Версія для друку
Вівторок, 17 жовтня 2017 13:25

Як організувати методичну роботу зі словесниками в школі

Функції методичної роботи

  • планування (визначеня системи заходів, спрямованих на досягнення найкращих результатів);
  • організаційна (діяльність із удосконалення структури і змісту методичної роботи);
  • діагностична(вивчення співвідношення між рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості роботи працівників освіти);
  • прогностична (передбачення знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому);
  • моделювальна (виробленні принципово нових положень навчально-виховної роботи, формування, експериментальна перевірка та впровадження передового досвіду);
  • відновлювальна (відновлення частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення навчального закладу);
  • коригувальна (виправлення недоліків у діяльності педагогів, пов'язаних з використанням застарілих методик);
  • пропагандистська (інформування й агітація педагогів щодо впровадження досягнень науки, передового досвіду);
  • контрольно-інформаційна (налагодження й підтриманні зворотного зв'язку, в оцінюванні відповідності наслідків методичної роботи завданням та нормативним вимогам).

Напрями методичної роботи

  • Поглиблення філософсько-педагогічних знань. Спрямоване на вивчення педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання.
  • Вивчення принципів розвитку української національної школи. Передбачає збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки, науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм і підручників.
  • Систематичне інформування про нові нормативно-правові документи та методичні розробки. Полягає у систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і методики навчально-виховної роботи.
  • Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.

Вимоги до методичної роботи:

• відповідність системи внутрішкільної методичної роботи сучасному соціальному замовленню суспільства;

• науковість, системність, комплексний характер;

• систематичність, послідовність, безперервність, масовість;

• творчий характер, максимальна активізація діяльності педагогів;

• врахування особливостей конкретної школи, вчителя;

• диференційований підхід до педагогів;

• спрямованість методичної роботи на виділення головного, суттєвого у підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів;

• єдність теорії та практики при загальній практичній спрямованості методичної роботи;

• оперативність, гнучкість, мобільність;

• колективний характер при розумному співвідношенні загальношкільних, групових та індивідуальних, формальних і неформальних, обов’язкових й добровільних форм і видів методичної роботи та самоосвіти педагогів;

• створення сприятливих умов для ефективної роботи, творчих пошуків педагогів. Можна виділити основні критерії ефективності внутрішкільної методичної роботи:

• результативний, який відображає динаміку всього навчально- виховного процесу в школі, тобто позитивні зміни у рівні освіченості, вихованості, розвитку школярів;

• раціональних витрат часу на методичну роботу, тобто відсутність перевантаження педагогів методичною діяльністю;

 • зростання задоволеності вчителів своєю працею, творча атмосфера, позитивний морально-психологічний клімат у школі.

ШКІЛЬНІ МЕТОДИЧНІ КОМІСІЇ (ОБ'ЄДНАННЯ)

           Роботу шкільних методичних комісій (об’єднань) у ЗНЗ міста Тернополя регламентує Положення про методичну роботу в навчальному закладі (далі - Положення), затверджене наказом управління освіти і науки Тернопільської міської ради від 22.09.2017№470 Про організацію та удосконалення методичної роботи з педагогічними кадрамиу 2017–2018 навчальному році.У Положенні викладено концептуальні засади організації методичної роботи у навчальному закладі. До обов’язкових форм методичної роботи в ЗНЗ відносять педагогічну раду (п.2.3.1.Положення) і методичні комісії (об’єднання) навчальних закладів (п.2.4.2.Положення). Інші запропоновані в Положенні форми методичної роботи використовують диференційовано з урахуванням творчих запитів, потреб і прагнень педагогічних працівників та можливостей навчального закладу. Нижче курсивом наводимо п.2.4.2.Положення.

2.4.2. Методичні комісії (об’єднання) навчальних закладів

         Методичні комісії створюються за умови присутності трьох та більше педагогів одного фаху або споріднених предметів. Якщо в навчальному закладі менше трьох учителів певного предмета, створюються міжпредметні комісії. Методичні комісії створюють терміном на навчальний рік і проводять засідання, як правило, щомісяця. Керівництво роботою методичних комісій здійснюють голови комісій. Персональний склад членів та голів шкільних методичних комісій затверджують наказом директора навчального закладу на початку навчального року. Керівники закладу є членами методичних комісій відповідно до профілю їх діяльності. За потреби до роботи методичних комісій залучають працівників наукових установ, вищих навчальних закладів. Визначення змісту, форм і методів роботи методичної комісії залежить від конкретних умов роботи навчального закладу та здійснюється з урахуванням індивідуальних можливостей педагогічних працівників.План роботи методичної комісії складають терміном на навчальний рік за результатами попередньої діяльності членів методичної комісії, на основі аналізу підсумків діагностичного вивчення професійної компетентності педагогічних працівників. План роботи методичної комісії повинен відбивати шляхи реалізації основної науково-методичної проблеми закладу. Протоколи засідань методичної комісії веде секретар. Секретар – член методичної комісії. Його обирають терміном на навчальний рік. Секретар методичної комісії працює на громадських засадах. Він веде протоколи засідань методичної комісії, у яких фіксує дату засідання, номер протоколу, кількість присутніх, порядок денний, подає стислий виклад виступів, пропозицій, зауважень.

