Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2018

        Посилення комунікативної спрямованості шкільної мовної освіти є вагомим досягненням вітчизняної лінгводидактики початку ХХІ століття. Це передусім стосується роботи з текстом і характеризується залученням досягнень комунікативної лінгвістики, запровадженням компетентнісного підходу до навчання ( О. Пометун та ін..), який передбачає формування комунікативної компетентності школярів як мети і результату шкільного курсу української мови.

     Комунікативна компетентність – інтегративне явище, у складі якого виокремлюються мовленнєва, мовна, соціокультурна та діяльнісна компетентності. Серед названих найважливішою є мовленнєва – здатність адекватно користуватися мовою в конкретних ситуаціях спілкування. А це передбачає сформованість умінь і навичок у всіх видах мовленнєвої діяльності, мовленнєво-комунікативних умінь. Саме від рівня сформованості мовних і особливо мовленнєвих умінь та навичок залежить, як учень сприйматиме нові знання, оволодіватиме новими вміннями.

       Сучасне суспільство вимагає виховання самостійних, ініціативних , відповідальних громадян, здатних ефективно взаємодіяти у виконанні соціальних, виробничих та економічних завдань. Виховання цих завдань потребує розвитку особистісних якостей і творчих здібностей людини, умінь самостійно здобувати нові знання та розв’язувати проблеми, орієнтуватися в житті суспільства. Саме ці пріоритети лежать в основі реформування сучасної загальноосвітньої школи, головне завдання якої – підготувати компетентну особистість, здатну до знаходження правильних рішень у конкретних навчальних, життєвих, а в майбутньому і професійних ситуаціях. Тому формування компетентності, тобто здатності застосовувати знання та вміння в реальній життєвій ситуації, є однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти. Компетентнісний підхід у загальноосвітній школі реалізується в набутті та розвитку в учнів набору ключових, загальногалузевих і предметних компетенцій, що визначають їх успішну адаптацію в суспільстві. Компетенції охоплюють такі якості, як ініціативність, співпраця, здатність працювати в колективі, комунікативні здібності, уміння вчитися, оцінювати, логічно мислити, знаходити і використовувати інформацію.

       Отже, сьогодні завданням вчителя є формування життєвих компетентностей школяра, а відтак – компетентнісно зорієнтованого покоління. Увага до проблеми правильності і культури мови у школі зумовлена тим, що це головна об’єднуюча якість мовлення, яке ми розвиваємо на уроках комунікативної спрямованості. Ці уроки передбачають самостійне опрацювання школярами матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення, критику або доповнення опонентів. Вони сприяють розвиткові комунікативних умінь і навичок. Це насамперед урок-усний журнал, урок-панорама, урок-диспут, урок-роздум тощо.

       Василь Сухомлинський писав : «Мовна культура людини – це дзеркало його духовної культури. Найважливішим засобом впливу на дитину, облагородження її почуттів, душі, думок, хвилювань є краса і велич рідного слова». До питання важливості та значущості формування комунікативних компетентностей зверталися К. Ушинський, А. Хуторський, Л. Варзацька, М. Пентилюк, О. Пометун, Я. Коменський та інші, стверджуючи, що наскрізною компетентністю, якої вимагає сучасне життя, є комунікативна – здатність особистості пов’язана з ефективним спілкуванням. Тобто застосування знань мови у конкретному спілкуванні, способи взаємодії з навколишніми й віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями – усе це комунікативна компетентність.                                                                                                                            

       Найбільш ефективним для формування комунікативної компетентності учнів є метод інтерактивного навчання.

       На сучасному етапі урочна система вдосконалюється новітніми підходами до організації навчання –інтерактивними технологіями,які дають можливість вчителю зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним. Інтерактивні уроки можна розглядати як одну із форм активного навчання. За визначенням Олени Пометун, сутність інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними.

       Характерними ознаками інтерактивного навчання є:

  • 1) діалог –основний елемент навчання;
  • 2) побудова навчання як розв’язання серії взаємопов’язаних проблемних ситуацій;
  • 3) переважно групова робота учнів на уроці;
  • 4) опора на учнівський досвід і мінімальне знання з теми;
  • 5) відкритість(незавершеність) навчання, відсутність раз і назавжди визначеного рішення;
  • 6) співробітництво різних рівнів (учитель –група, учитель –учень,учень –група, учень –учень);
  • 7) швидкий зворотний зв’язок–учень бачить реакцію вчителя, може проконсультуватися в будь-який момент навчання;
  • 8) емоційне піднесення, розкутість.

      «Технологія» - наука про майстерність. Ця майстерність досягається за допомогою методів. Метод – шлях досягнення, тому я на своїх уроках використовую найефективніші: пояснювально-ілюстративний, проблемний виклад, репродуктивний, частково-пошуковий, дослідницький. Важливу роль у вдосконаленні основних мовленнєво-комунікативних умінь відіграє реалізація дослідницького методу. Дослідницька праця учнів є творчою діяльністю, передбачає формування вмінь набувати знання самостійно, досліджувати різні мовні явища, робити висновки, а здобуті знання застосовувати у практичній діяльності.

       Цьому методу характерні такі види робіт, як дослідження –пошук,дослідження –творче моделювання, дослідження –творче конструювання,дослідження –реконструювання, дослідження –спостереження (відновлення,зіставлення, характеристика, аналіз)

     Розглянемо деякі прийоми реалізації дослідницького методу на матеріалах вивчених тем . Наприклад, тема «Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях» в 7 класі.

Дослідження - творче конструювання

     Продовжити думку, використовуючи ускладнені компоненти простого речення(однорідні члени, звертання, вставні слова тощо).

Зразок . Мова – найцінніший скарб…. Мова – найцінніший скарб, душа народу.

1) У мові наша культура… . 2) Бережімо мову….3) Рідне слово – це частина краю….4)Мова є зв’язок , що з’єднує покоління….

Дослідження - реконструювання.

     Замінити подані складні речення на речення з прямою мовою. Пояснити розстановку розділових знаків.

1) Г. Світлична сказала, що грати словом – долею грати. 2) С. Плачинда зазначав, що мова – обличчя нації. 3) О. Гончар говорив, що мова доля нашого народу. 4) І. Франко висловлював думку, що мова росте елементарно, разом з душею народу. 5) Ю. Мушкетик говорив, що слова – це ті ж зерна, що вклали в родючу землю.

   Отже, не можна сформувати в учнів комунікативні компетентності без завдань дослідницького характеру, які включають школярів у процес самостійного творчого пізнання, сприяють розвитку творчої діяльності, мовної і комунікативної особистості.

   Визнання пріоритетності всебічного розвитку особистості прийшло на заміну «гармонійному розвитку особистості» і включає в себе відповідну сукупність технологій розкриття й розвитку в особистості задатків, якостей і здібностей, що забезпечують творчу діяльність. Це передбачає зокрема розкриття світоглядних, моральних, естетичних та комунікативних якостей.

   На кожному уроці я використовую такі інтерактивні технології навчання: «Мозковий штурм», робота в малих групах, робота в парах, «Вирішення проблем», «Займи позицію», метод «ПРЕС», «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Коло ідей», «Ажурна пилка», «Акваріум», «3-4-всі разом», дискусія та інші. Вважаю,що такі методи роблять навчальний процес ефективним і цікавим. Проводжу нестандартні уроки літератури, використовуючи такі класичні форми занять:урок-семінар, урок-практикум, урок-екскурсія, урок-зустріч, проблемний урок;рольові форми:урок-вистава, урок-круглий стіл, урок-прес-конференція, урок-журналістське розслідування; ігрові форми:урок-вікторина, урок-гра «Що?Де?Коли?», брейн-ринг, урок-КВК. Віддаю перевагу таким формам роботи, як випереджувальні завдання, поетичні хвилинки, розповіді від імені героя тощо.

     При застосуванні інтерактивних технологій моделюю реальні життєві ситуації, пропоную проблеми для спільного вирішення, застосовую рольові ігри, даю можливість учасникам певної технології обмінятися життєвим досвідом, одержаною інформацією, кожного зобов’язую вирішувати проблему різними шляхами. Дитина дає свою оцінку, це вчить уважно прислухатися до різних поглядів.

   Розвиваю відкритість думок, на основі реальних фактів і знань учня допомагаю йому обґрунтувати свою думку. Застосовую відкриті запитання, де висловлюється власна думка школяра. Це шість «журналістських запитань» з метою здобуття різнобічної інформації стосовно конкретної події: хто, що, де, коли, як, чому? Завдяки цьому вони вчаться успішно спілкуватися, використовувати навички активного слухання, висловлювати власні думки, ставлять запитання і відповідають на них.

   Особливу увагу приділяю урокам розвитку комунікативних умінь і навичок, побудованих на основі відтворення готового тексту або складання власних висловлювань. Отже, спираючись на мовленнєво-комунікативний дидактичний матеріал, я вчу докладно відтворювати зміст прочитаного, вдосконалюю мовленнєво-мисленнєві вміння розуміти логіку викладу, визначати тему і основну думку тексту, тип і стиль мовлення. Вчу добирати слова-синоніми, відновлювати висловлювання шляхом уведення мовних одиниць; розвиваю мовленнєво-комунікативні вміння характеризувати типи міжфразового зв’язку речень у художніх текстах. Вчу складати і критично оцінювати власні висловлювання. За допомогою комунікативного дидактичного матеріалу розширюю науковий світогляд учнів, сприяю підвищенню загальної освіченості, мовленнєвої культури учнів. Формую гуманістичний світогляд, виробляю внутрішню потребу збагачувати свої знання, використовуючи різноманітні джерела інформації.

     На основі мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу підводжу учнів до осмислення краси і багатства рідної мови, її цінностей у житті людини, виховую вміння бачити прекрасне в житті людей, інтерес до народної творчості як духовного спадку українського народу, до надбань культури і мистецтва своєї країни, прищеплюю любов і повагу до звичаїв і традицій українського народу, пошану до батьків, гуманне ставлення до тварин та навколишнього середовища.

    У своїй педагогічній діяльності я використовую сучасну методичну та психолого-педагогічну літературу. Залучаючи ігрові технології (дидактичної та рольової гри) формую навчально-пізнавальну, мовну та мовленнєву компетентності учнів; правильно підібраний навчальний матеріал дозволяє розвивати логічне мислення, творчий і пізнавальний потенціал школярів.

       Щоб побачити динаміку в розвитку,здійснюю контроль знань

   Наприклад, результати контролю знань з української літератури:

Контрольна робота №1                                         Контрольна робота №2

Писало – 28, із них:                                               Писало – 28, із них:

Бали         Кількість учнів                                     Бали         Кількість учнів

12             2                                                             12             4

11             5                                                             11             6

10             7                                                             10             15

9               6                                                              9               6

8               2                                                               8               3

7               2                                                               7               1

6                1                                                               6               2

5               2                                                               5               1

4               1                                                              4               0

Результати моніторингу свідчать про підвищення рівня навченості учнів.

       Спираючись на науковий доробок відомих педагогів та методистів  В.О.Сухомлинського,І.П.Підласого,М.І.Пентилюк,Н.Й.Волошиної,Л.Ф.Міро-шниченко, розробляю власні системи уроків та форми позакласної роботи учнів. Спільно з іншими вчителями школи проводжу Тижні української мови та літератури, Шевченківські дні, Лепківські дні…Відзначаємо пам’ятні дати.

       Запорукою успішного навчання вважаю створення пізнавально-творчої атмосфери на уроці, впровадження сучасних технологій навчання в освітній процес. Перед собою ставлю завдання активізації пізнавального інтересу за допомогою використання новітніх методичних розробок. Залучаю учнів до участі в шкільних, міських та всеукраїнських конкурсах, предметних іграх, олімпіадах.

       Прагну підвищувати рівень власної педагогічної майстерності шляхом участі у педагогічних семінарах-практикумах, конференціях, конкурсах тощо.

       Отже, я створюю умови для максимального розвитку здібностей учнів, впроваджую нові системи, форми і методи роботи, постійно шукаю в кожному учневі індивідуальні багатства, намагаюсь працювати своїм стилем, щоб кожен урок не був схожий на інший.                                                            

       Узагальнивши педагогічний та власний досвід, вважаю, що впровадження на уроках української мови і літератури технологій інтерактивного навчання сприяє формуванню в кожного учня життєвих компетентностей:комунікативних, інформаційних, соціальних, самореалізації та саморозвитку.

       Завдання учителя сучасної школи – не давати знання, а навчити їх здобувати та застосовувати в житті. Мені б хотілося бачити своїх учнів дієвими, креативними, комунікабельними, цікавими людьми.

Опубліковано в Досвід i інновації

 Тема.   Наталка як уособлення кращих рис української жінки. Порівняльна характеристика дійових осіб. Роль і функції   пісень у драмі

Мета (формувати компетентності):

  • предметні:продовжити роботу над      драмою І. Котляревського «Наталка Полтавка»,навчати аналізувати   образ головної героїні та художні засоби, які використовує автор для  змалювання Наталки; характеризувати та порівнювати образи інших  головних дійових осіб драматичного твору, визначати мотиви їхньої  поведінки; ключові: навички аналізу дійових осіб драматичного  твору;
  • комунікативні: розвивати вміння аргументовано доводити свою думку;
  •  інформаційні: навички порівняння та зіставлення;   загальнокультурні: осмислювати важливість таких моральних чеснот,  як чесність, відданість, вірність у коханні, уміння відстоювати людськугідність.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, портрет І. Котляревського, картки активності, картки      для самостійної роботи, таблиця «Пісні з п’єси “Наталка Полтавка»;         ілюстрації до твору, мультимедійна презентація.

                                                                                                     Перебіг   уроку

І.Організаційний момент

Посміхаймося, сил набираймося. І гайда в мальовниче село під Полтавою, усім класом, всією аравою. Адже де воно—ми вже дізналися,і з героями теж зустрічалися.

ІІ.Актуалізація опорних знань

На попередньому уроці ми розпочали вивчати п’єсу Котляревського «Наталка Полтавка». Зараз перевіримо, чи уважно ви прочитали її та матеріал підручника.

1.Перевірка домашнього завдання   (Слайд № 1)

                           Інтелектуальна     розминка

  • До якого літературного роду належить твір «Наталка Полтавка»? (Драма)
  • Які вирізняють жанри драматичного роду?(Комедія, трагедія,

         трагікомедія, власне драма).

  • Який жанр твору Котляревського?(Соціально-побутова драма)Слайд №2
  • Яку роль відіграють пісні у творі?Що ви про них можете сказати?

(Пісні дуже важливі для сюжету і для композиції твору,бо вони передають

   стан душі героя,настрій,розкривають їхні характери. Герої піснями

   розказують про своє життя, думки, моральні принципи)

                       Гра «Словесний портрет»

Намалюю я портрет , тільки   чий? А це секрет!

Відгадайте, вас прошу я,   чий же я портрет   малюю.

«…скаржиться, що йому і подібним до нього трудно становиться жити на світі, бо «взяточок, - сиріч винужденний подарочок, весьма- очень іскусно у істця ілі отвітчика треба виканючити» (возний)

«…день і ніч чекає коханого, а щоб догодити матері, дає слово одружитися з нелюбом» (Наталка)

« …хто тепер –теє –то як його –брешеть і хто не обманіваєть» (возний)

«На нас бідних і безпомощних, як на те похиле дерево, і кози скачуть»  (Горпина Терпилиха)

«…все, здається, близило мене до щастя: но як на те, треба ж опізнитись одним днем, щоб горювати во всю жизнь! Кого безталанная нападе, тому

нема ні в чім удачі» (Петро)

«…так і бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий і хапун такий,

що із рідного батька злупить» (Микола про возного)

-Карпенко –Карий назвав «Наталку Полтавку» -праматір’ю українського

народного театру   (Слайд №3) А що таке театр?

