Фільтрувати матеріали за датою: лютого 2019

Звучить музичний фон, на сцену виходить ведучий; музика стихає.

Ведучий: Наказ: «Вельмишановна громадо ТЗОШ №16 ім. В. Левицького славного міста Тернопіль! Нині світлеє свято привело нас до цієї зали – День української писемності та мови. І прославимо в цей день пісню українську, мову рідну. Хай у віках живе діло славних рук і не висихає джерело душ людських і традицій народних! По цьому бути!».

Відео-презентація проДень української писемності та мови

Ведучий:   Доброго дня, шановні учителі, дорогі учні!

Ведуча:     Доброго дня усім шанувальникам рідного слова!

Ведучий: Свято сьогодні! Свято! День народження мови української!

Ведуча: Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія нашого народу, його душа, культура.

Учениця 1 читає вірш:

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей…

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Вокальний ансамбль - пісня «Молода Україна»

Ведучий: Прекрасна, багата, мелодійна українська мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож маємо зробити все для того, щоб не згорнулися крила, щоб не обірвалася золота нитка, яка веде з давнини в наші дні.

Учениця 2 читає вірш:

Боже, Отче милостивий,
Ти нам дав ту мову красну,
Поміж мовами найкращу,
Нашу рідну, нашу власну.

Тою мовою співала
Нам, маленьким, наша мати,
Тою мовою навчала
Тебе, Боже, прославляти.

Тою мовою ми можем
Величатись перед світом,
Бо між мовами ця мова -
Мов троянда поміж цвітом.

Хоч би й хто напастував нас,
Хоч би й хто посмів грозити, -
Дай нам силу, дай відвагу
Рідну мову боронити.

Поможи, Небес Владико,
Хай буде по Твоїй волі,
Щоб та мова гомоніла
Вільно: в хаті, церкві, в школі.

Дай діждати пошанівку
Рідного святого слова,
Щоб цвіла на славу Божу
Наша українська мова!

Вокальний ансамбль – пісня «Молитва за Україну»

Ведуча: Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

Ведучий: Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов’я.

Ведуча: Всіх нас єднає рідна мова,

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п’ю.

Ведучий: І як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем — українці

Поміж народів сміло йти!

Пісня «Батьківщина»

Ведуча: Рідна мово моя українська,

В світі гордо, натхненно звучи!

Волелюбна моя, материнська,

Мово рідна моя, не мовчи!

Ведучий: Хай же світлою буде дорога

Серед різних нелегких доріг…

Ми звертаємось нині до Бога,

Щоб тобі, мово, він допоміг.

Ведуча: Матір Божа, свята і єдина,

Дай нам щастя, любові й тепла!

Щоб квітуча моя Україна

Рідну мову, як стяг, підняла!

Вокальний ансамбль – пісня «Всі ми портібні»

Ведуча: Хай з кожним днем міцніє Україна,

своє коріння, люди, бережіть.

Нехай у серці кожної людини

про Україну пісня зазвучить.

Ведучий: Живи, Україно! Живи для краси,

для сили, для правди, для волі.

Співай, Україно, як рідні ліси,

як вітер в широкому полі.

Пісня «Україна – це ми» - виконують всі учасники концерту.

Ведуча:На цьому наш концерт закінчується, але ніколи не закінчиться любов до Батьківщини та мови нашої солов'їної!

Ведуча: Зичимо всім миру, щастя та добра!

 Тема. Неологізми. Тренувальні вправи

Мета: формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати лексику за активністю вживання, розрізня­ти слова, що є в повсякденному вжитку, і ті, які рідко використовуються в мовленні, поглиби­ти знання шестикласників про неологізми; удосконалювати навички використання нових слів; виховувати прагнення учнів до підвищення культури власного мовлення.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок (удосконалення мовної і мовленнєвознавчої компетенцій).

Засоби навчання: підручник, роздавальний матеріал, тлумачний словник, словник іншомовних слів.

Перебіг уроку

  1. Організаційний етап.
  2. Актуалізація і корекція опорних знань, навичок та вмінь.

Перевірка домашнього завдання.

  1. Повідомлення теми й завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
  2. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу

Робота з текстом.

—          Прослухайте текст, усно його перекажіть. Які слова з’явились у мові за вашої пам’яті? Розка­жіть, коли і як вони увійшли до вашого мовлення.

Такі українські слова, як «мрія» або «годинник», — зовсім молоді, їм нема ще й ста років. Вони ввійшли до усної мови з художньої літератури, яка, відповідаючи на вимоги часу, створила їх на ґру­нті наявних уже в народній мові слів «мріяти» й «година». Цікаво відзначити, що, коли з’явилося в нашій мові слово «годинник» із відповідним розрізненням — стінний або кишеньковий, стало зника­ти давнє слово «дзиґарі», яке теж позначало годинник, але не кишеньковий, яких раніше взагалі не було, а стінний чи на вежі (Б. Антоненко-Давидович).

Орфографічний диктант (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

—          Серед записаних слів назвіть неологізми, поясніть їхнє значення. За потреби зверніться до словника.

—           Чому, на вашу думку, не всі слова можна знайти в словнику іншомовних слів?

Біологія, цирк, чипси, скайп, бюлетень, пенальті, флеш-моб, віолончель, спагеті, блютуз, дирек­тор, кулінарія, ілюмінація, арбітр, брутто, дистриб’ютор, капучино, квест.

—           Складіть і запишіть речення зі словами «флеш-моб», «квест».

Творче моделювання (комунікативна, соціальна компетентність).

— Складіть і розіграйте діалог на подані теми, використовуючи неологізми.

  1. Мій новий мобільний телефон.
  2. Похід у магазин цифрової техніки.

Робота з підручником.

Опрацювання теоретичного матеріалу про авторські неологізми.

  1. Осмислення практичних знань у процесі роботи, удосконалення загальнопізнава- льних і творчих умінь з теми,

«Літературна хвилинка».

— Знайдіть у вірші авторські неологізми.

Живе собі кульбаба, вся сива од роси.

А де кульдід у неї, кульдоня і кульсин?

Давним-давно в кульбаби нікого більш нема.

Живе собі кульбаба на цілий світ сама.

До неї завітаю. Скажу їй: «Кульбабусю,

Добридень вам. Не ждали? Я дівчинка Ганнуся.

