Фільтрувати матеріали за датою: грудня 2020

Відповідно до пунктів 27, 28, 30 Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373 (зі змінами) затверджено професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)», що додається.

Опубліковано в Матеріали МОНУ

Список учасників (додаток 17 до наказу управління освіти і науки ТМРвід 23.10.2020 № 305)

№ з/п Прізвище та ім’я учасника/учасниці Назва   закладу освіти
17/1 Зуляк Галина ТУГ ім.І.Франка
17/2 Гарматюк Любов ТУГ ім.І.Франка
17/3 Балабан Галина ТУГ ім.І.Франка
17/4 Чіпак Юлія ТНВК ШПЛ № 2
17/5 Лобас Надія ТНВК ШПЛ № 2
17/6 Коцюруба Ірина ТСШ І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/7 Сагайдак Вероніка ТСШ І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/8 Мужилівська Ольга ТСШ І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/9 Гунтик Ольга ТСШ І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/10 Петрокушин Руслана ТСШ І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/11 Гандзій Наталя ТСШ І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/12 Канак Валентина ТСШ І-ІІІ ст. № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/13 Климко Оксана ТЗОШ   І-ІІІ ст. № 4
17/14 Семенець Галина ТЗОШ   І-ІІІ ст. № 4
17/15 Сватенко Вікторія ТЗОШ   І-ІІІ ст. № 4
17/16 Жук Тетяна ТСШ І-ІІІ ст. № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/17 Киянчук Ольга ТСШ І-ІІІ ст. № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/18 Стецик Наталія ТСШ І-ІІІ ст. № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/19 Кольба Валентина ТНВК ШЛ № 6 ім. Н. Яремчука
17/20 Луканюк Марія ТСШ І-ІІІ ст. № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/21 Пошпур Марія ТСШ І-ІІІ ст. № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/22 Козак Ольга ТСШ І-ІІІ ст. № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/23 Михайлів Петро ТСШ І-ІІІ ст. № 7 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/24 Бараннікова Галина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 8
17/25 Огороднік Руслана ТЗОШ І-ІІІ ст. № 8
17/26 Антонів Юлія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 10
17/27 Васютинська Ольга ТЗОШ І-ІІІ ст. № 10
17/28 Григор’єва Лариса ТЗОШ І-ІІІ ст. № 11
17/29 Марчук Ольга  ТЗОШ І-ІІІ ст. № 11
17/30 Кавецька Світлана  ТЗОШ І-ІІІ ст. № 11
17/31 Перейма Людмила ТЗОШ І-ІІІ ст. № 11
17/32 Дика Надія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 11
17/33 Демида Катерина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 11
17/34 Фурман Ганна ТЗОШ І-ІІІ ст. № 13 ім. А. Юркевича
17/35 Дідук Галина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 13 ім. А. Юркевича
17/36 Антонюк Наталія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 13 ім. А. Юркевича
17/37 Січкарик Ірина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 13 ім. А. Юркевича
17/38 Сольник Наталія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 14 ім. Б.Лепкого
17/39 Загребельна Оксана  ТНВК ШМЛ № 15
17/40 Очеретнюк Ірина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 16 ім.В.Левицького
17/41 Савінцева Людмила ТЗОШ І-ІІІ ст. № 16 ім.В.Левицького
17/42 Базунова Руслана ТЗОШ І-ІІІ ст. № 16 ім.В.Левицького
17/44 Балящук Марія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 16 ім.В.Левицького
17/45 Качанова Ірина  ТЗОШ І-ІІІ ст. № 16 ім.В.Левицького
17/46 Мариновська Ольга ТЗОШ І-ІІІ ст. № 16 ім.В.Левицького
17/47 Синьовська Марія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 16 ім.В.Левицького
17/48 Думанська Ольга ТЗОШ І-ІІІ ст. № 16 ім.В.Левицького
17/49 Левицька Тетяна  ТСШ І-ІІІ ст. № 17 з поглибленим вивченням іноземних мов ім. В. Вихруща
17/50 Комащук Марія ТСШ І-ІІІ ст. № 17 з поглибленим вивченням іноземних мов ім. В. Вихруща
17/51 Ониськів Леся ТСШ І-ІІІ ст. № 17 з поглибленим вивченням іноземних мов ім. В. Вихруща
17/52 Патряк Лариса ТСШ І-ІІІ ст. № 17 з поглибленим вивченням іноземних мов ім. В. Вихруща
17/53 Жизномірська Ірина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 18
17/54 Бойко Оксана ТЗОШ І-ІІІ ст. № 19
17/55 Дрозд Ольга ТЗОШ І-ІІІ ст. № 19
17/56 Ходякова Тетяна ТЗОШ І-ІІІ ст. № 19
17/57 Федорович Галина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 19
17/58 Скушка Олеся ТЗОШ І-ІІІ ст. № 19
17/59 Дудяк Олександра ТЗОШ І-ІІІ ст. № 19
17/60 Колодійчук Євгенія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 20 ім. Р.Муляра
17/61 Назарко Надія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 20 ім. Р.Муляра
17/62 Кучерук Світлана ТЛ № 21 – СМШ ім. І. Герети
17/63 Яшкін Руслана ТЛ № 21 – СМШ ім. І. Герети
17/64 Писуляк Наталія ТЛ № 21 – СМШ ім. І. Герети
17/65 Рудницька Оксана ТЛ № 21 – СМШ ім. І. Герети
17/66 Марункевич Наталія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 22
17/67 Сеник Любов ТЗОШ І-ІІІ ст. № 22
17/68 Пиріг Анна ТЗОШ І-ІІІ ст. № 22
17/69 Чернецька Олена ТЗОШ І-ІІІ ст. № 22
17/70 Лозинська Ірина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 22
17/71  Олійник Марія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 23
17/72 Заяць Ірина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 23
17/73 Тарасюк Лариса ТЗОШ І-ІІІ ст. № 23
17/74 Палкова Зоряна ТЗОШ І-ІІІ ст. № 23
17/ 75 Кліщ Марія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 23
17/76 Коцяба Віра ТЗОШ І-ІІІ ст. № 23
17/77 Клос Ірина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 24
17/78 Фляк Наталія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 24
17/79 Пилипишин Наталія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 24
17/80 Дужа Надія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 25
17/81 Галенда Галина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 25
17/82 Кавецька Наталія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 26 ім. Д.Заплітного
17/83 Бей Галина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 26 ім. Д.Заплітного
17/84 Бережинська Антоніна ТЗОШ І-ІІІ ст. № 26 ім. Д.Заплітного
17/85 Ножак Людмила ТЗОШ І-ІІІ ст. № 26 ім. Д.Заплітного
17/86 Йордан Леся ТЗОШ І-ІІІ ст. № 26 ім. Д.Заплітного
17/87 Когут Валентина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 27 ім. В.Гурняка
17/88 Смертіна Олена ТЗОШ І-ІІІ ст. № 27 ім. В.Гурняка
17/89 Мойсеєва Юлія  ТЗОШ І-ІІІ ст. № 27 ім. В.Гурняка
17/90 Вальчак Ганна  ТЗОШ І-ІІІ ст. № 27 ім. В.Гурняка
17/91 Бойко Галина ТЗОШ І-ІІІ ст. № 27 ім. В.Гурняка
17/92 Мельничук Надія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 28
17/94 Колісник Наталія ТЗОШ І-ІІІ ст. № 28
17/95 Пасічник Світлана ТЗОШ І-ІІІ ст. № 28
17/96 Гіль Оксана ТЗОШ І-ІІІ ст. № 28
17/97 Миколів Лариса ТСШ І-ІІІ ст. № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/98

