Фільтрувати матеріали за датою: жовтня 2017

28 жовтня 2017 року в ТЗОШ№24 відбувся міський етап VIII Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка.

У конкурсі взяли участь 217 учнів.

1 місце

Мацко Анастасія (ТЗОШ№11, 5 клас)

Демборинська  Вікторія (ТНВК№6, 6 клас)

Зубар Ірина (ТСШ№3, 7 клас)

Сліпченко Дарина (ТСШ№3, 8 клас)

Турчин Софія (Українська гімназія, 9 клас)

Костишин Катерина (ТСШ№7, 10 клас)

Мандзюк Юлія (ТЗОШ№14, 11 клас)

2 місце

Бартіш Олена (ТНВК ШКПЙС, 5 клас)

Міськів Вероніка(ТНВК№9, 5 клас)

Єдинак Владислав (ТСШ№7, 6 клас)

Андрухів Софія (ТЗОШ№19, 6 клас)

Салюк Анастасія (ТЗОШ№14, 7 клас)

Лебідь Марія (ТСШ№7, 7 клас)

Гордійчук Юлія (Класична гімназія, 8 клас)

Лепявко Катерина (Українська гімназія, 8 клас)

Матусевич Христина (ТНВК№9, 9 клас)

Івахів Олег (ТЗОШ№16, 9 клас)

Оплета Ольга (ТСШ№3, 10 клас)

Стасюк Софія (ТНВК№15, 10 клас)

Войціховська Вікторія (ТЗОШ№28, 11 клас)

3 місце

Ангелюк Софія (ТЗОШ№4, 5 клас)

Василишин Богдана (ТЗОШ№10, 5 клас)

Човник Юлія (ТСШ№5, 5 клас)

Вітик Діана (ТЗОШ№4, 6 клас)

Шмагло Віталія (ТЗОШ№10, 6 клас)

Левченко Таміла (ТЗОШ№21, 6 клас)

Василишин Владислав(ТЗОШ№18, 6 клас)

Тронка Софія (ТНВК ШКПЙС, 7 клас)

Годда Дана (Українська гімназія, 7 клас)

Капляр Олена (ТСШ№17, 7 клас)

Гук Вікторія (ТЗОШ№28, 8 клас)

Малюта Олена (ТСШ№29, 8 клас)

Філик Тетяна (ТНВК №15, 8 клас)

Борисова Надія (ТЗОШ№18, 9 клас)

Демянишин Ігор (ТЗОШ№19, 9 клас)

Кульпа Тетяна (ТЗОШ№27, 9 клас)

Ковальчук Христина (ТСШ№17, 10 клас)

Радіо Ольга (ТСШ№29, 10 клас)

Круп'яник Аліна (ТЗОШ№28,10 клас)

Коваль Яна (Класична гімназія, 11 клас)

4 місце

Пришляківська Віталіна (ТСШ№3, 5 клас)

Філик Олег (ТЗОШ№16, 5 клас)

Дем'янова Ірина (ТЗОШ14, 6 клас)

Ляска Анастасія ("Гармонія", 6 клас)

Марчук Анна (ТЗОШ№27, 6 клас)

Жуковська Христина (ТНВК №2, 7 клас)

Смолюх Максим (ТЗОШ№20, 7 клас)

Шкабара Тетяна (ТЗОШ26, 7 клас)

Кульчицька Анастасія (ТЗОШ№28, 7 клас)

Сахало Мар'яна (ТЗОШ№30, 7 клас)

Понанська Світлана (ТЗОШ№4, 7 клас)

Шашкевич Анастасія (ТНВК№9, 8 клас)

Папірянська Софія (ТНВК№6, 8 клас)

Майка Костянтин (ТЗОШ№22, 9 клас)

Сивак Марія (ТЗОШ№24, 9 клас)

Гопко Валерія (ТЗОШ№16, 10 клас)

Головецька Софія (ТНВК №9,11 клас)

Демчук Анастасія (ТЗОШ№24, 11 клас)

5 місце

Кілаєва Христина (ТЗОШ№14, 5 клас)

Гавришко Анна (ТЗОШ№19, 5 клас)

Данилевич Каміла (ТНВК№15, 6 клас)

Когут Юлія (Українська гімназія, 6 клас)

Огороднік Василь(ТЗОШ№11, 6 клас)

Мурмило Марія (ЗОШ№19, 7 клас)

Фарботняк Аліна (ТЗОШ№16, 7 клас)

Сворак Софія (ТЗОШ№14, 8 клас)

Стечишин Діана (ТЗОШ№25, 9 клас)

Завіша Софія (ТЗОШ№10, 9 клас)

Магула Катерина (ТЗОШ№4, 9 клас)

Муц-Хомич Діана-Христина (ТЗОШ№13, 10 клас)

Слота Андрій (ТЗОШ№23, 10 клас)

Чопур Вікторія (ТЗОШ№26, 11 клас)

Блащак Анастасія (ТЗОШ№19, 11 клас)

Опубліковано в Тараса Шевченка

Мета заходу: Формувати ціннісне ставлення особистості до соціального довкілля; поєднати інтереси вихованця, котрий прагне до вільного саморозвитку і збереження своєї індивідуальності; держави, зацікавленої у тому, щоб діти зростали громадянами- патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце у цивілізованому світі; пробуджувати високі моральні якості: патріотизм, почуття громадянської та власної гідності; забезпечити дієвість духовних чеснот українського народу; формувати морально-духовну життєво компетентну особистість.

(Звучить українська народна мелодія, на сцену виходять учні)

1-й учень.

Сьогодні, дорогі друзі, ми будемо говорити про мову, якою розмовляємо, пишемо, читаємо. Про мову нашого народу-українську мову.

Першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, тихою казкою,

доброю ласкою. І ми белькочемо: мама, тато, бабаЯкі дивні перші двоскладові слова!

І з кожним словом світ ширшає, розкриває свої принадні обрії. Світ-мов казка. І ми пізнаємо його за допомогою слова.

2-й учень.

Збагачені словом ,ми приходимо до школи. І за допомогою його пізнаємо таємничість і складність всіх інших наук. Від того, наскільки ми озброєні словом, залежить і набуття нами знань з інших наук. Отже, словесність-початок усіх наук. Вона-як джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.

3-й учень.

Слово-Бог і слово людське одвічно, повсякчас і повік віку передує всьому, що творить людина в світі. А це значить, що поки є у нас слово, перед ним є майбутнє, є надія. У нас не було ні правди, ні волі, у нас відбирали віру. Але крізь мури, крізь ґрати і дріт пробивалося слово, і попри все, навіть коли розум вже не бачив перспективи, серце сподівалось. Бо вільне слово поета переконувало: є в світі любов, яка не боїться нічого, є творчість, що в злетах своїх не знає меж, є готовність зробити вибір, є відвага здійснити вчинок, взяти на себе відповідальність, чинити спротив-тобто є можливість свободи. Бо лише в свободі вільна людина може бути образом і подобою Божою.

4- й учень.

Найбільша коштовність, у якій народ звеличує себе, якою являє світові найцінніші набутки свого серця і мудрості, передає з покоління в покоління досвід, культуру і життєдайні традиції-рідна мова. Вона-незборна таїна, яка робить народ народом і увічнює найтонші порухи його душі. Заглиблюючись у таїну мови, ми засвоюємо золоті скарби народного досвіду і виховуємо у собі творчу особистість. Яка радість чекає кожного, хто відчув глибінь слова серцем і розумом, усвідомив необхідність свого постійного вдосконалення, пізнав щастя духовності. Мова-наш найкращий друг, наставник, постійний порадник і найдосконаліше знаряддя.

5-     й учень.

Ніжна душа нашого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, заходить у серце і настроює струни ніжності. З ніжної душі-слово ніжне і запашне, як розпростерта у світ неперевершена українська пісня. Дивиться мудрими очима вічність і промовляє до нас зелен-травою, яблуневою весною, червоним осіннім зойком клена і ніжністю слова. Слово ніжне будить у нас людину, слово ніжне сходить зорею і яскравіє, доки людина живе для добра, доки мудрість і праця квітчають землю.

