Фільтрувати матеріали за датою: вересня 2020
Середа, 16 вересня 2020 16:25

Група ФФМ_16_2 розпочала роботу

16 вересня розпочала роботу група ФФМ_16_2 Тема "Актуальні проблеми методики викладання української літератури в НУШ".

У процесі роботи буде порушено методичні проблеми викладання української літератури :

1.Психологічні особливості сприймання художнього слова учнями і спосіб їх урахування в учительській роботі.
2.Педагогічні принципи викладання літератури.
3.Фахова підготовка вчителя.
4.Методи і прийоми викладання.
5.Інноваційні педагогічні технології у проекції на вивчення літератури.
6.Сучасні вимоги до уроку української літератури.
7.Типи уроків.
8.Специфіка викладання окремих розділів літературної освіти: біографії письменника, позакласного читання, літератури рідного краю, з’ясування теоретико-літературних понять тощо.
9.Організування сприймання учнями художнього тексту і його шкільний літературознавчий аналіз, особливості вивчення жанрової специфіки твору.
10.Розвиток усного і писемного мовлення дітей, їхніх творчих здібностей.

 

Опубліковано в ФІДБЕК
Середа, 16 вересня 2020 09:19

Інституційний аудит

 У 2018 р. було відмінено державну атестацію закладу освіти як форму державного нагляду (контролю) якості освіти. На заміну впровадили інституційний аудит. Які його переваги можна окреслити нині?

Інституційний аудит — це комплексна зовнішня перевірка й оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (окрім закладів вищої освіти), які стимулюють його ефективну роботу і сталий розвиток. А ще це допомога школам у підвищенні якості їхньої діяльності, новий формат об’єктивної та неупередженої партнерської співпраці, сприяння створенню умов для розвитку всіх учасників освітнього процесу та зростанню суспільної довіри до освіти. Можна окреслити кілька основних переваг. Раніше державну атестацію проводили місцеві органи управління освітою, у сфері
управління яких перебували заклади освіти, що унеможливлювало об’єктивне оцінювання їхньої діяльності. А інституційний аудит здійснює незалежний орган. До складу експертної групи можуть залучати осіб навіть з інших областей, як це було під час здійснення аудиту в одній із київських шкіл. Під час державної атестації перевіряли дотримання вимог законодавства, а інституційний аудит ґрунтується на оцінюванні освітніх та управлінських процесів і змін (прогрес або регрес).

Готовий iнструментарiй для зовнiшнього оцiнювання — це:

  • зразки анкет для учнів, батьків, учителів;
  • перелік запитань для інтерв’ю з керівником закладу освіти, його заступниками, психологом, членами учнівського самоврядування;
  • форми спостереження за освітнім середовищем і навчальними заняттями з вивченням документації;
  • вимоги, критерії й індикатори, які дають змогу оцінити роботу закладу.

Державна атестація передбачала проведення раз на 10 років самоаналізу, який потребував від керівника закладу освіти підготувати величезну купу паперів у трьох екземплярах. А інституційний аудит передбачає щорічне самооцінювання, але вже з можливістю використання готового інструментарію для зовнішнього оцінювання, який викладено в «Абетці для директора». Аналогічний інструментарій використовують й експерти під час проведення аудиту.

Отже, у керівника закладу та педагогічного колективу є можливість підготуватися до так званої перевірки та самим побачити всі переваги в їхній роботі, а також окреслити н апрями, які потребують поліпшення. Для експертної ж групи директор готує лише один документ — аркуш опитування (орієнтовно 6—10 сторінок), де і зазначає всі важливі та цікаві моменти освітнього процесу.

Окрім того, раніше надані атестаційною комісією під час інспектування рекомендації враховували лише щодо освітньої діяльності, а за результатами проведення інституційного аудиту складають висновок про якість освітньої діяльності школи та її внутрішньої системи забезпечення якості освіти, надають рекомендації щодо вдосконалення діяльності
закладу освіти. До того ж уперше такі рекомендації надають і засновнику закладу, який відповідно до Закону України «Про освіту» зобов’язаний забезпечити умови для нормального функціонування школи.

Етапи проведення iнституцiйного аудиту

Етап 1. Пiдготовка до проведення перевiрки й оцiнювання освiтнiх i управлiнських процесiв закладу освiти, внутрiшньої системи забезпечення якостi освiти
Державна служба видає наказ про проведення інституційного аудиту, надсилає в заклад освіти письмове повідомлення про проведення інституційного аудиту й опитувальний аркуш для попереднього оцінювання (самооцінювання) діяльності закладу освіти, який заповнює його керівник. Ознайомлення експертної групи з інформацією про діяльність закладу освіти (із річним звітом, іншою інформацією, оприлюдненою на вебсайті закладу або засновника закладу освіти).

Етап 2. Робота експертної групи в закладi освiти
Відбувається за наявності вчасно одержаного повідомлення, за умови пред’явлення копії направлення про проведення інституційного аудиту та документів, що засвідчують осіб експертної групи. У закладі освіти проводять нараду за участю голови та членів експертної групи, керівника закладу освіти, представників педагогічного колективу, батьків здобувачів освіти, громадськості (за згодою) й особи, уповноваженої засновником, під час якої голова експертної групи інформує про порядок проведення інституційного аудиту, а особа, уповноважена засновником, — про створення умов для забезпечення функціонування закладу освіти. У перший день роботи експертної групи голові експертної комісії подають опитувальний аркуш, який заповнював керівник закладу освіти. Аудит може тривати 5 або 10 робочих днів залежно від кількості педагогічних працівників. Саме на цьому етапі відбувається вивчення всіх освітніх і управлінських процесів відповідно до напрямів.

Етап 3. Складання документацiї за результатами iнституцiйного аудиту
Складання документації:

  • акт перевірки (складають у закладі освіти; підписують в останній день роботи);
  • розпорядження про усунення порушень вимог законодавства (у разі їх наявності);
  • анкета оцінювання роботи експертної групи (заповнює керівник закладу освіти);
  • аналітичні довідки (заповнюють експерти);
  • звіт про проведення інституційного аудиту;
  • висновок і рекомендації.

Не пізніше 15-ти робочих днів після завершення роботи експертної групи керівнику закладу освіти надсилають проєкт висновку для ознайомлення. Не пізніше 30-ти робочих днів після завершення роботи експертної групи керівнику та засновнику закладу освіти надсилають висновок і рекомендації, складені з урахуванням розгляду заперечень.

Орган, що проводить інституційний аудит, розміщує на своєму офіційному вебсайті (із урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»):

  • перелік нормативно-правових актів, дотримання вимог яких перевіряли під час проведення інституційного аудиту;
  • акт перевірки закладу освіти;
  • розпорядження про усунення порушень вимог законодавства в закладі освіти (у разі їх наявності);
  • висновок про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішню систему;
  • рекомендації щодо вдосконалення діяльності закладу освіти.
Опубліковано в Методичні рекомендації
14 вересня 2020 року для вчителів української мови й літератури проведено вебінар з теми "Робота з медіатекстом на уроках української мови й літератури". Для педагогів висвітлено питання: 1.Читацька грамотність PISA . 2.Критичне читання. 3.Різновиди текстів. 4.Особливості медіатекстів. 5.Види роботи з медіатекстами. Зпропоновано типи завдань і текстів.

Вітання Лукащуку Василю, переможцю (2 місце)  Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, учневі 11 класу (тепер уже випускникові) Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 з поглибленим вивченням іноземних мов! 

Результати інших учасників можна подивитись у вкладенні.

Опубліковано в Петра Яцика