Петришин Лілія

ТСШ І-ІІІ ст. № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/99

Кропельницька Тетяна

ТСШ І-ІІІ ст. № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов
17/100 Ваврик Ольга ТГ № 30
17/101 Волошина Галина ТГ № 30
17/102 Кунцьо Надія  ТТЛ
17/103 Мельник Марія Гімназія «Гармонія»
17/104 Простакова Наталія ТПЛ спортивного профілю
17/105 Галатюк Ольга Кобзарівська ЗОШ І-ІІІ ст.
17/106 Процик Богдана Кобзарівська ЗОШ І-ІІІ ст.
17/107 Джуль Ганна Кобзарівська ЗОШ І-ІІІ ст.
17/108 Кошин Любов Чернихівська ЗОШ І – ІІІ ст.
17/109 Бурич Марія Чернихівська ЗОШ І – ІІІ ст.
17/110 Бугійчик Наталія Котівська ЗОШ І-ІІ ст.
Опубліковано в СЕРТИФІКАТИ
Вівторок, 29 грудня 2020 16:44

Літературний календар на 2021 рік

175 років із часу першого видання “Історії Русів” славістом Осипом Бодянським (1846);

15 січня – 150 років із дня народження Агатангела Кримського (1871–1942), вченого, академіка, сходознавця, філолога, письменника, історика, перекладача, репресованого; 

23 січня – 130 років із дня народження Павла Тичини (1891–1967), поета, перекладача, громадського та державного діяча;

25 лютого – 150 років із дня народження Лесі Українки (справжнє ім’я та прізвище – Лариса Косач-Квітка) (1871–1913), письменниці, перекладачки, однієї з центральних постатей національної культури;

14 травня – 150 років із дня народження Василя Стефаника (1871–1936), письменника, громадського та політичного діяча, однієї з головних постатей культурного та суспільно-політичного життя України;

12 липня – 100 років із дня народження Олександра Мельничука (1921–1997), вченого, мовознавця, академіка;

17 липня – 150 років із дня народження Філарета Колесси (1871–1947), етнографа, фольклориста, композитора, музикознавця, вченого, академіка;

6 листопада – 210 років із дня народження Маркіяна Шашкевича (1811–1843), письменника, громадського і культурного діяча, члена “Руської трійці”;

5 грудня – 90 років із дня народження Григора (справжнє ім’я – Григорій) Тютюнника (1931–1980), письменника, перекладача, педагога;

6 грудня – 150 років із дня народження Миколи Вороного (1871–1938), письменника, перекладача, режисера, актора, громадського та політичного діяча, репресованого;

7 грудня – 210 років із дня народження Миколи Устияновича (1811–1885),  письменника, священика, громадського діяча;

18 грудня – 90 років із дня народження Михайлини Коцюбинської (1931–  2011), літературознавиці, перекладачки;

21 грудня – 220 років із дня народження Тимка Падури (справжнє ім’я та прізвище – Томаш Падура) (1801–1871), поета, композитора, торбаніста, автора української та польської пісні “Гей, соколи”; 

Опубліковано в Календар філолога

       Розвиток педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури в компетентнісному методичному просторі міста Тернополя відбувається в інтегративній системі, яка складається із взаємоузгоджених структурно-змістових елементів, що взаємодіють у діяльнісно-творчому, індивідуально-особистісному та акмеологічному аспектах з метою досягнення таких прогнозованих результатів, як:

  • підвищення мотивації до саморозвитку, самоменеджменту, самопрезентації;
  • створення траєкторій професійного успіху педагогів;
  • поява нових компонентів навиків успішного вирішення професійних проблем,
  • створення інноваційних індивідуальних моделей концепцій методичної творчості педагогів.

Важливими компонентами системи є структурно-змістові, інформаційно-організаційні, коригувально-консультаційні, діяльнісно-творчі, науково-методологічні заходи, покликані забезпечити неперервність, випереджувальність, варіативність, мобільність професійно-особистісного зростання вчителя-словесника за індивідуальною освітньою траєкторією.

Нормативно-правове підґрунтя викладання мови й літератури в системі базової освіти школяра забезпечують інформаційно-організаційні заходи. Зокрема на вебінарі з теми «Філологічна валіза українського словесника на початок 2020/2021 навчального року», що відбувся 18 серпня 2020 року. Учителів-словесників ознайомлено з документами, які регламентують зміст мовно-літературної освіти учнів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання, наголошено на особливостях коригувального навчання, рекомендовано методичні ресурси для успішного викладання і творчого зростання педагогів у 2020/2021 навчальному році.

Індивідуально-особистісному поступу сприяють коригувально-консультаційні заходи, до яких відносимо консультації учасників конкурсу «Вчитель року» (23 жовтня, 2 листопада, 21 листопада, 27 листопада), а також низку індивідуальних консультацій учителів із використанням засобів електронного спілкування.

Розширити поле педагогічної діяльності, сформувати професійні вміння, що ґрунтуються на поєднанні практики та теорії, досягнути акмелінгвістичної майстерності дозволяють науково-методологічні заходи, організовані в професійному співробітництві із закладами вищої освіти. Упродовж звітного періоду таких заходів було 2: наукові педагогічні читання, присвячені 140-тій річниці від дня народження Василя Сімовича (25 вересня, ТНПУ ім. В. Гнатюка) і Всеукраїнська науково-практична конференція«Актуальні проблеми лінгводидактики в сучасному освітньому середовищі» (6 листопада, ТНПУ ім. В. Гнатюка).