(Звучить українська народна пісня у виконанні тріо)

6-     й учень.

Наша мова сягає корінням у глибоке минуле. Переконатись в цьому допоможе нам Київський державний історичний архів, де збереглося судове й державне листування 15- 17 століття, яке велося українською мовою. Август II -повелитель Литовського князівства розмовляв і писав українською мовою. У Прудентополісі, в Бразилії, майже при всіх українських церквах працюють курси українознавства. Майже у сорока країнах світу можна почути українську мову. її вивчають у 28 коледжах та університетах США. А в Парагваї деякі місцевості мають українські назви :Україна, Нова Волинь, Тарасівна... У столиці Венесуели є вулиця із назвою Україна.

7-     й учень.

Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов’янськокукраїнська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у 14 столітті; безпосереднім джерелом української мови виступає праслов’янська мова, розпад якої почався у 7 столітті. Початок слов’янському письму поклав давній народ-фінікійці, які жили за ЗО століть до нас. На нашу землю ця азбука прийшла 1000 років тому, весь час змінюючись і вдосконалюючись. Сучасна українська літературна мова пов’язується з ■ виданням „Енеїди” Котляревського у 1798 році. Це перший друкований твір, написаний живою народною мовою. Ще одна дата -1840 рік, коли вперше було видано твори Т.Г.Шевченка . З цього часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху кров та сльози найкращих синів.

8- й учень.

Ну що б, здавалося, слова?

Слова та голос.

Більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує....

Возвеличу отих рабів німих.

Я на сторожі коло них Поставлю слово.

' (Звучить мелодія „Реквієму”. На проекторі зображення тих, хто причетний до скорботного календаря української мови. Вчитель зачитує дати, а на моніторі висвічується відповідний малюнок)

  1. 1720 рік - російський цар Петро І заборонив друкувати книжки укр.мовою.
    1. 1796 рік - видано розпорядження про вилучення у населення України укр..букварів та укр..текстів із церковних книг.
    2. 1775 рік - зруйновано Запорізьку Січ і закрито укр..школи при полкових козацьких канцеляріях.
    3. 1862 рік - закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі укр..культури.
  2. 1863 рік - указ рос.міністра Валуєва про заборону видання книжок укр..мовою.
    1. 1876 рік - указ рос.царя Олександра II про заборону друкування нот укр.. пісень.
  3. 1884 рік - закрито всі укр.театри.
  4. 1914 рік - рос.цар Микола II ліквідовує укр..пресу і журнали.
    1. 1938 рік - сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення рос.мови, чим підтинає коріння мові українській.

1989 рік - видано постанову, яка закріплювала в Україні рос.мову як офіційну, загальнодержавну мову.

(Звучить мелодія Скорика у виконанні учениці)

9-й учень.

Зневажить мову-зрадити народ,

Котрий до сонця зводився крізь муки,

Це-забруднити плеса чистих вод,

Це-потоптати материнські руки,

Які нас від напастей берегли,

Останню дрібку хліба віддавали,

Щоб ми нівроку дужими були

Й матусиних пісень не забували.

10-                   й учень.

Рідним словом я горджуся,

Ним говорю, пишу,

Рідну мову, рідну пісню Ніколи не лишу.

Рідним словом погорюю,

Рідним пожурюся,

Рідну пісню заспіваю Та й розвеселюся.

(Звучить українська народна пісня „Чи я в батька одиниця?”)

(Інсценування легенди про мову. Заходить дві дівчинки та хлопчик)

1-      а дівчинка.

Такий чудовий край, багатий, сонячний, а вона йде та йде...

(заходить дівчинка- українська мова)

2-       а дівчинка.

Іде та й плаче. Плаче та сльози втирає. Так багато хат, шкіл, церков, а для неї-немає місця.

1-      а дівчинка.

Лишила вона гори і долини, минає широкі степи, а для неї так і не знаходиться маленького куточка.

2-       а дівчинка.

Іде. Лише важко зітхає та сльози втирає.

Хлопчик.

Чого ти тут, бідна дівчинко?

Укр..мова.

Прогнали мене.

Хлопчик.

Хто смів тебе прогнати?Невже це правда?Чи є на світі такі лихі люди. Та ж тепер весь світ визнає людські права.

Укр..мова.

Ти, мабуть, мене шануєш і не дозволиш, щоб мене вбили. Але мене прогнали... Ти, мабуть, нічого вже не порадиш. Так, я йду та йду-ні хати,ні куточка немаю.

Хлопчик.

І чи завжди так було?

Укр..мова.

О ні. Колись я була щасливою і багатою. Тоді моя мати була вільна, славна. Увесь світ її знав. Так давно це було! А тепер? Усе змінилося. Я гірко плакала, сумними піснями свій біль і жаль виливала. А вже і тих пісень не хочуть почути, щоб світ не знав правди. Одні не можуть мені прийняти до своїх родин, до шкіл, до церков, бо вони бояться кари від чужої влади, а інші-байдужі-немають часу ані місця для мене-нащо витрачати силу, час і гроші, коли чужі свою мову їм дають.

(вбігає дівчинка і хлопчик)

Дівчинка.

Яка бідна заплакана дівчинка! Яка сумна сирота! Звідки вона прийшла? Куди ж вона йде? Чому так плаче?

Хлопчик.

Хто ти? Як ти називаєшся?

Укр..мова.

Я-українська мова. Мене виганяють з України. Я блукаю по чужині і не маю спокою. Хлопчик.

Нещаслива ти, наша рідна мово! Бідна мово! Ми тебе не забудемо! Ти будеш із нами жити-нам будеш оповідати вірші, казки, байки! Будеш співати нам пісень. ТИ допоможеш нам пізнати країну наших батьків, дідів.

Укр..мова.

Знаю, любі діточки. Ви мене шануєте , любите і не забуваєте; а що роблять ті, що мене не знають? Хто їм пісню заспіває, хто ж їх молитися рідною мовою навчить? Бідні і нещасні. Не можу йти далі. Проганяють мене зі школи, з церкви, з дому; хочуть мене забити, а ще живу і буду жити! Я буду жити в устах і серцях українських дітей, що мене не забувають і ніколи не забудуть.

Діти.

Залишайся з нами, українська мово! Ми тебе не будемо проганяти і забувати!

(Звучить українська народна пісня „На високій полонині”)

11-      й учень.

З чого мова?-з літер,

З барвистих кольорів,

Та звуків, наче квітів,

Із променю й вітрів.

Із солов’їних щебетів,

Із грушевих медів,

Із лету білих лебедів,

Із м’ятних вечорів.

Із батькової мужності,

З матусиних калин,

З чорнозему дужості,

Українності дивин,

Дніпра в ній сила стверджена,

Що пута ґрати рве.

І пісня не осквернена,

Що в світлий сад зове.

12-      й учень.

А взагалі, навіщо знати, як зроблено слово? Та для того, щоб слова були для нас не сухими, таємничими камінчиками, а прозорими чарівними скельцями, крізь які багато чого видно. Дехто міркує так, що краще було б; якби всі люди говорили однією мовою... Чудні то бажання. Чи добре було б, якби всі їли однакову їжу, носили однаковий одяг... Мова наша-то і є одежа нашого духу, тим і світ наш красний, що він не однаковий. Тим і земля наша хороша, що вона вкрита і горами високими, і долинами глибокими, і різними рослинами. Зробіть так, щоб усе рівно було як на долоні, щоб однакові рослини вкривали всю землю-пропала б її краса. Ви знудитесь від тієї рівнини та однаковості.

13-       й учень.

