Вівторок, 25 жовтня 2016 19:38

Частини мови; основні способи їх розпізнавання. Учитель ТСШ№3 Гандзій Н.Б.

Мета: повторити та узагальнити вивчене про частини мови, формувати вміння розпізнавати в реченнях частини мови, розрізняти самостійні та службові частини мови; розвивати увагу та спостережливість, культуру усного та писемного мовлення; виховувати потребу відчувати й цінувати красу природи.

Тип уроку: урок повторення, узагальнення й систематизації знань, умінь і навичок (формування мовленнєвої компетенції).

Засоби навчання: підручник, роздавальні матеріали, ІКТ.

Епіграф до уроку: 

Дивосвіт, дивосвіт…

Хто придумав оцей світ?

Землю красну отаку

У зеленому вінку?

Всі ці квіти, і ліси,

І пташині голоси?

Ліс, і річка, і поля –

Це ж усе моя земля!

Л. Забашта

                                          Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація учіння.

     Поетична хвилинка (загальнокультурна компетентність, компетентність особистісного самовдосконалення).

     Прочитайте виразно вірш. Голосом передайте захоплення красою світанку.

…Світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зострічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

                     Тарас Шевченко

- Поясніть вислів край неба палає.

- Якими словами поет змальовує небо, степи, лани, сади, тополі як живі істоти?

- Що можна побачити, а що – почути, читаючи вірш?

- Випишіть з вірша іменники та дієслова.

IV. Актуалізація мотивації учіння школярів; відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.

      Виконання завдання на основі повторення вивченого.

      Робота з підручником (навчально-пізнавальна компетентність).

Коментований диктант (навчально-пізнавальна компетентність, компетентність особистісного самовдосконалення).

  - Запишіть речення. З’ясуйте, до яких частин мови належать ужиті в реченнях слова. Які частини мови є самостійними, які – службовими? У чому

полягає відмінність між самостійними та службовими частинами мови?

 

   І. 1.Ходять хмари в небі синім. Місяць вересень прийшов. Сповнивсь вереском пташиним тихий затишок дібров (Н.Забіла). 2.Знов прийшла на землю осінь, розпустила сиві коси. А у неї в сивих косах позаплутувались оси (Є.Гуцало).

   ІІ. 1.Щедрий місяць вересень у віночку з вересу. Все добро, що в нього є, щедро людям роздає (Н.Забіла). 2. Йде панна Осінь золотава з маленьким келихом вогню (І.Драч). 3.Журавлі курличуть: «Летимо у вирій!» Пропливає осінь на хмарині сірій (Б.Чалий).

V. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.

    Лінгвістична гра «Зайве слово».

-  Підкресліть зайве слово у рядку, обґрунтуйте свій вибір:

  1. височіти, цвітіння, світити, морозити, зеленіти;
  2. лісок, зелений, літній, малиновий, барвистий;
  3. ніч, ми, але, темніти, сім.

-         Складіть речення із «зайвими» словами.

-        

Відгайдай загадку.

То чорна,то сива

По небі ходила,

Побив її вітер –

Сльози розпустила. (Хмара)

- Доберіть епітети до слова-відгадки. Якою частиною мови вони виражаються?

-  До слова чорна доберіть антонім.

-  Поясніть значення виразу сльози розпустила.

Лінгвістична гра «Кліше» (навчально-пізнавальна компетентність).

-         За поданою моделлю, яка являє собою перелік частин мови, складіть речення.

-         Займенник, дієслово, іменник (наприклад, Я люблю осінь).

-         Дієслово, прикметник, іменник, займенник, іменник (напр., Сповнився пташиним співом наш садок).

-         Прикметник, іменник, дієслово, займенник, іменник, прикметник, іменник (напр.,  Щедра осінь розфарбувала всі дерева кольоровими барвами).

-         Прийменник, іменник, дієслово, прикметник, іменник (напр., У лісі пахне прілим листям).

Робота в парах. Усний діалог (комунікативна компетентність).

-         Прочитайте за особами. Продовжте діалог, підтверджуючи або заперечуючи думку співрозмовника.

-         Сьогодні день якийсь непривітний.

-         Так казати неправильно. Не буває день привітним чи непривітним.

-         Поглянь, хмари свинцеві.

-         Хмари не зі свинцю, а з пари.

-         Таки непривітний день. Сонце якесь сердите.

-         Сонце не буває ні сердитим, ні лагідним! Сонце завжди однакове, бо воно не людина, щоб мати настрій.

VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

     Бесіда.

-         А яке диво природи в нашому «дивосвіті» зачаровує вас?

-         Що вам найбільше запам’яталося на сьогоднішньому уроці?

-         Чи досягли ви цілей, про які говорили на початку уроку?

-         Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

      Виконати вправу 12 з підручника.

 

 

 

 

 

Прочитано 1082 разів