Тематика структурно-змістових заходів обумовлена діяльністю в компетентнісному методичному просторі міста Тернополя таких інноваційних організаційних структур, як «Інтерактивна школа сучасного вчителя», «Комплексне трансфер-містечко інноваційних освітніх можливостей» (автор і керівник – Литвинюк Г.І).

22 жовтня 2020 року в рамках роботи п’ятого трансфер-містечка відбулося фахове інтернет-навчання українських філологів з теми «Самооцінювання і взаємооцінювання в системі антропологічній парадигмі». Учасниками підлокації «Лінгводидактична» стали 100 вчителів-словесників. Педагоги опрацювали базові документи для самоаналізу та самооцінки свого професійного розвитку. Як інструменти самооцінювання і взаємооцінювання розглянули рамки професійного розвитку, портфоліо, опрацювали структуру самоаналізу й експертної оцінки уроку української мови й літератури. Усі методичні матеріали та рекомендації викладено на сайті українських філологів міста. Методичні аспекти самооцінювання і взаємооцінювання учнів на уроках словесності окреслено в програмі «Формувальне оцінювання в 5–11 класах» і тезах «Формувальне оцінювання на уроках української мови й літератури в 5–9 класах» (автор – Гапон Л. О.).

Актуальні в епоху тотальної цифоровізації теми – «Робота з медіатекстом на уроках української мови й літератури», «Особливості мовно-літературної освіти в епоху дигіталізації» – висвітлено на інтернет-заняттях в інтерактивній школі сучасного українського словесника 14 вересня і 11 грудня 2020 року. Учителі навчилися добирати інформацію з доступних медіаджерел і творчо репрезетувати її на уроці, ознайомилися з інтернет-ресурсами, які дозволяють тренувати різні види мовної діяльності і поєднувати їх у різних комбінаціях, допомагають глибше усвідомити мовні та літературні явища, формувати лінгвістичні здібності, створити комунікативні ситуації, автоматизувати мовні дії, а також забезпечують реалізацію індивідуального підходу й інтенсифікацію самостійної роботи учня.

Професіогенез сучасного вчителя-словесника неможливий без урахування націєтворчого потенціалу мовно-літературної освіти. Про особливості патріотичного та морально-етичного виховання школярів на уроках літератури рідного краю учасники інтерактивної школи сучасного вчителя-словесника говорили 8 жовтня, опрацьовуючи тему «Література рідного краю як засіб патріотичного виховання школярів». На онлайновому занятті 16 грудня 2020 року порушено проблему формування компетентностей на уроках української літератури, висвітлено роль ігрових прийомів для формування компетентностей, наведено приклади використання низки інноваційних прийомів, зокрема  прийому «психодрама», «зміна наративної позиції»,  «фокфікшн»,  «метальна карта», « біографічний педагогічний сторителінг». 22 грудня учасники інтерактивної школи окреслили професіограму сучасного вчителя-філолога, спираючись на такі базові акмеологічні інваріанти: креативність (creativity), критичне мислення (critical thinking), комунікація (communication) та командна праця (сollaboration).

Одним із шляхів підвищення фахової майстерності вчителів-філологів, як стверджує доктор педагогічних наук Вікторія Сидоренко в роботі «Теоретичні і методичні засади розвитку педагогічної майстерності вчителя української мови і літератури в системі післядипломної освіти», є участь в організаційно-творчих заходах, як-от: підготовка дітей до мовно-літературних конкурсів, участь учителів у фахових випробуваннях.

Інноваційні індивідуальні моделі методичної творчості в зональному турі всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2021» продемонстрували троє вчителів української словесності: Зоряна Палкова (ТЗОШ№23), Володимир Ситар (ТЗОШ№11), Галина Семенець (ТЗОШ№4). Їхні педагогічні ідеї, технологічні карти, майстер-класи, дистанційні уроки засвідчили високий і достатній рівень володіння сучасним лінгводидактичним інструментарієм у дистанційному форматі. Переможницею стала Галина Семенець (ТЗОШ№4), і ми зичимо їй успіхів у наступних турах фахових випробувань.

Компетентнісний досвід професійно-педагогічної дії вчителі отримали під час проведення міських етапів ХI Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (1 листопада, ТСШ№7) і ХХІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика (26 листопада,ТЗОШ№26), міського етапу присвяченого Шевченківським дням усеукраїнського конкурсу учнівської творчості, під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!» (23 грудня 2020 року, ТКМЦНОІМ).

Усього за звітний період зафіксовано проведення 19-ти заходів, з них: структурно-змістових – 5, діяльнісно-творчих – 4, коригувально-консультаційних – 4, науково-методологічних – 2, мистецько-презентаційних – 3, інформаційно-організаційний –1.

Про високий рівень умотивованості, технологічної культури, сформованості професійно-педагогічної компетентності вчителів-філологів свідчать результати ІІІ етапу ХI Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, який відбувся онлайн 4 грудня: усі семеро переможців міського етапу стали переможцями на обласному рівні і продовжать боротися за перемогу у всеукраїнському турі. Дипломами І ступеня нагороджено: Бартіш Олену (ТНВК ШПЙС), Гаврись Софію (ТЗОШ№27), Гербут Уляну(ТУГ), Олійник Ірину (ДНЗ «Тернопільський центр професійно-технічної освіти». Диплом ІІ ступеня здобула Жаровська Юлія (ТУГ). Диплом III ступеня вибороли: Закордонець Соломія(ТЗОШ№16), Лобас Денис(ТУГ), Малюта Олена(ТСШ№29).

Отже, система розвитку педагогічної майстерності вчителя української мови й літератури в компетентнісному методичному просторі міста Тернополя характеризується концептуальним, організаційним, змістовим, діагностичним, нормативно-правовим, науково-методичним, акметехнологічним забезпеченням, що сприяє успішному вирішенню професійних завдань, поступовому розширенню сфер професійно-педагогічної діяльності і виведення педагогів на новий, вищий рівень професіоналізації.

Опубліковано в Плани і звіти

23 грудня відбулося засідання журі міського етапу ХX Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості під гаслом «Об’єднаймося ж, брати мої!». Розглянуто 13 конкурсних робіт.  За результатами роботи журі визначено переможців. Протокол у вкладеннях.