     (Театр –це геніальне творіння людської думки, дивовижний світ ілюзій і фантазій, сміху і сліз, любові й ненависті, драми і комедії людського буття)

-А з чим у вас асоціюється це слово?

                 Т – (творчість,талант…)

                Е – (ерудиція, енергійність…)

                 А – (артист, актор…)

                 Т – (трупа, твір…)

                 Р – (репертуар, роль…)

-Молодці, ви фантазери!

-Сьогодні я пропоную вам поринути у дивовижний світ театрального мистецтва, створеного геніальним письменником І.Котляревським, та проявити свою творчість, ерудицію та артистизм.

                     Робота   з   епіграфом

  • Епіграфом до уроку я взяла слова французького письменника

П.Бомарше «Щастя дається тим, хто за нього бореться»

                   Метод передбачення

-         Як ви вважаєте, про що може йти мова на уроці, який розпочинається

таким епіграфом? Сформулюйте свої думки за допомогою методу

             «Незакінчені речення» (кожній групі по одному)

Я вважаю, що на цьому уроці ми…

Сьогодні йтиме мова про…

Скоріш за все на уроці ми розглянемо…

На власне щастя заслуговують…

Щасливим може бути той,…

-Молодці. Перед вами «Картка активності»(Слайд №4),

Оцініть перше завдання.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку

   -Отже, сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над п’єсою І.Котляревського «Наталка Полтавка», спробуємо розкрити тему уроку через

осмислення внутрішнього світу Наталки і інших персонажів драми, який

відображається в їх вчинках, діях, словах.

(Запис у зошитах теми уроку)

-Яка, на вашу думку, мета уроку? Гляньте на схему, яка допоможе вам сформулювати її.

                                     МЕТА УРОКУ:

                                    Риси     характеру

 Портрет                                                            Моральні принципи

                           НАТАЛКА ПОЛТАВКА

 Чесноти                                                         Взаємодія з іншими героями

 Чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? Сформулюйте очікувані результати.

(Після уроку учні зможуть

  • характеризувати головну героїню, інших персонажів твору,робити

порівняльну характеристику їхніх життєвих позицій;

  • усвідомлять право вибору власного щастя;
  • навчаться умінню відстоювати людську гідність, власні принципи і

переконання;

  • пояснювати роль і функцію пісень у драмі)

А я хотіла би, щоб цей твір заронив у ваші душі зерна добра, гуманності,

любові до людини, до всього прекрасного в житті.

     Психологічні, портретні та мовні характеристики персонажів у творі такі,

що їх носіїв не можна сплутати ні з ким іншим, вони –неповторні. Ми в цьому ще раз переконаємося, розгадавши вікторину.

                               Літературна   вікторина

(Діти в зошитах записують відповіді)

  1. «…заявляє, що театр існує тільки для того, щоб гроші видурювати»

                                                                                         (виборний)

2. «…пив, гуляв, а розвіявши добро, залишив дочку й жінку без куска хліба»                                                                             (батько)

3. «…погрожує притягти до відповідальності дівчину, яка відмовилась

   одружитися з ним»                                                     (возний)

4. «…пропонує останні гроші засватаній за багатія дівчині, щоб нелюб

   не докоряв їй своїм багатством»                           (Петро)

5. « Один собі живу на світі, як билинка в полі; сирота –без роду, без

   племені, без талану й без приюту…що робить і сам не знаю»(Микола)

6. « Чоловік і добрий був би, так біда –хитрий, як лисиця, і на всі  

      сторони мотається; де не посій, там і уродиться…»

                                                                       (Микола про виборного)

( Учні обмінюються зошитами)

Взаємоперевірка ( Слайд №5) (відмітка у картці)

Проблемна ситуація

  • Погляньте на екран ( дошку ) і здогадайтесь, чому саме цю геометричну

     фігуру ви бачите? З чим вона у вас асоціюється?(Трикутник кохання)

  • Чи є трикутник кохання в драмі «Наталка Полтавка»? Між ким?

                                                 (Наталка –возний –Петро)

  • Уявімо, що ми в театрі і до нас завітали герої драми. Нехай кожен із них розкаже трохи про себе, а ми доповнимо даний образ цитатною характеристикою з тексту і узагальнимо кожен образ методом

«Асоціативне гронування». Кожна група буде опрацьовувати образ свого

персонажа, створюючи міні-проект на паперах, що лежать у вас на столі.

  • Кого з героїв п’єси ви уявляєте, коли чуєте слова: душевність, простота,

вірність, людська гідність? Отож, слово Наталці.

І.Інсценізація (Слайд №5-а –дівчина з відрами)

   (Виходить із стрічкою чи квіткою у волоссі. Співає)

                           Ой я дівчина Полтавка,

                           А зовуть мене Наталка.

                           Дівка проста, не красива,

                           З добрим серцем, не спесива.

                           Коло мене хлопці в’ються

                           І за мене часто б’ються,

                           Но я люблю Петра дуже,

                           До других мені байдуже.

Найбільше багатство для мене, простої української дівчини, моє добре ім’я.

Я переконана, що краще вмерти, ніж з нелюбом жити. Ось саме тому в момент повернення Петра, наперекір віковічним традиціям, я знайшла в собі силу промовити вирішальні слова: «Я не хочу за вас, пане возний. І ніхто мене до цього не принудить!»

2.Аналіз образу Наталки

     -Що ви можете сказати про Наталку Полтавку, виходячи з побаченого і

     прочитаного в тексті ? Як її характеризують інші герої драми?

(Цитатна характеристика героїні)

3. «Асоціативне гроно» (1 група –захист проекту)

Наталка –українка, найбільшим багатством якої є «добре ім’я», волелюбна, рішуча, щира, мужня, чесна, безкорислива, проста, працьовита,порядна, наполеглива, не боїться труднощів, щиро кохає, утілює найідеальніші моральні риси української дівчини.   Слайд №5-б

Підсумок учителя. Колись багата дочка міщанина не злякалась труднощів, злиднів. Вона розумна, обачна, не плекає жодних ілюзій. Відмовляє «престижним» женихам, адже сім’я, шлюб для неї є найвищою цінністю. Героїня наполеглива в досягненні мети, категорична. Вона не боїться труднощів і перешкод.

     А зараз, щоб яскравіше уявити і пригадати все, що пов’язано з образом Петра, запросимо його до слова.

(З’являється юнак із клунком)Інсценізація

Петро.

Я –собі бурлака,шукаю роботи по всіх усюдах. Не маю ні хатини,  нічого в мене ні орано, ні сіяно, бо один у світі. Я відмовляюся від  усього щастя заради Наталчиного благополуччя. Щоб я Наталку             одговорював іти замуж за пана возного, научав дочку не слухати матері й поселяв несогласіє в сім’ї?! Нехай мене Бог накаже!

(Члени наступної групи дають характеристику образу Петра)

   Мова Петра схвильована, тужлива, повільна, розсудлива,лагідна, насичена

пестливою лексикою.

Петро –чуйний, вразливий, але не спроможний боротися за своє щастя,

тому що боїться завдати коханій людині ще більших неприємностей.

     Петро –релігійна людина, і це також впливає на характер. Вихований

на кращих традиціях сім’ї, тому не хоче, щоб дівчина йшла за нього проти

волі матері.

   Це образ людини покірної долі. Він добрий, смиренний.

4. «Асоціативне гроно» (2 група –захист проекту)

Петро –сирота, заробітчанин. бурлака; чесний, великодушний, роботящий, добрий, чуйний, простий, вразливий, покірний долі, кохає Наталку, але заради її щастя здатний поступитися своїм щастям, вірний, витривалий,ніжний, нерішучий, здатний до самопожертви та всепрощення.

Метод «Прес»

                             Полюби пана возного

Забудь мене навіки                                  послухай матір

                                     ПЕТРО

                                 Покорися своїй долі

-Чи розцінюєте ви відмову Петра від Наталки як приклад його безхарактер-

ності, пасивності, покірності долі? Доведіть думку, використовуючи метод

«Прес»

Учитель. Петро легко відмовився від Наталки, бо в ньому переважають

             надмірна людська доброта, християнське смирення та всепрощення.

Надзвичайно важливу роль має і образ возного Тетерваковського.

Тож зустріньмося і з ним

3       Інсценізація

(Виходить хлопець із палицею)

Возний. Я, дворянин, готовий одружитися з убогою селянкою, бо власному

               серцю не накажеш…

                 …Наталки вид ясний…

               Утробу всю   потряс…

               Безмірно, ах! Люблю ту дівицю,

               Как жадний волк младую ягницю.

І хоч в житті сповідую принцип «блаженна лож, когда биваєт в пользу

ближніх» та от рожденія мого расположен і к добрим ділам, но, за недо-

сужностію по должності, доселі ні одного не зділал.

Характеристика образу возного учасниками 3 групи

Ці слова характеризують антигуманний характер усього суспільства. З них

випливає, що в обов’язки возного як державної особи не входить робити людям добро. Навпаки, соціальна роль Тетерваковського саме й дає йому

можливість нехтувати інтересами інших, зокрема домагатися силуваного

шлюбу з Наталкою.

-Яким постає перед нами возний на початку твору? Що ми можемо сказати про мову возного?.

   Образ возного найскладніший у драмі.

Він не схематичний, не одноплановий, у ньому є позитивні риси, і ви правильно їх визначили. Людина, яка здатна на кохання хоч не таке, як

у піснях, уже людина.

-Як ви думаєте, любов возного до Наталки –почуття щире чи корисливе?

       «Асоціативне гроно» (3 група –захист проекту)

Возний –чиновник, представник «сільської аристократії» лукавий, сухий у почуттях, здирник, хабарник, черствий душею, освічений, може діяти шляхетно.

Особливий погляд на людські стосунки, почуття і в Горпини Терпилихи.

Вона теж сьогодні завітала до нас.

       Інсценізація

 Терпилиха. Така бідність кругом, таке убожество, що не знаю як дальше й на світі жити. На нас , бідних і безпомічних, як на те похиле дерево, і кози

скачуть. Одне бажання в житті –видати Наталку за заможного чоловіка.

Та якби ж вона слухала мене, була мені покірною.

       Прошу: «Наталко, викинь Петра з голови, і ти будеш щасливою…»

Характеристика образу Терпилихи за планом членами групи

 Учитель. Що заставляє матір примушувати Наталку вийти заміж за возного?

               (Не уявляє життя в бідності)Якою ви уявляєте матір Наталки? Чи любить вона свою дитину?

(Бідна жінка. Прожила нелегке життя з чоловіком –деспотом і п’яницею.

Бачить своє щастя і щастя дочки в багатстві, тому схиляє її до заміжжя

хай і з нелюбом, але заможним чоловіком. Може бути навіть жорстокою,

коли щось загрожує виконанню її планів (виганяє Петра). Де в чому її можна зрозуміти –хотіла своїй дочці добра, де в чому –засудити: для таких

дівчат, як Наталка, життя з нелюбом –каторга).

Учитель.

         Горпина Терпилиха –це правдиво виписана постать жінки-вдови, прибитої злиднями, яка єдиний вихід із тяжкого становища вбачає в одруженні дочки з багатим чоловіком.

         «Асоціативне гроно» (4 група –захист проекту)

Терпилиха –бідна вдова, знедолена жінка,любляча мати, має добре серце, справедлива, змучена злиднями, боїться начальства, роздвоєння особистості, дотримується принципів народної моралі, бажає видати доньку за багатого.

Учитель. А хто ж це в нас «…сирота без роду, без племені, без талану і без приюту»?(Микола)

Учасники 5 групи, зачитайте цитати, які ви виписали про Миколу і спробуємо охарактеризувати і його.

має тверду                     чесний                           не впадає

     вдачу                                                                    в розпач

резонер                       МИКОЛА                 волелюбний

       дотепний                                     працьовитий

                               відчайдух

Мова Миколи жартівлива, пристрасна, запальна. Він висловлює думки автора

про події, доповнює характеристики персонажів.

   «Асоціативне гроно»(5 група - захист проекту)

Микола –сирота-бурлака, чесний, розумний,розсудливий, веселий, любить

співати,утілення душевних якостей найбідніших верств населення, має тверду вдачу, енергійний, бадьорий, здатний до боротьби,винахідливий,

мова насичена дотепним гумором, прислів’ями, приказками.

           Складання « порівняльного кола» образів Петра і Миколи

     Петро                                                                          Микола

м’якохарактерність             сирітство                     стійкість і твердість

слабовольність                     бідність                           мужність

нерішучість                     працьовитість                     рішучість

пасивність у діях                 доброта                         активність у діях

   і рішеннях                         чесність                       відсутність високих

вірність у коханні               щирість                         почуттів кохання

                                       великодушність

                                           співчутливість

                                 здатність на самопожертву

Молодці, із міні- проектами справились(відмітка у картці)

А який асоціативний кущ можна створити навколо образу виборного?

(Хитрий, як лисиця, любить випити, добре закусити, знається на людях,

«де не посій,там і вродить»)

-Чим зумовлена допомога возному з боку виборного?

-Хто з персонажів драми найвлучніше характеризує Макогоненка?

-Чим добрий вчинок Петра до сліз розчулив підпилого Макогоненка?

-Як ви думаєте, чи є виборний щирою, доброю людиною?(Ні)

-Що у його розумінні є щастя?(Гроші)

Висновок. Це типовий заможний селянин, який вибився в дрібного урядовця.

           Він розумний, але хитрий. Свою хитрість він приховує під машкарою добродушності, щиросердності й простакуватості, з кожним уміє повестись по-інакшому і вийти сухим із води. Тримається поважно, невимушено.

Отже, охарактеризувавши героїв твору, ми переконалися в тому, що справжнє почуття любові возвеличило їх: Наталці надало сили і впевненості,

Петра навчило жертвувати в ім’я благополуччя іншого, Терпилиху застерегло від фатальної помилки, а возного змусило вперше в житті зробити добре діло.

-У кого з героїв дістало мужності розв’язати трикутник кохання?(Наталки)

-То хто у драмі, на вашу думку, здійснив «найбільш високий» моральний

вчинок? Петро, возний чи хтось інший.

               Літературознавчий практикум   Слайд №6

1.Яка тема драми?

2. Що лежить в основі сюжету твору?

3. Скільки дійових осіб?

4.Назвіть складові композиції драматичного твору.

5.Вкажіть експозицію.

6.Де в п’єсі зав’язка?

7. Які моменти в розвитку дії між зав’язкою і кульмінацією можна виділити?

8. Де у творі кульмінація?

9. Який епізод є розв’язкою?

10. З якою метою автор використовує ремарки?(Вони поглиблюють психологічний стан героїв, додають виразності, доповнюють характеристику персонажів)

Картка активності –оцінка.

Учитель. Разом з героями до нас завітала й українська пісня,яка багато   розказала про їхнє життя .Про це ми говорили на початку уроку, а зараз упізнайте і випишіть пісні свого персонажа.(Роздаю картки з піснями)

Перевірка -Слайд №7(самооцінка)

Складання сенкану до образу героя (за бажанням) Слайд №8

Тестові завдання

1.Кому з героїв твору належить думка, що Наталці потрібно чоловіка, який

«умів би хліб робити і щоб жінку свою з матірю годував і зодягав»:

а)Миколі; б) Петру; в) возному; г) виборному.

2.Пісня, яку виконав виборний, звертаючи увагу на те, що возному необхідно

   вже одружуватися?

   а) «Ой під вишнею, під черешнею»; б) «У сусіда хата біла»

   в) «Всякому городу нрав і права»; г) «Дід рудий, баба руда».

3. Відмовляючи у залицянні «многим женихам», Наталка підносила їм:

а)обгорілого глека; б)обтріпану хустку; в)солоного хліба;г)печеного кабака.

4.Прислів’я, яке використав возний у власній мові стосовно вірності в

   очікуванні Петра?

