1.Пояснення  вчителем нового матеріалу на основі таблиці.

Основа – частина слова без закінчення, виражає лексичне значення слова.

Закінчення  - змінна частина слова, яка виражає його граматичне значення ( рід, число, відмінок,час тощо ) і служить для зв’язку слів у словосполученні і реченні.

Прочитайте вірш, визначте відмінок, число, рід  виділених слів. Які ще форми мають ці слова?

Білі мухи налетіли –

Все подвір’я стало біле,

Не злічити білих мух,

Що летять неначе  пух.

         (М . Рильський)

Кожне змінюване слово має систему властивих йому форм: береза, берези, березі та ін. Форми слова найчастіше виражаються лише закінченнями, рідше поєднанням закінчення і  службового слова чи суфікса або префікса. Наприклад: на даху, буду писати, хотів зробити.

Таким чином, форма слова становить єдність граматичних значень і способів їх вираження. Цю форму слова називають граматичною.

Спільнокореневі слова – це слова зі спільним коренем, але з різним лексичним значенням. Спільнокореневі слова можуть належати як до однієї, так і до різних частин мови. Вони відрізняються не лише закінченням, а й префіксами, суфіксами. Наприклад, високий, вись, височіти , високо.

  1. 2.Робота з підручником.(Колективне опрацювання теоретичного матеріалу).

V. Виконання вправ на застосування і закріплення знань, формування вмінь і навичок

  1. 1.Робота біля дошки.

- Запишіть форми слів, виділіть закінчення й основу. Поясніть, що виражають закінчення слова і його основа.

а) Ромашка, ромашки, ромашці, ромашкою, на ромашках.

б) Свіжий, свіжі, свіжим, свіжими, у свіжому.

  1. 2.Робота з підручником. Виконання вправи 131.
  2. 3.Самодиктант.

- Доберіть і запишіть 5  слів із нульовим закінченням.

  1. 4.Розподільний диктант.

- Запишіть змінювані слова у ліву колонку зошита, а незмінювані – у праву.

Тополя, гарно, жито, хліб, смачно, мальва, міледі, купе, ряст, ставок, мало, чудово, чорнобривці, надійно.

  1. 5.Робота в групах.

- Доберіть  до поданих слів споріднені слова (І група)

- Утворіть від поданих слів їх форми (ІІ група)

Сад, квітка, мова, казка, ліс.

  1. 6.Гра “П’ятий зайвий ”

-  У кожній групі знайдіть слова, які не належать до спільнокореневих.

1. Будівля,будувати, будильник, будова, будинок.

2. Підводний, водолаз, підвода, вода, водяний.

3. Гірський, міжгір’я, гора, погоріле, гірка.

4. Нічний, нічого, нічка, вночі, ночівля.

 

  1. 7.Мозковий штурм

- Розподіліть слова так, щоб у кожній групі були слова одного кореня.

1. Завод, водиця, водій, заводчик, поводитися,водник, обезводнити, водойма, провідник,  підводний, переводити, безводдя, водити.

2. Ніс, носовий,носилки, приніс, носик, ноша, перенісся,  переносити, носоріг, носище.

3. Правий, правити, управління, справа, правитель, правіше, справити, праворуч.

VІ. Підсумок уроку

Вправа “Незакінчене речення”.

1. Усі слова поділяються на ...

2. Закінчення  мають ...

3. Нульовим називається закінчення ...

4. До основи слова входить ...

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал  на с. 54; виконати вправу 133.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Способи дієслів. Тренувальні вправи.

Мета:

  • поглибити свої знання про особливості цієї граматичної категорії дієслів, навчитися утворювати форми дієслів різних способів;            
    • розвивати логічне мислення, усне і писемне мовлення школярів, підвищувати культуру мовлення учнів;
    • виховувати в учнів позитивне сприйняття світу, навчити бачити «зорі навіть в буденних калюжах».

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Епіграф уроку:                                                                                                   

                                                                 Життя таке чудове – не змарнуй його!

                                                                                                             Мати Тереза

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

        (Робота в домашніх групах).

          Учні зачитують дібрані речення із дієсловами різних способів. Кожна група робить висновок про активність вживання дієслів певного виду ( Чи важко вам було дібрати потрібні речення?) і стилістичні особливості дієслів різних способів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку.

Вступне слово вчителя.

