П'ятниця, 10 червня 2016 09:45

Сходинками до краси. Діалогічне й монологічне мовлення. Автор - учитель ТСШ№7 Луканюк М.С.

Урок I.

Тема. Сходинками до краси. Діалогічне й монологічне мовлення.

   Мета. Узагальнити й систематизувати знання про спілкування,   види мовленнєвої діяльності; повторити основні правила спілкування; розвивати мовне чуття, вміння активно користуватися лексичним багатством української мови; виховувати культуру поведінки, любов до рідної мови, дбати про її культуру.

Тип уроку. Урок-подорож

Обладнання. Методична та художня література, таблиці.

Хід уроку

Вчитель.

Сьогодні у нас незвичайний урок:

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, в країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову,

Отож, ми сьогодні побуваємо в чарівній країні Слова. А слово за словом - зложиться мова.

Щоб подорож була цікавою й корисною, в наші зошити робочі тему ми запишемо. (Учні записують тему уроку. Сходинками до краси).

Вчитель.

На уроці ми повинні узагальнити і систематизувати знання про культуру спілкування, вчитися правильно користуватися мовними засобами, дбати про рідну мову, про її красу і чистоту,

Вчитель.

А епіграфом нашого уроку нехай будуть слова Василя Сухомлинського:

... Мовна культура -  це дивовижний корінь культури розумової, всього розумового виховання, високої, справжньої інтелектуальності,

Вчитель.

- А зараз звернемося до витоків слова «культура».

- Що ж воно означає? (Учень заздалегідь робить підготовлене повідомлення),

Вчитель,

Про яку красу ведеться мова?

На це питання ви повинні відповісти в кінці уроку.

Вчитель,

Ну щоб, здавалося, слова…

Слова та голос - більш нічого

А серце б'ється - ожива,

Як їх почує!..

Мова! А що ж таке мова?

Народ говорить, що «слово до слова - зложиться мова» -

-А ви як думаєте?

(Читання поезії «Народження слова»).

Учень.1

Буква до букви-слово вродилось,

Заусміхалось, заколосилось;

Серце зраділо слову, як брату,

Слово - це щастя, слова - це свято.

Учснь.2

Слово до слова - думка зродилась,

З уст, ніби пісня, щиро полилась.

Ніжна, красива, мудра, крилата,

Думка - це радість, думка - це свято.

Вчімося, друзі, слово любити,

Слово до слова - й думка сповита.

Люди без думки - птиці безкрилі,

З думкою люди мудрі й щасливі.

Вчитель.

Отже, діти, що ж таке мова?

Учень.1

Мова - краса спілкування.

Учень.2

Мова - як сонце ясне.

Учснь.3

Мова - то предків надбання.

Учень.4

Мова - багатство моє.

(Виконується пісня «Мова у серці народу»).

Вчитель.

    Буває, слухаєш чиюсь розповідь, і аж заслухаєшся. І справа навіть не в тому про що говориться, а в тому - як, якими словами,

Вчитель.

Діти, пригадайте, яким повинно бути наше мовлення? (Учні відповідають:

1) змістовним;

2) послідовним;

3) багатим;

4) точним,

5) виразним,

6) доречним;

7) правильним).

Вчитель.

   Так. А це культура мовлення. З нею не народжуються, нею потрібно

оволодіти і вдосконалювати її протягом усього життя.

Культуру мовлення найбільше помітно у щоденному спілкуванні людей. Ми постійно думаємо, розмовляємо.

- Діти, а які дві форми мовленнєвої діяльності ви знаєте? (усну і писемну).

Вчитель.

Коли ми розмовляємо один з одним, то використовуємо що?

Учень.

   Діалог.

Вчитель.

- Що таке діалог? (розмова двох або кількох осіб).

- Що таке репліка? (слова кожної особи, яка бере участь у розмові).

- Що таке монолог? (зв'язне висловлювання однієї особи).

Вчитель.

А            
 

- Діти, а зараз погляньте на дошку. Ви бачите схему, прокоментуйте її:

             :

 
 
П
 

 

-                        .(?!)

       
 
П
 
 
А
 

 

-          , - (?!) -           .

  Вчитель.

  За схемою ми вже знаємо, які розділові знаки ставляться при діалозі.

- Діти, а ви вітаєтесь вранці зі своїми батьками, сестричками, братиками,

  бабусею й дідусем (Так)

- А які слова ви використовуєте? (ввічливості, чарівні).

Вчитель.

А зараз завдання таке: спробуйте скласти діалог за цією схемою, використовуючи слова ввічливості (спочатку усно, а потім письмово).

Вчитель.

Скажіть, будь ласка, чи вмієте ви правильно спілкуватися, чи додержуєтесь правил поведінки під час спілкування, коли вступаєте у розмову. (Так)

Вчитель.

Тож пригадайте основні правила ведення діалогу:

Учень.1.  Доброзичливо, шанобливо стався до співрозмовника.

2. Говори ввічливо, до старших звертайся на Ви.

3. У розмові торкайся теми, яка цікавить співрозмовника.

4. Чітко став запитання, зрозуміло висловлюйся.

5. Учись уважно слухати співрозмовника. Не перебивай його, поки він не закінчить свою розповідь. Чим уважніше ти слухатимеш, тим приємніше буде людям з тобою розмовляти.

6. Не намагайся говорити голосніше від співрозмовника. Це невигідно тобі ж самому: хто говорить не підвищуючи голосу, до того прислухаються уважніше, ніж до крикуна.

7. Не починай розмову без потреби.

Вчитель.

Отож, ми повторили правила ведення діалогу, а тепер складаємо за схемо

діалог. (Зразок діалогу)

Кожного ранку я вітаюсь із своєю бабусею:

- Добридень, бабусю!

- Доброго здоров'я, дитинко! - лагідно відповідає вона.

Вчитель.

- А зараз поетична хвилинка.

Звернемось до вірша Уляни Кравченко «Що треба любити». (Вірш

записаний на роздаткових картках

Що треба любити

Ти питаєш, дитино,

Що треба любити-

Полюбиш ту міць, що каже

Сонечку світити.

А потім отця і неньку

Любити потреба;

Вони тобі оборона,

Придана із неба.