Візьміть пиріг, будь ласка, ми з мамою пекли,

Щоб ви мені віночок з квіток своїх сплели.

Вам, певне, дуже тяжко на самоті весь час.

То можна, щоб була я кульвнучкою у вас?»

Степан Павленко

Вибірковий диктант (компетентність продуктивної творчої діяльності).

—          Випишіть з наведених речень неологізми, створені поетами. Утворіть за поданими зразками два власні неологізми.

  1. Серце моє розхристане крізь віки гряде, і голосить, і радується на шляху золотолірному (В. Сосюра).
  2. У ластівки — ластовенятко, в гаю у стежки — стеженятко. У хмари в небі — хмаренятко. В зорі над садом—зоренятко (М. Вінграновський).
  3. Твій сірий вовк в воді намок і спати завовчився (М. Вінграновський).
  4. Іде кіт через лід чорнолапо на обід (М. Вінграновський).
  5. Одвересніло. Сніг. Мороз (М. Ільницький).

Диктант з коментуванням (навчально-пізнавальна компетентність).

—          Укажіть авторські неологізми (письменницькі новотвори) та слова, які увійшли до мови від­носно недавно у зв’язку з розвитком науки і техніки.

  1. Ракетяться ранкові небеса. «На старт!» — лунають дальні космодроми. І пахне материнкою роса, а космонавт вертається додому (А. Камінчук).
  2. Звичними персонажами телестрічок стали безжальні кіборги та підступні андроїди (3 газети).
  3. Вже скоро, скоро хмарнокрилі дні завісять світ марудними дощами (Б. Чіп).
  4. Зеленіє світ, зеленіє. І майбутній квіт брунькотіє (Я. Кремінський).
  5. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Бесіда.

—          Чи задоволені ви підсумками своєї роботи?

—          Чи поліпшилися ваші знання?

—          Що було цікавого на уроці?

—          Чи досягай поставлених цілей?

—          Що потрібно повторити, вивчити?

  1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов’язкове: опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу.

За бажанням: скласти завдання для проведення в школі квесту на тему «Шевченко відомий і невідомий».

Тема. Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми та історизми)

Мета: ознайомити учнів з активною і пасивною лексикою, із застарілими словами та їх різновидами, новими словами; розвивати усне й писемне мовлення учнів, їх логічне мислення; виховувати любов та повагу рідного слова.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник, словник, сигнальні картки різних кольорів.

Епіграф до уроку:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!

Тарас Шевченко

Перебіг уроку

  1. I.Організаційний етап.

Формування позитивної настанови.

Учитель.Добрий день! В добрий час! Рада, діти, бачить вас! Ви почули всі дзвінок?

Діти.Так! Він покликав на урок!

Учитель.А тепер тихенько поверніться, один одному всміхніться.

На урок старання не забудьте взяти, сядьте всі рівненько, нумо починати.

  1. II.Актуалізація та корекція опорних знань, умінь і навичок.

Перевірка домашнього завдання.

Фронтальне опитування учнів.

1. Що вивчає лексикологія? 2. Що вивчає лексика? 3. Які є групи слів за походженням? 4. Які слова називають власне українськими? Наведіть приклади. 5. Які слова називають запозиченими? Наведіть приклади.

Перевірка письмової вправи.

  1. III.Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

У кожної людини є душа і серце, у кожного народу — мова і пісня. Українська мова — одна з найбагатших мов світу. Одним з найбільших її скарбів є лексика — словниковий склад.

Пояснення учнями змісту епіграфа уроку.

  1. IV.Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Робота біля дошки.

—          Запишіть речення, підкресліть у них слова, що сьогодні не вживаються взагалі або мають від­повідники. Поясніть їх уживання в мові. За словником визначте лексичне значення цих слів.

1. А невістка змотала починки, полічила чисниці та пасма, скинула півміток з мотовила й схова­ла у свою скриню (І. Нечуй-Левицький).2. Тихо, як кленовий листок, опустився на запорошене дзер­кало льоду малиновий стяг з білим хрестом. Цю корогву прислав козакам за мужність велику в бра­нях з татарами ще Стефан Баторій (П. Панч).

—            Зробіть фонетичний розбір слів невістка, дзеркало, мужність.

Вступне слово вчителя.

До активного запасу лексики належать загальновживані слова, а також слова, які використовують у повсякденній діяльності спеціалісти тієї чи іншої галузі народного господарства, культури, науки.

Із плином часу деякі речі виходять з активного вжитку, тому зникають і слова. Вони належать до пасивної лексики. Застарілі слова є двох типів. Одні з них називають історизмами, а інші — архаїзмами.

До історизмів належать назви предметів і понять, що вийшли з ужитку. їх уживають у спеціаль­ній історичній літературі або в художньому творі, коли слід відтворити певну історичну епоху.

Архаїзми — це ті слова, що мають у сучасній українській мові відповідники. Проте ці слова вживаються в художній літературі з певною стилістичною метою, наприклад для передачі урочистос­ті, зневаги, іронії, сарказму. І навпаки — з розвитком науки, техніки з’являються нові явища, предме­ти. їх називають новими словами (неологізмами), які з часом теж стають загальновживаними. Ці сло­ва становлять пасивну лексику нашої мови.

Робота з підручником (інформаційна компетентність).

Вправа.

— Перепишіть прислів’я, замість застарілих слів використайте сучасні відповідники з довідки.

1. Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота. 2. Добра пряха на скіпку напряде. 3. Хто ро­бить кревно, той ходить певно.

Довідка: бажання, старанно, тріска.

Фізкультхвилинка.

  1. Самостійне застосування учнями знань.

Вправа.

—           Доберіть до застарілих слів сучасні відповідники з довідки.

Корогва, перст, крам, уста, перо, рать.

Довідка: товар, ручка, прапор, палець, військо, губи.

Робота біля дошки.

—          Запишіть речення, укажіть у ньому застарілі слова. Зробіть синтаксичний розбір речення. По­ясніть вивчені орфограми.

Серед січовиків почувалася прихована нелюбов до цього гетьмана (Іван Ле).

  1. Перенесення знань, умінь і навичок у нові ситуації.

Усний текст із сигнальними картками (навчально-пізнавальна компетентність).

Якщо відповідь правильна, учні підносять картку зеленого кольору, якщо ні — червоного.