     а) «Лучче синиця в жмені, як журавель в небі»;

     б) «Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник»;

     в) «Куди серце летить, туди й око глядить»;

     г) «Силою не будь милою».

5 Що, на думку виборного, є од Бога гріх, а од людей сором»?

     а)пияцтво; б)крадіжка; в)брехня; г)знущання з бідних.

6. Виборний постійно застерігає Наталку від:

     а) лихої слави про неї на селі;

     б) того, що вона може умерти сідою панною;

     в) необдуманого рішення шодо служби її в церкві;

     г) її прагнення зустрітися з Петром.

1.       2.       3.     4.     5.     6.

Г.       А.     Г.     А.     В.     Б.

  

Які риси характеру Наталки Полтавки варто було б перейняти сучасним

дівчатам?

Вчитель.Усі хочуть бути щасливими, та щастя у кожного своє. І кожен     розуміє його по-своєму. А в чому вбачаєте зміст щастя ви?

       ( Метод «Мікрофон»)

ІV.Підсумок уроку

   Думаю, що сьогоднішній урок спонукав до того, щоб ви задумалися над власними звичками, характером, поведінкою, вчинками. Все в житті починається з любові. Тож візьміть для себе за орієнтир душевну щирість і простоту Наталки, її вірність, рішучість у боротьбі за щастя

   -Як ви вважаєте, чи досягнута мета уроку?

V.Мотивація оцінювання учнів

VI. Домашнє завдання

     1.Літературний паспорт твору.

     2.Підготуватися до написання твору-есе «Моральна краса

           дівчини-українки»

Тема: «Чи кожен здатен винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину…» (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»).

Мета уроку: у процесі опрацювання теми створити таку духовну атмосферу, яка ввела б старшокласників у світ болю й любові головного персонажа новели – Івана Дідуха. Крізь призму такого сприйняття формувати в учнів внутрішнє переконання в тому, що людина буває по-справжньому щаслива лише на своїй землі, що чужа земля часто стає могилою для тих, хто має велике й любляче серце; на основі віковічних традицій українців сприяти становленню в юних високих моральних принципів, збагачувати їхній ментальний досвід новими об'єктивними оцінками й поглядами. Як засобами експресіонізму митець розкривав найважливіші проблеми людства.

Методи і прийоми: художнє читання; міні-диспут; мелодекламація; самостійна робота; дослідження тексту; колоквіум.

Унаочнення: портрет Стефаника, ілюстрації В. Касіяна до новели «Камінний хрест», малюнки учнів до новели, виставка книжок, стіннівка «Одіссея галицьких емігрантів».

Епіграф.

Твій переліг - уся земля,

Коли вродився ти Іваном,

Тих бід і лих ковтнеш в сто крат.

А станеш вічним, нездоланним,

Бо ти Іван, бо ти народ...

Іван Драч

Праворуч дошки слова:

«Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку...»

Василь Стефаник

Ліворуч – слова з поезії Василя Стуса:

Чіпляйся за кручу, як терен колючий,

чіпляйся за небо, як яблуні цвіт.

Бо вже одслонився безокрай чужинний.

Бо вже чужинецький ощирився край.

Прощай, Україно, моя Україно,

Чужа Україно, навіки прощай.

Слово вчителя. У Альберта Камю є поезія «Привид хрестів», у якій ідеться про те, як один чоловік роздумував над своєю важкою долею. Одного разу йому приснився сон, що опинився він посеред диво­вижної галявини, де було багато хрестів. І тут підходить до нього Господь та й каже «Ти хотів легкого хреста, он - бачиш, скільки їх, іди і вибери один по своїй ноші». Ходив чоловік, придивлявся до них, бачив дивовижної краси хрести золоті і срібні, але жо­ден з них не підходив йому. І раптом трапився йому маленький дерев'яний Зрадів чоловік, бо якраз по ньому був цей хрест. А коли добре придивився, то побачив там своє ім’я.

Отже, кожен у своємужитті несе свій хрест. На основі новели «Камінний хрест» поміркуємо над філософським питанням: «Чи кожен здатен винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину…?»

На сьогоднішньому уроці-дослідженні ми

Задумаймось над долею важкою,

Що гнала цих людей в далекий край,

Відчуймо біль Стефаника героїв

І зрозуміймо, де насправді рай.

Велетнем духу роковано упродовж всього свого життя не нести хрест вселюдської муки. Стефаників хрест аж почорнів з розпуки, бо пустив він свою душу в душу народу. Він писав: «Чую їх біль, всі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку...»

Кожен Стефаників твір вистражданий. У листі до тестя о. Гаморака він писав: «Кожна моя дрібниця, яку я пишу, граничить з божевіллям». Отець просив: «Не пиши так, бо вмреш».

О. Кобилянська писала: «Страшно сильно пишете ви, ніби витісуєте потужною рукою пам’ятник для свого народу».

Дійсно, кожен твір митця – це своєрідний пам’ятник.

Учні подають інформацію з випереджаючих завдань.

ІСТОРИКИ

Еміграція буває заробітчанська і політична. Еміграція заробітчанська – це виїзд на постійне місце проживання у країни з динамічною економікою, які потребують робочої сили. В Україні спостерігається з другої половини ХІХ ст. Складовою частиною еміграційного руху в Західній Україні було селянство. Соціально-економічне життя галицьких українців ознаменувалося масовою еміграцією селян. Доведені до відчаю жорстоким гнобленням, вкрай зубожілі селяни Західної України у пошуках кращої долі залишали рідні землі і виїжджали у далекі чужі краї, переважно до Америки, Канади, у менших розмірах у Бразилію, Аргентину та інші країни. Упродовж 1890 – 1910 рр. із Галичини емігрувало понад 300 тис. гнаних голодом і безземеллям селян. Ще більший відсоток емігрантів припадає на Буковину і Закарпаття. Особливо масового характеру це явище на початку ХХ ст.

СТЕФАНИКОЗНАВЦІ

Ще студентом медицини у Краківському університеті Василь Стефаник зустрічав емігрантів на пероні Краківського вокзалу і щоденно бачив їхні поневіряння. Прототипом головного героя “Камінного хреста” Івана Дідуха називають то русівського селянина Івана Ахтемійчука, то Стефана Дідуха, який перед виїздом до Канади дійсно на горбі спорудив собі камінний хрест. Той хрест стоїть ще й донині, тільки поступово зсувається вниз.

Туга за Україною не минала Стефана Дідуха від того травневого дня 1899 р., коли він приїхав до Канади і поселився коло місцевості Гіллі ярд. Писав він Стефанику, що все чуже довкола нього і що його ферма йому не мила, та його дітям добре поводиться. 29 січня 1911 року на 75-му році життя відійшов він у вічність і спочив на місцевому цвинтарі, тіло поховане в чужій землі, а душа лишилася в Україні.

Учитель. Отже, ви почули, що прототипом В. Стефаника був С. Дідух. Чому автор не зберіг справжнє ім’я героя, а назвав його Іваном.

Учень. На мою думку, тому що, по-перше, Іван – це найбільш поширене ім’я в Україні, по-друге, це типовий образ у якому зібрані тисячі доль таких, як С. Дідух, по-третє, воно асоціюється з народом.

МИСТЕЦТВОЗНАВЦІ

1905 року, коли майбутній художник Василь Касіян, був ще учнем Снятинської виділової школи, де навчався у свій час і В. Стефаник, він вперше прочитав книжку В. Стефаника “Дорога”. На все життя слова з книжки увійшли у його долю. На схилі віку він скаже: “Є два великі майстри слова в нашій літературі, яких я не можу читати без сліз – це Шевченко і Стефаник”.

Навчаючись у 6 класі Василь Касіян, вирішив намалювати справжню гармату, у той час відступала австро-угорська армія, за цією роботою його було схоплено і передано у руки жандармерії, звинувачено у шпигунстві. Саме Василь Стефаник, депутат віденського парламенту, врятував юнака від смерті.

У 1920 році, вертаючись разом із сотнями галичан, колишніх солдатів австро-угорської армії з італійського полону, В. Касіян вперше почав малювати малюнки до новел В. Стефаника, які на даний час зберігаються у Львівському музеї українського мистецтва. Ілюстрації В. Касіяна дуже зворушили батька, як згадував про це син Стефаника Юрій. Він створив у мистецтві стефаніаду.

Учень. Коментує свої малюнки до новели.

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІ

Темі еміграції присвятили свої твори І. Франко (цикл віршів “По селах”, “До Бразилії”, статті “Еміграційне безголов’я”, “Знову одіссея галицьких емігрантів”), О. Кобилянська (про це йдеться у повісті “Земля”), Т. Бордуляк (оповідання “Бузьки”, “Іван Бразілієць”, “Ось, куди ми підемо, небого”), Марко Черемшина (поезія в прозі “Осінь”).

Т. Бордуляк у своєму образку “Бузьки” (1896) писав: “Гей, було йому братчики рідненькі тут дуже тяжко жити: хліба не було ні шматочка... А в тій пустці мешкають тепер сови з нічними видами”.

Читець. Мелодекламація. Іван Франко. З циклу «До Бразилії»:

Коли почуєш, як в тиші нічній

Залізним шляхом стуготять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти,

То не питай: Сей поїзд - відки він?

Кого везе? Куди? Кому вздогін?

Се – емігранти.

Коли побачиш – на пероні десь

Людей, мов оселедців тих, набито,

Жінок худих, блідих, аж серце рвесь,

Зів'ялих, мов побите градом жито,

Мужчин понурих і дітей дрібних

І купою брудні, старії фанти

Навалені під ними і при них,

На лицях слід терпінь, надій марних,

Се – емігранти.

Учитель. 21 квітня 1899 р. Краківський вокзал В. Стефаник з Б. Лепким проводжають земляків у далеку Америку. Під впливом переживань, які охопили Б. Лепкого, він написав пісню «Чуєш, брати мій», а музику Л. Лепкий (звучить запис).

Твір «Камінний хрест» називають новелою, а за жанром це оповідання, автор назвав студією, тобто художнім дослідженням душі головного героя.

А зараз спробуємо дослідити як засобами експресіонізму митець розрив соціальні проблеми і душу головного героя.

Довідка із теорії літератури. Експресіонізм – літературно-мистецький напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини, наголошення на авторському світосприйнятті. Для експресіоністського письма характерні нервова збудженість та фрагментарність оповіді, засто­сування символів, гротеску, поєднання протилежного: буденщини і космічного простору, побутових описів і поетичної лексики тощо.

Експресіоністи виробляють новий тип психологізму, вони намагаються не атомізувати, розщеплювати психіку люди­ни, а знаходити спільну основу (частку Творця) в людині, рослині, тварині – в усій природі. Експресіоністи ставили перед собою завдання проникнути не в реальний світ ре­чей і явищ, а у світ незримий, духовний.

Основні ознаки експресіонізму увага до простих характерів, прагнення віднайти першовитоки, корені зла в людсь­кому суспільстві, заглиблення у проблему вини і кари, дослідження сенсу страждання і смерті людини, висвітлення опозиції «прекрасне-потворне», захоплення ідеєю всезагального взаємозв'язку всього сущого.

Мелодекламація. Учень читає початок першого розділу новели «Камінний хрест» звучить «Дев’ята симфонія» Бетховена.

Робота з текстом

І розділ. «Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою».

Учитель. І розділ – це живописний і психологічний портрет І. Дідуха у зіставленні з портретом його ж коня. Навіщо автор це робить?

Психологія розкривається за допомогою контрастних зіставлень і порівнянь (два трудівники: господар і кінь, обидва запряжені у віз).

Учитель. Ви відчули в попередньо прочитаному уривку єдність землі і космосу.

Учень. Кінські копита, колеса й Іванові п’яти творили єдність своїм експресивним рухом.

Учитель. Які художні деталі свідчать про те, що працював він неймовірно важко?

Учень. Зачитує «А ще Івана кликали …».

Учитель. І тут оригінально виявилася експресіоністична опозиція «прекрасне-потворне». В. Стефаник у негарному розкриває гарне – рух життя, всього світу.

У чому краса Івана?

Учень. Прихована краса таємного змісту. Те що творить людина – політки (урожай).

Учитель. Експресіоністи вважали, що не краса, а експресивний образ має викликати естетичне задоволення (експресія – це життя).

За яку провину терпить Іван і його кінь?

Учень. Це натяк на перший гріх людини, улюблений засіб експресіоністів. Сказав Господь, виганяючи Адама з раю: «Проклята земля через тебе, терни будяки вона тобі буде родити. Жити будеш і тяжкім труді. В поті лиця свого їстимеш хліб, доки не вернешся в землю».

ІІ розділ. Спросив Іван ціле село

1. Навіщо усе село?

2. Які почуття переповнюють душу селянина?

3. Які символічні образи мають місце у цьому розділі?

Учень. Великий камінь – доля емігранта; блимає мертвим блиском камінь означає омертвіння душі; «утрачене щастя» – образ каторжної праці.

ІІІ розділ. Ця земля не годна кілько народа здержити

та й кількі біді вітримати.

  1. Що стало причиною еміграції І. Дідуха та його земляків?
  2. Які слова передають трагізм, душевне сум’яття емігранта?

Учень. Еміграція – це могила…

IV розділ. «… аби-сте мені мого хреста ніколи не минали».

  1. З яким проханням звертається І. Дідух до земляків?
  2. Чому піщаний горб є для нього таким дорогим?

Учитель. У В. Стефаника образ каменя часто означає омертвіння душі, а «біле» і «срібне» чистоту душі. І. Дідух втрачає своє духовне життя і «одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалі». Перлина, що котиться по скалі – це символ життя Івана, що котиться по мертвому камені. Очевидно, йдеться про загибель тієї духовності, котра пов’язує героя з рідною землею.

І Дідух і його родина відчувають майбутню муку безуспішної боротьби всіх емігрантів за збереження своєї духовності.

V розділ. «Всякої бесіди було багато»

1. Як створює автор ефект багатоголосся в Івановій хаті?

Учень. Читає уривок від слів «В шум і гамір і зойки…».

2. Які образи вразили вас у цьому уривку?

Учень. Мозилі в горлі і на руках – це ті рани, що лежать від змученого і зраненого життя.

  1. Розкрийте психологічний стан Івана, описаний у двох останніх абзацах цього розділу?

VІ розділ. «…вже чєс відходити до колії…»

  1. Якими художніми деталями передано біль і тугу селянина?
  2. Яке враження справив враження танець на односельців?

Учень. Читає «Ціла хата заридала. Ніби хмара плачу, що повисла над селом, прірвалася, як би горе люд­ське дунайську загату розірвало – такий був плач...»

Учитель. Тут хата втрачає властивості свого реального змісту і перетворюється на знак душевно­го стану родини. Конкретна річ втратила свій зов­нішній вигляд і стала образом внутрішнього світу. (Експресіоністи вважають такий прийом деареалізацією.)

Тут ніби хата від Іванового імені прощається з зем­лею, на яку він ніколи не повернеться. А чужа земля стане йому могилою. Доле людська, яка ти гірка і безконечно зла!

VІІ розділ. «Видиш, стара, наш хрестик?»

(звучить пісня «Чуєш, брате мій»)

1. Розкрийте символ камінного хреста як назви твору? Чому новелу названо «Камінний хрест»?

Учень. Камінний хрест – це і масивний хрест, згадка про І. Дідуха; це – символ непосильної нелюдської праці селянина; нести важкий хрест має крім прямого й переносне значення – мучитися. Селянський хрест – непросто важкий – він камінний. Він асоціативно пов’язаний в новелі з образом «далекої могили» – еміграції.

Учитель. Асоціативне значення (підтекст назви) значно об’ємніше й вагоміше від прямого.

Міні-диспут

  1. Чи вірить Іван, що на чужині він знайде щастя?
  2. Чим для нього є розлука з батьківською землею?
    1. Чому, виїжджаючи за океан у часи Стефаника, люди переживали душевні трагедії, а в наші часи (як сказав би І. Дідух) «з віскоком ідут».

