Вівторок, 03 квітня 2018 12:27

Т. Шевченко. «І мертвим, і живим…». Продовження теми «земляків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Автор - учитель ТЗОШ№11 Л.З.Григор'єва

Тема. «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Продовження теми «земляків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Засудження комплексу меншовартості.

Мета: ознайомити учнів із культурними й політичними чинниками, що спонукали Т. Шевченка до написання твору; поглибити вивчене про жанр послання; удосконалювати вміння виразно й усвідомлено читати ліричний твір, аналізувати його ідейно-художній зміст та визначати провідну думку; наголосити на значенні послання як програмного твору, в якому автор подає правдиву історію України і пропонує універсальний рецепт порятунку українців від комплексу меншовартості; розвивати інтерес учнів до образного слова; виховувати любов до України, її історії та культури, повагу до творів Т.Шевченка, бажання глибоко збагнути його спадщину, засвоїти подані уроки.

Теорія літератури: послання, афоризми.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, «Кобзар», ілюстративний матеріал до послання.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. I.Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.
  2. II.Оголошення теми і мети уроку.
  3. III.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя.«Переяславська осінь» Шевченка – так умовно називають ті дивовижно продуктивні «труди і дні» нашого генія, коли з’явилося послання. Цей вид поетичної творчості — один із найемоційніших. У Шевченка ж він — ще й найширший за аудиторією, призначенням: «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє». Що ж це за послання, яке дійсно пройшло через століття, дійшло до далеких нащадків, зовсім не втративши своєї актуальності,— дізнаємося сьогодні.

Зверніть увагу на дошку. Тут записані ключові слова і вирази: поводирі нації, українська політична і культурна еліта, національне минуле, сучасність, народ, соціальна і національна воля, історія України, рідна мова і культура, споконвічна проблема. Маючи опорні вислови, спробуйте передбачити тему уроку, обґрунтуйте свою думку.

  1. IV.Формулювання очікувань.
  • «Незакінчене речення – 1»: «Від цього уроку я очікую…»
  1. V.Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Слово вчителя.  

14 грудня 1845 року в містечку В’юнище народився один з найвидатніших віршів української літератури — «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє».

   Як ви знаєте, у 1843 р. Шевченко здійснив першу подорож в Україну. Восени 1843 р. побував поет у Суботові, колишній резиденції Б.Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті москалями підземелля – залишки гетьманських палат. У 1844 р. в листі до Я. Кухаренка Шевченко писав : « Був я торік на Україні: був у Межигірського Спаса, і на Хортиці, і скрізь був, і все плакав. Сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями, щоб вони показилися».

       Поет усім єством відчув рабське становище українців,   сором повної національної неволі, ганьбу національної зради цілих поколінь.

Це був час інтенсивного світоглядного змужніння поета: «Я прозрівати став потроху», - каже Тарас Шевченко у вірші «Три літа». Йому відкрилася гірка правда про становище тогочасної України, про ту частину суспільства, яку ми називаємо інтелігенцією, елітою, поводирями нації («Кругом мене, де не гляну, не люди, а змії»), про нашу історію.

Страшне було те прозріння. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до дворянської та різночинницької інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду.
Виявилося, що більшість дворян — реакціонери. Вони були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого була нещадна експлуатація кріпосницьких селян,

своїх же земляків.
       Тарас Шевченко познайомився з багатьма представниками української інтелігенції. Він бачив, що й серед українських дворян були люди, які виступали проти царату, за звільнення селян. Серед цих освічених інтелігентів-патріотів можна назвати родину Тарновських (володіли маєтком у Качанівці), дослідника народної творчості Михайла Максимовича, Олександра Афанасьєва-Чужбинського, Миколу Костомарова, Опанаса Марковича, Миколу Гулака, «старого панича» поета Віктора Забілу, Євгена Гребінку і, звичайно ж, Пантелеймона Куліша. Як зазначає П. Зайцев: «В особі Куліша Шевченко вперше зустрів українця цілком новітнього типу, про який мріяв і якого шукав — справжнього українського патріота, що мав перед собою виразний ідеал розбудовування української культури і ширення української націона-льної свідомості».

