Версія для друку
Вівторок, 03 квітня 2018 15:24

«Образи руських князів. Наскрізна ідея патріотизму» . Автор - учитель ТУГ Г.Зуляк

Тема: Образи руських князів. Наскрізна ідея патріотизму

Мета:Розкрити ідею «Слова…»; проаналізувати проблему патріотизму; розвивати вміння характеризувати героїв.

Без минулого немає майбутнього.

                                                       О. Довженко

Перебіг уроку

Організаційний момент

Слайд 3 1. Незакінчене речення.

Для мене історія – це

Слайд 6 2. «Асоціативний диктант» (до вказаних числівників доберіть асоціації).

  • 1184 похід у степ Святослава;7000 полонених захопив 417 князів
  • 1185 похід Ігоря 4 князі9 днів 10 ТРАВНЯ ПОЧАВСЯ БІЙ
  • 3 дні тривав бій1187(1188)написане «Слово»1782 список передано Катерині ІІ 1802
  • 1812 згорів рукопис «Слова»1985 ЮНЕСКО оголосила роком
  • 800річчя описаного в творі20 разів у тексті вживаються слова руська земля

Чому цифри зображені різними кольорами?

Слайд 7. 3.Цитатний диктант.     Хто за словесним портретом?
1.«.... славен князь,
Міццю розум оперезав,
Мужністю сердечною нагострив». Ігор
2. «Один брат, один світ світлий...,
Обидва ми Святославовичі».Всеволод
3. «Хочу,-  каже, - з вами, русичі, ...списа зломити
При полі Половецькому...». Ігор
4. «А ... дорогами небитими
Помчалися к Дону великому». половці
5. «Біжить Гзак сірим вовком стелеться...
К Дону великому».
6. «Славний яр-тур Всеволод!
Стоїш ти на полі ратному,
Сиплеш на воїнів стрілами».
7. «Той-бо Олег мечем незгоду кував
Стріли розсівав по землі».
8. «Пересів Ігор із сідла золотого
В сідло невольницьке».
9. «Зронив тоді великий ...
Золоте слово, зо слізьми змішане». Святослав
10. «Як та чайка-жалібниця
Стогне вона рано-вранці». Ярославна
11. «Коли Ігор соколом летить,
Овлур сірим вовком стелеться».
12. «Сказав Боян, піснетворець давній
Часу Олега ще й Ярослава,
Про дні сказав Святославові».

Слайд 8 Відповідь.

Слайд 10, 11.

4.Паспорт твору

  • Автор: невідомий
  • Рід літератури: ліро-епос
  • Жанр:ліро-епічна поема
  • Тема:зображення невдалого походу князя Ігоря
  • Ідея:заклик до єднання в боротьбі проти зовнішнього ворога
  • Основна думка:в єдності сила

5.У майстерні художниці (Пригадати сюжет за малюнками)

Слайд 13 І. Образна характеристика героїв. Опрацювання таблиці.

  1. Слайд 14 Проблемне питання

Як ви вважаєте, кого з руських князів можна назвати справжнім патріотом своєї батьківщини?

  1. Слово - зізнання Ігоря (прийом перевтілення)

Слайд Орієнтований план щодо характеристики образу князя Ігоря.

1. Ігор Святославович — головний герой найдавнішої пам'ятки давньоруської літератури.

2. Портрет і зовнішність героя.

3. Риси характеру князя:

А) мужність і відвага;

б) рішучість і винахідливість

; в) гордість і егоїзм;

г) самовпевненість і честолюбство.

4. Поведінка Ігоря під час:

А) застережень природи; б) бою; в) перебування в полоні.

5. Князь Ігор — уособлення епохи свого часу.

. Слайд 15. Гра «Вільний мікрофон».

Учні стисло висловлюють власну думку, відповідаючи на питання: «Князь Ігор — позитивний чи негативний персонаж»?

За яких обставин ви вперше знайомитеся з князем Ігорем? Які ваші перші враження від цього персонажа?

• Як до Ігоря ставиться його військова дружина?

• Чим керується герой, вирушаючи в похід?

• Чому князя не лякає затемнення сонця?

• Яким чином виявляється благородство Ігоря під час бою?

• Як тримається герой у полоні?

• Дослідіть, як ставиться до свого героя автор «Слова...»