  1. Історизми — це слова, які

А вийшли з активного вжитку разом із зникненням понять

Б виникають у нашій мові щодня

В вийшли з ужитку, але предмети, які вони називають, залишилися

Г найбільш уживані в певну епоху слова

  1. Усі слова є історизмами в рядку

А намітка, вуйко, бюро                

Б бунчук, волость, повіт              

В ослінчик, ночви, сито

Г борошно, їжа, коцюба

  1. Слова рало, наміткає

А неологізмами                         

Б інтернаціоналізмами              

В історизмами

Г архаїзмами

  1. Архаїзми—це слова, які

А з’являються в мові                 

Б запозичені з інших мов

В витіснені синонімами назви понять, що існують тепер

Г позначають предмети і явища чужого життя

  1. Застарілі слова (архаїзми, історизми) є в реченні

А Козак був зодягнутий у коштовний жупан (Іван Ле).

Б Луна в дібровах пісня солов’їна, чарує світ... (Д. Луценко).

В Всі поля і луг — у квітному цвіту (II.Тичина).

Г Дмухнув вітер понад ставом — і сліду не стало (Т. Шевченко).

  1. Неологізмами є всі слова рядка

А річка, любов, дівчина, мороз

Б маркетолог, візажист, холдинг

В весна, парубок, холод

Г репродукція, спонсор, голова, село

  1. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.

Бесіда.

1. Чи задоволені ви підсумками своєї роботи? 2. Чи поліпшилися ваші знання? 3. Що було ціка­вого на уроці? 4. Чи досягай поставлених цілей? 5. Що потрібно повторити, вивчити?

  1. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Обов’язкове: вивчити теоретичний матеріал підручника.

За бажанням: описати репродукцію картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому сул­тану», використовуючи слова кошовий, отаман, писар, каламар, кобза, жупан, свита, китайка.

 

         Мета: ознайомлення з життєвою долею та творами поета рідного краю; розвиток навичок виразного читання, творчих здібностей; виховувати патріотичну свідомість; формувати активну громадську позицію.

Обладнання: виставка літературних творів ;виставка дитячих малюнків на тему «Улюблений вірш», мультимедійний екран та проектор, фото та відеопрезентації.

Демонструються слайди.   (Електронна презентація-проект додається)

             1 учень « Дума про Україну»

В годину розпачу, вагання,

Коли прокляття топлять горде небо,

Я не Пілат , я не вмиваю руки,

Я звожуся крізь підлість і розпуку –

Іду на поміч, матінко, до тебе.

І ти даєш своє благословення,

І ти даєш мені для битви силу…

І вже дзвенять на воронім стремена,

І предків клич звитяжний

І священний,

Гірським потоком струменить у жилах.

Стаю перед тобою на коліна,

Моя свята, прекрасна Україно,

Моя ласкава,вистраждана нене.

Не нарікай на мене, Батьківщино,

Що упиваюся своїм дрібненьким болем.

Що символом життя гіркий обрав полин

І серце часом сонцем називаю…

Тобою лиш живу,

Тобою день стрічаю.

Тобою мучуся, за тебе і згораю…

Але люблю…І я не заміняю

Ані на що, тебе, коханий краю,

Бо я твій син,

Твій незрадливий син

Навіки!

Ведуча1

Так писав Василь Ярмуш, наш земляк, талановитий поет Тернопілля.

Його життя – то крутий і вибоїстий шлях через хащі байдужості, зневіри, то – боротьба з тяжкою хворобою, то – служіння людям до останнього подиху, то – незгасна віра у краще майбутнє свого народу , то – мрія про незалежну Україну, для якої він жив і творив.

Ведучий 2                                                                                                                                          « Жити під прапором сонця!» - писав Василь Ярмуш у щоденнику. І прожив, мов пісню проспівав.

                 Читець « Україні»

Знову небо фіалково синє,

Знову мрій безконечні ключі…

Я до тебе, немов до богині,

Щиро молюся уночі.

Повідаю тобі усі тайни,

Коли вранішня сходить зоря.

Непідкупна, свята і кохана,

Найласкавіша мамо моя.

Ти даєш мені гордість і силу

У щоденній життєвій борні.

Ти, як подих весни – легкокрила

І чарівна, як щирі пісні.

Я з тобою і в щасті, і в горі,

Коли злоба стиска кулаки…

Хай про тебе, що хочуть говорять

Чорнолюдці –вовки.

Ти в моєму юнацькому слові

Як одне нерозділене я.

Чарівнице моя чорноброва,

Кароока Україно моя!

Ведуча1

Василь був гарний: високий, стрункий, завжди вдягнений у вишиту сорочку. Приваблював до себе теплом добрих очей та посмішкою, що завжди була на його вустах. Приваблював око не тільки своєю красою, а й внутрішнім благородством, чоловічою відвагою, бо не кожен у ті часи зважувався носити вишиванку.

Ведучий 2

Василь Ярмуш був романтиком, любив життя і все, що воно йому дарувало. Він умів слухати голос рідної землі, що промовляла плескотом скреслих рік, лепетанням брості навесні, вечоровою піснею над тихим Серетом. Навіть тишею своєю земля говорила до нього, бо чув тоді, як росте колос, як глибинне коріння саду п’є соки. Цією щедрістю почуттів наповнена і вся його поезія.

      Читець     «Батьківщина»

Прекрасний світ у розмаїтті див…  

Та де б не був я,

На одну хвилину

З шляхів-доріг

Вертаюся завжди

У материнську білену хатину.

Напитись молочка

А чи води

Із джерельця,

Що за причілком хати…

Щоб знов себе відчути молодим,

Потрібним

І крилатим!

Тут пращури мої

Під липами в землі,

І батько тут, і дід –

Муравою прикриті…

А я лише

Продовжую їх слід –

Несу думки їх,

Блискавками збиті.

Від радості світань

Такий чудовий світ,

Коли цвітуть і гори, і долини…

Яке це щастя – мати корінь свій,

Що зветься рідним краєм,

Батьківщиною!

ПІСНЯ   «Вересень».Слова-Василя Ярмуша

Ведуча 1

Народився Василь Ількович Ярмуш 15 вересня 1940 року в селі Острів на Тернопільщині. Босоноге дитинство, розуміння вартості окрайця хліба виховали у хлопця працьовитість, , пошану до людей праці.

         Читець.« Гірський етюд»

Кукурудза пеклась на вогні,

Рум’яніючи на вугликах,

І настоєм терпких полинів

Наповнялась карпатська ріка.