На світі існує аж 5 тисяч мов. А любов до рідної мови, свого краю розпочинається ще з колиски, з маминої пісні. Нога колисала колиску, руки вправно випрядали ниточку, співанка говорила про те, чим повнилася душа... І туга, і надія, і сподівання....! та

маленька дитина, яка ще не розуміє слів, але , як весняна земля, ловить веснянки дощ, так і вона ловить лагідність із маминого голосу і стає лагідною, як квіточка, що тягнеться своїми пелюстками до сонця... Народні пісні зачаровують усіх, хто їх чує. Зачаровують ніжністю і простотою. У них-світ добра, краси і справедливості, а ще- щира віра в магічну силу слова.

14-                   й учень.

Крізь зболений час і духовні руїни Вертайсь, рідна мово, у серце народу,

У душу Вкраїни.

Якого ж ми будемо племені-роду,

Якщо буде в устах наша мова згасать?

Чи будемо з вами тоді ми народом,

Як стихне вона в голосах?

Звучи, рідна мово!

На землю лийся по вінця,

Мово моя українська, мово моя материнська!

(Звучить українська народна пісня „Ой у полі озеречко”)

(Під музику на сцену виходять персонажі: суддя, секретар, адвокат, прокурор, свідки, підсудний, матір)

Суддя.

Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучився, болів,

І з них почав і ними ж завершив.

Людей мільярди, і мільярди слів,

А ти їх маєш вимовити вперше.

Шановні присутні! Сьогодні ми зібралися, щоб осудити чи виправдати Слово. Секретар.

Слово Іванна Іванівна народилася в с. Літературнім, що в Україні. Точно дата народження невідома. Звинувачується у зраді рідної матері і пропаганді російської культури на території України. Слово надається Прокурору.

Прокурор.

Це було у ту годину,

Коли Бог створив людину.

Зажурилася людина:

Милий Боже, я загину,

Бог сказав їй:-Нарікаєш Ти дарма, бо мову маєш.

Попередить зразу мушу:

Втратиш мову-втратиш душу.

Силу втратиш, і тебе Навіть курка загребе.

Мово!З чорнозему, рясту, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена! Слово рідне! Мабуть, не було жодного видатного письменника, який би від усього свого людяного серця не висловив любові до рідної мови і своєї тривоги за її долю, який би не покладав на неї найбільших надій, бо долю свого народу бачив невідривною від долі рідної мови. Але перед вами сидить Слово Іванна Іванівна, якій здається, що українська мова-недовговічна, мине, мовляв, небагато часу і вона зникне, її замінить російська мова. Вона говорить суржиком, сяк-так варнякає. Ми не можемо терпіти таких людей у суспільстві. І ось вона тут, на лаві підсудних, а поряд із нею сидить її мати, нещасна мати,яку вона зрадила.

Мати.

Де ти, слово моє,

За яким і минула й майбутня дорога?

Де освячені Богом рядки,

Що ведуть до зоріння святого?

Чи прогнівилось небо,

Чи зла доля шле На Вкраїну покору?

Лан заступає червона хмара...

Було б краще, коли б я не чула,

Було б краще, коли б я не бачила,

Як з неї тягнуть душу-свічу І виривають язик на додачу.

Слово.

Непрестижна рідна мова,

Як селючка мати.

Соромно її любити Ще й про неї дбати От якби нам за ту мову По рублю давали,

Тоді б вона й без закону Державною стала.

От тоді б ми язиками,

Неначе ціпами,

Молотили б по-свойому Й не цурались мами А так, що нам рідна мати,

Стара та горбата,

Як не можуть нам за неї                    ' *

І по рублю дати.

Прокурор.

Говорите, вам не потрібна мова- Була б у магазині ковбаса?

Упевнені :це акція чергова І ліберально-чуйні словеса?

Можливо, так. Сліпому вже не бачить,

Не чуть глухому-тиша в нім на вік...

Біля кургану скіфські баби плачуть:

До чого вже здрібнився чоловік!

1-й свідок.

Чепуху вьі говорите! Вот я отдам сьіна только в русскую школу.

Прошу ослобонить синка,

Бо не совсзм здоровий,

От ізученья язика- Українськой мови.

Хоч я з села, жена сільська- Нужди у нєй не маєм.

Зачем ця мова для синка,

Звиніть, не понімаєм.

Для поступленья в інститут?

Роботи на заводі?

Вона йому ні там, ні тут Не надобна сьогодні.

Язик англіцький вчить синок- Цей, може, пригодитись,

Не сключено, что прийде строк- Пошлють і за границю.

Прошу синка ослобонить От українськой мови:

Від того, что єйо він вчить,

Он не сов сем здоровий.

Застой прошол. Ми стали жить Тепер демократично.

Який язик дитині вчить,

Батькам рішати лічно.

Бо вибор в нас слободний.

К сему Іван Безродний.

2-       й свідок.

Була у мене знайома, яка записала дитину в руську школу. її дочка вчилася на ’’двійки”. Потім знайома питає :”Що робити з дитиною, на „двійки” вчиться?” Я їй відповідаю :”Ви зробили помилку, в російській школі дитині важче вчитися, переведіть її в українську, і вона, опанувавши первісні елементи рідної мови засвоїть далі російську та інші”. І коли врешті-решт дитину перевели, вона стала вчитися на „дванадцятки”. Але який довгий і тяжкий шлях треба було пройти для цього?

3-       й свідок.

Я все одно отдам свого ребьонка в русскую школу.Я уже и заяву в міськвно написала. Вот:

Здраствуй, дорогое наше міськвно!

Я пишу заяву і смотрю в окно.

Це ж моей дитині скоро сьомий год,

Єто ж в школу нинє вже оно пайдьот!

Но вмешалась сила сатанинская,

Бо бижайша школа-українськая!

Шо ето такоє-спрашиваю вас,

Нікуди дитину вести в первий клас!

Пнулись я і чоловік з яс лей-садіков,

Щоб була дитина, як в начальніков.

Бо какой начальник, рило свінськоє,

Скажет вам хоть слово українськоє.

В українську школу я б дітей не вела, їх учебнік школьни, весь би посадила.

Так хотя б Шевченка прочитайте зміст- Єто же отпетий націоналіст!

Як спріймьот дитина все натурою- Піде неодмінно за Петлюрою.

Сама я українську законила давно.

Так казали: „Олька-будущий Махно!”

Хто там ще за мову,що за голоса?

А по мне била би в доме ковбаса.

І щоб хата скраю,і щоб самогон- Ощлуналаб пєсня-ото всех сторон.

Ми пайдьом все хором в саму светлу жизнь Заклеймім пазором націоналізм.

І спайом, как Сталін научіл нас петь:

Гаркнем: „Україну з України геть!”

4-                     й свідок.

Схаменіться, тату і мамо!

Попереду провалля без дна:

Дитинча, що крокує за вами,

Української мови не зна.

Тої мови, з якою в колисці Пісню й казку ви брали в серця,

А тепер, мов красуню в намисті,

Ми на страту ведем з-під вінця.

Адвокат.

Певна річ, що я люблю просто до загину,

Рідну мову та пісні, матір-Україну.

Певна річ, бажав би я рідної просвіти І народові в добрі, не в убозтві жити.

Певна річ, оце усе. Тільки ось де лихо Кажуть нам: не ворушись, а сиди лиш тихо.

Як вкраїнську мову я уживати буду?

Та це ж лиха я повік за це не відбуду.

Про просвіту рідну дбать?

Та як же тут дбати?

Та за цей сепаратизм за залізні ґрати.

А як скажуть-гине все, просто в Сибіряку!

То як здумаю, трушусь зараз з переляку.

Ні, хоч дуже я люблю Україну-неньку,

Та сидітиму собі краще потихеньку.

Таким чином, я стверджую, що підсудна просто злякалася і опинилася під впливом ворожих українській мові осіб. Ось мати засвідчить.

Мати.

Донька поїхала з дому та й прожила у місті Більше як півроку, днів, напевне, з двісті.

Вона в село вертається, зі мною вітається:

-Здрастє, мама родная!

Как здесь паживаєте?

Я її погладжую по світлому волоссячку.

-Як це ти балакаєш, люба моя донечко?