          На попередньому уроці ми дізналися про ще одну категорію дієслова – спосіб. А сьогодні поглибимо свої знання про способи дієслів, виконуючи тренувальні вправи. Насамперед нам слід визначити завдання сьогоднішнього уроку. Пригадайте, що ви вже знаєте про способи дієслів.

Фронтальна бесіда.

-        Що виражає спосіб дієслів?

-        Що є три способи дієслів?

-        На які питання відповідають дієслова кожного зі способів?

-        Що означає кожен із цих способів?

-        За чим змінюються дієслова кожного зі способів?

         

          Методом спостереження ми з’ясували, що дієслова умовного і деякі форми наказового способів утворюються за допомогою часток. Що би ви ще хотіли дізнатися про цю дієслівну категорію?

-        Навчитися правильно утворювати форми різних способів дієслів.

-        У яких стилях мовлення вживаються дієслова різних способів.

-        Навчитися правильно вживати їх у своєму мовленні.

        

А зараз зверніть увагу на речення, записане на дошці.

- Чи знайомі вам ці слова? ( Із ними учні знайомилися на уроці з предмета  «Я і суспільство» в 4 класі)

          - Що ви знаєте про людину, якій вони належать?

         

          Мати Тереза була настоятелькою Ордена милосердя. У різних країнах світу вона відкривала школи, медичні пункти, притулки для бідних, допомагала хворим і знедоленим. Своїми вчинками вона навчала, що кожна людина може і повинна робити добро на своєму місці.

         

          - Як ви думаєте, чому саме ці слова Матері Терези записані на дошці? ( Тому що у цьому реченні вжито дієслово у формі наказового способу).

         

          - Правильно. А ще тому, що сьогодні саме ці слова стануть лейтмотивом нашого уроку. І, крім того, що ми будемо вивчати способи дієслів, ми ще й вчитимемося життєлюбству, спробуємо, як казав Олександр Довженко, навчитися «бачити зорі навіть в буденних калюжах».

                                                  

VІ. Застосування знань, умінь і навичок.

  1. Розподільний диктант.

Запишіть подані дієслова у три стовпчики за способами дієслів.

  • Мрію, пам’ятайте, захищали, радив би, хай перемагають, люблять, милувався, розповіси, допоміг би, пробачте, здивувався, плакати, нехай сподіваються, зацікавився б, посміхаєшся.
  • Учні роблять коротке лінгвістичне повідомлення про особливості кожного способу дієслів ( що означає, як змінюється, на які питання відповідає).
  • Дієслова дійсного способу означають реальну дію, тобто таку, яка відбулася, відбувалася чи буде відбуватися в реальній дійсності. Вони змінюються за числами, часами, особами ( у теперішньому і майбутньому часі), родами ( у минулому часі), відповідають на питання що робив? що роблю? що робитиму?
  • Дієслова умовного способу означають дію, бажану, можливу за певних обставин. Вони змінюються за числами і родами і відповідають на питання що робив би? що робила б? що робило б?
  • Дієслова наказового способу означають дію, яка ще не відбулася, але з погляду мовця має відбутися. Мовець передає наказ, заклик, побажання, прохання, пораду. Змінюються за числами і особами. Відповідають на питання що роби? що зроби?
  1. Пояснювальний диктант.

         

          Запишіть речення. Назвіть слова з орфограмами, поясніть пунктограми у реченні. Виділіть дієслова, визначте їхні граматичні категорії ( вкажіть форму, вид, час, число, особу або рід, спосіб).

          Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом. ( М. Коцюбинський).

(Був – особова форма, доконаний вид, минулий час, чоловічий рід;

Не втратив – особова форма, доконаний вид, минулий час, чоловічий рід).

             Лексична робота.

       - Що означає слово оптиміст?

          Зробіть усний лексикологічний аналіз цього слова (за схемою). (Оптиміст – повнозначне слово. Називає життєрадісну людину, яка живе з вірою у краще майбутнє, в успіх. Однозначне. Синонім - життєлюб, життєлюбець. Антонім – песиміст. Запозичене із французької (означає «найкращий»). Належить до активної лексики, загальновживане).

             - Дайте усну характеристику речення.  

(Речення розповідне, неокличне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними членами речення).

  1. «Знайди помилку».

        Прочитайте текст (лінгвістичне повідомлення), у якому зумисне введена неправильна або неповна інформація. Ваше завдання – знайти й усунути ці помилки (усно).