І стелився димок без кінця,

І здалося мені у цю мить,

Що в простих полотняних штанцях

Поруч мене дитинство сидить.

Осипались літа, наче цвіт…

А вогонь нові згадки розп’яв:

Бачу, тато стоять край воріт

І вечеряти кличуть хлоп’я.

Вітер хмари у безвість жене,

Ніби череду ситих корів,

А за річкою сонце із днем

Попрощалось уже на горі.

Милий Острове, рідне село,

Тернопілля калиновий цвіт,

Там дитинство безжурне пішло

По стежині в незвіданий світ…

Ведучий 2

Коли Василькові виповнилось 9 років – помер батько. У матері на руках залишилося четверо дітей. Їх треба було доглянути, нагодувати, одягнути, виховати. Теплі щирі почуття вдячності і синівської любові проніс Василь Ярмуш через усе життя.

Читець.«Сорочка»

Цю сорочку мені вишивала

Материнська ласкава рука.

Мов життя своє в хрестики клала

І свій біль заплела у нитках.

Від’їздив я. В останній хвилині

Мати шепче крізь сльози, прощай,

Пам’ятай, ти вродивсь на Вкраїні,

Де б не був ти, а це пам’ятай.

Не соромся хоч мови своєї,

Ти повинен гордитися цим,

А сорочки простої цієї

Не заміниш і шовком тонким.

Бо це мати тобі вишивала

І здається, тепло її рук

У дорозі мене зігрівало

Під тривожний коліс перестук.

Ведуча 1

З рідного дому Василь виніс любов до праці, повагу до людей. До своєї мети йшов вперто і виважено, не розтринькуючи днів золотої юності. Він поспішав жити , творити, закохуватись, любити….

Читець «Повноліття»

Йду рожевим світанком

Стільки днів, стільки літ.

Мої вірші – веснянки

Йдуть за мною услід.

І ні вихор, ні буря,

Що розлючено б’є ,

Не закреслять похмуро

Тихе слово моє!

І не криюсь нітрохи,

Що, йдучи до добра,

Я навіки закоханий в роботящий наш край!

У глибини народу понесу серця жар.

Я іду, як господар,як сівач і косар!

                        

Ведучий 2  

Молоде життя вирувало. Перші публікації у районній газеті, перші творчі радості. І одночасно – участь в сільському драмгуртку, хорі… А як він радів успіхам своїх молодих колег по перу! З якою радістю, надією в душі приходив на засідання літературної студії «Розмай», яку довгий час очолював.      Члени « Розмаю» несли у народ ідеї національного прозріння і відродження.. В той час, наповнений райдужними мріями, молодий Ярмуш продовжував творити поетичні і прозові твори, друкував публіцистичні статті в місцевій та республіканській пресі. Мав вдачу веселу, доброзичливу, співчутливу. Любив гумор і вмів жартувати.

Виконання гуморески « ХУДОЖНИК»

Ведуча 1

Здавалось би, перед Василем відкривається шлях у щасливе життя, творчий злет. Але доля розпорядилася по-іншому.

У 1959 році під час військової служби в Заполяр’ї через трагічний збіг обставин важко захворів. Госпіталь, боротьба за життя, демобілізація за станом здоров’я.

Ведучий 2

Це був початок важких випробувань, які випали на долю поета. Лікарня, важка робота на цукровому заводі «Поділля», знову лікарня, безсонні ночі… Але знову вірші.

   Пісня « Де ти, дівчино хороша?»

Ведуча 1.

Василь завідує клубом у рідному селі, вступає вчитися на заочне відділення факультету журналістики Львівського університету. Василь Ярмуш добре розумів і відображав у своїх творах жорстокість і зло тогочасної тоталітарної системи, не мовчав в час, коли багатьом мороз політичної цензури сковував вуста. У цей період він напише вірш « До моїх ровесників», в якому чітко окреслить своє ставлення до радянської політики, яка проводилася до тих синів України, які ніколи не хотіли зливатися в «єдиний радянський народ», а вважали себе українцями.

Читець

Дайте слово мовити вогненне,

Дайте підвестись на повен ріст.

Бо ще й досі з закутків скажено

Б’ють в лице: « Он националист».

Перестаньте грати в ГРУ подвійну,

А давайте краще саму суть –

Чом два слова: мати – Україна

Викликають в вас нестримну лють?

За лунке батьківське рідне слово,

За народні радощі й жалі –

Ви мене розіп’ясти готові,

Або змести геть з лиця землі.

Ведучий 2

Поезії такого змісту не могли пройти непомітними для тодішньої влади. Всього було доволі: і переслідування, і арешт, і цькування, і плітки, і відмови у друкуванні.  

 

Ведуча 1

А якої титанічної терпеливості, мужності і впертості потрібно було, щоб видати першу збірку поезій « Казка про тебе», яка вийшла у Львові. Не дивлячись на всі перешкоди, ізоляцію, значне погіршення здоров’я після арешту, Василь Ярмуш вистояв і продовжував боротьбу.

                                                                                                                                                         

Читець  «Серця жар»

У даль біжить

Тривог в’юнка стежина,

У даль летять

Мої гарячі дні…

Та віршам не справляю

Ще обжинків,

Кую, гартую їх

В юнацькому вогні.

Думки ровесників

Моє бентежать серце.

Не згоден

На синицю в кулаці!

Я не схитнуся,

Не впаду у герці!

Я відшукаю папороті цвіт!

Лише б дійти…

А може, інший зірве?..

Та не однаково:

Чи він, чи я , чи ти…

За тих, хто впав

В холодну пащу прірви,

Повинні ми знамена понести…..

Ведучий 2

В останні роки життя Василь Ярмуш плідно працює в царині прози і драматургії. Пише драматичну поему « Соломія Крушельницька», п”єсу « Олесина любов», чимало новел, гуморесок, повістей, нарисів.

         Інсценізація поеми «Соломія Крушельницька»

Ведучий 2 Недуга прогресувала – але Ярмуш продовжував працювати. В останні роки – переважно в лікарняних палатах.

Із щоденника поета:

« 15 грудня 1972р.

Вчора була розмова про операцію. А мене турбує зовсім інше: чому вони хочуть ще раз операцію робити? Я ще б міг жити і жити, писати, кохати , сміятись.

