K2 Content

Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2018

Тема. Т.Шевченко. "І мертвим, і живим..." Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору.

Мета: удосконалювати навички виразно й усвідомлено читати, коментувати, аналізувати ліричний твір; засобами виразного читання передати настроєві інтонації послання; розвивати вміння висловлювати власні думки, робити виважені висновки, проводити аналогії з реальним життям; виховувати активну громадянську позицію, патріотизм, почуття поваги до людської гідності, любові до України, рідного слова.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до послання.

Теорія літератури: .

Обладнання: портрет Т.Шевченка, «Кобзар», ілюстративний матеріал до послання.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. I.Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.
  2. II.Перевірка домашнього завдання.

1. Виразне читання напам’ять учнями уривків із поезії Т.Шевченка « І мертвим, і живим…». Визначення найкращих виконавців читання.

2. Прочитання дев’ятикласниками домашніх творчих робіт, виконаних за бажанням.

  1. III.Актуалізація опорних знань.

Тестове опитування:

1.У творі «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко звертається до всіх українців, але насамперед до

а)селян;   б)інтелігенції; в)молоді;   г)жителів великих міст; ґ) військових.

2.Коли йдеться про нащадків гетьманів, Т.Г.Шевченка обурює те, що вони

а)стали визискувачами свого народу;   б)втратили козацьке військо;

в) стали байдужими до свого народу; г) занепали морально;

ґ) віддали частину території України загарбникам.

3.У словах «В своїй хаті своя й правда, І сила, і воля»   автор застосовує

а) антитезу;     б)антоніми;   в)епітети; г) метафору; ґ) синоніми.

4. У словах «Настане суд,заговорять/І Дніпро,і гори!/І потече сторіками/Кров у синє море/Дітей ваших…» автор висловлює

а) звинувачення;   б)пророцтво;   в) пересторогу; г) занепокоєння;

ґ) здивування.

5.У заключній частині твору «І мертвим,і живим…» Т.Г.Шевченко

а) плаче над остаточно втраченою волею України;

б) погрожує кривдникам страшним судом;

в) не сподівається на зміни;

г) висловлює надію на відродження України;

ґ) сподівається,що пани одумаються.

6. Головним мотивом твору «І мертвим,і живим…» є:

а) уславлення героїзму козацтва й утвердження цінності історичної пам’яті народу;

б) заклик до пробудження в українців почуттів національної гідності і честі;

в) осуд аморальності пана-спокусника,легковажності дівчини,співчуття до матері-покритки та її дитини;

г) осуд і викриття російського самодержавства, звеличення борців за волю з кривавою деспотією;

ґ) пристрасне заперечення гноблення народів.

  1. IV.Оголошення теми і мети уроку.
  2. V.Мотивація навчальної діяльності учнів.
  3. VI.Формування і вдосконалення вмінь та навичок.

1.Слово вчителя. Сучасні літературознавці так трактують зміст послання «І мертвим, і живим…»: пошуки поетом національної еліти, її прикметних рис, її взаємовідносини з народом. Проблеми місця української еліти (нею на той час було і ліберальне панство – козацькі нащадки) в імперській системі Шевченко торкався ще у поемі "Сон", тут же вона стає центральною і розкривається через ряд додаткових: питання слов’янофільства, бездумного поклоніння Заходу, втрата національного ґрунту, поєднання національного та загальнолюдського.

       Та є ще один аспект – історіософія твору. Т.Шевченко критикує романтичну концепцію історії, даючи реальні оцінки. Тільки об’єктивно глянувши на минуле, можемо зрозуміти причини теперішнього. Поет досліджує "клініку" хвороби, аби поставити точний "діагноз" і вилікувати хворого.

Використаймо прийом «Я досліджую». У нас є учні, які досліджували історію написання поеми-послання і хочуть акцентувати окремі моменти.

2. Прийом «Я досліджую».