         Дієслово – це службова (самостійна) частина мови, яка означає дію (+ або стан) предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

          Дієслово має такі основні форми: неозначена форма, або словотвір (інфінітив), особові форми, дієприкметник, дієіменник (дієприслівник) і безособові форми на - но, -то.

        Усі дієслівні форми мають граматичні ознаки виду і часу ( інфінітив часу не має).

       Дієслова всіх форм бувають двох видів – доконаного і не дуже (недоконаного).

          Дієслова недоконаного виду означають незавершену , не обмежену в часі дію, без вказівки на її результат і відповідають на питання що зробити? (що робити?)

          Дієслова доконаного виду називають завершену, обмежену в часі дію і відповідають на питання що робити? (що зробити?)

        В українській мові розрізняють три часи дієслів – дійсний, умовний, наказовий (теперішній, минулий, майбутній). Дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часу змінюються за особами і числами (тільки в теперішньому і майбутньому часі, а в минулому – за числами і родами в однині).

  1. Розвиток мовлення.

          Ось ми і повторили основні відомості про дієслово. Хотіла вам розказати про розмову, мимовільним слухачем якої я сьогодні стала.

(Учні розігрують діалог. Один учень-песиміст користується дієсловами умовного способу, інший – оптиміст, дієсловами наказового способу).

   Наприклад:

-        Як мені не хочеться сьогодні йти до школи! Я б із задоволенням ще поніжилася в ліжку

-        А я легко прокинулася. Мене розбудило сонечко, яке зазирнуло в моє вікно.

-        Сьогодні свято, а нам треба сидіти на тих нудних уроках! А ще дві контрольних!

-        Заспокойся, Марто, не переживай! Адже ти добре підготувалася до контрольних робіт. Та й думаю, що важких завдань не буде.

-        Я б не переживала, але ж сьогодні ще тематичне оцінювання з історії! Мені просто не вміщаються в голові ті всі дати та історичні особи.

-        Марто, візьми себе в руки! Подивися, яка гарна погода. То ж настав час бабиного літа!

-        От-от, у таку гарну погоду я б краще погуляла з друзями. Ми б пішли в парк, покаталися на катамаранах, з’їли смачного морозива…

-        Це хороша ідея! Ходімо в парк після уроків! Назбираємо там різнобарвних кленових листочків і зробимо з них осінній букет.

-        Гаразд, переконала.

Культура мовлення. Взяти себе в руки – опанувати себе.

-        Кого з дівчат можна назвати оптимістом? А кого песимістом?

-        Дієсловами якого способу послуговувалися дівчата у репліках діалогу?

  1. Творчий диктант (робота в парах).

-        Утворіть і запишіть форми умовного способу від поданих дієслів.

             Поліпшила, досягнув, намагалися, шанували, посадив, змагався, полегшило, упіймав.

-        Чим ми керуємось у виборі частки б, би?  

  1. Незакінчене речення.

Продовжте фразу, використовуючи дієслова умовного способу.

-        Якби сьогодні був вихідний, то…

-        Якби я був директором школи, то…

-        Якби в мене була собака, то…

-        Якби мені подарували слона, то…

-        Якби я став президентом, то…

-        Якби я була хлопцем, то…

-        Якби я стала відомою співачкою, то…

-        Якби у мене була машина часу, то…

-        Якби я мав чарівну паличку, то…

-        Якби я знав мову тварин, то…

-        Якби я умів літати, то…

-        Якби я був письменником, то…

-        Якби я став мільйонером, то…

-        Якби завтра була гарна погода, то…

  

Встановлення відповідностей.

                   Установіть відповідність між частинами приказок та прислів’їв. Назвіть дієслова наказового способу, визначте їхнє число і особу.

  1. Наганяй вітрила, поки вітер дме.
  2. Так смійся, щоб і іншим було весело.
  3. Зробив діло – гуляй сміло.
  4. Не мудруй багато, а працюй завзято.
  5. Шануй старих – молоді тебе колись пошанують.

V. Рефлексія. Оцінювання.

         

          Наказовий спосіб дієслів – це дуже поширена граматична форма. Ми щодня з самого ранку до пізнього вечора користуємося дієсловами наказового способу. Пригадайте їх.

          Чим розпочинається ваш день? (Ранковою молитвою). Майже у всіх своїх молитвах ми звертаємося з проханням: Отче наш; Царю небесний ( прийди і вселися, спаси, очисти); Богородице Діво, радуйся; Божі заповіді ( Дві головні заповіді любові, Десять Божих Заповідей).

