Вівторок, 03 квітня 2018 14:09

Цікавий епізод з дитинства письменника Григора Тютюнника. Воєнне дитинство в повісті «Климко». Автор - учитель ТКГ - О. Підручняк

МЕТА: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Григора Тютюнника; з’ясувати історію написання повісті «Климко»; проаналізувати зміст повісті; на прикладі взаємостосунків літературних героїв допомогти учням зрозуміти і засвоїти морально-етичні уроки твору; удосконалювати вміння виразно читати, переказувати епізоди повісті, які найбільше вразили; розвивати культуру мовлення, логічне мислення,увагу, пам’ять, уміння грамотно висловлювати свої думки; виховувати гуманні якості людини, формувати в учнів активну життєву позицію, бажання допомогти в складних ситуаціях, захистити близьких, друзів.

ЦІЛІ УРОКУ.

Учні знатимуть: морально-етичні проблеми, порушені в повісті; зміст епізодів, у яких розкриваються ці проблеми.

Учні вмітимуть: виділяти й виразно читати уривки, в яких показано чуйність, людяність, доброту героїв; висловлювати своє ставлення до вчинків дійових осіб твору.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

ОБЛАДНАННЯ: портрет Григора Тютюнника, виставка творів письменника, підручник, малюнки до твору, презентація «Війна.Україна...», паперові серця.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ФОРМИ РОБОТИ: бесіда,інтерв’ю з автором, асоціативний кущ, робота в групах, робота з таблицею, виразне читання, розповіді учнів, робота з підручником, словникова робота, «Мікрофон», «Незакінчене речення».

ВИПЕРЕДЖУВАЬНЕ ЗАВДАННЯ: підготувати повідомлення про цікаві епізоди з життя Григора Тютюнника; намалювати ілюстрації до найбільш вражаючих епізодів твору.

ЕПІГРАФ:                                                Найвища наука життя – мудрість,

                                                                   а найвища мудрість – бути добрим.

                                                                                                Григір Тютюнник

                                             ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і суб’єктного досвіду учнів.

Учитель. Готуючись до уроку, ви прочитали повість Григора Тютюнника «Климко»(скорочено).

Бесіда

-         Які враження справив на вас твір?

-         Що вам відомо про життєвий і творчий шлях письменника Григора Тютюнника?

-         Чи знайомились ви раніше з його творчістю? (Оповідання «Дивак»)

-         Чим особливі герої його творів? (Неповторна особистість)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтесь про Григора Тютюнника як людину і як письменника. Переказуючи та аналізуючи вражаючі епізоди повісті «Климко», ви спробуєте сформулювати морально-етичні уроки твору, які стануть, сподіваюсь, життєво важливими для вас самих.

           Учні записують дату і тему уроку в зошит.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Інтерв’ю з автором.

Учениця. Вітаю вас, Григоре Михайловичу. Розкажіть про своє життя і творчість.

Григір Тютюнник. Народився я в селянській родині Михайла Васильовича Тютюнника і Сивокінь Ганни Михайлівни. Батько плотникував, косив, готувався до екзаменів у вчительський вуз. Мати працювала на різних роботах: полола, поливала і подавала снопи в барабан. У 1933 році сімейство опухло від голоду, а дід Василь помер – «Ще й не сивий був і зуби мав до одного». У півтора року, як казала мати, я перестав ходити, сміятися, балакати. Коли батькові виповнилося сорок років, його заарештували за «політичний мотив». Пізніше виявилося, що він ні в чому не винен і реабілітований посмертно. Мати вийшла заміж вдруге. Потім я виховувався у батькового брата. Тут було мені дуже добре. Дядько зі своєю дружиною стали мені «другими батьками». Коли розпочалася війна, я пішки повернувся від дядька із Донбасу до матері на Полтавщину. Враження від цієї небезпечної подорожі лягли в основу повісті «Климко». Згодом я навчався у Зіньківському ремісничому училищі. Цей період свого життя я описав у повісті «Вогник далеко в степу».

Учениця. Коли ви вперше зрозуміли, що хочете стати письменником?

Григір Тютюнник. Спочатку я працював робітником на будівництві й на заводі. Чуючи у собі потяг до літератури, вступив на філологічний факультет Харківського університету. Після закінчення працював учителем у школі, на Київській кіностудії ім. О.Довженка, у видавництві «Молодь».

Учениця. Ми знаємо, що з-під вашого пера вийшли чудові оповідання і новели: «Зав’язь», «Деревій», «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», «Лісова сторожка», «Степова казка». А як ви охарактеризуєте повість «Климко»? Що можете про неї розповісти?

Григір Тютюнник. «Климко» - історія душ цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років, підставивши свої ще слабкі плечі під тяжку ношу відбудови, яку ще тяжчими робили трагедії повоєнні...

Учениця. Григоре Михайловичу, охарактеризуйте свого героя Климка.

Григір Тютюнник. Я люблю свого героя Климка, тому переконливо змальовую чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманна потреба жити за законами справедливості, чуйності, доброти. Климко все своє життя піклувався про інших. Але зла довкола було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим.

Учениця. Григоре Михайловичу, у вас є такі слова: «Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим». Що ви хотіли сказати цими словами?

Григір Тютюнник. Найважливіше у житті – за усіх умов залишатися людиною, тобто бути добрим. Це не завжди легко, але саме це вимагає від нас великої мудрості.

Учениця. Дякую за інтерв’ю. До побачення.

Григір Тютюнник. На все добре.

                     Учні записують епіграф у зошит.