Учень. Поема-послання датується автографом 15 грудня 1845 року, В’юнище. Село В’юнище Переяславського повіту, потім Переяславського району, затоплене у зв’язку зі спорудженням Канівського водосховища, належало до маєтку С.Самойлова. До села у серпні 1845 року приїздив Шевченко, де створив малюнок-сепію «У В’юнищі». Первісний автограф невідомий. Уперше поет прочитав послання своїм знайомим і друзям на літературному вечорі у В. Тарнавського-старшого. М. Білозерський згадував: «Василь Васильович Тарнавський-батько розповідав мені, що у нього в сорокових роках у Києві були літературні вечори, які навідували М.Костомаров, В.білозерський та іншу друзі й знайомі Тарнавського, і Шевченко. Загальний зміст цього твору, і особливо ті місця, де говориться про козацьких гетьманів, яких Шевченко перший зрозумів і показав у їх істинному вигляді, справило на всіх присутніх шалене враження: з цього моменту преклоніння ясновельможним і уявленняїх героями-лицарями руйнувалось…Слово Шевченка скинуло їх з п’єдесталів і поставило на належні місця».

3. Евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.

- Оскільки твір побудований у формі гострої полеміки з опонентами, шукання правди неминуче веде до історичних екскурсів. (Коли дух нації пробуджується, вона прагне осмислити себе в часі. Для Шевченка правда історії рідного народу була така сама болюча, як і його тогочасне становище. В ім’я тієї правди він не боїться руйнувати офіційні (московські) і романтичні (козакофільські) стереотипи й міфи. Для викриття брехні поет вдається до прийому моделювання розмови адресатів, їхня піднесена автохарактеристика сповнена пафосу самозвеличення):

 

А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що – не Брути!
У нас Брути! і Коклекси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!

 

- Що пропонує автор адресатам послання?Він закликає : «читайте» власне минуле «од слова до слова, Не минайте ані титли, Ніже тії коми, Все розберіть». Автор ще пропонує власне бачення історії, чесне і правдиве. Для нього, люблячого сина свого народу, правда – засіб самоусвідомлення, адекватної оцінки минулого і можливість спроектувати краще майбутнє.

Знак духовної неволі і прислужництва походить через увесь твір як нагадування українцям про причини їхньої недолі.

Національне чванство було чужим поетові. Йому пекло душу те, що зневажаються національні святині, що з мовчазного потурання денаціоналізованої української інтелігенції «заорюється» історична пам’ять народу. Підтверджується це такими словами:

 

І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.

 

Німець і картопелька на Січі – реальні знаки колонізаторської політики царату в Україні.
- Якої мети намагався досягти поет своїм посланням? (Найвища мета Шевченка – здобуття волі кращої долі для України. Заради цього він готовий жертвувати найдорожчим: «…я оддав би веселого віку половину».)

-          Яким постає перед читачем ліричний герой? (З перших рядків поезії бачимо, що ліричний герой – надзвичайно вразлива людина, патріот своєї землі, добре знає її історію, про це свідчать численні алюзії, він знає і світову культуру та історію.)

-          У якому світі живе ліричний герой? Чи має він однодумців? (Герой самотній, світ йому близький (рідний край), але водночас і чужий, бо це є пекло на землі.)

-          Яке його ставлення до світу? Чи намагається змінити щось? ( Звертається до свідомих українців з проханням змінити все на краще, вказує шляхи, як це зробити.)

-          Які ви можете назвати художні засоби суб’єктивно емоційного наповнення? (Іронія, метафора, експресивна лексика)

  1. 4.Робота в групах. Заповнити таблицю.

І група – іронія.

ІІ група – політична метафора.

ІІІ група – експресивна лексика.

Учнівський проект

Іронія Політична метафора Експресивно наснажені народно-розмовні слова і вирази
«І в Україну принесли Великих слов велику силу…» «…кайданами міняються, Правдою торгують…», «…людей запрягають в тяжкі ярма…» «…шкуру дерете З братів незрячих гречкосіїв…», «…І в слов’янофіли так і претесь…», «щоб там і здихали, де ви поросли…»

-          Настроєві інтонації твору – суперечка, пересторога, наказ, прохання, радість, погроза, гнів, заклик...Які з них, на вашу думку, можна назвати основними? (Гнів, пересторога, прохання).Чи є у Шевченка певна система вираження цих почуттів? (Спочатку –ягнівається, потім застерігає і врешті-решт – просить.)

 

Таблиця.                           Настроєві інтонації твору
Гнів Пересторога Прохання
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають… (метафори);
…недолюди,
Діти юродиві!

А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!

Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!

І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли! (інвектива)

Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших… (гіпербола)

Схаменіться! будьте люди…

Умийтеся! образ Божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать…

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.

Славних прадідів великих
Правнукі погані!
І всі мови
Слав'янського люду –
Всі знаєте. А своєї
Дасть бі…

Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже,
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть… та й спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..

Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної України!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.


Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.

Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.

Загальний висновок:

Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Теорія літератури. Інвекти́ва — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу.

  1. 5.Обговорення розділу таблиці «Гнів».

-          Які рядки поезії виражають гнів? З чим він пов’язаний?

-          Як характеризує автор українське панство?

-          Які художні засоби використовує поет, висловлюючи гнів? Яка їх роль? (Метафори, інвектива, іронія підсилюють гнів ліричного героя.)

  1. 6.Обговорення розділу таблиці «Пересторога».

-          Які перестороги звучать з вуст ліричного героя?

-          Якими художніми засобами автор передає неминучі страшні наслідки байдужості української інтелігенції? (за допомогою гіпербол авторові вдається підсилити напруженість тексту, показати жахливість і неминучість зображеного майбутнього.)

-          Чи правдивим, на думку автора, є відображення історичних подій в українській історії? Що на це впливає? (Українці не «вчаться так, як треба», не мають власної думки, не знають своєї мови й історії.)

-          На які 5 важливих історичних і доленосних питань має знати відповідь кожен справжній українець? ( Хто ми? Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?)

-          Зачитайте рядки, в яких автор говорить про самобутність української держави, її культури? («Немає іншої Вкраїни…»)

-          За якої умови Україна може знову повернути собі колишню славу, стати незалежною державою? (Подивіться лишень добре,/ Прочитайте знову /Тую славу. /Та читайте/ Од слова до слова/», «Учітесь, читайте, /
І чужому научайтесь,/ Й свого не цурайтесь.»

-          Чи вірить Шевченко у можливості української інтелігенції? (Так, вірить, тому його гнівні промови та застереження щоразу змінюються проханням)

  1. 7.Робота за розділом таблиці «Прохання».

-          Зачитайте з тексту, з якими проханнями звертається ліричний герой до українців?

-          Кого Т. Шевченко називає братами? До чого він їх закликає? (братами називає усіх українців, названих в заголовку; найменшим братом – простий народ.)

-          Яким є фінал твору? Про що він свідчить? (Фінал оптимістичний, ліричний герой вірить у щасливе майбутнє рідної землі та закликає до єднання.)

-          Яку роль відіграє алегоричний образ матері? (Мати – берегиня роду - рідна земля - вільна та щаслива Україна)

  1. VII.Підсумок уроку.

1.Прийом «Мікрофон».

-          Чи можна стверджувати, що «Посланіє» є кодексом честі кожного українця, його морального вибору в усі часи? (Учні по черзі висловлюють свої думки щодо морального вибору кожної людини.)

2.Заключне слово вчителя.

У «Посланії» Т.Шевченка мовби підбито підсумок напружених роздумів і переживань щодо проблеми правди у ставленні до історичного минулого, сучасного і майбутнього України. Поет у своїй особі представив «громаду в сіряках» як народ, що має суспільні орієнтири й усвідомив себе політично, заперечивши тим самим думку про політичну незрілість української нації.

Виникає питання, чому Шевченко, розкривши жорстоку експлуататорську суть поміщицтва, викривлене виховання інтелігенції, усе ж закликає їх єднатися з народом, полюбити найменшого брата? Та тому, що він розумів: сворити вільну незалежну україну можна тільки завдяки єдності всіх соціальних сил суспільства, лише тоді, коли вищі верстви переймуться національною ідеєю. Цей висновок, зроблений майже два століття тому, актуальний і нині. Чи не правда?

  1. VIII.Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.

ІХ. Домашнє завдання.

Обов’язкове: Прочитати поеми «Катерина», «Наймичка».

За бажанням: Створити ілюстрації до текстів.

 

Тема. «І мертвим, і живим, і ненародженим…». Продовження теми «земляків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Засудження комплексу меншовартості.

