K2 Content

Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2020

Оцінювати можна в синхронному або асинхронному режимі.

Синхронний режим – це більш об’єктивне оцінювання, але воно вимагає відповідного технічного забезпечення у вчителя та всіх учнів.

Залишається ризик технічних збоїв під час виконання окремими учнями завдання, тому слід застосовувати індивідуальний підхід та передбачити можливість повторного виконання тесту (контрольної, самостійної роботи тощо).

У синхронному режимі учні можуть:

  • виконувати тести на платформах Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо за вибором вчителя та з урахуванням можливостей учня;
  • виконувати письмові роботи, у тому числі диктанти, із використанням відеоінструментів Skype, Zoom тощо;
  • брати участь в усних формах контролю (усний переказ, читання напам’ять вірша та прозових текстів, презентація та захист проєктів тощо) із використанням відеоінструментів Skype, Zoom індивідуально або в групах;
  • брати участь в онлайн-семінарах та онлайн-форумах із використанням відеоінструментів Skype, Zoom або в чатах на платформах дистанційного навчання (наприклад, Moodle) у закритих групах Facebook та ін.;

Асинхронний режим більш гнучкий, учні можуть виконувати завдання у зручний час, але він менш об’єктивний.

Тому МОН рекомендує налаштувати опцію проходження тесту один раз та обмежити час на виконання завдання, встановити термін для здачі тесту (контрольної, практичної або самостійної роботи тощо), повідомляти результати індивідуально після здачі робіт всіма учнями.

Якщо треба, вчитель може провести додаткове усне опитування учнів телефоном або через відеозв’язок.

В асинхронному режимі учні можуть:

  • виконувати завдання на одній з платформ (Googleclassroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя);
  • виконувати письмові роботи у текстових редакторах (Word та ін.) або узошитах та надсилати вчителю файли з виконаними завданнями електронною поштою, в один із месенджерів (Viber, WhatsApp, Facebook тощо) або іншими засобами поштового зв’язку (за відсутністю технічних засобів навчання або доступу до мережі Інтернет);
  • писати диктанти з використанням аудіо або відеозаписів, створених та надісланих вчителем;
  • знімати на відео або записувати аудіо усних відповідей та надсилати файли вчителю засобами електронного зв’язку тощо.

Результати оцінювання МОН радить повідомляти учням так: 

  • фіксувати в електронному щоденнику, якщо такий є,
  • надсилати дитині індивідуально через смс, електронну пошту, месенджери тощо.

Оприлюднення списку оцінок для всього класу є неприпустимим.

Про те, яким способом оцінюватимете вчитель клас, батьків та учнів слід повідомити заздалегідь, або оприлюднити це на сайті школи.

Поточне оцінювання вчителі можуть здійснювати в усній і письмовій формах: тестування, практичні, контрольні, діагностичні роботи, дослідницькі та творчі проєкти, есе, усні співбесіди та опитування тощо.

Кількість робіт для такого оцінювання під час дистанційного навчання варто оптимізувати, щоб не перевантажувати дітей.

Тематичне, семестрове та річне оцінювання можна проводити віддалено, з використанням цифрових технологій.

Якщо з навчального предмета не передбачені тематичні підсумкові роботи, підсумкову оцінку можна поставити за результатами поточного оцінювання.

Учні, які не мають результатів поточного оцінювання з об’єктивних причин, можуть бути оцінені за результатами проведення семестрової контрольної роботи.

МОН рекомендує запровадити гнучкий графік проведення підсумкових контрольних робіт за ІІ семестр, загальна тривалість якого має становити не менше двох тижнів.

У міністерстві радять попередньо надіслати учням графік проведення всіх видів оцінювання, у якому буде зазначатися:

  • форма та вид оцінювання з кожного навчального предмета;
  • необхідні для цього ресурси;
  • дата та тривалість проведення оцінювання (для синхронного режиму);
  • дата та час розміщення завдань, кінцевий термін та спосіб їх подання (для асинхронного режиму).

Учитель має отримати зворотній зв’язок від усіх учнів, чи вони ознайомилися з ним, чи можуть технічно виконати та надіслати завдання у визначений термін.

Якщо хтось з учнів не може це зробити, слід передбачити для них інший спосіб.

Учнів 4-х та 9-х класів у 2019-2020 навчальному році звільнили від державної підсумкової атестації (ДПА), тому у документах про освіту робиться запис «звільнений(а)».