Полюби людину бідну,

Наче свого брата.

Хай будуть тобі ще милі

Край рідний і хата.

Полюби в природі квіти,

Всю красу, всі дива -

Серцем обійми вселенну -

І будеш щаслива.

   Читання виразно поезії однією дитиною, всі інші уважно слідкують).

Вчитель.

- Чи вказані дійові особи у поезії?

Учень.

   У вірші не вказано конкретно, хто з ким розмовляє.

Вчитель.

   Спробуймо уявити собі дійових осіб і складемо діалог. (Зразок діалогу)

   Якось маленька внучка запитала у свого дідуся й бабусі:

- Кого в світі треба любити?

- Найперше любити треба ту міць, що каже сонечку світити! – сказав дідусь.

Бабуся додала:

- Люби отця і неньку. Завдяки їм ти існуєш на цій землі. Вони твоя оборона і найперша порада.

- Дідусю, і все?

- Ні, внучко, полюби ще бідну людину, наче свого брата.

Пам'ятай, якщо ти будеш людям допомагати, то вони тобі обов'язково допоможуть.

А бабуся порадила:

- Полюби свою домівку і рідний край, бо ріднішого місця, ніж те, де ти народилася і живеш, - немає.

- Полюбити ще треба кожну квіточку, комашку й деревце, - усміхнуся дідусь.

Внучка підійшла до дідуся і бабусі, обняла їх, поцілувала, і відповіла:

- Спасибі, мої рідненькі!

- Як буду я все це на світі любити, тоді й буду щаслива.

Вчитель.

Діти, сподобався вам цей діалог.(Так).

Вчитель.

А чому? (Тому що дівчинка любить своїх бабусю і дідуся, шану і зберігає українські традиції, яких навчають її рідні, любить свою мову. Дівчинка не є байдужою у ставленні до мови, вона хоче знати історію свого краю, українські традиції.

Вчитель.

Молодці, з цим завданням ви справились,

- Діти, дорога ще далека, а ви вже напевно трохи втомилися.

- Тож давайте відпочинемо.

Зачитування вчителем поезії «Чарівні слова»

-    До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі,

Їх кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти друже, мусиш знати їх,

Запам'ятать неважко:

Маленькі ключики твої - «Спасибі» і «Будь ласка»

- Отож, відпочиваємо. Гра «Чарівні слова».

Завдання І групи учнів.

Вчитель.

У кожного з вас на парті є чарівна квіточка. Ви повинні заповнити пелюстки цієї квіточки чарівними словами (вибачте, будь ласка, дозвольте, прошу Вас, спасибі, дякую, доброго дня).

Завдання II групи учнів.

Вчитель.

На листочках записаний текст. На місці крапок вставити «чарівні слова». Якось Вітя поїхав до театру. В трамваї він сів біля вікна і з цікавістю розглядав вулиці. На зупинці в трамвай зайшла жінка. Вітя підвівся і сказав... (сідайте, будь ласка!). Жінка відповіла... (Дякую). Раптом трамвай несподівано загальмував. Вітя ледве не впав і сильно штовхнув якогось дядечка. Той хотів розсердитись, та Вітя чемно сказав:... («Пробачте, будь ласка»).

Вчитель.

   Молодці, правильно справились із цим завданням.

Вчитель.

Коли ти мовиш слово, як належить -

Слово чисте, як роса- -

І від тебе теж залежить

Мови рідної краса.

Діти, прикро говорити, але ще сьогодні є люди різного культурного рівня, і по-різному вони ставляться до мови. Одні розуміють усю глибину значення мови в житті народу, плекають її, дбають про неї.

Але є люди, які не звикли надавати значення тому, які слова вживати; правильні вони чи ні, їм - «всьоравно» (все одно). Тому пересипана буває наша мова таким словесним бур'яном, як: бомага (папір), очки (окуляри). площадка (майданчик).

Вчитель.

На жаль, досить часто така наша байдужість у ставленні до мови призводить до ситуацій, які й кумедними назвати важко.

Вчитель.

А зараз пропонуємо вашій увазі кілька сценок із життя. (Інсценізація усмішки П. Глазового «Кухлик».)

Автор.        Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші - не мина

Жодної крамниці.

Попросив він...

Дід.             Покажіть,

Кухлик той, що з краю.

Продавець.    Што? Чєво?

Я не понімаю.

Дід.                 Кухлик, люба, покажіть,

                        Той, що збоку смужка.

Продавець.     Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід (у руки кухлик взяв і насупив брови):

На Вкраїні живете

Й не знаєте мови...

Продавець.    У мєня єсть свой язик.

Ні к чому мнє мова...

Дід.                   Цим пишатися не слід,

                          Бо якраз така біда

                          В моєї корови:

                          Має, бідна, язика

                          І не знає мови.

(Інсценізація розмови у транспорті).

Жінка. Мужчина, ви виходите на слідкуючій остановці?

Чоловік. Виходжу на наступній зупинці, шановна. Прикметника «слідуючий» в українській мові немає.

Жінка. Як хочу, так і говорю. Як вам непонятно, відійдіть в сторону.

Чоловік. Відійти в бік, не можу, бо тут тісно. Мені не «понятно» мені зрозуміло, що свою мову треба шанувати і знати, а не спілкуватися суржиком...

Жіка. Мужчина, ну що ви обзиваєтесь! Ніякий я не суржик , а такий пасажир, як оце ви...

Чоловік. Суржик - це не лайка. Це наша біда. Узагалі - то суржик – це змішане борошно з різних видів зерна. А от мовний суржик – то поєднання чи перемішування слів чи форм двох різних мов.

Жінка. Не розстроюйтесь так. Я старатимусь. Ви на слідкуючій виходите ілі нєт?

Вчитель.

   Це сміх крізь сльози, чи не так?

Вчитель.

   Діти, наш урок закінчується. Але на декілька хвилин ми повернемось до теми уроку, до проблемного запитання «сходинками до краси...» Що це за сходинки і про яку красу йдеться?

Учень.1

Сходинки - це наші слова, наша мова. Слова - це велика сила, яка може приголубити людину, розрадити, підняти їй настрій, але може й образити, розчарувати, завдати болю.