Мета: ознайомити учнів із культурними й політичними чинниками, що спонукали Т. Шевченка до написання твору; поглибити вивчене про жанр послання; удосконалювати вміння виразно й усвідомлено читати ліричний твір, аналізувати його ідейно-художній зміст та визначати провідну думку; наголосити на значенні послання як програмного твору, в якому автор подає правдиву історію України і пропонує універсальний рецепт порятунку українців від комплексу меншовартості; розвивати інтерес учнів до образного слова; виховувати любов до України, її історії та культури, повагу до творів Т.Шевченка, бажання глибоко збагнути його спадщину, засвоїти подані уроки.

Теорія літератури: послання, афоризми.

Обладнання: портрет Т.Шевченка, «Кобзар», ілюстративний матеріал до послання.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. I.Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку.
  2. II.Оголошення теми і мети уроку.
  3. III.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя.«Переяславська осінь» Шевченка – так умовно називають ті дивовижно продуктивні «труди і дні» нашого генія, коли з’явилося послання. Цей вид поетичної творчості — один із найемоційніших. У Шевченка ж він — ще й найширший за аудиторією, призначенням: «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє». Що ж це за послання, яке дійсно пройшло через століття, дійшло до далеких нащадків, зовсім не втративши своєї актуальності,— дізнаємося сьогодні.

Зверніть увагу на дошку. Тут записані ключові слова і вирази: поводирі нації, українська політична і культурна еліта, національне минуле, сучасність, народ, соціальна і національна воля, історія України, рідна мова і культура, споконвічна проблема. Маючи опорні вислови, спробуйте передбачити тему уроку, обґрунтуйте свою думку.

  1. IV.Формулювання очікувань.
  • «Незакінчене речення – 1»: «Від цього уроку я очікую…»
  1. V.Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.Слово вчителя.  

14 грудня 1845 року в містечку В’юнище народився один з найвидатніших віршів української літератури — «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє».

   Як ви знаєте, у 1843 р. Шевченко здійснив першу подорож в Україну. Восени 1843 р. побував поет у Суботові, колишній резиденції Б.Хмельницького, змалював козацькі хрести на полях, збудовану гетьманом церкву і розриті москалями підземелля – залишки гетьманських палат. У 1844 р. в листі до Я. Кухаренка Шевченко писав : « Був я торік на Україні: був у Межигірського Спаса, і на Хортиці, і скрізь був, і все плакав. Сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями, щоб вони показилися».

       Поет усім єством відчув рабське становище українців,   сором повної національної неволі, ганьбу національної зради цілих поколінь.

Це був час інтенсивного світоглядного змужніння поета: «Я прозрівати став потроху», - каже Тарас Шевченко у вірші «Три літа». Йому відкрилася гірка правда про становище тогочасної України, про ту частину суспільства, яку ми називаємо інтелігенцією, елітою, поводирями нації («Кругом мене, де не гляну, не люди, а змії»), про нашу історію.

Страшне було те прозріння. Перебуваючи в Україні, Тарас Григорович пильно придивлявся до дворянської та різночинницької інтелігенції. Він прагнув пізнати її інтереси, духовні запити, рівень освіченості, ставлення до історичного минулого та сучасного життя трудового люду.
Виявилося, що більшість дворян — реакціонери. Вони були задоволені політикою самодержавства, вірні йому і зовсім байдужі до громадських справ свого краю, його минулого й сучасного. Їх цікавило тільки особисте збагачення, основним джерелом якого була нещадна експлуатація кріпосницьких селян,

своїх же земляків.
       Тарас Шевченко познайомився з багатьма представниками української інтелігенції. Він бачив, що й серед українських дворян були люди, які виступали проти царату, за звільнення селян. Серед цих освічених інтелігентів-патріотів можна назвати родину Тарновських (володіли маєтком у Качанівці), дослідника народної творчості Михайла Максимовича, Олександра Афанасьєва-Чужбинського, Миколу Костомарова, Опанаса Марковича, Миколу Гулака, «старого панича» поета Віктора Забілу, Євгена Гребінку і, звичайно ж, Пантелеймона Куліша. Як зазначає П. Зайцев: «В особі Куліша Шевченко вперше зустрів українця цілком новітнього типу, про який мріяв і якого шукав — справжнього українського патріота, що мав перед собою виразний ідеал розбудовування української культури і ширення української націона-льної свідомості».