Формування вчителя можливе лише у середовищі, органічно орієнтованому на педагогічну дію. Це можливо за єдиної умови: вчитель повинен мати високий рівень розвитку педагогічної майстерності, найважливішої атрибутивної складової педагогічної дії. І.ЗЯЗЮН

 Поняття “професійна майстерність” використовується для відображення високого рівня володіння професійними методами, прийомами й технологіями, мистецтва в передачі знань, умінь і навичок відповідно до встановлених програм, ефективності педагогічних зусиль, що здобули заслужену суспільну оцінку. Майстерність педагога являє собою взаємозв’язок професійно
значущих знань, умінь, творчих й особистісних якостей, а також набутого досвіду й позитивного ставлення до своєї професійної діяльності; гнучкість використання засвоєних методів і наявність власного стилю роботи, підвищений рівень сформованості всіх професійно значущих якостей, що виникає на базі загальної культури педагога, його теоретичних знань і володіння педагогічною технікою й забезпечує самоорганізацією професійної діяльності.

І. Зязюн називає педагогічну майстерність “сплавом індивідуальних якостей і професійної компетентності педагога”. А. Гридасова також підкреслює індивідуально-особистісний момент у становленні майстерності педагога: “Під професійною майстерністю розуміється повна самореалізація, самоздійснення особистості у творчій професійній діяльності на основі рухливих інтегративних психологічних новоутворень, творче проектування своєї кар’єри, досягнення вершин професійного розвитку”. С. Архангельський в основу цього поняття закладає вміння моделювати навчальну ситуацію, учнівську аудиторію, її інтереси, емоції тощо.

Для становлення педагогічної майстерності педагогові потрібно:
– наявність високої кваліфікації в конкретній галузі науки й внесок самого педагога в її розвиток;
– покликання до педагогічної діяльності, тобто обґрунтована захопленість справою й переконаність у значущості своєї професійної діяльності, потреба в її здійсненні, любов до педагогічного процесу, прагнення підвищувати свою майстерність;
– завзята праця при підготовці до занять, постійне наукове й педагогічне вдосконалення;
– поповнення психолого-педагогічних знань, уміле їх використання в навчально-виховному процесі;
– усвідомлення відповідальності за виконувану діяльність;
– наявність дієвої підтримки з боку оточуючих;
– певний ступінь соціальної автономії в прийнятті ключових рішень із питань навчання й виховання.

З огляду на вимоги сьогодення вчитель української мови повинен поєднувати у своїй особі кілька функціональних образів: технолога, майстерного методиста, тонкого психолога, педагога-вихователя, організатора комунікативної взаємодії з учнями, фасилітатора, дослідника тощо. Професійні риси сучасного педагога мають ґрунтуватися на компетентнісній основі.

У монографії О. Семеног серед складників професійної "компетенції" вчителя-словесника визначено: лінгвістичну, мовну, комунікативну, фольклорну, літературну, культурознавчу, педагогічну, психологічну, методичну, інформаційну, дослідницьку. До цього переліку варто додати риторичну компетентність педагога, обґрунтовану Н. Голуб .

Технологічна компетентність вчителя української мови - сукупність психолого-педагогічних і лінгвометодичних ЗУН, що пов’язані з технологіями навчання, досвід їх застосування в шкільній практиці українськомовної освіти, готовність до фахової технологічної діяльності. Названі компоненти професійної компетентності в сукупності характеризують професійний стиль педагога і є необхідною умовою для проектування ним навчально-виховного процесу та забезпечення належної освітньої діяльності. Потрібно зазначити, що педагог має чітко й зрозуміло розкрити учням вимоги до навчально-предметних досягнень та різнорівневі критерії їх оцінювання, а також розробити якісне навчально-матеріальне забезпечення, що надасть прозорості організації методів освітнього процесу

 Для ефективної організації мовної освіти важливо, щоб учитель брав участь у підготовці навчально-методичного забезпечення (на паперових носіях чи в електронному варіанті), яке б передбачало, наприклад:
  •  допоміжні навчальні посібники з використанням текстів регіонального змісту;
  • зразки опорних конспектів до різних тем з методичними рекомендаціями для використання їх у навчанні;
  • комплекти пізнавальних завдань, вправ, тестів на матеріалі, який вивчається в певному класі;
  • завдання для самостійної роботи учнів, що передбачають застосування різних методів (з урахуванням рівня мовної підготовки, психічного розвитку, мотивації до навчання), та описання порядку виконання диференційованих завдань;
  • авторські індивідуальні програми для мовної підготовки філологічно обдарованих учнів. КУЧЕРУК

В. Шуляр виділяє чотири рівні професійно-фахової, методичної підготовленості вчителя літератури, які, вважаємо, можна застосувати й до вчителя мови:

  • початковий – розпізнавально-відтворювальний
  • середній – відтворювально-варіативний (адаптивний)
  • достатній – варіативно-продуктивний (раціоналізаторський)
  • високий – продуктивно-технологічний (новаторський)

На якість результату впровадження навчально-методичної системи також впливають рівні методичної творчості педагога, обґрунтовані О. Куцевол:

  • репродуктивний
  • репродуктивно-творчий (адаптивний)
  • творчо-репродуктивний (локально-моделюючий)
  • творчий (системно-моделюючий) 

 ВИТЯГ З "АБЕТКИ ДИРЕКТОРА"

ЯК ОЦІНЮЮТЬ НАВЧАЛЬНЕ ЗАНЯТТЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Вимога/правило 3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти
 •Критерій3.1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність
•Критерій 3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти
•Критерій 3.1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)
 •Критерій 3.1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, вебсайти, блоги тощо)
•Критерій 3.1.5 Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку
•Критерій 3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційн ітехнології в освітньомупроцесі
 
Вимога/правило 3.2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників
•Критерій 3.2.1. Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами
•Критерій 3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти
 
Вимога/правило 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти
•Критерій 3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства
•Критерій 3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок
•Критерій 3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці
 
Вимога/правило 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності
•Критерій 3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності
•Критерій 3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти
  
Індивідуальна траєкторія професійного розвитку педагога
 

№ з/п

Освітні ресурси

Навчальні роки

2020/

2021

2021/

2022

2022/

2023

2023/

2024

2024/

2025

Зовнішні ресурси
  Атестація          
  Курси підвищення кваліфікації          
  Дистанційне навчання (курси, тренінги тощо)          
 

