Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2018

Тема. Пісенна творчість поетів-шістдесятників

Мета. Познайомити учнів з пісенною творчістю поетів-шістдесятників: Андрія Малишка, Василя Симоненка, Дмитра Павличка; поглибити вивчене про авторську пісню; з’ясувати секрети популярності пісенних творів; виховувати учнів уміння тонко сприймати співану поезію; проаналізувати основні мотиви пісень

Тип уроку. Урок-дослідження, урок-асоціація.

Засоби навчання: портрети А.Малишка, В.Симоненка, Д.Павличка; книжкова виставка їхніх творів; мультимедійна презентація; роздруківки пісень Д.Павличка, В.Симоненка, А Малишка

Використані пісні:

«Ми підем, де трави похилі…» (сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди), «Київський вальс» (сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди),

«Пісня про рушник»(сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди)

«Стежина»(сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди)

«Дзвенить у зорях небо чисте» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша)

«Я стужився, мила, за тобою» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша)

«Два кольори» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша)

«Ну скажи, хіба не фантастично»(сл.В.Симоненка, муз.KOZAK SYSTEM)

«Виростеш ти, сину..»(сл.В.Симоненка, муз.Анат. Пашкевича)

«Ти знаєш, що ти людина…»(сл.В.Симоненка, муз.В. Морозова)

Випереджувальні завдання: окремим учням – підготувати експрес-повідомлення на теми: «Співпраця поетів-піснярів з композиторами», «Дмитро Павличко та його «Явір і Яворина». Ідейно-художній аналіз» , «Образ матері у творчості А.Малишка», «Цікаве з історії створення пісні «Два кольори» Д.Павличка» ; створити тематичні міксти-звукозаписи пісень.

Тезаурус уроку:

Асоціа́ція (лат.associo — з'єдную, зв'язую) — поняття, що виникає при згадуванні іншого.

Дослідження - дія за значенням досліджувати, дослідити.

Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу.

Символ – предмет або явище, яке умовно виражає суть явища

                                                                 Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

                                                                  Ще все на світі гарне і моє.

                                                                   І світить сонце оком загадковим.

                                               Ще слів нема. А пісня уже є.

Ліна Костенко

Перебіг уроку

СЛАЙД 1.

І. Організаційний етап. Емоційна підготовка учнів до уроку.

  • Перегляд учнівського відеоролика.

СЛАЙД 2.

Учитель. Добрий день, дорогі одинадцятикласники.

 Бачу, що у вас чудовий настрій. Я впевнена, що він  буде ще кращим  до кінця уроку. Дуже добре, що тема сьогоднішнього заняття вам відома: «Пісенна творчість поетів-шістдесятників»… Але я так і не почула, які очікування у вас від уроку? Яких знань вам ще не вистачає? Про що сподіваєтеся дізнатися, чого навчитися? Однак впевнена, що про це ви міркували, чи не так? Прошу ваші очікування оприлюднити , прикріпивши їх на дошці ….А …… зачитає окремі з них?

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель. Я вважаю, що ваші очікування будуть виправдані, якщо ми поставимо перед собою таку мету: пізнати багатогранний і різнобарвний світ пісенної лірики А.Малишка, В.Симоненка, Д.Павличка через дослідження та асоціації; з’ясувати секрети популярності пісенних творів; проаналізувати основні мотиви пісень; розгледіти поетичний інструментарій митців; не приховувати своїх вражень, висловлювати їх емоційно і образно. Одним словом, основне завдання – досхочу набутися у храмі її величності Пісні.

У мене в руках камертон. І почуймо його, налаштуймо струни наших душ, щоб у нас на уроці не було ні фальшивих слів, ні нот, ні почуттів.

Учитель. Прошу дату і тему: «Пісенна творчість поетів-шістдесятників», - записати у зошит. На партах є роздруківки-роздатковий матеріал до уроку.

СЛАЙД 3.

А епіграфом до уроку хочу запропонувати слова Ліни Костенко:

Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

Ще все на світі гарне і моє.

І світить сонце оком загадковим.

Ще слів нема. А пісня уже є.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

- Період, який ми вивчаємо, названо «шістдесятництвом». Як його ще називають?Чому?

(Цей період називають «шістдесятництвом» з приводу часового проміжку, а саме 1956-1964 р. р. Інші назви - «хрущовська відлига»(під час керування Хрущова сталося послаблення режиму), «період проти течії»(тому що представники цього періоду були не такими, як усі).

- Назвіть представників у галузі поезії, прози.

Прозаїки — Є. Гуцало, Волод Дрозд, В. Шевчук, Г. Тютюнник.

Поети — Д. Павличко, Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, Б. Олійник.

.- Хочу зауважити, що співана поезія є в інших поетів-60, вивчення творчості яких у нас попереду

-  Назвіть ознаки шістдесятництва у літературі.

(В основі світоглядних засад даного періоду лежить визнання свободи в усіх її виявах: свобода совісті, свобода мислення, свобода нації. На місце культу особи приходить культ особистості: кожна пересічна людина-трудівник є неповторною, унікальною. Активно сповідують шістдесятники також ідеї антропоцентризму, згідно з яким людина – центр Всесвіту. Невід’ємною засадою світогляду покоління є патріотизм, що виявляється в національній самосвідомості, любові до Батьківщини, збереженні історичної пам’яті).

- Чи маємо підстави сьогодні, коли темою уроку є пісенна творчість поетів-шістдесятників, розглядати доробок А.Малишка?

-         Що таке пісня? Є пісні народні і авторські. Чим вони відрізняються?

-         Чи може авторська пісня стати народною? За яких умов? Чи сподобалось би авторам, що їхні твори люди співають, але імен авторів не пам’ятають?

Учитель. Думки письменників:Дмитро Павличко: «Не може бути більшої похвали й радості для поета й композитора, як виконання їхньої пісні самим народом». Анатолій Пашкевич: «Це ж добре! Пісня людям лягла на серце, пісню сприйняв народ, як же від цього не радіти?»

І якщо пісня вийде в люди,

Я пломінь серця не згашу.

Схилюсь землі на рідні груди,

Нової сили попрошу (А.Малишко).

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

СЛАЙД 4. Учитель. Наш урок- дослідження буде складатися з ваших міні-досліджень. І першому ми надамо слово учневі, який дослідив співпрацю поетів-піснярів з композиторами.

Учень. Пісенність поезій Малишка, Павличка, Симоненка давно привернула і до сьогодні привертає увагу композиторів.

Вірші Малишка у свій час поклали на музику Лев Ревуцький, Сергій Козак, Андрій Штогаренко, Олександр Білаш, Пилип Козицький, Михайло Вериківський, Юлій Мейтус, Федір Надененко, Георгій Майборода, Платон Майборода. Мало хто знає про те, що Малишко і сам складав мелодії до своїх віршів. На війні під його акомпанемент ( до речі, він вправно грав на баяні) співали ті задушевні пісні.          

СЛАЙД 5.         Особливо плідно, починаючи з 1949 року (від першої пісні «Колгоспний вальс» і до останньої «Стежина»), працював він з композитором Платоном Майбородою (більше 30 пісень) Усього пісень більше 100 (ста).

СЛАЙД 6.         Ще в кінці 50- х років творчо заприятелювали син Прикарпаття поет Павличко і син полтавського краю композитор Олександр Білаш. Назавжди збратала митців пісня «Впали роси на покоси» .Білаш написав музику до 40 поезій Павличка: «Лелеченьки», «Явір і яворина», «Пісня про Україну», «Пісня про Київ». Пісня «Два кольори» справді стала народною. І в цьому — найбільше визнання її автора.

СЛАЙД 7.         Поет Василь Симоненко і композитор Анатолій Пашкевич не були знайомі особисто, хоч велику частину свого життя віддали землі великого Тараса – Черкащині. І. напевне, обов’язково зустрілися б і здружилися. Але жорстокі життєві реалії, за яких так рано не стало Василя, змусили їх на кілька років розминутися в часі. Їхня пісня «Виростеш ти, сину» стала народною.

СЛАЙД 8. Учитель напам’ять читає В.Симоненка «Вона прийшла …»

Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти...
Прийшла любов непрохана й неждана
Ну як мені за нею не піти?

СЛАЙД 9. Учитель. Сьогодні на уроці пануватимуть асоціації. У мене тематика пісенної лірики Малишка, Симоненка і Павличка асоціюється з порами року. Весна – це період пробудження, зародження і нуртування почуттів, кохання. Я запрошую вас у весну співаної поезії поетів-шістдесятників. Почуймо гімн молодості, краси людських сердець, людських взаємин.

СЛАЙД 10.

  • Мікст пісень: «Ми підем, де трави похилі…» та ін.

Учитель. В’ячеславе, , презентуй, будь ласка, пісню, яку ти запропонував і яка зараз прозвучить.

Учень. Це пісня «Не моя», або «Скажи, хіба не фантастично» на слова В.Симоненка у виконанні KOZAK SYSTEM ("Козак Систем") – українського рок-гурту, який постійно представляє Сучасну Україну на європейських та світових музичних фестивалях. Поезія написана у 1962 році, а прем’єра пісні відбулася у 2016 –му (аранжування гітариста гурту)

Пісня «Не моя» принесла гурту номінацію на премію «Джем ФМ» в категорії «Прорив року». Цей гучний хіт 2016-го провів загалом 12 тижнів на першому місці чарта вищезгаданої радіостанції і був визнаний «Піснею року» на церемонії вручення української музичної премії #Селекція.

  • KOZAK SYSTEM

СЛАЙД 11.

Учитель. Весна пісень шістдесятників не може обійтися без ще одного шедевру. Це «Я стужився, мила, за тобою» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша). Її у свій час неперевершено виконував квартет «Явір», сьогодні – квартет «Акорд» Тернопільської обласної філармонії. А свою асоціацію в русі, у танці «Явір і яворина» нам пропонують Юля та Василь.

  • Танець «Явір і яворина»

СЛАЙД 12.

Вчитель. У всіх на партах є текст пісні «Я стужився, мила, за тобою…». Я пропоную вам звернутися до слів і послухати Катерину Зубрик, яка озвучить своє дослідження: «Дмитро Павличко та його «Явір і Яворина». Ідейно-художній аналіз». Завдання учням: перед вами тексти. Перший ряд шукає епітети , ІІ – метафори. ІІІ- визначає віршовий розмір. Катруся – експерт.

  • Дослідження-аналіз. Презентація.

СЛАЙД 13.

Вчитель. Я вважаю, ми вдосталь набулися у весні. Пора у літо. Пора нагадати, що людина дуже особлива, що вона має місію на землі… І пора почути пісню на слова. В.Симоненка «Ти знаєш, що ти людина…» у виконанні наших дівчаток Юлі та Віти. Музику до твору написав наш сучасник Віктор Морозов.

СЛАЙД 14.

  • Пісня «Ти знаєш, що ти людина…» (Шушвар Віта, Юля Ізюмська)
  • Асоціація-символ від Скарлош Арміне (малюнок на дошці)

СЛАЙД 15.

Вчитель. Літо - це лани пшениці і синє небо, це Україна, рідна земля, мамина колискова, заповіт, молитва… Пропоную вам асоціацію від театру тіней «Біла вежа»

СЛАЙД 16.