Учень.2

Розмовляючи з людиною треба постійно думати, підбирати такі слова і вирази щоб не скривдити її, не образити.

Вчитель.

Так, діти. Ми повинні вміти правильно користуватися словом. Адже у народі говорять: «Слово не горобець, вилетить - не спіймаєш». Справді, скажеш невдало, а в людини - камінь на серці.

Вчитель.

Пам'ятаймо: культура кожного народу закодована в його мові, без знання якої неможливо нині стати повноцінним громадянином України. У народі кажуть, що саме в молитві закодоване розуміння будь - якого явища. То ж нехай прозвучить молитва до мови. Послухаємо і замислимося, хто ми є на цій землі без мови.

Звучить музика, пісня «Господи помилуй нас» Т.Петрененка.

Три дівчинки - україночки з свічками в руках читають молитву.

І.             Боже, Отче милостивий,

Ти нам дав ту мову красну,

Поміж мовами найкращу,

Нашу рідну, нашу власну.

II.           Тою мовою співала

Нам маленьким наша мати,

Тою мовою навчала

Тебе, Боже, прославляти.

III.          Тою мовою ми можем

Величатись перед світом,

Бо між мовами ця мова,

Мов троянда поміж цвітом.

IV.         За препишні тії скарби,

Що в тій рідній мові скриті,

Зволь від нас. Могутній Творче,

В дяку щирую прийняти.

V.           І прийми сердечну просьбу,

Що до тебе шлемо. Боже:

Хай ніхто вже тої мови

Відібрати в нас не зможе.

VI.          Дай нам силу, дай відвагу

Рідну мову боронити.

Щоб завжди та гомоніла

Вільно: в хаті, в церкві, в школі.

VII.        Дай дістати пошанівку

Рідного святого слова,

Щоб цвіла на славу Божу...

Наша українська мова!

VIII.    Підсумок уроку

Д/з. Скласти монологічне висловлювання на тему:

1. Споконвіку було слово...

2. Все вмістилося у мові.

3. Нема просто слова.

Мовний матеріал до теми; світ почався зі слова; першим приходить слово з, маминою піснею; мова - це джерело з, якого починається пізнання навколишнього світу; розум, прагнення, бажання думки передаються мовою; у мові - культура народу, побут і звичаї; «мова - спів, мова - казка. Все сказати неможливо: є і гнів, є і ласка»; не кидайся словами; спершу подумай, а тоді говори; можна вбити мечем, а ще більше - словом.

Урок II.   

Тема.  І. Франко «Фарбований Лис»

Мета. Зацікавити п’ятикласників творчістю І.Я.Франка, з’ясувати зміст казки, вчити школярів складати характеристику дійових осіб, виявляти особисте ставлення до прочитаного, поповнювати знання з теорії літератури, розвивати навички виразного читання, за дійовими особами.

Тип уроку: урок-подорож.

Обладнання: портрет І. Я. Франка, карта України.

Хід уроку

Епіграф.  Не тим цікава байка-казка, що говорить неправду, а тим, що під    

                 лушпиною тої неправди криє, звичайно, велику правду.

                 Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою підморгує

                                                                                                   І. Франко

І. Організаційний момент.

Вчитель. Цікавою сторінкою нашого учнівського життя сьогодні на уроці стане ще одна мандрівка у царство Казки. Ми вирушаємо в мандри дорогами літературної казки. І до класу зі мною незримо зайшли герої казки прекрасного українського поета, драматурга, ученого, літературного критика, письменника-казкаря.

Розшифруємо її  назву.Шифр написано заздалегідь на дошці.

24.  0.  20. 1. 18. 2. 0. 17. 10. 13.

15. 10. 21.

Посередині дошки розставлені картки-дешифратори (учні розшифровують назву)      

а    б    в    г    ґ    д    е    є    ж    з    и

0    1    2    3   4    5    6    7    8    9    10 

і    ї     й    к    л    м    н    о    п    р    с 

      11  12  13  14  15   16  17  18  19  20  21  

       т   у    ф    х    ц    ч    ш    щ    ь    ю    я

      22  23  24  25  26   27  28  29   30   31  32   

1. Повідомлення теми і мети уроку.

Вчитель. – Твір, який вивчатимемо, належить перу незвичайної людини.

                   Це казка «Фарбований Лис» І.Я.Франка.

А епіграфом нашого уроку нехай стануть слова І. Франка.

         Не цікава байка-казка, що говорить неправду, а тим, що під лушпиною тої неправди криє, звичайно, велику правду. Говорячи ніби про звірів, вона одною бровою підморгує.

Сьогодні ми ближче познайомимось з великим письменником, доторкнемось душею до його бентежної душі, відчуємо серцем биття його молум’яного серця.

Де і в якій сім’ї народився майбутній письменник-казкар, як здобував освіту, коли почав писати.

Щоб відповісти на ці запитання, пропоную помандрувати літературною картою України.

Спочатку вирушимо на Львівщину, в село Нагуєвичі.

Готуючись до уроку, ми з вами на деякий час стали дослідниками, вивчали окремі сторінки дитинства і творчості письменника.

І сторінка «Дитинство І. Франка. Батьки»

1. Учень. Поетична-хвилинка.

У Франковій хаті пахнуть чорнобривці,

Де скувалось тихо мамине життя .

І доріжка ткана сяє на долівці,

Простиляє стежку до його життя.

У печі селянській там вогонь палає,

 Гріє, наче пам'ять, мліє, мов печаль,

І в одежу слова думку задягає,

 Береже надію зустрічей-прочань.

Господині дому дикі груші сушать –

І чекають знову бажаних гостей.

У Франковій хаті пахнуть дикі груші,

Як життя родюче спраглістю ідей.

На подвір’ї кузня – батькова наука,

До народу свого пломені тепла.

Тут кувалась пісня – зачудовна штука,

Й переможну силу праця їй дала.

Пригощає доля вдячністю святого,

У Франковій хаті гості знов і знов…

Вам стола застелять барвою простого.

У Франковій хаті – правда і любов.

2-й учень-дослідник.

