Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2018

Тема: Трагедія Сави Чалого як зрадника національних інтересів свого народу. Утілення у творі народного погляду на зраду і побратимство. Проблема побратимства і зради у творі. Суперечливість і трагічність образу Сави Чалого.

Мета: навчити учнів вести дискусію,розвивати уміння досліджувати поставлені питання, будувати власні висловлювання, доводити свою думку; виховувати справжній патріотизм, почуття побратимства, розкрити причини трагедії головного героя як неминучої плати за свої вчинки; розвивати і вдосконалювати навички аналізу літературного твору; виховувати в учнів почуття непримиренності до національної зради; усвідомити авторську ідею – осуд національної зради в будь-яких проявах.

Обладнання: портрет письменника, ілюстративний матеріал до твору, книжкова виставка, мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок-підсумок; урок-дискусія.

Епіграф уроку:

Історична трагедія «Сава Чалий» (1899 р.) –

один з архітворів нашої літератури.

І.Франко.

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.

Ч. Айтматов

Перебіг уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Перевірка домашнього завдання.

Учні зачитують твори-есе. «Я щасливий»

Слайд 1, 2, 3, 4, 5.

Слово вчителя.І.Карпенкр-Карий звернувся до трагеді образу Сави Чалого, добре знаючи пісню «Ой був в Січі старий козак...» та поему Тараса Шевченка «Гайдамаки. Микола Костомаров намагався довести невинність зрадника і натомість показав Гната Голого, який вбив Саву, як лиходія.

Слайд 6.

Драматург ставить перед собою складне завдання: зобразити Чалого по-новому, вбачаючи в його зраді не лише просте яничарство, а й важкий, неспокутний гріх.

Слайд 7.

Запитання

1.Що таке зрада? (як явище)

2.Вправа «уявний мікрофон»

З яким словом у вас асоціюється слово «зрада» У мене ,наприклад,-зі словом «Тривога (трагедія)»

Слойд 8.

Словник тлумачний подає таке значення:

Зрада – перехід на бік ворога;зрадництво,віроломство;
порушення вірності в коханні, дружбі;відмова від своїх переконань і поглядів (за тлумачним словником) .

Слайд 9.

Проблемне запитання : Чи можна простити зраду? Про це ми поговоримо на уроці-дискусії .

Слайд 10. Ви отримуєте правила проведення дискусії: (Додаток 1)

Пам’ятайте слова: На мою думку , Я переконаний..

Дозволь з тобою не погодитись

Слайд 11. Отримуєте «Сигнальні картки» Червона – незгода, Зелена –погоджуюся з промовцем, Жовта – бажаю виступити.

Слайд 12, 13.

Також вислови про зраду (Додаток 2)

Немає страшнішого лиха, ніж зрада одного.

Зрадив Батьківщину - зрадив самого себе.

Якщо ціна хороша, можна душу продати, але країну не зрадь ніколи.

Зрадників ненавидять навіть ті, кому вони служать.

Зраджуючи Батьківщину, ти зраджуєш рідну          матір

Чужий хліб солодкий, але якщо він куплений зрадою, то ним і вдавитися можна.

Батьківщина не забуває зрадників. Навіть любляча мати здатна суворо покарати сина.

Люби свій край в радості і не кидай у біді.

Зрада огидна сама по собі, але, коли зраджують Батьківщину, немає злочину страшніше.

Виразне читання. Дія третя, картина 2, ява 1 (Сава Чалий і Ян Шмигельський)

Слайд 13

Шляхи відступництва

виникають сумніви   усвідомлює негативні наслідки повстання

боїться урядових каральних акцій

закохується у Зосю Курчинську

спокушається нагородами від Потоцького

товаришує із поляком Шмигельським

стає на криваву стежку помсти рідній землі, своїм товаришам

жорстокий до українського люду

вбивця немилосердний

Виразне читання. Дія 5, ява15

Слайд 15.

Чи має зрада виправдання?

Слайд 16.

Кого зрадив Сава Чалий?

Сава Чалий особистість роздвоєна?

Слайд 17, 18, 19.

Чи висвітлювалася тема зрадництва в українській літературі.

Слайд 20.

Чи актуальна тема зрадництва у наш час? (Варто згадати твори Василя Шкляра «Маруся», «Чорний ворон», «Троща»)

Висновок.

Людина, яка перекреслила своє добре ім’я зрадою народних інтересів, лихими вчинками – постать справді трагічна. Ні внуки, ні правнуки не зможуть пишатися своїм предком. Це трагедія цілого роду і народу. Особистість, що втратила народну повагу, вимагає співчуття і осуду.

Слайд 21

Прийом «Кошик» (Додаток 3)

Розмістити абсолютні вічні цінності та їх антиподи у «Валізу» або «Смітник», які гімназисти візьмуть із собою в майбутнє, а які потрібно викинути у смітник.

Добро Зло

Совість, правда, віра, надія, любов, чесність, справедливість, гідність,

мудрість, милосердя, прощення,великодушність, благородство тощо Несправедливість, нечесність, зневіра, ненависть, жорстокість, байдужість, лукавство, злопам'ятність, бездушність, підлість

Слайд 21

Рефлексивний екран

Сьогодні я дізнався(лась)…

Я усвідомила...

Урок дав мені для життя

 

Додаток 1

Правила проведення дискусії:

  1. Чітко визначте свою точку зору й аргументи до неї.
  2. Вступаючи у дискусію, не починайте її з тих питань, за якими ваша думка не збігається з думкою вашого опонента.
  3. Використайте метод Сократа, який полягає у тому, що свою думку ви ділите на маленькі частинки, і кожну пропонуєте у формі запитання.
  4. Аргументи не слід пропонувати у низхідному порядку, краще розпочинати з більш сильних доведень і такими ж сильними завершувати.
  5. Пам'ятайте дію психологічного закону роботи пам'яті, запропонованого Г. Еббінгаузом, на якому побудовано "правило рамки": найбільше запам'ятовуються початок і кінець виступу.
  6. Уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте.
  7. Умійте почути та зрозуміти опонента.
  8. Не переривайте свого співрозмовника.
  9. Волійте не перемогти, а знайти істину.
  10. Майте мужність визнати свою неправоту і просити критичного обговорення запитання.

1.      Перш ніж сперечатись, продумай головне, що ти хочеш довести.

2.      Якщо ти прийшов на диспут, обов’язково виступи і доведи свою точку зору.

3.      Говори просто і зрозуміло, логічно і послідовно.

4.      Говори лише те, що тебе хвилює, у чому ти переконаний, не стверджуй того, в чому не розібрався сам.

5.      Сперечаючись, не перекручуй думки, з якою ти не згоден.

6.      Не повторюй того, що до тебе вже було сказано.

7.      Не розмахуй руками, не підвищуй тону, найкращий доказ - точні факти, тверда логіка.

8.      Поважай того, хто з тобою сперечається: намагайся нічим не образити співбесідника, тому що така поведінка свідчить про те, що ти не тільки сильний в дискусії, але й добре вихований.

 

Додаток 2

Вислови про зраду

Немає страшнішого лиха, ніж зрада одного.

Зрадив Батьківщину - зрадив самого себе.

Якщо ціна хороша, можна душу продати, але країну не зрадь ніколи.

Зрадників ненавидять навіть ті, кому вони служать.

Зраджуючи Батьківщину, ти зраджуєш рідну         матір

Чужий хліб солодкий, але якщо він куплений          зрадою, то ним і вдавитися можна.

Батьківщина не забуває зрадників. Навіть любляча мати здатна суворо покарати сина.

Люби свій край в радості і не кидай у біді.

Зрада огидна сама по собі, але, коли зраджують Батьківщину, немає злочину страшніше.

 

Додаток 3

Совість                         правда

віра                     надія

любов        чесність справедливість гідність

мудрість    милосердя прощення

великодушність благородство несправедливість нечесність      зневіра ненависть жорстокість байдужість

лукавство злопам'ятність бездушність підлість

Урок літератури 6 (10) кл. профільний

Тема уроку: “Талан” – драма з життя української інтелігенції, змалювання нелегкої долі акторів. Марія Заньковецька як прототип образу Лучицької. Морально-етичні проблеми сім’ї та становище українського театру за п’єсою.

Мета: ознайомити учнів із соціально-побутовою драмою, допомогти усвідомити її ідейно-мистецьку цінність, розвивати навички виразного читання драматичних творів, їх аналіз: прищеплювати любов до театру, розвивати досконалість мистецтва, усвідомлювати, що життєва позиція кожного впливає на усього суспільства.

Цілі Учні знатимуть: зміст драми; суть порушених у ній соціальних і морально-етичних проблем, цікаві факти з життя Марії Заньковецької.

Учні вмітимуть: аналізувати соціально-побутову драму та характеризувати проблеми, порушені у ній, висловлювати власне судження про них.

Міжпредметні зв’язки: театр, кіно, музика.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет М. Старицького, М. Заньковецької, твори

М. Старицького, афіша “Талан”, квіти, шкатулка з прикрасами, срібний вінок.

ТЛ: соціально-побутова драма.

Методи, прийоми і форми роботи: кольоровий настрій, характеристика образів, “незакінчене речення”, аналіз заголовку твору, есе, робота з текстом, виразне читання, представлення проектів.

Оформлення дошки: портрет М. Старицького, М. Заньковецької.

Епіграф: Сцена ж, – мій кумир, театр – священний храм для мене!

І. Карпенко-Карий

Перебіг уроку

Актуалізація опорних знань.

І. Мотиваційний етап навчальної діяльності учнів.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (“Побажай мені успіхів!”), нам допоможе у цьому покровителька театру Мельпомена.

2. “Хвилина мудрості”.

2.1. Учні читають есе “Що таке талан?”.

2.2. “Незакінчене речення”. “Талан” – це... (“Який ви б підібрали синонім до слова “талан”, або епітет, означення?).

Словом “талан” – називають долю, життєвий шлях кого-небудь або ж щасливу долю, щастя, успіх, удачу.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Формування вмінь та навичок школярів.

  1. Слово вчителя про М. Старицького, М. Заньковецьку.

П’єса корифея національного театру М. Старицького, 170-річчя з дня народження якого українська культурна громадськість святкуватиме у грудні цього року, «Талан», цілком присвячена театральному середовищу і розповідає про складний і хвилюючий світ духовного життя українських провінційних акторів. Письменник показує їх побут, професійні та поза сценічні взаємини.

2. Перегляд фрагментів з фільму про Марію Заньковецьку – творчий проект “Зоря українського театру”.

Колись давно, в Іудеї, йшов апостол-рибалка, просто убога людина, а назустріч йому – знеможена жінка, знесилена важкою працею, простягла до нього руку.

“Сестро, ти не бачила і увірувала, я нічого не маю, ні золота, ні срібла, але за те, що ти повірила, даю те, що маю, Святий вогонь та невмируще життя”.

Ці слова були сказані Марії Заньковецькій її подругою, Людмилою Старицькою-Черняхівською, і стали підсумком усього її життя.

3. Інформаційний проект Гупало Соломії (презентація “Перлина українського театру”).

4. Ігровий проект. Зустріч із М. Заньковецькою.

З відстані нинішнього дня можемо судити про будь-які акторські таланти минулого тільки за спогадами та відгуками сучасників.

5. Практико-орієнтовані проекти (відгуки про М. Заньковецьку).

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Слова учителя.

Сценічне життя п’єса розпочала в бенефіс М. К. Заньковецької у Москві 26 березня 1894 р., де у той час гастролювала трупа М. Садовського. Роль Лучицької бенефіціантка зіграла тоді з величезним успіхом, але пізніше відмовилась від неї, мотивуючи це тим, що їй важко грати саму себе.

Як ви думаєте, чому вона відмовилась грати цю роль?

Таблиця-анкета драматичного твору

1. Назва “Талан”
2. Автор М. Старицький
3. Жанр Соціально-побутова драма
4. Тема “Драма із побуту малоруських акторів”. Про трагічну долю талановитої української актриси в умовах тогочасного суспільства кінця ХІХ ст.
5. Ідея Найвища мета служителів мистецтва – віддавати народові свій талан.
6. Конфлікт Роль мистецтва в суспільстві.
7. Присвята Марії Костянтинівні Заньковецькій (Адасовській).
8. Прототипи

Лучицька – Марія Заньковецька,

Безродний – Старицький.

9. Основа твору Історія життя однієї актриси (окремі моменти із життя Заньковецької, Старицького), чий талант поставив під питання її життєвий талан.
10. Образи

М.І. Лучицька, А.П. Квітка,

Ю.С.Котенко, М.Жалівницький.

11. Художні прийоми  
  1. Проект-гра “Відгадай, хто я!” (“Темна конячка”) (Лучицька М.І., Квітка А.П., Котенко Ю.С., Жалівницький Марко).

Марія Лучицька – обдарована, має благородніший намір служити народній справі, розчаровується і зневірюється.

Квятковська – бездарна, чистолюбниця, підступна, брехлива і дворушна, стала мало не безпосередньою причиною загибелі Лучицької.