Заключне слово вчителя. Трагедія, що відбулася століття тому в хаті героя новели В. Стефаника І. Дідуха, у його зболеній душі, душах сотень тисяч галичан, спонукає нас замислитись над селянським життям, долею України і власною.

Трагедія І. Дідуха – це трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю. Але головний персонаж знає: чужа земля – «далека могила», це – невідомість і нова біда. Немає іншої ради – треба творити щастя на своїй прабатьківській землі.

Рефлексія: «Продовж речення»:

Сьогодні на уроці я зрозумів(-ла)…

Незрозумілим для мене є…

Тема: Трагедія Сави Чалого як зрадника національних інтересів свого народу. Утілення у творі народного погляду на зраду і побратимство. Проблема побратимства і зради у творі. Суперечливість і трагічність образу Сави Чалого.

Мета: навчити учнів вести дискусію,розвивати уміння досліджувати поставлені питання, будувати власні висловлювання, доводити свою думку; виховувати справжній патріотизм, почуття побратимства, розкрити причини трагедії головного героя як неминучої плати за свої вчинки; розвивати і вдосконалювати навички аналізу літературного твору; виховувати в учнів почуття непримиренності до національної зради; усвідомити авторську ідею – осуд національної зради в будь-яких проявах.

Обладнання: портрет письменника, ілюстративний матеріал до твору, книжкова виставка, мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок-підсумок; урок-дискусія.

Епіграф уроку:

Історична трагедія «Сава Чалий» (1899 р.) –

один з архітворів нашої літератури.

І.Франко.

Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом.

Ч. Айтматов

Перебіг уроку

  1. Організаційний момент.
  2. Перевірка домашнього завдання.

Учні зачитують твори-есе. «Я щасливий»

Слайд 1, 2, 3, 4, 5.

Слово вчителя.І.Карпенкр-Карий звернувся до трагеді образу Сави Чалого, добре знаючи пісню «Ой був в Січі старий козак...» та поему Тараса Шевченка «Гайдамаки. Микола Костомаров намагався довести невинність зрадника і натомість показав Гната Голого, який вбив Саву, як лиходія.

Слайд 6.

Драматург ставить перед собою складне завдання: зобразити Чалого по-новому, вбачаючи в його зраді не лише просте яничарство, а й важкий, неспокутний гріх.

Слайд 7.

Запитання

1.Що таке зрада? (як явище)

2.Вправа «уявний мікрофон»

З яким словом у вас асоціюється слово «зрада» У мене ,наприклад,-зі словом «Тривога (трагедія)»

Слойд 8.

Словник тлумачний подає таке значення:

Зрада – перехід на бік ворога;зрадництво,віроломство;
порушення вірності в коханні, дружбі;відмова від своїх переконань і поглядів (за тлумачним словником) .

Слайд 9.

Проблемне запитання : Чи можна простити зраду? Про це ми поговоримо на уроці-дискусії .

Слайд 10. Ви отримуєте правила проведення дискусії: (Додаток 1)

Пам’ятайте слова: На мою думку , Я переконаний..

Дозволь з тобою не погодитись

Слайд 11. Отримуєте «Сигнальні картки» Червона – незгода, Зелена –погоджуюся з промовцем, Жовта – бажаю виступити.

Слайд 12, 13.

Також вислови про зраду (Додаток 2)

Немає страшнішого лиха, ніж зрада одного.

Зрадив Батьківщину - зрадив самого себе.

Якщо ціна хороша, можна душу продати, але країну не зрадь ніколи.

Зрадників ненавидять навіть ті, кому вони служать.

Зраджуючи Батьківщину, ти зраджуєш рідну          матір

Чужий хліб солодкий, але якщо він куплений зрадою, то ним і вдавитися можна.

Батьківщина не забуває зрадників. Навіть любляча мати здатна суворо покарати сина.

Люби свій край в радості і не кидай у біді.

Зрада огидна сама по собі, але, коли зраджують Батьківщину, немає злочину страшніше.

Виразне читання. Дія третя, картина 2, ява 1 (Сава Чалий і Ян Шмигельський)

Слайд 13

Шляхи відступництва

виникають сумніви   усвідомлює негативні наслідки повстання

боїться урядових каральних акцій

закохується у Зосю Курчинську

спокушається нагородами від Потоцького

товаришує із поляком Шмигельським

стає на криваву стежку помсти рідній землі, своїм товаришам

жорстокий до українського люду

вбивця немилосердний

Виразне читання. Дія 5, ява15

Слайд 15.

Чи має зрада виправдання?

Слайд 16.

Кого зрадив Сава Чалий?

Сава Чалий особистість роздвоєна?

Слайд 17, 18, 19.

Чи висвітлювалася тема зрадництва в українській літературі.

Слайд 20.

Чи актуальна тема зрадництва у наш час? (Варто згадати твори Василя Шкляра «Маруся», «Чорний ворон», «Троща»)

Висновок.

Людина, яка перекреслила своє добре ім’я зрадою народних інтересів, лихими вчинками – постать справді трагічна. Ні внуки, ні правнуки не зможуть пишатися своїм предком. Це трагедія цілого роду і народу. Особистість, що втратила народну повагу, вимагає співчуття і осуду.

Слайд 21

Прийом «Кошик» (Додаток 3)

Розмістити абсолютні вічні цінності та їх антиподи у «Валізу» або «Смітник», які гімназисти візьмуть із собою в майбутнє, а які потрібно викинути у смітник.

Добро Зло

Совість, правда, віра, надія, любов, чесність, справедливість, гідність,

мудрість, милосердя, прощення,великодушність, благородство тощо Несправедливість, нечесність, зневіра, ненависть, жорстокість, байдужість, лукавство, злопам'ятність, бездушність, підлість

Слайд 21

Рефлексивний екран

Сьогодні я дізнався(лась)…

Я усвідомила...

Урок дав мені для життя

 

Додаток 1

Правила проведення дискусії:

  1. Чітко визначте свою точку зору й аргументи до неї.
  2. Вступаючи у дискусію, не починайте її з тих питань, за якими ваша думка не збігається з думкою вашого опонента.
  3. Використайте метод Сократа, який полягає у тому, що свою думку ви ділите на маленькі частинки, і кожну пропонуєте у формі запитання.
  4. Аргументи не слід пропонувати у низхідному порядку, краще розпочинати з більш сильних доведень і такими ж сильними завершувати.
  5. Пам'ятайте дію психологічного закону роботи пам'яті, запропонованого Г. Еббінгаузом, на якому побудовано "правило рамки": найбільше запам'ятовуються початок і кінець виступу.
  6. Уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте.
  7. Умійте почути та зрозуміти опонента.
  8. Не переривайте свого співрозмовника.
  9. Волійте не перемогти, а знайти істину.
  10. Майте мужність визнати свою неправоту і просити критичного обговорення запитання.

1.      Перш ніж сперечатись, продумай головне, що ти хочеш довести.

2.      Якщо ти прийшов на диспут, обов’язково виступи і доведи свою точку зору.

3.      Говори просто і зрозуміло, логічно і послідовно.

4.      Говори лише те, що тебе хвилює, у чому ти переконаний, не стверджуй того, в чому не розібрався сам.

5.      Сперечаючись, не перекручуй думки, з якою ти не згоден.

6.      Не повторюй того, що до тебе вже було сказано.

7.      Не розмахуй руками, не підвищуй тону, найкращий доказ - точні факти, тверда логіка.

8.      Поважай того, хто з тобою сперечається: намагайся нічим не образити співбесідника, тому що така поведінка свідчить про те, що ти не тільки сильний в дискусії, але й добре вихований.

 

Додаток 2

Вислови про зраду

Немає страшнішого лиха, ніж зрада одного.

Зрадив Батьківщину - зрадив самого себе.

Якщо ціна хороша, можна душу продати, але країну не зрадь ніколи.

Зрадників ненавидять навіть ті, кому вони служать.

Зраджуючи Батьківщину, ти зраджуєш рідну         матір

Чужий хліб солодкий, але якщо він куплений          зрадою, то ним і вдавитися можна.

Батьківщина не забуває зрадників. Навіть любляча мати здатна суворо покарати сина.

Люби свій край в радості і не кидай у біді.

Зрада огидна сама по собі, але, коли зраджують Батьківщину, немає злочину страшніше.

 

Додаток 3

Совість                         правда

віра                     надія

любов        чесність справедливість гідність

мудрість    милосердя прощення

великодушність благородство несправедливість нечесність      зневіра ненависть жорстокість байдужість

лукавство злопам'ятність бездушність підлість

Урок літератури 6 (10) кл. профільний

Тема уроку: “Талан” – драма з життя української інтелігенції, змалювання нелегкої долі акторів. Марія Заньковецька як прототип образу Лучицької. Морально-етичні проблеми сім’ї та становище українського театру за п’єсою.

Мета: ознайомити учнів із соціально-побутовою драмою, допомогти усвідомити її ідейно-мистецьку цінність, розвивати навички виразного читання драматичних творів, їх аналіз: прищеплювати любов до театру, розвивати досконалість мистецтва, усвідомлювати, що життєва позиція кожного впливає на усього суспільства.

Цілі Учні знатимуть: зміст драми; суть порушених у ній соціальних і морально-етичних проблем, цікаві факти з життя Марії Заньковецької.

Учні вмітимуть: аналізувати соціально-побутову драму та характеризувати проблеми, порушені у ній, висловлювати власне судження про них.

Міжпредметні зв’язки: театр, кіно, музика.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет М. Старицького, М. Заньковецької, твори

М. Старицького, афіша “Талан”, квіти, шкатулка з прикрасами, срібний вінок.

ТЛ: соціально-побутова драма.

Методи, прийоми і форми роботи: кольоровий настрій, характеристика образів, “незакінчене речення”, аналіз заголовку твору, есе, робота з текстом, виразне читання, представлення проектів.

Оформлення дошки: портрет М. Старицького, М. Заньковецької.

Епіграф: Сцена ж, – мій кумир, театр – священний храм для мене!

І. Карпенко-Карий

Перебіг уроку

Актуалізація опорних знань.

І. Мотиваційний етап навчальної діяльності учнів.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку (“Побажай мені успіхів!”), нам допоможе у цьому покровителька театру Мельпомена.

2. “Хвилина мудрості”.

2.1. Учні читають есе “Що таке талан?”.

2.2. “Незакінчене речення”. “Талан” – це... (“Який ви б підібрали синонім до слова “талан”, або епітет, означення?).

Словом “талан” – називають долю, життєвий шлях кого-небудь або ж щасливу долю, щастя, успіх, удачу.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

ІІІ. Формування вмінь та навичок школярів.

  1. Слово вчителя про М. Старицького, М. Заньковецьку.

П’єса корифея національного театру М. Старицького, 170-річчя з дня народження якого українська культурна громадськість святкуватиме у грудні цього року, «Талан», цілком присвячена театральному середовищу і розповідає про складний і хвилюючий світ духовного життя українських провінційних акторів. Письменник показує їх побут, професійні та поза сценічні взаємини.

2. Перегляд фрагментів з фільму про Марію Заньковецьку – творчий проект “Зоря українського театру”.

Колись давно, в Іудеї, йшов апостол-рибалка, просто убога людина, а назустріч йому – знеможена жінка, знесилена важкою працею, простягла до нього руку.

“Сестро, ти не бачила і увірувала, я нічого не маю, ні золота, ні срібла, але за те, що ти повірила, даю те, що маю, Святий вогонь та невмируще життя”.

Ці слова були сказані Марії Заньковецькій її подругою, Людмилою Старицькою-Черняхівською, і стали підсумком усього її життя.

3. Інформаційний проект Гупало Соломії (презентація “Перлина українського театру”).

4. Ігровий проект. Зустріч із М. Заньковецькою.

З відстані нинішнього дня можемо судити про будь-які акторські таланти минулого тільки за спогадами та відгуками сучасників.

5. Практико-орієнтовані проекти (відгуки про М. Заньковецьку).

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Слова учителя.

Сценічне життя п’єса розпочала в бенефіс М. К. Заньковецької у Москві 26 березня 1894 р., де у той час гастролювала трупа М. Садовського. Роль Лучицької бенефіціантка зіграла тоді з величезним успіхом, але пізніше відмовилась від неї, мотивуючи це тим, що їй важко грати саму себе.

Як ви думаєте, чому вона відмовилась грати цю роль?

Таблиця-анкета драматичного твору

1. Назва “Талан”
2. Автор М. Старицький
3. Жанр Соціально-побутова драма
4. Тема “Драма із побуту малоруських акторів”. Про трагічну долю талановитої української актриси в умовах тогочасного суспільства кінця ХІХ ст.
5. Ідея Найвища мета служителів мистецтва – віддавати народові свій талан.
6. Конфлікт Роль мистецтва в суспільстві.
7. Присвята Марії Костянтинівні Заньковецькій (Адасовській).
8. Прототипи

Лучицька – Марія Заньковецька,

Безродний – Старицький.

9. Основа твору Історія життя однієї актриси (окремі моменти із життя Заньковецької, Старицького), чий талант поставив під питання її життєвий талан.
10. Образи

М.І. Лучицька, А.П. Квітка,

Ю.С.Котенко, М.Жалівницький.

11. Художні прийоми  
  1. Проект-гра “Відгадай, хто я!” (“Темна конячка”) (Лучицька М.І., Квітка А.П., Котенко Ю.С., Жалівницький Марко).

Марія Лучицька – обдарована, має благородніший намір служити народній справі, розчаровується і зневірюється.

Квятковська – бездарна, чистолюбниця, підступна, брехлива і дворушна, стала мало не безпосередньою причиною загибелі Лучицької.

Юрій Котенко – антрепренер, заздрісний, жадібний до наживи, розпусник.

Аврал Юркевич – представник преси, репортер газети, не має своєї думки, піддається впливу брудних пліток за кулісами, рецензія – це просто мізерний заробіток для нього.

Антось Квітка – безвольний чоловік, що швидко збайдужів до дружини, все більше піддається намовам матері.

Анкета літературного героя

1. Прізвище, ім’я, по батькові  
2. Місце проживання  
3. Національність  
4. Вік  
5.

Сімейний стан

(на початку твору і в кінці)

 
6. Освіта  
7. Посада  
8. Риси характеру  
9. Улюблені заняття  
10. Взаємини з людьми  
11. Погляди  
12. Покликання (побажання, мрія, покарання)  
  1. Хто є представниками інтелігенції? (Лучицька М.І., Квітка А.П., Котенко Ю.С., Жалівницький Марко).
  2. Про що мріяли прогресивні люди того часу? (віддано служити своєму народові).

Виразне читання: дія ІІ ява Х (Лучицька, Палашка)

Щодо театру були різні думки – віддавати народові свій талан (Лучицька і Безродний), інші – театр – це лише джерело прибутку (Котенко, Аврав Юркевич), театр – мистецтво має бути тільки розважальним (Квятковська).

  1. Чому “Талан” – називають драмою української інтелігенції? (прагнення до самореалізації були високими, але можливості самовираження в тогочасному суспільстві – незначними).
  2. Як автор змальовує нелегку долю акторів? (складне матеріальне становище, непроста морально-етична атмосфера всередині провінційного театру й навколо нього: інтриги, невдачі сімейного життя тощо).
  3. Основна увага драматурга приділялася постаті талановитої актриси Лучицької. Це видно хоча б із того, що драма побудована на епізодах з її роботи й життя. Усі інші постаті або сприяють, або ж заважають її талантові.

Виразне читання дія ІІ кінець яви VII (Лучицька)

  1. Чому акторка у розквіті кар’єри залишає сцену і змінює свої переконання? (після тривалих вагань, важкої душевної боротьби, під тиском жалю і незгасимого почуття кохання до Квітки, Лучицька повірила його запевненням, зважилася залишити сцену і стати його дружиною).
  2. Чи знайшла героїня щастя у сім’ї? З якими проблемами вона зіткнулася? (морально-етичними).