Участь у професійних, творчих конкурсах, фестивалях, проєктах

         
  Районні методичні об’єднаннявчителів          
 

Методичні заходи (семінари, вебінари, відеоуроки)

         
  Мережева взаємодія з вчителями          
  Участь в експертних комісіях          
  Участь у журі конкурсів          
  Стажування          
  Експериментальна діяльність          
  Відкритий (додатковий) ресурс          
Внутрішні ресурси
  Педагогічні ради          
  Методичні заходи (семінари, консультації)          
 

Участь у роботі шкільних методичних формувань

         
 

Уроки, заходи (відвідування, взаємовідвідування)

         
  Відкритий (додатковий) ресурс          
Самоосвіта
  Методична проблема          
  Вивчення педагогічних технологій          
  Апробація підручників          
  Інтернет-ресурс          
  Електронне портфоліо          
  Відкритий (додатковий) ресурс          

Взаємонавчання
  Відкриті уроки, заходи (проведення)          
  Майстер-класи, авторські творчі майстерні          
  Дисемінація досвіду          
  Публікації          
  Відкритий (додатковий) ресурс          

Педагогічна креативність

 Серед численних професійних якостей у структурі особистості вчителя сучасні дослідники виділяють як одну з провідних у педагогічній діяльності здатність до творчості (креативність). Педагогічна праця нетворчою не буває і бути не може. Діяльність вчителя, яка вже за своєю суттю є творчою, значною мірою визначається різноманітністю, складністю і делікатністю його предмета - людської особистості, що формується. Неповторними є діти, умови, особистість самого вчителя, а тому будь-яке педагогічне рішення зумовлюється цими завжди нестандартними факторами. А це в свою чергу неодмінно передбачає творчий підхід. Педагогічна креативність передбачає здатність до творчого пошуку, нестандартного розв’язання педагогічних задач і характеризується за цілим рядом параметрів.
Креативність  характризується за допомогою таких критеріїв, як: як швидкість (продуктивність) і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, точність і сміливість.
  • Під швидкістю (продуктивністю) думки розуміють кількість ідей, яка виникає за одиницю часу. Протилежна якість – малопродуктивність.
  • Гнучкість думки характеризує здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати і в іншому. Це добре розвинута навичка переносу (транспозиції). Вона забезпечує вміння легко переходити від одного класу явищ, що вивчаються, до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовлятися від недосконалої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику і до парадоксів. Протилежна якість – інертність.
  • Оригінальність визначає здатність до генерації ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень. Вона пов'язана з цілісним баченням усіх зв'язків і залежностей, непомітних під час послідовного логічного аналізу. Протилежна якість – традиційність.
  • Допитливість розуміється як здатність дивуватися; відкритість та інтерес до усього нового. Протилежна якість – байдужість.
  • Сміливість передбачає здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією. Протилежна якість – поміркованість.

Основні параметри, які характеризують педагогічну креативність:

  • здатність до здійснення творчого підходу у педагогічній діяльності (креативність): швидкість мислення (кількість ідей, яка виникає за одиницю часу); здатність швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу; здатність до генерування ідей, які відрізняються від загальноприйнятих, до парадоксальних, несподіваних рішень (для вчителя – пошук нових форм, методів, засобів навчальної та виховної діяльності); відчуття витонченості ідеї; здатність дивуватися; відкритість та інтерес до всього нового; здатність приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією; здатність до гнучкого образного мислення, яке може проявлятися у конструюванні нової оригінальної наочності; гнучкість словесного мислення, яскрава образна мова, вміння „запалити” учнів своєю розповіддю; вибірковість до пізнання нового; пошуково- перетворюючий стиль мислення; творча фантазія, розвинене уявлення; проблемне бачення ситуації; здатність „порушувати спокій”; здатність глибоко занурюватися упривабливу діяльність; прагнення до винаходів, творчості; інтерес до загадок, парадоксів, імпровізації; здатність самостійно приймати рішення; здатність швидко переключати увагу;
  • здатність постійно розвивати творчий педагогічний досвід, компетентність: бажання підвищувати професійну компетентність, отримувати нові знання, розвивати відповідні вміння, навички педагогічної діяльності; здатність швидко знаходити, набувати у творчих пошуках нові знання, розширювати свій професійний кругозір; уміння цілеспрямовано вивчати питання або проблеми, пов’язані із педагогічною діяльністю; почуття задоволення від збагачення досвіду педагогічної діяльності і водночас – творчого невдоволення рівнем досягнень, як умова подальшого зростання професійноїкомпетентності;
  • здатність формувати та реалізувати творчу стратегію педагогічної діяльності: стійка потреба у систематичному збагаченні досвіду педагогічної діяльності; здатність до самостійного формування глибоких і систематичних знань у процесі вирішення ключових навчальних та виховних проблем; уміння розробляти гнучку стратегію творчої педагогічної діяльності на основі визначення мети й побудови відповідної до неї програми; здатність мобілізувати власний досвід, або швидко набувати додаткової компетентності з метою розв'язання важливої та складної педагогічної проблеми; почуття відповідальності при виконанні творчих професійних завдань. Педагогічна креативність учителя розвивається упродовж усієї педагогічної діяльності і є вирішальним чинником його просування до вершин педагогічної майстерності.
Опубліковано в Методичні рекомендації

Переосмислення соціальної і професійної місії вчителя української мови і літератури актуалізує необхідність модернізації теоретичних і методологічних засад розвитку його педагогічної майстерності. 22 грудня 2020 року для вчителів-словесників проведено вебінар з теми "4 «С» сучасного вчителя-словесника: креативність (creativity), критичне мислення (critical thinking), комунікація (communication), командна праця (сollaboration)", на якому було висвітлено такі питання, як: функціональний образ і професійні риси сучасного вчителя-словесника; креативність як основа методичної творчості;  критичне мислення у сфері професійного зростання вчителя-словесника; кооперація в роботі вчителя-словесника, участь у професійних спільнотах; комунікація в професійній діяльності. Спікерака - Леся Гапон, PhD, викладач ТКМЦНОІМ.

Майстер-клас учителя української мови й літератури Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №23 Зоряни Палкової

Динаміка сучасного світу перетворює наше життя на безперервний процес адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості залежить її успіх, можливість самореалізації. Сьогодні учневі потрібні не тільки знання, але й достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце в житті, стати гідним громадянином України. Мета не лише передати здобувачам освітнього процесу окреслену програмами та підручниками систему знань, а й підготувати їх до життя в соціумі.