Юрій Котенко – антрепренер, заздрісний, жадібний до наживи, розпусник.

Аврал Юркевич – представник преси, репортер газети, не має своєї думки, піддається впливу брудних пліток за кулісами, рецензія – це просто мізерний заробіток для нього.

Антось Квітка – безвольний чоловік, що швидко збайдужів до дружини, все більше піддається намовам матері.

Анкета літературного героя

1. Прізвище, ім’я, по батькові  
2. Місце проживання  
3. Національність  
4. Вік  
5.

Сімейний стан

(на початку твору і в кінці)

 
6. Освіта  
7. Посада  
8. Риси характеру  
9. Улюблені заняття  
10. Взаємини з людьми  
11. Погляди  
12. Покликання (побажання, мрія, покарання)  
  1. Хто є представниками інтелігенції? (Лучицька М.І., Квітка А.П., Котенко Ю.С., Жалівницький Марко).
  2. Про що мріяли прогресивні люди того часу? (віддано служити своєму народові).

Виразне читання: дія ІІ ява Х (Лучицька, Палашка)

Щодо театру були різні думки – віддавати народові свій талан (Лучицька і Безродний), інші – театр – це лише джерело прибутку (Котенко, Аврав Юркевич), театр – мистецтво має бути тільки розважальним (Квятковська).

  1. Чому “Талан” – називають драмою української інтелігенції? (прагнення до самореалізації були високими, але можливості самовираження в тогочасному суспільстві – незначними).
  2. Як автор змальовує нелегку долю акторів? (складне матеріальне становище, непроста морально-етична атмосфера всередині провінційного театру й навколо нього: інтриги, невдачі сімейного життя тощо).
  3. Основна увага драматурга приділялася постаті талановитої актриси Лучицької. Це видно хоча б із того, що драма побудована на епізодах з її роботи й життя. Усі інші постаті або сприяють, або ж заважають її талантові.

Виразне читання дія ІІ кінець яви VII (Лучицька)

  1. Чому акторка у розквіті кар’єри залишає сцену і змінює свої переконання? (після тривалих вагань, важкої душевної боротьби, під тиском жалю і незгасимого почуття кохання до Квітки, Лучицька повірила його запевненням, зважилася залишити сцену і стати його дружиною).
  2. Чи знайшла героїня щастя у сім’ї? З якими проблемами вона зіткнулася? (морально-етичними).

1. Чи знала вона про інтриги за її спиною?

2. Що є основою міцного шлюбу?

3. Чи не приречена їхня сім’я з самого початку? (вони не вінчаються у церкві, а вводять усіх в оману).

Виразне читання дія ІІІ ява IV (Лучицька)

10. Чому сумує за сценою, за товаришами по мистецтву? (М. Старицький у своїй драмі певним чином висловлює ідею “сродної праці”, яку проповідував Г.Скоровода. Лучицька роздвоюється між сім’єю і театром і все ж потяг до останнього перемагає).

***Драма “Талан” різномовна.

11.Якою мовою говорять персонажі? Чому? (учасники трупи – українською; Антипов і мати Квітки – виключно російською, а решта – мішаною, ще й з неправильними зворотами (такої “натуральної” мови, щоправда, вимагала тодішня театральна критика, але драмі це зашкодило).

12. Чому Антось Квітка завжди говорить українською, а у сцені ревнощів – російською? (бо ним керує не серце, а холодний прагматизм).

Виразне читання дія третя ява одинадцята (тільки слова Лучицької)

13. Лучицька знову повертається на сцену. Як її зустріли? Хто змінив своє ставлення до неї? (Котенко, бо уже сам став режисером, і для нього головне – прибуток).

Особливість IVдії яви ІІ “сцена на сцені”, уривок з драми “Богдан Хмельницький” (яка тоді була заборонена цензурою. М. Старицький приймав це як лихо, яке треба вміти перебороти усіма засобами).

Дискусія. У V дії є такі діаметрально протилежні слова:

Лучицька “... життя марно пройшло. Не справдились ні мрії, ні надії!”

Безродний “... немарно пройшло ваше молоде життя.”

Якої думки притримуєтесь ви? Чи мало сенс життя Марії Лучицької? (учні висловлюють свої думки, дискутують).

Слова учителя.

Як велика артистка Марія прагне змінити світ на краще! Заради цього вона жертвує собою, сім’єю. Сцена для неї – усе, і вона не могла бути щасливою поза театром. На її долю випало багато випробувань, але своєму покликанню вона не зрадила. Це достойно оцінили сучасники: «Хай ми не тішимо тепер слухача новинкою та диковинкою, але наше народне життя з його радощами і горем великим, наша рідна мова з’єднали його з меншим братом, прихилили серце до його. І поміг цьому і ваш талант».

Закінчується трагічна історія життя артист­ки хвилюючим епізодом: тяжкохвору Лучицьку прийшли привітати українські та російські студенти – шанувальники її таланту, відданого театру, народові.

Вислухавши привітання, знеможена артистка говорить: «Надміру, надсилу... сьогодні мені щастя. Благодарю всех, всех. Видите, как я тронута. Ось воно... найвище щастя!».

Марія Лучицька помирає з вірою у велике майбутнє рідного театру.

V. Закріплення знань, умінь та навичок.

Створення “асоціативного дерева” гармонійної особистості.

VІ. Рефлексія. Сенкан (“білий вірш” 5-ти рядковий).

Підсумок уроку.

На цьому закінчується наш урок, присвячений драмі з життя української інтелігенції, змалюванні нелегкої долі акторів та становища українського театру. Його творили люди одержимі. Мабуть, кожен із них мав повне право поставити свій підпис під словами І. Карпенка-Карого: «Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!».

Учениця читає вірш “Життя – театр”.

“Незакінчене речення”.

Мені сподобалось...

Мене вразило...

Мене обурило...

Я навчився...

VII. Домашнє завдання. Скласти тести до теми “Українська драматургія і театр 70 – 90-х рр. ХІХ ст.”

Додаток

Анкета літературного героя

1.1. Прізвище, ім’я, по батькові  
2.2. Місце проживання  
33. Національність  
44. Вік  
55.

Сімейний стан

(на початку твору і в кінці)

 
56. Освіта  
77. Посада  
88. Риси характеру  
99. Улюблені заняття  
110 Взаємини з людьми  
11 Погляди  
112 Покликання (побажання, мрія, покарання)  

Тема: Любов Пономаренко. “Гер переможений”. Наскрізний гуманістичний пафос новели. Художні засоби його втілення.

Теорія літератури: новела.

Мета: ознайомити учнів з фактами життя і творчості Л. Пономаренко; розвивати вміння аналізувати зміст художнього твору, його проблематику; вчити семикласників висловлювати власне судження щодо прочитаного; навчити висловлювати свої думки щодо ролі й значення гуманізму у розвитку людства і духовності людини.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменниці, мультимедійні матеріали.

Методи, прийоми і форми роботи: “кольоровий настрій”, передбачити “незакінчене речення”, ланцюжок думок (відповідей), метод “прес” (“я вважаю, що...”), прийом “угу” (“так, так”), есе, робота з підручником, метод “збери намисто”, рефлексія досягнень.

Епіграф уроку:

“Відкрила для себе Любов Пономаренко гіперобдаровану письменницю...”

Оксана Забужко

Хіду року

І. Повідомлення теми і метиуроку. Мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності до уроку: “Побажай мені успіхів”, “Кольоровий настрій”.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Учні зачитують есе “Чи важко бути людиною?”

ІII. Актуалізація опорних знань і досвіду учнів.

Про Любов Пономаренко ми дізнаємося із пізнавальної програми “Відомі українці”.

Слововчителя.

Ми не випадково почали розмову з запитання “Чи важко бути людиною?”. Якщо відповідати на це запитання неабстрактно, а згадуючи реальні ситуації, досвід, який ми почерпнули із попередніх уроків, то, виявляється, іспит на право називатися цим високим іменем ми складаємо досить часто, навіть часом і не задумуючись.

Бути людиною, говорити все це добре, ставитися до людей, любити їх.

А сьогодні ми розкриємо ще одну грань цієї проблеми – бути людиною, коли тобі важко, коли ти зазнав поразки, коли тебе принижують, коли, здається, про це й думати зайве.

З огляду на назву нашої загальної теми “Ти знаєш, що ти людина”, які цілі ви поставите перед ознайомленням з новим твором.

1. Цілі і мета (визначають самі учні).

2. Що таке гуманізм? (визначення подано на мультимедійній дошці).

Гуманізм – 1. Прогресивний рух, спрямований на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв її прагнень і бажань.

2. Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності, людяність.

Мораль – система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та суспільства.

3. Узгодженняплануроботи(з метою досягнення поставлених цілей).

IV. Опрацюваннянавчальногоматеріалу.

1. Передбачення. Про що може бути цей твір з такою назвою.

2. Читання новели вчителем. Уважно прослухайте цей твір, дайте відповідь на запитання. Продовжте незакінчене речення.

Я думаю, що цей твір про...

3. Яке емоційне враження від твору? Що найбільше вразило?

4. Де відбуваються описані події? Коли? (у двох часових площинах – минулому і теперішньому).

5. Змальовані картини подані очима дівчини чи дорослоїжінки? (і дівчинки, і дорослої жінки).

6. Чому полонені змінили своє ставлення до будівництва?

7. Чому діти жорстоко ставились до полонених (мультимедійні матеріали)? З чиму них асоціюється слово “німець”, з яким синонімом (німець – зло)? (див. додаток).

8. Чому полонених стали жаліти місцеві жителі, особливо жінки (уміли прощати, милосердніші)?

9. Що спонукало Фрідріха садити квіти? Що він відчував, що думав при цьому?

10. Як ви гадаєте, чи авторка має на увазі під “маленькою грядочкою” “маленьку державу”?

11. Як ставились діти до Фрідріха?

12. Чому Фрідріх прощав дітям їхні образи.

13. Фрідріх закінчив життя самогубством. Кульмінація. Прочитати у тексті. Як ви думаєте це лише вказує на факт, чи дає оцінку? Чому ви так думаєте?

14. Що вразило дівчинку, яка сиділа на вікні (розв’язка)?

Квітка-нагідка (календула). У різних народів є свої назви, виходячи з уявлень про особливості цієї квітки. У Португалії та Іспанії, чудо-диво квітка. Німецькою Ringelblume– кільцева троянда, золота квітка, ритуальна квітка.

Квіти найчастіше жовтогарячого, оранжевого чи жовтого кольору.

Автор подає нам незвичайну розв’язку – дівчинка бачить квітку.

15. Що символізує ця квітка – добро перемагає зло навіть після торжества зла.

16. Коли вперше дівчинка відчула власну провину й вину своїх ровесників перед Фрідріхом. З допомогою якої художньої деталі автор нам це показує.

Хрест із прутиків – символ вироку смерті.

17. Які ще художні деталі ви можете виокремити в тексті? (останній абзац ще одна розв’язка).

Фотографія німецьких дівчаток, лист у вічність, ще один найдорожчий скарб людської доброти.

За півстоліттяу будинку не тріснула жодна стіна – це натяк, що творча праця завжди потрібніша й приносить людям більше задоволення, ніж руйнація, якою є війна.

V. Робота в парах.

1. Обговоріть і запишіть основну ідею (думку) твору.

Війна відворотне, жахливе явище. Треба в будь-якій ситуації залишатися людиною й “воздається заподіяне за зло”.

2. ПорівняйтеізголовноюдумкоюЛюбовіПономаренко.

Отже, з допомогою яких художніх засобів автор втілює гуманістичний пафос новели (поєднання часових площин і художніх деталей).

VII. Роботаізстаттеюзісловника “новела”.

VIII. “Роботазнамистом”.

Скласти намистини “оповідання”, “новела”.

Оповідання

  • Невеликий за обсягом прозовий художній твір;
  • мінімальна кількість героїв;
  • дві або три події з життя головного героя;
  • можуть бути описи, роздуми, відступи.

Новела

  • Невеликий за обсягом глибокопсихологічний твір;
  • незвичайна життєва подія розгортається дуже динамічно;
  • герої люди, які потрапили в складні життєві обставини;
  • розв’язка (закінчення) драматична часто трагічна.

ІХ. Домашнє завдання. Прочитати новелу, отриману в дарунок від вчителя “Любов і проліски”. Поділитися своїми враженнями від прочитаного.

 

Тема: Образи руських князів. Наскрізна ідея патріотизму

Мета:Розкрити ідею «Слова…»; проаналізувати проблему патріотизму; розвивати вміння характеризувати героїв.

Без минулого немає майбутнього.

                                                       О. Довженко

Перебіг уроку

Організаційний момент

Слайд 3 1. Незакінчене речення.

Для мене історія – це

Слайд 6 2. «Асоціативний диктант» (до вказаних числівників доберіть асоціації).

  • 1184 похід у степ Святослава;7000 полонених захопив 417 князів
  • 1185 похід Ігоря 4 князі9 днів 10 ТРАВНЯ ПОЧАВСЯ БІЙ
  • 3 дні тривав бій1187(1188)написане «Слово»1782 список передано Катерині ІІ 1802
  • 1812 згорів рукопис «Слова»1985 ЮНЕСКО оголосила роком
  • 800річчя описаного в творі20 разів у тексті вживаються слова руська земля

Чому цифри зображені різними кольорами?