В родині сільського коваля 27 серпня 1856 р. в с. Нагуєвичі народився майбутній письменник-казкар І.Я. Франко. Батько його, Яків Іванович, був шанованою в селі людиною і славився не тільки своєю роботою, а й вдачею-живого, товариського, людяного.

 Маленький хлопчик Івась дуже любив свого батька. Саме батько хлопчика відіграв велику роль у формуванні характеру хлопця та його поглядів на життя. Батько дуже любив сина, часто брав його до кузні, що стала для Івася першою школою життя: «Мене тягло до кузні. Мені хотілося власними очима дивитися на все, слухати всього, що там робиться  і говориться. Мене манило звучне батькове ценькання і грубий, уриваний стук важких молотів…»

У батьковій кузні хлопчик довідався, що на світі є бідні й багаті, добрі і злі люди. Батько виховував у хлопця почуття любові, обов’язку та глибокої пошани до народу. Він розповідав синові багато казок, притч, легенд. Помітний слід у вихованні та житті малого Івася залишила його бабуся Людвіга Кульчитська, що жила у селі Ясениця Сільна.

Учень знаходить на карті цей населений пункт.

Серед зелених луків в оточенні сивого пасма гір зароджувалися його художні уподобання.

3-й учень-дослідник.

А від мами, як казав Франко, у нього серцем м’яке на красу, на добро податливе і горда душа, а ще – непогасна любов до народної пісні:

Тямлю як нині: малим ще дитиною

В мамині пісні заслухався я;

Пісні ті стали красою єдиного

Бідного мого, тяжкого життя («Пісня і праця»)

4-й учень-дослідник

Коли Іванові було шість років, батько віддав його до Ясеницької школи. Тут він навчився читати і писати по-українськи, по-польськи, і по-німецьки, рахувати, співати під час церковної служби.

Після навчання в початковій школі батьки віддають Івана до «нормальної» школи у Дрогобичі ( учень показує місто на карті) викладали тут  німецькою мовою. Та, незважаючи на важкі умови навчання, Франко виявив надзвичайні здібності і став першим учнем класу. Основним було пристрасне, всепоглинаюче бажання вчитись. Франко багато читає. Збирає власну бібліотеку.

Блискуче закінчивши Дрогобицьку гімназію, І.Франко вступає до Львівського університету на філософський факультет ( учень показує м. Львів).

ІІ сторінка. «Творчість Каменяра».

Він був людиною високопоставленою, демократичних поглядів, справжнім «титаном праці» й думки. Його творчий спадок – це понад чотири тисячі творів різних жанрів.

Вчитель. Так. Понад 40 років працював І.Я. Франко на  терені української і світової літератур і науки. Як поет він створив класичні зразки політичної поезії, шедеври лірики світового значення, філософські, історичні, соціально-побутові поеми. Його перу належать вісім повістей  і більше ста оповідань, що становлять цілу епоху  в історії української прози, а також проявив себе як майстер казки.

5-й учень дослідник. Книжку казок про тварин «Коли ще звірі говорили» І. Франко написав для власних дітей – Андрія, Тараса, Петра та Ганни. До цієї книжки і ввійшла казка «Фарбований Лис».

Сам про книжку «Коли ще звірі говорили» І. Я. Франко пише: «… казки ці заставляють сміятися і думати, розбуджують цікавість дітей та увагу до явищ природи… Я бажав би, щоб наші діти в інтересі здорового і морального розвою якнайдовше витали фантазією в тім світі простих характерів і простих відносин у світі, де все видно ясно  і симпатії не потребують ділитися. Відси вони винесуть перші і міцні основи замилування до «чесноти, правдомовності і справедливості»…

Вчитель. Як ви думаєте, чи сам письменник у дитинстві любив казки?

(діти висловлюють свої думки) Як зазначала дочка письменники, Ганна Іванівна; І. Франко знав безліч народних казок. Ще в дитинстві він вмів фантазувати, захоплювався різними вигаданими історіями і тому сам писав казки.

Вчитель. Назвіть українські народні казки, в яких персонажем є хитра Лисичка-Сестричка. Кого вона  найчастіше обдурювала? Про кого найперше дбала?

Вчитель. У казці «Фарбований Лис» І Франко теж змальовує найхитрішого і найспритнішого Лиса Микиту, який не зупиняється ні перед якими злочинами.

Учень. Як називається казка, складена однією людиною-письменником?

Отже, сьогодні ми вивчатимемо літературну казку І Я. Франка «Фарбований Лис».

Ви повинні були прочитати казку всі, читаючи, ви помітили незрозумілі вам слова.

 Тому звернемось до тих, хто працює в «Довідниковому бюро», з проханням пояснити значення слів.

Словникова робота

  1. Ярина – посіви ярих зернових: пшениці, вівса чи ячменю.
  2. Пліт – плетена з лози огорожа.
  3. Курява – пилюка.
  4. Чкурнути – втекти.
  5. Діжа – широка дерев’яна бочка, в якій готують тісто чи хліб.
  6. Миля – міра довжини, більша за кілометр.
  7. Баньки – очі.
  8. Кантата – вокально-інструментальний твір для солістів хору й оркестру.
  9. Витягати соло – співати головну партію.

Робота в групах.

І група уважно дає відповіді на запитання.

Бесіда за питаннями

  1. Читаючи казку, ви сміялися. Над ким? Чи над чим?
  2. Хто є головним персонажем казки І Я. Франка?
  3. Розкажіть про спосіб життя Лиса Микити. Чому він став гордим?
  4. Що на вашу думку, допомагало Лисові врятуватися від собак: кмітливість чи випадковість? (Відповідь підтверджують цитатами з твору.)
  5. Проаналізуйте його міркування в діжці з фарбою та вранці, коли виявив свій незвичайний вигляд.
  6. Чому лисові вдалося так швидко обдурити лісових звірів?
  7. Висловте своє ставлення до Лиса Микити і до звірів.
  8. Що змінилося в житті звірів під час царювання Микити?
  9. Чи згодні ви з тим, що він був справедливим царем? Яким, на вашу думку , має бути справедливий цар?
  10. Чи випадково Лис назвав себе Остромислом?
  11. Що розлютило звірів? На чому трималося царювання Микити?
  12. Чому звірі не прогнали Лиса, а розірвали на шматки?