  • «Біла вежа»

СЛАЙД 17.

Учитель. Осінь…

СЛАЙД 18.

Вчитель. Дуже люблю молоду осінь, яка ще пам’ятає літо. Осінь – це щедрість, це комфортне тепло, це затишок рідного дому, це мама…Шимків Дмитро дослідив, наскільки часто слово «мама», образ матері вживається в назвах збірок Андрія Малишка.

СЛАЙД 19.

Повідомлення учня. Образ матері – це один з центральних у творчості А.Малишка. Майже у кожен четвертий твір поет уводить образ матері. Не можу не назвати збірок, у яких поет уславлює її: «Дружба»(1935р.),«Мама» «Батьківщина»(1936р),«Напишу листа», «Лірика»(1938р),«Мати», «Материнська»(1940р.),«Мати моя, мати дорога»(1943р), «Не плачте, мамо, не треба»(1956),«Мамо, я хочу поговорити з вами»,«Дорога під яворами»(1964),«Мати»,«Сиділа мати, наче груша дика», «Серпень душі моєї», «Мати моя полотна наткала»(1070р.)

Учитель. Можливо тому, що виростав на неньчиних піснях, так багато віршів Малишка стали піснями. Пісенність – це одна з найголовніших і найдорогоцінніших прикмет усієї поезії Малишка.

Учень. «Батько Андрія Самійло Малишко, по-народному мудрий чоловік, високий , ставний, з розкішними вусами, спостерігає синове життя і бачить, що бути поетом не так легко.. «Ні, вже краще чоботи шити!» - і жартома розповість, як побив на синові свій чоботарський ретяг, щоб відвадити його від науки. Але не допомогло.

Увечері, коли до Андрія заходять по-сусідському Олександр Копиленко, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Остап Вишня, батько, привітавши гостей, непомітно виходить у сусідню кімнату. А мати, в українському строї, порається біля столу, пригощає.

Коли вже , здається, все переговорено, Максим Рильський сідає до рояля і впівголоса починає пригадувати пісні свого дитинства. Затягне щось своє і Ївга Остапівна.

- Ану, хто кого переспіває, - це вже Остап Вишня. Починається своєрідне змагання. По закінченні вечора Рильський підходить   до Ївги Остапівни і, поцілувавши руку, каже:

- Спасибі вам, мамо, ви мене переспівали.

Цілує руку і Олександр Копиленко, а потім, хитро примруживши одне око, запитує:

-          А чого ото ви, Ївго Остапівно, ходите по Києву босі?

-          А щоб краще відчувати рідну землю, - відповідає лагідно.

-          Оце сказали, жоден поет такого не придумає.

СЛАЙД 20.

Учитель. У кожного з вас на парті – рушник. Це не данина моді і не частина нашого дизайну…Це ваша сімейна реліквія і необхідний атрибут нашого уроку.

Подивіться, яке різнобарв’я. І нема однакових. Вишиття – це краса, це код, це оберіг. Юля та Інна презентують нам значення взорів. А завдання усіх учнів – уважно слухати, щоб з’ясувати і озвучити, що закодовано у їхніх рушниках

  • Народознавчо-етнографічна хвилинка.
  • Репліки-коментарі учнів

Учитель.. Кожен митець знаходить свої слова, щоб подякувати матері за життя та любов. Знайшов їх і Андрій Малишко. Його «Пісня про рушник» (муз. П.Майбороди) стала народним гімном усім матерям, які чекають своїх дітей з далеких і близьких доріг. Материнська любов дарує людині крила. А крила пісні дарує виконавець.

А зараз завдання для усіх: покладіть руку на рушник. Відчуйте через дотик енергетичний родинний колообіг. І хай вам по-особливому сприймається дослідження-асоціація Олега Нагорного – мікст «Пісня про рушник» у різному виконанні.

СЛАЙД 21.

  • Мікст «Пісня про рушник»( Д.Гнатюк, К. Цісик, Ніна і Тоня Матвієнко, Сасанчин Роман, хор Турецького…)

Учитель. Ви почули «Пісню про рушник» у виконанні Дмитра Гнатюка, Квітки Цісик, Ніни і Тоні Матвієнко, Сасанчина Романа, хору Турецького… Свої відчуття та асоціації передайте у сенканах. Тема на вибір: «Пісня про рушник», «Мій вишитий рушник» (робота в зошитах)

  • Сенкани учнів: «Пісня про рушник», «Неперевершений виконавець «Пісні про рушник», «Мій вишитий рушник»

СЛАЙД 22-25.

Вчитель. З якою піснею іншого автора у вас асоціюється Малишкова «Пісня про рушник»? (Д. Павличка та О.Білаша і «Два кольори»)

  • Учні виразно читають напам’ять поезію «Два кольори» (асоціації з ліричним героєм через фото)

СЛАЙД 26.

Вчитель. Про історію створення пісні роповідає сам автор.

  • Відеоінтерв’ю. Д.Павличко розповідає про історію створення пісні «Два кольори»

Вчитель. Якщо б ми продовжили інтерв’ю і запитали автора:

— Чи щасливими за пісню були ваші батьки? Досліджувала спогади Д.Павличка Валерія Величанська.

Учениця.— Цього не забуду ніколи. Коли приїхав у своє село, і ми ввечері з татом йшли від моєї сестри додому через Стопчатів, через відчинене вікно когось із односельчан почув, як по радіо передавали “Два кольори”. Співав Дмитро Гнатюк. Мій батько вже чув її, і вона справила на нього велике враження. Перше, що сказав мені: “Зупинись! Послухай, дуже цікава нова пісня “Два кольори”. Того вечора татові не зміг сказати, що це я написав слова до неї. Витирав сльози в темноті... Тоді був найщасливішою людиною у світі. Звісно, батько пізніше дізнався усю правду.

  • «Асоціативний кущ» до кольорів ( Червоне - кохання, радість, материнська любов, щастя; чорне – горе, журба, печаль, смуток)

ІV. Підсумки . Рефлексія. Аргументоване оцінювання.

«Точка зору»

-           Чи справдилися ваші очікування від уроку?

-           Що особливо сподобалося, зачепило струни серця?

Учитель. На дошці записані ваші очікування. Я пропоную тим учням, чиї очікування задоволені, забрати їх з дошки. Чиї не задоволені – залишити.

«Незакінчене речення»( за бажанням).

- Мій успіх сьогодні на уроці….

Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (записано у роздрукованих матеріалах)

Обов’язкове: вивчити напам’ять «Два кольори».

За бажанням: написати твір-етюд «Червоне — то любов, а чорне — то журба»

Учитель. Побажання учням-випускникам.

СПІЛЬНЕ ВИКОНАННЯ «СТЕЖИНИ» А.МАЛИШКА

ТЕМА:Мозаїка кохання в інтимній ліриці ЛіниКостенко

МЕТА:

  • допомогти учням пізнати багатогранний різнобарвний світ інтимної лірики Ліни Костенко, розкрити ауру її поетичного слова;
  • окреслити риси поетичного стилю Ліни Костенко, повторити деякі відомості з теорії літератури;
  • удосконалювати навички з виразного читання поезій;
  • формувати високий естетичний смак, тонке сприйняття і розуміння поетичних текстів;
  • розвивати вміння художнього аналізу віршів;
  • виховувати шляхетність почуттів та високі духовні ідеали, духовний аристократизм.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ:

  • Бесіда;
  • художнє читання віршів під музику;
  • вокальне виконання романсів під супровід гітари, фортепіано, флейти, скрипки;
  • художній аналіз поезій;
  • складання “мозаїки почуттів”.

ПЛАН УРОКУ-СИМФОНІЇ

  1. “Поезія – це свято, як любов...”
  2. “Як пощастило дівчинці в сімнадцять” (andante)
  3. “Очима ти сказав мені: люблю” (andantegrave)
  4. “Люблю до оніміння, до стогону, до сліз” (animato)
  5. “Така любов буває раз в ніколи” (appassionato)
  6. “Це тихе сяйво над моєю долею” (adagio)

ОБЛАДНАННЯ УРОКУ.

1. Портрет Ліни Костенко.

2. Плакати, що відображають тему уроку (жіночий і чоловічий силуети).

3. Афоризми з поезії (інтимної лірики Ліни Костенко, записані на окремих аркушах паперу.

4. Роздруковані тексти віршів.

5. “Мозаїка-пелюстки” для складання “троянди почуттів”.

6. Таблиця “Музичні темпи”.

Італійська назва

Транскрипція Переклад
Adagio адажіо повільно
Andante анданте не поспішаючи, повільно (швидше, ніж адажіо)
Animato анімато натхненно, збуджено
Appasionato апасіонато пристрасно
Grave граве протяжно, велично, значимо
Lento ленто повільно, протяжно
Moderato модерато помірно, стримано
Rapido рапідо швидко, стрімко

7. Фортепіано, скрипка, гітара, флейта.

8. Квіти, свічки.

На дошці записано: тему, план, епіграф, словник.

Словник:

Мозаїка.   

1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців, смальти і т.ін.

2. Мистецтво складати такі зображення або візерунки.

3. (Перен.) Строката суміш різнорідних елементів. Смальта – надзвичайно складна багатокомпонентна сполука, з кусочків якої твориться ціле.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап. Емоційна підготовка учнів до уроку

Вчитель:

Вона наближена до Істини.

Вона – ніким і нічим не скорена,

внутрішньо вільна, гранично чесна у слові.

Вона – духовний лідер і духовний донор

для всієї культури.

Вона – це Ліна Костенко.

Та, як сказала сама про себе, „а по ідеї жінка – і тільки жінка”. А який поет, а надто, коли він – жінка, обійдеться без любові? Якою б сильною жінка не була, але їй завжди потрібне надійне чоловіче плече, потрібен лицар, хай без коня і обладунків, але той, що любить, захоплюється, обожнює.

(Фортепіано „Шербурзькі парасольки”. На цьому фоні учениця читає):

ПЕЛЮСТКИ СТАРОВИНННОГО РОМАНСУ

Той клавесин і плакав, і плекав

чужу печаль. Свічки горіли кволо.

Старий співак співав, як пелікан,

проціджуючи музику крізь воло.

Він був старий і плакав не про нас.

Той голос був як з іншої акустики.

Але губив під люстрами романс

прекрасних слів одквітлі вже пелюстки.

На голови, де, наче солов’ї,

своє гніздо щодня звивають будні,

упав романс, як він любив її

і говорив слова їй незабутні.

Він цей вокал підносив, як бокал.

У нього був метелик на маніжці.

Якісь красуні, всупереч вікам,

до нього йшли по місячній доріжці.

А потім зникла музика. Антракт.

Усі мужчини говорили прозою.

Жінки мовчали. Все було не так.

Їм не хотілось пива і морозива.

Старий співав без гриму і гримас.

Були слова палкими й не сучасними.

О, заспівайте дівчині романс!

Жінки втомились бути не прекрасними.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Вчитель:

Сьогодні ми обов’язково будемо співати романси і вслухатися в мелодію кохання.

Шановні друзі, тема сьогоднішнього уроку-симфонії „Мозаїка кохання в інтимній ліриці Ліни Костенко”. А що таке інтимна лірика? (Слово „інтимна” означає не тільки любовної, а ширше – тієї, що породжена болями і радощами великого серця митця).