Ой світе, зелений мій світе, чом став ти для мене плахою?

Не дивлячись на мій стан, я не почуваю себе нещасливим., навпаки, я дуже щасливий. Вірші мої подобаються читачам. А це найбільше щастя. І якого щастя ще хотіти! Хоч тілом немічний, зате духом сильний!»

Ведуча 1

І коли згасала остання надія, з’явилася його доля, що прийшла в образі чарівної дівчини Марії у лікарняну оселю та обручила його короткочасним, але вірним і щедрим коханням. Вона подарувала йому батьківське щастя : маленьке сонечко, доньку Мирославу та синочка Тарасика. Василь Ярмуш спішить жити, як спішить свій первоцвіт навчити бачити казку цього світу і любити його. Він був добрим, чуйним батьком для своїх дітей.

Вірш «Мій первоцвіт»

А я так довго                                                   Гей, гей! Трембіти                                                  

Того дня чекав…                                             З гордих верховіть,

Товаришу,                                                            Ви чуєте,

Спиніться на півслові.                                       Яке у мене свято?!

Ви знаєте,                                                             І так вже хочеться

У вересневім Львові                                          За руку доню взяти.

У мене                                                                     Щоб показати

Народилася дочка!                                               Наш прекрасний світ!            

Таке собі

Малюсіньке маля,

Така собі

Росинка веселкова…

Від щастя п’яний

Я крокую Львовом,

Багатший

За багатства короля!

І стали досвітки

Пахучі, як бузок,

Хитає сонце

Кетяги калини…

І я продовжуюсь

В новім житті дитини,

В котрого мій,

Але міцніший крок.

Ведучий 2

Ярмуш не любив осені. З кожним роком йому все важче переносити холодні сльотаві дні, які посилювали фізичні муки. Навіть поезія у нього є така «Не люблю осені». Може, передчував, саме цієї пори піде із життя….

Ведуча 1

22 вересня 1976 року поета не стало. Залишилися вдома на робочому столі недочитані книги і недописані вірші, молода дружина з дітьми , усамітнена мати

       Читець   « Матері»

Не журіться, мамо,

Не журіться,

Я цілую вашу сивину,

Скупі сльози,

Чисті, як живиця,

Крають душу

Краплями вогню.

Мамо, мамо!

У годину скрути

Ви одна прийдете

Щоб мені

Із рамен

Трудні літа згорнути,

А зі скронь

Змести пекучий сніг!

Мамо, мамо,

Страднице пречиста,

Я цілую вашу сивину…

Пожовтілий тріпотливий листе,

Що бруньки од вітру обгорнув…

Ведучий 2      Пішов поет у вічність, щоб стати безсмертною піснею свого народу.   Прожив, що пісню проспівав, залишивши нам прекрасну поезію, що б”є життєдайним джерелом. А ще пам”ять. Донині усім він бачиться усміхненим, у вишиванці. У душі не скорившись прикрим життєвим січам, пророче передбачив і заповів у прийдешність, як напуття синам, онукам і друзям:

   Це нічого, що я згасаю,

   Лиш би пісня моя жила!

Список використаної літератури

1. Ярема К. Життя, мов спалах зорі: Літературно-публіцистична повість про Василя Ярмуша. — Тернопіль, 2000. — 51 с.

2.Головин Б., Дем'янова І. Ярмуш Василь Ількович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 692. 

3. Вірші-присвяти Василеві Ярмушу // Історико-краєзнавчий проект «Жнибороди—Бучаччина—Тернопілля».

4.Ярмуш, В. Правди святе зерно:    поезії.  — Тернопіль: Джура, 2003. -164с.

5.Ярмуш, В. Казка про тебе: поезії / В. Ярмуш. - Львів: Каменяр, 1972. - 41 с.

6.Ярмуш, В. Україно моя барвінкова : вибране / В. Ярмуш ; передм. К. Яреми. — Т. : [б. в.], 2000. — 150 с.

Тема. Шевченко і музика по-сучасному

Мета:

  • розширити знання учнів про творчість Т.Г.Шевченка;
  • формувати громадянську і загальнокультурну компетентності, бажання читати твори Т.Шевченка;
  • збагачувати словниковий запас учнів;
  • розвивати творчі здібності, спонукати до власної творчості;
  • üвиховувати любов до національної культури

Форма проведення: літературно-музична програма

Обладнання:  портрет Т.Г.Шевченка, мультимедійні презентації, музичне оформлення,Інтернет        

                                            Перебіг заходу

Ведучий: Господь Бог кожному народові дав велетенську постать, котра була б його зорею, проявом його душі. У нашого народу такою постаттю є Тарас Шевченко, якого величають Велетнем Духа, українським Мойсеєм, Пророком, Батьком. Як зазначають науковці, греків створив Гомер, римлян — Вергілій, а українців — Шевченко. Це аксіома: Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна.

ВІН БУВ ЯК ПОЛУМ'Я...

Він був як полум'я. Його рядки —

Дзвінкі і небезпечні, наче криця,

Переживуть і жито, і пшеницю,

І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Він був як полум'я. Свої слова —

Легкі, як небо, сині, наче квіти,

Що ними тільки правду говорити,

Він в наші душі спраглі наливав.

Він був як полум'я…                                                                Леонід Кисельов (1968)

Ведуча:    Музика — це, мабуть, саме те мистецтво, яке ніколи не залишиться без уваги. Дехто може не розуміти твори образотворчого мистецтва, хтось може засуджувати акторську гру, але кожен, без винятку, музичний жанр неодмінно знайде собі прихильників.
Тарас Шевченко теж цікавився музикою. Будучи людиною музично обдарованою, він любив і добре знав класичну музику (Гайдна, Баха, Моцарта, Бетховена). Але особливо він захоплювався народними піснями. Та і як же їх не любити? Адже українська пісня супроводжувала поета протягом усього його життя: співали знедолені кріпаки, співали солдати Орської фортеці, співали прості бідняки. Скрізь люди розповідали про свої злидні і тяжке горе.
Розуміючи роль пісні в житті народу, в його історії, культурі, Шевченко збирав і вивчав зразки народної творчості. Передусім поета цікавили твори із соціально загостреним змістом. У своїй власній поезії він увібрав усе багатство української народнопісенної культури. Саме це стало причиною нечуваної популярності “Кобзаря” серед народу.