Для учнів 1-2-х класів, а також 3-х пілотних класів НУШ, застосовується формувальне та підсумкове (завершальне) оцінювання через спостереження за поведінкою учнів в різних видах діяльності та відстеження динаміки успішності виконання ними навчальних завдань.

Навчальні та творчі роботи учнів систематизуються у портфоліо, яке використовується під час оцінювання для відстеження навчального поступу учнів. Спостереження ведеться учителем протягом року.

Для учнів 2-х класів та 3-х пілотних класів НУШ рекомендовано надсилати завдання для проведення діагностичних робіт, які виконуються учнями на роздрукованих бланках, у зошитах або на окремих аркушах.

Результати виконаних робіт фотографують та надсилають вчителеві електронною поштою, одним із месенжерів (Viber, Facebook, WhatsApp тощо) або звичайною поштою.

Діагностичні роботи можуть також створюватися вчителем та виконуватися учнями на одній з платформ дистанційного навчання (Googleclassroom, Naurok, Moodle та ін. за вибором вчителя).

Самооцінювання є невід’ємною складовою формувального оцінювання, тому до завдань, які надсилає вчитель дітям для виконання, бажано додавати завдання для самооцінювання за тією шкалою, яка вже знайома учням та застосовувалась раніше.

Завдання, підготовлені вчителем за допомогою електронних засобів, можуть містити інструмент для самооцінювання учнів в ігровій формі, що сприятиме підвищенню мотивації учнів до їх виконання.

Опубліковано в оцінювання
Неділя, 19 квітня 2020 20:02

Усе про сучасний урок

Відповідно до ролі, яка відводиться вчителю і учню, сьогодення висуває нові вимоги до уроку, який має реалізовувати компетентнісний підхід у навчанні, розв’язуючи конкретні завдання, зокрема:

  •        підвищувати рівень умотивованості учнів: учень має чітко усвідомлювати, для чого йому потрібні чи будуть потрібні знання, отримані з того чи іншого навчального предмета, але відповідно до вікових особливостей це усвідомлення приходить тільки у старших класах, і то не завжди, тому вчитель протягом навчального процесу має звертати увагу на практичну значущість отриманих знань і навичок;
  •        використовувати набутий учнями суб’єктивний досвід, бо саме навчання через власний життєвий досвід краще усвідомлюється і залишається у довгостроковій пам’яті;
  •        ефективно та творчо застосовувати на практиці опановані знання і досвід;
  •        формувати в учнів навички здобувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел, при цьому навчити знаходити не просто інформацію у готовому вигляді, а вчитися здобувати її, використовуючи кілька джерел, аналізуючи поданий у них матеріал;
  •        чітко й оптимально організовувати кожний крок, що в результаті призведе до найбільш активного усвідомлення навчального матеріалу;
  •        підвищувати рівень самоосвітньої та творчої активності учнів, саме через самостійність відбувається свідоме оволодіння знаннями;
  •        створювати умови для інтенсифікації навчально-виховного процесу;
  •        формувати моральні цінності особистості;
  •        розвивати соціальні й комунікативні здібності учнів;
  •        створювати ситуації успіху: чим більше учень усвідомлює свою значущість у навчальному процесі, чим більше його залучення у навчальний процес як особистості, тим кращий результат навчання;
  •        організовувати ненав’язливі контроль, самоконтроль та взаємоконтроль за процесом навчання: яким би самостійним не був учень, форми контролю мають бути обов’язково, але в різних варіаціях; без належного контролю через певний час можливе зниження успішності учнів, бо умотивованість навчання без перевірки досягнень поступово може йти на спад.

Вимоги до сучасного уроку

1. Структура уроку.

  •        учитель чітко має визначити мету й основні завдання уроку;
  •        визначення типу уроку, з огляду на зміст навчального матеріалу (його складності, необхідності формування навичок тощо), визначення органічного зв’язку усіх складників уроку;
  •        зв’язок сьогоднішнього уроку з попереднім і закладення перспективи на наступний, тобто підготовка системи уроків, а не кожного окремого уроку;
  •        обрання оптимальних методів навчання і закріплення нового матеріалу, з огляду на мету і пізнавальні завдання уроку;
  •        визначення оптимального обсягу домашнього завдання з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, а також форма звіту.

2. Підготовка й організація уроку:

  •        підготовка й використання наочного та роздавального матеріалу, зокрема із застосуванням інформаційних і інтерактивних технологій:
  •        визначити і підготувати завдання, які учні можуть виконувати самостійно під керівництвом вчителя;
  •        використовувати контроль і самоконтроль учнів під час виконання домашніх завдань, перевірку і самоперевірку після виконання ними завдання;
  •        обов’язкове виокремлення складних моментів нової теми, продумування алгоритму їх пояснення.