А вона відказує,-ви, маманя, тьомная,

В нашом положенії разніца огромная.

Я живу у городе, ви всьо время в полі.

Как тут-здесь розтуркаєш, што, чего і штолі?

Суддя.

Підсудна, ви розкаюєтесь?

Слово.

Я українка до седьмих кален:

Прадед мой шолкамі шит на Сечі,

І ні чужбіна, ні турецькій плен Его казацкой не лішилі речі.

Мне етат клад передавал атец I мама с малаком передавала.

Шла я нежность їх радних сердец І їх Любов стіхом во мне звучала.

Но закружило. На моей щеке Марщінамі прарасталі годи.

І стіх на українском язике Я не пою. І не в угоду моде.

Я растеряла, как воду із горсті.

Тот клад, што сохраніл в неволе прадед- Не знаю язика, сказать по правде.

Прастіте, синовья, і дочь, прості.

Прос ти мене ,прапрадіде козаче,

Прости мене, мій споконвічний краю,

За те, що на російській мові плачу Про те, що мови рідної не знаю.

Суддя.

Підсудна Слово Іванна Іванівна винна. Але, оскільки вона визнала свою вину, призначую їй умовне покарання. Протягом року вона буде знаходитись під наглядом педагогів, які слідкуватимуть за її спілкуванням. Якщо Іванна Іванівна знову візьметься за старе, то буде покарана і кинута до в’язниці. На цьому оголошую засідання закритим.

15-                    й учень.

І стало слово світлом.

Посеред ночі й тьми.

У слові все розквітло.

Із слова вийшли ми.

І слово було Богом- Рід суєтних людей,

На марно ймення того Не називай ніде.

У слові розділились Добро і темне зло,

Ненависть із любов’ю І все, що з них зросло.

Через усі завали.

Продажність,ницість, лесть За словом простували Обов’язок і честь.

Пророки несли в слові Його первісний сенс І Божі настанови,

І пісню всіх пісень.

А дивний геній,схожий На нас, а більш на них,

Поставив на сторожі

Закутих і німих.

Маленькі ліліпути,

Великі гендлярі Внесли до слова трути У планетарній грі.

Крізь куряву й полову Воно до нас прийшло Засіло в серці злого Як темне ремесло.

А ми, сліпі і сонні,

У блудній прі за мир,

В законнім беззаконні Вдивляємось у вир.

Та в прагненні збагнути Його первісний сенс.

Не слугувать! Не гнутись!

І зносити усе!

Найперше було слово- Наш світ мине, як день,

Мине і світу слава,

Та слово-не пройде!

(Звучить укр.пісня „Наша мова”)

16-   й учень. Читає „Молитву до мови” Катерини Мотрин.

Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, з м’яти, рясту, Євшан-зілля, роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово наша! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави, гордого духу!

Мово наша! Дзвонкова кринице на перехресній дорозі нашої долі! Передчасно постаріла, посивіла, змаліла, на хресті мук розіп’ята.

Мово наша! Убога прочанка з простягнутою рукою. Осквернена й знеславлена своїми ж дітьми, твоїм сім’ям немудрим...

Стаю перед тобою на коліна і благаю за всіх-прости ж нас, грішних.

Прости! Воскресни! Повернись! Розродися! Забуяй віщим і вічним словом від лісів-до моря, від гір- до степів! Порятуй народ її навіки...

(Виступ викладача, доцента кафедри історії української літератури)

(Літературний конкурс)

  1. Повне ім’я Лесі Українки.
  2. Автор вірша „Заповіт”.
  3. Автор гімну „Ще не вмерла Україна”.
    1. Хто в 4 роки вже читав, а в 5 років написав листа своєму дядькові Михайлу Драгоманову?
    2. Поет, що прожив життя-спалах 28 років?
    3. Автор казки „Лис Микита”.
      1. Хто, навчаючись у гімназії, у вільний час навчав свої однокласників?
      2. Кого 15 років не визнавали як поета?

(Звучить пісня „Рідне слово”)

Список використаної літератури

  1. Іванишин ,Я.Радевич-Винницький.Мова і нація.-Дрогобич: Видавнича фірма, "Відродження",- 1994.-218с.

Коваль А.П. Спочатку було слово.-К.: Либідь,- 2001.-312с.

О.І. Мирошко. Свято рідної мови [текст]//Виховна робота в школі- 2008-№2,С.42-45.

  1. І.Мойсеєнко. Спочатку було слово [текст]// Позакласний час-2007-№4, С.117-119

Т.Шепелюк. Свято писемності й української мови [текст]//

Шкільна бібліотека-2005-№11, С.58-64

Тема:          Склад. Наголос. Орфоепічний словник, словник наголосів.

Мета:                  

  •  навчальна: поглибити знання учнів про склад на наголос; ознайомити з орфоепічним словником і словником наголосів; формувати вміння та навички ділити слова на склади, правильно вимовляти наголошені і ненаголошені голосні;
  •  розвивальна: розвивати критичне мислення учнів; усне та писемне мовлення;
  • виховна: виховувати культуру спілкування, замилування рідною мовою.

Очікувані результати:

–    Знаннєвий складник:

–       учні знають, що таке наголос, логічний наголос, уміють пояснити його роль в усному мовленні.

–       знають, як користуватися орфоепічним словником та словником наголосів, уміють пояснити орфоепічну помилку.

Діяльнісний складник:

–       поділяють слова на склади, використовують логічний наголос;

–       знаходять і виправляють орфоепічні помилки відповідно до вивчених правил.

Ціннісний складник:

–       усвідомлюють милозвучність і мелодійність української мови, її естетичну довершеність.

Обладнання: Орфографічний, орфоепічний словники, словник наголосів,

презентація, підручники з української мови (О.П. Глазова), зошити, «світлофори», карти «Правильно», «Неправильно» для методу «Займи позицію».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Перебіг уроку.

І. Вступна частина.

  1. Створення емоційної атмосфери.

Прийом «Подаруй мені слово»

Розпочинає вчитель, а учні продовжують:

«Я дарую вам усім радість…»

  1. Актуалізація опорних знань учнів.
    1. 1.Метод «Передбачення на основі опорних слів»

Презентація. Слайд № 2

(Учні читають скоромовки. Чи змінюють значення слова від перестановки складів? Що таке склад?)

  1. Кошеня навкруг дивана

Ходить рано-рано-рано

Сонні очі продира:

– Де нора-нора-нора.

                                А. Камінчук

Ми його перемогли,

Бо ми з липи-липи-липи,

Чай пили-пили-пили.

                                  Г. Чубач

Презентація. Слайд № 3

(Прочитайте словосполучення, позначте у виділених словах місце наголосу, поясніть лексичне значення слів)

Парне катання, парне молоко.

  1. Мотивація навчання
    1. 1.Прийом «Лінгвістичне дослідження»

Презентація. Слайд № 4

(Прочитати речення. Вкажіть помилки. Що необхідно знати учениці, яка допустила такі помилки)

         Мама пошила плаття з а́-тласу.

Оголошення теми й очікуваних результатів.

(робота у зошитах. На дошці – дата, тема уроку, очікувані результати).

ІІ. Основна частина уроку.

  1. Опрацювання теоретичного матеріалу.
    1. 1.Метод «Опорні слова» (Презентація. Слайд № 5)
    2. 2.Робота за підручником.

(учні виписують у зошит із підручника тлумачення тих понять які для них є незрозумілими).

  1. 3.Прийом «Світлофор» (Вчитель називає кожну позицію зі слайду № 5, а учні «світлофорами» показують як вони засвоїли дане питання).
  2. 4.Філологічна порада.
  3. Практична робота.
    1. 1.Із впр. 211 виписати слова:

І варіант – двоскладові,

ІІ варіант – багатоскладові, поділивши їх на склади.

  1. 2.Фольклорна розминка.