   Сучасна людина повинна критично мислити, знаходити шляхи розв'язання проблем у будь-якій ситуації, працювати в команді, бути здатною цілеспрямовано вирішувати, активно використовувати сучасні інформаційні технології, медійні ресурси.

   Отже, своє завдання вбачаю у створенні умов для розвитку таких рис характеру, які забезпечать інформаційно-комунікативну компетентність, соціальну мобільність особистості, здатність орієнтуватися в суспільстві та отримувати інформацію, оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного суспільства. Найважливішою стає медіаосвіта заради забезпечення всебічної підготовки дітей та молоді до безпечної й ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у них медіаграмотності й медіакомпетентності. Адже кожного дня ми звідусіль отримуємо інформацію. Вона складається з фактів та думок або суджень. Уміння розрізняти факти і судження потрібні нам для того, щоб більш точно передавати отриману інформацію далі й не створювати фейки, щоб уміти аналізувати інформацію, оцінюючи її критично.

   Тому актуальною стає проблема, над якою працює наша школа ("Модернізація якості освіти на засадах сучасних технологій навчання, виховання, управління в умовах упровадження Державних стандартів початкової, базової та повної загальної середньої освіти") і я особисто.

     Для формування життєвих компетентностей учнів практикую інноваційні технології організації навчальної діяльності. Перевагу надаю особистісно зорієнтованому навчанню. Ця технологія сприяє індивідуалізації навчання, самовираженню, самореалізації особистості.

     Широко використовую на уроках технологію критичного мислення як домінантну у формуванні медіаграмотності сучасного учня, адже виробляються такі навички медіаграмотності:

  • - уміння шукати додаткову інформацію;
  • - уміння аналізувати інформацію під час роботи з текстами;
  • - уміння критично оцінювати інформацію.

   Практикую технологію ефективного читання ІНСЕРТ. Вона потрібна для того, щоб швидко читати тексти, використовуючи критичне мислення ("Я вже знаю цю інформацію" - "Це нові факти для мене" - "Я мав іншу думку щодо цього" - "Мені потрібні уточнення щодо цього").

   Технологія інтерактивного навчання чи не найбільш яскраво демонструє інтеграцію в навчальні предмети (українська мова та література) використання системи текстових матеріалів медійної спрямованості, аудіо- та відеотекстів, фото тощо.

   У процесі організації навчальної діяльності прагну гнучкості у виборі прийомів нестандартності, створення ситуацій, які "оживлюють" уроки, застосовую оригінальні засоби й способи навчальної взаємодії з учнями з метою їхньої адаптації до умов сьогодення, набуття ними життєвого досвіду через осмислення певної інформації (проблемне навчання: полеміка, дискусія тощо).

   Щоб навчити учня аналізувати певну життєву ситуацію спілкування, використовую навчально-методичні прийоми: ділову гру, аналіз ситуації, мікрофон, імітаційні ігри, дискусії.

   Використовую комунікативно-ситуативні вправи. Це дозволяє максимально наблизити учнів до реальних життєвих ситуацій через моделювання їх під час ділової гри та сприяє оптимальному розв'язанню проблеми, закладеної в сюжеті гри. Такі види роботи закріплюють знання, розвивають творчість, учать ділового спілкування й уміння адаптуватись і згодом перетворювати середовище. Адже вміння самостійно знаходити вихід у будь-якій ситуації повсякденного життя є найбільш цінним інтелектуальним умінням людини.

   У роботі надаю перевагу урокам із використанням мультимедійного супроводу (анімація, графічне зображення, музика, анімаційна графіка, репродукції картин). Кожен із застосованих інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.

   Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на уроках, сприяє кращому засвоєнню навчальної інформації. Досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови та літератури дозволяє не лише навчити учнів опрацьовувати матеріали, а й уміти їх представляти, бо сьогодення вимагає від сучасної молоді вміння нестандартно, творчо показати свою роботу, відстоювати власну думку та аргументувати свої дії. Процес навчання стає процесом дослідження. Переваги такої роботи надзвичайні, адже зростає зацікавленість предметом вивчення, учні самі стають творцями, ініціаторами нових ідей, розвивають свої інтелектуальні здібності, вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.

   У процесі навчання використовую такі вправи: "Літературний портрет" (створення ескізу сторінки літературного героя у Фейсбук), "Декодування медіатексту (обкладинок різних років видань твору). Створення ескізу власної обкладинки до твору", "Зустріч із літературознавцем. Факти і судження", "Розпізнавання мови ворожнечі в медіатексті", "Діалог - обмін думками та враження від телепередачі", створення репортажу, створення тексту реклами з використанням мовознавчого аспекту, "Створюємо ментальні карти".

     Працюючи над проблемою, переконалася, що використання медіаресурсу відзначається суттєвими перевагами щодо навчально-виховного процесу, а саме:

  • - зростає зацікавленість учнів;
  • - краще сприймається навчальний матеріал;
  • - розвиваються творчі здібності (створюють власний медіапродукт);
  • - скорочуються види роботи, що стомлюють учня;
  • - використовуються різні аудіовізуальні засоби з метою підвищення активності;
  • - урізноманітнюється динамічне та мобільне подання матеріалу;
  • - збагачується тезаурус учня (медіатерміни).

     За допомогою медіапродукції здійснюється краще опанування законів рідної мови, глибше вивчення творів української літератури, адже мова потрібна не як сукупність правил, а як система світобачення, засіб культурного співжиття в соціумі, самоформування і самовираження особистості.

     Результат своєї діяльності вбачаю в особистості із чітко сформованими предметними компетентностями, медіакомпетентністю (учень знає, що таке "маніпуляція", "фейк"; розуміє, що будь-яка інформація може бути викривлена та її слід перевіряти), ключовими компетентностями (учень знаходить паралелі в сучасному житті і мистецтві; пропонує свої варіанти розв'язання конфлікту; пояснює маніпулятивні прийоми, які використовують герої творів; висловлює власні судження).

     Отже, медіаграмотна особистість гідно самореалізується в суспільстві: буде аналізувати й критично мислити заради безпечного і повноцінного життя.

Опубліковано в Досвід i інновації

Майстер-клас учителя української мови й літератури Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №11 Ситаря Володимира

У концептуальних засадах реформування освіти „Нова українська школа” говориться, що педагогіка партнерства і компетентнісний підхід потребують оновленого середовища. Тому триває пошук таких методик і технологій навчання, які б відповідали вітчизняному та світовому стандартам освіти, забезпечували б підготовку майбутніх поколінь на належному рівні. Впровадження технології дистанційного та змішаного навчання є одним з можливих рішень цієї проблеми.

