Версія для друку
Вівторок, 27 лютого 2018 23:46

Есе на уроках словесності

Есе як жанр літератури

У перекладі з англійської, есе (essay) означає «нарис», «твір», «спробу самостійного аналізу» та «обґрунтування теоретичної гіпотези». Есе (фр. essai«спроба, проба, нарис», від лат. exagium «зважування») — літературний жанр прозового твору невеликого обсягу й вільної композиції. Появу есе в європейських літературах пов'язують з ім'ям М. Монтеня, який у своїх «Дослідах» так визначив їхню специфічність: «Я вільно викладаю думку про всі предмети, навіть ті, що виходять за межі мого розуміння і кругозору. Висловлюю її задля того, щоб дати поняття про мої переконання». Враження, роздуми й асоціації (на думку І. Звоненко) є "трьома китами есе", які визначають специфіку жанру есе та метафоричність мовних засобів, які використовуються для його написання.

Специфіку жанру есе виражають такі риси:

  • Заголовок есе не знаходиться в прямій залежності від теми: окрім віддзеркалення змісту роботи, він може бути відправною крапкою в роздумах автора.
  • Вільна композиція есе підлягає своїй внутрішній логіці, а основну думку есе слід шукати в різноманітті роздумів автора. Проблема розглядається з різних сторін.
  • Якщо у творі на літературну тему переважає раціональне поєднання аналізу художнього твору з власними міркуваннями, то в есе яскраво виражена авторська позиція.
  • Якщо в традиційному творі вітаються індивідуальні особливості стилю й мови автора твору, то в есе індивідуальний авторський стиль - вимога жанру.
    • Завдання есе - зовсім не розповідь про життєву ситуацію, а інформування про спричинені нею ідеї, їхні пояснення, ненав'язливе намагання переконати в чомусь адресата мовлення.
    • Це «вільне» письмо на запропоновану тему, у якому найбільше цінується самостійність, аргументованість, оригінальність вирішення проблеми, дискусійність.
Есеїстичному стилю властиві:
-   образність, рухливість асоціацій, нерідко антитиповість мислення, орієнтування на інтимну відвертість і розмовну інтонацію,
-   нестандартне, оригінальне висвітлення матеріалу; часто це розмова вголос, вираження емоцій,
-   елементи імпровізації, певного пафосу, іронії,
-   афористичність,   використанням   нових     поетичних   образів,   свідома настанова на розмовну інтонацію й лексику,
-   використання   численних     засобів   художньої   виразності:   метафор, алегоричних образів, символів, порівнянь.

Есе - це суб'єктивний, індивідуальний, самостійний простір, де формуються позиції, висловлюються думки, передбачення та демонструється відповідне індивідуалізоване ставлення.

Твір-есе на уроках української мови і літератури в школі

Головна місія та мета есе - це викладення самостійного бачення учнем проблеми, питання, теми на підставі опрацьованого матеріалу та аргументів, у відповідності до обраного підходу, стилю тощо. Цей вид роботи якнайкраще підходить для навчання школярів критично мислити, для розвитку мовленнєвих компетенцій учнів як на уроках української мови, так і під час роботи над художніми текстами. За висловом Б.Степанишина, головне - не сума, не повнота знань, а розвинуті на її матеріалі, її засобами здатності уявляти, співпереживати, розмірковувати, аналітично мислити, вивчене систематизувати, узагальнювати і, зрештою, усі ці вміння застосовувати повсякденно протягом усього життя.

Етапи проведення уроку - написання есе:

 

 

 

 

 

1. «Творча кухня» (прийоми для емоційного налаштування: вірш, пісня,спогад   про     перегляд,   відеоролик,   пісочна     анімація,   інсценізація,афоризм, випадок з життя).

2. «Розминка   для     олівця»   (приклади   тем     для   міні-висловлювання:улюблений колір, порада однокласникам, сон, що запам'ятався, історіяоднієї світлини, остання вибачення).