Та частіше зустрічалися такі, які на словах здавалися щирими патріотами й народолюбцями, а насправді були жорстокими кріпосниками. Шевченкові ненависна як кріпосницька сутність тогочасного панства, так і його зрадницька поведінка щодо своєї нації.

Отже, освічені пани не стали національною елітою – розумом і совістю народу. Інтелігенція не стала проводирем нації.

Шевченко стає сам рятівником. Як справжній поводир, пророк, він пише до всіх, хто здатен чути… Пише «Послання…» - твір рідкісної емоційної напруги.

2. Виразне читання вголос послання «І мертвим, і живим...» вчителем і учнями.

3.«Мозковий штурм».

- Кому адресоване Шевченкове послання?

- Чому твір називають посланням? Пригадайте, який жанр називають посланням? Хто з письменників звертався до цього жанру? («Послання до єпископів» Іван Вишенський.)

  • Теорія літератури. Послання – це публіцистичний віршовий або прозовий твір, написаний у формі листа чи звернення до однієї чи декількох осіб. Ознаки послання: образ адресата; настанова на спілкування з ним автора; композиційно-стильова форма «зверненого слова. Адресат – той, кому адресується, посилається лист, телеграма і т. ін.; одержувач.

-З якою метою звертається поет до жанру послання? ( Щоб через пересторогу й прохання пробудити в українців почуття національної гідності і честі.)

- Епіграфом до твору стали рядки з біблійного послання Іоанна: «Хто каже: «Я люблю Бога», а ненавидить свого брата, той говорить неправду». На кого він натякає? (Якщо людина – істота Божа, то її потрібно любити так, як Бога. Шевченко натякає на панів, які говорять, що вони люблять народ і в той же час «деруть» з нього шкуру.)

- Чи є щось незвичайне в заголовку поезії? Про що ми з нього дізнаємося? На що вказує така детальна інформація про адресата звернення? (17 слів конкретизують призначення, вказується жанр твору та адресат, просторово-часові рамки.)

- Яким епітетом автор характеризує своє послання? (Дружнє.)

- Прочитайте ще раз назву твору. Поясніть, як ви її розумієте? Хто – «мертві», хто – «живі», хто – «ненароджені земляки»? (Варіант 1: «мертві» – предки, «живі» – сучасники поета; «неароджені» - майбутні покоління (можливо, ми). Варіант 2 (алегорія): «мертві» – українські поміщики-кріпосники, «живі» – інтелігенція; «ненароджені» - простий народ, «брати незрячі, гречкосії», поневолені, політично пасивні, не підготовлені до участі в суспільно-політичних змаганнях.)

- До кого із своїх сучасників звертається автор? (Конформованої частини української еліти.)

  • Словникова робота.

Конформізм — пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, безмовне схиляння перед авторитетами.

Еліта національна – найбільш підготовлена і згуртована меншість суспільства, його провідна верства, яка усвідомлює цілі, що стоять перед народом (нацією) і скеровує зусилля національної спільноти на їх досягнення.

- Що є спільним у посланні і поемі «Сон»? (Продовжується тема «земляків».)

4. Робота в групах ( аналіз порушених у творі проблем):

- Осуд національної байдужості.

- Ставлення до «свого» і «чужого», викриття лакейського схиляння перед чужоземним.

- Засудження конформізму (пристосуванства) значної частини української еліти.

- Критичний перегляд національної історії з метою уникнути помилок державотворення в майбутньому.

- Проблема правди і брехні, щирості та лицемірства.

5. Робота з текстом.

Виписати із твору слова, які стали афоризмами, крилатими висловами, прокоментуйте їх.

6. Метод «Акваріум».

  • Учитель запрошує групу учнів, яка працюватиме в « Акваріумі». Усі інші тільки слухають. Після закінчення виступів група займає свої місця, а учні-слухачі проаналізують почуте.

Для виконання завдання групі потрібно:

  • Ознайомитися вголос із завданням;
  • Обговорити його в групі , використовуючи метод дискусії;
  • Дійти спільного висновку за 3-5 хвилин.

Завдання. З’ясувати, що хотів сказати поет рядками:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь ,

й свого не цурайтесь.