Актуальність даного досвіду полягає у новій формі організації освітнього середовища на уроках української мови та літератури, враховуючи індивідуальні потреби кожного учня шляхом поєднання онлайн та оф-лайн навчання у один ланцюжок.

Метою моєї педагогічної роботи є створення персоніфікованого інтерактивного освітнього середовища для учнів, де відбувається розвиток життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Під час підготовки до уроків надаю перевагу дистанційній технології, яка дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерно-технічній системі графічне зображення, текст, відеозображення, анімацію, а саме: мультимедійні презентації, електронні довідники, підручники, окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації), конструктори уроків, посилання на цікаві сайти вчителів, вікі-сторінки, вебсторінки блоги, веб-сайти.

Використовую найбільш затребувані методи для дистанційного навчання: пояснювально-ілюстративний, дослідницький, репродуктивний, частково пошуковий (евристичний); програмованого навчання. Під час дистанційного навчання використовую такі інтерактивні методи, які використовуються під час дистанційно-очного навчання: „Керована лекція”, „Коло ідей”, „Бажано. Обов’язково. Не можна”.

Водночас, застосовую методи, що забезпечують оволодіння мовою: практичні, репродуктивні, проблемні, пошукові, словесні, наочні, дедуктивні, індуктивні); мотиваційні, контролю й самоконтролю.

Вивчення програмового матеріалу за технологією дистанційного навчання здійснюю в таких формах:

  • —  оприлюднюю завдання з відповідної теми з української мови та літератури для самостійної роботи учнів на сайті закладу освіти (можна й у Google Classroom, Gmail);
  • —  організовую щоденне навчальне спілкування з учнями через Skype, Zoom, Gmail тощо;
  • —  розміщую в мережі Інтернет (Google Диск) мультимедійні матеріали (презентації, відеоролики тощо), які допоможуть учневі у вивченні зазначеної вчителем теми;
  • —  надаю учням перелік інтернет-джерел, які сприятимуть засвоєнню програмового матеріалу (на каналі YouTube є відеоуроки за програмою з української мови для всіх класів).

З метою систематизації та узагальнення знань створюю ментальні карти, використовую хмарні сервіси для побудови: Mind Mаister, Popplet, Мind, Cacco. У процесі побудови ментальних карт учні навчаються вибирати, структурувати та запам’ятовувати ключову інформацію, аналізувати, узагальнювати та систематизувати, розвивають креативне та критичне мислення, пам’ять і увагу.

Під час дистанційного навчання використовую такі технології, як-от:

  • —  кейс-технологія (пропоную учням набори кейсів, які учень повинен опрацювати; вони складаються з різних текстових, аудіовізуальних та мульти-медійних навчальних матеріалів);
  • —  ТВ-технологія (використання навчальних матеріалів системи телебачення);
  • —  Інтернет–мережева технологія (використанні сайтів Інтернет та соціальних мереж для забезпечення навчально-методичними матеріалами та інтерактивної взаємодії між суб’єктами навчання);
  • —  змішана технологія навчання.

У зв’язку з розвитком сучасної системи дистанційної освіти перспективною стає платформа електронного навчання (e-learning), що й визначило новий напрям в освіті — змішане навчання (ЗН) (blended learning). У зв’язку з цим дистанційне навчання почало рухатися в новому напрямі.

Змішане навчання дає можливість зробити процес навчання більш індивідуалізованим чи особистісно орієнтованим, оскільки дає учням змогу здобувати знання у власному темпі, в зручний час і комфортному місці. Крім того, учень одразу може ознайомитися з додатковими джерелами інформації з теми, поставити запитання вчителю чи однокласникам на форумі й отримати відповіді, не чекаючи уроку.

Крім того, змішане навчання допомагає учням навчитися працювати з новим джерелом інформації — Інтернетом. Саме за допомогою змішаного навчання в учнів з’являється більше необхідності для постійного самоконтролю і самокорекції, а також мотивація для якомога довшої концентрації уваги.

Зазвичай при такому навчанні:

  • — матеріали подаю в електронному вигляді;
  • — існує можливість здавати роботу в електронному вигляді;
  • — відбувається регулярне оцінювання з коментарями;
  • — надається можливість групової роботи;
  • — існують засоби електронного відслідковування успішності;
  • — очне навчання базується на принципах інтерактивності.

У викладанні української мови дієвими є методи „перевернутий клас” і „ротація за станціями”. У першому випадку пропоную учням відео лекції з теми, що в подальшому буде розглядатися на уроці. Цю відео лекцію знаходжу або створюю сам і даю учням на неї посилання. Учні переглядають лекцію вдома, потім розв’язують короткий і легкий тест на усвідомлення переглянутого (це сприяє їх самоконтролю), а прийшовши у клас, учні зі мною розглядають питання, що виникли в процесі перегляду, виконують завдання, що є складнішими, ніж ті, що були в тесті, або ж такі, що вимагають роботи в парах і групах. Відтак, опрацювавши теоретичний матеріал вдома самостійно, учень приходить на урок підготовленим і мотивованим.

Важливо, щоб запропоновані вчителем завдання в класі були орієнтовані на такі види робіт, що найкраще виконувати за участю інших учасників освітнього процесу, або такі, що потребують додаткових пояснень учителя. Зазвичай, це завдання, що потребують аналізу, критичного чи креативного мислення учнів, обговорення, дискусії або ж такі, що краще виконувати в парі чи в групі.

У методі „ротація за станціями” окремо працюю з маленькою групкою оф-лайн, віч-на-віч, бачу рівень дітей, можу дати окремій дитині індивідуальну консультацію. У цей час друга група працює онлайн, третя — працює над якимось творчим проектом. Потім учні міняються.

Групи учнів встигають відвідати декілька станцій — пограти в ігри он-лайн чи оф-лайн, попрацювати з учителем, виконати творче завдання.

Змішане навчання означає поєднання традиційних методик викладання із сучасними засобами інформаційних технологій, що дозволяють продовжувати навчання вдома, у подорожі, на канікулах, у будь-якому зручному місці та часі.

Змішане навчання є проміжним між звичайною класно-урочною системою навчання та дистанційним навчанням, що відбувається без очних зустрічей вчителя та учнів.