 На основі відповідей ІІ група складає характеристику до образу Лиса. І записує у таблицю. (запис у зошитах).

Риси характеру Цитати
Гордість …незвичайне щастя і хитрість зробили його гордим
Сміливість Лис Микита відважився , розбігся і одним духом скочив через тин на вулицю
Кмітливість Не довго думаючи, він шмигнув у наближчі отворені сіни, а з сіней на подвір’я
Хитрість Приступіть ближче, я вам усе розповім, - лагідно і солодко говорив Лис.
Необачливість …Всі кинулися на нещасного Лиса Микиту і розірвали його на шматочки.

ІІІ група («Юні художники») зображують образ Лиса на малюнку.

Конкурс-вікторина на краще запитання щодо змісту казки.

Робота в парах. Одні учні формулюють запитання інші-відповідають.

  1. Хто є головним персонажем казки І Франка?
  2. Чим прославився Лис Микита серед своїх товаришів? Якої оцінки заслуговують такі його здібності?
  3. Чи на краще змінили характер Лиса незвичайне щастя і хитрість?
  4. Хто є іншими мешканцями лісу? Якими вони постають перед тобою на відміну від Лиса?
  5. Чи можна сказати, що прочитаний твір-літературна казка! Доведи свою думку.
  6. Яка головна думка в казці? Чого вона навчає?

Підсумок уроку.

Вчитель.

На крилах уяви ми мандрували сьогодні на уроці землею, де народився, жив і творив прекрасний український письменник Іван Якович Франко. Побували у царстві лісових звірів, побачили там справжніх жителів лісу, познайомились із фарбованим Лисом. Ми не прощаємося з автором казки, читателями його твору і будемо чекати того часу коли в старших класах вивчатимемо його мистецьку спадщину.

Домашнє завдання.

Виразно читати казку; відповідати на запитання. Навчитися характеризувати образ Лиса, використовуючи цитати.

Урок ІІІ

Тема. Пряма мова. Діалог.  Цитата. Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитаті

Мета. Повторити, узагальнити та закріпити знання про пряму мову, її різновиди. Систематизувати навички розстановки розділових знаків у реченнях з прямою мовою, при діалогах, цитатах.

Методи, прийоми і форми роботи. Методи «Мікрофон», бесіда, робота в групах, прийом створення проблемної ситуації, бесіда, робота з таблицею, метод тренувальних вправ, робота з текстом (метод «Вчу навчаючись»), лінгвістична гра.

Тип уроку. Узагальнення і систематизація знань.

Обладнання. Роздруки текстів, підручники, таблиці, схеми, ПК, схема-алгоритм, ілюстрації, мультимедійна установка.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. Вчитель. Доброго дня, діти. Сьогодні у нас незвичайний урок. Він присвячений матінці-природі. (Слайд 2 )

Як не любить той край, де вперше ти побачив

солодкий дивний світ, що звав життям,

де вперше став ходить і квіткою неначе

в його теплі зростав і усміхавсь квіткам.   (В.Бичко)

ІI.  Вчитель. Епіграфом нашого уроку нехай стануть слова Л. Костенко.

(Слайд 3 )

                                             Скільки років землі — і мільярд, і мільйон, 

                                              а яка вона й досі ще гарна!

Л. Костенко

ІII.  Вчитель. Зверніть увагу на слайд, прочитайте речення (учні читають речення із слайда). (Слайд 4 )

Спитайте у будь-кого, чи любить він природу, і неодмінно почуєте: «Та хто ж її не любить?»

  1. Вчитель. Та чому ж доводиться спостерігати сліди неправильної, безжалісної поведінки дорослих і дітей у природі, ніби для них вона, мов завойована, чужа країна? Виходить, радісна  зелень, видиво квітки привабили, щоб бути зірваними, знищеними? Як ви гадаєте? Метод „Мікрофон” (учні по черзі висловлюють свої думки).

Учні (можливі варіанти). Так, дійсно, людство останнім часом настільки захопилось власним добробутом, економічними негараздами, що призабуло про Природу.

V. Вчитель. Тому я пропоную сьогодні порушити цю тему. Погоджуєтесь? Але для початку  давайте з’ясуємо, що між нами щойно відбулось? Яким мовним терміном ми називаємо нашу дискусію?

Учні (можливі варіанти). Діалог, дискусія, спілкування.

VI. Вчитель. Отже, під час нашого спілкування відбувся діалог, який базується на реченні з прямою мовою. Отож, наша розмова має торкнутися такої теми, як пряма мова, діалог, цитата. (Слайд 5 )

VII. Вчитель.Тому давайте запишемо тему уроку у зошити разом з епіграфом, представленим словами витонченої поетки ХХ століття Л. Костенко. (Слайд 6 )

                                             Скільки років землі — і мільярд, і мільйон, 

                                              а яка вона й досі ще гарна!

Л. Костенко

VIII. Вчитель. (Слайд 7 ) Отож, ми сьогодні маємо змогу повторити, узагальнити та закріпити знання про пряму мову, її різновиди.
 Систематизувати навички розстановки розділових знаків у реченнях з прямою мовою, при діалогах, цитатах.

IX. Вчитель. У кожного на парті є аркуш «Рефлексія», тобто аналіз, мета якого – осмислити результати та почуття у процесі діяльності, звертаю вашу вагу, що в кінці уроку ви зможете самі поставити собі оцінку (Слайд 8 ) .

Рефлексія

1. Щодо процесу діяльності:

üЩо ми робили на уроці?

üЗ якою метою? Чи досягли мети завдання?

üЯкі форми роботи сподобались найбільше?

üЯкі хотілося б використати на наступних  уроках?

2. Щодо почуттів:

üЧи задоволений результатом?

üЧим запам’ятався урок найбільше?

üЩо я зрозумів сьогодні про себе?

üЩо найбільше зацікавило?

Робота над темою уроку

 Х. Вчитель: А зараз логічно буде пригадати відомі вам правила про пряму мову, діалог, цитату. Для допомоги я пропоную скористатись слайдами. (Слайд 9 )

 (Слайд 10 )

(Слайд 11 )

ХІ. Вчитель. А тепер я пропоную вам скористатись слайдом картою-схемою розстановки розділових знаків.(Слайд 12 )

  • А : «П?»       А : «П.»
  • «П», - а.     «П?», - а.
  • «П, - а, - П».    