Ведучий: Сьогодні ми з вами прослухаємо кілька пісень на поезії Тараса Шевченка, покладених на музику в сучасній обробці і виконанні. Як показав час і життя, Шевченкове слово- невмируще, вічне, мелодійне, правдиве й завжди актуальне. Сучасні артисти звертаються до поезії Кобзаря все більше й більше, бо знаходять в ній невичерпне джерело натхнення. Бо його слова так легко й невимушено лягають на музику, демонструючи цим свій зв`язок з піснею, народом, мистецтвом.

Як увіковічнити слово Шевченка? Як зробити його поезію в сотні разів сильнішою і такою, аби зачепила душу? Відповідь на поверхні – додати справжньої музики.

«Зацвіла в долині червона калина» (відеокліп гурту «Гайдамаки»)

Ведуча: «Реве та стогне…» – це вступ до поеми «Причинна», її початок. Широкий Дніпро був для поета уособленням рідної України, долі українського народу, тому в його поезії він постає то могутньою водною стихією, то спокійною неперевершеною красою. 

Вірш Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий»  став піснею з народною мелодією, яку поклав на ноти композитор Данило Крижанівський. 

Прослухайте, будь ласка, виконання цієї пісні в сучасній обробці співаками музичного шоу «Голос країни» і відчуйте всю глибину й щирість їхнього виконання.

«Реве та стогне Дніпр широкий» ( у виконанні Чингіза Мустафаєва та Аняня Удогво. Ефір від 17.04» 2016)

https://www.youtube.com/watch?v=Wrzvxu2KWP4

Ведучий: Тема жіночої долі посідає важливе місце у творчості Тараса Шевченка. "Такого полум'яного культу материнства, — писав М.Г. Рильський, — такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері. І тому через всю його творчість червоною ниткою проходить тема трагічної й нещасливої жіночої долі, що було зовсім не дивним для українського суспільства в XIX столітті.

Перегляньте відеокліп гурту «Хочу ще!» на сюжет балади Шевченка «Тополя».

«Тополя» (гурт «Хочу ще!) https://www.youtube.com/watch?v=6rq5_xnZ7kM

Ведуча: У друкарні Фішера на початку квітня 1840 року під назвою "Кобзар" вийшла перша збірка поезій досі невідомого молодого автора Тараса Шевченка. Книжечка містила всього вісім поезій, серед яких був вірш "Думи мої, думи мої...". Він був програмним вступом до першої поетичної збірки Шевченка.

У вірші "Думи мої, думи" Шевченко розмірковує над філософським питанням про роль поета і поезії у суспільному житті. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє жалюгідне становище, пригніченість України.

Перегляньте відеоролик гурту «Мандри» на вірш Шевченка «Думи мої, думи мої». Кліп створено з живопису, графіки та рукописів Тараса Шевченка. Автором музики і режисером кліпу виступив фронтмен групи Сергій Фоменко. Пісня виконана у дещо незвичному для нашої музики стилі реггі-госпел.

«Думи мої, думи мої» (гурт «Мандри»)https://www.youtube.com/watch?v=uMEyxT9CHGQ

Ведучий: У 1847 році, знаходячись під слідством в камері-одиночці Петропавлівської фортеці, Тарас Шевченко написав поезію «Садок вишневий коло хати…» -  шедевр світової пейзажної лірики.

Напрочуд світлий і радісний вірш …У ньому втілено спогади і мрії автора про Україну.

Подивіться екранізацію вірша у вигляді мультфільма, який виконаний у пластиліновій техніці.

«Садок вишневий коло хати…»https://www.youtube.com/watch?v=E0jnBCkMEuM

Ведуча: Вірш «Тече вода з-під явора». Цей твір – ніби маленька казка, пейзаж просто таки відчуваєш фізично: бачиш і чуєш. Бачиш явір, калину, качину сім’ю, чуєш дзюрчання потоку, плескіт і гомін качок, що ловлять ряску поміж осокою. Ніби в казці, качечка «розмовляє з дітками своїми».

   А хіба можна не любити рідну природу, прочитавши цей твір?

Перегляньте, будь ласка, сучасну музичну інтерпретацію цієї поезії за участю братів Осічнюків на шоу «Україна має талант».

«Тече вода з-під явора»https://www.youtube.com/watch?v=H-LFBnZv6n4

Ведучий: 2014 році в Україні відбувалися буремні й трагічні події, які ввійшли в історію під назвою «Революція Гідності.

Навряд чи хтось міг передбачити, за яких обставин і в якій країні відзначатимемо Шевченкові великі роковини – 200-річчя від дня народження. Жартували, що українська Революція гідності — найкращий подарунок Шевченкові. Рядки з його віршів — "Борітеся — поборете, Вам Бог помагає" або "Схаменіться, будьте люди, бо лихо вам буде" — розміщували на плакатах. Шевченка зображали на них у касці та з палаючими шинами. Мовляв, якби поет жив нині, неодмінно був би на барикадах

На Майдані Шевченко був у дуже різних формах: ґрафіті, малюнках, плакатах у поєднанні з цитатами з його поезії із закликами до бою, революції. Шевченко став одним із майданівців. До вашої уваги відеоролик на слова Шевченкової поезії «Заповіт», в якому показані події Євромайдану та Революції Гідності.

«Заповіт» Шевченка-Героям слава!

https://www.youtube.com/watch?v=X3TFDbaOPdE

Ведуча

Свою Україну любіть,

Любіть її…

Во время люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

У день народження Тараса Шевченка візьмімо у руки «Кобзаря». Учімося в нього великої і святої науки — любити Україну. І, можливо, саме тоді здійсниться мрія великого поета:

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Відеокліп гурту «Хочу ще!»- «Україна» https://www.youtube.com/watch?v=05GW-zYgGII

Список літератури

  1. 1.На струнах Кобзаревої душі : [сценарії, вікторина] // Позакласний час. 2012. № 3. С. 29—38.
  2. 2.Леськів О.С. Стежки творчості генія: Літературна вікторина // Шкільна бібліотека. 2012. №3. С.73-74.
  3. 3.Національний музей Тараса Шевченка

www.shevchenkomuseum.com.ua

  1.  Літературна спадщина Великого Кобзаря - http://litopys.org.ua/links/taras_shevchenko.htm

Тема уроку. Способи дієслів(дійсний, умовний, наказовий).    

