П'ятниця, 06 квітня 2018 09:11

Звертання. Поширені і непоширені звертання. Розділові знаки при звертанні. Тренувальні вправи. Автор - учитель ТЗОШ№16 Р.В.Петрокушин

Тема. Звертання. Поширені і непоширені звертання. Розділові знаки при звертанні. Тренувальні вправи.

Мета:

-        поглиблювати знання про звертання, аналізувати їхню стилістичну роль;

-        правильно інтонувати речення зі звертаннями, розставляти розділові знаки;

-        удосконалювати вміння визначати спосіб морфологічного вираження звертань;

-        розвивати творчі вміння перебудовувати прості неускладнені речення на речення зі звертаннями;

-        розвивати культуру спілкування;

-        виховувати любов до України, почуття відповідальності за долю своєї держави.

Тип уроку: урок застосування здобутих знань, умінь і навичок (удосконалення мовної і мовленнєвої компетенцій).

Епіграф уроку:                                                                

                                                                     Можна все на світі вибирати, сину,

                                                                  Вибрати не можна тільки Батьківщину.

                                                                                                       Василь Симоненко

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент.

Добрий день! Рада вітати вас, учні та гості. Бажаю всім гарного настрою і плідної співпраці на уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Мозкова атака.

          Привели одного разу до грецького філософа Сократа юнака, аби той навчив хлопця мистецтву слова. І Сократ, щоби перевірити здібності юнака, сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив». «Яка людина, така його і мова», - вважав Сократ.

  • Чи погоджуєтеся ви з думкою давньогрецького філософа?

Слово вчителя

          Справді, культура мови – це частина загальної культури людини. І знання з синтаксису нам неабияк допоможуть у цьому. З цього приводу дуже влучно сказав літературознавець Микола Сулима: «Слова у словнику кажуть нам, про що думають люди, а синтаксис відтворює, як вони думають»

ІV. Повідомлення теми й мети уроку.

          Ми живемо в суспільстві, тому щодня спілкуємося з іншими людьми. Мета цього спілкування різна: обмін інформацією, новими знаннями, висловлення своїх почуттів, переживань, роздумів. Ми розповідаємо щось і запитуємо, просимо і відмовляємо, сперечаємося і промовляємо слова любові, ранимо й лікуємо словом… І при цьому постійно використовуємо звертання.

Українська культура багата на різні етикетні формули звертання.

На превеликий жаль і подив, ми більше знаємо сьогодні про китайський церемоніал, японські поклони ввічливості, французький етикет і набагато менше про те, як личить за традицією поводитись українцеві в товаристві, з друзями, у гостях... Нам ніколи задуматись, чим відрізняється наш етикет з-поміж інших. Ми повинні відкинути все, що прийшло непрошеним гостем у наш етикет, і звернутись до невичерпного й цілющого джерела народної культури.

          Отож тема сьогоднішнього уроку «Звертання. Поширені і непоширені звертання. Розділові знаки при звертанні. Тренувальні вправи».

          Сформулюйте, будь ласка, мету уроку, послуговуючись словами

-        поглиблювати...

-        розвивати …

-        удосконалювати…

-        формувати…

-        виховувати…

-        А я доповню…

          Епіграфом нашого уроку стануть слова Василя Симоненка. Пригадайте, з якого твору ці рядки? Як ви гадаєте, чому саме ці слова я обрала?

Правильно, а ще тому, що сьогодні, як ніколи, дуже важливо кожному з нас відчути свою причетність до долі Батьківщини.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

          Пригадаймо відомості про звертання у формі лінгвістичної гри «Ловлю на слові».

          1. Лінгвістична гра «Ловлю на слові». (Відповідає на питання той, кого називає вчитель. Допускається відповідь «так» або «ні»).

  1. Звертання називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням. (Так).
  2. Звертання за походженням бувають похідні й непохідні. (Ні).
  3. За складом звертання поділяються на непоширені й поширені. (Так).
  4. Звертання виражається іменником або іншою частиною мови в значенні іменника. (Так).
  5. Звертання найчастіше вживається у формі О.в.одн. (Ні).
  6. На письмі звертання виділяється тире. (Ні).
  7. На письмі звертання виділяється комою або знаком оклику. (Так).
  8. Звертання не виконує ніякої синтаксичної функції. (Так).
  9. Звертання може стояти лише на початку речення (Ні).
  10. Звертання може стояти на початку, у середині, у кінці речення. (Так).
  11. Звертання вживаються в різних стилях мовлення. (Так).
  12. За допомогою звертання можна висловити певне ставлення до нього. (Так).