Зі словника, записаного на дошці, з’ясуємо, які значення має слово „мозаїка”:

1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін.

2. Мистецтво складати такі зображення або візерунки.

3. (Перен.) Строката суміш різнорідних елементів.

А симфонію творитимемо усі разом за планом:

Кожен вірш, який прозвучить сьогодні, ми вважатимемо частинкою мозаїки кохання, яка складається зі слова, барви, звука. Словом ми означимо суть поняття, одну з його граней, кожен вірш дасть нам певний колір, бо поезія містить у собі барви; а мелодія, настрій і темп поезії – це вже із царства музики. Нашу умовну мозаїку буде творити той, хто має захист до малювання – знавець барв.

А завдання (мета) перед нами така: пізнати багатогранний і різнобарвний світ інтимної лірики Ліни Костенко, розкрити ауру її поетичного слова, відчути шляхетність почуттів та духовний аристократизм ліричної героїні; розгледіти поетичний інструментарій митця; не приховувати своїх вражень, висловлювати їх емоційно і образно. Одним словом, основне завдання – досхочу набутися у храмі закоханої душі, зведеному силою генія Ліни Костенко. І, як вона сама сказала, „нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста”.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Любовна лірика Ліни Костенко містить досить широкий (спектр) цього почуття – від його зародження до найвищої піднесеності, „піку” почуттєвого підйому до більш спокійних навіть пригасаючих станів.

1. Отже, перший вірш, з якого почнемо творити мозаїку кохання, це „Світлий сонет”.

СВІТЛИЙ СОНЕТ

Як пощастило дівчинці в сімнадцять,

в сімнадцять гарних, неповторних літ!

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

Вона ридає, але все як слід.

Вона росте ще, завтра буде вишенька.

але печаль приходить завчасу.

Це ще не сльози – це квітуча вишенька,

що на світанку струшує росу.

Вона в житті зіткнулась з неприємністю:

хлопчина їй не відповів взаємністю.

І то чому; бо любить іншу дівчину,

а вірність має душу неподільчиву.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

Як пощастило дівчинці в сімнадцять.

- Що таке сонет? Доведіть, що цей твір є сонетом.

(Сонет, бо витонченість його форми відповідає поважній темі, світлий – бо він про юність, найщасливішу, найсвітлішу для кожного пору життя).

- Чи немає нічого парадоксального у цьому вірші?

(Пощастило – ридає).

- Якою постає головна героїня твору? Як ставиться авторка до своєї героїні?

- Чи є у вірші докір юнакові, який не відповів на першу закоханість ровесниці? Чому?

- Чому ж пощастило дівчинці в 17 років, якщо в неї нещасливе кохання, без взаємності?

(Авторка стверджує цим віршем, що любов – це щастя, навіть, якщо вона нерозділена. Людина, яка здатна кохати, уже щаслива, адже не всі вміють кохати).

- Які кольори відобразили б на полотні цей вірш? Якими фарбами користується поетеса?

(„Світлий сонет”, „квітуча вишенька” – білий).

- Яким означенням ви б охарактеризували цю любов?

(Світла, нерозділена, сумна).

- Який музичний темп, характер відповідає цій поезії?

(Andante – спокійно).

На дошці викладається перший „камінець” – пелюстка біло-рожевого кольору „Любов – нерозділена”.

Вчитель:

Пісня... Романс... Про нього Ліна Костенко сказала тепло і несподівано:

На голови, де наче солов’ї,

своє гніздо щодня звивають будні,

упав романс, як він любив її

і говорив слова їй незабутні.

І справді, коли звучить романс, віримо, що і нас люблять, і ми любимо.

- Що таке романс?

(Романс – один з улюблених різновидів пісні, що віками зберігає мелодійність і віддає перевагу інтимним мотивам. Його не співають на площах і народних гулянках – звучить він у вузькому домашньому колі, коли збираються близькі за духом і настроєм люди. Для цього потрібен особливий стан душі. Він і вона – то улюблені і майже завжди єдині герої).

Вчитель:

Романс – то завжди маленьке свято. Таке свято подарують нам і собі дівчатка, виконавши романс на слова Ліни Костенко „Осінній день”.

Учениця (читає напам’ять): „В пустелі сизих вечорів”.

*     *     *

В пустелі сизих вечорів,

в полях безмежних проти неба

о, скільки слів

і скільки снів

мені наснилося про тебе!

Не знаю, хто ти,

де живеш,

кого милуєш і голубиш.

А знаю – ти чекаєш теж,

тривожно вгадуєш і любиш.

І я прийду в життя твоє.

Тебе, незнаного, впізнаю,

як син вигнанця впізнає

прикмети батьківського краю.

Я ради цього ладна жить.

Всі інші хай проходять мимо,

аби в повторах не згубить

одне, своє, неповториме.

Нехай це – витвір самоти,

нехай це вигадка й омана!

Моєму серцю снишся ти,

як морю сняться урагани.

Учитель:

Розглядаючи цю і наступні поезії, зверніть увагу на те, що особливість поетичного світу Ліни Костенко – стихія ірреальності, крізь призму якої вона бачить навколишній світ.

- Які слова з тексту є підтвердженням цього?

(Сон – наснилося, снилися).

- Яким словом ви б назвали почуття ліричної героїні у цій поезії?

(Неповторність).

- З яким кольором асоціюється у вас вірш? Темп виконання?

(Срібний).

Наступна пелюстка – „Любов – неповторність”.

Вчитель:

І знову звучить романс на слова Ліни Костенко „Очима ти сказав мені: „люблю”.

*     *     *

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.

Гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним.

Учениця (відразу):

„Не знаю, чи побачу Вас, чи ні”.

*     *     *

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.

А може власне, і не втому справа.

А головне, що десь вдалечині

є хтось такий як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.

Луна луни туди не долітає.

Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

Моя душа й від цього вже світає.

*     *     *

Осінній день березами почавсь.

Різьбить печаль свої дереворити.

Я думаю про тебе весь мій час.

Але про це не треба говорити.

Ти прийдеш знов. Ми будемо на „ви”

Чи ж неповторне можна повторити?

В моїх очах свій сум перепливи.

Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.

Свій будень серця будемо творити.

Я Вас люблю, о як я Вас люблю!

Але про це не треба говорити.

(Кохання до іншої особи під забороною, і якась вагома причина не дозволяє зізнатися ліричній героїні в любові; щось розділяє цих двох людей).

Вчитель:

- Який мотив поєднує виконані два романси?

- Для чого у цьому вірші служить рефрен, яким є останній рядок кожної строфи.

(Рефрен – слова чи фрази, що повторюються через певні проміжки тексту).

- Як ви вважаєте, справжнє почуття сором’язливе і потаємне чи відверте і амбітне, самовпевнене? Чому?

- Чому про любов не треба говорити?

(Найчистіше, найніжніше не терпить чужої цікавості та навіть зайвого слова).

(Знайдіть відповідь на це питання в одній з поезій „Я не покличу щастя не моє”).

- Як поетеса означила кохання, про яке йдеться у вірші? (Невтоленна спрага).

у романсах? (Несказана – несказанна).

- Який колір найбільше відповідає настрою віршів (об’єднаний): (Рожевий/фіолетовий).

- Музичний темп? (Moderato– помірно).

„Камінець-пелюстка” – невтоленна спрага – несказана.

*     *     *

Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання.

Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік –

ця тривога, ця ніжність, незатьмарений рай без вигнання,

заворожене щастя, – чи буває таке навік?

Що з осяянь своїх ми щодня непомітно втрачаєм?

Як сахається розум! Втомилась душа від шулік.

Заклинаю тебе, будь навіки мені незвичайним!

Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік.

Зіставлення віршів „Це не чудо, це чад...” і „Не знаю, чи побачу Вас, чи ні...”

Прочитавши ці поезії, я відчула, як поетеса знаходить „своє” слово для передачі певного душевного стану, як у поетичному контексті це слово мобілізує всі свої можливості, щоб розкрити основний образ – переживання.

У першій поезії виняткова сила почуттів вимагає й відповідних слів: „чудо”, „чад”, „чорна магія ночі”, незатьмарений рай”... Навіть у повсякденному мовленні ці слова означають явища рідкісні, небуденні, інколи надприродні. А зібрані в одному вірші, набувають особливої експресивності. Слова високої напруги наче наздоганяють одне одного, щоб відчутніше, в найточніший спосіб передати магічну силу, „заворожене щастя” кохання:

Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання.

Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік –

Ця тривога, ця ніжність, ...

                 незатьмарений рай без вигнання,

Заворожене щастя, - чи буває таке навік?

Якщо в цьому вірші сама рідкісність такого почуття викликає сумнів („чи буває таке навік?”), то в другому – кохання не таке палке, зате вивірене і навік. Світле, безкорисливе, воно не потребує яскравих метафор, піднесених епітетів. Слова прості, але в контексті вірша вони насичуються чарами високої поезії. Щоб у цьому переконатися, звернемо увагу хоча б на одне слово – Ви з великої літери. Воно може бути й нейтрально-ввічливим, і холодно-відчуженим, і в’їдливо-іронічним. У Ліни Костенко воно трепетно-шанобливе, а людина, названа цим займенником, підноситься майже на рівень ідеалу, жаданого і недосяжного. Тремтливе Ви зберігає духовний зв’язок з коханим і водночас визначає відстань, яку не подолати, бо вона не вимірюється кілометрами, а створюється морально-етичною максимою. Ритміка підтримана алітераціями.

Вчитель:Послухайте музичний фрагмент, який виконає на фортепіано Йосик Ярина і скажіть, яке почуття у вас вона викликає?

Художнє читання вірша „Такий чужий і раптом неминучий”.

1. Чи погоджуєтесь ви, що це вірш про грозу?

2. Знайдіть рядок у тексті вірша, який відтворює грозову стихію природи і людського почуття („Сліпучий спалах чистої жаги – любов-блискавка).

3. Чому з цим явищем пов’язане почуття кохання? Яким означенням його можна охарактеризувати? („Стихійне, грозове, шалене”). Яке підтвердження можна знайти в тексті?

4. Чому висновок: „такий чужий – і раптом неминучий?” (Так як неминуча гроза, адже стихії нічим не стримаєш).

5. Який музичний темп характерний для цього вірша? (Rapido – бурхливо, стрімко).

6. Колір цього вірша? (Фіолетово-бурячковий, з блискавкою).

На дошці викладається наступна пелюстка. „Любов – стихія, шаленство”.

Учениця читає „І як тепер тебе забути?”

І як тепер тебе забути?

Душа до краю добрела.

Такої дивної отрути

я ще ніколи не пила.

Такої чистої печалі,

такої спраглої жаги,

такого зойку у мовчанні,

такого сяйва навкруги.

Такої зоряної тиші,

такого безміру в тобі!..

Це, може, навіть і не вірші,

а квіти, кинуті тобі.

Вчитель:

- Яку роль відіграє риторичне запитання на початку вірша?

- Що саме підсилює анафора? (Єдинопочаток – Анафора – повторення тих самих звуків, слів, конструкцій на початку віршових рядків, частин фрази, речень...)

- Чи можна два останні рядки вважати найбільшим списком емоцій ліричної героїні?