Слайд 7. 3.Цитатний диктант.     Хто за словесним портретом?
1.«.... славен князь,
Міццю розум оперезав,
Мужністю сердечною нагострив». Ігор
2. «Один брат, один світ світлий...,
Обидва ми Святославовичі».Всеволод
3. «Хочу,-  каже, - з вами, русичі, ...списа зломити
При полі Половецькому...». Ігор
4. «А ... дорогами небитими
Помчалися к Дону великому». половці
5. «Біжить Гзак сірим вовком стелеться...
К Дону великому».
6. «Славний яр-тур Всеволод!
Стоїш ти на полі ратному,
Сиплеш на воїнів стрілами».
7. «Той-бо Олег мечем незгоду кував
Стріли розсівав по землі».
8. «Пересів Ігор із сідла золотого
В сідло невольницьке».
9. «Зронив тоді великий ...
Золоте слово, зо слізьми змішане». Святослав
10. «Як та чайка-жалібниця
Стогне вона рано-вранці». Ярославна
11. «Коли Ігор соколом летить,
Овлур сірим вовком стелеться».
12. «Сказав Боян, піснетворець давній
Часу Олега ще й Ярослава,
Про дні сказав Святославові».

Слайд 8 Відповідь.

Слайд 10, 11.

4.Паспорт твору

  • Автор: невідомий
  • Рід літератури: ліро-епос
  • Жанр:ліро-епічна поема
  • Тема:зображення невдалого походу князя Ігоря
  • Ідея:заклик до єднання в боротьбі проти зовнішнього ворога
  • Основна думка:в єдності сила

5.У майстерні художниці (Пригадати сюжет за малюнками)

Слайд 13 І. Образна характеристика героїв. Опрацювання таблиці.

  1. Слайд 14 Проблемне питання

Як ви вважаєте, кого з руських князів можна назвати справжнім патріотом своєї батьківщини?

  1. Слово - зізнання Ігоря (прийом перевтілення)

Слайд Орієнтований план щодо характеристики образу князя Ігоря.

1. Ігор Святославович — головний герой найдавнішої пам'ятки давньоруської літератури.

2. Портрет і зовнішність героя.

3. Риси характеру князя:

А) мужність і відвага;

б) рішучість і винахідливість

; в) гордість і егоїзм;

г) самовпевненість і честолюбство.

4. Поведінка Ігоря під час:

А) застережень природи; б) бою; в) перебування в полоні.

5. Князь Ігор — уособлення епохи свого часу.

. Слайд 15. Гра «Вільний мікрофон».

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Князь Ігор — позитивний чи негативний персонаж»?

За яких обставин ви вперше знайомитеся з князем Ігорем? Які ваші перші враження від цього персонажа?

• Як до Ігоря ставиться його військова дружина?

• Чим керується герой, вирушаючи в похід?

• Чому князя не лякає затемнення сонця?

• Яким чином виявляється благородство Ігоря під час бою?

• Як тримається герой у полоні?

• Дослідіть, як ставиться до свого героя автор «Слова...»

• Із чим пов'язана поразка князя Ігоря? Чи не свідчить це про невміле ведення військової справи героєм?

• У чому полягає виховне значення цього образу?

Бесіда

1.Яким же був князь-славолюб Ігор Святославович?

2.Хто такий Ігор Святославич? Чи можемо ми, спираючись на текст, дізнатися про його зовнішність (Словесне малювання

. ( Високий, стрункий,має величну осанку,дуже тіло.Це фізично сильна і витривала людина.

Найвиразніше з-поміж персонажів схарактеризовані руські князі: Ігор (через короткий опис його і більшою мірою через його вчинки та сум і радість

3.Чи мала поразка Ігоря трагічні наслідки? Які риси вдачі сприяли цьому?

4.Чи усвідомив князь свою провину перед батьківщиною, чи щирим було його каяття? Чому Русь простила Ігореві?

5.Що ми можемо сказати про ідейну суть цього образу?

Яким автор зображує Ігоря .

Позитивні                       Негативні

Хоробрий           егоїстичний

Відважний нерозважливий

сміливий марнославний

благородний безрозсудний

гарний промовець недалекоглядний

вольовий політична короткозорість,

Якби розвивалися події, якби Ігор не допустився помилки ?

ІІІ. Яким був Всеволод Святославович?

Розповідь буй-тура Всеволода (через дану ним характеристику свого війська, його бій із половцями)

Образ Всеволода від очевидця.

Образ Всеволода – це образ воїна – рубаки. Недаремно ж у творі його названо буй-туром. Військове молодецтво Всеволода викликає захоплення:

Мотив любові до рідної землі проходить через образ Всеволода, хоча і є підтекст звинувачення князя у байдужості до долі батьківщини. Він забув не лише про свої рани, не дорожить власним життям.

Всеволод мужній, сміливий, але в той же час його характеризує внутрішня ніжність до брата Ігоря: «Один брат,Один світ світлий – ти, Ігорю!

Оба ми є Святославовичі»(Додаток 1)

1.Всеволод нагадує основними рисами Ігоря

Мужній, відважний, відданий обов’язку, гордий за свою дружину, розуміє роль взаємодопомоги в бою.

Слайд 16 .Чому Всеволод пішов у похід? Чи може він звинувачувати Ігоря? Чи несе він відповідальність за поразку нарівні із Ігорем? (Хартія вільної людини)

Слайд17 В образі Святослава втілено ідейний пафос твору. Історичні джерела свідчать, що київський князь як громадський і політичний діяч був зовсім звичайим.

1. Яким постає у творі Святослав?

2. Чому автор ідеалізує його?Чи можна вважати сон віщим?

3. До кого звернене золоте слово? (До Рюрика)

4. Чому його виголошує саме київський князь.

Образ князя Святослава
 Орієнтовний план характеристики
1. «Великий грізний» київський князь.
2. Видатний полководець.
3. Піклувальник про долю рідної землі, спустошеної кочівниками-нападниками.
4. Святослав–видатний державний діяч, патріот рідної землі.
5. Ставлення до вчинку Ігоря.
6. Оспівування автором мужності і хоробрості князя київського.
7. Власне ставлення до вчинків та дій князя Святослава.

Прийом перевтілення. Слово – заклик. Святослава

Чільне місце у творі відводиться образові київського князя Святослава. Цей образ ідеалізований. Автор створив ідеал наслідування. Він прославляє далекосяжного воєначальника, його попередню перемогу над половцями. Святослав мудрий, по-батьківськи ставиться до всіх князів засуджує їх чвари.

2. Робота над текстом твору. Бесіда за питаннями:

• Як зреагував Ігор на складну ситуацію, в якій опинився його брат Всеволод? (Ігор полки завертає: Жаль-бо йому милого брата Всеволода)

• Чим закінчилася битва «на березі блискучої Каяли»? (Сватів напоїли І самі полягали За землю Руськую)

• Про що свідчать рядки з твору: «Никне трава жалощами, А дерево з тугою к землі приклонилась»?
• Кого звинувачували князі у своїй поразці? ( /Почали князі про малеє – «севеликоє» — мовити І самі на себе крамолу кувати)

• Як сприйнялася поразка русичів на Батьківщині? (Жони руські заПлакали, мовлячи: «Уже нам своїх милих лад Ні мислію помислити, Ні думою здолати, Ні очима огледіти, А золота і срібла того не мало Загубити...»)

• Застосовуючи текст твору, опишіть страждання землі Руської від горя, яке її охопило. (І застогнав же, браття, Київ з тугою, А Чернігів напастьми. Тоска розлилася по Руській землі, Печаль буйна тече Серед землі Руської...)

• За що докоряв Святослав своїм синам?

• У чому була заслуга Святослава? (..Наступив на землю Половецькую. притоптав горби і яруги...)

• Прокоментуйте рядки з твору: «Тут Ігор — князь висів із сідла злотого Та в сідло невольниче...»

• Для чого автор «Слова...» протиставляє сина Ігоря батькові Святославу?

• Про що бачив сон Святослав? Яким передчуттям пройнявся князь від побаченого?

• Кого у творі названо соколами? Як склалася їх доля? («Уже соколам тим крильця повтинали поганих шаблями, а їх самих опутали У пута залізні...»)

• Як за допомогою природи автор твору намагається передати лихі часи, страждання, горе русичів? (...Два Сонця затемнились Оба Багрянії стовпи поласились...)

• Які зміни відбулися на землі Руській із завоюваннями її половцями? (На ріці на Каялі тьма світ покрила; По Руській землі простерлися половці, Наче пардуже гніздо. Уже упала хула на хвалу, Уже вдарило насилля на волю, Уже кинувся Див на землю...)

Слайд 19 Метод «Прес» Як ви вважаєте, кого з руських князів можна назвати справжнім патріотом своєї батьківщини?

Метод ПРЕС: Учні висловлюють свої думки використовуючи слова(я вважаю, що...), обґрунтовують її (... тому, що...), наводять приклади на підтвердження своєї думки (наприклад, ...) та роблять висновки (отже, ...).

Рефлексія.

Слайд 20 Чи актуальна ідея «Слова про похід Ігорів» у наш час?»

Додаток 1

Слово – зізнання Ігоря (прийом перевтілення)

Я, князь Новгород-Сіверський Ігор,внук Олега Святославовича Гориславовича, нащадок Ярослава Мудрого. Мені 34 роки Пішли ми на землю половецьку за землю Руську.

Йшли довго. На дев’ятий день опівдні мусили зупинитися, бо сонце нараз кудись щезло і настала темінь, на небі мерехтіли зорі. Тривожно стало в кожного на серці. Досвідчені бояри порадили відкласти похід, бо затемнення сонці, за повір’ям, віщує лихо: не буде успіху в походу. Та я не зважив на пораду. І військо, переправившись через Донець, рушило далі , де два дні стояло табором – очікувало брата Всеволода із дружиною.

Об’єднавшись, ми , князі, продовжили похід. У п’ятницю, 10 травня, вранці на русинів кинулася ворожа кіннота. Готові до бою, вишикувані у бойовий лад руські воїни пішли на зближення із супротивником. Немало половців було вбито, ще більше забрано в полон, захоплено багату здобич та дорогоцінності, але мені нічого не потрібно , бо взяв тільки стяги половецькі

Руське військо заночувало в степу. А на світанку наступного дня його оточили половці, як густий бір. Билися мої воїни з ворогами не на життя, а на смерть цілий день до вечора суботи, увесь вечір і цілу ніч.

Фатальний кінець уранці в неділю: не витримавши навали чисельних половецьких орд, почали тікати допоміжні війська з осілих кочівників. Я кинувся їх завертати, потрапив у полон, а згодом половці захопили інших князів. Дружина панічно відступала, багато воїнів було порубано, а решта потонула в Торських озерах.

Здобувши перемогу, половці ринулися на Русь, принесли їй багато руйнувань і горя. Таким чином, невдалий похід звів на нівець усі минулі досягнення у боротьбі з половцями. Саме через мою нерозважливість, самовпевненість,честолюбність,без розсудливість, недалекоглядність і нарешті політичну короткозорість ми зазнали поразки.

Полон.Неволя . У полоні я почав усвідомлювати і переоцінювати власні дії, зрозумів ,що на мені лежить відповідальність за долю рідної землі. Розкаяння охопило мене.

Через якийсь час з допомогою половця Овлура вдалося мені втекти з неволі. Неначе у відповідь на благання люблячої моє дружини Ярославни природа сприяє втечі з полону. Одинадцять днів добирався до Дінця, а звідти – до Новограда-Сіверського, але спочатку до Києва до святої Богородиці Пирогової,спокутувати свій гріх.

Додаток 2

Розповідь буй-тура про своє військо

«Поруч з Ігорем бачимо Всеволода. Мимохідь згадує хоробрість цього князя, що «чимало мужності показав». У «Слові...» воєнна доблесть його прославляється в особливо піднесеному тоні. Як буйний тур, б'ється він у передовому загоні, прискає на ворогів стрілами, гримить мечем об ворожі шоломи, і куди не повернеться він у січі, там лежать голови половецькі. Він, як і брат, шукаючи слави, готовий забути для ратних подвигів і про батьківський престол князівський, і про милу жінку свою.

Зате про своїх бойових товаришів говорить він з особливою теплотою і гордістю.

Сповиті під сурмами, виплекані під шоломами, бувалі воїни Всеволода завжди готові до бою з ворогом; наче сірі вовки в полі скачуть вони, не боячись небезпеки, шукаючи собі честі, а князеві слави.

Відвага й благородство «русичів» (війська Ігоревого, його «дружини»), їх нехтування небезпекою і самою смертю, байдужість до багатої здобичі, якою вони мостять мости по болотах та багнистих місцях, — усі ці якості викликають в автора пошану. Недаремно він і про зброю «хоробрих русичів» згадує з таким замилуванням і, говорячи про тих, що полягли за землю Руську, знаходить слова, які найглибше передають його сум і повагу.