2. Виразне читання ученицею напам’ять вірша Л. Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі».

3. Асоціативний кущ.

   Обоє авторів були дітьми війни.

Які асоціації у вас викликають слова: «війна», «дитина»? (Учні добирають асоціації та записують на дошці під написами «війна» та «дитина».

                       ВІЙНА                                       ДИТИНА

                     смерть                                       радість

                       горе                                         щастя

                       страх                                      сміх

                       голод                                       родина

                       самотність                               веселощі

                       втрата рідних                         безтурботність

-         Чи сумісні поняття «війна» та «дитина»?

-         Звичайно, ні, адже дитинство – щаслива пора. Але не хотів би повернутися у своє дитинство ні на мить той, кому довелося зустрітися з війною віч-на-віч.

4. Презентація «Війна. Україна...».

Учитель. На жаль, і сьогодні тема війни в Україні є відкритою. Практично щодня гинуть українські воїни, мирні жителі. Зруйновані міста і села, тисячі людей змушені покинути свої домівки... Але у війни є одна особливість, вона розкриває справжнє єство кожної людини.

   Коли я читала повість «Климко», мене вразило, що у важкі часи, коли навколо проливалася кров, гинули люди, герої повісті не втрачають своїх найкращих якостей – доброти і милосердя. У творі є багато епізодів, у яких персонажі піклуються одне про одного.

5. Робота в групах: заповнення таблиці «Обличчя війни»: Добро і Зло (робота в зошитах).

- Аналізуючи епізоди твору, з’ясуйте прояви добра і зла, заповніть таблицю.

Методичний коментар: кожній групі дається завдання до певного розділу твору, учні визначають найбільш вражаючий епізод, висловлюють свої думки, заповнюють таблицю.

               І ряд опрацьовує 1 і 6 розділи

             ІІ – 3 розділ

               ІІІ – 5 розділ

6. Презентація учнями роботи в групах (короткий переказ вражаючих епізодів, заповнені таблиці, ілюстрації до твору).

ДОБРО

ЗЛО

люди не втрачають віру в перемогу справедливості; війна, розруха;
допомагають одне одному, здатні до співчуття, до самопожертви; люди залишилися без даху над головою,без одягу, продуктів харчування;
добрі, привітні; їх відправляють у неволю;
поріднилися через спільну мету;                    

вони зазнають принижень;

чутливі до краси;                                                 дехто зраджує батьківщину, дехто намагається нажитися на                                                                    людському горі.

V. Рефлексивно- оцінювальний етап.

Учитель. Війна полонила Климка в своїх обіймах. Зла було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві залишитися живим. Думаю, що сьогодні Климко та інші герої твору були присутні серед нас. Вони давали нам уроки. Які? Чи потрібні ці уроки в сучасному житті? (відповіді учнів).

   Уроки повісті «Климко»:

-         треба приходити на допомогу людям, виявляти турботу, доброту, чуйність не лише до близьких людей, а й до тих, з якими зводить нас доля;

-         потрібно вчитись брати на себе відповідальність;

-         потрібно залишатися людиною за будь-яких умов.

«Мікрофон». Що ви сказали б своєму однолітку, який не прочитав повісті? Закінчіть речення: «Я вважаю, що повість «Климко» обов’язково потрібно прочитати, бо …».

VІ. Оцінювання навчальної діяльності учнів.

Учитель. Наш урок закінчується. Чого навчилися ви на цьому уроці, що збагнули?

VІІ. Домашнє завдання.

  1. Написати твір-мініатюру на тему «Це нелегко – жити для інших».
  2. Підготуватись до характеристики образу Климка, виписати у зошит цитати.

Учитель. На завершення нашого уроку пропоную вам на паперових серцях написати короткі побажання (одним словом) і обмінятися ними. Хай усі вони здійсняться!

ГРУПА 1

 

                                ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 1

-         Що ви довідалися зі спогадів Климка про його довоєнне дитинство?

-         Як ставився дядько Кирило до свого вихованця?

-         Що робив Климко по господарству? Чому?

-         Про що свідчить те, що Климко добре вчився?

-         Що сталося з дядьком Кирилом?

-         Як сприйняв хлопець смерть близької людини?

                                 ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 6

-         Як сталося, що вбили Климка?

-         Що міг зробити хлопець, аби залишитись живим?

-         Як ви ставитесь до того, що Климко ризикував життям, намагаючись врятувати солдата?

ГРУПА 2

 

                                     ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 3

-         З якої причини у висілку почався голод?

-         Що із спогадів Климка ви довідалися про друга Зульфата й першу вчительку Наталю Миколаївну?

-         Чому люди неприязно ставились до дядька, який міняв харчі на різні добротні речі?

-         Як ви думаєте, чому вчителька відмовилася обміняти своє трояндове плаття на такі необхідні харчі?

-         Чому Зульфат кинув каменем у спекулянта?

-         З якої причини вчителька і немовля залишили своє помешкання?

-         Як ставився Климко до нових сусідів?

-         Чому він вирішив іти по сіль?

ГРУПА 3

 

                               ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 5

-         Кого побачив на базарі Климко?

-         Чому спочатку дівчина-незнайомка остерігалася його?

-         З якої причини швець вирішив віддати Климкові тапочки задарма? Про що свідчило таке рішення?

-         Чому люди ставились до поліцаїв вороже?

-         Хто і як допоміг дівчині врятуватись від облави?

-         Як допоміг швець Климкові у пошуках солі?                                                                                                                                                                                                                                    

                                

Прочитано 334 разів