         Про творення дієслів наказового способу ми будемо говорити на наступному уроці.

        Учні витягують паперові «сердечка» з настановами Матері Терези, зачитують уголос:

-        Життя – це можливість. Скористайся нею!

-        Життя – це краса. Захопися нею!

-        Життя – це мрія. Здійсни її!

-        Життя – це виклик. Прийми його!

-        Життя – це обов’язок твій насущний. Виконай його!

-        Життя – це багатство. Не розтринькай його!

-        Життя – це надбання. Борони його!

-        Життя – це любов. Насолодися нею сповна!

-        Життя – це таємниця. Пізнай її!

-        Життя – це вмістилище лиха. Здолай усе!

-        Життя – це пісня. Доспівай її до кінця!

-        Життя – це боротьба. Стань борцем!

-        Життя – це удача. Шукай цю мить !

-        Життя таке чудове – не змарнуй його!

-        Це твоє життя. Виборюй його!

    

VI. Домашнє завдання.

1. Виконати вправу 278.

2. Написати невеликий твір у формі есе, у якому висловити своє розуміння настанови від Матері Терези.

Акмеологічна скарбничка

  • Життя кожної людини – це великий дар і велика цінність. Я цінуватиму його.
  • Треба бути оптимістом у житті.
  • Слова ввічливості – шлях до людських сердець. Тож я частіше вживатиму їх у своєму мовленні.

Тема уроку. Узагальнення та систематизація вивченого про прикметник.

Мета уроку:

-        узагальнити й систематизувати знання учнів про прикметник як частину мови;

-        вдосконалювати усне і писемне мовлення шестикласників;

-        виховувати в учнів любов до рідної природи, вміння бачити її неповторність і незвичайну красу за будь-якої пори року.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Епіграф уроку:

                                                                                                   Природа – мудра.

                                                                                                  Все створила мовчки.

Ліна Костенко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

         

          Вступне слово вчителя. (Музичне тло – «Весняна інтродукція». Соло на етнічній сопілці – М.Блощак, вокал – Руслана).

        Ось і минула зима з тріскучими морозами, білосніжними заметілями, Різдвяними святами…На календарі – уже весна. І хоча вона ще не стала повноправною володаркою, але її свіже дихання вже відчутне в повітрі. Скоро проб’ється перша зелена травичка, зацвітуть весняні квіти. І ми й не помітимо, як на зміну красуні весні прийде тепле літечко з грозовими дощами і спекотними днями. А його згодом змінить барвиста осінь.. І почнеться все спочатку…

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

        Діти, узагальнюючи тему «Прикметник» з української мови, влаштуймо свято краси природи, краси кожної пори року. І нехай лейтмотивом уроку будуть слова Ліни Костенко: «Природа – мудра. Все створила мовчки».

        

          Учні самостійно формулюють завдання уроку (узагальнити свої знання про прикметник як частину мови, його граматичні ознаки та синтаксичну роль; систематизувати знання про поділ прикметників на групи за значенням та ступені порівняння прикметників;пригадати основні орфограми, пов’язані з написанням прикметників;зробити висновок про роль прикметників у мові і мовленні).

ІІІ. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.

  1. Пояснювальний диктант

     - Розставити розділові знаки в реченні, пояснити їх. Назвати слова з орфограмами.

-        Вказати прикметники, визначити їхній морфологічні ознаки.

(Речення написане на дошці).

Як швидко плине час!   Золотими віхолами відшуміла осінь, білими хуртовинами вітровіє зима, зеленою повінню розливається весна-красна, а там, дивись, уже й літо на порозі…(І. Цюпа).

-        Усне повідомлення про прикметник як частину мови, його значення, граматичні ознаки, синтаксичну роль.

  1. Розподільний диктант.

-        Записати у три стовпчики словосполучення з прикметниками: у першу – з якісними, у другу – з відносними, у третю – з присвійними.

    

          Ведмежий барліг, лисяча нора, лисячий погляд, січневі морози, північний вітер, заяча душа, пухнастий сніг, зимовий вечір, ведмежа лапа, ведмежа послуга, ялинкова прикраса.

-        Про яку пору року, на вашу думку, піде мова?

-        Усне лінгвістичне повідомлення про групи прикметників за значенням.

-        Скласти і записати речення з одним із словосполучень (на вибір).