  

Додаток 3

Прийом перевтілення . Слово – заклик. Святослава

Чільне місце у творі відводиться образові київського князя Святослава. Цей образ ідеалізований. Автор створив ідеал наслідування. Він прославляє далекосяжного воєначальника, його попередню перемогу над половцями. Святослав мудрий, по-батьківськи ставиться до всіх князів засуджує їх чвари.

. Автор не раз підкреслює успіх його походу проти половців, коли Святослав полонив половецького хана Кобяка. Перемога ця показана в епічних образах — гіперболах. Святослав «наступив на землю Половецьку, притоптав горби і яруги, скаламутив ріки й озера, висушив потоки й болота, а поганого Кобяка, як вихор, вирвав, щоб кинути полоненим у гридниці* Святославовій.

Святослав, один з усіх сучасних авторові князів, по-справжньому вболіває душею, бачачи князівські незгоди. Засуджуючи легковажну славолюбність Ігоря і Всеволода, що не погодили своїх дій з іншими князями, Святослав, однак, сумує, висловлює співчуття розбитим князям і намагається своїм закликом підняти всіх до нового походу проти половців. Цей заклик до об'єднання молодших князів на боротьбу за справедливу справу оборони батьківщини від половців займає центральне місце в творі.

Святославові властивий ширший, ніж іншим князям, підхід до дійсності. У розумінні подій, відносин між князями він стоїть вище, ніж будь-хто з князів. Це величний образ мудрого володаря, авторитет якого для співця «Слова...» здається непорушним.

Якщо в молодших князях автор показує риси відважних войовників, які, проте, не розуміють спільних інтересів, то в образі «грізного князя київського» поєднуються якості могутнього полководця і мудрого політика. 1 ніби на підтвердження його правоти і авторитету автор, підступаючи від історичної дійсності, змушує Ігоря після повернення з полону прямувати в Київ до Святослава. Отже, цей образ найближчий співцеві «Відповідно до ідейного змісту твору Святослава автор називає великим київським князем. Як видатного полководця, його вихваляють німці і венеційці, греки і «морава». Та й недаремно: це ж бо він нещодавно своїми «сильними полками і харалужними мечами» розгромив орди половців.

Святослав турбується про долю рідної землі: Спустошення Русі через князівські міжусобиці та напади кочівників відгукуються в його серці болем. Та й хіба можна бути байдужим, коли узбережжя рік «засіяні кістками руських синів», коли «сумують голоси, поникли веселощі», не чути голосу орачів?

Святослав — видатний державний діяч, справжній патріот і благородна людина. Картаючи Ігоря й Всеволода за свавілля, що призвело до нового лиха, він звертається з закликом до інших князів помститися «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославовича». Цим він хоче об'єднати всіх князів, щоб зміцнити Київську державу, зробити її могутньою і незборимою.

Тема: Групи часток за значенням

Культурологічна тема: Сторінками “Кобзаря” Т. Шевченка

Мета: Формувати вміння розрізняти групи часток за значенням: формотворчі, заперечні, модальні. Розвивати в учнів вміння працювати самостійно, зв’язно висловлювати думку, уміння виділяти головне. Виховувати любов до творчої спадщини Т. Шевченка.

Урок формування навичок і вмінь

Обладнання: портрет Т. Шевченка, вишитий рушник, “Кобзар”.

Перебіг уроку

І. 1. Організація класу.

2. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів.

Бесіда.

  1. Який розділ науки ми вивчаємо?
  2. Що ж вивчає морфологія?
  3. Які частини мови ми зараз вивчаємо? Назвіть їх?
  4. Чому прийменник службова частина мови?
  5. Чому сполучник службова частина мови?

Побудьте в ролі вчителя. Розкажіть граматичний матеріал про частку як службову частину мови. Використовуйте наведений приклад.

І на оновленій землі врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі.

У розповіді дайте відповідь на запитання:

  1. Чому частки належать до службових слів?

2. Яка службова функція часток?

3. Які ще функції в мові виконують частки?

4. Дайте визначення часток?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Вибірковий диктант. Визначити основну думку твору. Виписати частки.

Вічне слово

З-поміж безлічі книг з якими має справу історія світової літератури поодиноко виділяються ті, що увібрали в себе науку віків і мають для народу значення таки заповітне.

До таких належить “Кобзар”, книга, яку народ український поставив би на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.

Дивовижна ж доля цієї книги. Поезії, що входять до неї складалися на тернистих дорогах поетового життя. Трохи не більшість поезій написані аж за межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. О. Гончар.

–       Випишіть частки. Вкажіть групу. (би – ф., трохи не – вказівка на кількість, таки, ж, аж – виділення окремих слів).

–       Визначте основну думку твору? (місце “Кобзаря” у національній духовній спадщині українського народу).

Напередодні річниці з дня народження Т. Шевченка ми проводимо урок “.Сторінками “Кобзаря”.

2. Перевірка домашнього завдання (частки, які учні виписали з поезій “Кобзаря”).

ІІІ. Вступні вправи.

1. Пояснювальний диктант.

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте граматичний зв’язок у реченні.

(Не) втирайте (ж) мої сльози, (не) хай собі л...ються, чуже поле поливають (що) дня і (що) ночі.

2. Дивлюся на море широке, глибоке,

Поплив би на той бік – човна не дають

Чому частки називаються формотворчими. Які граматичні форми вони утворюють.

3. Сіяло сонце, в небесах ані хмаринки.

Не вмирає душа наша, не вмирає воля.

Рано-вранці, в пилипівку,

Якраз у неділю побігла я за водою (увиразнення значення слів).

В селі здалека палати – бодай ви терном поросли (спонукання).

IV. Первинне застосування здобутих знань (пробні вправи).

1. Завдання з елементами гри. “Третій зайвий”.

Визначити зайву частку в групі. Визначити їх розряд за значенням.

Хай, нехай, ні (формотворчі).

Саме, хай, якраз (увиразнення значення).

Ніби, не, ані (заперечні, невпевненість).

Навіть, ну, лишень (виділення окремих слів).

Уже, би, хоча б (виділення окремих слів).

Чи, невже, годі (вживання для оформлення).

Давай, ось, егеж (ствердження).

2. Творча вправа.

Поводитися просто; просто знайома пана; носить виключно з принциповості, виключно таланить; говорить прямо, прямо тобі наречена; це тільки як належне, тільки не у вихідний.

а) поясніть значення виразу як належне (як те, що треба, повинно бути);

б) розподіліть вирази у два стовпчики:

1 – ті, що мають у своєму складі частку;

2 – ті, що мають слова однозвучні з частками, до якої частини мови вони належать. Установіть, від яких частини мови походять частки просто, виключно, прямо, тільки. Знайдіть частку займенникового походження (тобі);

в) доберіть синоніми до прислівника виключно (винятково) і до частки виключно, тільки, лише; до прислівника прямо (відверто) і частки прямо (просто).

3. Робота на дошці.

Як то тяжко блукать в світі сироті без роду (частка, підсилення висл.).

Легше плакать, як ніхто не бачить (сполучник).

V. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах (тренувальні вправи).

1. Прочитайте речення, знайдіть у них частки, визначте до якої групи за значенням вони належать.

1. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила: Отаку-то їй причинну Ворожка зробила!

2. На чужині не ті люди, – Тяжко з ними жити! Ні з ким буде поплакати, Ні поговорити.

3. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?

4. Чужі люди не спитають – Та й нащо питати? Нехай плаче сиротина, Нехай літа тратить!

5. Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали зраділи б старому.

6. А я таки мережить буду тихенько білії листки.

7. Праведная душе! Прийми мою мову! Не мудру,та щиру. Прийми, привітай. Не кинь сиротою, як кинув діброви, прилине до мене хоч на одно слово Та про Україну мені заспівай!

8. Грає кобзар, виспівує – аж лихо сміється...Була колись гетьманщина, та вже не вернеться.

9. Хіба краща є за тебе?

10. Ані півня, ні собаки; Тільки із-за гаю Десь далеко сіроманці вовки заливають. 11. Удвох кажуть і плакати мов легше неначе. За творчістю Т. Шевченка.

VI. Творче перенесення знань, умінь і навичок у нові або змінені умови (творчі вправи).

1. Скласти невеличку розповідь письмово про любов Т. Шевченка до України “Шевченко і Україна”. Використовуючи словосполучення.

Ні на крок не відступати, життя немиле, зобов’язані виключно йому, куди краще за всіх, як би то не було, ні за яких умов, написав і нам, де там!

VII. Підсумки уроку.

  1. На які групи поділяються частки?
  2. Яку роль вони виконують?

Домашнє завдання. дописати твір-мініатюру.

Стрімкий розвиток сучасної цивілізації з притаманними йому швидкими змінами технологій, зростанням ролі інформації, розширенням свободи людини ставлять перед Новою українською школою завдання докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня як суб’єкта й проектувальника життя, створення життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще власне життя і життя своєї країни. Формування компетентностей – володіння людиною відповідною компетенцією, що включає її особистісне ставлення до неї й предмета діяльності – є однією із найбільш актуальних проблем сучасної освіти.

Актуальність досвіду. Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимогу часу. Сьогодні випускнику необхідні не тільки знання, а й високий розвиток різних типів компетентностей, які допоможуть йому відповідати вимогам реального «дорослого» життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство.

Специфіка викладання української мови як предмета, що засобом слова формує думку, розвиває мислення, тісне поєднання української літератури з іншими видами мистецтва сприяє формуванню ключових компетентностей: комунікативної, інформаційної, соціальної, полікультурної, продуктивної творчої діяльності (креативної), саморозвитку й самоосвіти. Вони передбачають здатність особистості здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні види діяльності, ефективно розв’язувати відповідні проблеми і можуть бути умовно названі як «здатність до діяльності»; забезпечують безпосереднє спілкування учнів, що сприяє формуванню комунікативної компетентності, ґрунтується на навчанні у взаємодії, що передбачає організацію спільної роботи, налагодження контактів задля розв’язання навчальних завдань, взаємонавчання, активацію досвіду безконфліктних відносин.

Саме тому на уроках української мови й літератури особливої уваги вчитель надає формуванню ключових компетентностей гімназистів шляхом використання інноваційних технологій, які забезпечують сучасні потреби школярів. Це й зумовило актуальність досвіду.

Практичне значення досвіду полягає в інтеграції інноваційних педагогічних технологій, розробці напрямів навчальної діяльності педагога на уроках словесності, зокрема:

  • -визначення шляхів формування ключових компетентностей під час вивчення навчального матеріалу;
  • -активізації творчої діяльності гімназистів;
  • -урізноманітненні методів мотивації гімназистів до результативного навчання, наданні їм вільного вибору прийомів пізнавальної взаємодії;
  • -створенні ситуації спільного успіху, самореалізації, саморозвитку, самоактивізації особистістного «Я».

Науково-теоретичне підґрунтя досвіду. Як методологічна основа забезпечення цілей, змісту і якості освіти компетентнісний підхід розглядається значною частиною зарубіжних дослідників, серед яких найбільш відомі Дж. Равен, Дж. Боуден, С. Маслач, М. Лейтер, Е. Шорт, Е. Тоффлер, Р. Уайт, А. Бермус, Р. Хайгерті, А. Метью та інші. Компетентнісний підхід у системі вищої та загальної середньої освіти є предметом наукового дослідження вітчизняних науковців – І. Бабина, І.Дичківської, П. Бачинського, Я. Кодлюк, О. Локшиної, Л. Пильгун, О. Пометун, С. Ралькіної, В. Гузєєва, А. Гіна, О. Когут, Л. Пироженко, А. Фасолі.

Досвід спирається на ідеї використання технології інтерактивного навчання (О. Пометун, В. Шарко), особистісно зорієнтованого начання (І. Якиманська, І. Бех, А. Фасоля), ідеї використання ігрових прийомів (В. Саюк, Г. Токмань, В. Корнєєва), технології критичного мислення (А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Клустер, О. Пометун), впровадження ІКТ (О. Бондаренко, В. Заболотний, Г. Козлакова, О. Міщенко), проектної технології (І. Баханов, В. Гузьєв, І. Єрманов).

Термінологічна база досвіду

Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності.

Особистість – це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб’єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних взаємин, спілкування і предметної діяльності.

Ключова компетентність – комплекс характеристик особистості, що дає можливість ефективно діяти у різних сферах життя.

Педагогічна технологія – сукупність психологопедагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування ферм, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Лихачов).

Провідна ідея досвіду полягає в тому, що вміло використаний на уроках словесності арсенал інноваційних технологій допомагає актуалізувати здібності обдарованої особистості, спрямувавши їх на продуктивну компетентну діяльність.

Інноваційна значущість. Реалізація досвіду передбачає раціоналізацію методики викладання української мови й літератури в контексті формування єдиного освітнього інфопростору, оптимізацію структури уроку з урахуванням цільових установок на формування ключових компетентностей гімназистів.

Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї та інновацій в організації навчально-виховного процесу

Суть педагогічного досвіду Зуляк Г. Я. полягає в пошуку ефективних методів і прийомів формування ключових компетентностей гімназистів на уроках української мови і літератури. Педагогічна майстерність учительки виявляється у вмінні поєднувати продуктивні інноваційні технології із традиційними, мотивовано моделювати уроки різних типів і структур. Її досвід базується на:

  • знанні вчителем індивідуальних особливостей кожної дитини;
  • креативному мисленні, здатності до постійного пошуку;
  • організації навчання за умови систематичного провокування мисленнєвої діяльності школяра;
  • створенні на уроці оптимальних умов для формування ключових, загальнопредметних та предметних компетентностей.

Педагогічний хист Зуляк Г. Я. виявляється в умінні вміло поєднати продуктивні інноваційні методики із традиційними, мотивовано моделювати уроки різних типів і структур. Уроки вчителя – це наполеглива дослідницька робота, під час якої учні спільно із наставницею через чітко продуману систему запитань і вправ відкривають таємниці слова, розв’язують послідовний ланцюжок навчальних проблем.

До ключових компетентностей, які Зуляк Г. Я. прагне сформувати в учнів при вивченні української мови і літератури, належать:

  • комунікативна компетентність;
  • інформаційна компетентність;
  • компетентність продуктивної творчої діяльності;
  • компетентність саморозвитку й самоосвіти;
  • полікультурна компетентність;
  • соціальна компетентність.

Зуляк Г. Я., організовуючи особистісно і комунікативно зорієнтований освітній процес на уроках словесності, конструктивно поєднує, інтегрує сучасні педагогічні технології, спрямовані на розвиток особистості, що дозволяє вчителю створювати власні комбінації, а не заглиблюватися в суть однієї технології.

На уроках української мови і літератури вона використовує такі інновації:

Інтерактивне навчання – форма організації пізнавальної активності, що створює комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність;

Особистісно-зорієнтоване навчання – організація навчального процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особистості учнів, рівень розвитку їх здібностей

Метод проектів – це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються

Інформаційно-комунікаційні технології – засіб навчання, який практикує проведення уроків з використання сучасних технологічних засобів.

Технологію критичного мислення – вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту, незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці.

Реалізуючи концепцію мовної освіти в Україні, що орієнтує на виховання національно-мовної особистості, громадянина, людини, яка шанує українську мову як державну, дбає про належний рівень мовної культури, значну увагу Галина Ярославівна приділяє формуванню духовно багатої мовної особистості, виробляє вміння й навички комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

Комунікативна компетентність формується завдяки постійній роботі із культури мовлення, засвоєння правил успішного спілкування, вміння слухати співрозмовника, установлення і підтримування контакту із ним, формулювання запитань і чіткої відповіді на них, аргументованого доведення власних думок. Учні вчаться будувати монологічні та діалогічні висловлення різних типів, жанрів мовлення, беруть участь у дискусіях. Як результат, гімназисти вміють аналізувати твердження, враховувати альтернативні погляди, синтезувати набуті знання й робити висновки, приймати рішення, складати висловлення відповідно до ситуації спілкування. Їм дозволено вільно розмірковувати, робити припущення, установлювати очевидність або безглуздість сказаного.

Учитель уміло використовує інтерактивні технології, які формують уміння та навички працювати та діяти в команді, колегіально обговорювати спільні завдання.

Це і «Мікрофон», «Ажурна пилка», «Мозкова атака», «Незакінчене речення».

Урок мови починається із вправи «Мікрофон» чи «Продовж речення»: Сьогодні на уроці я хочу навчитися…

Незрозумілим для мене є…

Я вже знаю…чи Я хочу знати… У рефлексії наприкінці уроку учні повідомляють, чи досягли успіху, чого навчилися, що не зрозуміли, що було відкриттям на уроці. Це сприяє постановці мотивації, налаштовує на продуктивну роботу. З метою актуалізації особистісного досвіду, їх креативної мотивації педагог використовує вправи «Малюємо настрій», «Побажай однокласникові удачі», «Кошик добра», використовуючи доречний навчальний матеріал.

Учні багато працюють над культурою усного та писемного мовлення, збагаченням словникового запасу, вмінням добирати найвлучніше слово, будувати асоціативні кущі тощо.

На уроках у середніх класах учитель часто використовує складання сенкана, асоціативного куща, «Дерева рішень». Ці прийоми інноваційного навчання розвивають асоціативне мислення, вміння аналізувати та зіставляти явища.

Сенкан (прийом для стислого узагальнення знань) учні складають як на уроках мови, так і літератури.

Асоціативний кущ використовується найчастіше, якщо учням зустрічаються незрозумілі слова. За допомогою цієї вправи шляхом добору слів-синонімів чи слів-асоціацій нова лексема краще засвоюється. Із кількома словами куща учні складають речення. Добро – милосердя, благо, доброчинність. Україна – Вкраїна, земля батьків, предківська земля, отчина, рідний край.

Достатньо ефективною для формування комунікативних компетентностей учнів є технологія розвитку критичного мислення. Реалізуючи її на уроках мови й літератури вчитель забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, сприяє міцному засвоєнню програмового матеріалу, створює ситуації активної участі гімназистів, коли кожен може сказати: «Я не згоден», «Я думаю інакше».

Рольові ігри «Зустріч»: розмова з Долею (за твором «Близнята» І. Липи), «Я вчитель», «Я редактор» розвивають інтелект, логічне мислення, мотивують учнів до пошуку, роздумів через бажання досягти успіху. Улюбленою формою роботи на уроці мови є лінгвістичні ігри (аукціон знань, бліц-турнір, лінгвістичний волейбол, «Хто швидше?», «Хто більше?», які спонукають гімназистів до активної продуктивної навчально-пізнавальної діяльності. Визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації, допомогти їм навчитися через досвід та почуття допомагають також технології «Програвання сценки», «Перевтілення», ситуативного моделювання. Учні перевтілюються в персонажів творів і від їх імені виголошують думки: слово-прощання з рідною землею (Іван, «Камінний хрест» В. Стефаника), слово-зізнання (Ігор, «Слово про похід Ігорів»), слово-заклик (Святослав, «Слово про похід Ігорів»), розповідь буй-тура Всеволода про своє військо («Слово про похід Ігорів»), слово-сповідь (Сава, «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого ) тощо. Висловленню власних думок сприяє прийом «Мозкової атаки». Чому Всеволод пішов у похід? Чи може він звинувачувати Ігоря? Чи несе він відповідальність за поразку нарівні із Ігорем? Чи висвітлюється тема зрадництва в українській літературі?

Метод «Прес», вчителька використовує для висловлення позицій учнів. Як ви вважаєте, кого з руських князів можна назвати справжнім патріотом своєї батьківщини? (Висловіть свою позицію (я вважаю, що...), обґрунтовую її (... тому, що...), наводжу приклади на підтвердження своєї думки (наприклад, ...) та роблю висновки (отже, ...).

Прийом «Незавершене речення» використовує Галина Ярославівна як на початку уроку (для мене історія – це…, зрада – це…), так на етапі рефлексії, коли учні мають змогу обмінятися думками, додати новий досвід, здобуті знання в систему особистісних компетенцій. Наприклад, за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»: Іван Дідух не зможе жити на чужині, бо….

На уроках літератури вчитель практикує самостійне будування запитань до прочитаного художнього твору, виучуваного теоретичного матеріалу, адже від вміння правильно поставити запитання залежатиме глибина відповіді. Це можуть бути запитання різного виду.

1. Поставте шість журналістських запитань: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? Представте свої запитання. Обговоріть, чи були вони влучними, цікавими.

2. Поставте десять запитань учителю.

3. Поставте п’ять запитань письменнику.

4. Доберіть запитання, які б ви хотіли задати…

5. Почергові запитання.

6. Запитання Сократа.

З метою формування комунікативної компетентності вчителька використовує інтерактивні вправи: робота в групах, розігрування ситуацій (складання діалогів, інсценізація уривків художніх творів), кейс-метод, «Гарячий стілець», «Акваріум», «Мозкову атаку», рольові ігри, читання з маркуванням тексту, «Ажурну пилку».

«Я досліджую» – прийом, що дає змогу учням генерувати нові ідеї з допомогою різного роду досліджень. Повторюючи тему «Складнопідрядні речення», гімназисти пригадують види підрядних речень та формулюють запитання: Які є види складнопідрядних речень? Які граматичні особливості мають складнопідрядні речення? У якому стилі мовлення найчастіше вживаються складнопідрядні речення?

Компетентність продуктивної творчої діяльності виявляє здатність до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв’язання навчальних завдань. У цьому контексті вчитель використовує завдання креативного типу, як-от: продовжити текст твору (створити власне закінчення новели «Інтермецо», змінити розв’язку етюду «Цвіт яблуні» М. Коцюбинського), скласти твір-послання письменникові чи літературному героєві, придумати лінгвістичну казку, створити словесні портрети частин мови, скласти кросворд, написати свої асоціації до дат, що мали велике значення в житті письменника, вибрати із тексту слова, що могли б стати епіграфом до уроку, обґрунтувати свій вибір. Учитель активно використовує проектні технології, на уроках учні описують уявні картини, самостійно систематизують матеріал у вигляді схем, таблиць, захищають власні проекти («Нескорена Українка» (Велич життєвого подвигу Лесі Українки), 10 клас, «Т. Шевченко і рідне Тернопілля», 9 клас). Уміло застосовує навчання в дискусії.

Дискусійний компонент (міні-дискусія) включається у структуру уроку на етапах перевірки домашнього завдання чи закріплення щойно вивченого матеріалу:

  • Чи вірить Іван, що на чужині він знайде щастя?
  • Чим для нього є розлука з батьківською землею?
  • Чому, виїжджаючи за океан у часи В. Стефаника, люди переживали душевні трагедії, а в наші часи (як сказав би І. Дідух) «з віскоком ідут» (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»)?
  • Що означає жити, з правдою не розминаючись (казка «Про Правду і Кривду»)? Чому, на вашу думку, Тугар Вовк урятував життя Максимові? («Захар Беркут» І. Франка)?

Диспути у старших класах формують активну життєву позицію учнів.

  • Що таке щастя?
  • Герасим Калитка скупий чи ощадливий?
  • Чіпка – борець за справедливість чи злочинець?
  • Емансипація жінки: досягнення чи недолік цивілізованого суспільства?
  • Чим страшний фанатизм? (М. Хвильовий, «Я (Романтика)»)
  • Чи завжди кохання приносить щастя? («Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника).

Творчі здібності гімназистів Галина Ярославівна розвиває за допомогою різнорівневих завдань.

Творче конструювання сприяє розвитку креативних здібностей учнів.

Уважно прочитати текст. Питальні речення перебудувати у спонукальні. Визначити способи дієслів.

Щодня ми чистимо взуття. А чи дбаємо про чистоту нашого сумління?

Кожного тижня прибираємо у квартирі. Як часто наводимо лад у душі?

Перемо одяг від бруду. Чи звільняємось від скверни?

Заняттями спортом оздоровлюємо тіло. Чи зміцнюємо свій дух?

Словник:

Скверна – заст. що-небудь мерзенне, порочне; те, що викликає огиду.

Одночасно із запропонованими видами роботи складаємо асоціативний кущ до слова «скверна»: зло, бридота, злочин, підлість.

Учитель часто практикує написання творчих робіт на основі диктанту цінностей: Вдячність, милосердя, радіти, щастя, серце, гуманізм, вічність, допомагати, вірність, зрада, співчуття.

На яку тему можна написати твір, використавши ці слова?

Галина Ярославівна вчить гімназистів творити.

Емоційні асоціації – художнє моделювання «на замовлення», відтворення емоційного стану людини через художні засоби слова, пошук влучних образів. Учні пишуть твори-образки на задану емоційну ситуацію:

Дощові краплини за коміром

Квітка у руках закоханої дівчини

Захід сонця очима романтика

Дощ через сприйняття песиміста

Непередбачена яма на дорозі

Цікавою формою роботи є словесне малювання.

  • Опишіть, якими ви уявляєте Дажбога, Берегиню.
  • Опишіть, яку картину ви уявляєте, читаючи початок балади «Тополя».
  • Опишіть цвіт папороті.
  • Опишіть ситуацію. Пофантазуйте: що було б, якби вам зустрілися хухи або потерчата, що ви попросили б у Долі?

Учитель пропонує написати твори за поданим початком або виконати завдання перетворення літературного жанру: перетворити вірш І. Франка «Чого являєшся мені?» у лист. Цей вид роботи активізує творчу діяльність, навички перетворення одного літературного виду в інший, стимулює учнів до створення власних художніх зразків.

Кращі творчі роботи зберігаються в кабінеті української мови і літератури в папці «Поетична скарбничка», вони слугують взірцем для написання творів.

Дуже важливим напрямком роботи на уроках мови й літератури є формування в підлітків інформаційної компетентності, тобто оволодіння вміннями самостійно та продуктивно працювати з різноманітними друкованими й електронними джерелами, застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, володіння прийомами самостійного здобуття нових знань, високий рівень розвитку пізнавальних процесів, уміння працювати в умовах пошуку, дослідження.