          «П?, -а. – П.»

  • «Ц». (А)         Цитати завжди беруться в лапки, крім випадків, коли        цитата є частиною речення, тоді вона пишеться з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку.

          Віршований текст у лапки не береться, оформляється як звичайна       цитата.

Різновид цитати – епіграф. Він у лапки не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться.

  • П, -а.       

    - П.   

     -П, - а, - П.

  Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире.

Якщо репліки записуються не з абзацу, а підряд, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире:

          «П, - а.- П?» - «П, - а. – П.»

(Слайд 13 )

ХІІ. Вчитель. Зверніть увагу на слайд. На ньому уривок з твору Л. Костенко. Випишіть речення яке містить пряму мову, накресліть його схему.

Чого хвилюються народи

І люди замишляють зло?

Хто їм сказав: «Вінець природи?»

Хіба для них її чоло?

Л. Костенко

Відповідь: Схема підкресленого речення      А : «П?»

Актуалізація опорних знань.

ХІІ. Вчитель. А зараз лінгвістична гра «Перевіримо свої знання» (Слайд 14 )

Увага! Запитання

  1. Чужа мова -  це мова іншої особи, не автора, не мовця? Так
  2. Спосіб передачі чужої мови без збереження лексичних, синтаксичних особливостей – це пряма мова?    Ні
  3. Дослівне відтворення чужої мови – це пряма мова?   Так
  4. Непряма мова становить складносурядне речення?   Ні  А яке? (СПР)
  5. Змістове ядро у конструкції з прямою мовою становлять слова автора?   Ні  А що? (пряма мова)
  6. Невласне пряма мова поєднує в собі елементи прямої та непрямої мови? Так
  7. Різновидом прямої мови є діалог?   Так
  8. Нова репліка діалогу записується з нового рядка?   Так
  9. Репліки діалогу інколи беруться в лапки? Так  (Коли?  - учні відповідають усно - коли записуються підряд, не з абзацу, а між ними ставимо тире)
  10.  Цитати завжди беруться в лапки?   Ні  А коли не беруться в лапки? – не беруться в лапки, якщо цитується   віршований текст )
  11. З малої літери пишеться цитата? Так (Коли? – усно відповідають - коли є частиною речення)
  12. Епіграф є різновидом цитати? Так

ХІІІ. Вчитель: Що ж чудово попрацювали, а зараз я вас запрошую взяти участь у читацькій стратегії, тобто у читанні з позначками (Слайд 27 ).

Читацька стратегія (читання з позначками)

Завдання. Прочитати текст, зробити позначки на полях, підготувати про це короткі пояснення

        V  - відома інформація

        +  - нова інформація

        –  -  змусила думати інакше

        ?  - викликала інтерес

(Слайд 28 )  (А) Коли Пабло Пікассо побачив картини Катерини Білокур, кажуть, він довго стояв біля них, мов загіпнотизований, а потім назвав її геніальною й порівняв із Серафін Луїз,  відомою художницею, яка вславилася в наївному мистецтві.

(Б) І додав Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили б світ заговорити про неї.

(В) На більшості з полотен художниці стоїть напис Малювала з натури Катерина Білокур.

(Г) Справді, природа була її головним учителем, а квіти найулюбленішими мотивами.

(Д) Квіти, як і люди, -  живі, мають душу казала художниця й тому ніколи не зривала їх, а змальовувала, бо вважала що зірвана квітка вже не квітка.

ХІV. Вчитель: Обговорення опрацьованого тексту, перевірка розстановки розділових знаків.

Осмислення вивченого матеріалу.

(Слайд 29 )

ХV. Вчитель: Попрацюємо в групах. Групова робота ( групи учнів отримують уривки запропонованого тексту, а потім звіряють свої відповіді із слайдами на мультимедійній презентаційній дошці). Відреставруйте вірш, складіть на його основі речення з прямою мовою.

«Якщо ти віриш у майбутнє»

Якщо ти віриш у майбутнє,

В його прийдешність, у _________

Дзвони у дзвони, _______ людям,

Бо більш не буде вороття.

Віддай забуту __________травам,

Відмий від бруду всі хмарки,

Від реставруй нам ______ небо

І дощ крізь ______ проціди.

Бережімо, ________, землю,

Кожну квітку й деревце,

Нищити _______ не треба,

Пам’ятайте всі про це.

( зачитування учнями своїх варіантів)

ХVІ. Вчитель: А зараз звіримо, як ви від реставрували вірш.  (Слайд 30 )

Якщо ти віриш у майбутнє,

В його прийдешність, у життя

Дзвони у дзвони, кричи людям,

Бо більш не буде вороття.

Віддай забуту свіжість травам,

Відмий від бруду всі хмарки,

Відреставруй нам синє небо

І дощ крізь сито проціди.

Бережімо, люди, землю,

Кожну квітку й деревце,

Нищити її не треба,

Пам’ятайте всі про це.

ХVII. Вчитель: А зараз виконаємо вправу «Синонімічний ланцюжок». (Слайд 31 )

Завдання. До слова «діалог» придумати   якнайбільше слів-синонімів.

Діалог – розмова – …

(Можливі варіанти відповідей)

Діалог – розмова – дискусія – полілог – суперечка – спілкування – говоріння – сварка – обговорення – балаканина – перемова – порозуміння…

Узагальнення знань. Творча лабораторія

ХVIIІ. Вчитель: Вправа «Обери позицію». (Слайд 32 ) Завдання. Закінчити речення, обравши            власну позицію. У “сердечка” вписати відповідь, коротко пояснити

Це наш обов»язок
 

 свій вибір.

Це джерело благополуччя
 

Зробімо кращим Наш Дім, бо …

                   
     
     
       
Тут нам жити
 
 
 
 
 
Це невичерпні запаси для суспільства
 
 
Природа просить про допомогу
 

 

ХІХ. Вчитель: Повернімось до епіграфа. (Слайд 34 )

ХХ. Вчитель: (Слайд 35 )Пам’ятка –порада «Яким має бути світ?»