- Як вона називає свої почуття?

- Визначте самостійно колір, музичний темп вірша.

(Lento– повільно. Пелюстка „Любов – печаль, ніжність”).

Вчитель:

А зараз перед нами розгорнеться психологічна драма, що показана на мініатюрній, як для драми, текстовій площі в 12 рядків.

*     *     *

Спини мене, отямся і отям

така любов буває раз в ніколи

вона ж промчить над зламаним життям

за нею ж будуть бігти видноколи

вона ж порве наш спокій до струни

вона ж слова поспалює вустами

спини мене спини і схамени

ще поки можу думати востаннє

ще поки можу але вже не можу

настала черга й на мою зорю

чи біля тебе душу відморожу

чи біля тебе полум’ям згорю

Вчитель:

- Подумайте, чи не нагадує вам ця поезія Ліни Костенко вірш іншого автора (В.Сосюра „Так ніхто не кохав”). Хто з авторів, на вашу думку, сильніше емоційно передає почуття закоханого серця?

-         Зверніть увагу, що в цьому вірші немає жодного розділового знака. Чому?

Вірш – схвильований, спонтанно виниклий монолог, невпинний потік слів ліричної героїні, що перебуває у стані високої психологічної напруги).

Тому її мова немовби неорганізована. Героїні не до розділових знаків, бо у неї одне прагнення – висловитись. За формою висловлення вона немовби не стежить. Але помилиться той, хто сприйме його як неорганізований потік слів. Навпаки, монолог – цілісний, тут є прекрасно продуманий внутрішній сюжет.

У словах „спини мене, отямся і отям” – міститься ключовий для всього твору смисл. Лірична героїня і Він закохалися один в одного. Вона боїться кохання, боїться власної пристрасті. Відчуває його невгамовну силу. Тому і благає зупинитись. Він, як і належить мужчині, сильніший за неї. Тому вона ще має надію на його спроможність зберегти холодну голову у цьому обвалі пристрасного почуття.

- Чому вона боїться любові?

Повної відповіді на це питання в тексті не знаходимо. Та знаємо головне – ця небажана любов загрожує „зламаним життям”, довгонепроминущими наслідками („за нею будуть бігти видноколи”), втратою спокою... А ще її мучить інтуїтивне передчуття якоїсь (психологічної?) несумісності з ним („чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум’ям згорю”).

Лірична героїня тримається, але вона – жінка. Вона – слабка. Від нього нема допомоги. І вона ламається, здається на волю долі. Момент зламу „ще поки можу але вже не можу”.

- Який колір може відобразити висловлені у поезії почуття?

(Вишневий, червоний).

- Який характерний музичний темп?

(Appasionato– пристрасно).

Вчитель:

Тексти окремих поезій Ліни Костенко можна розгорнути в цілісні історії. А є ряд віршів, які сугерують (навіюють) певний настроєвий смисл, який легко входить у свідомість читача і починає звучати прекрасною мелодією.

Учениця читає поезію „Я хочу знати”.

Я хочу знати, любиш ти мене,

чи це вже сон, який уже не сниться?

Моєї долі пекло потайне,

моя сама від себе таємниця!

Чи ти за мене душу віддаси,

чи розміняєш суєтно і дрібно?

Краса – і тільки трішечки краси,

душі нічого більше не потрібно.

Чи може в цім калейдоскопі літ,

де все нещадно звичне і щоденне,

ти просто мені дивишся услід

і трохи любиш сни свої про мене.

Звучить пісня на слова Ліни Костенко „Двори стоять у хуртовині айстр”.

Двори стоять у хуртовині айстр.

Яка рожева й синя хуртовина!

Але чому я думаю про Вас?

Я Вас давно забути вже повинна.

Це так природно – відстані і час.

Я вже забула. Не моя провина –

то музика нагадує про Вас,

то раптом ця осіння хуртовина.

Вас давно забути вже повинна.

Це так природно – музика і час,

і Ваша скрізь присутність невловима.

Двори стоять у хуртовині айстр.

Яка сумна й красива хуртовина.

Вчитель:

- Яке слово домінує у цих двох творах? (Краса).

- На перший погляд здається, що у романсі не сказано жодного слова про любов. Чи це так? (Можливо, тут кожне слово промовляє про любов. У поетеси нема слів, які б про це сказали прямо. Та „настрій” природи абсолютно відповідний почуттям героїні.

- Колір і темп вірша?

(Moderato – помірно, рожево-фіолетовий, білий – хуртовина айстр).

Викладається пелюстка „Любов-краса”.

Вчитель:

А ось ще одна історія кохання, кульмінаційні моменти якої вже переходять у щемкий ліричний спогад.

Учениця:

Це дуже цілісна історія почуттів та емоційних станів. В ній є початок, розвиток і завершення.

- Яка строфа, які слова вносять у тему „любов-прощання”, нетрадиційний мотив? Так, що поетична розповідь про згасання почуттів раптом перетворюється у світлий гімн любові?

- Визначте колір і темп вірша. (Lento).

Учениця читає вірш „Як холодно! Акація цвіте”.

- Як ви розумієте фразу:

„Єдина мить під небом на землі

Отак побути наодинці з Вами”.

- Про холод у природі чи про холод від можливості щастя бути разом з коханим йдеться в останній строфі?

- Визначте колір і темп вірша.

ІІІ. Підсумки . Рефлексія. Аргументоване оцінювання.

Ліна Костенко довела, що любов перемагає у будь-якому двобої – така її сила, перед нею складають зброю всі.

А тепер погляньмо на мозаїку кохання. Ця троянда різнобарвна, як і світ, що оточує нас. Кожна її пелюстка пахне по-іншому: грозою, м’ятою, соснами, айстрами, небом, сонцем, літніми ранками. Любов у віршах поетеси така різна: це ніжність і пристрасть, це стихія і хміль, це невтоленна спрага і тихе сяйво, це еміграція і велична переможниця. Яке суцвіття відтінків!

А в перекладі на звуки музики – це ціла симфонія, бо яка різнохарактерна музика звучала сьогодні для відображення настрою кожного поетичного одкровення: драматична і ніжна, пристрасна і спокійна, граціозна і тривожна, стримана і урочиста.

Безперечно, небуденним талантом володіє наша сучасниця. Велична симфонія кохання, розкішна різнобарвна троянда, граціозна ода любові – все це інтимна лірика Ліни Костенко. Сподіваюся, нікого не залишила байдужим поезія цієї геніальної жінки, і ви ще не раз будете відкривати для себе світ її любові. Гадаю, не востаннє торкаються рядки любовної лірики струн ваших сердець, ще не раз зазвучать вони в унісон: ваші почуття і її поезія, бо у вас попереду – життя, кожного чекає це солодке випробування, ім’я якому – любов.

«Точка зору»

- Що на уроці особливо сподобалося, зачепило струни серця?

ІV. Домашнє завдання.

Написати міні-твір (на вибір): «Як пощастило дівчинці в шістнадцять…», «Жінки втомились бути не прекрасними…»

Тема. Особливості інтонації безсполучникового речення. Синонімічність сполучникових і безсполучникових складних речень і простих речень.

Мета: поглибити в учнів знання про безсполучникове складне речення, смислові відношення між його частинами; ознайомити з основними видами інтонації безсполучникових складних речень; удосконалити вміння правильно інтонувати ці синтаксичні конструкції, доцільно вживати потрібні розділові знаки між частинами безсполучникових складних речень; допомогти навчитися вживати синонімічні синтаксичні конструкції: складні речення зі сполучниками, без сполучників, прості речення; трансформувати прості речення і складні сполучникові в безсполучникові складні речення; розвивати логічне мислення, вміння робити висновки, узагальнення на основі аналізу мовних взірців; виховувати потребу у вивченні рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник; таблиця, роздавальний матеріал (зміст - у конспекті уроку).

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Визначення очікуваних результатів уроку (спільно з учнями)

Я  поглиблю…     Я  навчусь…   Я  зможу…

ІV. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи.

  • Творче спостереження з елементами аналізу.

Виразно прочитати висловлювання. Звернути увагу на інтонацію безсполучникових складних речень. Довести або спростувати твердження щодо багатства інтонаційних відтінків тексту.

КВІТУЧИЙ КУТОЧОК ПОДІЛЛЯ

Темною громадою прийняв нас ліс, очам стало легше після золотого сяйва пшеничного поля. Переспіви жайворонків залишилися позаду, звідусіль почулося лісове різноголосся: у верховітті бормоче про щось своє старий ворон, у квітках терену виспівує соловейко, далеко розноситься перестук дятла. Рясна вранішня роса розсипами діамантів переливається в павутинні сонячних променів — день буде погожий. Вікові дуби широко розкинулись як могутні велетні; білими маячками розсипались по лісі берези; у медовому цвітінні розлогої липи чується бджолиний гул.

Скельця неба виблискують під ногами на лісовій дорозі — позавчорашній дощ напоїв землю і залишився спогадом в колії від возу лісника та глибоких круглих відбитках копит. П’янке повітря наповнює легені, хочеться впасти на густий килим трави, закрити очі і розчинитись у розлитому навкруги щасті, стати краплиною роси, листочком барвінку, забути про світ за краєм узлісся. Усе навкруги дихає спокоєм — час ніби зупинився в цьому квітучому куточку Поділля (За Є. Гуцалом).

Довести, що основним засобом зв’язку в безсполучниковому складному реченні є інтонація, яка не тільки об’єднує частини складного речення, а й виражає різні смислові відношення.

  • Колективне опрацювання теоретичного матеріалу (робота з таблицею).

Таблиця. Інтонація в безсполучниковому складному реченні

Вид інтонації Особливості інтонації Приклади
Інтонація переліку

Незначна пауза між частинами, які вимовляються з посиленням голосу і невеликим спадом перед паузою. Виражає логічну однорідність (одночасність, послідовність) і використовується здебільшого в безсполучникових реченнях, співвідносних із складносурядними.

Інтонація переліку відповідає знакові кома або крапка з комою (пауза при цьому знакові триваліша, ніж при комі).

Тихо пливе блакитними річками льон, ячмінь хилиться і тче з тонких вусів зелений серпанок

(М.Коцюбинський).

Інтонація зіставлення

Виразна пауза між частинами, перша з яких вимовляється підвищеним тоном, а друга — зниженим. Однаковий логічний наголос робиться на зіставлюваних словах.

Інтонація зіставлення відповідає знакові тире.

На небі сонце — серед нив я (М.Коцюбинський).
Інтонація зумовленості

Виражає допустові, умовні, наслідкові, часові відношення тощо. Вона близька до інтонації зіставлення, але наголос у реченнях не такий симетричний.

Інтонація зумовленості відповідає знакові тире.

3. Поруйнуєш гніздо лелек — зазнаєш страшного лиха (Усна народна творчість)
Пояснювальна інтонація Виражає причинові, з’ясувальні, пояснювальні відношення. Вона характеризується зниженням голосу й виразною паузою перед тією частиною, що пояснюється. Друга частина вимовляється швидким темпом. Пояснювальна інтонація відповідає знакові двокрапка.  І досі сниться: під горою між вербами та над водою біленька хаточка. (Т. Шевченко)
  • Інтонаційний практикум з елементами класифікації

Прочитати речення вголос, правильно інтонуючи їх. Згрупувати речення за видами інтонації. Умовними позначеннями зобразити інтонацію кожного безсполучникового складного речення.