На уроках літератури у старших класах учні самостійно добирають цікавий матеріал про письменників, висловлювання про їхню творчість, створюють презентації, буктрейлери, літературно-музичні композиції, складають паспорти твору, узагальнювальні таблиці, схеми, ментальні карти тощо, використовуючи нові інформаційні технології. Наприклад, у підготовці до уроку «Чи кожен здатен винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину…» (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест») учні-стефаникознавці шукали факти із життя письменника, учні-журналісти формулювали питання для персонажів твору, учні-теоретики визначали ознаки експресіонізму у творі, мовознавці досліджували багатство художніх засобів.

У процесі опрацювання інформації старшокласники вчаться аналізувати її та висловлювати своє критичне ставлення до неї. Під час вивчення творчості М. Старицького (тема уроку-дискусії «Трагедія Сави Чалого як зрадника національних інтересів свого народу. Утілення у творі народного погляду на зраду і побратимство. Проблема побратимства і зради у творі. Суперечливість і трагічність образу Сави Чалого») на початку уроку учням запропоновано запитання «Чи можна простити зраду?».

Наприкінці уроку, використовуючи прийом «Обери позицію», учні висловили свою думку.

На уроках мови формує вміння опрацьовувати інформацію на підставі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо. Наприклад, використовує дослідження-аналіз. Тут активно на уроках учитель використовує ІКТ, мультимедійну технологію.

Працюючи над розвитком соціальної компетентності, учитель стимулює діалогічне спілкування, проводить тренінги соціальної активності, практикує написання творів за темами «Якби я був президентом (директором, прем’єром)». Галина Ярославівна вміло використовує виховні можливості навчального матеріалу, працює над формуванням патріотичних почуттів, поваги до історії, традицій, мови як феномена, державних символів.

Оволодіння певними знаннями, предметними і загальнопредметними уміннями й навичками, способами діяльності дає можливість розширити життєву компетентність учнів (здатність до саморозвитку й самоосвіти). Тому великої уваги надає Галина Ярославівна мотивації, опорі на особистий досвід учнів, на вже відоме й вивчене, сприяє організації самоосвітньої діяльності шляхом індивідуальних, випереджувальних завдань, завдань за інтересами (дібрати музику, підготувати ілюстрації, дидактичні матеріали). Гімназисти складають словникові диктанти, розробляють тестові завдання, складають кросворди й опорні таблиці, залучаються до розробки вікторин, сценаріїв, літературних свят, випускають стінгазети та плакати.

У центрі роботи ставить особистість дитини, створює для гімназистів ситуації успіху, доброзичливо коментує їх відповіді на уроці, забезпечує оптимальні умови для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, врахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочує до самостійності у вивченні предметів, самопізнання і саморозвитку, усвідомлення своїх здібностей і віри у власні сили.

З метою формування полікультурної компетентності Зуляк Г. Я. використовує ігрові технології: рольові ігри «У театрі», «Екскурсія у світ прекрасного», засідання клубу любителів музики.

Часто вчитель проводить нетрадиційні уроки: урок-галерея, урок-літературна вітальня.

На уроках літератури в середніх класах Галина Ярославівна часто практикує рольову гру «Перевтілення», коли учні переказують текст від імені героїв, використовує інсценізації творів. До уроків вона вміло добирає музику, живописні ілюстрації, проводить аналогію із творами зарубіжної літератури.

Зуляк Г. Я., використовуючи ефективні методи і прийоми, створює всі передумови для успішного засвоєння навчального матеріалу і формування особистості із розвиненими ключовими компетентностями.

Результативність реалізації досвіду

У результаті використання інноваційних технологій на уроках словесності підвищився інтерес до вивчення предмета, вдосконалився освітній процес, створено атмосферу творчої діяльності учнів.

Зуляк Г. Я. плідно працює з обдарованою молоддю. Свідченням високого рівня сформованості ключових компетентностей є участь гімназистів в олімпіадах з української мови та літератури.

з/п

Навча-

льний рік

Прізвище, клас ІІ етап ІІІ етап  
1. 2013–2014

Томчук Євген (8 клас).

Шимків Софія (10 клас).

Друге

Третє

Третє  
2. 2014–2015 Лущинська Лілія (7 клас). Перше    
3. 2015–2016

Томчук Євген (9 клас).

Лущинська Лілія (8 клас).

Друге

Третє

   
4. 2016–2017

Томчук Євген (10 клас).

Турчин Софія (8 клас).

Друге

Друге

   

У Міжнародному конкурсі з української мови ім. П. Яцика

з/п

Навчаль-ний рік Прізвище, клас ІІ етап ІІІ етап ІV етап
1. 2014–2015

Лущинська Лілія (7 клас).

Томчук Євген (9 клас).

Перше

Перше

Перше  
2. 2015–2016 Лущинська Лілія (8 клас). Третє    
3. 2017–2018 Мерецька Анна (6 клас). Перше Перше  

У Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Т. Шевченка

з/п

Навча-

льний рік

Прізвище, клас ІІ етап ІІІ етап ІV етап
1. 2013–2014

Турчин Софія (5 клас).

Томчук Євген (7 клас).

Третє Третє    
2. 2014–2015 Лущинська Лілія (7 клас). Перше Перше Третє
3. 2015–2016

Турчин Софія (7 клас). Лущинська Лілія (8 клас).

Томчук Євген (9 клас).

Перше

Перше

Друге

Перше

 
4. 2016–2017

Турчин Софія (8 клас).

Томчук Євген (10 клас).

Лущинська Лілія (9 клас).

Перше

Друге

Третє

   
5. 2017–2018 Турчин Софія (9 клас). Перше Перше  

Гімназисти зі сформованими ключовими компетентностями успішно зреалізовують себе в житті. Учні Зуляк Г. Я. беруть активну участь у МАН України. Виконали і успішно захистили свої науково-дослідницькі роботи під керівництвом учителя такі учні.

  1. Обухівська Уляна. «Празький період літературної творчості О. Кандиби-Ольжича».
  2. Пархомюк Соломія.«Жанрова поетика романів Олеся Гончара».
  3. Галан Роман. «Початок видавничої праці Івана Франка (1875–1880 рр.)».
  4. Головатий Роман. «Астрономічна картина світу в поетичних творах Ліни Костенко: лінгвостилістичний аспект».
  5. Пелешок Аліна. «Авторські неологізми у творчості Ліни Костенко: структурно-семантичний і стилістичний аспект».

Гімназисти під керівництвом учителя беруть активну участь в українознавчій грі «Соняшник» упродовж 2014–2017 рр. і здобули 11 перемог всеукраїнського рівня.

У 2017 р. учениця Зуляк Г. Я., Кіцак Тетяна (10-В кл.), посіла ІІ місце на міському конкурсі «Зродились ми великої години», присвяченому 75-й річниці УПА.

Окрім того, учні активно беруть участь в конкурсах читців. Зокрема, Колінець О. посів ІІ місце в міському конкурсі читців (2016 р.) і І місце на обласному конкурсі читців (2017 р.).

Учитель брала участь у підготовці й розробці наскрізної змістової лінії навчальної програми «Підприємливість та фінансова грамотність» у частині «Фінансова грамотність» для 5–9 класів загальноосвітніх начальних закладів на уроках української мови і літератури (під егідою Інституту модернізації змісту освіти, м. Київ).

Галина Ярославівна бере активну участь у роботі гімназійної кафедри гуманітарних та суспільних дисциплін, проводить показові уроки та позакласні заходи, активно ділиться педагогічним досвідом формування ключових і предметних компетентностей гімназистів з колегами на засіданнях шкільних, міжшкільних та міських методичних об’єднань.

Відповідальна, добросовісна, толерантна у ставленні до людей, Зуляк Галина Ярославівна завоювала повагу та авторитет серед учнів, колег та батьківської громадськості.

 

ДИНАМІКА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ВЧИТЕЛЯ

Додаток 1

з/п

Етапи роботи над методичною проблемою Реалізація інтелектуальних ініціатив у методичній роботі Підвищення кваліфікації, самоосвіта Публікації на електронних та паперових носіях

Категорія,

звання

2017–2018

Використання інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ. Узагальнення та систематизація досвіду. Презентація педагогічних здобутків.

08.11.2017 р. – виступ на обласному семінарі-засіданні акмеоклубу вчителів УМЛ. Червень 2017 р. – участь у вебінарі «Педагогічна освіта в Естонії, або як змінилась роль учителя в цифрову епоху» Всеукраїнського Інтернет-марафону «Досвід успішних реформ естонської і фінської освіти для України. Європейський контекст».

Публікації конспектів у збірниках:

Українська мова 9 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Григор’єва, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2017. 240 с.

вища категорія,

старший

учитель

2016–

2017

Кореляція теми. Упровадження інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.

Презентація окремих педагогічних здобутків.

13.01. – 07.06. 2017 р. – участь у підготовці й розробці наскрізної змістової лінії навчальної програми «Підприємливість та фінансова грамотність» у частині «Фінансова грамотність» для 5–9 класів загальноосвітніх начальних закладів на уроках української мови і літератури, під егідою Інституту модернізації змісту освіти (м. Київ).

23.02.2017 р. – участь у роботі науково-практичної конференції «Освітній простір ХХІ століття: реалії, новації, перспективи».

20 березня – 8 квітня 2017 р. –

брала участь таких вебінарах:

Українська мова. 9 клас. Презентація нового підручника для 9 класу ЗНЗ з поглибленим вивченням філології (спікер: Караман С.О.).

Українська література. 8 клас. Українська проза. Ю. Винничук «Місце для дракона». Українська література. 9 клас. Компетентісно-орієнтовне навчання і сучасний підручник (спікер: Лобусова О. В.).

Українська мова. 9 клас. Презентація нового підручника для 9 класу (спікер: Омельчук С. А.).

Публікації конспектів у збірниках:

Українська мова 8 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. 240 с.

вища категорія,

старший

учитель

2015–

2016

Упровадження інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.   Травень 2016 р. – закінчила курси підвищення кваліфікації учителів УМЛ в ТОКІППО.

Публікації конспектів у збірниках:

Українська література 7 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. 272 с.

вища категорія,

старший

учитель

2014–2015

Розроблення моделей, алгоритмів, структур, створення методичних розробок. Початок упровадження інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.

Презентація моделі уроку з

використанням інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.

Опрацювання літератури:

Автомонов П. П., Автомонова О. О. Оптимальна технологія навчання: Методичний посібник. К., 1996.

Інноваційні технології навчання української мови та літератури // Укладач О. І. Когут. Тернопіль: Астон, 2005.

Публікації конспектів у збірниках:

Українська література 6 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2014.

вища категорія,

старший

учитель

2013–2014

Контент-аналіз нормативних документів.

Робота із науковою літературою.

Виступ на засіданні методичної комісії гімназії.

Липень 2013 р. – пройшла 44-годинний оновлений очний курс з програмою Intel «Навчання для майбутнього»

(версія 10.1).

Публікації конспектів у збірниках:

Українська література 5 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. 224 с.

вища категорія,

старший

учитель

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ УЧИТЕЛЯ – УСПІШНІСТЬ ЙОГО УЧНІВ

Додаток 2

з/п

Кількість учасників

і переможців мовно-літературних конкурсів та учнівських олімпіад з УМЛ (шкільний етап)

Кількість учасників

і переможців мовно-літературних конкурсів та учнівських олімпіад з УМЛ

(міський і обласний етапи)

Кількість учасників

і переможців українознавчої

гри «Соняшник»

(всеукраїнський рівень)

Результати

зовнішнього незалежного

оцінювання

кількість учасників кількість переможців

кількість

учасників

кількість переможців

кількість

учасників

кількість переможців

кількість учнів

у підгрупі

склали

на 170–190 балів

склали

на 191–200 балів

2017–2018

11-А, В – 5

10-Б – 8

9-А – 5

6-А – 8

1

1

3

3

5 4 28        
2016–2017

10-А, В – 9

9-А, Б – 8

8-А – 9

5-А – 7

5

3

3

5 5 19 3      
2015–2016

11-В – 3

9-А, В – 6

8-А, Б – 9

7-А – 4

1

4

3

3

6 6 24 11 14 8 6
2014–2015

10-В – 6

8-А, В – 8

7-А, Б – 7

2

4

3

4 4          
2013–2014

9-В – 7

7-А, В – 6

6-А, Б – 5

2

3

2

4 4          

Заступник директора

з навчально-методичної роботи                    Нова М. А.

Опубліковано в Досвід i інновації

                                                                          Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,

                                                                           Бо ти для мене совість і закон

                                                                                                                     Л. Костенко

Ведучий 1. Весна… Ще несміливо, ледь помітно ступаєш ти моєю рідною Україною. Твій прихід – це завжди свято. Свято оновлення, відродження, свято наших душ.

Ведучий 2. Кожному з нас здається, що він народжується на світ удруге, що весна ця – особлива, краща, світліша!