Завдання. Скласти пам’ятку-пораду “Яким має бути світ ”, вживаючи звертання та пряму мову.

 Пам’ятка-порада

  1. Дивіться на цей світ очима своєї любові – і він буде прекрасним!
  2. Будуйте цей світ руками своїх надій – і …
  3. Несіть цей світ у долонях добра – і …
  4.  Будіть цей світ світлом своєї віри – і …

ХХІ. Вчитель: (Слайд 36 ) Прийом «Логічне завершення» Пригадайте, що стало початком нашого уроку? Так, ця дивовижна весняна квітка, невід’ємна частина живої природи і така розкішна частина життя людини. (Вчитель бере знову крокус до рук, пропонує кільком учням відчути їх аромат).

ХХІІ. Вчитель: Скажіть, а чи можна удосконалити цю чарівну квітку?

(Учні доходять висновку , що ця квітка – сама досконалість, і її не можна зробити ще кращою). Отак і сама матінка-природа створена досконало, і в руках людини знищити її або допомогти їй залишитись такою нащадкам.

ХХІІІ. Вчитель: (Слайд 37 ) Підведемо підсумки нашого уроку.

Рефлексія

Мета рефлексії – пригадати і усвідомити цілі та процес діяльності, співвіднести отримані результати, осмислити свої почуття у процесі діяльності.

ХХІV. Вчитель: Домашнє завдання. Скласти діалог на тему:

“Берегти природу – це наш обов’язок”

Урок IV

Тема. Тренувальні вправи. Написання не- з іменниками.

Мета. Повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про написання не- з іменниками ; використовувати іменники з не- у власних висловлюваннях; дбати про рідну мову; виховувати любов і повагу до Великого Кобзаря, його творів.

Тип уроку - урок узагальнення й систематизації знань.

                

Тип уроку. Узагальнення і систематизація знань.

Обладнання. Підручники, словники, таблиці, ілюстрації, мультимедійна установка.

                   

   Епіграф уроку

                                                                 Ну, що б здавалося слова…

                                                                 Слова та голос – більш нічого.

                                                                А серце б’ється – ожива.

                                                                Як їх почує!...

                                                                                  Т. Шевченко.

                                          Перебіг уроку

І.Організаційний момент.

Учитель. Доброго дня, діти , шановні гості.

                 Рідне слово - таке ніжне,барвисте, найдорожче. Воно хвилює серце, бо мова вкраїнська - це невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, багата, ласкава і ніжна. Ще здавна люди розуміли велику силу слова,тісний генетичний зв’язок.

    СЛАЙД 2. Недаремно ж і Тарас Шевченко писав:

                                                               Ну,що б здавалося слова…

                                                               Слова та голос – більш нічого.

                                                               А серце б’ється – ожива.

                                                               Як їх почує!...

Учитель. Тож нехай слова Тараса Шевченка стануть епіграфом нашого уроку. Адже рідне слово відкриває красу світу, змушує захоплюватися, милуватися. Воно викликає різні емоції. Будить фантазію, розвиває уяву,закликає до боротьби.

СЛАЙД 3. А зараз поетична хвилинка (учениця читає вірш Л. Яцури «Тарасе,знаєш, з нами ти!»)

                                   

Тарасе, знаєш, з нами ти!

                    Тарасе, знаєш,з нами ти!

                               Сьогодні кроки по тобі звіряємо

                   Ми розігнулися,щоби іти

                   Із гідністю,і честь в собі ми маємо.

                                                                              А Україна тебе вибрала сама -

                                               Ти ж бережеш її і словом обіймаєш

                                               Все бачиш із небес:майдан… зима…

                                               «Небесну сотню» нашу зігріваєш.

                   Тарасе! Із Чернечої гори

                   Ти чуєш кожну мить, війни негоду.

                   Знай, що у кого в серці ти,

                   Той піде в бій за волю і свободу.

                                                А слово твоє житиме крилате

                                               У вишиваній та вишневій Україні!

                                               Де є Дніпро, родина, пісня, хата,

                                               Там віра є, що ця земля – єдина.

ІІ . Повідомлення теми , цілей і завдань уроку.

      Мотивація учіння.

Учитель. Епіграф нашого уроку підібраний не випадково, бо прослухавши поезію, присвячену Тарасу Шевченку, ви ще раз переконалися у багатстві та неповторності рідного слова. Кожне слово у ній, ніби намистинки. Саме тому важливо його плекати та берегти для прийдешніх поколінь, як це робив Тарас Шевченко.

СЛАЙД 4.

Учитель. Отже, тема нашого уроку. Тренувальні вправи. Написання не- з іменниками.

Мета нашого уроку: узагальнити і систематизувати вивчене про написання не- з іменниками, вчитися правильно використовувати їх у мовленні, дбати про рідну мову, її красу і чистоту.

 СЛАЙД 5

Учитель. Отож, діти,

Зробіть усе, що можете, застосувавши те, що знаєте, знаходячись там, де ви є.        

                                                                                     Теодор Рузвельт

Учитель. А зараз завдання таке  (у вас на партах є зелені листочки і квіти). З поданих слів (написаних на зелених листочках) дібрати ті, які стосуються теми нашого уроку. Зачитайте їх будь ласка (неволя, недруг, неправда, ненависть).

СЛАЙД 6.

Учитель. У «вінок Кобзареві» – символ рідної землі, ми вплетемо ці слова листочки. У мене слово «незалежність».

                 Яким ви бачите його?

Учень. Цим словом можна висловити власне ставлення до тих чи інших подій.

Учитель. Що воно означає? (свободу, волю, суверенність, самостійність).

Учитель. Ми переконуємося, що у словах – безмежність, тому я першою у вінок вплету слово «незалежність». (Учитель кріпить до віночка першим слово незалежність)

Тепер слова ви оберіть і до віночка і до віночка прикріпіть. (Учні кріплять листочки).

Учитель. Оберіть квіточку, яка найбільше вам до вподоби. Покладіть її перед собою. Нехай вона вам подарує радість, наполегливість, старанність, а вкінці уроку ми вплетемо їх у вінок.