3. Зміст уроку та процесу навчання.

  •        зміст уроку має сприяти розвитку в учнів пізнавальних процесів, таких як сприйняття, пам’яті, уваги, мислення, мовлення, а не просто запам’ятовуванню навчального матеріалу;
  •        формування найкращих якостей особистості школярів, а саме акуратності, дисциплінованості, ініціативності тощо;
  • мотивування позитивного ставлення учнів до навчання.

4. Техніка проведення уроку:

  •        певний темп і ритм уроку, який може відрізнятися в окремо взятому класі в залежності від темпераменту і психотипу учнів;  
  •        сприятливий психологічний клімат на кожному уроці, а саме доброзичливе ставлення учнів один до одного, бажання і сміливість висловлювати власну думку на проблему, навіть нестандартну, готовність вчителя прийти на допомогу учневі;
  •        взаємодія вчителя і учнів, що перетворюється на творчу співпрацю, педагогічний такт у будь-якій ситуації;
  •        урізноманітнення видів діяльності учнів, що змушує їх бути активними учасниками навчально-виховного процесу;
  •        підтримання інтересу учнів до уроку.
Опубліковано в Методичні рекомендації


ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ ДЛЯ 5-11 КЛАСІВ

  • Мета формувального оцінювання - не перевірка і контроль, а встановлення зворотного зв'язку вчителя з учнями. Воно передбачає надання учням підтримки, допомоги, відзначення їх успіхів, аналізу помилок, планування подальшої роботи.

ЗАСТОСУВАННЯ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ НА УРОЦІ

  • визначення учнями цілей навчання (на основі теми уроку, вчитель допомагає учням визначити цілі)
  • забезпечення учителем зворотного зв’язку
  • організація активної та інтерактивної участі учнів під час власного процесу пізнання та обговорення його результатів
  • забезпечення умов за яких учні будуть знати і розуміти критерії оцінювання до початку роботи над завданням
  • на цьому етапі відбувається організація рефлексії – учні аналізують наслідки та процес власної роботи, оцінюють результати роботи за відповідними техніками
  • коригування навчальної діяльності з урахуванням одержаних результатів оцінювання

У системі особистісно зорієнтованого навчання за результатами стандартизованого і формувального оцінювання учитель повинен:

  • зробити аналіз помилок (виявити проблеми і потреби кожного учня);
  • дати правильний зворотний зв’язок (заохотити, спрямувати, мотивувати);
  • на основі аналізу підготувати індивідуальні диференційовані завдання учням.

ЗВОРОТНИЙ ЗВЯЗОК

  • Формувальне оцінювання – «безперервний потікзворотного зв'язку з учнями», «слушні коментарі та   зрозумілі пропозиції, які допомагають учневі усвідомити власні прогалини в знаннях так, щоб він накопичив достатньо інформації для просування вперед.»
  • Формувальне оцінювання – це цілеспрямований безперервний процес спостереження за навчанням та вихованням учня.
    • Формувальне оцінювання використовують з метою покращення процесу навчання з урахуванням виявлених потреб учнів.
    • Формувальне оцінювання використовують у повсякденній практиці (поурочно, щоденно) у формі, прийнятній для учнів та вчителя.
    • Формувальне оцінювання «неформальне», здебільшого «безоцінне».
    • Формувальне оцінювання - елемент особистісно зорієнтованого та компетентнісно зорієнтованого навчання/уроку.
    • Формувальне оцінювання передбачає оцінювання згідно з критеріями і зворотний зв'язок.
    • Упродовж навчального дня педагог встановлює зворотний зв’язок із учнем, щоб забезпечити педагогічний супровід процесу формування поведінки, ціннісних орієнтирів та установок школяра.
    • Зворотний зв’язок своєчасно і точно описує сильні та слабкі сторони учня, а також містить пропозиції щодо подальшої навчальної та розвивальної діяльності.
    • Учня залучають до процесу оцінювання самого себе та однокласників, щоб развинути його вміння ставити перед собою цілі й на цій основі оцінювати свої навчальні досягнення, поведінку, а також підвищувати мотивацію до навчання.
    • Учні набагато частіше потребують не стільки оцінки в балах, скільки повідомлення про те, які частини завдання виконані добре, а які потребують удосконалення.
    • Важливо якомога частіше давати учням зворотний зв’язок: відзначати успіхи, щоб зберігати мотивацію, надавати поради про те, що потребує додаткового опрацювання, хвалити за помилки, якщо вони виявлені самим(ою) учнем/ученицею
    • Доцільно застосовувати методи самоперевірки, а також взаємної перевірки учнів, надаючи їм критерії оцінювання та створюючи середовище коментування робіт (наприклад, у сервісах Google: документах, презентаціях, блогах тощо).
    • Виконані роботи доцільно супроводжувати зворотним зв’язком у вигляді коментарів і виставлених балів відповідно до критеріїв оцінювання.