1-й учень. Тарас Шевченко осудив тих співвітчизників, які цуралися свого, рідного, а натомість принесли з «чужого поля» лише пусті слова. Він гостро картає тогочасних панів, котрі захоплювалися іноземною (німецькою) наукою, « по німецькому показу» збиралися вивчати навіть свою мову й історію.

2-й учень. При цьому поет з повагою ставиться до мов і культур інших народів, але вважає обов’язком кожної людини знати рідну мову. А ще, думаю, йдеться про глибоке знання рідної культури й історії.

3-й учень. Поет закликає українців учитись «так, як треба», щоб у них була своя мудрість, але щоб вони вивчали й кращі здобутки світової науки та культури.

4-й учень. Від інших народів треба брати насамперед те, що не суперечить душі своєї нації і не притлумлює її і сторичної пам’яті.

Спільний висновок: поет дав безпомильний діагноз хвороби своєї нації – малоросійство. Він закликав шанувати передовсім своє, рідне, а з чужого переймати те, що має загальнолюдське значення.

  • Підсумок – метод ПРЕС.

Позиція. Почніть зі слів: «Я вважаю, що…» й оцініть роботу групи та озвучте свою точку зору.

-         Я погоджуюся з думкою групи. Вона була достатньо аргументована й доведена. Шевченко закликає нас добре вивчати свою історію, обстоювати власну правду у своїй хаті й обмінюватися духовними цінностями з іншими народами.

Обґрунтування. Починаючи словами: «Тому що…», наведіть докази, на яких ґрунтується ваша позиція.

-         Тому що бажано володіти багатьма мовами, знатися на культурах інших народів, щоб «чужому научатись» і щоб побачити своє в ширшому світлі. Патріотизм починається з любові до своєї мови, яка стоїть в одному ряду з поняттями рідний дім, батьківська хата, материнське тепло, Вітчизна.

Приклад. Продовжіть міркування словом «Наприклад…» та наведіть факти, що підтверджують вашу позицію.

-         Наприклад, ми вивчаємо англійську мову, при бажанні можемо й німецьку, й французьку та інші, але рідну, українську, зобов’язані знати досконало, бо це мова наших дідів, батьків, державна мова. На уроках історії дізнаємося про культуру, звичаї інших народів. Проте потрібно якнайбільше знати про традиції, культуру українців, бо це наше минуле, від якого залежить сучасне і майбутнє.

Висновки. Закінчіть висловлювання фразою «Отже…» й узагальніть свою думку, зробіть висновок, як жити українцям.

-         Отже, заповітом нам – сучасним – і наступним поколінням є слова Шевченка, що вже стали афоризмом:

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь ,

й свого не цурайтесь

  1. VI.Закріплення.

Бліц-опитування:

Як у «Посланії» виражені патріотичні та інтернаціональні мотиви? Наведіть відповідні цитати.

Що для поета означало любити Україну? (Боротися за волю народу, за побудову життя на нових засадах.)

Яке основне спрямування твору? (Викриття кріпосництва та лібералізму.)

Яке значення «Посланія» Т.Г.Шевченка для сучасних українців? (Вплив на формування національної свідомості українського народу, осуд комплексу меншовартості, утвердження демократичного розуміння історії України та її культурного процесу.)

  1. VII.Рефлексія.
  • «Незакінчене речення – 2»:

Мій успіх на сьогоднішньому уроці – це…

Найбільші труднощі я відчув (ла)…

Я не вмів (не вміла), а тепер умію…

  1. VIII.Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.
  2. IX.Домашнє завдання. Інструктаж до його виконання.

Обов’язкове: вивчити напам’ять уривок із «Посланія» Т.Шевченка.

За бажанням:

  • Написати твір-мініатюру на тему: «Відповідь Шевченкові уже народжених земляків»;
  • Порівняти змалювання панства у творах Т.Шевченка «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…»

Щодо проведення державної підсумкової атестації у закладах загальної середньої освіти в 2017/2018 навчальному році

Лист МОН № 1/9-185 від 27.03.18 року

Орієнтовні вимоги  до змісту атестаційних робіт для учнів 9 класу

Українська мова

Ефективною формою проведення державної підсумкової атестації з української мови в 9 класі є диктант, текст якого укладають учителі  та затверджує керівник  закладу освіти. При цьому на розсуд педагогів можуть  підбиратися декілька варіантів.