Коментар учителя. Нагадуємо, що  позначає підвищення голосу; позначає зниження голосу; / позначає середню паузу в середині речення; // позначає тривалу паузу в середині або в кінці речення.

1. Два голуби гудуть, голубка туркоче (Нар. творчість).

2. Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко).

3. Я пам’ятаю:на Дніпрі од берегів так пахли трави (В.Сосюра)

4. Сонце зайшло, степові озера стали на якийсь час темно-червоними (О. Гончар).

5. А, бувало, прокинешся вранці – надворі вже біло, сніжок сіється і сіється(Є.Гуцало).

6. Тихо в лісі: ніщо не шеберхне (М.Коцюбинський).

7. Вітер війнув — листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П. Тичина).

8. Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Т. Шевченко).

9. Зійде сонце — утру сльози (Т. Шевченко).

Сформулювати власну гіпотезу щодо стилістичної функції безсполучникових складних речень.

Коментар учителя. Безсполучникові складні речення вживаються в усіх стилях мовлення, але майже не характерні для наукового, якому властива чітка логічність, підкреслена сполучниками сурядності й підрядності. Вони широко вживаються у стилі художньої літератури, публіцистичному стилі та розмовній мові, де важливу роль відіграє інтонація — один з основних засобів оформлення їх.

  • Пояснювальний диктант.

Записати речення, обґрунтувати вживання розділових знаків. Прочитати речення виразно, пояснити інтонацію.

Застигли повні махрові жоржини, тут же духмяно пахнуть чорнобривці (А. Шиян). Самотній вовк полює скрадливо: він вистежує здобич в основному завдяки нюхові. (В. Сабунаєв). Грім гримить — хліб буде родить (Нар. творчість.)Бджоли раді цвіту — люди літу (Нар. творчість).

  • Творче моделювання.

Скласти і записати речення відповідно до поданих схем, пояснити інтонацію.

[ ] — [ ].           [ ], [ ]: [ ].               [ ], [ ], [ ].                         [ ]: [ ].

  • « Мозковий штурм».

— Чим відрізняються безсполучникові складні речення від сполучникових?

— Назвіть смислові зв’язки між простими реченнями, що входять до складу  складного безсполучникового.

— Пригадайте смислові зв’язки у складносурядних і складнопідрядних реченнях. Назвіть спільні ознаки.

V. Виконання системи практичних завдань творчого характеру

  • Робота біля дошки. Дослідження-трансформація. Індивідуальні картки учням.

Трансформувати за зразком прості речення у складні (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові). Визначити смислові відношення між частинами складних речень.

Зразок:

Просте речення: Після дощу яскраво зазеленіла трава на луках.

Складносурядне речення : Пройшов дощ, і яскраво зазеленіла трава на луках.

Складнопідрядне речення: Після тог, як пройшов дощ, яскраво зазеленіла

 трава на луках

Безсполучникове складне речення: Пройшов дощ – яскраво зазеленіла трава на луках. Яскраво зазеленіла трава на луках:пройшов дощ.

  1. Незважаючи на легенький вітерець, спека не вгамовувалась.
  2. Зайшло сонце. Надворі почало темніти.
  3. Ми поспішали додому. Здіймалася віхола.

— Чи змінюється зміст конструкцій у зв’язку з перебудовою їх?

— У яких  реченнях смислові відношення виражено яскравіше?

  • Робота в парах.

Виконання завдань пошуково-аналітичного характеру за планом.

Трансформувати подані складні речення в безсполучникові.

Записати, розставляючи потрібні розділові знаки.

Визначити смислові відношення.

Пояснити вживання розділових знаків у безсполучникових складних реченнях. Накреслити схеми.

Зробити висновок, починаючи словами «Синонімічними є безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями… і  … речення …»

Завдання №1

  1. Луки були пишні, і ниви багаті, і сади густі (Ю. Смолич).
    1. Вилискують брили, оброслі зеленим бархатом водяних мохів, і розпускається лілейно-білим шумовинням потік, виграючи на сонці (О. Гончар).
    2. На широкій долині розлився довгий став, а кругом нього біліє смуга з вишневих та черешневих садків (І. Нечуй-Левицький).
    3. Степ мов палав під тим світлом, а зв’ялена трава хилилася додолу (Панас Мирний).
    4. 5.На зеленій траві білі чайки сидять, наче білі свічі горятьна тарелях латать (Д.Павличко).

Висновок.  Синонімічними є

— безсполучникові складні речення зі значенням переліку дій, подій, явищ, що відбуваються одночасно або послідовно, і складносурядні речення з повторюваними чи неповторюваними сполучниками і (й), та (у значенні і);

— безсполучникові складні речення зі значенням протиставлення, зіставлення, порівняння та складносурядні речення з протиставними сполучниками але, проте, зате, однак.

  Завдання №2

  1. Знаю, що весна буде рання(М. Стельмах)..
    1. Чудно було дивитись, як жайворонок, тріпочучи крильцями, підібгавши кострубаті ніжки, завмер у просторі (Є. Гуцало)
    2. Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя (М. Стельмах).

4.Українці пишаються своєю рідною землею, бо вони споконвіку люблять і шанують батьківський край (Г. Тарасенко).

     5. А в цей час наді мною твориться велике диво, наче хтось невидимим смичком повів по синьому піднебессі (М. Стельмах).

Висновок.   Синонімічними є

— безсполучникові складні речення, яким характерні смислові відношення причини, пояснення чи доповнення і складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними, означальними, причини.

 Завдання №3

  1. Коли приїхали до лісу, зійшло сонце (Г. Тютюнник).
  2. Якщо зрубав дерево, посади два. (Нар. творчість).
  3. Обізвався грибом, так що лізь у кіш (Нар. творчість).
  4. Найменший шелест або стук – і моє серце падає і завмирає (М. Коцюбинський).
  5. Побачу цю ніжну, тремтливу вербу-красуню – і наринають світлі спогади дитинства (В.Скуратівський).

Висновок.         Синонімічними є

— безсполучникові складні речення з часовими, умовними, наслідковими відношеннями та складнопідрядні речення з підрядними часу, умови, наслідку або складносурядні речення з єднальними сполучниками.  

  1. Презентація результатів роботи.
  • Пунктуаційний практикум 

Записати текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Пояснити інтонацію.

Чи знаєте ви як шелестять улітку осокори? Стоять вони мов підняті догори кобзи підставлені вітрові-музиканту. Він пробіжить по їхніх чутливих струнах затріпочуть ніжним перебором листочки забринить на вітрі пружне пагіння. Рвоне акордами струни-гілля гуде верховіттям розвихрена душа осокора. Навіть у найтихішу погоду вони шумлять від найменшого повіву вітру. Ніби просять налети пробіжи по наших струнах-листочках заграй хвалу зеленому літу… Та ось пісня ледь-ледь снується з висоти вітер поступово стишився припав до чутливого дерева ніби заплутався в листатих кронах… (За І.Цюпою).

VІ. Підсумок заняття. Рефлексія результатів. Оцінювання учнів

Чи цікавим був для вас урок? На початку уроку ми визначили  завдання й мету нашої роботи. Чи досягли ми цієї мети?

Я  знаю!            Я вмію!            Я можу!

VІІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Скласти етюд, у якому дощ був би не страшною стихією, а приємним явищем спекотного літа.

Тема: PM № 2. Вимоги до мовлення. Мовленнєва ситуація. Особливості орієнтування в ситуації спілкування в Інтернет просторі, зокрема в соціальних мережах. Уникнення небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам

Мета:узагальнити й систематизувати знання учнів про вимоги до мовлення, мовні норми, удосконалювати вміння й навички помічати й виправляти мовні й мовленнєві помилки, правильно і комунікативно доцільно використовувати мовні засоби; поглибити знання про мовленнєву ситуацію як організаційний чинник мовленнєвої діяльності, аналізувати мовленнєву ситуацію, визначаючи адресата й адресанта мовлення, мотив і мету,формувати вміння будувати спілкування залежно від ситуації; виховувати тактовність, ввічливість, повагу до співрозмовників; з’ясувати особливості ситуації спілкування в Інтернет просторі, зокрема в соціальних мережах; окреслити шляхи уникнення небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам; спонукати до роздумів про необхідність мовної самоосвіти та безперервного самовдосконалення; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, роздавальний матеріал.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

  1. Перевірка домашнього завдання.
  2. Бліцопитування.
  • Що таке мова?
  • Які функції мови ви знаєте? (Пізнавальна, комунікативна, мислеоформлююча, номінативна, виражальна, об’єднуюча, емо­ційна, естетична).
  • Що таке мовлення?
  • У чому полягає відмінність між мовою та мовленням? Чи можна оволодіти мовленням, не опанувавши мови?
  1. Робота з текстом. Виберіть з довідки і вставте замість крапок пропущені слова чи цифри. Поясніть значення ключових слів-термінів.

     Розрізняється спілкування вербальне – …, контактне – …, безпосереднє – …, усне – …, міжособистісне – …, монологічне – …, приватне – …, інформативне – …, нормативне – …, етикетне – … та ін.

Традиційно мовленнєву діяльність поділяють на активну й пасивну. Залежно від матеріальної форми реалізації активна мовленнєва діяльність своєю чергою поділяється на … і …, а пасивна – на … й … . Сучасна цивілізована людина, за статистикою, на писання й читання витрачає …%, на слухання й говоріння – …% спілкувального часу (Я. Радевич-Винницький).

Для довідки: офіційне, масове, невербальне, неетикетне, опосередковане, ненормативне, дискантне, діалогічне, полілогічне, неінформативне, писемне, слухання, говоріння, читання, писання, 30, 70.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІV. Операційно-пізнавальний етап.

Слово вчителя.

Мовлення людини – її візитна картка. Якщо людина володіє культурою мовлення, то про неї кажуть, що це людина розвинутого інтелекту і високої загальної культури.

Методична ремарка (інформацію можна спроектувати на екран, або роздрукувати для кожного учня, або її озвучить для всього класу вчитель).
Основні вимоги до мовлення:

1) змістовність (потрібно продумувати текст і основну думку висловлювання; розкривати їх повно; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого);

2)правильність і чистота (дотримуватися норм літературної мови);
3) точність (добирати слова, які найточніше передають зміст висловлювання);
4) логічність і послідовність;

5) багатство (використовувати різноманітні мовні засоби, уникати невиправданих повторів, однотипних конструкцій речень);
6) доречність (ураховувати, кому адресовано висловлювання, як воно буде сприйняте за певних обставин);

7) виразність і образність (бути оригінальним у висловлюванні і вміти впливати на співрозмовника).


Слово вчителя.

     Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримування загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Нормативнiсть – це дотримання правил усного i писемного мовлення. Володіння нормами будь-якої мови – це свідчення рівня освіченості, культури.

Колективна робота. Доповніть таблицю, самостійно дібравши 2-3 приклади

№з/п Назва норм Що регулюють норми Приклади
1. Орфоепічні Правильну вимову звуків і звукосполучень  
2. Акцентуаційні Правильний наголос у словах і словоформах  
3. Лексичні Уживання слів у властивому для них значенні, правильну лексичну сполучуваність  
4.