Слід зазначити, що змішане навчання передбачає не просто викладання матеріалів у електронному вигляді, а обов'язковий зворотній зв'язок учнів з учителем, або в електронній, або в очній формі. Зазвичай воно також включає певну роботу з електронними ресурсами протягом уроку.

Отож можна побачити такі переваги дистанційного та змішаного навчання, як-от:

  • —  дані технології дають нові можливості при вивченні української мови та літератури;
  • —  можливість аналізувати зібрану інформацію;
  • —  пристосувати процес навчання та оцінювання відповідно до індивідуаль-них особливостей кожного учня;
  • —      отримання позитивного навчального досвіду як при індивідуальній робо-ті, так і під час спільного навчання у віртуальному класі, що призводить до від-чуття успіху.

ПУБЛІКАЦІЇ

Освітній портал - Урок-UA

Освітньо-методичний портал "Шкільне життя"

  • 1.Система уроків за творчістю Івана Багряного в 11-му класі https://www.schoollife.org.ua/710-2016/
  • 2.Розділові знаки в безсполучникових складних реченнях (9 клас. Українська мова) https://www.schoollife.org.ua/707-2016/
  • 3.Аналіз контрольної роботи. Узагальнення й систематизація знань, умінь і навичок з теми «Прислівник» (7 клас. Українська мова) + Презентація https://www.schoollife.org.ua/655-2016/
  • 4.Ліна Костенко. «Дощ полив…» (6 клас. Українська література) + Презентація https://www.schoollife.org.ua/654-2016/

Освітній проект «На Урок» для вчителів

Опубліковано в Досвід i інновації

     Майстер-клас учителя української мови й літератури Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Галини Семенець

      В умовах модернізації сучасного освітнього простору важливо, щоб знання, які здобувають учні, стали інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом особистісного розвитку, гарантом конкурентоспроможності на ринку праці. Здобувши шкільну освіту, кожен випускник має усвідомлювати себе, свої властивості, схильності, орієнтуватися в сучасних інформаційних потоках, уміти оцінювати інформацію і на основі системного критичного мислення формувати систему ставлень. Показниками рівня сформованості компетентного мовця вважають чотири фактори: мотиваційний (зміни в мотивах, потребах, інтересах, установках); когнітивний(зміни в якості знань); поведінковий (зміни в поведінці, стосунках); оцінно-рефлексивний (зміни в оцінці, самоаналізі, аргументації). У період зростання обсягів інформації, яку має опрацювати мовець, за умов активного використання електронних засобів спілкування, постає проблема формування компетентного мовця інформаційної доби, розв’язати яку можна шляхом медіаосвіти.

       Упровадження елементів медіаосвіти з метою формування компетентної мовної особистості на уроках української мови та літератури потребує належного матеріально-технічного й науково-методичного забезпечення; доцільного використання інноваційних педагогічних технологій; дотримання принципів системності та черговості використання елементів медіаграмотності; проведення рефлексії та корекції здобутих знань і навичок, моніторингу й самоаналізу досягнень і прогалин в освітній діяльності.

      На уроках словесності використовую технології критичного читання і письма, технологію ефективного читання «INSERT», застосовую дотекстові, текстові та післятекстові стратегії читання. З метою формування усної комунікативної компетентності практикую такі методи: навчальні діалоги (імітації), рольові та ділові ігри, обговорення, дискусії.  Щоб формувати писемну комунікативну компетентність, пропоную дітям створювати тексти з урахуванням цільової аудиторії, виконувати навчальні проєкти, які потребують проведення опитування, бесід, інтерв’ю.  Для формування інформаційної компетентності використовую методи пошуку й систематизації інформації з різних джерел; завдання, пов’язані з інтерпретацією, аналізом, узагальненням зібраної інформації; підготовку творів різних жанрів.

      На уроках української словесності вмотивовано використовую такі методи та прийоми, спрямовані на формування медіаграмотності:

  • на етапі мотивації – постановку проблемних питань;
  • на етапі цілепокладання – прийоми: «Дерево цілей», «Незакінчене речення»;
  • на етапі цілереалізації – інструктаж з медіаграмотності, метод «Асоціативний кущ», вправи: «Експерти проти журналістів», «Декодування тексту»;
  • на етапі рефлексії – рефлексійні вправи;
  • на етапі контролю – вправи: «Встановіть відповідність», «Згоден / не згоден...».

       Визначальними засобами формування медіаграмотної мовної особистості на уроках мови й літератури вважаю аналіз, створення, використання і презентацію медіатекстів.

       Учням старших класів на уроках української мови в контексті вивчення програмового матеріалу пропоную такі види роботи:

  • здійснити компресію медійного повідомлення згідно з особливостями представлення тексту;
  • підготувати медіатексти рекламного характеру з урахуванням різної цільової аудиторії (наприклад: «Екотуризм для молоді», «Екотуризм для людей похилого віку», «Екотуризм для бізнесменів», «Екотуризм для молодих сімей із дітьми» тощо);
  • здійснити «інтерактивне включення» в запропонований медіаконтекст і представити тему з погляду очевидця, учасника інформаційної події .

     Для презентації авторських медіатекстів та зворотного зв’язку використовую інтерактивні платформи «Padlett» і «GoogleСlassroom». Мотивую учнів писати лаконічні повідомлення на сторінках мереж «Instagram», «Twitter», «Facebook», створювати короткі відео, фотоколажі з коментарями, які пояснюють значення світлин для дописувачів спільноти тощо. Заохочую популяризувати українську мову й літературу в соцмережах, зокрема створювати ескізи сторінок літературних героїв, галереї крилатих висловів українських майстрів слова, мовні плакати тощо.

         Освітній результат визначається способами й досвідом діяльності, ціннісних орієнтацій учня. У процесі впровадження елементів медіаосвіти на уроках української мови й літератури зростає зацікавленість здобувачів освіти, розвиваються їхні творчі здібності, збагачується тезаурус. Працюючи в компетентнісному просторі, виконуючи завдання, спрямовані на формування медіаграмотності, учень поетапно змінює свою роль – від споживача, свідка, спостерігача до активного учасника й автора медіапроцесу; у нього формується система цілей, мотивів, установок, інтенцій, пов’язаних з правилами, тактикою комунікації в медіапросторі; а головне – він вчиться комунікативно виправдано користуватися мовними засобами української мови (стилями, типами, жанрами) в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо) в умовах побутування електронних засобів комунікації для досягнення життєвого успіху, тобто формується як компетентний мовець інформаційної доби.

Опубліковано в Досвід i інновації
Сторінка 1 із 2