          Учитель. Послухайте, діти, який вірш написав Василь Симоненко про зимовий вечір.

Зимовий вечір,

Закуривши люльку,

Розсипав зорі,

Неначе іскри,

Пустив хмарки,

Мов кільця диму,

І, проскрипівши чобітьми,

Шепнув морозам,

Щоб готували вікна,

Ліси вбирали,

У білий іній

Та готували

Йому постіль.

             (В.Симоненко).

  1. Діалогічне мовлення.

     Звучить аудіозапис спів пташок. Дві учениці ведуть діалог-розмову пташок.

          Учитель. Ось так непомітно пташки на своїх крилах принесли нам весну. Весна – улюблена пора року багатьох із нас. І часто ми її називаємо найкращою, найбажанішою порою року. Тому вона допоможе нам пригадати ступені порівняння прикметників.

  1. Вправа «Ключові слова».

Доповнити вірш Анатолія Костецького прикметниками-означеннями:

Кожній квітці навесні

сняться кольорові сни:

кульбабі сняться…(золоті),

тюльпанові…(червоні),

і дуже-дуже…(голубі) –

дзвіночку лісовому.

Бузку…(бузкові) сняться сни,

волошці –…( волошкові),

ромашці - …(срібні) від роси,

фіалці - …(фіалкові).

-        До якої групи за значенням належать ці прикметники? Чи від усіх можливо утворити ступені порівняння? Утворіть і запишіть усі форми ступенів порівняння прикметника червоний.

Прощаючись із весною-чарівницею, подаруймо їй слово-прикметник: прекрасна, многоцвітна, чепурна, запашна, барвиста, квітчаста

  1. Коментоване письмо.

       

         Молодий, широкоплечий, зеленолистий осокір увібрався в білий-пребілий пух з голови до самого стовбура (І.Цюпа).

  

  • Виконати повний синтаксичний розбір речення.
  • Назвати прикметники з вивченими орфограмами.
  • Індивідуальне завдання на дошці. Виконати морфемний і словотвірний розбір слова зеленолистий. За допомогою яких способів словотвору творяться прикметники?
  • Які образи-асоціації у вас викликає слово літо? З яким кольором асоціюється ця пора року? Ось яким побачив літо поет Микола Воробйов:

Літо зверху зелене, а всередині,

                                         мов кавун.

Літо солодке від зорі до зорі.

Засмаглі хлоп’ята,

                         як зернятка в кавуні,

перекочуються,

перегукуються,

пересміюються

     від одного краю землі до другого.

          -Які орфограми, пов’язані з написанням прикметників ви знаєте? Свої знання продемонструйте за допомогою карток.

(Учитель демонструє на слайді прикметники з орфограмами:

  • «Літери о, е (є) в суфіксах -ов-, -ев-(-єв-)»
  • «Літери и, і в іншомовних словах»
  • «Не з прикметниками»
  • «Подвоєні літери»
  • «Написання складних прикметників через дефіс або разом»).
  1. Учитель. Ось і прийшла до нас осінь…

       Осінь така мила.

       осінь

       славна.

       Осінь матусі їсти несе:

       борщик у горщику,

       кашка у жменьці,

       скибка у пазусі, грушки в хвартушку.

       Осінь така мила,

       осінь

       славна.

                   П.Тичина.

  1. Вправа «Трасформація».

Робота в парах. Завдання для цієї вправи написане на кленових

листочках, виготовлених з кольорового паперу.

        - Прочитати. Визначити тип мовлення тексту. Замінити опис пізньої осені на опис осені золотої.

          Це була осінь пізня, скупа на барви. Смутні дерева скидали убоге листя. Небо було хмурне і низьке. З нього точили холодні й дрібні дощі. Віяли суворі вітри (За Оленою Пчілкою).

   Зробити висновок про роль прикметників у мовленні.

ІV. Рефлексія. Оцінювання.

«Мікрофон»

-        Чи справдилися ваші очікування?

-        Що на уроці сподобалося найбільше?

-        Яким чином здобуті знання зможете використати практично?

V. Домашнє завдання.

1. Скласти сенкан про улюблену пору року.

2. Написати твір-мініатюру про улюблену пору року з використанням прикметників.

Акмеологічна скарбничка

  • Кожна пора року красива по-своєму.
  • Прикметники допомагають виразити свої враження про красу рідної природи.
Сторінка 2 із 6