Граматичні:               а) морфологічні

б) синтаксичні

Правильне творення і вживання слів та їх форм  
Правильну побудову словосполучень і речень  
5. Стилістичні Уживання мовних засобів залежно від змісту, мети й умов висловлювання (відповідно до стилю мовлення)  
6.

Правописні:               а) орфографічні

б) пунктуаційні

Правильне написання слів

 
Правильне розставлення розділових знаків  

Робота у групах.

Група 1. Установіть відповідність

 

Назва норм

1. Акцентуаційні

2. Лексичні

3. Стилістичні

4. Орфоепічні

Допущені помилки

А.Ефективна поведінка

Б. [загатка],[їжак],

В. Кілометр, дрова.

Г. Директорка школи привітала гостей.

 

Група 2.Установіть відповідність

 

Назва норм

1. Граматичні (морфологічні)

2. Граматичні (синтаксичні)

3. Правописні (орфографічні)

4. Правописні ( пунктуаційні)

Допущені помилки

А. Загула флейта, мов осіння не погода під стріхою.

Б. Довелося йти за хлібом.

В. Саме головне у навчанні – наполегливість.

Г. Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

 

Група 3.Відредагуйте кальковані конструкції.

Ваше кінцеве рішення, я до вас по справі, вірна відповідь, говорить на українській мові, виключіть світло, по суботах, зібрались усі бажаючі, мішаємо вчитися, поступати в університет, працювати круглодобово.

Слово вчителя.

Мова наша багата, їй властива розвинена синонiмiка та варiантнiсть на фонетичному, лексичному i граматичному рівнях. Наше завдання – розвинути в собі здатність оптимального вибору мовних засобів відповідно до предмета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації. Поняття «мовленнєва ситуація» є базовим поняттям лінгвопрагматики – науки, що вивчає, як людина поводиться в процесі мовного спілкування і як використовує мову для впливу на адресата. Від чого залежать особливості мовної поведінки людини? Як виявилося, від багатьох причин та факторів. Сукупність цих чинників і називається мовленнєвою ситуацією.

Методична ремарка. Складові мовленнєвої ситуації:

- наявність адресанта (той, хто говорить, пише) і адресата (той, хто слухає, читає);
- мотив – те, що спонукає до мовлення (потреби у висловлюванні, бажання запитати, сказати, виразити ставлення до якихось подій, фактів, явищ);
- мета – те, чого мовець прагне досягти своїм висловлюванням;

- місце спілкування.

Ситуації мовлення реалізовуються у різних сферах: соціально-побутовій; громадсько-політичній; соціально-культурній та професійно-трудовій.

Завдання «Моделюю ситуацію»

Колективна робота. Уявіть, що ви переїхали до нового будинку і написали листа своєму другові, поділившись враженнями про нове житло, про переїзд загалом. Поміркуйте, хто є адресантом і адресатом мовлення? Визначте мотив, мету і зміст висловлювання.

Робота в групах.

Група 1. Уявіть, що ви перебуваєте в незнайомому місті й шукаєте потрібну вулицю. З якими словами Ви звернетеся до перехожого, який поспішає? Що скажете на прощання?

Група 2. Ви не згодні з висловленою думкою співбесідника. Як ви про це скажете йому? Запропонуйте кілька варіантів.

Група 3. Ви хочете попросити вибачення в товариша, якого вчора безпідставно образили. З якими словами звернетеся до нього? Запропонуйте кілька варіантів.

Група 1. Сформулюйте правила мовленнєвого етикету, які стосуються розмови по телефону.

Група 2. Запишіть найуживаніші формули висловлення прохання і вдячності.

Група 3.Перелічіть та охарактеризуйте (усно) основні невербальні (несловесні) засоби спілкування (Прогнозована відповідь: посмішка, погляд, порухи голови, брів, рухи рук, положення ніг, поза, хода, покашлювання, інтонація тощо).     За допомогою невербальних засобів передайте різні почуття, зокрема радість, погорду, презирство, захоплення, подив, розчарування, гнів.

Колективна робота. Розгляньте схеми. Що вони ілюструють? Назвіть інші сфери вашого спілкування з навколишнім світом.

Я <—> МОЯ СІМ’Я (мати, батько, сестра чи брат)

Я <—> ШКОЛА (однокласники, учителі)

Я <—> ТЕЛЕБАЧЕННЯ, РАДІО

Я <—> КОМП’ЮТЕР

Слово вчителя.

Наприкінці XX ст. завдяки розвитку комп’ютерних технологій з’явилося так зване віртуальне спілкування – спілкування з віртуальним співрозмовником у віртуальному просторі за допомогою електронних засобів. Спілкування в Інтернеті набуває великого значення і поступово стає одним з основних видів комунікації людей у світі.

Бесіда.

- Які є форми спілкування в Інтернеті? (Телеконференція, чат, веб-пейджери, форум, соціальні мережі, електронна пошта…)

- Які найбільш популярні соцмережі у світі? в Україні?

- Хто така «віртуальна особистість»? («Віртуальна особистість», в найпростішому її визначені, це особистість, яка «проживає» у «кіберпросторі»).

- У чому позитив спілкування в Інтернеті?

- У чому полягають недоліки віртуальної комунікації?

- Інтернет-залежність? Симптоми? Хто винен? (У розвитку інтернет- залежності і зниженні мовленнєвого рівня людини винна не Всесвітня мережа, а сама людина й особисті риси її характеру).

- Особливості стилю Інтернет спілкування?

(Інтернет-стиль – нове мовне явище: він поєднує окремі риси розмовного, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового і наукового стилів. Крім того, в мережі стирається різниця між усним і писемним мовленням. Як відомо, одиницею усного мовлення є діалог. Одиницею писемного мовлення є текст, який має бути уніфікованим, стандартизованим і нейтральним. А на екрані монітора змішується усне і писемне мовлення, стирається межа між діалогом і монологом, а також є емоційна забарвленість. Змінити ситуацію неможливо через різний мовний рівень відвідувачів Інтернету. Але жодному стилю такі тексти не відповідають).

Учнівські міні-повідомлення, презентації (заздалегідь підготовлені).

«Лексика кіберпростору».

«Небезпека в Інтернеті (фітинг, клікфорд, кібербулінг, спам, тролінг)».

«Корисні правила-поради для профілактики і подолання кібербулінгу».

«Правила мережевого етикету».

«Чи знаєте ви, що…? (Цікава статистика про спілкування в Інтернет просторі?)»

«Про Інтернет з гумором (тематичні жарти)»

V. Контрольно-рефлексивний етап.

Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з’ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу для власного життєвого досвіду.
Учитель характеризує проведену навчально-пошукову діяльність учнів, окреслює перспективи подальшої їхньої роботи щодо вивченої теми.


Завдання «Народ скаже, як зав’яже»

Розкрийте значення поданих прислів’їв і приказок. Сформу­люйте за прислів’ями правила гарного мовлення.

1. Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. 2. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. 3. Що маєш казати – наперед обміркуй.        4. Краще недоговорити, ніж пере­говорити. 5. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. 6. Умієш говорити – умій слухати. 7. Краще мовчати, ніж брехати.

Слово вчителя. Мистецтво спілкування, культура мовлення – це загальноприйнятий мовний етикет: типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення тощо. Неабияке значення має й тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Уважність, чемність і ввічливість — основні вимоги мовного етикету.

Прагніть до того, щоб спілкування з вами було приємним і корисним.


VІ. Домашнє завдання.

Скласти конспект, термінологічний словник або таблицю (на вибір) «Культура мовлення в Інтернеті».

Підготуватися до дискусії з теми «Чи потрібна культура мовлення у час Інтернету?»

Тема. Т.Шевченко. "І мертвим, і живим..." Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору.

Мета: удосконалювати навички виразно й усвідомлено читати, коментувати, аналізувати ліричний твір; засобами виразного читання передати настроєві інтонації послання; розвивати вміння висловлювати власні думки, робити виважені висновки, проводити аналогії з реальним життям; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, почуття поваги до людської гідності, любові до України, рідного слова.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до послання.

Теорія літератури: .

Обладнання: портрет Т.Шевченка, «Кобзар», ілюстративний матеріал до послання.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. I.Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.
  2. II.Перевірка домашнього завдання.

1. Виразне читання напам’ять учнями уривків із поезії Т.Шевченка « І мертвим, і живим…». Визначення найкращих виконавців читання.

2. Прочитання дев’ятикласниками домашніх творчих робіт, виконаних за бажанням.

  1. III.Актуалізація опорних знань.

Тестове опитування:

1.У творі «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко звертається до всіх українців, але насамперед до

а)селян;   б)інтелігенції; в)молоді;   г)жителів великих міст; ґ) військових.

2.Коли йдеться про нащадків гетьманів, Т.Г.Шевченка обурює те, що вони

а)стали визискувачами свого народу;   б)втратили козацьке військо;

в) стали байдужими до свого народу; г) занепали морально;

ґ) віддали частину території України загарбникам.

3.У словах «В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля»   автор застосовує

а) антитезу;     б)антоніми;   в)епітети; г) метафору; ґ) синоніми.

4. У словах «Настане суд,заговорять/І Дніпро,і гори!/І потече сторіками/Кров у синє море/Дітей ваших…» автор висловлює

а) звинувачення;   б)пророцтво;   в) пересторогу; г) занепокоєння;

ґ) здивування.

5.У заключній частині твору «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко

а) плаче над остаточно втраченою волею України;

б) погрожує кривдникам страшним судом;

в) не сподівається на зміни;

г) висловлює надію на відродження України;

ґ) сподівається,що пани одумаються.

6. Головним мотивом твору «І мертвим,і живим…» є:

а) уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті народу;

б) заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності і честі;

в) осуд аморальності пана-спокусника,легковажності дівчини,співчуття до матері-покритки та її дитини;

г) осуд і викриття російського самодержавства, звеличення борців за волю з кривавою деспотією;

ґ) пристрасне заперечення гноблення народів.

  1. IV.Оголошення теми і мети уроку.
  2. V.Мотивація навчальної діяльності учнів.
  3. VI.Формування і вдосконалення вмінь та навичок.

1.Слово вчителя. Сучасні літературознавці так трактують зміст послання «І мертвим, і живим…»: пошуки поетом національної еліти, її прикметних рис, її взаємовідносини з народом. Проблеми місця української еліти (нею на той час було і ліберальне панство – козацькі нащадки) в імперській системі Шевченко торкався ще у поемі "Сон", тут же вона стає центральною і розкривається через ряд додаткових: питання слов’янофільства, бездумного поклоніння Заходу, втрата національного ґрунту, поєднання національного та загальнолюдського.

       Та є ще один аспект – історіософія твору. Т.Шевченко критикує романтичну концепцію історії, даючи реальні оцінки. Тільки об’єктивно глянувши на минуле, можемо зрозуміти причини теперішнього. Поет досліджує "клініку" хвороби, аби поставити точний "діагноз" і вилікувати хворого.

Використаймо прийом «Я досліджую». У нас є учні, які досліджували історію написання поеми-послання і хочуть акцентувати окремі моменти.

2. Прийом «Я досліджую».