1. Чи знала вона про інтриги за її спиною?

2. Що є основою міцного шлюбу?

3. Чи не приречена їхня сім’я з самого початку? (вони не вінчаються у церкві, а вводять усіх в оману).

Виразне читання дія ІІІ ява IV (Лучицька)

10. Чому сумує за сценою, за товаришами по мистецтву? (М. Старицький у своїй драмі певним чином висловлює ідею “сродної праці”, яку проповідував Г.Скоровода. Лучицька роздвоюється між сім’єю і театром і все ж потяг до останнього перемагає).

***Драма “Талан” різномовна.

11.Якою мовою говорять персонажі? Чому? (учасники трупи – українською; Антипов і мати Квітки – виключно російською, а решта – мішаною, ще й з неправильними зворотами (такої “натуральної” мови, щоправда, вимагала тодішня театральна критика, але драмі це зашкодило).

12. Чому Антось Квітка завжди говорить українською, а у сцені ревнощів – російською? (бо ним керує не серце, а холодний прагматизм).

Виразне читання дія третя ява одинадцята (тільки слова Лучицької)

13. Лучицька знову повертається на сцену. Як її зустріли? Хто змінив своє ставлення до неї? (Котенко, бо уже сам став режисером, і для нього головне – прибуток).

Особливість IVдії яви ІІ “сцена на сцені”, уривок з драми “Богдан Хмельницький” (яка тоді була заборонена цензурою. М. Старицький приймав це як лихо, яке треба вміти перебороти усіма засобами).

Дискусія. У V дії є такі діаметрально протилежні слова:

Лучицька “... життя марно пройшло. Не справдились ні мрії, ні надії!”

Безродний “... немарно пройшло ваше молоде життя.”

Якої думки притримуєтесь ви? Чи мало сенс життя Марії Лучицької? (учні висловлюють свої думки, дискутують).

Слова учителя.

Як велика артистка Марія прагне змінити світ на краще! Заради цього вона жертвує собою, сім’єю. Сцена для неї – усе, і вона не могла бути щасливою поза театром. На її долю випало багато випробувань, але своєму покликанню вона не зрадила. Це достойно оцінили сучасники: «Хай ми не тішимо тепер слухача новинкою та диковинкою, але наше народне життя з його радощами і горем великим, наша рідна мова з’єднали його з меншим братом, прихилили серце до його. І поміг цьому і ваш талант».

Закінчується трагічна історія життя артист­ки хвилюючим епізодом: тяжкохвору Лучицьку прийшли привітати українські та російські студенти – шанувальники її таланту, відданого театру, народові.

Вислухавши привітання, знеможена артистка говорить: «Надміру, надсилу... сьогодні мені щастя. Благодарю всех, всех. Видите, как я тронута. Ось воно... найвище щастя!».

Марія Лучицька помирає з вірою у велике майбутнє рідного театру.

V. Закріплення знань, умінь та навичок.

Створення “асоціативного дерева” гармонійної особистості.

VІ. Рефлексія. Сенкан (“білий вірш” 5-ти рядковий).

Підсумок уроку.

На цьому закінчується наш урок, присвячений драмі з життя української інтелігенції, змалюванні нелегкої долі акторів та становища українського театру. Його творили люди одержимі. Мабуть, кожен із них мав повне право поставити свій підпис під словами І. Карпенка-Карого: «Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!».

Учениця читає вірш “Життя – театр”.

“Незакінчене речення”.

Мені сподобалось...

Мене вразило...

Мене обурило...

Я навчився...

VII. Домашнє завдання. Скласти тести до теми “Українська драматургія і театр 70 – 90-х рр. ХІХ ст.”

Додаток

Анкета літературного героя

1.1. Прізвище, ім’я, по батькові  
2.2. Місце проживання  
33. Національність  
44. Вік  
55.

Сімейний стан

(на початку твору і в кінці)

 
56. Освіта  
77. Посада  
88. Риси характеру  
99. Улюблені заняття  
110 Взаємини з людьми  
11 Погляди  
112 Покликання (побажання, мрія, покарання)  

Тема: Любов Пономаренко. “Гер переможений”. Наскрізний гуманістичний пафос новели. Художні засоби його втілення.

Теорія літератури: новела.

Мета: ознайомити учнів з фактами життя і творчості Л. Пономаренко; розвивати вміння аналізувати зміст художнього твору, його проблематику; вчити семикласників висловлювати власне судження щодо прочитаного; навчити висловлювати свої думки щодо ролі й значення гуманізму у розвитку людства і духовності людини.

Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет письменниці, мультимедійні матеріали.

Методи, прийоми і форми роботи: “кольоровий настрій”, передбачити “незакінчене речення”, ланцюжок думок (відповідей), метод “прес” (“я вважаю, що...”), прийом “угу” (“так, так”), есе, робота з підручником, метод “збери намисто”, рефлексія досягнень.

Епіграф уроку:

“Відкрила для себе Любов Пономаренко гіперобдаровану письменницю...”

Оксана Забужко

Хіду року

І. Повідомлення теми і метиуроку. Мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності до уроку: “Побажай мені успіхів”, “Кольоровий настрій”.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Учні зачитують есе “Чи важко бути людиною?”

ІII. Актуалізація опорних знань і досвіду учнів.

Про Любов Пономаренко ми дізнаємося із пізнавальної програми “Відомі українці”.

Слововчителя.

Ми не випадково почали розмову з запитання “Чи важко бути людиною?”. Якщо відповідати на це запитання неабстрактно, а згадуючи реальні ситуації, досвід, який ми почерпнули із попередніх уроків, то, виявляється, іспит на право називатися цим високим іменем ми складаємо досить часто, навіть часом і не задумуючись.

Бути людиною, говорити все це добре, ставитися до людей, любити їх.

А сьогодні ми розкриємо ще одну грань цієї проблеми – бути людиною, коли тобі важко, коли ти зазнав поразки, коли тебе принижують, коли, здається, про це й думати зайве.

З огляду на назву нашої загальної теми “Ти знаєш, що ти людина”, які цілі ви поставите перед ознайомленням з новим твором.

1. Цілі і мета (визначають самі учні).

2. Що таке гуманізм? (визначення подано на мультимедійній дошці).

Гуманізм – 1. Прогресивний рух, спрямований на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв її прагнень і бажань.

2. Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності, людяність.

Мораль – система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та суспільства.

3. Узгодженняплануроботи(з метою досягнення поставлених цілей).

IV. Опрацюваннянавчальногоматеріалу.

1. Передбачення. Про що може бути цей твір з такою назвою.

2. Читання новели вчителем. Уважно прослухайте цей твір, дайте відповідь на запитання. Продовжте незакінчене речення.

Я думаю, що цей твір про...

3. Яке емоційне враження від твору? Що найбільше вразило?

4. Де відбуваються описані події? Коли? (у двох часових площинах – минулому і теперішньому).

5. Змальовані картини подані очима дівчини чи дорослоїжінки? (і дівчинки, і дорослої жінки).

6. Чому полонені змінили своє ставлення до будівництва?

7. Чому діти жорстоко ставились до полонених (мультимедійні матеріали)? З чиму них асоціюється слово “німець”, з яким синонімом (німець – зло)? (див. додаток).

8. Чому полонених стали жаліти місцеві жителі, особливо жінки (уміли прощати, милосердніші)?

9. Що спонукало Фрідріха садити квіти? Що він відчував, що думав при цьому?

10. Як ви гадаєте, чи авторка має на увазі під “маленькою грядочкою” “маленьку державу”?

11. Як ставились діти до Фрідріха?

12. Чому Фрідріх прощав дітям їхні образи.

13. Фрідріх закінчив життя самогубством. Кульмінація. Прочитати у тексті. Як ви думаєте це лише вказує на факт, чи дає оцінку? Чому ви так думаєте?

14. Що вразило дівчинку, яка сиділа на вікні (розв’язка)?

Квітка-нагідка (календула). У різних народів є свої назви, виходячи з уявлень про особливості цієї квітки. У Португалії та Іспанії, чудо-диво квітка. Німецькою Ringelblume– кільцева троянда, золота квітка, ритуальна квітка.

Квіти найчастіше жовтогарячого, оранжевого чи жовтого кольору.

Автор подає нам незвичайну розв’язку – дівчинка бачить квітку.

15. Що символізує ця квітка – добро перемагає зло навіть після торжества зла.

16. Коли вперше дівчинка відчула власну провину й вину своїх ровесників перед Фрідріхом. З допомогою якої художньої деталі автор нам це показує.

Хрест із прутиків – символ вироку смерті.

17. Які ще художні деталі ви можете виокремити в тексті? (останній абзац ще одна розв’язка).

Фотографія німецьких дівчаток, лист у вічність, ще один найдорожчий скарб людської доброти.

За півстоліттяу будинку не тріснула жодна стіна – це натяк, що творча праця завжди потрібніша й приносить людям більше задоволення, ніж руйнація, якою є війна.

V. Робота в парах.

1. Обговоріть і запишіть основну ідею (думку) твору.

Війна відворотне, жахливе явище. Треба в будь-якій ситуації залишатися людиною й “воздається заподіяне за зло”.

2. ПорівняйтеізголовноюдумкоюЛюбовіПономаренко.

Отже, з допомогою яких художніх засобів автор втілює гуманістичний пафос новели (поєднання часових площин і художніх деталей).

VII. Роботаізстаттеюзісловника “новела”.

VIII. “Роботазнамистом”.

Скласти намистини “оповідання”, “новела”.

Оповідання

  • Невеликий за обсягом прозовий художній твір;
  • мінімальна кількість героїв;
  • дві або три події з життя головного героя;
  • можуть бути описи, роздуми, відступи.

Новела

  • Невеликий за обсягом глибокопсихологічний твір;
  • незвичайна життєва подія розгортається дуже динамічно;
  • герої люди, які потрапили в складні життєві обставини;
  • розв’язка (закінчення) драматична часто трагічна.

ІХ. Домашнє завдання. Прочитати новелу, отриману в дарунок від вчителя “Любов і проліски”. Поділитися своїми враженнями від прочитаного.

 

Тема: Образи руських князів. Наскрізна ідея патріотизму

Мета:Розкрити ідею «Слова…»; проаналізувати проблему патріотизму; розвивати вміння характеризувати героїв.

Без минулого немає майбутнього.

                                                       О. Довженко

Перебіг уроку

Організаційний момент

Слайд 3 1. Незакінчене речення.

Для мене історія – це

Слайд 6 2. «Асоціативний диктант» (до вказаних числівників доберіть асоціації).

  • 1184 похід у степ Святослава;7000 полонених захопив 417 князів
  • 1185 похід Ігоря 4 князі9 днів 10 ТРАВНЯ ПОЧАВСЯ БІЙ
  • 3 дні тривав бій1187(1188)написане «Слово»1782 список передано Катерині ІІ 1802
  • 1812 згорів рукопис «Слова»1985 ЮНЕСКО оголосила роком
  • 800річчя описаного в творі20 разів у тексті вживаються слова руська земля

Чому цифри зображені різними кольорами?

Слайд 7. 3.Цитатний диктант.     Хто за словесним портретом?
1.«.... славен князь,
Міццю розум оперезав,
Мужністю сердечною нагострив». Ігор
2. «Один брат, один світ світлий...,
Обидва ми Святославовичі».Всеволод
3. «Хочу,-  каже, - з вами, русичі, ...списа зломити
При полі Половецькому...». Ігор
4. «А ... дорогами небитими
Помчалися к Дону великому». половці
5. «Біжить Гзак сірим вовком стелеться...
К Дону великому».
6. «Славний яр-тур Всеволод!
Стоїш ти на полі ратному,
Сиплеш на воїнів стрілами».
7. «Той-бо Олег мечем незгоду кував
Стріли розсівав по землі».
8. «Пересів Ігор із сідла золотого
В сідло невольницьке».
9. «Зронив тоді великий ...
Золоте слово, зо слізьми змішане». Святослав
10. «Як та чайка-жалібниця
Стогне вона рано-вранці». Ярославна
11. «Коли Ігор соколом летить,
Овлур сірим вовком стелеться».
12. «Сказав Боян, піснетворець давній
Часу Олега ще й Ярослава,
Про дні сказав Святославові».

Слайд 8 Відповідь.

Слайд 10, 11.

4.Паспорт твору

  • Автор: невідомий
  • Рід літератури: ліро-епос
  • Жанр:ліро-епічна поема
  • Тема:зображення невдалого походу князя Ігоря
  • Ідея:заклик до єднання в боротьбі проти зовнішнього ворога
  • Основна думка:в єдності сила

5.У майстерні художниці (Пригадати сюжет за малюнками)

Слайд 13 І. Образна характеристика героїв. Опрацювання таблиці.

  1. Слайд 14 Проблемне питання

Як ви вважаєте, кого з руських князів можна назвати справжнім патріотом своєї батьківщини?

  1. Слово - зізнання Ігоря (прийом перевтілення)

Слайд Орієнтований план щодо характеристики образу князя Ігоря.

1. Ігор Святославович — головний герой найдавнішої пам'ятки давньоруської літератури.

2. Портрет і зовнішність героя.

3. Риси характеру князя:

А) мужність і відвага;

б) рішучість і винахідливість

; в) гордість і егоїзм;

г) самовпевненість і честолюбство.

4. Поведінка Ігоря під час:

А) застережень природи; б) бою; в) перебування в полоні.

5. Князь Ігор — уособлення епохи свого часу.

. Слайд 15. Гра «Вільний мікрофон».

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Князь Ігор — позитивний чи негативний персонаж»?

За яких обставин ви вперше знайомитеся з князем Ігорем? Які ваші перші враження від цього персонажа?

• Як до Ігоря ставиться його військова дружина?

• Чим керується герой, вирушаючи в похід?

• Чому князя не лякає затемнення сонця?

• Яким чином виявляється благородство Ігоря під час бою?

• Як тримається герой у полоні?

• Дослідіть, як ставиться до свого героя автор «Слова...»

• Із чим пов'язана поразка князя Ігоря? Чи не свідчить це про невміле ведення військової справи героєм?

• У чому полягає виховне значення цього образу?

Бесіда

1.Яким же був князь-славолюб Ігор Святославович?

2.Хто такий Ігор Святославич? Чи можемо ми, спираючись на текст, дізнатися про його зовнішність (Словесне малювання

. ( Високий, стрункий,має величну осанку,дуже тіло.Це фізично сильна і витривала людина.

Найвиразніше з-поміж персонажів схарактеризовані руські князі: Ігор (через короткий опис його і більшою мірою через його вчинки та сум і радість

3.Чи мала поразка Ігоря трагічні наслідки? Які риси вдачі сприяли цьому?

4.Чи усвідомив князь свою провину перед батьківщиною, чи щирим було його каяття? Чому Русь простила Ігореві?

5.Що ми можемо сказати про ідейну суть цього образу?

Яким автор зображує Ігоря .

Позитивні                       Негативні

Хоробрий           егоїстичний

Відважний нерозважливий

сміливий марнославний

благородний безрозсудний

гарний промовець недалекоглядний

вольовий політична короткозорість,

Якби розвивалися події, якби Ігор не допустився помилки ?

ІІІ. Яким був Всеволод Святославович?

Розповідь буй-тура Всеволода (через дану ним характеристику свого війська, його бій із половцями)

Образ Всеволода від очевидця.

Образ Всеволода – це образ воїна – рубаки. Недаремно ж у творі його названо буй-туром. Військове молодецтво Всеволода викликає захоплення:

Мотив любові до рідної землі проходить через образ Всеволода, хоча і є підтекст звинувачення князя у байдужості до долі батьківщини. Він забув не лише про свої рани, не дорожить власним життям.