Ведучий 1. Весна… Ти подарувала світові таку величну Людину, душу української нації – Тараса Григоровича Шевченка. Хочеться торкатися його святих слів, читати й перечитувати сторінка за сторінкою його прості і мудрі поезії.

Ведучий 2. Тарас Шевченко… Такий великий, що бути більшим уже не можна. Як Україна. Як світ. Він безсмертний, як саме життя, тому став нашою долею і заповітом. На сторожі правди, любові й честі стоїть його слово. Його доля - це частка історії Батьківщини. Важко сказати, коли нам більше потрібний був Шевченко – чи в минулому столітті, коли в мороці пробивали українці стежку, чи тепер, коли відроджується так нелегко наша Україна? Мабуть, зараз таки більше. Доля його була гірка, та вона не зуміла перетворити золото його душі в іржу, його любов до людей у ненависть, а віру в Бога – у зневіру. Найкращий і найцінніший скарб дала йому доля лише після смерті – невмирущу славу.

Ведучий 1.                      З високих круч,

                                         Де синь небес прозора,

                                         Вливається в Дніпровські водограї,

                                          Де зеленіють верби і тополі,

                                         Де степ шумить квітками й травами щораз,

                                         Стоїть Тарас і дивиться на нас.

           Звучить пісня «Єсть на світі доля». На сцену виходять три дівчини –

Доля, Муза, Слава.

Доля

Ти не лукавила зо мною,                             І вивчився. А ти збрехала.

Ти другом, братом і сестрою                     Які з нас люде?

Сіромі стала. Ти взяла                                 Ми не лукавили з тобою,

Мене, маленького, за руку                         Ми просто йшли; у нас нема

І в школу хлопця одвела                             Зерна неправди за собою.

До п’яного дяка в науку.                             Ходімо ж, доленько моя!

«Учися, серденько, колись                         Мій друже вбогий, нелукавий!

З нас будуть люде», - ти сказала                 Ходімо дальше, дальше слава,

А я й послухав, і учивсь,                             А слава – заповідь моя.

Муза

А ти, пречистая, святая,                              Полинула, заспівала

Ти, сестро Феба молодая!                           Ти, золотокрила…

Мене ти в пелену взяла                               Мов живущою водою

І геть у поле однесла.                                   Душу окропила…

І на могилі серед поля,                                 І я живу, і надо мною

Як тую волю на роздоллі,                             З своєю божою красою

Туманом сивим сповила.                               Гориш ти, зоренько моя,

І колихала, і співала,                                      Моя порадонько святая!

І чари діяла… І я…                                         Моя ти доле молодая!

О чарівниченько моя!                                   Не покидай мене. Вночі,

Мені ти всюди помагала,                              І вдень, і ввечері, і рано

Мене ти всюди доглядала.                             Витай зо мною і учи,

В степу, безлюдному степу,                           Учи неложними устами

В далекій неволі,                                             Сказати правду. Поможи

Ти сіяла, пишалася,                                         Молитву діяти до краю.

Як квіточка в полі!                                         А як умру, моя свята!

Із казарми нечистої                                         Моя ти мамо! Положи

Чистою, святою                                               Свого ти сина в домовину

Пташечкою вилетіла                                       І хоть єдиную сльозину

І понадо мною                                                 В очах безсмертних покажи.

Слава

А ти задрипанко, шинкарко,                           Моя ти крале мальована.

Перекупко п’яна!                                             Бо я таки й досі.

Де ти в ката забарилась                                   За тобою чимчикую:

З своїми лучами?                                              Ти хоча й пишалась

У Версалі над злодієм                                      І з п’яними кесарями

Набор розпустила?                                           По шинках хилялась,

Чи з ким іншим мизкаєшся                             А надто з тим Миколою

З нудьги та з похмілля.                                     У Севастополі, -

Горнись лишень ти до мене,                           Та мені про те байдуже;

Та витнемо з лиха;                                            Мені, моя доле,

Гарнесенько обіймемось                                   Дай на себе подивитись,

Та любо, та тихо                                                 Дай і пригорнутись,

Пожартуєм, чмокнемося                                    Під крилом твоїм любенько

Та й поберемося,                                                 В холодку заснути.

Ведучий 2. У всякого своя доля і свій шлях широкий…

                 Лунає музика. Виходить жінка з хлопчиком, сідають на лаву,

            Хлопчик кладе голову на коліна матері. Вона співає «Колискову».

Хлопчик: Матусю, а правда, що небо на залізних стовпах тримається?

Мати: Так, синку, правда.

Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

Мати: Бо коли людина на світ приходить, Бог зірку запалює, і горить та зірка, поки людина не помре. А як помре, зірка падає, гасне Бачив?

Хлопчик: Бачив, матусю, бачив… Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її зірка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді зірка такої людини світить ясно, і світло це далеко видно.

Хлопчик: Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати: Старайся, мій хлопчику (Гладить його по голові).

                                        Матір з сином виходять.

                                       Пісня «Зацвіла в долині»

Ведучий 1. Кажуть, що дитячий світ обмежений. Діти бачать тільки те, що навколо них, поряд. Вони живуть у своєму «маленькому світі» і не прагнуть більшого.

Ведучий 2. Та це не про малого Тараса. Куди ведуть шляхи? Де закінчується небо? Що там – попереду? Все турбувало його дитячу уяву. Від матері він пізнав ласку і доброту, від батька – мудрість і зустріч з книгою, а від діда – героїчні сторінки історії рідної України.

                 Учні виходять по одному і читають уривки.

«Було колись – в Україні… Хоч трохи спочине». («Іван Підкова»).

«Гомоніла Україна… Серце усміхнеться» («Гайдамаки»).

«Наш отаман Гамалія… Згинуть на чужині!» («Гамалія»).

«За горами гори… І воля святая!» («Кавказ»).

Ведучий 1. Кожна нація, якій пощастило відкрити і висловити свою творчу ідентичність, своє глибинне самопізнання, основу національної культури, осягнула це могутнім словом свого національного пророка. Серед тих щасливих, вибраних народів є і ми, українці. Поляки дістали Міцкевича, німці – Ґете, англійці мають Шекспіра, італійці – Данте, ми, українці – Тараса Шевченка. Він для нашого народу явище унікальне.

Ведучий 2. Зі спогадів Миколи Костомарова: «Тарас Шевченко прочитав мені свої недруковані твори. Мене брало страхом… Я бачив, що Шевченкова муза роздирала завісу народного життя… Сильний зір, міцні нерви треба мати, щоб не осліпнути від раптового світла істини… Горе відчайдушному поетові! Він забуває, що він людина…»

Ведучий 1.             Подай душі убогій силу,

                               Щоб огненно заговорила,

                               Щоб слово пламенем взялось.

                               Щоб людям серце розтопило,

                              І на Украйні понеслось,

                               І на Україні святилось

                               Те слово, Божеє кадило,

                                 Кадило істини…  

                Пісня «Думи мої…»

Читець

                                Сто років… ні! Відколи люд живе,

                                 І жито жовте, і волошки сині.

                                 Відколи небо голубе пливе

                                 На нашій, на зеленій Україні! –

                                 В серцях плугатарів і ковалів,

                                 В дівочій пісні, в пісні парубочій,

                                 І там, де біль, і там, де правий гнів,

                                 І там, де щастя променіють очі,

                                 Найбільший там, де повстання пожар,

                                 Найбільше там, де полум’я і порив,

                                 Живе один з найбільших в світі творів –

                                Шевченка невмирущого «Кобзар».

Ведучий 2. «Кобзар» в нашій історії – це не просто книга, це сплав непримиренності до катів і неприйняття духовного рабства. Вона призначена «для пробудження усіх синів у всі століття», як сказав поет. Недарма її називають українською Біблією, яка створює навколо себе таку духовність, в якій мають виростати всі покоління народу. Сам народ визнав «Кобзаря» своєю безсмертною книгою. У творах поета переплелися долі кріпачок з долею неньки-України, боротьба гайдамаків та козаків з боротьбою народу за щастя і волю. Духовну велич і красу Кобзар підніс на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ.

                                                 Там найдете щире серце

                                                   І слово ласкаве,

                                                   Там найдете щиру правду,

                                                   А ще, може, й славу…

                     Уривок із «І мертвим, і живим…»: «Доборолась Україна… Молю вас, благаю!»

Ведучий 1. Особливо вражає в творчості Шевченка тема жіночої долі. «Наймичка», «Катерина», «Тополя», «Відьма», «Сова», «Слепая», «Мар’яна-черниця», «Марина», «Титарівна», «Марія». Великий Кобзар бачив у жінці духовну красу, обожнював материнство, уславлював вірність і щирість, не прощав аморальності і жорстокості. Немає у світовій літературі іншого поета, який би так ніжно, з любов’ю оспівав у своїй творчості жінку – матір усієї Землі, берегиню, продовжувачку роду.

                     Учениці виходять по одній і читають уривки:

«Хіба забув Катерину?.. Я винесу тобі сина» («Катерина»).

«Полюбила чорнобрива… Як серденько знає» («Тополя»).

«Молодиця рада та весела… Росте, виростає» («Наймичка»).

«У нашім раї на землі… Щасливая!..» («У нашім раї на землі»).

Ведучий 2. Невмирущі слова Тараса Шевченка:

                                         І на оновленій землі

                                         Врага не буде, супостата,

                                         А буде син і буде мати,

                                          І будуть люди на землі.

-         є ідеалом для багатьох поколінь і для нас нині, коли ми взялися за будівництво власної хати – держави Україна, бо як казав незабутній Кобзар: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».

Читець

                            Ти шукаєш любов – а вона все ховається в очі,

                             Ті єдині, глибокі, як світло зорі серед ночі,

                             А вона все відводить рукою той образ розмитий.

                             Научися, Тарасе, на відстані серця любити.

                             Не шукай в небесах, ні на кручах, ні в білій хатині,

                             Ні в пустелі пекельній, ні в райській своїй Україні,

                             Ні в Оксаниній пісні, ні в згаслих слідах Катерини,

                             Ні в красі розіп’ятій твоєї журної Марини.

                             Ходить боса любов по землі неземній споконвіку:

                              Не судилась ні жінці вона, ні тобі, чоловіку.

                             Лиш єдиній Душі – щоб світилась, як Божа росиця,

                             Щоб любила цей світ – і до сліз не могла налюбиться.

Ведучий 1. І Тарас любив. Любив щиро. Любив матір і батька, сестер і братів, любив свою Оксану, любив друзів, закохувався, любив Україну, любив свій народ. Любив Бога. І ця любов допомагала йому жити й творити, допомагала мріяти про звичайне людське щастя.

Читець. «І досі сниться: під горою…»

                         Пісня «Зоре моя вечірняя»

Ведучий 2.                        

                             Я знову повертаюся до нього,

                             Читаю, перечитую «Кобзар»,

                             Ні! Україна не була убога –

                             Поклав ти серце на її вівтар!

                             Нове життя ти дав батьківській мові,

                             Ти віщі думи в пісню перелив,

                               Де запеклася дума твоя в слові,

                               Страждав, ненавидів і жив.

Ведучий 1. Увійшовши в світ Шевченка, можливо, зрозуміємо, звідки в нього та всеосяжна любов до України, її народу та усіх чесних людей світу, звідки брав він сили вистояти в боротьбі проти зла, не зломитися; звідки в нього такий високий духовний світ і геніальний талант.

               Виходять усі учасники дійства і по черзі говорять:

-         9 березня – особлива дата в нашій країні. В цей день Україна вшановує свого великого сина Тараса Григоровича Шевченка.

-         Тарас Григорович прожив усього 47 років,

-         Із яких 24 був у кріпацтві,

-         10 років мучився в солдатській неволі на засланні

-         І всього 13 років був вільною людиною.

-         У 80- роках ХХ ст. відкрили нову планету, яку назвали «Кобзар».

-         На Марсі є кратер ім. Т. Шевченка.

-         Вчені знайшли мінерал, який назвали Тарасовіт.

-         В горах Кавказу є пік Шевченка.

-         Іменем Т. Шевченка названо міста і села, вулиці і площі.

-         Пам’ятники Шевченкові стоять під небом у далекій Канаді, Угорщині, США, Франції, Парагваї.

-         Його твори видані на 33 мовах світу.

Ведучий 2. І нам потрібно знати його твори, його життя. Ми називаємо його Кобзарем. Так поет назвав книгу всього свого життя – «Кобзар», вона стала настільною для всього нашого народу.

                                               Спи спокійна, Тарасе!

                                               Нащадки твої

                                               Словом шани й любові тебе пом’янули,

                                               І народи Вкраїни

                                                Заповітів священних твоїх не забули.

                                 Пісня «На високій дуже кручі».

Читець. Молитва до мови (К.Мотрич)

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку,

м'яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог – Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби!

Мово мого народу! Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй віщим і вічним Словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю. Русь – Україну возвелич! Порятуй народ її на віки!

Ведуча 1. Доброго дня, шановні присутні! Вітаємо вас з Днем української писемності та мови!

Ведуча 2. Розпочинаємо усний журнал, присвячений цьому величному святу.