(учитель ділить учнів на 4 варіанти):

 

І варіант – впр. 212 (реч. №1)                   переписати прислів’я

ІІ варіант – впр. 212 (реч. № 2)              поділяючи рисками виділені

ІІІ варіант – впр. 212 (реч. № 3)            слова на склади; у дужках

ІV варіант – впр. 212 (реч. № 4)            укажіть кількість складів,

визначте відкриті та закриті склади буквами «В», «З»

! Поясніть значення прислів’я та написання не зі словами:

 

І варіант – впр. 213 (реч. №1)                   відгадайте загадку

ІІ варіант – впр. 213 (реч. № 2)              Слово – відгадку запишіть,

ІІІ варіант – впр. 213 (реч. № 3)            поділивши рисками на склади

ІV варіант – впр. 214 (реч. № 4)            для перенесу. Прокоментуйте.

  1. Гра «Я – вчитель»

(Опрацювавши теоретичний матеріал у підручнику на ст.. 107–108, однокласникам даний запис) розшифруйте.

Наголос в українській мова

Вільний               Рухомий              Подвійне

  1. «Мозаїка»

(Із впр. 219 наголошення передайте звукозаписом слова з наголосом на другому складі, перевірте себе за «орфоепічним словником»).

  1. «Перевір себе»

(У підручнику на с. 236 подані слова зі «Шкільного словника наголосів української мови», наголошування яких викликає певні труднощі. Запам’ятайте їх).

ІІІ. Рефлексія.

  1. Метод «Займи позицію»

(Вчитель зачитує слова, дотримуючись і не дотримуючись правил орфоепії, а учні стають навпроти певного запису: «Правильно», «Неправильно»).

Алфавіт́, ба́йдуже́, ведмеди́ця, ви́падок, дочка́, дро́ва, за́гадка, куліна́рія, обіця́нка, о́лень, по́друга, по́ми́лка, спи́на, це́нтнер, шофе́р.

  1. Творча хвилинка.

(Презентація, Слайд № 6)

Прочитайте й поясніть значення слів.

Складіть із ними речення.

Роботи́ – ро́боти.

Жи́ли – жили́.

  1. Домашнє завдання.
    1. Складіть словничок – перелік часто вживаних слів, у наголошуванні яких трапляються помилки.
    2. Виконайте текстові завдання онлайн (ст.109).

Функції методичної роботи

  • планування (визначеня системи заходів, спрямованих на досягнення найкращих результатів);
  • організаційна (діяльність із удосконалення структури і змісту методичної роботи);
  • діагностична(вивчення співвідношення між рівнем компетентності педагогів, що виявляється в узагальненому результаті їх праці, та вимогами суспільства до якості роботи працівників освіти);
  • прогностична (передбачення знань та умінь, необхідних педагогам у майбутньому);
  • моделювальна (виробленні принципово нових положень навчально-виховної роботи, формування, експериментальна перевірка та впровадження передового досвіду);
  • відновлювальна (відновлення частково забутих або втрачених учителями знань після закінчення навчального закладу);
  • коригувальна (виправлення недоліків у діяльності педагогів, пов'язаних з використанням застарілих методик);
  • пропагандистська (інформування й агітація педагогів щодо впровадження досягнень науки, передового досвіду);
  • контрольно-інформаційна (налагодження й підтриманні зворотного зв'язку, в оцінюванні відповідності наслідків методичної роботи завданням та нормативним вимогам).

Напрями методичної роботи

  • Поглиблення філософсько-педагогічних знань. Спрямоване на вивчення педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета й методики його викладання.
  • Вивчення принципів розвитку української національної школи. Передбачає збагачення педагогічних працівників надбаннями української педагогічної думки, науки, культури, вивчення теорії та досягнень науки з викладання конкретних предметів, оволодіння сучасними науковими методами, освоєння оновлених програм і підручників.
  • Систематичне інформування про нові нормативно-правові документи та методичні розробки. Полягає у систематичному вивченні інструктивно-методичних матеріалів стосовно змісту і методики навчально-виховної роботи.
  • Оволодіння науково-дослідними навичками. Сприяє формуванню дослідницьких умінь, організації власного теоретичного пошуку, аналізу та оцінювання результатів педагогічних досліджень.

Вимоги до методичної роботи:

• відповідність системи внутрішкільної методичної роботи сучасному соціальному замовленню суспільства;

• науковість, системність, комплексний характер;

• систематичність, послідовність, безперервність, масовість;

• творчий характер, максимальна активізація діяльності педагогів;

• врахування особливостей конкретної школи, вчителя;

• диференційований підхід до педагогів;

• спрямованість методичної роботи на виділення головного, суттєвого у підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів;

• єдність теорії та практики при загальній практичній спрямованості методичної роботи;

• оперативність, гнучкість, мобільність;

• колективний характер при розумному співвідношенні загальношкільних, групових та індивідуальних, формальних і неформальних, обов’язкових й добровільних форм і видів методичної роботи та самоосвіти педагогів;

• створення сприятливих умов для ефективної роботи, творчих пошуків педагогів. Можна виділити основні критерії ефективності внутрішкільної методичної роботи:

• результативний, який відображає динаміку всього навчально- виховного процесу в школі, тобто позитивні зміни у рівні освіченості, вихованості, розвитку школярів;

• раціональних витрат часу на методичну роботу, тобто відсутність перевантаження педагогів методичною діяльністю;

 • зростання задоволеності вчителів своєю працею, творча атмосфера, позитивний морально-психологічний клімат у школі.

ШКІЛЬНІ МЕТОДИЧНІ КОМІСІЇ (ОБ'ЄДНАННЯ)

           Роботу шкільних методичних комісій (об’єднань) у ЗНЗ міста Тернополя регламентує Положення про методичну роботу в навчальному закладі (далі - Положення), затверджене наказом управління освіти і науки Тернопільської міської ради від 22.09.2017№470 Про організацію та удосконалення методичної роботи з педагогічними кадрамиу 2017–2018 навчальному році.У Положенні викладено концептуальні засади організації методичної роботи у навчальному закладі. До обов’язкових форм методичної роботи в ЗНЗ відносять педагогічну раду (п.2.3.1.Положення) і методичні комісії (об’єднання) навчальних закладів (п.2.4.2.Положення). Інші запропоновані в Положенні форми методичної роботи використовують диференційовано з урахуванням творчих запитів, потреб і прагнень педагогічних працівників та можливостей навчального закладу. Нижче курсивом наводимо п.2.4.2.Положення.

2.4.2. Методичні комісії (об’єднання) навчальних закладів

         Методичні комісії створюються за умови присутності трьох та більше педагогів одного фаху або споріднених предметів. Якщо в навчальному закладі менше трьох учителів певного предмета, створюються міжпредметні комісії. Методичні комісії створюють терміном на навчальний рік і проводять засідання, як правило, щомісяця. Керівництво роботою методичних комісій здійснюють голови комісій. Персональний склад членів та голів шкільних методичних комісій затверджують наказом директора навчального закладу на початку навчального року. Керівники закладу є членами методичних комісій відповідно до профілю їх діяльності. За потреби до роботи методичних комісій залучають працівників наукових установ, вищих навчальних закладів. Визначення змісту, форм і методів роботи методичної комісії залежить від конкретних умов роботи навчального закладу та здійснюється з урахуванням індивідуальних можливостей педагогічних працівників.План роботи методичної комісії складають терміном на навчальний рік за результатами попередньої діяльності членів методичної комісії, на основі аналізу підсумків діагностичного вивчення професійної компетентності педагогічних працівників. План роботи методичної комісії повинен відбивати шляхи реалізації основної науково-методичної проблеми закладу. Протоколи засідань методичної комісії веде секретар. Секретар – член методичної комісії. Його обирають терміном на навчальний рік. Секретар методичної комісії працює на громадських засадах. Він веде протоколи засідань методичної комісії, у яких фіксує дату засідання, номер протоколу, кількість присутніх, порядок денний, подає стислий виклад виступів, пропозицій, зауважень.