Всеволод мужній, сміливий, але в той же час його характеризує внутрішня ніжність до брата Ігоря: «Один брат,Один світ світлий – ти, Ігорю!

Оба ми є Святославовичі»(Додаток 1)

1.Всеволод нагадує основними рисами Ігоря

Мужній, відважний, відданий обов’язку, гордий за свою дружину, розуміє роль взаємодопомоги в бою.

Слайд 16 .Чому Всеволод пішов у похід? Чи може він звинувачувати Ігоря? Чи несе він відповідальність за поразку нарівні із Ігорем? (Хартія вільної людини)

Слайд17 В образі Святослава втілено ідейний пафос твору. Історичні джерела свідчать, що київський князь як громадський і політичний діяч був зовсім звичайим.

1. Яким постає у творі Святослав?

2. Чому автор ідеалізує його?Чи можна вважати сон віщим?

3. До кого звернене золоте слово? (До Рюрика)

4. Чому його виголошує саме київський князь.

Образ князя Святослава
 Орієнтовний план характеристики
1. «Великий грізний» київський князь.
2. Видатний полководець.
3. Піклувальник про долю рідної землі, спустошеної кочівниками-нападниками.
4. Святослав–видатний державний діяч, патріот рідної землі.
5. Ставлення до вчинку Ігоря.
6. Оспівування автором мужності і хоробрості князя київського.
7. Власне ставлення до вчинків та дій князя Святослава.

Прийом перевтілення. Слово – заклик. Святослава

Чільне місце у творі відводиться образові київського князя Святослава. Цей образ ідеалізований. Автор створив ідеал наслідування. Він прославляє далекосяжного воєначальника, його попередню перемогу над половцями. Святослав мудрий, по-батьківськи ставиться до всіх князів засуджує їх чвари.

2. Робота над текстом твору. Бесіда за питаннями:

• Як зреагував Ігор на складну ситуацію, в якій опинився його брат Всеволод? (Ігор полки завертає: Жаль-бо йому милого брата Всеволода)

• Чим закінчилася битва «на березі блискучої Каяли»? (Сватів напоїли І самі полягали За землю Руськую)

• Про що свідчать рядки з твору: «Никне трава жалощами, А дерево з тугою к землі приклонилась»?
• Кого звинувачували князі у своїй поразці? ( /Почали князі про малеє – «севеликоє» — мовити І самі на себе крамолу кувати)

• Як сприйнялася поразка русичів на Батьківщині? (Жони руські заПлакали, мовлячи: «Уже нам своїх милих лад Ні мислію помислити, Ні думою здолати, Ні очима огледіти, А золота і срібла того не мало Загубити...»)

• Застосовуючи текст твору, опишіть страждання землі Руської від горя, яке її охопило. (І застогнав же, браття, Київ з тугою, А Чернігів напастьми. Тоска розлилася по Руській землі, Печаль буйна тече Серед землі Руської...)

• За що докоряв Святослав своїм синам?

• У чому була заслуга Святослава? (..Наступив на землю Половецькую. притоптав горби і яруги...)

• Прокоментуйте рядки з твору: «Тут Ігор — князь висів із сідла злотого Та в сідло невольниче...»

• Для чого автор «Слова...» протиставляє сина Ігоря батькові Святославу?

• Про що бачив сон Святослав? Яким передчуттям пройнявся князь від побаченого?

• Кого у творі названо соколами? Як склалася їх доля? («Уже соколам тим крильця повтинали поганих шаблями, а їх самих опутали У пута залізні...»)

• Як за допомогою природи автор твору намагається передати лихі часи, страждання, горе русичів? (...Два Сонця затемнились Оба Багрянії стовпи поласились...)

• Які зміни відбулися на землі Руській із завоюваннями її половцями? (На ріці на Каялі тьма світ покрила; По Руській землі простерлися половці, Наче пардуже гніздо. Уже упала хула на хвалу, Уже вдарило насилля на волю, Уже кинувся Див на землю...)

Слайд 19 Метод «Прес» Як ви вважаєте, кого з руських князів можна назвати справжнім патріотом своєї батьківщини?

Метод ПРЕС: Учні висловлюють свої думки використовуючи слова(я вважаю, що...), обґрунтовують її (... тому, що...), наводять приклади на підтвердження своєї думки (наприклад, ...) та роблять висновки (отже, ...).

Рефлексія.

Слайд 20 Чи актуальна ідея «Слова про похід Ігорів» у наш час?»

Додаток 1

Слово – зізнання Ігоря (прийом перевтілення)

Я, князь Новгород-Сіверський Ігор,внук Олега Святославовича Гориславовича, нащадок Ярослава Мудрого. Мені 34 роки Пішли ми на землю половецьку за землю Руську.

Йшли довго. На дев’ятий день опівдні мусили зупинитися, бо сонце нараз кудись щезло і настала темінь, на небі мерехтіли зорі. Тривожно стало в кожного на серці. Досвідчені бояри порадили відкласти похід, бо затемнення сонці, за повір’ям, віщує лихо: не буде успіху в походу. Та я не зважив на пораду. І військо, переправившись через Донець, рушило далі , де два дні стояло табором – очікувало брата Всеволода із дружиною.

Об’єднавшись, ми , князі, продовжили похід. У п’ятницю, 10 травня, вранці на русинів кинулася ворожа кіннота. Готові до бою, вишикувані у бойовий лад руські воїни пішли на зближення із супротивником. Немало половців було вбито, ще більше забрано в полон, захоплено багату здобич та дорогоцінності, але мені нічого не потрібно , бо взяв тільки стяги половецькі

Руське військо заночувало в степу. А на світанку наступного дня його оточили половці, як густий бір. Билися мої воїни з ворогами не на життя, а на смерть цілий день до вечора суботи, увесь вечір і цілу ніч.

Фатальний кінець уранці в неділю: не витримавши навали чисельних половецьких орд, почали тікати допоміжні війська з осілих кочівників. Я кинувся їх завертати, потрапив у полон, а згодом половці захопили інших князів. Дружина панічно відступала, багато воїнів було порубано, а решта потонула в Торських озерах.

Здобувши перемогу, половці ринулися на Русь, принесли їй багато руйнувань і горя. Таким чином, невдалий похід звів на нівець усі минулі досягнення у боротьбі з половцями. Саме через мою нерозважливість, самовпевненість,честолюбність,без розсудливість, недалекоглядність і нарешті політичну короткозорість ми зазнали поразки.

Полон.Неволя . У полоні я почав усвідомлювати і переоцінювати власні дії, зрозумів ,що на мені лежить відповідальність за долю рідної землі. Розкаяння охопило мене.

Через якийсь час з допомогою половця Овлура вдалося мені втекти з неволі. Неначе у відповідь на благання люблячої моє дружини Ярославни природа сприяє втечі з полону. Одинадцять днів добирався до Дінця, а звідти – до Новограда-Сіверського, але спочатку до Києва до святої Богородиці Пирогової,спокутувати свій гріх.

Додаток 2

Розповідь буй-тура про своє військо

«Поруч з Ігорем бачимо Всеволода. Мимохідь згадує хоробрість цього князя, що «чимало мужності показав». У «Слові...» воєнна доблесть його прославляється в особливо піднесеному тоні. Як буйний тур, б'ється він у передовому загоні, прискає на ворогів стрілами, гримить мечем об ворожі шоломи, і куди не повернеться він у січі, там лежать голови половецькі. Він, як і брат, шукаючи слави, готовий забути для ратних подвигів і про батьківський престол князівський, і про милу жінку свою.

Зате про своїх бойових товаришів говорить він з особливою теплотою і гордістю.

Сповиті під сурмами, виплекані під шоломами, бувалі воїни Всеволода завжди готові до бою з ворогом; наче сірі вовки в полі скачуть вони, не боячись небезпеки, шукаючи собі честі, а князеві слави.

Відвага й благородство «русичів» (війська Ігоревого, його «дружини»), їх нехтування небезпекою і самою смертю, байдужість до багатої здобичі, якою вони мостять мости по болотах та багнистих місцях, — усі ці якості викликають в автора пошану. Недаремно він і про зброю «хоробрих русичів» згадує з таким замилуванням і, говорячи про тих, що полягли за землю Руську, знаходить слова, які найглибше передають його сум і повагу.

  

Додаток 3

Прийом перевтілення . Слово – заклик. Святослава

Чільне місце у творі відводиться образові київського князя Святослава. Цей образ ідеалізований. Автор створив ідеал наслідування. Він прославляє далекосяжного воєначальника, його попередню перемогу над половцями. Святослав мудрий, по-батьківськи ставиться до всіх князів засуджує їх чвари.

. Автор не раз підкреслює успіх його походу проти половців, коли Святослав полонив половецького хана Кобяка. Перемога ця показана в епічних образах — гіперболах. Святослав «наступив на землю Половецьку, притоптав горби і яруги, скаламутив ріки й озера, висушив потоки й болота, а поганого Кобяка, як вихор, вирвав, щоб кинути полоненим у гридниці* Святославовій.

Святослав, один з усіх сучасних авторові князів, по-справжньому вболіває душею, бачачи князівські незгоди. Засуджуючи легковажну славолюбність Ігоря і Всеволода, що не погодили своїх дій з іншими князями, Святослав, однак, сумує, висловлює співчуття розбитим князям і намагається своїм закликом підняти всіх до нового походу проти половців. Цей заклик до об'єднання молодших князів на боротьбу за справедливу справу оборони батьківщини від половців займає центральне місце в творі.

Святославові властивий ширший, ніж іншим князям, підхід до дійсності. У розумінні подій, відносин між князями він стоїть вище, ніж будь-хто з князів. Це величний образ мудрого володаря, авторитет якого для співця «Слова...» здається непорушним.

Якщо в молодших князях автор показує риси відважних войовників, які, проте, не розуміють спільних інтересів, то в образі «грізного князя київського» поєднуються якості могутнього полководця і мудрого політика. 1 ніби на підтвердження його правоти і авторитету автор, підступаючи від історичної дійсності, змушує Ігоря після повернення з полону прямувати в Київ до Святослава. Отже, цей образ найближчий співцеві «Відповідно до ідейного змісту твору Святослава автор називає великим київським князем. Як видатного полководця, його вихваляють німці і венеційці, греки і «морава». Та й недаремно: це ж бо він нещодавно своїми «сильними полками і харалужними мечами» розгромив орди половців.

Святослав турбується про долю рідної землі: Спустошення Русі через князівські міжусобиці та напади кочівників відгукуються в його серці болем. Та й хіба можна бути байдужим, коли узбережжя рік «засіяні кістками руських синів», коли «сумують голоси, поникли веселощі», не чути голосу орачів?

Святослав — видатний державний діяч, справжній патріот і благородна людина. Картаючи Ігоря й Всеволода за свавілля, що призвело до нового лиха, він звертається з закликом до інших князів помститися «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославовича». Цим він хоче об'єднати всіх князів, щоб зміцнити Київську державу, зробити її могутньою і незборимою.

Тема: Групи часток за значенням

Культурологічна тема: Сторінками “Кобзаря” Т. Шевченка

Мета: Формувати вміння розрізняти групи часток за значенням: формотворчі, заперечні, модальні. Розвивати в учнів вміння працювати самостійно, зв’язно висловлювати думку, уміння виділяти головне. Виховувати любов до творчої спадщини Т. Шевченка.

Урок формування навичок і вмінь

Обладнання: портрет Т. Шевченка, вишитий рушник, “Кобзар”.

Перебіг уроку

І. 1. Організація класу.

2. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів.

Бесіда.

  1. Який розділ науки ми вивчаємо?
  2. Що ж вивчає морфологія?
  3. Які частини мови ми зараз вивчаємо? Назвіть їх?
  4. Чому прийменник службова частина мови?
  5. Чому сполучник службова частина мови?

Побудьте в ролі вчителя. Розкажіть граматичний матеріал про частку як службову частину мови. Використовуйте наведений приклад.

І на оновленій землі врага не буде, супостата,

а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі.

У розповіді дайте відповідь на запитання:

  1. Чому частки належать до службових слів?

2. Яка службова функція часток?

3. Які ще функції в мові виконують частки?

4. Дайте визначення часток?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

1. Вибірковий диктант. Визначити основну думку твору. Виписати частки.

Вічне слово

З-поміж безлічі книг з якими має справу історія світової літератури поодиноко виділяються ті, що увібрали в себе науку віків і мають для народу значення таки заповітне.

До таких належить “Кобзар”, книга, яку народ український поставив би на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.

Дивовижна ж доля цієї книги. Поезії, що входять до неї складалися на тернистих дорогах поетового життя. Трохи не більшість поезій написані аж за межами рідного краю, наскрізно струменить у них світлий образ Дніпра і мріє синя далеч українських степів. О. Гончар.

–       Випишіть частки. Вкажіть групу. (би – ф., трохи не – вказівка на кількість, таки, ж, аж – виділення окремих слів).

–       Визначте основну думку твору? (місце “Кобзаря” у національній духовній спадщині українського народу).

Напередодні річниці з дня народження Т. Шевченка ми проводимо урок “.Сторінками “Кобзаря”.

2. Перевірка домашнього завдання (частки, які учні виписали з поезій “Кобзаря”).

ІІІ. Вступні вправи.

1. Пояснювальний диктант.

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Визначте граматичний зв’язок у реченні.

(Не) втирайте (ж) мої сльози, (не) хай собі л...ються, чуже поле поливають (що) дня і (що) ночі.

2. Дивлюся на море широке, глибоке,

Поплив би на той бік – човна не дають

Чому частки називаються формотворчими. Які граматичні форми вони утворюють.

3. Сіяло сонце, в небесах ані хмаринки.

Не вмирає душа наша, не вмирає воля.

Рано-вранці, в пилипівку,

Якраз у неділю побігла я за водою (увиразнення значення слів).

В селі здалека палати – бодай ви терном поросли (спонукання).

IV. Первинне застосування здобутих знань (пробні вправи).

1. Завдання з елементами гри. “Третій зайвий”.

Визначити зайву частку в групі. Визначити їх розряд за значенням.

Хай, нехай, ні (формотворчі).

Саме, хай, якраз (увиразнення значення).

Ніби, не, ані (заперечні, невпевненість).

Навіть, ну, лишень (виділення окремих слів).

Уже, би, хоча б (виділення окремих слів).

Чи, невже, годі (вживання для оформлення).

Давай, ось, егеж (ствердження).

2. Творча вправа.

Поводитися просто; просто знайома пана; носить виключно з принциповості, виключно таланить; говорить прямо, прямо тобі наречена; це тільки як належне, тільки не у вихідний.

а) поясніть значення виразу як належне (як те, що треба, повинно бути);

б) розподіліть вирази у два стовпчики:

1 – ті, що мають у своєму складі частку;

2 – ті, що мають слова однозвучні з частками, до якої частини мови вони належать. Установіть, від яких частини мови походять частки просто, виключно, прямо, тільки. Знайдіть частку займенникового походження (тобі);

в) доберіть синоніми до прислівника виключно (винятково) і до частки виключно, тільки, лише; до прислівника прямо (відверто) і частки прямо (просто).

3. Робота на дошці.

Як то тяжко блукать в світі сироті без роду (частка, підсилення висл.).

Легше плакать, як ніхто не бачить (сполучник).

V. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах (тренувальні вправи).

1. Прочитайте речення, знайдіть у них частки, визначте до якої групи за значенням вони належать.

1. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила: Отаку-то їй причинну Ворожка зробила!

2. На чужині не ті люди, – Тяжко з ними жити! Ні з ким буде поплакати, Ні поговорити.

3. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?

4. Чужі люди не спитають – Та й нащо питати? Нехай плаче сиротина, Нехай літа тратить!

5. Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали зраділи б старому.

6. А я таки мережить буду тихенько білії листки.

7. Праведная душе! Прийми мою мову! Не мудру,та щиру. Прийми, привітай. Не кинь сиротою, як кинув діброви, прилине до мене хоч на одно слово Та про Україну мені заспівай!