3. Інтелект - карта.

4. Речення   -     гачок   (початкова   фраза,     що   зачіпає   читача:     короткаметафора, риторичне запитання, одне слово, жарт, афоризм тощо).

5. Думки без бар'єрів, (індивідуальні враження й міркування учнів).

Технологія підготовки школярів до написання есе

Проаналізувавши вітчизняний досвід роботи над есе у школах, можемо виділити такі етапи (за О. Глазовою):

1-й етап. Ознайомлення школярів із жанром есе та вимогами до його створення.

2- й етап. Ознайомлення зі зразками жанру - як із творами визначних майстрів пера (передовсім через міжпредметні зв'язки - на уроках літератури есе опрацьовують), так і з цікавими учнівськими роботами цього жанру.

3-й етап. Ознайомлення з алгоритмом створення есе (можливо, в традиційній для сучасної школи формі пам'ятки). Практична апробація школярами такого алгоритму в малих групах або парах.

4-й етап. Презентація створеного есе групами (парами).

5-й етап. Колективне обговорення прослуханих есе, визначення типових утруднень у їхньому створенні та шляхів попередження допущених помилок (змістових, мовленнєвих).

6-й етап. Індивідуальна робота учнів над створенням есе.

Прийомів для написання успішного есе існує багато. Ось деякі з них.

Ефектний початок - вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів, наприклад:

  1. Стандартний (найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що, коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти, чого йому очікувати.
  2. Несподіваний - це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
  3. Дієвий — зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей підхід зручний для коротких есе.
  4. Авторитарний - пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження упевненості автора тільки в собі.
  5. Інформативний — читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
  6. Цитатний - вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не рекомендується використовувати прислів'я і кліше — це банально).
  7. Діалоговий - з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з іншого, - це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.
  • Хронологія есе - послідовність подій (але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.
  • Оповідання — дія або історія, що триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або знання, пов'язані з темою вашого есе.
  • Опис - характерною рисою такого есе є яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі, які залишають читача довгий час під враженням.
  • Порівняння - в основному цей прийом використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або невдачу.
  • Фінальні компоненти - останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і залишити в пам'яті читача яскравий слід.

Як НЕ слід писати есе

  1. НЕ вносьте в есе інформацію, яка не підтверджує вашу думку.
  2. НЕ треба писати особисту біографію, детальні подробиці вашого життя.
  3. НЕ бійтесь починати спочатку, вже написана робота не відповідає на питання есе.
  4. НЕ намагайтеся злякати всіх надзвичайним словниковим запасом.
  5. НЕ використовуйте загальний набір банальних фраз та тверджень.
  6. НЕ перебільшуйте.
  7. HE будуйте роботу лише на простих реченнях.
  8. НЕ використовуйте цитати без іменіавтора.
  9. НЕ здавайте роботу, не перевіривши її.

Критерії оцінювання есе

  • відповідність змісту темі есе,
  • самостійність виконання роботи,
  • наявність у тексті авторської позиції з обраної теми,
  • уміле використання прийомів порівняння й узагальнення для узагальнення взаємозв'язку понять і явищ,
  • дотримання есеїстичного стилю, лексичних і граматичних норм літературної мови,
  • відповідність вимогам щодо оформлення письмових робіт.

Оцінювання есе

Критерії оцінювання змісту есе

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень змісту

Кількість балів за зміст Критерії оцінювання мовного оформлення есе
Орф., пункт. пом. Лексичні, грама­тичні, стиліс-тичні Кількість балів за мовне оформлення
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв'язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного аргументу 1 13 і більше 9-10 і більше 1
Побудоване учнем (ученицею) висловлення характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення; теза не відповідає за пропонованій темі; наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або він не є доречним. 2 12 9-10 і більше 2
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі; наведений аргумент не випливає з тези; приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко. 3 11 9-10 3
Висловлення учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми и характеризується певною завершеністю, зв'язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; висновок лише частково відповідає тезі або не пов'язаний з аргументами; є недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент.