Техніки формувального оцінювання для надання зворотного зв'язку

  • письмові та усні коментарі
  • Google-тести з коментарями
  •  метод «Вимірювання температури»
  •  метод «Сендвіч»: комплімент – рекомендація –   комплімент
  • метод «Три чернетки» (взаємооцінювання)
  • метод «2 зірки і побажання» (взаємооцінювання)
  •  метод «Конференція 1 на 1»
  •  спостереження
  •  опитувальники-блискавки
  • щоденники / журнали
  •  самооцінювання (дати дитині критерії, ключ, модельну відповідь)

СЛОВЕСНЕ ОЦІНЮВАННЯ

1. Якщо учень відповів правильно:

  • підкреслюємо, що саме у відповідібуло найбільш вдалим: «вичерпно описано….», «зв’язно, аргументовано викладено…»

2. Якщо учень відповів з помилками:

  • спочатку вказуємо, що сказано учнем правильно
  • потім вказуємо, де були неточності, використовуючи такі вислови:
  • «тут … було не зовсім точно», «уточни», «спробуй ще раз», «згадай», «як це можна сказати по-іншому»,«ти так вважаєш, а як думають інші»
  • ставимо уточнювальні питання:
  • «Як?», «Яким способом?»
  • не поспішаємо підказувати, даємо учневі час пдумати
  • пропонуємо способи уникнення помилок у майбутньому: кажемо, яке правило треба повторити, що можна прочитати про…, який ролик переглянути про …

3. Якщо учень відповів неправильно:

  • кажемо «ти був на правильному шляху, коли…», «ти міркував у правильному напрямку, коли», «ти так вважаєш, а як думають інші»
  • пропонуємо способи уникнення помилок у майбутньому: яке правило треба повторити, що можна прочитати про…, який ролик переглянути…

НЕ МОЖНА

  • Оцінювати усну відповідь словами «добре - погано» або «правильно-неправильно», не пояснюючи, що саме учень сказав неправильно і що треба зробити, щоб згодом відповідати правильно.
  • Казати «неправильно» і зразу запитувати: «Хто знає, як правильно?»
  • Казати: «От ти не знаєш, а [Іринка, Петрик, увесь клас] знає!»
  • Ставити учневі 2-3 питання підряд.
  • Вимагати негайної відповіді, не даючи часу на обдумування(10-15 секунд).
  • Іронізувати, насміхатися, принижувати…

НЕ БАЖАНО

  • Ставити закриті запитання
  • Запитувати: «У кого є запитання?» (краще сазати : «Які є запитання?») Уживати конструкції «Так…, але…»

ТЕХНІКИ ФОРМУВАЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Сигнали рукою

  • Учитель просить учнів показувати сигнали, що позначають розуміння або нерозуміння матеріалу (у ході пояснення понять, принципів, процесу тощо).
  • Попередньо потрібно домовитися з учнями про використання таких сигналів:
  • Я розумію _______ і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору).
  • Я все ще не розумію _________ (великий палець руки спрямовано в сторону).
  • Я не зовсім упевнений у _________(помахати рукою).
  • Після ознайомлення із сигналами учитель опитує учнів кожної групи:
  • Що саме Ви не зрозуміли?
  • У чому відчуваєте невпевненість?
  • Що ви зрозуміли й можете пояснити?
  • За результатами отриманих відповідей учитель приймає рішення про повторне вивчення, закріплення теми або продовження вивчення тем за програмою

Світлофор

  • У кожного учня є картки трьох кольорів світлофора. Учитель просить учнів показувати карткою відповідного кольору розуміння (зелений), неповне розуміння (жовтий), нерозуміння (червоний) матеріалу. Після сигналу учитель з’ясовує, що зрозуміли, а що не зрозуміли?