Під час підготовки варто враховувати тематику текстів, орієнтовно визначену в соціокультурній змістовій лінії навчальної програми.

За обсягом тексти диктантів повинні містити 160-170 слів.

Визначаючи кількість слів, ураховують як самостійні, так і службові частини мови.

На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту.

Вид роботи й назву тексту необхідно записати на дошці. 

Оформлення роботи

У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша ставиться штамп  закладу загальної середньої освіти, на ньому зазначається дата, наприклад: 01.06.2018 р. Підпис роботи починається на сьомому рядку титульної сторінки:

Робота
на державну підсумкову атестацію
з української мови за курс базової середньої освіти
учня (учениці) 9 класу
(прізвище, ім’я, по батькові у формі родового відмінка)

На другій сторінці на перших двох рядках записують вид роботи та назву тексту, наприклад:

Диктант
Джерело позитивних емоцій

Методика проведення диктанту традиційна, однак під час державної підсумкової атестації має певні особливості.

 Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, лексичного значення слів, правописних особливостей.

Після прочитання всього тексту читає перше речення,  учні уважно слухають. Далі це речення диктується для запису частинами, як правило, один раз. Після того, як учні запишуть речення, учитель читає його повністю з метою перевірки. Таким чином диктується кожне речення тексту.

Учитель обов’язково вказує місце  поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз, роблячи більш тривалі паузи  між реченнями  і   надаючи  змогу учням ретельно перевірити написане й виправити допущені помилки.

Текст потрібно диктувати виразно, відповідно до норм літературної вимови в такому темпі, щоб учні встигли вільно його записати.

Диктант оцінюється однією  оцінкою на основі таких критеріїв:

  • орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
  • повторювані помилки (в одному і тому ж слові, яке повторюється в диктанті кілька разів) вважаються однією  помилкою; однотипні помилки (на одне й те саме правило), але у різних словах вважаються різними помилками;
  • розрізняють "грубі" помилки й  "негрубі" (винятки з усіх правил; написання великої букви в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменника з прийменниками; заміна одного розділового знака іншим; заміна українських букв російськими, випадки, коли замість одного знака поставлений інший; випадки, що вимагають розрізнення не і ні – у сполученнях не хто інший, як…; не що інше, як…; ніхто інший не…, ніщо інше не…;  пропуск одного зі сполучуваних розділових знаків або порушенні їх послідовності;
  • орфографічні та пунктуаційні помилки  на правила, що не включено до шкільної програми, виправляють, але не  враховують. Також не вважають за помилку неправильну передачу так званої авторської пунктуації;
  • за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал.

Нормативи оцінювання диктанту

Бали Кількість помилок Бали Кількість помилок
1 15-16 і більше 7 4
2 13-14 8 3
3 11-12 9 1+1(негруба)
4 9-10 10 1
5 7-8 11 1(негруба)
6 5-6 12 -

Українська література

Державна підсумкова атестація з української літератури в  9 класі проводиться у формі тестування.

Тривалість виконання завдання в письмовій формі - 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).

Учитель визначає варіанти тестів для кожного учня на власний розсуд, але так, щоб учні за сусідніми партами не виконували однакові варіанти.

Кожен тест рекомендується складати з 25 завдань різної форми.

Завдання 1-16  з вибором однієї правильної відповіді містить чотири  або п’ять  варіантів відповідей, з яких одна правильна.

У завданнях 17–20 дев’ятикласники мають установити відповідність між елементами лівої та правої колонок та вписати літери в клітинки.

Чотири завдання відкритої форми з короткою відповіддю (завдання 21-24) передбачають уписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення.

Завдання 25 передбачає написання розгорнутої відповіді на запропоноване запитання. Учні повинні надати  вичерпну відповідь, сформулювати і прокоментувати проблему, порушену в художньому творі, позицію автора, зазначити, чи погоджується вони з такою позицією, й аргументувати свою думку. Виконуючи завдання, вони мають надати вичерпну відповідь на запитання, але уникати розлогих вступів, переказування тексту твору чи детальної характеристики героїв. Обсяг відповіді 100-200 слів.

Опубліковано в Нормативні документи
Сторінка 6 із 6