8. Грає кобзар, виспівує – аж лихо сміється...Була колись гетьманщина, та вже не вернеться.

9. Хіба краща є за тебе?

10. Ані півня, ні собаки; Тільки із-за гаю Десь далеко сіроманці вовки заливають. 11. Удвох кажуть і плакати мов легше неначе. За творчістю Т. Шевченка.

VI. Творче перенесення знань, умінь і навичок у нові або змінені умови (творчі вправи).

1. Скласти невеличку розповідь письмово про любов Т. Шевченка до України “Шевченко і Україна”. Використовуючи словосполучення.

Ні на крок не відступати, життя немиле, зобов’язані виключно йому, куди краще за всіх, як би то не було, ні за яких умов, написав і нам, де там!

VII. Підсумки уроку.

  1. На які групи поділяються частки?
  2. Яку роль вони виконують?

Домашнє завдання. дописати твір-мініатюру.

Стрімкий розвиток сучасної цивілізації з притаманними йому швидкими змінами технологій, зростанням ролі інформації, розширенням свободи людини ставлять перед Новою українською школою завдання докорінного переосмислення освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня як суб’єкта й проектувальника життя, створення життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще власне життя і життя своєї країни. Формування компетентностей – володіння людиною відповідною компетенцією, що включає її особистісне ставлення до неї й предмета діяльності – є однією із найбільш актуальних проблем сучасної освіти.

Актуальність досвіду. Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимогу часу. Сьогодні випускнику необхідні не тільки знання, а й високий розвиток різних типів компетентностей, які допоможуть йому відповідати вимогам реального «дорослого» життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство.

Специфіка викладання української мови як предмета, що засобом слова формує думку, розвиває мислення, тісне поєднання української літератури з іншими видами мистецтва сприяє формуванню ключових компетентностей: комунікативної, інформаційної, соціальної, полікультурної, продуктивної творчої діяльності (креативної), саморозвитку й самоосвіти. Вони передбачають здатність особистості здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні види діяльності, ефективно розв’язувати відповідні проблеми і можуть бути умовно названі як «здатність до діяльності»; забезпечують безпосереднє спілкування учнів, що сприяє формуванню комунікативної компетентності, ґрунтується на навчанні у взаємодії, що передбачає організацію спільної роботи, налагодження контактів задля розв’язання навчальних завдань, взаємонавчання, активацію досвіду безконфліктних відносин.

Саме тому на уроках української мови й літератури особливої уваги вчитель надає формуванню ключових компетентностей гімназистів шляхом використання інноваційних технологій, які забезпечують сучасні потреби школярів. Це й зумовило актуальність досвіду.

Практичне значення досвіду полягає в інтеграції інноваційних педагогічних технологій, розробці напрямів навчальної діяльності педагога на уроках словесності, зокрема:

  • -визначення шляхів формування ключових компетентностей під час вивчення навчального матеріалу;
  • -активізації творчої діяльності гімназистів;
  • -урізноманітненні методів мотивації гімназистів до результативного навчання, наданні їм вільного вибору прийомів пізнавальної взаємодії;
  • -створенні ситуації спільного успіху, самореалізації, саморозвитку, самоактивізації особистістного «Я».

Науково-теоретичне підґрунтя досвіду. Як методологічна основа забезпечення цілей, змісту і якості освіти компетентнісний підхід розглядається значною частиною зарубіжних дослідників, серед яких найбільш відомі Дж. Равен, Дж. Боуден, С. Маслач, М. Лейтер, Е. Шорт, Е. Тоффлер, Р. Уайт, А. Бермус, Р. Хайгерті, А. Метью та інші. Компетентнісний підхід у системі вищої та загальної середньої освіти є предметом наукового дослідження вітчизняних науковців – І. Бабина, І.Дичківської, П. Бачинського, Я. Кодлюк, О. Локшиної, Л. Пильгун, О. Пометун, С. Ралькіної, В. Гузєєва, А. Гіна, О. Когут, Л. Пироженко, А. Фасолі.

Досвід спирається на ідеї використання технології інтерактивного навчання (О. Пометун, В. Шарко), особистісно зорієнтованого начання (І. Якиманська, І. Бех, А. Фасоля), ідеї використання ігрових прийомів (В. Саюк, Г. Токмань, В. Корнєєва), технології критичного мислення (А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метьюз, Д. Клустер, О. Пометун), впровадження ІКТ (О. Бондаренко, В. Заболотний, Г. Козлакова, О. Міщенко), проектної технології (І. Баханов, В. Гузьєв, І. Єрманов).

Термінологічна база досвіду

Компетентність – це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.

Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності.

Особистість – це поняття, вироблене для відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивіда, як суб’єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних взаємин, спілкування і предметної діяльності.

Ключова компетентність – комплекс характеристик особистості, що дає можливість ефективно діяти у різних сферах життя.

Педагогічна технологія – сукупність психологопедагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування ферм, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу (Б. Лихачов).

Провідна ідея досвіду полягає в тому, що вміло використаний на уроках словесності арсенал інноваційних технологій допомагає актуалізувати здібності обдарованої особистості, спрямувавши їх на продуктивну компетентну діяльність.

Інноваційна значущість. Реалізація досвіду передбачає раціоналізацію методики викладання української мови й літератури в контексті формування єдиного освітнього інфопростору, оптимізацію структури уроку з урахуванням цільових установок на формування ключових компетентностей гімназистів.

Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї та інновацій в організації навчально-виховного процесу

Суть педагогічного досвіду Зуляк Г. Я. полягає в пошуку ефективних методів і прийомів формування ключових компетентностей гімназистів на уроках української мови і літератури. Педагогічна майстерність учительки виявляється у вмінні поєднувати продуктивні інноваційні технології із традиційними, мотивовано моделювати уроки різних типів і структур. Її досвід базується на:

  • знанні вчителем індивідуальних особливостей кожної дитини;
  • креативному мисленні, здатності до постійного пошуку;
  • організації навчання за умови систематичного провокування мисленнєвої діяльності школяра;
  • створенні на уроці оптимальних умов для формування ключових, загальнопредметних та предметних компетентностей.

Педагогічний хист Зуляк Г. Я. виявляється в умінні вміло поєднати продуктивні інноваційні методики із традиційними, мотивовано моделювати уроки різних типів і структур. Уроки вчителя – це наполеглива дослідницька робота, під час якої учні спільно із наставницею через чітко продуману систему запитань і вправ відкривають таємниці слова, розв’язують послідовний ланцюжок навчальних проблем.

До ключових компетентностей, які Зуляк Г. Я. прагне сформувати в учнів при вивченні української мови і літератури, належать:

  • комунікативна компетентність;
  • інформаційна компетентність;
  • компетентність продуктивної творчої діяльності;
  • компетентність саморозвитку й самоосвіти;
  • полікультурна компетентність;
  • соціальна компетентність.

Зуляк Г. Я., організовуючи особистісно і комунікативно зорієнтований освітній процес на уроках словесності, конструктивно поєднує, інтегрує сучасні педагогічні технології, спрямовані на розвиток особистості, що дозволяє вчителю створювати власні комбінації, а не заглиблюватися в суть однієї технології.

На уроках української мови і літератури вона використовує такі інновації:

Інтерактивне навчання – форма організації пізнавальної активності, що створює комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність;

Особистісно-зорієнтоване навчання – організація навчального процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особистості учнів, рівень розвитку їх здібностей

Метод проектів – це система навчання, у процесі якої учні здобувають знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються

Інформаційно-комунікаційні технології – засіб навчання, який практикує проведення уроків з використання сучасних технологічних засобів.

Технологію критичного мислення – вміння активно, творчо, індивідуально сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту, незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на практиці.

Реалізуючи концепцію мовної освіти в Україні, що орієнтує на виховання національно-мовної особистості, громадянина, людини, яка шанує українську мову як державну, дбає про належний рівень мовної культури, значну увагу Галина Ярославівна приділяє формуванню духовно багатої мовної особистості, виробляє вміння й навички комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови.

Комунікативна компетентність формується завдяки постійній роботі із культури мовлення, засвоєння правил успішного спілкування, вміння слухати співрозмовника, установлення і підтримування контакту із ним, формулювання запитань і чіткої відповіді на них, аргументованого доведення власних думок. Учні вчаться будувати монологічні та діалогічні висловлення різних типів, жанрів мовлення, беруть участь у дискусіях. Як результат, гімназисти вміють аналізувати твердження, враховувати альтернативні погляди, синтезувати набуті знання й робити висновки, приймати рішення, складати висловлення відповідно до ситуації спілкування. Їм дозволено вільно розмірковувати, робити припущення, установлювати очевидність або безглуздість сказаного.

Учитель уміло використовує інтерактивні технології, які формують уміння та навички працювати та діяти в команді, колегіально обговорювати спільні завдання.

Це і «Мікрофон», «Ажурна пилка», «Мозкова атака», «Незакінчене речення».

Урок мови починається із вправи «Мікрофон» чи «Продовж речення»: Сьогодні на уроці я хочу навчитися…

Незрозумілим для мене є…

Я вже знаю…чи Я хочу знати… У рефлексії наприкінці уроку учні повідомляють, чи досягли успіху, чого навчилися, що не зрозуміли, що було відкриттям на уроці. Це сприяє постановці мотивації, налаштовує на продуктивну роботу. З метою актуалізації особистісного досвіду, їх креативної мотивації педагог використовує вправи «Малюємо настрій», «Побажай однокласникові удачі», «Кошик добра», використовуючи доречний навчальний матеріал.

Учні багато працюють над культурою усного та писемного мовлення, збагаченням словникового запасу, вмінням добирати найвлучніше слово, будувати асоціативні кущі тощо.

На уроках у середніх класах учитель часто використовує складання сенкана, асоціативного куща, «Дерева рішень». Ці прийоми інноваційного навчання розвивають асоціативне мислення, вміння аналізувати та зіставляти явища.

Сенкан (прийом для стислого узагальнення знань) учні складають як на уроках мови, так і літератури.

Асоціативний кущ використовується найчастіше, якщо учням зустрічаються незрозумілі слова. За допомогою цієї вправи шляхом добору слів-синонімів чи слів-асоціацій нова лексема краще засвоюється. Із кількома словами куща учні складають речення. Добро – милосердя, благо, доброчинність. Україна – Вкраїна, земля батьків, предківська земля, отчина, рідний край.

Достатньо ефективною для формування комунікативних компетентностей учнів є технологія розвитку критичного мислення. Реалізуючи її на уроках мови й літератури вчитель забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, сприяє міцному засвоєнню програмового матеріалу, створює ситуації активної участі гімназистів, коли кожен може сказати: «Я не згоден», «Я думаю інакше».

Рольові ігри «Зустріч»: розмова з Долею (за твором «Близнята» І. Липи), «Я вчитель», «Я редактор» розвивають інтелект, логічне мислення, мотивують учнів до пошуку, роздумів через бажання досягти успіху. Улюбленою формою роботи на уроці мови є лінгвістичні ігри (аукціон знань, бліц-турнір, лінгвістичний волейбол, «Хто швидше?», «Хто більше?», які спонукають гімназистів до активної продуктивної навчально-пізнавальної діяльності. Визначити ставлення учнів до конкретної життєвої ситуації, допомогти їм навчитися через досвід та почуття допомагають також технології «Програвання сценки», «Перевтілення», ситуативного моделювання. Учні перевтілюються в персонажів творів і від їх імені виголошують думки: слово-прощання з рідною землею (Іван, «Камінний хрест» В. Стефаника), слово-зізнання (Ігор, «Слово про похід Ігорів»), слово-заклик (Святослав, «Слово про похід Ігорів»), розповідь буй-тура Всеволода про своє військо («Слово про похід Ігорів»), слово-сповідь (Сава, «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого ) тощо. Висловленню власних думок сприяє прийом «Мозкової атаки». Чому Всеволод пішов у похід? Чи може він звинувачувати Ігоря? Чи несе він відповідальність за поразку нарівні із Ігорем? Чи висвітлюється тема зрадництва в українській літературі?

Метод «Прес», вчителька використовує для висловлення позицій учнів. Як ви вважаєте, кого з руських князів можна назвати справжнім патріотом своєї батьківщини? (Висловіть свою позицію (я вважаю, що...), обґрунтовую її (... тому, що...), наводжу приклади на підтвердження своєї думки (наприклад, ...) та роблю висновки (отже, ...).

Прийом «Незавершене речення» використовує Галина Ярославівна як на початку уроку (для мене історія – це…, зрада – це…), так на етапі рефлексії, коли учні мають змогу обмінятися думками, додати новий досвід, здобуті знання в систему особистісних компетенцій. Наприклад, за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»: Іван Дідух не зможе жити на чужині, бо….

На уроках літератури вчитель практикує самостійне будування запитань до прочитаного художнього твору, виучуваного теоретичного матеріалу, адже від вміння правильно поставити запитання залежатиме глибина відповіді. Це можуть бути запитання різного виду.

1. Поставте шість журналістських запитань: Хто? Що? Де? Коли? Як? Чому? Представте свої запитання. Обговоріть, чи були вони влучними, цікавими.

2. Поставте десять запитань учителю.

3. Поставте п’ять запитань письменнику.

4. Доберіть запитання, які б ви хотіли задати…

5. Почергові запитання.

6. Запитання Сократа.

З метою формування комунікативної компетентності вчителька використовує інтерактивні вправи: робота в групах, розігрування ситуацій (складання діалогів, інсценізація уривків художніх творів), кейс-метод, «Гарячий стілець», «Акваріум», «Мозкову атаку», рольові ігри, читання з маркуванням тексту, «Ажурну пилку».

«Я досліджую» – прийом, що дає змогу учням генерувати нові ідеї з допомогою різного роду досліджень. Повторюючи тему «Складнопідрядні речення», гімназисти пригадують види підрядних речень та формулюють запитання: Які є види складнопідрядних речень? Які граматичні особливості мають складнопідрядні речення? У якому стилі мовлення найчастіше вживаються складнопідрядні речення?

Компетентність продуктивної творчої діяльності виявляє здатність до розв’язання будь-якої навчальної задачі творчо; бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну під час розв’язання навчальних завдань. У цьому контексті вчитель використовує завдання креативного типу, як-от: продовжити текст твору (створити власне закінчення новели «Інтермецо», змінити розв’язку етюду «Цвіт яблуні» М. Коцюбинського), скласти твір-послання письменникові чи літературному героєві, придумати лінгвістичну казку, створити словесні портрети частин мови, скласти кросворд, написати свої асоціації до дат, що мали велике значення в житті письменника, вибрати із тексту слова, що могли б стати епіграфом до уроку, обґрунтувати свій вибір. Учитель активно використовує проектні технології, на уроках учні описують уявні картини, самостійно систематизують матеріал у вигляді схем, таблиць, захищають власні проекти («Нескорена Українка» (Велич життєвого подвигу Лесі Українки), 10 клас, «Т. Шевченко і рідне Тернопілля», 9 клас). Уміло застосовує навчання в дискусії.

Дискусійний компонент (міні-дискусія) включається у структуру уроку на етапах перевірки домашнього завдання чи закріплення щойно вивченого матеріалу:

  • Чи вірить Іван, що на чужині він знайде щастя?
  • Чим для нього є розлука з батьківською землею?
  • Чому, виїжджаючи за океан у часи В. Стефаника, люди переживали душевні трагедії, а в наші часи (як сказав би І. Дідух) «з віскоком ідут» (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»)?
  • Що означає жити, з правдою не розминаючись (казка «Про Правду і Кривду»)? Чому, на вашу думку, Тугар Вовк урятував життя Максимові? («Захар Беркут» І. Франка)?

Диспути у старших класах формують активну життєву позицію учнів.

