Понеділок, 18 липня 2016 06:40

Уживання фразеології в різних стилях. Багатозначність, синонімія, антонімія фразеологізмів. Автор - учитель ТЗОШ№14 Мричко Г. О.

Тема. Уживання фразеології в різних стилях. Багатозначність, синонімія, антономія фразеологізмів.

Мета: систематизувати й поглибити знання про фразеологію, набуті в середніх класах, удосконалювати вміння стилістично доцільно використовувати сталі словосполучення в усному й писемному мовленні, розвивати оргдіяльнісні вміння, розширювати світогляд учнів, заохочувати до освоєння виражальних можливостей української мови.

Тип уроку: урок узагальнення знань і мовленнєвого розвитку.

Форми і методи роботи: інтерактивні методи та прийоми, лексико-стилістична, творчо-дослідницька та перекладацька лабораторії, завдання творчо-дослідницького характеру виконують методом випереджувального навчання.

Обладнання: фразеологічні словники, індивідуальні роз даткові картки з ілюстраціями фразеологізмів, комп’ютер.

Перебіг уроку

І. Мотивація навчальної діяльності, цілевизначення, планування, з’ясування емоційної готовності.

Фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності – передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит (В.Уженко)

Українська мова особливо щедро наділена фразеологізмами, приказками та прислів’ями, крилатими висловами та пісенними примовками.

Вони – то філософсько-роздумливі, то бадьоро-жартівливі, то святково-урочисті, ліричні, повчальні…

У них - спостережливість, досвід, життєві поняття та уявлення багатьох поколінь.

Якщо вдало добирати їх до своєї мови, то можна значно її урізноманітнити, пожвавити, зробити барвистішою, виявити свою індивідуальність.

ІІ. Актуалізація суб’єктивного досвіду, опорних умінь.

Теоретичні дослідження

Завдання. Діалог (полілог) на тему: «Я вивчаю розділ «Фразеологія».

Ключові слова: фразеологія, фразеологічні зрощення, єдності, сполучення, джерела фразеології, семантика, стилістика.

Орієнтовні запитання:

  • що вивчає фразеологія як розділ мовознавства?
  • що означає термін «фразеологізм»?
  • значення яких нових термінів ви з’ясували?
  • які джерела фразеологізмів?
  • на які групи за семантикою класифікуються фразеологізми?

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

Уживання фразеології в різних стилях. Багатозначність, синонімія, антономія фразеологізмів.

Очікувані результати:

  • знаходити в тексті й пояснювати значення фразеологізмів, приказок, крилатих висловів;
  • доречно використовувати фразеологізми в мовленні;
  • добирати фразеологічні синоніми, антоніми;
  • визначати можливі джерела походження фразеологізмів та з’ясовувати їхній виховний потенціал;
  • перекладати фразеологізми рідною мовою;
  • працювати із фразеологічними словниками;
  • звертати увагу на чистоту й культуру мовлення.

IV. Узагальнення мовного матеріалу.

Розвиток словесної творчості.

Робота в групах

  1. Назвати якнайбільше фразеологізмів за 30сек. (по1 від кожної групи).
  2. Записати синонімічний ряд.

Накивати п’ятами.

Бити байдики.

Підбивати клинці.

  1. За ілюстрацією вказати значення фразеологізмів, антоніми, синоніми, джерела виникнення.

Зарубати на носі.

Пекти раків.

Ахіллесова п’ята.

  1. Теоретичне дослідження.

Дайте відповіді на запитання.

Де тлумачиться значення фразеологізмів?

Стильова класифікація фразеологізмів.

  1. Спостереження  за мовним матеріалом. Пунктуаційний практикум.

Складіть речення з фразеологізмами, визначте їх синтаксичну роль. Прокоментуйте розділові знаки.

Од страху моя душа в п’яти сховалась.

За носа водити – час гаяти.

Ця подія відбуласьза царя Гороха.

Звичка Оленки дерти носа дратувала подругу.

Язикатій Хвесці  не можна казати зайвого.

А нам від того ні холодно ні жарко.

Хлопці сиділи згорнувши руки.

  1. Мовно-літературна гра.

Укажіть авторів та назву творів, з яких подано уривки (с.11 №5).

  1. Мелашка знала, що не вгодить свекрусі, і стояла ні в сих, ні втих серед хати та дивилась на замазані руки («Кайдашева сім’я» І.С.Нечуя-Левицького).
  2. А вам що до Наталки – буд то всі дівки на неї похожі? Не тільки світу, що в вікні… Та до такого пана, як ви, у іншої аж жижки задрижать!.. («Наталка Полтавка» І.П.Котляревського).
  3. Як же дійшов літ та убрався в силу, - біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий широкоплечий, … співун-реготун… («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного).
  4. Там я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, але й дорослим. І в них теж вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла  капуста… («Гуси-лебеді летять» Михайла Стельмаха).
  5. Перекладацька лабораторія.

Фразеологізми з іншої мови не можна перекладати українською дослівно.

Продемонструйте це на прикладах, скориставшись словниками (перекладними).

Die  Eule unter Krähen (нім.)

Дослівний переклад: сова посеред ворон.

Український відповідник: біла ворона.

Аuf dem Ohr liegen(нім.)

Дослівний переклад: лежати на вусі.

Український відповідник: бити байдики.

Solch ein Glück! (нім.)

Дослівний переклад: таке везіння.

Український відповідник: буде і на нашій вулиці свято.

Бить баклуши (рос.) – бити байдики.

Втирать очки (рос.) – замилювати очі.

Рasser au coin du miel (франц.)

Український відповідник: передати куті меду.

Sept vendredi par semaine (франц.)

Український відповідник: сім п’ятниць на тиждень.

  1. Пантоміма (2 учасників демонструють фразеологізм – група повинна відгадати).

Покрустове ложе.

Хоч кіл на голові теши.

Жаба душить.

Брати бика за роги.

До сьомого коліна.

Дамоклів меч.

  1. Презентація проектної діяльності.

У групі вибирають найцікавіші твори – мініатюри.

  1. У переповнений автобус намагається зайти бабуся з величезною торбою яблук.

-         Куди ж ви пхаєтеся?! Тут і так яблуку ніде впасти!

Бабуся обурюється:

-         А вони мені й не будуть падати, я їх міцно тримаю.

  1. - Мамо, ти казала, що у наших сусідів грошей кури не клюють! Але мій папужка теж не клює грошей, а хоче зерна, насіння, ягід.

-         От-от! Бо їх в нас і нема, тих грошей. Нічого й клювати.

  1. На екскурсії Іван розкладає вогнище. Йому це погано вдається.

Діти жартують:

-         Швидше! Ти робиш як мокре горить!

Іван відбивається:

-         От якраз мокре, тому й не горить.

V. Підсумок уроку. Рефлексивно-оцінювальний етап.

Отже, на вашу думку, які компетентності ми формували на уроці?

  1. Комунікативно-мовленнєву.
  2. Інформаційно-пізнавальну.
  3. Самоосвіти та саморозвитку.
  4. Компетенція продуктивної творчої діяльності.

Домашнє завдання. Готуємося до контрольної роботи. Тестові завдання «Назустріч ЗНО». С.240). 

Прочитано 1641 разів