Основним змістом роботи методичних комісій (об’єднань) є:

  • розроблення робочої навчально-програмової документації, внесення коректив у варіативні складові навчальних програм;
  • оновлення змісту навчання й виховання, внесення відповідних коректив до робочих навчальних та календарно-тематичних планів;
  • упровадження в навчально-виховний процес нових педагогічних  технологій, передового досвіду навчання та виховання;
  • комплексне методичне забезпечення навчально-виховного процесу засобами навчання, розроблення методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів;
  • аналіз стану і результатів навчально-виховного процесу, якості знань, умінь і навичок учнів, рівня їхньої вихованості;
  • аналіз результатів внутрішнього контролю, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо поліпшення викладання окремих навчальних дисциплін;
  • організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам, організація взаємовідвідування показових занять та їх обговорення;
  • організація та проведення конкурсів, предметних олімпіад, семінарів-практикумів, виховних заходів тощо.

Орієнтовна структура плану роботи методичної комісії (об’єднання)

Модуль І «Діагностика і моніторинг»

Аналіз діяльності методичної комісії (об’єднання) за попередній навчальний рік (охоплює загальну характеристику педагогічної діяльності вчителів певного предмета, якості знань учнів,діагностичне вивчення професійної компетентності педагогічних працівників, рівень реалізації основної науково-методичної проблеми закладу,аналіз основних організаційно-педагогічних заходів,показових уроків, позакласних занять тощо)

Модуль ІІ «Кадри»

Дані про членів методичної комісії (прізвище, ім’я, по батькові; число, місяць і рік народження; освіта; педагогічний стаж, навантаження; рік і місяць проходження курсів чи інших форм підвищення кваліфікації, атестації; категорія, звання; проблема, над якою працює педагог; участь у методичній роботі тощо)

Модуль ІІІ «Технологія навчально-виховного процесу»

  • Проблема, над якою працює методоб’єднання
  • Програми, за якими працюють учителі
  • Перелік підручників УМЛ, за якими навчаються учні
  • Поділ класів на групи
  • Кабінети УМЛ
  • Варіативна частина, програми факультативів УМЛ
  • Профільна і допрофільна підготовка в закладі (стосовно УМЛ)
  • Позакласна робота
  • Передплата фахових видань
  • Графік і тематика засідань методичного об’єднання (опрацювання нормативно-правових документів, науково-методичих джерел;обговорення змісту нових програм, підручників, посібників; вивчення, узагальнення і запровадження вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду;ознайомлення з новими методиками та технологіями викладання;обговорення рекомендацій тощо)
  • Огранізаційно-масові заходи (конкурси, предметні тижні тощо)

Модуль ІV «Досвід і інновації»

Банк творчих досягнень (матеріали з колективного досвіду роботи,вивчення й узагальнення передового педагогічного досвіду вчителів, методичні розробки, публікації тощо)

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ УЧИТЕЛІВ

КНИЖКОВИЙ КЛУБ. Книжковий клуб дозволяє поєднати вчителів зі схожими інтересами для читання й обговорення нових теорій та практик. Адміністрація може попросити вчительський колектив обрати книгу, яку б вони хотіли прочитати спільно. Або ж запропронувати скласти список книг, які є важливими для розвитку всієї школи і запропонувати вчителям обрати ті, які їм найбільше до вподоби. Книжковий клуб повинен відбуватись регулярно і займати достатньо часу для того, щоб кожен міг висловити свою думку. Наприкінці обговорення книги, вчителі можуть представити ключові тези і наступні кроки, які слід зробити для всього педагогічного колективу.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ. Це найкращий метод для вчителів, що прагнуть створити атмосферу навчання у своєму класі. Це також хороша нагода залучити вчителів до проведення досліджень та створення публікацій в освітньому середовищі. Дослідження діяльності розпочинається із запитання: «Що я можу покращити у своєму класі?». З цього моменту вчитель заглиблюється у дослідження поведінки учнів, а також – у літературу, що пояснює ті чи інші феномени. Це допомагає йому сформувати список речей, які можна випробувати, щоб покращити теперішній статус. Клас перетворюється у міні-лабораторію, адже вчитель випробовує нові речі і вимірює свою ефективність.

ОПРАЦЮВАННЯ УРОКУ. Ця практика бере свій початок у японській початковій освіті. Під час опрацювання уроку, вчителі працюють разом над плануванням уроку, зазвичай маючи на меті певні цілі або проведення дослідження. Тоді один вчитель проводить урок у своєму класі, в той час як інші – спостерігають за ним. Після уроку вчителі збираються на обговорення й підсумовують зроблене, після чого наступний вчитель проводить той самий урок у своєму класі з урахуванням зворотнього зв’язку. Група спостерігає за проведенням уроку вдруге, після чого дає свої рекомендації вже більшій частині вчителів. Опрацювання уроку дає вчителям можливість співпрацювати разом і покращити як індивідуальний стиль викладання, так і шкільну вцілому. 

НАСТАВНИЦТВО (МЕНТОРСТВО). Зазвичай менторство розглядають як можливість для вчителів, які щойно розпочали викладання. Вчителі з досвідом викладання є чудовим джерелом для нових освітян, які часто потребують допомоги у розпорядженні часом, спілкуванні з батьками, тощо. Проте, менторство може знадобитися вчителям у будь-якому віці, якщо вони розпочинають вивчати щось нове – нові методики, нові технології. Якщо вчитель із великим стажем хоче навчитись, як можна інтегрувати технології у своєму класі – йому необхідно знайти ментора. Ментори надають допомогу інформаційно, у формі зворотнього зв’язку чи порад. 

СПОСТЕРЕЖЕННЯ. Це дозволяє вчителям проникати у світ своїх колег, що може дати їм новий погляд на викладання. Можна помітити нові інноваційні методики організації навчального процесу, взаємодії із студентами та батьками. Спосетерження дозволяють вчителям віднайти нові шляхи викладання – не в теорії, а на практиці.

ПОРТФОЛІО. Не завжди сьогодні можна оцінити дітей лише тестами. Дуже часто потрібно створити щось, що може продемонструвати навчальну подорож. Це може стати хорошою можливістю для вчителя пороздумувати над тим, що відбулось з учнем протягом шкільного року. Портфоліо може включати в себе рецензії на прочитані книги, відео-уроки, приклади зворотного зв’язку від батьків і т.д.

Нетрадиційні форми методичної роботи

  • ярмарки педагогічної творчості, фестивалі педагогічних ідей і знахідок, панорами методичних ідей, клуби творчих педагогів
  • методичні турніри і вернісажі, творчі портрети і лабораторії, школи педмайстерності 
  • ділові ігри, педагогічні консиліуми, методичні ринги, методичні аукціони, мозковий штурм
  • проблемні семінари, творчі групи, творчі наукові дискусії, навчальні семінари, семінари-квести
  • авторські школи майстерності, педагогічні колективні справи
  • педагогічний турнір з актуальної наукової теми, громадський науково-дослідний інститут, творчі лабораторії
  • консультації-практикуми, навчальні семінари, школи педагога-початківця, педагогічне представництво 
  • мала академія народної педагогіки, урок-панорама, презентації, педагогічний портрет творчого колективу 
  • методичні фестивалі; панорамні уроки; семінари-супутники; методичні діалоги, ринги, мости, мозкові атаки
  • методичні аукціони; педагогічні консиліуми, тренінги
  • методичні проблемні столи; психолого-педагогічні дискусії; педагогічні турніри 

          Інформаційно-комунікаційні технології відкривають величезні можливості для комунікації в рамках онлайн-взаємодії 

              Очікувані результати від упровадження віртуальних форм у методичну роботу:

– створення єдиного освітнього ресурсу (нормативного, правового, кадрового, навчально-методичного);

–  відпрацювання форм мережевої взаємодії між окремими педагогами через створення власних сайтів, блогів:

  • створення мережевих моделей використання медіаосвітніх та Інтернет технологій за різними навчальними предметами у навчально-виховному процесі;
  • обмін досвідом через мережу Інтернет;
  • створення банку електронних засобів навчання та медіатеки шкільних предметів;
  • оновлення форм і методів науково-методичної роботи.
  • створення умов для розвитку творчого потенціалу особистості педагога шляхом упровадження інноваційних освітніх технологій.
  • побудова та практична реалізація психолого-педагогічно обґрунтованої технології мережевого навчання.
  • розроблення моделей використання медіа освітніх та Інтернет-технологій у науково-методичній роботі з педагогами
  • розвиток у вчителів загальноосвітніх навчальних закладів медіа-культури і забезпечення їх підготовки до ефективної взаємодії із сучасним інформаційним середовищем.
  • створення віртуального інституту педагога ЗНЗ.