Ведуча 1.Перегорнувши сторінки журналу, ми ще раз припадемо устами до живодайного джерела української мови, до влучного слова, її мелодійності і милозвучності. І все це - наша мова…

Ведуча 2. Наша мова - вишукана, легка і гнучка, образно багата, мелодійна .

Ведуча 1. Відкриваємо першу сторінку журналу – Історичну.

Гробниці, кості й мумії мовчать,

А слово - вічне, ніби далина.

Із темряви віків, де цвинтаря печать,

Лиш чути письмена...

Ведуча 2. Коріння української мови сягає у глибокі прадавні часи.

Ведуча 1. Разом із християнством до Київської Русі прийшла

старослов'янська мова, створена на базі давньоболгарських діалектів проповідниками Кирилом і Мефодієм. В Київській Русі існували два типи письма: кирилиця і глаголиця (від давньослов'янського «глагол», що означає «слово»).

Ведуча 2. З ХVІ по ХVIII ст. на теренах України побутувала староукраїнська мова, яка активно використовувалась як писемна, кирилицею писана.

Ведуча 1. У 1798 р. виходить друком перше видання «Енеїди» класика української літератури Івана Котляревського, яка була написана простою народною українською мовою, саме тому Івана Петровича вважають зачинателем нової української літератури.

Ведуча 2. Тарас Шевченко, Кобзар українського народу, надав мові інтелектуального наповнення, підняв її на академічну висоту. Поява «Кобзаря» Тараса Шевченка у 1840 ропі стала епохальною подією для українського народу.

Ведуча 1. Українська мова стає на шлях розвою і нормативної стабілізації; на ньому були і перепони, і заборони, і кров, і сльози. Але тих, хто зберіг рідну мову у страшні часи лихоліть, було значно більше, ніж тих, хто своєю байдужістю мовчки відправляв її у вічне небуття.

Читець .Гнатишин Уляна («Біль єдиної зброї» Л.Костенко)

Ведуча 2. Друга сторінка нашого журналу - Поетична.

Ведуча 1. Естафету Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки підхопили поети-лірики 20 ст.: Павло Тичина, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Андрій Малишко, Євген Плужник. Вони повернули рідне слово у серце і душу народу. Золоту скарбницю рідної мови збагатили відомі майстри художнього слова - сучасні українські письменники: Олесь Гончар, Ліна Костенко, Павло Загребельний, Дмитро Павличко.

Читець .

Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись.

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всі слова уже були чиїмись...

Хтось ними плакав, мучився,

болів, із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

А ти їх маєш вимовити вперше.

Все повторялось:і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія - це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Сторінка третя – Пісенна.

Ведуча 2. Чим пояснити захоплення нашими піснями в інших країнах?

Щирістю і красою мелодії, силою почуттів, бо, якщо сум, то аж до сліз, а як радість, то відчайдушна.

Читець

Затуляли чужинці в обіймах наш рот                      

І перевертні кривдили зраджену мову.      

Вилив душу в пісні український народ              

І живе мій народ у співочому слові.          

Мій народ, пісень триста тисяч твоїх      

Уяви, сколихнули б умить Україну.  

Захотіли б, мабуть, на всій землі солов’ї

Вивчить мову і пісню твою солов’їну.

Ведуча 1. Без пісні українець - сирота,

А українці - всі ми, хто свідомі

Того, що наша мова золота

І має господарювати вдома.

Вона ж бо милозвучна і така

Зворушлива, прониклива, красива!

Чи не ганьба для нас втрачати скарб,

Який весь світ вважає дивом?

Пісня

Сторінка четверта - Мамина пісня.

Ведуча 2. Найдорожча людина для кожного з нас – мама, матуся. Перші поняття про мову, про щастя, про добро і ласку нерозривнопов'язані з нею. Мама - це вірний друг, найкращий порадник. Тож прислухаймось допорад матері.

Діалог матері з донькою.

Мама

Якби тобі, доню, в світі не було,

Не скупись ніколи людям на добро.

Бо і так доволі хтось насіяв зла.

І холонуть душі наші без тепла.

Забувають діти мову матерів.

Глянь, від того болю світ аж посірів.

Доню моя, доню, кароока зірко,

У житті буває солодко і гірко.

Якби твої очі не манили зваби,

Не посмій вчинити Батьківщині зради.

Сиротою станеш, як забудеш мову.

Можеш призабути запах рути-м’яти,

Але рідну мову мусиш пам'ятати.

Можеш не впізнати голосу діброви,

Та не смій зректися маминої мови.

Донька

Рідна моя мово - материнське слово!

Буду пам'ятати я завжди про те,

Як навчила мати слово шанувати,

І не оскверняти, бо воно святе.

Рідна моя мова – пісня колискова!

Про усе казкове на своїй землі.

Ніжно пелюсткова мова світанкова,

На якій співають птахи і джмелі.

Рідна моя мово - слово веселкове!

Ти зі мною будеш в щасті і в біді.

Рідна моя мово, маминому слову

Я вклонюсь, як хлібу і святій воді.

Сторінка п’ята - Лірична.

Ведуча 2. Ми всі рано чи пізно закохуємося. Жодна людина не застрахована від цього почуття. Існують тисячі легенд про кохання, закоханих, провипробування, які чекають на них...

Ведуча 1. А як гарно українською звучить освідчення в коханні...

Читець. (« Чуєш, ти чекай мене» К.Симонов) читають Петрик О.,Коваль Я.

Чуєш, ти чекай мене,

Над усе чекай, Коли смуток огорне,

Жовтий дощ стіка
     І в спекотну каламуть, В заметіль, у сніг,
     Коли інших вже не ждуть, Вже й забувши їх.
     І коли листів нема із далечини...

Інших вже не ждуть дарма — Стомлені вони.

Повернуся, тільки жди І не зич добра

Тим, хто каже далі йди І забудь... пора.

Хай повірять мати й син, Що нема мене

Друзі втішаться отим:"Було і промине",
     Сядуть в коло при вогні І ковтнуть вина.

На помин душі. Та ні.Ти чекай одна.

Ти чеканням повернеш Із смертельних лав
     "Поталанило, еге ж?" –  Скаже, хто не ждав.
     Не дано збагнути їм В літо вогняне
     Як чеканням ти своїм Вберегла мене.

Як вцілів я? Вижив як? Знаємо без слів.
     Просто ти чекала так, Як ніхто не вмів.

-----------------------------------------------------------------------------------

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю.

Несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.

Гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами,

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним.

Сторінка шоста – Жартівлива.

Ведуча 2. Наступна сторінка нашого усного журналу - жартівлива. І це не дивно, адже гумор - невід’ємна риса характеру українців.

Гумореска «Закоханий Кузьма».

Ведуча 2. У садочку пригорнулась Галя до Кузьми:

Галя:«Як Ромео і Джульєтта будем жити ми».

Ведуча: А Кузьма очима блима:

Кузьма: «Думала б сама -

Ну при чому тут Ромео,

Коли я - Кузьма».

Ведуча: Трохи згодом Галя далі розвиває план:

«Будем жити як Людмила та її Руслан».

Ведуча: А Кузьма сопе сердито;

Кузьма: «Не годиться теж: ти ж Галина -

Не Людмила, юринду плетеш».

Галя:«Ну а як?»

Ведуча: питає Галя впертого Кузьму.

А той каже:

Кузьма: «Будем жити, як німий з Муму».

Сторінка сьома– Патріотична.

Ведуча 1. Що чекає нас у майбутньому? Яким воно буде для нашої країни і для нас?

Ведуча 2. Встати з колін і відродити свою державу може тільки дійсно патріот своєї країни. Першоосновою патріотизму є рідна мова.

Ведуча 1. Багата земля українська героями. Вони віддають своє життя за Батьківщину, за її волю, незалежність, за нас з вами.

Ведуча 2.Зовнішній ворог не страшний, коли існує внутрішній лад і гармонія в суспільстві. Це повинен пам'ятати кожен громадянин нашої держави. І ми віримо в щасливе майбуття, вижили 1933 року, вистояли - 2014 року, переможемо – сьогодні.

Читець. Дереш С. (Д. Лазуткін «Реквієм»)

Ведуча 1.Хай усіх нас єднає належність до великого народу. Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших предків.

Ведуча 2.Ось ми і перегорнули останню сторінку нашого усного журналу. Дякуємо за увагу.

                                                         

   Поетом не можна стати, на поета не можна вивчитися, ним можна тільки народитися. Поет – це пророк, на якого сходить Дух Святий і відкриває нікому не відомі речі. Тільки поетам дано Богом торкатися своїм словом серця й душі людської, Такими поетами Божої ласки є Леся Українка та Ліна Костенко – кожна у своєму часові. Обидві зуміли стати поза і понад часом.

Інсценізація вірша Ліни Костенко «Доля».

У життєвих та творчих долях цих талановитих жінок є багато спільного.

   Леся і Ліна мали дитинство досить «казкове» і обнадійливе: зростали в інтелігентних люблячих сім’ях, у сповитих легендами куточках України.

                         На сцені маленька Леся, до неї підходить Ліна.

-          Доброго дня! А що ти тут робиш? Давай познайомимось!

-          Добридень! Мене звати Леся. Я тут насіяла квіток, а тепер за ними доглядаю. А тебе як звати?

-          Моє ім’я Ліна. Я нещодавно приїхала до Києва і ще нікого тут не знаю. Будеш моєю подругою?

-          Звичайно. Будемо товаришками.

-          Лесю, а розкажи щось про себе.

                   Леся розповідає вірш «Як дитиною, бувало».

-          І мені, Лесю, є про що розповісти тобі.

                 Ліна розповідає вірш «Мій перший вірш написаний в окопі».

-          Ліно, ідемо, я покажу тобі свою найкращу квітку.

                 Дівчата, взявшись за руки, виходять.

Казка Лесиного дитинства обірвалась у підлітковому віці, коли дівчинка зненацька занедужала на туберкульоз кісток.

       Ліна приблизно у такому ж віці стає дочкою «ворога народу»: радянсько-імперський «чорний ворон» на ціле десятиліття забирає від неї батька. На родинне горе накладається й війна.

             На сцену виходять Леся і Ліна,Леся сідає за фортепіано і починає грати, Ліна слухає. Обірвавши гру, Леся повільно закриває кришку інструмента, встає і читає вірш «До мого фортепіано». Ліна підходить до подруги, намагається її підтримати.

-          Лесю, не переживай, ти талановита дівчина. І твій Божий дар, твій талант ще обов’язково розкриється. Ось побачиш! Тобою гордитимуться твої рідні, близькі, друзі. А можливо, й твоя Батьківщина. Твоє багатство – це твоя крилата душа.

                             Ліна читає вірш «Крила».

-          Дякую тобі, Ліно, за добрі слова. Як гарно і глибоко ти сказала: «Людина нібито не літає... А крила має. А крила має!»

                                  Дівчата виходять.

   Оскільки, за Ліною, «епох для поетів» не буває, то справді: Леся Українка жила в імперії Російській, де сам її псевдонім уже був ознакою героїзму і неймовірною «зухвалістю»: Українка! Розквіт же творчості Ліни Костенко припав на кульмінаційний момент розвитку імперії радянської.

   Поезії обох властиві поєднання глибокого ліризму з палкою пристрасністю, патріотизм, принциповість, мужність, тонкий психологізм, глибока афористичність, проекція на актуальні проблеми сучасності, майстерне володіння словом...

   Для кожного митця, яким би геніальним той не був, часто «візитною карткою» стає якийсь один, вершинний твір. Таким «вершинним шедевром» для Лесі Українки є драма-феєрія «Лісова пісня». Творчість же Ліни Костенко немислима сьогодні без віршованого роману «Маруся Чурай».

                                 Остання сцена з «Лісової пісні» Лесі Українки.

                               Сповідь Марусі («Маруся Чурай» Ліни Костенко).

   У коханні – суть життя. Це почуття дуже часто дає поштовх до творчості, до самовираження. Вірші про кохання у обох поетес – це своєрідна трепетна молитва.

                 Заходять Леся і Ліна. Леся читає вірш «Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти...».

               Ліна читає вірш «Моя любове! Я перед тобою».

               Ліна виходить, а Леся залишається, сідає на лавку, замислюється.

   Усе життя обидві мисткині ведуть ненастанну боротьбу (у Лесі помножену ще й на боротьбу фізичну) – за власне «я» і за самоствердження нації. Мабуть, загальновідома та істина, що часто саме великі випробування пробуджують у людині сили, про які вона й не здогадувалась, і про неї за інших обставин не здогадалась би ніколи.

                     Леся виходить на середину сцени, з плечей скидає темну хустину, читає вірш «Contra spem spero!».

   Подвижництво слова і думки, щирість і краса почуттів, відвертість дії і вірність власній життєвій позиції – такі життєві мірила на творчому шляху визначних поеток України. Їхні твори очищують душу, ошляхетнюють почуття, пробуджують у людині людське. Пам’ятаймо, що «поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

                   Виходять усі учасники композиції і читають по черзі рядки із вірша «Життя іде і все без коректур».

  

                                                              

                                                                  

Сторінка 4 із 6