Учень. Поема-послання датується автографом 15 грудня 1845 року, В’юнище. Село В’юнище Переяславського повіту, потім Переяславського району, затоплене у зв’язку зі спорудженням Канівського водосховища, належало до маєтку С.Самойлова. До села у серпні 1845 року приїздив Шевченко, де створив малюнок-сепію «У В’юнищі». Первісний автограф невідомий. Уперше поет прочитав послання своїм знайомим і друзям на літературному вечорі у В. Тарнавського-старшого. М. Білозерський згадував: «Василь Васильович Тарнавський-батько розповідав мені, що у нього в сорокових роках у Києві були літературні вечори, які навідували М.Костомаров, В.білозерський та іншу друзі й знайомі Тарнавського, і Шевченко. Загальний зміст цього твору, і особливо ті місця, де говориться про козацьких гетьманів, яких Шевченко перший зрозумів і показав у їх істинному вигляді, справило на всіх присутніх шалене враження: з цього моменту преклоніння ясновельможним і уявленняїх героями-лицарями руйнувалось…Слово Шевченка скинуло їх з п’єдесталів і поставило на належні місця».

3. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.

- Оскільки твір побудований у формі гострої полеміки з опонентами, шукання правди неминуче веде до історичних екскурсів. (Коли дух нації пробуджується, вона прагне осмислити себе в часі. Для Шевченка правда історії рідного народу була така сама болюча, як і його тогочасне становище. В ім’я тієї правди він не боїться руйнувати офіційні (московські) і романтичні (козакофільські) стереотипи й міфи. Для викриття брехні поет вдається до прийому моделювання розмови адресатів, їхня піднесена автохарактеристика сповнена пафосу самозвеличення):

 

А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що – не Брути!
У нас Брути! і Коклекси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!

 

- Що пропонує автор адресатам послання?Він закликає : «читайте» власне минуле «од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть». Автор ще пропонує власне бачення історії, чесне і правдиве. Для нього, люблячого сина свого народу, правда – засіб самоусвідомлення, адекватної оцінки минулого і можливість спроектувати краще майбутнє.

Знак духовної неволі і прислужництва походить через увесь твір як нагадування українцям про причини їхньої недолі.

Національне чванство було чужим поетові. Йому пекло душу те, що зневажаються національні святині, що з мовчазного потурання денаціоналізованої української інтелігенції «заорюється» історична пам’ять народу. Підтверджується це такими словами:

 

І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.

 

Німець і картопелька на Січі – реальні знаки колонізаторської політики царату в Україні.
- Якої мети намагався досягти поет своїм посланням? (Найвища мета Шевченка – здобуття волі кращої долі для України. Заради цього він готовий жертвувати найдорожчим: «…я оддав би веселого віку половину».)

-          Яким постає перед читачем ліричний герой? (З перших рядків поезії бачимо, що ліричний герой – надзвичайно вразлива людина, патріот своєї землі, добре знає її історію, про це свідчать численні алюзії, він знає і світову культуру та історію.)

-          У якому світі живе ліричний герой? Чи має він однодумців? (Герой самотній, світ йому близький (рідний край), але водночас і чужий, бо це є пекло на землі.)

-          Яке його ставлення до світу? Чи намагається змінити щось? ( Звертається до свідомих українців з проханням змінити все на краще, вказує шляхи, як це зробити.)

-          Які ви можете назвати художні засоби суб’єктивно емоційного наповнення? (Іронія, метафора, експресивна лексика)

  1. 4.Робота в групах. Заповнити таблицю.

І група – іронія.

ІІ група – політична метафора.

ІІІ група – експресивна лексика.

Учнівський проект

Іронія Політична метафора Експресивно наснажені народно-розмовні слова і вирази
«І в Україну принесли Великих слов велику силу…» «…кайданами міняються, Правдою торгують…», «…людей запрягають в тяжкі ярма…» «…шкуру дерете З братів незрячих гречкосіїв…», «…І в слов’янофіли так і претесь…», «щоб там і здихали, де ви поросли…»

-          Настроєві інтонації твору – суперечка, пересторога, наказ, прохання, радість, погроза, гнів, заклик...Які з них, на вашу думку, можна назвати основними? (Гнів, пересторога, прохання).Чи є у Шевченка певна система вираження цих почуттів? (Спочатку –ягнівається, потім застерігає і врешті-решт – просить.)

 

Таблиця.                           Настроєві інтонації твору
Гнів Пересторога Прохання
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають… (метафори);
…недолюди,
Діти юродиві!

А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!

Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!

І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли! (інвектива)

Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших… (гіпербола)

Схаменіться! будьте люди…

Умийтеся! образ Божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать…

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.

Славних прадідів великих
Правнукі погані!
І всі мови
Слав'янського люду –
Всі знаєте. А своєї
Дасть бі…

Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже,
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть… та й спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..

Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної України!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.


Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.

Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Загальний висновок:

Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Теорія літератури. Інвекти́ва — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу.

  1. 5.Обговорення розділу таблиці «Гнів».

-          Які рядки поезії виражають гнів? З чим він пов’язаний?

-          Як характеризує автор українське панство?

-          Які художні засоби використовує поет, висловлюючи гнів? Яка їх роль? (Метафори, інвектива, іронія підсилюють гнів ліричного героя.)

  1. 6.Обговорення розділу таблиці «Пересторога».

-          Які перестороги звучать з вуст ліричного героя?

-          Якими художніми засобами автор передає неминучі страшні наслідки байдужості української інтелігенції? (за допомогою гіпербол авторові вдається підсилити напруженість тексту, показати жахливість і неминучість зображеного майбутнього.)

-          Чи правдивим, на думку автора, є відображення історичних подій в українській історії? Що на це впливає? (Українці не «вчаться так, як треба», не мають власної думки, не знають своєї мови й історії.)

-          На які 5 важливих історичних і доленосних питань має знати відповідь кожен справжній українець? ( Хто ми? Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?)

-          Зачитайте рядки, в яких автор говорить про самобутність української держави, її культури? («Немає іншої Вкраїни…»)

-          За якої умови Україна може знову повернути собі колишню славу, стати незалежною державою? (Подивіться лишень добре,/ Прочитайте знову /Тую славу. /Та читайте/ Од слова до слова/», «Учітесь, читайте, /
І чужому научайтесь,/ Й свого не цурайтесь.»

-          Чи вірить Шевченко у можливості української інтелігенції? (Так, вірить, тому його гнівні промови та застереження щоразу змінюються проханням)

  1. 7.Робота за розділом таблиці «Прохання».

-          Зачитайте з тексту, з якими проханнями звертається ліричний герой до українців?

-          Кого Т. Шевченко називає братами? До чого він їх закликає? (братами називає усіх українців, названих в заголовку; найменшим братом – простий народ.)

-          Яким є фінал твору? Про що він свідчить? (Фінал оптимістичний, ліричний герой вірить у щасливе майбутнє рідної землі та закликає до єднання.)

-          Яку роль відіграє алегоричний образ матері? (Мати – берегиня роду - рідна земля - вільна та щаслива Україна)

  1. VII.Підсумок уроку.

1.Прийом «Мікрофон».

-          Чи можна стверджувати, що «Посланіє» є кодексом честі кожного українця, його морального вибору в усі часи? (Учні по черзі висловлюють свої думки щодо морального вибору кожної людини.)

2.Заключне слово вчителя.

У «Посланії» Т.Шевченка мовби підбито підсумок напружених роздумів і переживань щодо проблеми правди у ставленні до історичного минулого, сучасного і майбутнього України. Поет у своїй особі представив «громаду в сіряках» як народ, що має суспільні орієнтири й усвідомив себе політично, заперечивши тим самим думку про політичну незрілість української нації.

Виникає питання, чому Шевченко, розкривши жорстоку експлуататорську суть поміщицтва, викривлене виховання інтелігенції, усе ж закликає їх єднатися з народом, полюбити найменшого брата? Та тому, що він розумів: сворити вільну незалежну україну можна тільки завдяки єдності всіх соціальних сил суспільства, лише тоді, коли вищі верстви переймуться національною ідеєю. Цей висновок, зроблений майже два століття тому, актуальний і нині. Чи не правда?

  1. VIII.Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.

ІХ. Домашнє завдання.

Обов’язкове: Прочитати поеми «Катерина», «Наймичка».

За бажанням: Створити ілюстрації до текстів.

 

Тема. «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Продовження теми «земляків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Засудження комплексу меншовартості.

Мета: ознайомити учнів із культурними й політичними чинниками, що спонукали Т. Шевченка до написання твору; поглибити вивчене про жанр послання; удосконалювати вміння виразно й усвідомлено читати ліричний твір, аналізувати його ідейно-художній зміст та визначати провідну думку; наголосити на значенні послання як програмного твору, в якому автор подає правдиву історію України і пропонує універсальний рецепт порятунку українців від комплексу меншовартості; розвивати інтерес учнів до образного слова; виховувати любов до України, її історії та культури, повагу до творів Т.Шевченка, бажання глибоко збагнути його спадщину, засвоїти подані уроки.

Теорія літератури: послання, афоризми.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, «Кобзар», ілюстративний матеріал до послання.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. I.Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.
  2. II.Оголошення теми і мети уроку.
  3. III.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя.«Переяславська осінь» Шевченка – так умовно називають ті дивовижно продуктивні «труди і дні» нашого генія, коли з’явилося послання. Цей вид поетичної творчості — один із найемоційніших. У Шевченка ж він — ще й найширший за аудиторією, призначенням: «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє». Що ж це за послання, яке дійсно пройшло через століття, дійшло до далеких нащадків, зовсім не втративши своєї актуальності,— дізнаємося сьогодні.

Зверніть увагу на дошку. Тут записані ключові слова і вирази: поводирі нації, українська політична і культурна еліта, національне минуле, сучасність, народ, соціальна і національна воля, історія України, рідна мова і культура, споконвічна проблема. Маючи опорні вислови, спробуйте передбачити тему уроку, обґрунтуйте свою думку.

  1. IV.Формулювання очікувань.
  • «Незакінчене речення – 1»: «Від цього уроку я очікую…»
  1. V.Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Слово вчителя.  

14 грудня 1845 року в містечку В’юнище народився один з найвидатніших віршів української літератури — «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє».

   Як ви знаєте, у 1843 р. Шевченко здійснив першу подорож в Україну. Восени 1843 р. побував поет у Суботові, колишній резиденції Б.Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті москалями підземелля – залишки гетьманських палат. У 1844 р. в листі до Я. Кухаренка Шевченко писав : « Був я торік на Україні: був у Межигірського Спаса, і на Хортиці, і скрізь був, і все плакав. Сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями, щоб вони показилися».

       Поет усім єством відчув рабське становище українців,   сором повної національної неволі, ганьбу національної зради цілих поколінь.

Це був час інтенсивного світоглядного змужніння поета: «Я прозрівати став потроху», - каже Тарас Шевченко у вірші «Три літа». Йому відкрилася гірка правда про становище тогочасної України, про ту частину суспільства, яку ми називаємо інтелігенцією, елітою, поводирями нації («Кругом мене, де не гляну, не люди, а змії»), про нашу історію.