2.Лексико-пунктуаційна робота.

          Прочитайте уривок з поезії. Назвіть звертання, з’ясуйте, чим воно виражене, яке за будовою, як виділяється інтонаційно та на письмі.

Україно! Ти – моя молитва,

Ти моя розпука вікова.

Гримотить над світом люта битва

За твоє життя, твої права.

(Україно – непоширене звертання, виражене іменником у формі Кл.в. Стоїть на початку речення, вимовляється з окличною інтонацією, на письмі виділяється знаком оклику).

З'ясуйте значення виділеного слова.

Розпука– безнадія, відчай; душевний біль, страждання.

         

-          Коли, на вашу думку, був написаний цей вірш? З яких рядків ви це зрозуміли?

          Автор цього вірша В.Симоненко. Поет написав ці рядки у далеких 60-х роках минулого століття. У поета було дуже непросте життя, але він завжди вболівав за долю України більше, аніж за свою власну. Як називається таке почуття? (Патріотизм). Сьогодні на уроці, крім мовного матеріалу, ми ще й спробуємо з’ясувати, що це за почуття і кого можна назвати патріотом.

  1. Продовжимо роботу. Зробити лінгвістичне повідомлення про розділові знаки при звертанні (на основі таблиці).

         

Орієнтовна відповідь учня:

                    Звертання на письмі виділяють комами на початку речення й комами з двох боків у середині речення. Якщо звертання стоїть наприкінці речення, то кому ставлять перед ним. Емоційно забарвлене звертання, яке стоїть на початку речення, виділяють знаком оклику. Звертання можуть вживатися в різних реченнях за метою висловлювання.

Розділові знаки при звертаннях

Пунктограма Приклади
Зв., … Україно, ти для мене диво! (В. Симоненко)
…, Зв., … Не журися, козаченьку, ти ще молоденький. (Народна творчість)
…, Зв. Посивів, Дніпре мій. (П. Тичина)
Зв!… Україно! Україно! Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг. (Т. Петриненко)
…, Зв!(?) Де ти в світі погибаєш, сину мій єдиний? (Т. Шевченко)
Гей, Зв.,… Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках. (І. Нехода)
О (Ой) Зв.,…

О краю мій, тужу я за тобою! (М. Рильський)

Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче, за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче. (Народна творчість)

          Доповнення вчителя про інші випадки постановки розділових знаків при звертаннях.

1)   Виділення вигуків при звертаннях. Вигуки відділяють від звертання комами: Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках (І. Нехода)

  1. Якщо перед звертанням стоять вигуки о, ой, які виконують роль підсилювальної частки, то кому після них не ставлять: О краю мій, тужу я за тобою! (М. Рильський). Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче, за тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче.(Народна творчість).

ІV. Застосування знань, умінь і навичок.

1. Пояснювальний диктант.

Виконайте синтаксичний розбір двох останніх речень. (Ланцюжкове опитування послідовності розбору).

  1. Шануймось, браття, ми одна сім’я (З. Ружин).
  2.      Не розлюблю тебе ніяк, моя вишнева Україно (В.Сосюра).
  3.    Ой ти, козаче з чужого краю, чи ти не знаєш, де я мешкаю? (Народна творчість).

                   

Робота з підручником – сторінка 187.

                                  

          У реченнях зі звертаннями особові займенники ти і ви здебільшого виступають у ролі підмета.

  1. Рости ж, синку, в забаву, козачеству на славу, вороженькам в розправу. (Речення спонукальне, неокличне, просте, односкладне, означено-особове, поширене, ускладнене непоширеним звертанням і однорідними обставинами).
  2. 5)Гей, вдарте в струни, кобзарі, натхніть серця піснями! (Речення спонукальне, окличне, просте, односкладне означено-особове, поширене, ускладнене непоширеним звертанням, яке виражене іменником).

