Понеділок, 04 лютого 2019 22:24

Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми та історизми). Автор - учитель ТЗОШ№16 Р.Базунова

Тема. Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми та історизми)

Мета: ознайомити учнів з активною і пасивною лексикою, із застарілими словами та їх різновидами, новими словами; розвивати усне й писемне мовлення учнів, їх логічне мислення; виховувати любов та повагу рідного слова.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, словник, сигнальні картки різних кольорів.

Епіграф до уроку:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!

Тарас Шевченко

Перебіг уроку

  1. I.Організаційний етап.

Формування позитивної настанови.

Учитель.Добрий день! В добрий час! Рада, діти, бачить вас! Ви почули всі дзвінок?

Діти.Так! Він покликав на урок!

Учитель.А тепер тихенько поверніться, один одному всміхніться.

На урок старання не забудьте взяти, сядьте всі рівненько, нумо починати.

  1. II.Актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок.

Перевірка домашнього завдання.

Фронтальне опитування учнів.

1. Що вивчає лексикологія? 2. Що вивчає лексика? 3. Які є групи слів за походженням? 4. Які слова називають власне українськими? Наведіть приклади. 5. Які слова називають запозиченими? Наведіть приклади.

Перевірка письмової вправи.

  1. III.Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

У кожної людини є душа і серце, у кожного народу — мова і пісня. Українська мова — одна з найбагатших мов світу. Одним з найбільших її скарбів є лексика — словниковий склад.

Пояснення учнями змісту епіграфа уроку.

  1. IV.Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Робота біля дошки.

—          Запишіть речення, підкресліть у них слова, що сьогодні не вживаються взагалі або мають від­повідники. Поясніть їх уживання в мові. За словником визначте лексичне значення цих слів.

1. А невістка змотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півміток з мотовила й схова­ла у свою скриню (І. Нечуй-Левицький).2. Тихо, як кленовий листок, опустився на запорошене дзер­кало льоду малиновий стяг з білим хрестом. Цю корогву прислав козакам за мужність велику в бра­нях з татарами ще Стефан Баторій (П. Панч).

—            Зробіть фонетичний розбір слів невістка, дзеркало, мужність.

Вступне слово вчителя.

До активного запасу лексики належать загальновживані слова, а також слова, які використовують у повсякденній діяльності спеціалісти тієї чи іншої галузі народного господарства, культури, науки.

Із плином часу деякі речі виходять з активного вжитку, тому зникають і слова. Вони належать до пасивної лексики. Застарілі слова є двох типів. Одні з них називають історизмами, а інші — архаїзмами.

До історизмів належать назви предметів і понять, що вийшли з ужитку. їх уживають у спеціаль­ній історичній літературі або в художньому творі, коли слід відтворити певну історичну епоху.

Архаїзми — це ті слова, що мають у сучасній українській мові відповідники. Проте ці слова вживаються в художній літературі з певною стилістичною метою, наприклад для передачі урочистос­ті, зневаги, іронії, сарказму. І навпаки — з розвитком науки, техніки з’являються нові явища, предме­ти. їх називають новими словами (неологізмами), які з часом теж стають загальновживаними. Ці сло­ва становлять пасивну лексику нашої мови.

Робота з підручником (інформаційна компетентність).

Вправа.

— Перепишіть прислів’я, замість застарілих слів використайте сучасні відповідники з довідки.

1. Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота. 2. Добра пряха на скіпку напряде. 3. Хто ро­бить кревно, той ходить певно.

Довідка: бажання, старанно, тріска.

Фізкультхвилинка.

  1. Самостійне застосування учнями знань.

Вправа.

—           Доберіть до застарілих слів сучасні відповідники з довідки.

Корогва, перст, крам, уста, перо, рать.

Довідка: товар, ручка, прапор, палець, військо, губи.

Робота біля дошки.

—          Запишіть речення, укажіть у ньому застарілі слова. Зробіть синтаксичний розбір речення. По­ясніть вивчені орфограми.

Серед січовиків почувалася прихована нелюбов до цього гетьмана (Іван Ле).

  1. Перенесення знань, умінь і навичок у нові ситуації.

Усний текст із сигнальними картками (навчально-пізнавальна компетентність).

Якщо відповідь правильна, учні підносять картку зеленого кольору, якщо ні — червоного.

  1. Історизми — це слова, які

А вийшли з активного вжитку разом із зникненням понять

Б виникають у нашій мові щодня

В вийшли з ужитку, але предмети, які вони називають, залишилися

Г найбільш уживані в певну епоху слова

  1. Усі слова є історизмами в рядку

А намітка, вуйко, бюро                

Б бунчук, волость, повіт              

В ослінчик, ночви, сито

Г борошно, їжа, коцюба

  1. Слова рало, наміткає

А неологізмами                         

Б інтернаціоналізмами              

В історизмами

Г архаїзмами

  1. Архаїзми—це слова, які

А з’являються в мові                 

Б запозичені з інших мов

В витіснені синонімами назви понять, що існують тепер

Г позначають предмети і явища чужого життя

  1. Застарілі слова (архаїзми, історизми) є в реченні

А Козак був зодягнутий у коштовний жупан (Іван Ле).

Б Луна в дібровах пісня солов’їна, чарує світ... (Д. Луценко).

В Всі поля і луг — у квітному цвіту (II.Тичина).

Г Дмухнув вітер понад ставом — і сліду не стало (Т. Шевченко).

  1. Неологізмами є всі слова рядка

А річка, любов, дівчина, мороз

Б маркетолог, візажист, холдинг

В весна, парубок, холод

Г репродукція, спонсор, голова, село

  1. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Бесіда.

1. Чи задоволені ви підсумками своєї роботи? 2. Чи поліпшилися ваші знання? 3. Що було ціка­вого на уроці? 4. Чи досягай поставлених цілей? 5. Що потрібно повторити, вивчити?

  1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов’язкове: вивчити теоретичний матеріал підручника.

За бажанням: описати репродукцію картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому сул­тану», використовуючи слова кошовий, отаман, писар, каламар, кобза, жупан, свита, китайка.

 

Прочитано 293 разів