Основним змістом роботи методичних комісій (об’єднань) є:

  • розроблення робочої навчально-програмової документації, внесення коректив у варіативні складові навчальних програм;
  • оновлення змісту навчання й виховання, внесення відповідних коректив до робочих навчальних та календарно-тематичних планів;
  • упровадження в навчально-виховний процес нових педагогічних  технологій, передового досвіду навчання та виховання;
  • комплексне методичне забезпечення навчально-виховного процесу засобами навчання, розроблення методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів;
  • аналіз стану і результатів навчально-виховного процесу, якості знань, умінь і навичок учнів, рівня їхньої вихованості;
  • аналіз результатів внутрішнього контролю, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо поліпшення викладання окремих навчальних дисциплін;
  • організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам, організація взаємовідвідування показових занять та їх обговорення;
  • організація та проведення конкурсів, предметних олімпіад, семінарів-практикумів, виховних заходів тощо.

Орієнтовна структура плану роботи методичної комісії (об’єднання)

Модуль І «Діагностика і моніторинг»

Аналіз діяльності методичної комісії (об’єднання) за попередній навчальний рік (охоплює загальну характеристику педагогічної діяльності вчителів певного предмета, якості знань учнів,діагностичне вивчення професійної компетентності педагогічних працівників, рівень реалізації основної науково-методичної проблеми закладу,аналіз основних організаційно-педагогічних заходів,показових уроків, позакласних занять тощо)

Модуль ІІ «Кадри»

Дані про членів методичної комісії (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць і рік народження; освіта; педагогічний стаж, навантаження; рік і місяць проходження курсів чи інших форм підвищення кваліфікації, атестації; категорія, звання; проблема, над якою працює педагог; участь у методичній роботі тощо)

Модуль ІІІ «Технологія навчально-виховного процесу»

  • Проблема, над якою працює методоб’єднання
  • Програми, за якими працюють учителі
  • Перелік підручників УМЛ, за якими навчаються учні
  • Поділ класів на групи
  • Кабінети УМЛ
  • Варіативна частина, програми факультативів УМЛ
  • Профільна і допрофільна підготовка в закладі (стосовно УМЛ)
  • Позакласна робота
  • Передплата фахових видань
  • Графік і тематика засідань методичного об’єднання (опрацювання нормативно-правових документів, науково-методичих джерел;обговорення змісту нових програм, підручників, посібників; вивчення, узагальнення і запровадження вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду;ознайомлення з новими методиками та технологіями викладання;обговорення рекомендацій тощо)
  • Огранізаційно-масові заходи (конкурси, предметні тижні тощо)

Модуль ІV «Досвід і інновації»

Банк творчих досягнень (матеріали з колективного досвіду роботи,вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів, методичні розробки, публікації тощо)

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ УЧИТЕЛІВ

КНИЖКОВИЙ КЛУБ. Книжковий клуб дозволяє поєднати вчителів зі схожими інтересами для читання й обговорення нових теорій та практик. Адміністрація може попросити вчительський колектив обрати книгу, яку б вони хотіли прочитати спільно. Або ж запропронувати скласти список книг, які є важливими для розвитку всієї школи і запропонувати вчителям обрати ті, які їм найбільше до вподоби. Книжковий клуб повинен відбуватись регулярно і займати достатньо часу для того, щоб кожен міг висловити свою думку. Наприкінці обговорення книги, вчителі можуть представити ключові тези і наступні кроки, які слід зробити для всього педагогічного колективу.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ. Це найкращий метод для вчителів, що прагнуть створити атмосферу навчання у своєму класі. Це також хороша нагода залучити вчителів до проведення досліджень та створення публікацій в освітньому середовищі. Дослідження діяльності розпочинається із запитання: «Що я можу покращити у своєму класі?». З цього моменту вчитель заглиблюється у дослідження поведінки учнів, а також – у літературу, що пояснює ті чи інші феномени. Це допомагає йому сформувати список речей, які можна випробувати, щоб покращити теперішній статус. Клас перетворюється у міні-лабораторію, адже вчитель випробовує нові речі і вимірює свою ефективність.

ОПРАЦЮВАННЯ УРОКУ. Ця практика бере свій початок у японській початковій освіті. Під час опрацювання уроку, вчителі працюють разом над плануванням уроку, зазвичай маючи на меті певні цілі або проведення дослідження. Тоді один вчитель проводить урок у своєму класі, в той час як інші – спостерігають за ним. Після уроку вчителі збираються на обговорення й підсумовують зроблене, після чого наступний вчитель проводить той самий урок у своєму класі з урахуванням зворотнього зв’язку. Група спостерігає за проведенням уроку вдруге, після чого дає свої рекомендації вже більшій частині вчителів. Опрацювання уроку дає вчителям можливість співпрацювати разом і покращити як індивідуальний стиль викладання, так і шкільну вцілому. 