Мета уроку.  Ознайомити учнів із способами дієслів; формувати загальнопізнавальні вміння відрізняти дієслова різних способових форм, правильно визначати морфологічні ознаки, синтаксичну роль ; розвивати навички правильного і доречного використання дієслів в усному і писемному мовленні; розвивати увагу, художньо-образне мислення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до природи (тема « Я і рідна природа»);

Внутрішньопредметні зв’язки

  • Лексикологія: засвоєння прислів’їв і приказок, до складу яких входять дієслова дійсного, умовного й наказового способів.
  • Культура мовлення і стилістика: уживання способів дієслів у художньому стилі.
  • Міжпредметні зв’язки: українська література, образотворче мистецтво.

Тип уроку:формування   компетентностей

Обладнання: текст, картки з прислів’ями і приказками, картки для «Граматичного намиста»;

                                                 Перебіг уроку

І. Організаційний момент . З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

Слово вчителя

Покажіть долоньки. Візьміть уважність. Творчість, наполегливість і покладіть на одну долоню. На іншу я подарую любов, терпіння і гарний настрій. А тепер обміняємося подарунками( торкаємося долоньками).

ІІ. Повідомлення теми уроку.

  1. 1.Актуалізація опорних знань.

                     Творче спостереження. Робота з текстом.

Уважно прочитайте текст. Які почуття викликає у вас прочитане? До якого стилю мовлення належить текст, доведіть це.

                                                                    Осінній господар

Осінь. Хазяйнує Жовтень скрізь, де не глянь. Убрав золотом сади, ліси, парки і струшує додолу жовте листячко.

— Жовтню, не розбирай дерева!Залишив би ти їм це вбрання, воно ж таке гарне.

Та не слухає Жовтень нікого: знай, своє діло робить. І коли тільки він спочиває? Прокидаються люди рано — еге! Жовтень цілу ніч працював. Припорошив сріблястим інеєм дахи, вкрив памороззю землю, навіть маленькі калюжки сховав під тонкими скельцями льоду. І сидить тепер десь, милується на свою роботу. І думає, що всім це до вподоби. Звісно ж, ні!

Перший, хто руйнує його працю,— красне сонечко. Підіймається сонечко вище, вище. І вже гляньте: й сліду від паморозі не зосталося. Не дружить Жовтень із сонечком.

                                                                                                                     (ЗаЮ.Старостенком)

Завдання до тексту.

  • Поясніть правопис виділених слів( робота із словником). Обгрунтуйте вивчені пунктограми.
  • Знайдіть у тексті дієслова . Дієслова якого часу є найбільш уживаними в тексті? Чому?
  • Випишіть у три стовпчики дієслова, що означають :а) реальну дію; б) дію, можливу за певних умов; в) бажану дію.

ІІІ. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

  1. 1.Опрацювання теоретичного матеріалу.

üУважно прочитайте матеріал із підручника.

üКоментоване опрацювання параграфа у групах (І група – дійсний спосіб; ІІ група – умовний спосіб; ІІІ група – наказовий спосіб).

üСкладання схеми – опори «Способи дієслів».

2. Творче конструювання.

Із карток учні створюють «Граматичне намисто»(створення речення до відповідного пейзажу) (див. додатки):

Синіє осіннє небо над золотавими лісами. Якби надворі задощило, я відкрила б парасольку. Друзі, швидше збираймо чудові гриби!(учні записують речення в зошити, коментують розділові знаки)

üВизначте дієслова дійсного, умовного , наказового способів.

(синіє, задощило – дієслова, що означають реальну дію; розкрила б – дієслово, що означає не реальну, а можливу дію; збираймо – дієслово, що виражає спонукання до дії ).

3 Робота із підручником. Виконання вправ.

IV. Застосування здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення комунікативних і творчих умінь.

Ми почали наш урок з чудової розповіді про осінь. У вас на столах лежать тексти поетичного твору про осінню пору. Прочитайте вірш.

  • До якого стилю належить його текст? (Художній стиль, йому притаманні образність, використання різноманітних художніх засобів)

Сіла осінь на порозі,

Довгі коси розплела,

Спілі яблука на возі,

До бабусі привезла.

Вітром двері відчинила:

-         Дари з воза забирайте!                                        

Павутинкою злетіла:

-         Завтра тут мене чекайте!

-         Ми на тебе почекали б,

З жовтим листям танцювали б,

Та, на жаль прощаємось,

Бо в місто повертаємось!

Л. Новикова

  • Дослідження «Знайди слово».

У вірші спробуймо визначити дієслова і з’ясувати, до яких способів вони належать , яку синтаксичну роль виконують у реченні. (Учні відшукують дієслова, визначають їх спосіб, синтаксичну роль і записують у зошити в три стовпчики) (І гр. – коментує і диктує для всіх дієслова дійсного способу; ІІ гр. – дієслова умовного способу; ІІІ гр. – дієслова наказового способу)

 

  • Творче конструювання

Із ряду слів відтворіть приказки і прислів’я про осінь. Поясніть значення цих прислів’їв? ( у кожної групи лежать на партах конверти з окремими словами)

І група – утворити дієслово дійсного способу. Слова: вести, осінь, усе, рахунок. (Осінь усьому рахунок веде.)

ІІ група – утворити дієслово наказового способу. Слова: хвалити, осінь, в, літо. (Хвали літо восени.)

ІІІ група – утворити дієслово умовного способу. Слова: листопад, жовтень, відчинити, двері, грудень, якби, не, то, би. (Якби не листопад, то жовтень відчиняв би двері грудню).

VІ. Підсумки уроку. Рефлексія. Домашнє завдання:

         Обов’язково  

  • вивчити §……, виконати вправу...

Вирішіть, яке завдання зможете виконати:

  • дібрати 2-3 прислів’я з дієсловами в різних способах.
  • Попрацюйте в мережі Інтернет. Знайдіть репродукції картин про осінь. Хто їх автори? Які кольори переважають на цих полотнах?

Додаток до уроку, матеріал для творчого конструювання

 І . Левітан « Золота осінь»

Тема. Повторення та узагальнення вивченого про дієприкметник.

Мета. Узагальнити й систематизувати знання учнів про дієприкметник, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; удосконалити орфографічні та пунктуаційні навички; розвивати логічне мислення, пам’ять, стійку увагу, збагачувати активний словник учнів; виховувати любов і пошану до матері, формувати предметні компетенції( мовні, мовленнєві, комунікативні).