• Із чим пов'язана поразка князя Ігоря? Чи не свідчить це про невміле ведення військової справи героєм?

• У чому полягає виховне значення цього образу?

Бесіда

1.Яким же був князь-славолюб Ігор Святославович?

2.Хто такий Ігор Святославич? Чи можемо ми, спираючись на текст, дізнатися про його зовнішність (Словесне малювання

. ( Високий, стрункий,має величну осанку,дуже тіло.Це фізично сильна і витривала людина.

Найвиразніше з-поміж персонажів схарактеризовані руські князі: Ігор (через короткий опис його і більшою мірою через його вчинки та сум і радість

3.Чи мала поразка Ігоря трагічні наслідки? Які риси вдачі сприяли цьому?

4.Чи усвідомив князь свою провину перед батьківщиною, чи щирим було його каяття? Чому Русь простила Ігореві?

5.Що ми можемо сказати про ідейну суть цього образу?

Яким автор зображує Ігоря .

Позитивні                       Негативні

Хоробрий           егоїстичний

Відважний нерозважливий

сміливий марнославний

благородний безрозсудний

гарний промовець недалекоглядний

вольовий політична короткозорість,

Якби розвивалися події, якби Ігор не допустився помилки ?

ІІІ. Яким був Всеволод Святославович?

Розповідь буй-тура Всеволода (через дану ним характеристику свого війська, його бій із половцями)

Образ Всеволода від очевидця.

Образ Всеволода – це образ воїна – рубаки. Недаремно ж у творі його названо буй-туром. Військове молодецтво Всеволода викликає захоплення:

Мотив любові до рідної землі проходить через образ Всеволода, хоча і є підтекст звинувачення князя у байдужості до долі батьківщини. Він забув не лише про свої рани, не дорожить власним життям.

Всеволод мужній, сміливий, але в той же час його характеризує внутрішня ніжність до брата Ігоря: «Один брат,Один світ світлий – ти, Ігорю!

Оба ми є Святославовичі»(Додаток 1)

1.Всеволод нагадує основними рисами Ігоря

Мужній, відважний, відданий обов’язку, гордий за свою дружину, розуміє роль взаємодопомоги в бою.

Слайд 16 .Чому Всеволод пішов у похід? Чи може він звинувачувати Ігоря? Чи несе він відповідальність за поразку нарівні із Ігорем? (Хартія вільної людини)

Слайд17 В образі Святослава втілено ідейний пафос твору. Історичні джерела свідчать, що київський князь як громадський і політичний діяч був зовсім звичайим.

1. Яким постає у творі Святослав?

2. Чому автор ідеалізує його?Чи можна вважати сон віщим?

3. До кого звернене золоте слово? (До Рюрика)

4. Чому його виголошує саме київський князь.

Образ князя Святослава
 Орієнтовний план характеристики
1. «Великий грізний» київський князь.
2. Видатний полководець.
3. Піклувальник про долю рідної землі, спустошеної кочівниками-нападниками.
4. Святослав–видатний державний діяч, патріот рідної землі.
5. Ставлення до вчинку Ігоря.
6. Оспівування автором мужності і хоробрості князя київського.
7. Власне ставлення до вчинків та дій князя Святослава.

Прийом перевтілення. Слово – заклик. Святослава

Чільне місце у творі відводиться образові київського князя Святослава. Цей образ ідеалізований. Автор створив ідеал наслідування. Він прославляє далекосяжного воєначальника, його попередню перемогу над половцями. Святослав мудрий, по-батьківськи ставиться до всіх князів засуджує їх чвари.

2. Робота над текстом твору. Бесіда за питаннями:

• Як зреагував Ігор на складну ситуацію, в якій опинився його брат Всеволод? (Ігор полки завертає: Жаль-бо йому милого брата Всеволода)

• Чим закінчилася битва «на березі блискучої Каяли»? (Сватів напоїли І самі полягали За землю Руськую)

• Про що свідчать рядки з твору: «Никне трава жалощами, А дерево з тугою к землі приклонилась»?
• Кого звинувачували князі у своїй поразці? ( /Почали князі про малеє – «севеликоє» — мовити І самі на себе крамолу кувати)

• Як сприйнялася поразка русичів на Батьківщині? (Жони руські заПлакали, мовлячи: «Уже нам своїх милих лад Ні мислію помислити, Ні думою здолати, Ні очима огледіти, А золота і срібла того не мало Загубити...»)