  • Що таке щастя?
  • Герасим Калитка скупий чи ощадливий?
  • Чіпка – борець за справедливість чи злочинець?
  • Емансипація жінки: досягнення чи недолік цивілізованого суспільства?
  • Чим страшний фанатизм? (М. Хвильовий, «Я (Романтика)»)
  • Чи завжди кохання приносить щастя? («Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника).

Творчі здібності гімназистів Галина Ярославівна розвиває за допомогою різнорівневих завдань.

Творче конструювання сприяє розвитку креативних здібностей учнів.

Уважно прочитати текст. Питальні речення перебудувати у спонукальні. Визначити способи дієслів.

Щодня ми чистимо взуття. А чи дбаємо про чистоту нашого сумління?

Кожного тижня прибираємо у квартирі. Як часто наводимо лад у душі?

Перемо одяг від бруду. Чи звільняємось від скверни?

Заняттями спортом оздоровлюємо тіло. Чи зміцнюємо свій дух?

Словник:

Скверна – заст. що-небудь мерзенне, порочне; те, що викликає огиду.

Одночасно із запропонованими видами роботи складаємо асоціативний кущ до слова «скверна»: зло, бридота, злочин, підлість.

Учитель часто практикує написання творчих робіт на основі диктанту цінностей: Вдячність, милосердя, радіти, щастя, серце, гуманізм, вічність, допомагати, вірність, зрада, співчуття.

На яку тему можна написати твір, використавши ці слова?

Галина Ярославівна вчить гімназистів творити.

Емоційні асоціації – художнє моделювання «на замовлення», відтворення емоційного стану людини через художні засоби слова, пошук влучних образів. Учні пишуть твори-образки на задану емоційну ситуацію:

Дощові краплини за коміром

Квітка у руках закоханої дівчини

Захід сонця очима романтика

Дощ через сприйняття песиміста

Непередбачена яма на дорозі

Цікавою формою роботи є словесне малювання.

  • Опишіть, якими ви уявляєте Дажбога, Берегиню.
  • Опишіть, яку картину ви уявляєте, читаючи початок балади «Тополя».
  • Опишіть цвіт папороті.
  • Опишіть ситуацію. Пофантазуйте: що було б, якби вам зустрілися хухи або потерчата, що ви попросили б у Долі?

Учитель пропонує написати твори за поданим початком або виконати завдання перетворення літературного жанру: перетворити вірш І. Франка «Чого являєшся мені?» у лист. Цей вид роботи активізує творчу діяльність, навички перетворення одного літературного виду в інший, стимулює учнів до створення власних художніх зразків.

Кращі творчі роботи зберігаються в кабінеті української мови і літератури в папці «Поетична скарбничка», вони слугують взірцем для написання творів.

Дуже важливим напрямком роботи на уроках мови й літератури є формування в підлітків інформаційної компетентності, тобто оволодіння вміннями самостійно та продуктивно працювати з різноманітними друкованими й електронними джерелами, застосовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, володіння прийомами самостійного здобуття нових знань, високий рівень розвитку пізнавальних процесів, уміння працювати в умовах пошуку, дослідження.

На уроках літератури у старших класах учні самостійно добирають цікавий матеріал про письменників, висловлювання про їхню творчість, створюють презентації, буктрейлери, літературно-музичні композиції, складають паспорти твору, узагальнювальні таблиці, схеми, ментальні карти тощо, використовуючи нові інформаційні технології. Наприклад, у підготовці до уроку «Чи кожен здатен винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину…» (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест») учні-стефаникознавці шукали факти із життя письменника, учні-журналісти формулювали питання для персонажів твору, учні-теоретики визначали ознаки експресіонізму у творі, мовознавці досліджували багатство художніх засобів.

У процесі опрацювання інформації старшокласники вчаться аналізувати її та висловлювати своє критичне ставлення до неї. Під час вивчення творчості М. Старицького (тема уроку-дискусії «Трагедія Сави Чалого як зрадника національних інтересів свого народу. Утілення у творі народного погляду на зраду і побратимство. Проблема побратимства і зради у творі. Суперечливість і трагічність образу Сави Чалого») на початку уроку учням запропоновано запитання «Чи можна простити зраду?».

Наприкінці уроку, використовуючи прийом «Обери позицію», учні висловили свою думку.

На уроках мови формує вміння опрацьовувати інформацію на підставі аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення тощо. Наприклад, використовує дослідження-аналіз. Тут активно на уроках учитель використовує ІКТ, мультимедійну технологію.

Працюючи над розвитком соціальної компетентності, учитель стимулює діалогічне спілкування, проводить тренінги соціальної активності, практикує написання творів за темами «Якби я був президентом (директором, прем’єром)». Галина Ярославівна вміло використовує виховні можливості навчального матеріалу, працює над формуванням патріотичних почуттів, поваги до історії, традицій, мови як феномена, державних символів.

Оволодіння певними знаннями, предметними і загальнопредметними уміннями й навичками, способами діяльності дає можливість розширити життєву компетентність учнів (здатність до саморозвитку й самоосвіти). Тому великої уваги надає Галина Ярославівна мотивації, опорі на особистий досвід учнів, на вже відоме й вивчене, сприяє організації самоосвітньої діяльності шляхом індивідуальних, випереджувальних завдань, завдань за інтересами (дібрати музику, підготувати ілюстрації, дидактичні матеріали). Гімназисти складають словникові диктанти, розробляють тестові завдання, складають кросворди й опорні таблиці, залучаються до розробки вікторин, сценаріїв, літературних свят, випускають стінгазети та плакати.

У центрі роботи ставить особистість дитини, створює для гімназистів ситуації успіху, доброзичливо коментує їх відповіді на уроці, забезпечує оптимальні умови для різнобічного мовленнєвого розвитку кожного учня, врахування його індивідуальних особливостей, пізнавальних потреб, інтересів, прагнень, заохочує до самостійності у вивченні предметів, самопізнання і саморозвитку, усвідомлення своїх здібностей і віри у власні сили.

З метою формування полікультурної компетентності Зуляк Г. Я. використовує ігрові технології: рольові ігри «У театрі», «Екскурсія у світ прекрасного», засідання клубу любителів музики.

Часто вчитель проводить нетрадиційні уроки: урок-галерея, урок-літературна вітальня.

На уроках літератури в середніх класах Галина Ярославівна часто практикує рольову гру «Перевтілення», коли учні переказують текст від імені героїв, використовує інсценізації творів. До уроків вона вміло добирає музику, живописні ілюстрації, проводить аналогію із творами зарубіжної літератури.

Зуляк Г. Я., використовуючи ефективні методи і прийоми, створює всі передумови для успішного засвоєння навчального матеріалу і формування особистості із розвиненими ключовими компетентностями.

Результативність реалізації досвіду

У результаті використання інноваційних технологій на уроках словесності підвищився інтерес до вивчення предмета, вдосконалився освітній процес, створено атмосферу творчої діяльності учнів.

Зуляк Г. Я. плідно працює з обдарованою молоддю. Свідченням високого рівня сформованості ключових компетентностей є участь гімназистів в олімпіадах з української мови та літератури.

з/п

Навча-

льний рік

Прізвище, клас ІІ етап ІІІ етап  
1. 2013–2014

Томчук Євген (8 клас).

Шимків Софія (10 клас).

Друге

Третє

Третє  
2. 2014–2015 Лущинська Лілія (7 клас). Перше    
3. 2015–2016

Томчук Євген (9 клас).

Лущинська Лілія (8 клас).

Друге

Третє

   
4. 2016–2017

Томчук Євген (10 клас).

Турчин Софія (8 клас).

Друге

Друге

   

У Міжнародному конкурсі з української мови ім. П. Яцика

з/п

Навчаль-ний рік Прізвище, клас ІІ етап ІІІ етап ІV етап
1. 2014–2015

Лущинська Лілія (7 клас).

Томчук Євген (9 клас).

Перше

Перше

Перше  
2. 2015–2016 Лущинська Лілія (8 клас). Третє    
3. 2017–2018 Мерецька Анна (6 клас). Перше Перше  

У Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді ім. Т. Шевченка

з/п

Навча-

льний рік

Прізвище, клас ІІ етап ІІІ етап ІV етап
1. 2013–2014

Турчин Софія (5 клас).

Томчук Євген (7 клас).

Третє Третє    
2. 2014–2015 Лущинська Лілія (7 клас). Перше Перше Третє
3. 2015–2016

Турчин Софія (7 клас). Лущинська Лілія (8 клас).

Томчук Євген (9 клас).

Перше

Перше

Друге

Перше

 
4. 2016–2017

Турчин Софія (8 клас).

Томчук Євген (10 клас).

Лущинська Лілія (9 клас).

Перше

Друге

Третє

   
5. 2017–2018 Турчин Софія (9 клас). Перше Перше  

Гімназисти зі сформованими ключовими компетентностями успішно зреалізовують себе в житті. Учні Зуляк Г. Я. беруть активну участь у МАН України. Виконали і успішно захистили свої науково-дослідницькі роботи під керівництвом учителя такі учні.

  1. Обухівська Уляна. «Празький період літературної творчості О. Кандиби-Ольжича».
  2. Пархомюк Соломія.«Жанрова поетика романів Олеся Гончара».
  3. Галан Роман. «Початок видавничої праці Івана Франка (1875–1880 рр.)».
  4. Головатий Роман. «Астрономічна картина світу в поетичних творах Ліни Костенко: лінгвостилістичний аспект».
  5. Пелешок Аліна. «Авторські неологізми у творчості Ліни Костенко: структурно-семантичний і стилістичний аспект».

Гімназисти під керівництвом учителя беруть активну участь в українознавчій грі «Соняшник» упродовж 2014–2017 рр. і здобули 11 перемог всеукраїнського рівня.

У 2017 р. учениця Зуляк Г. Я., Кіцак Тетяна (10-В кл.), посіла ІІ місце на міському конкурсі «Зродились ми великої години», присвяченому 75-й річниці УПА.

Окрім того, учні активно беруть участь в конкурсах читців. Зокрема, Колінець О. посів ІІ місце в міському конкурсі читців (2016 р.) і І місце на обласному конкурсі читців (2017 р.).

Учитель брала участь у підготовці й розробці наскрізної змістової лінії навчальної програми «Підприємливість та фінансова грамотність» у частині «Фінансова грамотність» для 5–9 класів загальноосвітніх начальних закладів на уроках української мови і літератури (під егідою Інституту модернізації змісту освіти, м. Київ).

Галина Ярославівна бере активну участь у роботі гімназійної кафедри гуманітарних та суспільних дисциплін, проводить показові уроки та позакласні заходи, активно ділиться педагогічним досвідом формування ключових і предметних компетентностей гімназистів з колегами на засіданнях шкільних, міжшкільних та міських методичних об’єднань.

Відповідальна, добросовісна, толерантна у ставленні до людей, Зуляк Галина Ярославівна завоювала повагу та авторитет серед учнів, колег та батьківської громадськості.

 

ДИНАМІКА ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ВЧИТЕЛЯ

Додаток 1

з/п

Етапи роботи над методичною проблемою Реалізація інтелектуальних ініціатив у методичній роботі Підвищення кваліфікації, самоосвіта Публікації на електронних та паперових носіях

Категорія,

звання

2017–2018

Використання інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ. Узагальнення та систематизація досвіду. Презентація педагогічних здобутків.

08.11.2017 р. – виступ на обласному семінарі-засіданні акмеоклубу вчителів УМЛ. Червень 2017 р. – участь у вебінарі «Педагогічна освіта в Естонії, або як змінилась роль учителя в цифрову епоху» Всеукраїнського Інтернет-марафону «Досвід успішних реформ естонської і фінської освіти для України. Європейський контекст».

Публікації конспектів у збірниках:

Українська мова 9 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Григор’єва, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2017. 240 с.

вища категорія,

старший

учитель

2016–

2017

Кореляція теми. Упровадження інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.

Презентація окремих педагогічних здобутків.

13.01. – 07.06. 2017 р. – участь у підготовці й розробці наскрізної змістової лінії навчальної програми «Підприємливість та фінансова грамотність» у частині «Фінансова грамотність» для 5–9 класів загальноосвітніх начальних закладів на уроках української мови і літератури, під егідою Інституту модернізації змісту освіти (м. Київ).

23.02.2017 р. – участь у роботі науково-практичної конференції «Освітній простір ХХІ століття: реалії, новації, перспективи».

20 березня – 8 квітня 2017 р. –

брала участь таких вебінарах:

Українська мова. 9 клас. Презентація нового підручника для 9 класу ЗНЗ з поглибленим вивченням філології (спікер: Караман С.О.).

Українська література. 8 клас. Українська проза. Ю. Винничук «Місце для дракона». Українська література. 9 клас. Компетентісно-орієнтовне навчання і сучасний підручник (спікер: Лобусова О. В.).

Українська мова. 9 клас. Презентація нового підручника для 9 класу (спікер: Омельчук С. А.).

Публікації конспектів у збірниках:

Українська мова 8 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. 240 с.

вища категорія,

старший

учитель

2015–

2016

Упровадження інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.   Травень 2016 р. – закінчила курси підвищення кваліфікації учителів УМЛ в ТОКІППО.

Публікації конспектів у збірниках:

Українська література 7 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. 272 с.

вища категорія,

старший

учитель

2014–2015

Розроблення моделей, алгоритмів, структур, створення методичних розробок. Початок упровадження інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.

Презентація моделі уроку з

використанням інноваційних технологій навчання для формування ключових компетентностей на уроках УМЛ.

Опрацювання літератури:

Автомонов П. П., Автомонова О. О. Оптимальна технологія навчання: Методичний посібник. К., 1996.

Інноваційні технології навчання української мови та літератури // Укладач О. І. Когут. Тернопіль: Астон, 2005.

Публікації конспектів у збірниках:

Українська література 6 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2014.

вища категорія,

старший

учитель

2013–2014

Контент-аналіз нормативних документів.

Робота із науковою літературою.

Виступ на засіданні методичної комісії гімназії.

Липень 2013 р. – пройшла 44-годинний оновлений очний курс з програмою Intel «Навчання для майбутнього»

(версія 10.1).

Публікації конспектів у збірниках:

Українська література 5 клас. Розробки уроків / укл. Р. Орищин, Л. Залюбовська. Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. 224 с.

вища категорія,

старший

учитель

РЕЗУЛЬТАТИВНІСТЬ РОБОТИ УЧИТЕЛЯ – УСПІШНІСТЬ ЙОГО УЧНІВ

Додаток 2

з/п

Кількість учасників

і переможців мовно-літературних конкурсів та учнівських олімпіад з УМЛ (шкільний етап)

Кількість учасників

і переможців мовно-літературних конкурсів та учнівських олімпіад з УМЛ

(міський і обласний етапи)

Кількість учасників

і переможців українознавчої

гри «Соняшник»

(всеукраїнський рівень)

Результати

зовнішнього незалежного

оцінювання

кількість учасників кількість переможців

кількість

учасників

кількість переможців

кількість

учасників

кількість переможців

кількість учнів

у підгрупі

склали

на 170–190 балів

склали

на 191–200 балів

2017–2018

11-А, В – 5

10-Б – 8

9-А – 5

6-А – 8

1

1

3

3

5 4 28        
2016–2017

10-А, В – 9

9-А, Б – 8

8-А – 9

5-А – 7

5

3

3

5 5 19 3      
2015–2016

11-В – 3

9-А, В – 6

8-А, Б – 9

7-А – 4

1

4

3

3

6 6 24 11 14 8 6
2014–2015

10-В – 6

8-А, В – 8

7-А, Б – 7

2

4

3

4 4          
2013–2014

9-В – 7

7-А, В – 6

6-А, Б – 5

2

3

2

4 4          

Заступник директора

з навчально-методичної роботи                    Нова М. А.

Опубліковано в Досвід i інновації
Сторінка 4 із 6