Через віртуальні форми роботи можна проводити:

  • віртуальну діагностику;
  • дистанційне інформування, консультування, спілкування;
  • віртуальні конкурси, інтернет-голосування, флешмоби.

Актуальні освітні інновації

1:1
BYOD
e-learning (eLearning)
LMS
MOOC
OER
Активне навчання
Андрагогіка
Асинхронне навчання
Геймифікация (ігрофікація)
Дистанційне навчання
Диференційний підхід
Ігрове онлайн-навчання (едютейнмент)
Індивидуальний підхід
Інклюзивне навчання
Інтерактивність
Когнітивне навчання
Конструкціонізм
Мобільне навчання
Моделювання (симуляція)
Неформальне онлайн-навчання
Перевернутий клас
Персоналізований підхід (адаптивне навчання)
Потік
Проблемно орієнтоване навчання
Проектно орієнтоване навчання
Самонавчання
Синхронне навчання
Ситуативне (контекстне) пізнання    ея
Змішане(гібридне)навчання 
Соціальний конструктивізм
Таксономія
Х'ютагогіка
Цифрове громадянство

Опубліковано в Методичні рекомендації

 

Зміст роботи Форма роботи, учасники Дата Місце проведення Відповідальні
Серпень
 1 Формування мовної особистості Інтерактивна школа сучасного вчителя (учасники – керівники шкільних МО учителів УМЛ) 22.08.2017 ТЗОШ16 Гапон Л.О.
Вересень
 1 Відзначення міжнародного Дня грамотності Цикл просвітницьких заходів 08.09.2017 ЗНЗ Гапон Л.О.
 2 День працівників освіти Урочиста церемонія

28.09.2017

15.00

 УД "Перемога"

Литвинюк Г.І.

Гапон Л.О.

Жовтень
 3 Мовна норма: етапи становлення.

Акмеоклуб УМЛ

Творча зустріч із д. філолог. н., професором Іриною Фаріон (учасники – керівники шкільних МО учителів УМЛ, учителі УМЛ; усього – 2-3 представники від закладу)

03.10.2017

14.00

ТУГ

ім. І.Франка

Гапон Л.О.

Крижанівський А.В.

 4 Інноваційні форми методичної роботи в школі

Бюро інновацій «Інсайт»

Семінар-презентація (учасники – керівники шкільних МО учителів УМЛ)

17. 10. 2017

 14.00

ТСШ№7 Гапон Л.О.
 5 VII  Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені  Тараса Шевченка (шкільний етапи) Конкурс (учасники – учні ЗНЗ)

28. 10.2017

9.00

ТЗОШ№24 Гапон Л.О.
 Листопад 2017 року
1

Націєтворчий потенціал української пісні.

Творча зустріч із поетом-піснярем С.Галябардою 

Літературно-мистецька вітальня

(учасники – учителі УМЛ, учителі музичного мистецтва, керівники гуртків; усього – 2-3 представники від закладу)

07. 11. 2017 15.00 ТУГ ім. І.Франка

Гапон Л.О.

.

2 Самоменеджмент учителя УМЛ.

Акмеоклуб УМЛ

(учасники – учителі УМЛ – 1 представник від закладу)

08. 11. 2017 13.00 ТЗОШ№8 Гапон Л.О.
3 Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Міський етап Конкурс (учасники – учні ЗНЗ) Згідно з наказом Згідно з наказом Гапон Л.О. Гордіюк Н.М.
4 Всеукраїнський диктант єдності Всеукраїнська акція (учасники – охочі учні й педагоги ЗНЗ) 09. 11. 2017 ЗНЗ Гапон Л.О.
5 День української писемності та мови Цикл просвітницьких заходів 09. 11. 2017 ЗНЗ Гапон Л.О.
6 «Вчитель року» номінації «Українська мова і література» Конкурс (учасники – охочі вчителі УМЛ) 13-30.11.2017 ЗНЗ Гапон Л.О.
7 «Високе небо Богдана Лепкого». До 145 річниці від Дня народження Семінар-супутник 21. 11. 2017 Бібліотека-музей «Літературне Тернопілля» Гапон Л.О.
ГРУДЕНЬ 2017
1. Олімпіада з української мови й літератури Олімпіада з української мови й літератури

02.12.2017

Поч. о 09.00

ТЗОШ№16 Гапон Л.О.
2 Відзначення 295 річниці від Дня народження Г. Сковороди Цикл інформаційно-просвітницьких заходів 03. 12. 2017 ЗНЗ Гапон Л.О.
3 «Вчитель року» в номінації «Українська мова і література». Міський етап. Фінальні випробування. Конкурс

07.12.2017

Поч о 15.00

ТКМЦНОІМ Гапон Л.О.
4 Реалізація наскрізних ліній на уроках УМЛ Панорама методичних знахідок 20.12.2017 ТКМЦНОІМ Гапон Л.О.
5 Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Обласний етап. Конкурс 09.12.2017 ТЗОШ№16 Гапон Л.О.
6 Міський етап XVІІ Всеукраїнського конкурсу  учнівської творчості Конкурс 27.12.2017 ТКМЦНОІМ Гапон Л.О.

 

 

 

 

 

 

 

Опубліковано в Плани і звіти

Тернопільська спеціалізована школа I-IIIступенів № 3

з поглибленим вивченням іноземних мов

Тернопільської міської ради

Тернопільської області

Опис досвіду роботи

на тему:

«Використання інноваційних технологій на уроках української мови та

літератури для розвитку

креативних здібностей учнів»

Підготувала вчитель

української мови та літератури

Гандзій Н.Б.

Тернопіль - 2017

На сучасному етапі розвитку нашої держави постала проблема відродження й перебудови національної системи освіти «як найбільш важливої ланки у вихованні свідомих громадян Української держави» (Державна національна програма «Освіта»). Тому особливої актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями, нормами демократичної культури.

Головна мета – дати виявитися креативним здібностям дитини, виховати людину з широким розумінням своїх обов’язків, з незалежним високим розвиненим інтелектом, таку людину, яка проведе в життя свою незалежну думку. Ця людина має бути творчою та успішною. А школа – школою творчості та успіху.

Основними принципами в досягненні мети є:

  • Принцип креативної діяльності, самостійності учнів.
  • Принцип демократизації (відхід від авторитарності).
  • Принцип гуманізації взаємин педагога та учня.

Актуальність і перспективність досвіду:

  1. Забезпечує умови для розвитку креативних здібностей учня.
  2. Сприяє вихованню завдань Національної доктрини розвитку освіти.
  3. Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні.
  4. Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти.
  5. Забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання.
  6. Робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Головним завданням учителя-предметника є насамперед підготовка учнів до самостійного життя через набуття навичок і вмінь практичної роботи, співпраця в різних напрямах навчально-виховної, дослідницької діяльності.

Бажання вдосконалити навчально-виховний процес спонукає до вивчення проблеми «Використання інноваційних технологій на уроках української мови та літератури для розвитку креативних здібностей учнів». У роботі використовується диференціація та індивідуалізація навчання, проблемний підхід під час вивчення нового матеріалу, розвиток пізнавальної самостійності школярів, високоморальний і краєзнавчий виховний напрямок навчального процесу, елементи інтегрованого навчання і виховання.