Учитель. Як пишемо ці слова? (разом)

Чому пишемо ці слова разом? Пригадайте правила.

Для допомоги я пропоную скористатись талицею, яка зображена на слайді.

СЛАЙД 7. Таблиця. Правила написання не з іменниками.

Учитель. А коли не з іменниками пишемо окремо? (учні відповідають, користуючись таблицею на слайді).

Учитель. Попрацюємо біля дошки.

Завдання 2. Записати речення на дошці, пояснити написання не- з іменниками.

1.У нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко «Доля»). (неправда – обман брехня(заміняємо синонімом, не є префіксом)).

2. Не хлібом єдиним живе людина. (Не- частка). Слово без не – вживається.

СЛАЙД 8-12. Лінгвістична гра. Перевіримо свої знання. Увага! Запитання. (тести. Відповідь записати у зошити).

  1. Окремо не пишемо. Якщо не- заперечує лексичне значення слова. (так).
  2. Разом не пишемо. Якщо слово не вживається без не (так).
  3. Не з іменниками здебільшого пишемо окремо? (так).
  4. Разом не пишемо. Якщо слово можна замінити іменником без не (так).

Учитель. Що ж, чудово попрацювали, а зараз я вас запрошую взяти участь у творчій лабораторії. Пригадайте, що таке синоніми? (слова, різні за звучанням і написанням, але однакові або близькі за лексичним значенням).

СЛАЙД 13. Завдання. До поданих іменників дібрати слова – синоніми з префіксом не-.

Горе – нещастя

Ворог – недруг

Рабство – неволя

Злість – ненависть

Хвороба – недуга

Учитель. Який розділ науки вивчає словниковий склад мови? (лексикологія).

Яким словником ми користуємося, щоб пояснити значення слова? (тлумачний).

Отож, у нас «лексична розминка».

СЛАЙД 14. Попрацюємо із тлумачним словником.

Не бійтесь заглядати у словник.

Це пишний яр, а не сумне провалля.

М. Рильський.

На слайді слова: невіглас, неук, некчема, невдаха.

Завдання. У тлумачному словнику знайти подані слова, пояснити їх значення і написання.

1 група слова: невіглас, неук (без не- не вживається).

2 група: некчема, невдаха (без не- не вживається).

Записати слова у зошит.

Невіглас – неосвічена людина, яка немає достатніх знань, досвіду.

Неук – обмежена, невихована, некультурна людина.

Некчема –

Невдаха –

СЛАЙД 17.Фізкультхвилинка.

СЛАЙД 18. На слайді записано два прислів’я.

  1. Вчення світ, а невчення – тьма.
  2. Слово не стріла, а глибше ранить.

Учитель. Діти, вашим завдання до уроку було: «групі Мовознавці» письмово пояснити значення прислів’їв. Групі «Дослідники» намалювати малюнок до цих прислів’їв. (Перевіримо це завдання).

СЛАЙД 19-20. Робот а в групах. Перлини Шевченківської творчості.

Завдання. Із поданих слів скласти строфу вірша, пояснити написання не- з іменниками.

Група «Мовознавці»

  1. Вечірняя, зоре, моя

Горою, над, зійди

Тихесенько, поговорим

З, не, тобою, в, волі.

Зоре моя вечірняя

Зійди над горою,

Поговорим тихесенько

В неволі з тобою. (синонім рабство)

  1. Група «Дослідники»

Рідна, рідне, мово, слово

Забуває, вас, хто

У, той, не, грудях, серденько

Має, тільки камінь.

Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько

Тільки камінь має. (Не- є часткою).

СЛАЙД 21.

Учитель. Підручник – друг наш незамінний,

Супутник у житті відмінний.

Без нього світла не знайдеш

А з ним розумним ти зростеш!

Попрацюємо з підручником у групах. Виконаємо вправу 316. (письмово).

Група «Мовознавці» - 1, 2, 3 речення

Група «Дослідники» - 4, 5, 6 речення

(Перевірка вправи)

Я хочу, щоб ішов не дощ,

____________ сніг.

І щоб зима нам принесла

Не сум, а _______ сміх.

Щоб в Україні не війна,

_________ запанував

Щоб мову рідну, веселкову

_________ не забував.

 

СЛАЙД 22-23. Творче завдання. Допишіть текст прозою чи віршем.

Я хочу, щоб ішов не дощ,

А білий-білий сніг.

І щоб зима нам принесла

Не сум, а тільки сміх.

Щоб в Україні не війна,

А мир запанував

Щоб мову рідну, веселкову

Ніхто не забував.

 

                                   

                                                                                                                                                                                                     

СЛАЙД 24.

Учитель. Я вірю, що над Україною ще зійде світанкова щаслива зоря волі й добра,  зоря миру і свободи.

Безсмертне слово Кобзаря дає можливість нам усвідомлювати нам хто ми є, розуміти свою націю, виховувати у собі патріотизм, який так необхідний нам сьогодні. Встане Україна. І розвіє тьму неволі…

                                                                           («Великий льох»)

СЛАЙД 25. Учитель. Отож, вплетіть у «вінок Кобзареві», квіти – слова, які ви обрали на початку уроку. (Діти кріплять квіти у віночок на дошці).

  Ми вплели слова в вінок барвистий,

І урочисто квіти зацвіли.

Я додам калиноньки намисто,

Щоб у серці ви слова ці зберегли.

СЛАЙД 26.

  1. Підсумок уроку. А зараз підведемо підсумок уроку.

Незакінчене речення.

Сьогодні на уроці я дізнався (лась) (що не- з іменниками пишеться окремо)

Найбільш цікавим було…. (творчі завдання).

Я намагався (лась)  … (правильно виконувати завдання)

Я зрозумів (ла) … що ..

Урок запам’ятався мені тим, що …

  1. Оцінювання й мотивація навчальних досягнень.

СЛАЙД 27.

  1. Домашнє завдання. Повторити правила §37.

СЛАЙД 28.

Ну, що б здавалося, слова?

Вони звичайні

І такі незвичні…

Шануймо, бережімо кожне слово,

Плекаймо нашу рідну українську мову.

Прочитано 557 разів