Та частіше зустрічалися такі, які на словах здавалися щирими патріотами й народолюбцями, а насправді були жорстокими кріпосниками. Шевченкові ненависна як кріпосницька сутність тогочасного панства, так і його зрадницька поведінка щодо своєї нації.

Отже, освічені пани не стали національною елітою – розумом і совістю народу. Інтелігенція не стала проводирем нації.

Шевченко стає сам рятівником. Як справжній поводир, пророк, він пише до всіх, хто здатен чути… Пише «Послання…» - твір рідкісної емоційної напруги.

2. Виразне читання вголос послання «І мертвим, і живим...» вчителем і учнями.

3.«Мозковий штурм».

- Кому адресоване Шевченкове послання?

- Чому твір називають посланням? Пригадайте, який жанр називають посланням? Хто з письменників звертався до цього жанру? («Послання до єпископів» Іван Вишенський.)

  • Теорія літератури. Послання – це публіцистичний віршовий або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї чи декількох осіб. Ознаки послання: образ адресата; настанова на спілкування з ним автора; композиційно-стильова форма «зверненого слова. Адресат – той, кому адресується, посилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач.

-З якою метою звертається поет до жанру послання? ( Щоб через пересторогу й прохання пробудити в українців почуття національної гідності і честі.)

- Епіграфом до твору стали рядки з біблійного послання Іоанна: «Хто каже: «Я люблю Бога», а ненавидить свого брата, той говорить неправду». На кого він натякає? (Якщо людина – істота Божа, то її потрібно любити так, як Бога. Шевченко натякає на панів, які говорять, що вони люблять народ і в той же час «деруть» з нього шкуру.)

- Чи є щось незвичайне в заголовку поезії? Про що ми з нього дізнаємося? На що вказує така детальна інформація про адресата звернення? (17 слів конкретизують призначення, вказується жанр твору та адресат, просторово-часові рамки.)

- Яким епітетом автор характеризує своє послання? (Дружнє.)

- Прочитайте ще раз назву твору. Поясніть, як ви її розумієте? Хто – «мертві», хто – «живі», хто – «ненароджені земляки»? (Варіант 1: «мертві» – предки, «живі» – сучасники поета; «неароджені» - майбутні покоління (можливо, ми). Варіант 2 (алегорія): «мертві» – українські поміщики-кріпосники, «живі» – інтелігенція; «ненароджені» - простий народ, «брати незрячі, гречкосії», поневолені, політично пасивні, не підготовлені до участі в суспільно-політичних змаганнях.)

- До кого із своїх сучасників звертається автор? (Конформованої частини української еліти.)

  • Словникова робота.

Конформізм — пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, безмовне схиляння перед авторитетами.

Еліта національна – найбільш підготовлена і згуртована меншість суспільства, його провідна верства, яка усвідомлює цілі, що стоять перед народом (нацією) і скеровує зусилля національної спільноти на їх досягнення.

- Що є спільним у посланні і поемі «Сон»? (Продовжується тема «земляків».)

4. Робота в групах ( аналіз порушених у творі проблем):

- Осуд національної байдужості.

- Ставлення до «свого» і «чужого», викриття лакейського схиляння перед чужоземним.

- Засудження конформізму (пристосуванства) значної частини української еліти.

- Критичний перегляд національної історії з метою уникнути помилок державотворення в майбутньому.

- Проблема правди і брехні, щирості та лицемірства.

5. Робота з текстом.

Виписати із твору слова, які стали афоризмами, крилатими висловами, прокоментуйте їх.

6. Метод «Акваріум».

  • Учитель запрошує групу учнів, яка працюватиме в « Акваріумі». Усі інші тільки слухають. Після закінчення виступів група займає свої місця, а учні-слухачі проаналізують почуте.

Для виконання завдання групі потрібно:

  • Ознайомитися вголос із завданням;
  • Обговорити його в групі , використовуючи метод дискусії;
  • Дійти спільного висновку за 3-5 хвилин.