Слово вчителя

          Наш народ з особливою увагою ставився до слова, вірив у його магічну силу. Українці витворили свій мовний етикет. Він формувався впродовж тисячоліть і став взірцем шанобливого ставлення до людей. До засобів мовного етикету належать словесні формули вираження ввічливості, уживання пошанливої множини (займенник Ви), а також форми звертання.

Презентацію про те, як змінювалися форми звертання протягом часу, відповідаючи тій чи іншій епосі, заздалегідь підготувала учениця.

3. Презентація про традиційні формули звертання в українській культурі.

          Із давніх-давен на вибір форми звертання впливали вік людини, її соціальне становище, титул, стосунки, рівень знайомства.

         У Київській Русі поширеними були звертання княже, князю, дружино, людіє. Дуже уболіваю я, княже Святославе, що не береш мене з собою, бо там я ені сил, ані самого життя не пошкодував би для себе (С.Скляренко. «Святослав»).

          За часів Запорозької Січі офіційні звертання стають дуже схожими до родинних. Тут зустрічаємо братці, братики, братія, діти мої, братове, батьку та інші. Це зумовлено законами, які передбачали рівність усіх козаків між собою та родинним характером стосунків між старшими і молодшими.

          Слухай, приятелю, не буду я з тобою битись; тепер моя рука на тебе не підніметься (П.Куліш. «Чорна рада»).

          Ви знаєте, моє товариство миле, мої рідні братчики, із якими достатками прийшов я до вас на Січ (П.Куліш. «Чорна рада»).

          Форма братіє у ХІХ ст. вживалася як дружнє звертання серед людей одного соціального середовища, однієї професії.

          Слово батько щодо нерідної людини вже кілька століть тому вживалося як шанобливе звертання до козацької старшини, отаманів тощо:

Ой Богдане, батьку Хмелю,

Славний наш гетьмане!

Встала наша Україна

На вражого пана.

          Козаки широко використовували звертання товариш і товариство. Взагалі, історія вживання слова товариш дуже цікава. Так називали не лише людей, у народній творчості товаришем називають сонце, місяць, коня:

           Ой я вас прошу, три товариші.

           Перший товариш – ясний місячик,

           Вихвалює ся другий товариш,

           Другий товариш – світлеє сонечко…

Звертання товаришу знаходимо і в поезії Богдана Лепкого «Чуєш, брате мій, товаришу мій».

          Саме слово товариш тюркського походження. Умовно його можна поділити на дві частини: товар та іш. Перша частина називає худобу, призначену для продажу. У деяких діалектах української мови так досі називають домашню худобу, але призначену для власного спожитку: «вигнати товар на пашу» означає «пустити худобу пастися».

          Друга частина слова –іш називає людину, яка компаньйоном під час продажу. Складені обидві частини слова називають людину, яка разом із своїм напарником продає худобу. А для кочівників-турків така оборудка була дуже важлива, бо давала засоби до життя.

          Офіційним звертанням в Україні слово товариш стало після революції 1917 року. Традиційні для України панове, пані, пане, добродійко, добродію зникли з ужитку на довгі-довгі роки.

          На форму вибору звертання впливають також національні традиції. Найбагатші в Україні, звичайно, родинні та інтимні звертання. Вони передають усю задушевність, сердечність та красу спілкування. Тут багато здрібніло-пестливих форм.

          До дівчини в Україні зверталися таким словами: зіронько, серденько, лебедонько, горличко, любонько, чорнобрива, моя квіточко, берізонько, зоре моя, зірниченько тощо.

  1. Робота в групах.

Творче конструювання.

          Утворіть речення з поданими звертаннями. Поясніть уживання розділових знаків:

І група.

          В офіційно-діловому стилі: пане Петренко, шановна громадо, високоповажний пане міністре.

1. Шановна громадо! 25 лютого 2016 року в палаці культури «Березіль» імені Леся Курбаса відбудуться урочисті заходи з нагоди дня народження Лесі Українки.

2. Пане Петренко! Просимо терміново сплатити кошти за використану вами електроенергію.

3. Високоповажний пане міністре! Запрошуємо Вас на святкування Шевченківських днів у нашій школі, яке відбудеться 9 березня 2016 року о 14 годині в актовій залі школи.

ІІ група.

У художньому стилі: матінко моя, земле рідна, мово моя солов’їна.