Обладнання:опорні схеми; роздавальний матеріал(текст);сигнальні картки; уявний мікрофон; Рідна мова: Підручник для 7 класу ; тлумачний, орфографічний словники. Аудіозапис пісні «Два кольори». Презентація

Тип уроку. Урок розвитку компетентностей.

Епіграф                      

                                                     Любов до матері – молитва,

                                                    Таємне дійство на вустах…

                                                                                 І. Горбатий

                                            Перебіг   у р о к у

1.Організаційна частина.

2.Повідомлення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

                 * Ознайомлення із опорною схемою вивченого з теми

Особлива форма дієслова –дієприкметник.

Постійні ознаки:вид, час, стан. Непостійні ознаки:рід, число,відмінок.

Дієприкметниковий зворот.

Безособові форми на –но, -то.

Активні та пасивні дієприкметники.

Правопис дієприкметників.

                 * Цілевизначення.

                           Я повинен(на):

а) пригадати…; б) порівняти…; в)поповнити знання про…                                                      

3.Робота з текстом в групах.

Поєднайте частини тексту. Поясніть їх змістову єдність, вкажіть засоби зв’язку.

///І бажають нам добра і щастя.//// Матері. Все життя дивляться вони нам услід, вирядивши в люди. Так і стоять на початку всіх наших доріг, навіть коли їх не стає. Стоять і дивляться./// А ще сподіваються від своїх дітей найвищих духовних злетів, бо й в останню хвилину думають про те, щоб діти їхні, зігріті неньчиною ласкою, жили гідно серед людей і творили добро на землі.///

Прочитайте виразно текст,перекажіть його. Визначте тему та головну думку. Знайдіть у тексті дієприкметник. Що ви знаєте про цю особливу форму дієслова.

4.Узагальнення вивченого.

Інтелектуальна розминка

Варіант 1 - із сигнальними картками: правильне твердження - зелена, неправильне - червона картка.( Вчитель зачитує твердження. Учні сигнальними картками визначають

         Варіант 2. Сервіс Plickers дозволяє проводити мобільні голосування і фронтальні опитування під час навчального заняття з вивченого або поточного матеріалу в тестовій формі.

1.Дієприкметник – особлива форма дієслова.// З//

2Відповідає на питання що робити? Що зробити?//Ч.//

3Дієприкметникам притаманні ознаки дієслова і прикметника.//З//

4. Дієприкметник указує на майбутній час.//Ч.//

5.Дієприкметник змінюється за родами, числами, відмінками .//З.//

6.У реченні найчастіше виконує роль означення. //З.//

  

5.Систематизація знань,основних понять, їх подальший

розвиток і поглиблення

                                    1 завдання

Уважно послухайте уривки із поезії В. Симоненка « Лебеді материнства». Вкажіть речення із дієприкметником    

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, Виростуть з тобою приспані тривоги…

   Визначте в дієприкметнику приспані ознаки дієслова, прикметника та синтаксичну роль у реченні.

                                     2 завдання

Робота з карткою №1 « Скарбничка знань»

  1. Вилучіть зайве слово, поясніть свій вибір:

а) зеленіючий, змоклий, пожовкле, написаний;

б) думаючий,лежачий, знаючий, вихований.

                                         3 завдання

Повторення за опорною табличкою «Правопис НЕ з дієприкметниками».

Робота з підручником.

Взаємоперевірка теоретичних знань (робота в парах). Учні складають словниковий диктант (правопис НЕ з дієприкметником)

                                       4 завдання

Робота з карткою №2   « З фольклорної скарбниці»

Прочитайте. На місці крапок поставте пропущені слова. Що у них спільного з вивченою темою «Дієприкметник»

*Нема того краму, щоб купити …….   * Що …. , те й уродить. * До доброї криниці стежка …. .       * .... на гарячому.

Для довідок: маму, утоптана, посіяно, спіймано, не лічені.

Внутрішньопредметні зв’язки. Пояснення значення фразеологізму «спіймано на гарячому». Робота зі словником фразеологізмів.

З метою пошуку, обробки, обміну інформацією , роботи з базами даних учні можуть користуватися сервісом «Електронні словники»

                                         5 завдання

Робота з підручником.   Вправи.

                                           6 завдання

Робота з карткою №3 « Робота з текстом»   (Див. додаток 3)

Текст читає зазлегідь підготовлена  учениця ( випереджувальне завдання).    Звучить пісня «Рідна мати моя…» (аудіозапис )

Завдання для учнів.

-Прочитайте текст, добираючи потрібний тон і темп читання.

-Визначте тему, основну думку тексту, обґрунтуйте своє твердження.

-Поясніть правопис підкреслених слів.

-Поясніть лексичне значення слів розпука, скрашує .

-Випишіть з тексту дієприкметники, 2 дієприкметникових звороти. Поясніть розділові знаки.

                             7 завдання

Інтерактивна вправа « Незакінчені речення».

  • Моя мама – найкраща, адже вона…..
  • Я люблю свою маму за те, що вона……
  • Коли б я був чарівником, то зробив би…..

6. Підсумки уроку. Рефлексія.

7.Повідомлення домашнього завдання.

1.Скласти твір- мініатюру «Моя мама», використовуючи дієприкметники.

2. Повторити вивчене з теми. Підготуватися до контрольної роботи.

                                              Додатки        

Картка №1

« Скарбничка знань»

  1. Вилучіть зайве слово, поясніть свій вибір:

а) зеленіючий, змоклий, пожовкле, написаний;

б) думаючий,лежачий, знаючий, вихований.

     Картка №3 «Робота з текстом».

Прочитайте текст. Поділіться своїми враженнями від прочитаного.

Поставте розділові знаки.                                                        

         Мама! Найпрекрасніше , найдорожче слово на землі. Перше слово вимовлене й усвідомлене дитиною. Усіма мовами світу ніжно звучить воно сповнене теплом і ласкою. До мами звернені наші думки в радості і розпуці. Це вона одним дотиком руки натрудженої в цілоденній праці може зняти біль і гіркоту невдач. Її наповнене безмежною любов’ю серце скрашує буття. Всі ми йдемо в життя зігріті дорогим материнським теплом.       (З журналу.)        

Епіграф уроку

Любов до матері   –   молитва ,

                                                 Таємне дійство на вустах…

   І.Горбатий

Сторінка 4 із 6