Страшне було те прозріння. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до дворянської та різночинницької інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду.
Виявилося, що більшість дворян — реакціонери. Вони були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого була нещадна експлуатація кріпосницьких селян,

своїх же земляків.
       Тарас Шевченко познайомився з багатьма представниками української інтелігенції. Він бачив, що й серед українських дворян були люди, які виступали проти царату, за звільнення селян. Серед цих освічених інтелігентів-патріотів можна назвати родину Тарновських (володіли маєтком у Качанівці), дослідника народної творчості Михайла Максимовича, Олександра Афанасьєва-Чужбинського, Миколу Костомарова, Опанаса Марковича, Миколу Гулака, «старого панича» поета Віктора Забілу, Євгена Гребінку і, звичайно ж, Пантелеймона Куліша. Як зазначає П. Зайцев: «В особі Куліша Шевченко вперше зустрів українця цілком новітнього типу, про який мріяв і якого шукав — справжнього українського патріота, що мав перед собою виразний ідеал розбудовування української культури і ширення української націона-льної свідомості».

Та частіше зустрічалися такі, які на словах здавалися щирими патріотами й народолюбцями, а насправді були жорстокими кріпосниками. Шевченкові ненависна як кріпосницька сутність тогочасного панства, так і його зрадницька поведінка щодо своєї нації.

Отже, освічені пани не стали національною елітою – розумом і совістю народу. Інтелігенція не стала проводирем нації.

Шевченко стає сам рятівником. Як справжній поводир, пророк, він пише до всіх, хто здатен чути… Пише «Послання…» - твір рідкісної емоційної напруги.

2. Виразне читання вголос послання «І мертвим, і живим...» вчителем і учнями.

3.«Мозковий штурм».

- Кому адресоване Шевченкове послання?

- Чому твір називають посланням? Пригадайте, який жанр називають посланням? Хто з письменників звертався до цього жанру? («Послання до єпископів» Іван Вишенський.)

  • Теорія літератури. Послання – це публіцистичний віршовий або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї чи декількох осіб. Ознаки послання: образ адресата; настанова на спілкування з ним автора; композиційно-стильова форма «зверненого слова. Адресат – той, кому адресується, посилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач.

-З якою метою звертається поет до жанру послання? ( Щоб через пересторогу й прохання пробудити в українців почуття національної гідності і честі.)

- Епіграфом до твору стали рядки з біблійного послання Іоанна: «Хто каже: «Я люблю Бога», а ненавидить свого брата, той говорить неправду». На кого він натякає? (Якщо людина – істота Божа, то її потрібно любити так, як Бога. Шевченко натякає на панів, які говорять, що вони люблять народ і в той же час «деруть» з нього шкуру.)

- Чи є щось незвичайне в заголовку поезії? Про що ми з нього дізнаємося? На що вказує така детальна інформація про адресата звернення? (17 слів конкретизують призначення, вказується жанр твору та адресат, просторово-часові рамки.)

- Яким епітетом автор характеризує своє послання? (Дружнє.)

- Прочитайте ще раз назву твору. Поясніть, як ви її розумієте? Хто – «мертві», хто – «живі», хто – «ненароджені земляки»? (Варіант 1: «мертві» – предки, «живі» – сучасники поета; «неароджені» - майбутні покоління (можливо, ми). Варіант 2 (алегорія): «мертві» – українські поміщики-кріпосники, «живі» – інтелігенція; «ненароджені» - простий народ, «брати незрячі, гречкосії», поневолені, політично пасивні, не підготовлені до участі в суспільно-політичних змаганнях.)

- До кого із своїх сучасників звертається автор? (Конформованої частини української еліти.)

  • Словникова робота.

Конформізм — пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, безмовне схиляння перед авторитетами.

Еліта національна – найбільш підготовлена і згуртована меншість суспільства, його провідна верства, яка усвідомлює цілі, що стоять перед народом (нацією) і скеровує зусилля національної спільноти на їх досягнення.

- Що є спільним у посланні і поемі «Сон»? (Продовжується тема «земляків».)

4. Робота в групах ( аналіз порушених у творі проблем):

- Осуд національної байдужості.

- Ставлення до «свого» і «чужого», викриття лакейського схиляння перед чужоземним.

- Засудження конформізму (пристосуванства) значної частини української еліти.

- Критичний перегляд національної історії з метою уникнути помилок державотворення в майбутньому.

- Проблема правди і брехні, щирості та лицемірства.

5. Робота з текстом.

Виписати із твору слова, які стали афоризмами, крилатими висловами, прокоментуйте їх.

6. Метод «Акваріум».

  • Учитель запрошує групу учнів, яка працюватиме в « Акваріумі». Усі інші тільки слухають. Після закінчення виступів група займає свої місця, а учні-слухачі проаналізують почуте.

Для виконання завдання групі потрібно:

  • Ознайомитися вголос із завданням;
  • Обговорити його в групі , використовуючи метод дискусії;
  • Дійти спільного висновку за 3-5 хвилин.

Завдання. З’ясувати, що хотів сказати поет рядками:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь ,

й свого не цурайтесь.

1-й учень. Тарас Шевченко осудив тих співвітчизників, які цуралися свого, рідного, а натомість принесли з «чужого поля» лише пусті слова. Він гостро картає тогочасних панів, котрі захоплювалися іноземною (німецькою) наукою, « по німецькому показу» збиралися вивчати навіть свою мову й історію.

2-й учень. При цьому поет з повагою ставиться до мов і культур інших народів, але вважає обов’язком кожної людини знати рідну мову. А ще, думаю, йдеться про глибоке знання рідної культури й історії.

3-й учень. Поет закликає українців учитись «так, як треба», щоб у них була своя мудрість, але щоб вони вивчали й кращі здобутки світової науки та культури.

4-й учень. Від інших народів треба брати насамперед те, що не суперечить душі своєї нації і не притлумлює її і сторичної пам’яті.

Спільний висновок: поет дав безпомильний діагноз хвороби своєї нації – малоросійство. Він закликав шанувати передовсім своє, рідне, а з чужого переймати те, що має загальнолюдське значення.

  • Підсумок – метод ПРЕС.

Позиція. Почніть зі слів: «Я вважаю, що…» й оцініть роботу групи та озвучте свою точку зору.

-         Я погоджуюся з думкою групи. Вона була достатньо аргументована й доведена. Шевченко закликає нас добре вивчати свою історію, обстоювати власну правду у своїй хаті й обмінюватися духовними цінностями з іншими народами.

Обґрунтування. Починаючи словами: «Тому що…», наведіть докази, на яких ґрунтується ваша позиція.

-         Тому що бажано володіти багатьма мовами, знатися на культурах інших народів, щоб «чужому научатись» і щоб побачити своє в ширшому світлі. Патріотизм починається з любові до своєї мови, яка стоїть в одному ряду з поняттями рідний дім, батьківська хата, материнське тепло, Вітчизна.

Приклад. Продовжіть міркування словом «Наприклад…» та наведіть факти, що підтверджують вашу позицію.

-         Наприклад, ми вивчаємо англійську мову, при бажанні можемо й німецьку, й французьку та інші, але рідну, українську, зобов’язані знати досконало, бо це мова наших дідів, батьків, державна мова. На уроках історії дізнаємося про культуру, звичаї інших народів. Проте потрібно якнайбільше знати про традиції, культуру українців, бо це наше минуле, від якого залежить сучасне і майбутнє.

Висновки. Закінчіть висловлювання фразою «Отже…» й узагальніть свою думку, зробіть висновок, як жити українцям.

-         Отже, заповітом нам – сучасним – і наступним поколінням є слова Шевченка, що вже стали афоризмом:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь ,

й свого не цурайтесь

  1. VI.Закріплення.

Бліц-опитування:

Як у «Посланії» виражені патріотичні та інтернаціональні мотиви? Наведіть відповідні цитати.

Що для поета означало любити Україну? (Боротися за волю народу, за побудову життя на нових засадах.)

Яке основне спрямування твору? (Викриття кріпосництва та лібералізму.)

Яке значення «Посланія» Т.Г.Шевченка для сучасних українців? (Вплив на формування національної свідомості українського народу, осуд комплексу меншовартості, утвердження демократичного розуміння історії України та її культурного процесу.)

  1. VII.Рефлексія.
  • «Незакінчене речення – 2»:

Мій успіх на сьогоднішньому уроці – це…

Найбільші труднощі я відчув (ла)…

Я не вмів (не вміла), а тепер умію…

  1. VIII.Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.
  2. IX.Домашнє завдання. Інструктаж до його виконання.

Обов’язкове: вивчити напам’ять уривок із «Посланія» Т.Шевченка.

За бажанням:

  • Написати твір-мініатюру на тему: «Відповідь Шевченкові уже народжених земляків»;
  • Порівняти змалювання панства у творах Т.Шевченка «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…»

Щодо проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2017/2018 навчальному році

Лист МОН № 1/9-185 від 27.03.18 року

Орієнтовні вимоги  до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу

Українська мова

Ефективною формою проведення державної підсумкової атестації з української мови в 9 класі є диктант, текст якого укладають учителі  та затверджує керівник  закладу освіти. При цьому на розсуд педагогів можуть  підбиратися декілька варіантів.

Під час підготовки варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначену в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

За обсягом тексти диктантів повинні містити 160-170 слів.

Визначаючи кількість слів, ураховують як самостійні, так і службові частини мови.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.

Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці. 

Оформлення роботи

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп  закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2018 р. Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс базової середньої освіти
учня (учениці) 9 класу
(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, наприклад:

Диктант
Джерело позитивних емоцій

Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості.

 Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту читає перше речення,  учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце  поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи  між реченнями  і   надаючи  змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією  оцінкою на основі таких критеріїв:

  • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
  • повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією  помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
  • розрізняють "грубі" помилки й  "негрубі" (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не…;  пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;
  • орфографічні та пунктуаційні помилки  на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не  враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
  • за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали Кількість помилок Бали Кількість помилок
1 15-16 і більше 7 4
2 13-14 8 3
3 11-12 9 1+1(негруба)
4 9-10 10 1
5 7-8 11 1(негруба)
6 5-6 12 -

Українська література

Державна підсумкова атестація з української літератури в  9 класі проводиться у формі тестування.

Тривалість виконання завдання в письмовій формі - 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Учитель визначає варіанти тестів для кожного учня на власний розсуд, але так, щоб учні за сусідніми партами не виконували однакові варіанти.

Кожен тест рекомендується складати з 25 завдань різної форми.

Завдання 1-16  з вибором однієї правильної відповіді містить чотири  або п’ять  варіантів відповідей, з яких одна правильна.

У завданнях 17–20 дев’ятикласники мають установити відповідність між елементами лівої та правої колонок та вписати літери в клітинки.

Чотири завдання відкритої форми з короткою відповіддю (завдання 21-24) передбачають уписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення.

Завдання 25 передбачає написання розгорнутої відповіді на запропоноване запитання. Учні повинні надати  вичерпну відповідь, сформулювати і прокоментувати проблему, порушену в художньому творі, позицію автора, зазначити, чи погоджується вони з такою позицією, й аргументувати свою думку. Виконуючи завдання, вони мають надати вичерпну відповідь на запитання, але уникати розлогих вступів, переказування тексту твору чи детальної характеристики героїв. Обсяг відповіді 100-200 слів.

Опубліковано в Нормативні документи
Сторінка 6 із 6