• Застосовуючи текст твору, опишіть страждання землі Руської від горя, яке її охопило. (І застогнав же, браття, Київ з тугою, А Чернігів напастьми. Тоска розлилася по Руській землі, Печаль буйна тече Серед землі Руської...)

• За що докоряв Святослав своїм синам?

• У чому була заслуга Святослава? (..Наступив на землю Половецькую. притоптав горби і яруги...)

• Прокоментуйте рядки з твору: «Тут Ігор — князь висів із сідла злотого Та в сідло невольниче...»

• Для чого автор «Слова...» протиставляє сина Ігоря батькові Святославу?

• Про що бачив сон Святослав? Яким передчуттям пройнявся князь від побаченого?

• Кого у творі названо соколами? Як склалася їх доля? («Уже соколам тим крильця повтинали поганих шаблями, а їх самих опутали У пута залізні...»)

• Як за допомогою природи автор твору намагається передати лихі часи, страждання, горе русичів? (...Два Сонця затемнились Оба Багрянії стовпи поласились...)

• Які зміни відбулися на землі Руській із завоюваннями її половцями? (На ріці на Каялі тьма світ покрила; По Руській землі простерлися половці, Наче пардуже гніздо. Уже упала хула на хвалу, Уже вдарило насилля на волю, Уже кинувся Див на землю...)

Слайд 19 Метод «Прес» Як ви вважаєте, кого з руських князів можна назвати справжнім патріотом своєї батьківщини?

Метод ПРЕС: Учні висловлюють свої думки використовуючи слова(я вважаю, що...), обґрунтовують її (... тому, що...), наводять приклади на підтвердження своєї думки (наприклад, ...) та роблять висновки (отже, ...).

Рефлексія.

Слайд 20 Чи актуальна ідея «Слова про похід Ігорів» у наш час?»

Додаток 1

Слово – зізнання Ігоря (прийом перевтілення)

Я, князь Новгород-Сіверський Ігор,внук Олега Святославовича Гориславовича, нащадок Ярослава Мудрого. Мені 34 роки Пішли ми на землю половецьку за землю Руську.

Йшли довго. На дев’ятий день опівдні мусили зупинитися, бо сонце нараз кудись щезло і настала темінь, на небі мерехтіли зорі. Тривожно стало в кожного на серці. Досвідчені бояри порадили відкласти похід, бо затемнення сонці, за повір’ям, віщує лихо: не буде успіху в походу. Та я не зважив на пораду. І військо, переправившись через Донець, рушило далі , де два дні стояло табором – очікувало брата Всеволода із дружиною.

Об’єднавшись, ми , князі, продовжили похід. У п’ятницю, 10 травня, вранці на русинів кинулася ворожа кіннота. Готові до бою, вишикувані у бойовий лад руські воїни пішли на зближення із супротивником. Немало половців було вбито, ще більше забрано в полон, захоплено багату здобич та дорогоцінності, але мені нічого не потрібно , бо взяв тільки стяги половецькі

Руське військо заночувало в степу. А на світанку наступного дня його оточили половці, як густий бір. Билися мої воїни з ворогами не на життя, а на смерть цілий день до вечора суботи, увесь вечір і цілу ніч.

Фатальний кінець уранці в неділю: не витримавши навали чисельних половецьких орд, почали тікати допоміжні війська з осілих кочівників. Я кинувся їх завертати, потрапив у полон, а згодом половці захопили інших князів. Дружина панічно відступала, багато воїнів було порубано, а решта потонула в Торських озерах.

Здобувши перемогу, половці ринулися на Русь, принесли їй багато руйнувань і горя. Таким чином, невдалий похід звів на нівець усі минулі досягнення у боротьбі з половцями. Саме через мою нерозважливість, самовпевненість,честолюбність,без розсудливість, недалекоглядність і нарешті політичну короткозорість ми зазнали поразки.

Полон.Неволя . У полоні я почав усвідомлювати і переоцінювати власні дії, зрозумів ,що на мені лежить відповідальність за долю рідної землі. Розкаяння охопило мене.

Через якийсь час з допомогою половця Овлура вдалося мені втекти з неволі. Неначе у відповідь на благання люблячої моє дружини Ярославни природа сприяє втечі з полону. Одинадцять днів добирався до Дінця, а звідти – до Новограда-Сіверського, але спочатку до Києва до святої Богородиці Пирогової,спокутувати свій гріх.