Завдання. З’ясувати, що хотів сказати поет рядками:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь ,

й свого не цурайтесь.

1-й учень. Тарас Шевченко осудив тих співвітчизників, які цуралися свого, рідного, а натомість принесли з «чужого поля» лише пусті слова. Він гостро картає тогочасних панів, котрі захоплювалися іноземною (німецькою) наукою, « по німецькому показу» збиралися вивчати навіть свою мову й історію.

2-й учень. При цьому поет з повагою ставиться до мов і культур інших народів, але вважає обов’язком кожної людини знати рідну мову. А ще, думаю, йдеться про глибоке знання рідної культури й історії.

3-й учень. Поет закликає українців учитись «так, як треба», щоб у них була своя мудрість, але щоб вони вивчали й кращі здобутки світової науки та культури.

4-й учень. Від інших народів треба брати насамперед те, що не суперечить душі своєї нації і не притлумлює її і сторичної пам’яті.

Спільний висновок: поет дав безпомильний діагноз хвороби своєї нації – малоросійство. Він закликав шанувати передовсім своє, рідне, а з чужого переймати те, що має загальнолюдське значення.

  • Підсумок – метод ПРЕС.

Позиція. Почніть зі слів: «Я вважаю, що…» й оцініть роботу групи та озвучте свою точку зору.

-         Я погоджуюся з думкою групи. Вона була достатньо аргументована й доведена. Шевченко закликає нас добре вивчати свою історію, обстоювати власну правду у своїй хаті й обмінюватися духовними цінностями з іншими народами.

Обґрунтування. Починаючи словами: «Тому що…», наведіть докази, на яких ґрунтується ваша позиція.

-         Тому що бажано володіти багатьма мовами, знатися на культурах інших народів, щоб «чужому научатись» і щоб побачити своє в ширшому світлі. Патріотизм починається з любові до своєї мови, яка стоїть в одному ряду з поняттями рідний дім, батьківська хата, материнське тепло, Вітчизна.

Приклад. Продовжіть міркування словом «Наприклад…» та наведіть факти, що підтверджують вашу позицію.

-         Наприклад, ми вивчаємо англійську мову, при бажанні можемо й німецьку, й французьку та інші, але рідну, українську, зобов’язані знати досконало, бо це мова наших дідів, батьків, державна мова. На уроках історії дізнаємося про культуру, звичаї інших народів. Проте потрібно якнайбільше знати про традиції, культуру українців, бо це наше минуле, від якого залежить сучасне і майбутнє.

Висновки. Закінчіть висловлювання фразою «Отже…» й узагальніть свою думку, зробіть висновок, як жити українцям.

-         Отже, заповітом нам – сучасним – і наступним поколінням є слова Шевченка, що вже стали афоризмом:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь ,

й свого не цурайтесь

  1. VI.Закріплення.

Бліц-опитування:

Як у «Посланії» виражені патріотичні та інтернаціональні мотиви? Наведіть відповідні цитати.

Що для поета означало любити Україну? (Боротися за волю народу, за побудову життя на нових засадах.)

Яке основне спрямування твору? (Викриття кріпосництва та лібералізму.)

Яке значення «Посланія» Т.Г.Шевченка для сучасних українців? (Вплив на формування національної свідомості українського народу, осуд комплексу меншовартості, утвердження демократичного розуміння історії України та її культурного процесу.)

  1. VII.Рефлексія.
  • «Незакінчене речення – 2»:

Мій успіх на сьогоднішньому уроці – це…

Найбільші труднощі я відчув (ла)…

Я не вмів (не вміла), а тепер умію…

  1. VIII.Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.
  2. IX.Домашнє завдання. Інструктаж до його виконання.

Обов’язкове: вивчити напам’ять уривок із «Посланія» Т.Шевченка.

За бажанням:

  • Написати твір-мініатюру на тему: «Відповідь Шевченкові уже народжених земляків»;
  • Порівняти змалювання панства у творах Т.Шевченка «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…»
Прочитано 468 разів