4

9-10

9-10  
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий; висновок лише частково відповідає тезі,не пов'язаний з аргументом та прикладом; трапляються недоліки за низкою показників (до шести):роботі властива поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу, бракує стильової єдності. 5 7-8 7-8 5
За обсягом висловлення учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв'язний; учень (учениця) наводить один доречний аргумент; наводить непереконливий приклад;висновок лише частково відповідає тезі або не пов'язаний з аргументами та прикладами; робота характеризується недоліками зап'ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий,учень (учениця) неточно добирає слова й синтаксичні конструкції, 6 5-6 7-8 6
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв'язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводитьодин доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; роботі є недоліки (до чотирьох):відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не під кріплених фактичним матеріалом;нелогічне розташування абзаців,переходи між ними не є умотивовані; основна думка не арґументується. 7 4 6 7
Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі;наводить один доречний аргумент;приклад не конкретизований; висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками: невміння пов'язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання. 8 3 5 8
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу,яка відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність виразної особистої позиції, належної її аргументації тощо. 9 1+1(негруба) 4 9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на проблему, наводить два доречні й пере­конливі аргументи, приклади; неординарна побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. 10 1 3 10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; впра­вно формулює тезу; аргументова­но, чітко висловлює власну думку,зіставляє її з думками інших, уміє пов'язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, наводить два доречні и переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв'язувати певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонова­ній темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. 11 1 негруба 2 11
Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за дум­кою та оформленням висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв'язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу); висновок відповідає запропонованій темі и органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; робота відзначається багатством слововживання та художньою цінністю. 12 - 1 12

Оцінка за есе є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у журнал з датою написання роботи. Оскільки за есе виставляється одна оцінка, то запис у роботах учнів матиме такий вигляд:

Наприклад:

3 -2 : «9»

МО - 3 -7 : «7» = 8 балів

Оцінюючи мовне оформлення есе беруть до уваги наявність:

  • орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховують сумарно, без диференціації (перша позиція);
  • лексичних, граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).

Під час виведення єдиної оцінки за есе до кількості балів, набраних за зміст роботи, додається кількість балів за мовне оформлення, а їхня сума ділиться на

Якщо частка не є цілим числом, то її округлюють у бік більшого числа (на користь учня).

У процесі перевірки есе помилки на вивчені правила вчитель тільки підкреслює й помічає на берегах, а виправляє їх учень. Помилки на правила, які не вивчались, виправляються вчителем, але не враховуються. Проте, помилки, які повторюються кілька разів (повторювальні помилки), але в різних словах і різних ре­ченнях, уважають різними помилками.

«Негрубі» помилки:

  • винятки з усіх правил;
  • написання великої літери в складних власних найменуваннях;
  • написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
  • випадки, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як..., не що інше, як..., ніхто інший не..., ніщо інше не,..);
  • заміна одного розділового знака іншим

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

  1. Літературознавчий словник-довідник /Р.Т.Гром'як, Ю.І.Ковалів та ін. - К.: ВІД «Академія», 1997.
  2. Шендеровський К.С. Як написати успішне есе. Методичні рекомендації до написання есе. http://iournlib.univ.kiev.ua/ese gol 2.doc
  3. Глазова О.П.Есе як вид роботи з розвитку писемного мовлення школярів / О.П.Глазова // Методичні діалоги. - 2010. - №5.
  4. КостусенкоО.Ю., Шелехова Г.Т., Гнаткович Т.Д. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з української мови та літератури. Ужгород: "Гражда", 2018 р. - 92 с.
  5. Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі: Методичний посібник для вчителя /Б.І. Степанишин. -К.: РВЦ «Проза», 1995.-256с.

Рекомендовані джерела

 

Прочитано 9455 разів