Додаток 2

Розповідь буй-тура про своє військо

«Поруч з Ігорем бачимо Всеволода. Мимохідь згадує хоробрість цього князя, що «чимало мужності показав». У «Слові...» воєнна доблесть його прославляється в особливо піднесеному тоні. Як буйний тур, б'ється він у передовому загоні, прискає на ворогів стрілами, гримить мечем об ворожі шоломи, і куди не повернеться він у січі, там лежать голови половецькі. Він, як і брат, шукаючи слави, готовий забути для ратних подвигів і про батьківський престол князівський, і про милу жінку свою.

Зате про своїх бойових товаришів говорить він з особливою теплотою і гордістю.

Сповиті під сурмами, виплекані під шоломами, бувалі воїни Всеволода завжди готові до бою з ворогом; наче сірі вовки в полі скачуть вони, не боячись небезпеки, шукаючи собі честі, а князеві слави.

Відвага й благородство «русичів» (війська Ігоревого, його «дружини»), їх нехтування небезпекою і самою смертю, байдужість до багатої здобичі, якою вони мостять мости по болотах та багнистих місцях, — усі ці якості викликають в автора пошану. Недаремно він і про зброю «хоробрих русичів» згадує з таким замилуванням і, говорячи про тих, що полягли за землю Руську, знаходить слова, які найглибше передають його сум і повагу.

  

Додаток 3

Прийом перевтілення . Слово – заклик. Святослава

Чільне місце у творі відводиться образові київського князя Святослава. Цей образ ідеалізований. Автор створив ідеал наслідування. Він прославляє далекосяжного воєначальника, його попередню перемогу над половцями. Святослав мудрий, по-батьківськи ставиться до всіх князів засуджує їх чвари.

. Автор не раз підкреслює успіх його походу проти половців, коли Святослав полонив половецького хана Кобяка. Перемога ця показана в епічних образах — гіперболах. Святослав «наступив на землю Половецьку, притоптав горби і яруги, скаламутив ріки й озера, висушив потоки й болота, а поганого Кобяка, як вихор, вирвав, щоб кинути полоненим у гридниці* Святославовій.

Святослав, один з усіх сучасних авторові князів, по-справжньому вболіває душею, бачачи князівські незгоди. Засуджуючи легковажну славолюбність Ігоря і Всеволода, що не погодили своїх дій з іншими князями, Святослав, однак, сумує, висловлює співчуття розбитим князям і намагається своїм закликом підняти всіх до нового походу проти половців. Цей заклик до об'єднання молодших князів на боротьбу за справедливу справу оборони батьківщини від половців займає центральне місце в творі.

Святославові властивий ширший, ніж іншим князям, підхід до дійсності. У розумінні подій, відносин між князями він стоїть вище, ніж будь-хто з князів. Це величний образ мудрого володаря, авторитет якого для співця «Слова...» здається непорушним.

Якщо в молодших князях автор показує риси відважних войовників, які, проте, не розуміють спільних інтересів, то в образі «грізного князя київського» поєднуються якості могутнього полководця і мудрого політика. 1 ніби на підтвердження його правоти і авторитету автор, підступаючи від історичної дійсності, змушує Ігоря після повернення з полону прямувати в Київ до Святослава. Отже, цей образ найближчий співцеві «Відповідно до ідейного змісту твору Святослава автор називає великим київським князем. Як видатного полководця, його вихваляють німці і венеційці, греки і «морава». Та й недаремно: це ж бо він нещодавно своїми «сильними полками і харалужними мечами» розгромив орди половців.

Святослав турбується про долю рідної землі: Спустошення Русі через князівські міжусобиці та напади кочівників відгукуються в його серці болем. Та й хіба можна бути байдужим, коли узбережжя рік «засіяні кістками руських синів», коли «сумують голоси, поникли веселощі», не чути голосу орачів?

Святослав — видатний державний діяч, справжній патріот і благородна людина. Картаючи Ігоря й Всеволода за свавілля, що призвело до нового лиха, він звертається з закликом до інших князів помститися «за землю Руськую, за рани Ігореві, сміливого Святославовича». Цим він хоче об'єднати всіх князів, щоб зміцнити Київську державу, зробити її могутньою і незборимою.

Прочитано 2774 разів