НАСТАВНИЦТВО (МЕНТОРСТВО). Зазвичай менторство розглядають як можливість для вчителів, які щойно розпочали викладання. Вчителі з досвідом викладання є чудовим джерелом для нових освітян, які часто потребують допомоги у розпорядженні часом, спілкуванні з батьками, тощо. Проте, менторство може знадобитися вчителям у будь-якому віці, якщо вони розпочинають вивчати щось нове – нові методики, нові технології. Якщо вчитель із великим стажем хоче навчитись, як можна інтегрувати технології у своєму класі – йому необхідно знайти ментора. Ментори надають допомогу інформаційно, у формі зворотнього зв’язку чи порад. 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ. Це дозволяє вчителям проникати у світ своїх колег, що може дати їм новий погляд на викладання. Можна помітити нові інноваційні методики організації навчального процесу, взаємодії із студентами та батьками. Спосетерження дозволяють вчителям віднайти нові шляхи викладання – не в теорії, а на практиці.

ПОРТФОЛІО. Не завжди сьогодні можна оцінити дітей лише тестами. Дуже часто потрібно створити щось, що може продемонструвати навчальну подорож. Це може стати хорошою можливістю для вчителя пороздумувати над тим, що відбулось з учнем протягом шкільного року. Портфоліо може включати в себе рецензії на прочитані книги, відео-уроки, приклади зворотного зв’язку від батьків і т.д.

Нетрадиційні форми методичної роботи

  • ярмарки педагогічної творчості, фестивалі педагогічних ідей і знахідок, панорами методичних ідей, клуби творчих педагогів
  • методичні турніри і вернісажі, творчі портрети і лабораторії, школи педмайстерності 
  • ділові ігри, педагогічні консиліуми, методичні ринги, методичні аукціони, мозковий штурм
  • проблемні семінари, творчі групи, творчі наукові дискусії, навчальні семінари, семінари-квести
  • авторські школи майстерності, педагогічні колективні справи
  • педагогічний турнір з актуальної наукової теми, громадський науково-дослідний інститут, творчі лабораторії
  • консультації-практикуми, навчальні семінари, школи педагога-початківця, педагогічне представництво 
  • мала академія народної педагогіки, урок-панорама, презентації, педагогічний портрет творчого колективу 
  • методичні фестивалі; панорамні уроки; семінари-супутники; методичні діалоги, ринги, мости, мозкові атаки
  • методичні аукціони; педагогічні консиліуми, тренінги
  • методичні проблемні столи; психолого-педагогічні дискусії; педагогічні турніри 

          Інформаційно-комунікаційні технології відкривають величезні можливості для комунікації в рамках онлайн-взаємодії 

              Очікувані результати від упровадження віртуальних форм у методичну роботу:

– створення єдиного освітнього ресурсу (нормативного, правового, кадрового, навчально-методичного);

–  відпрацювання форм мережевої взаємодії між окремими педагогами через створення власних сайтів, блогів:

  • створення мережевих моделей використання медіаосвітніх та Інтернет технологій за різними навчальними предметами у навчально-виховному процесі;
  • обмін досвідом через мережу Інтернет;
  • створення банку електронних засобів навчання та медіатеки шкільних предметів;
  • оновлення форм і методів науково-методичної роботи.
  • створення умов для розвитку творчого потенціалу особистості педагога шляхом упровадження інноваційних освітніх технологій.
  • побудова та практична реалізація психолого-педагогічно обґрунтованої технології мережевого навчання.
  • розроблення моделей використання медіа освітніх та Інтернет-технологій у науково-методичній роботі з педагогами
  • розвиток у вчителів загальноосвітніх навчальних закладів медіа-культури і забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем.
  • створення віртуального інституту педагога ЗНЗ.

Через віртуальні форми роботи можна проводити:

  • віртуальну діагностику;
  • дистанційне інформування, консультування, спілкування;
  • віртуальні конкурси, інтернет-голосування, флешмоби.

Актуальні освітні інновації

1:1
BYOD
e-learning (eLearning)
LMS
MOOC
OER
Активне навчання
Андрагогіка
Асинхронне навчання
Геймифікация (ігрофікація)
Дистанційне навчання
Диференційний підхід
Ігрове онлайн-навчання (едютейнмент)
Індивидуальний підхід
Інклюзивне навчання
Інтерактивність
Когнітивне навчання
Конструкціонізм
Мобільне навчання
Моделювання (симуляція)
Неформальне онлайн-навчання
Перевернутий клас
Персоналізований підхід (адаптивне навчання)
Потік
Проблемно орієнтоване навчання
Проектно орієнтоване навчання
Самонавчання
Синхронне навчання
Ситуативне (контекстне) пізнання    ея
Змішане(гібридне)навчання 
Соціальний конструктивізм
Таксономія
Х'ютагогіка
Цифрове громадянство

Прочитано 399 разів