1. Я вдячний тобі, матінко моя, за все, що ти навчила.

2. Земле рідна! Твоя краса завжди буде в моєму серці.

3. Милуюся красою й багатством твоїм, мово моя солов’їна.

ІІІ група.

У розмовному стилі: Мамусю! Тату, любі діти.

1. Матусю! Я сьогодні затримаюся в школі до четвертої години.

2. Я хочу запитати твоєї поради, тату.

3. Любі діти, зараз я вам прочитаю казочку Лесі Українки «Біда навчить».

ІV група.

У публіцистичному стилі: шановні виборці, вельмишановна громадо, юначе.

1. Шановні виборці! Закликаємо вас прийти і проголосувати за нашого кандидата на пост міського голови.

2. Вельмишановна громадо! Кожен із нас несе частку відповідальності за долю своєї країни.

3. Юначе! Перед тобою лежить непроста життєва дорога.

          Зробити висновок про особливості вживання звертань у різних стилях мовлення. Якого забарвлення надають ці етикетні форми? (Звертання підсилюють виразність та емоційність мовлення)

  1. Творча робота.

          На картинці зображений чоловік. Його звати Богдан Іванович Ткачук. Як його називали чи називають:

-        діти ( тату, любий таточку, батьку)

-        дружина (Богдане, рідний мій, коханий)

-        співробітники (Богдане Івановичу)

-        сусіди (пане Богдане)

-        племінники (дядьку Богдане, вуйку, стрийку)

-        однокласники, коли він навчався в школі? (Богдане, Бодьку).

         

          Як ви вважаєте, чи можна його назвати патріотом? Що таке патріотизм? Як має виглядати справжній патріот?

Доповнення вчителя.

          Патріотизм (від гр. patris – батьківщина, вітчизна) – любов до батьківщини, почуття відповідальності за її долю, готовність і здатність служити її інтересам і сприяти її успіхам.

          Мабуть, ви вже зрозуміли, що йдеться про вигляд скоріше внутрішній, ніж зовнішній. Що має бути в людині, щоб її можна було назвати патріотом, щоб вона була гідна цього звання?

          Достатньо бути чесною людиною, порядно поводитися з іншими, бути фахівцем і вболівати за свою країну власними справами, а не словами. Дуже важливо мати гарні приклади – з книжок, з історії, серед людей, що вас оточують. І розвиватися, удосконалюватися, не зупинятися аж до того часу, коли портрет справжнього патріота можна буде побачити в дзеркалі.

          Оголошення узагальнених результатів анонімного анкетування «Патріотизм у розумінні молоді».

  1. Колективна робота.

         Перетворити підмет у звертання в поданих реченнях. Пояснити розділові знаки. Визначте риторичне звертання.

  1. Несе ж мене кінь по чистому полю.
  2. Ожила козацька слава у бандурних струнах.

     3) Не плаче, не журиться молодий козак.

V. Узагальнення та систематизація матеріалу.

Доповніть :

-        Звертання(семантичне, структурно-граматике і особливості, можливсті сучасного менеджменту)

-        називає (особу того, до кого (або до чого) звернене мовлення)

-        виражається (іменником у формі кличного відмінка або іншими частинами мови в значенні іменника, а також словосполученнями)

-        вимовляється (зниженим голосом, виділяється невеликими паузами; емоційно забарвлені звертання на початку речення вимовляються з окличною інтонацією)

-        - за складом може бути (непоширене й поширене).

Дайте відповіді на запитання:

-        Звертання (синтаксично-стилістичні особливості)

-        Яке місце звертання у реченні? (на початку, у середині й у кінці речення)

-        Як виділяється на письмі? (комами або знаком оклику)

-        Яким членом речення виступає? (не є членом речення)

-        У який стилях мовлення вживається? (у художньому, розмовному, публіцистичному, офіційно-діловому).

VI. Домашнє завдання:

Обов’язкове: вивчити теоретичний матеріал підручника (параграф 25), виконати вправу 303.

За бажанням: скласти усний твір-роздум на тему “Портрет патріота».

Акмеологічна скарбничка

  • Я послуговуватимусь у своєму мовленні формою кличного відмінка, бо це вирізняє мене як українця.
  • Своїми вчинками я буду доводити, що я патріот своєї країни.
Прочитано 65 разів