Шкала

  • Напишіть 3-5 тверджень, які не є ні правильними, ні помилковими, і попросіть оцінити їх за шкалою від 1 до 5, де 1 – не згоден, 5 – повністю згоден. Якщо учні працюють в парах, попросіть їх порівняти і обговорити результати.

Картки

  • Після вивчення нової теми роздайте учням невеликі щільні картки. Попросіть їх з одного боку написати, що вони зрозуміли (основну думку, 2-3 пропозиції), з іншого – що залишилося незрозумілим. Зберіть картки і проаналізуйте відповіді. За певних умов картки можна не підписувати.

Картки з відповідями

  • Кожному учню необхідно мати набір карток з номерами, зазвичай 1, 2, 3, 4. Ви зачитуєте питання і варіанти відповіді з номерами, учні піднімають картку з номером відповіді, яку вони вважають правильною.

Перевірити один одного

  • Учні працюють в парах або групах, по черзі відповідаючи на складені вчителем питання. Вчитель спостерігає за їх роботою, при необхідності виправляє і допомагає. Питання, що викликали найбільші труднощі, можна в кінці заняття ще раз обговорити з усім класом.

Вихідний квиток

  • Після вивчення нового матеріалу ви ставите кілька питань з теми, пропонуючи на вибір кілька правильних відповідей. Учні можуть відповідати за допомогою карток з номерами (піднімають картку з номером 1, якщо правильний перший варіант, картку з номером 2, якщо правильний другий варіант). Ті, які відповіли правильно на питання, пересідають на задні парти класу і виконують наступне завдання. Ті, хто відповіли неправильно, сідають ближче до вчителя і той пояснює їм складні моменти, і знову ставить запитання. Ті, хто відповіли правильно – пересідають на задні парти. Решта пересуваються ближче до вас. Так працюєс, поки всі не засвоять тему.

Дві зірки й побажання (взаємооцінювання)

  • Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів, творів, есе. Учитель пропонує перевірити роботу однокласника. Коли учні коментують роботи один одного, вони не виставляють оцінки, а вказують на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує доопрацювання – «побажання»

Однохвилинне есе

Техніка, яка використовується з метою представлення учнями зворотного зв’язку про вивчене з теми. Для написання есе вчитель може поставити такі запитання: Що найголовніше ти дізнався сьогодні? Які питання залишилися для тебе незрозумілими?

Вимірювання температури

Метод використовують для виявлення того, наскільки учні правильно виконують завдання. Для цього діяльність учнів призупиняється запитанням: «Що ми робимо?». Відповідь на поставлене запитання – демонстрація розуміння завдання або процесу його виконання. У разі роботи в парах або групах учитель просить пару або групу продемонструвати процес виконання завдання. Інші спостерігають

Мовні зразки (підказки)

Учитель періодично дає учням мовні зразки (вислови, підказки),які допомагають будувати відповідь.

Наприклад:

  • Основною ідеєю (принципом, процесом) є _____, тому що_______

Трихвилинна пауза

Учитель надає учням трихвилинну паузу, яка дає можливість учням обдумувати поняття, ідеї уроку, пов’язати з попереднім матеріалом, знаннями, досвідом, а також визначитися із незрозумілими моментами.

  • Я змінив/змінила своє ставлення до….
  • Я дізнався/дізналася більше про….
  • Я здивувався/здивувалася тому, що…
  • Я відчув/відчула… Я ставився/ставилася до …

Тижневий звіт

У кінці навчального тижня кожному учневі пропонується дати відповіді на запитання:

  • Чому я навчився за тиждень?
  • Що для мене залишилося нез’ясованим?
  • Які запитання я б поставив учням, якби був учителем?
Опубліковано в Методичні рекомендації

▪Prometheus https://prometheus.org.ua/
▪EdEra https://www.ed-era.com/
▪edX https://www.edx.org/
▪Coursera https://www.coursera.org/
▪Matific https://www.matific.com/ua/uk/home/
▪Khan Academy https://www.khanacademy.org/
▪Доступна освіта https://dostupnaosvita.com.ua/
▪iLearn https://ilearn.org.ua/
▪Be Smart https://besmart.study/
▪ЗНО-ОНЛАЙН https://zno.osvita.ua/
▪Відкритий Університет Майдану https://vum.org.ua/
▪Codecademy https://www.codecademy.com/
▪Duolingo https://uk.duolingo.com/
▪Lingva.Skills https://lingva.ua/
▪Hogwarts is here http://www.hogwartsishere.com

Опубліковано в ОНЛАЙН-ІНСТРУМЕНТИ