Час лине швидко, змінюється життя. Приходять нові учні, тому й навчати, виховувати їх потрібно теж по-новому. Сьогодні у центрі навчально-виховного процесу має бути УЧЕНЬ.Учень – не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я». Крізь призму діяльності учня необхідно переосмислити саму структуру навчально-виховного процесу, перейти до вирішення проблеми розвитку та реалізації творчих здібностей кожного школяра. Перебудова навчально-виховного процесу передбачає певну переорієнтацію функції учителя. Різко зменшується питома вага його виконавчої діяльності на уроці і, відповідно, зростає функція організаційна. Це вимагає глибокого оволодіння педагогічної технологією, вмінням прогнозувати в деталях діяльність кожного учня. Лише за цієї умови вчитель зможе повноцінно включати учня в діяльність як свого «партнера».

Потрібно використовувати різні форми й технології уроку, спрямовані на активне засвоєння нового матеріалу й поглиблення раніше вивченого, щоб дати учням хороші знання. Кожна дитина має право на те, щоб усі її задатки, закладені природою, розвинулися якомога повніше.

Сучасний учень креативний, тому до виховання його особистості потрібно підходити по-новому. Завдання полягає в тому, щоб запалити в дитячих очах вогник допитливості, пізнання, сподівання. У роботі повинен домінувати особистісно зорієнтований підхід до процесу навчання. Необхідно залучати учнів до спільної діяльності на уроках, спонукати їх бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, що лягли в основу викладання предмета. Педагогічний процес на уроках мови та літератури будується за принципом діалогу. Українська словесність відкриває безмежний світ, у якому можна працювати над собою – набувати знання, розвивати самоаналіз, саморефлексію, самосвідомість. Методика створює умови, в яких з’являється і потреба, і бажання ставити запитання, і шукати відповіді.

Потрібно запроваджувати різні форми, методи уроку, спрямовані на активне засвоєння нового матеріалу й поглиблення раніше вивченого, щоб дати учням глибокі знання. Необхідно здійснювати такі форми опитування: індивідуальну, групову, фронтальну, при яких над завданнями працюють окремі учні, група учнів або весь клас. Залежно від того, яке завдання ставиться на уроці, обираються форми й методи, які сприяють розвитку вмінь і навичок, логічного й творчого мислення. Це і є інтерактивні методи навчання.

Треба зазначити, що інтерактивні методи в жодному випадку не можуть бути самоціллю, тому краще добре оволодіти кількома методами, ніж абияк – усіма. На уроках української мови на різних етапах використовую опорні схеми, які дають можливість учням узагальнити матеріал, самостійно чи з допомогою вчителя визначити місце того чи іншого мовного явища в мовній системі.

Дуже ефективні методи «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Клоуз-тест», бо дають змогу кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою позицію. Можна використовувати в усіх класах (учням 5-6 класів подобається бути «кореспондентом», який бере «інтерв’ю» з допомогою вчителя чи самостійно; цей ігровий момент викликає додатковий інтерес).

Метод «Незакінчене речення» часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Робота в малих групах дає змогу учням набути навичок, необхідних у спілкуванні та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчувати особисті можливості та зміцнювати їх. Окрім того, дітям легше висловитися в невеличкій групі. У цьому методі дітей приваблює те, що навіть якщо слабкий учень не може продукувати ідей, він все одно залучений до роботи як спікер чи посередник і тому корисний своїй групі.

Цей метод можна застосовувати на підсумкових уроках з певних тем, на уроках повторення і систематизації вивченого матеріалу, на уроках засвоєння нових знань. Важливо правильно організувати роботу: розсадити так, щоб учням було зручно обговорювати у групах проблему, поставлену перед ними. Кожна група обирає керівника (спікера). Він визначає завдання, організовує порядок виховання, пропонує учасниками бесіди висловитись, підбиває підсумки.

Секретар веде записи виконання завдань, слідкує за часом.

Доповідач – той учень, що буде ділитися досягненнями своєї групи (звітувати).

«Мозковий штурм» спонукає виявляти свою уяву та творчість шляхом вираження думок у всіх учасників, допомагає знаходити декілька рішень щодо конкретної проблеми. Найефективнішим цей метод виявився у 6 класі.

Сучасний педагог на уроці і психолог, і актор, і режисер одночасно. Тому, готуючись до уроків, потрібно враховувати не тільки особливості кожного класного колективу, але й психологію, вікові особливості, потенційні можливості окремого учня; знаходити й реалізувати на уроках такі методичні прийоми, які дають дітям відчуття самостійності й творчої участі в процесі вивчення предмета.

Зокрема впроваджувати на уроках такі інтерактивні технології: метод «ПРЕС» (Додаток 6); «Займи позицію»(Додаток 3); «Рольова гра»(Додаток3); «Драматизація» (Додаток 6); «Клоуз-тест» (Додаток 1); «Незакінчене речення» (Додаток 2,5); «Мікрофон»(Додаток 4).

Потрібно спонукати учнів застосовувати знання творчо, перебувати у ситуації постійного пошуку, вибору, що вимагає дисциплінованості, уміння працювати в колективі, комунікабельності, критичності мислення. Так, «клоуз-тест» можна застосувати у 5 класі при вивченні теми «Однорідні члени речення», а також при вивченні теми «Звертання. Розділові знаки при звертанні».

Дуже часто використовується метод «Незакінчене речення. Рефлексія. Оцінювання.» (Додаток 2, 5).

  1. Слова в реченні пов’язуються…
  2. Граматична основа речення – це…
  3. Підмет підкреслюється… лінією, а присудок…
  4. Підмет найчастіше може бути виражений…, а присудок…
  5. Односкладним називають речення…

Також у 5 класі ефективним є у застосуванні метод «Мікрофон» при вивченні теми «Вставні слова. Розділові знаки при вставних словах». Можна використати такі запитання:

  1. Які слова називають вставними?
  2. Як вони виділяються на письмі?
  3. Чи бувають вставні слова членами речення?
  4. Де можуть бути вставні слова в реченні?
  5. Які слова не бувають вставними?
  6. Які слова є завжди вставними?

На уроці літератури варто впроваджувати метод «ПРЕС» (Додаток 6). За цією технологією навчаємо учнів, як правильно дискутувати, обговорювати проблемні питання. Метод навчає учнів виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших. Щоб організувати роботу, необхідно ознайомити школярів з чотирма етапами методу «ПРЕС»:

-         висловити свою думку, пояснити, в чому полягає ваша точка зору;

-         визнавати причину появи цієї думки;

-         навести приклади, додаткові аргументи на підтримку позиції;

-         узагальнити думку, зробити висновок.

Даний метод дуже ефективний в 11 класі.

Дані методи та інші дозволяють різко збільшити процент засвоєння матеріалу. На уроці під час проведення словникового диктанту використовую метод «Навчаючи-учусь».

У 8-11 класах слід надавати перевагу проектним технологіям, які спонукають учнів до самостійної роботи, пошуку інформації, допомагають виявити та розвивати індивідуальні позитивні задатки кожного школяра, враховуючи його набутий досвід, формувати інтерес до пізнання, бажання та вміння вчитися.

Важливим засобом пізнавальної діяльності в старших класах є «Дискусія». Це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Дискусія дає можливість визначити власну позицію, сформувати навички аргументації та відстоювання своєї думки. Одним з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем є «Дебати». Цей метод варто використовувати в 10-11 класах. Дебати можна проводити лише тоді, коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватися й публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Кожна група має переконати опонентів і схилити їх до думки змінити свою позицію. Однак можна поставити й інше завдання – спільно вирішити поставлену проблему. У такому разі учні повинні будуть, висловивши свою точку зору, уважно вислухати протилежну сторону, щоб знайти точки дотику. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувалися спокійно.

Частину підсумкових і узагальнюючих уроків необхідно проводити в нетрадиційній формі: уроки-подорожі, уроки-казки тощо.

У старших класах доречними є уроки-семінари, усні журнали, на яких учні вчаться культури спілкування, висловлювати власну думку, виступати з власними рефератами, користуватися додатковою літературою та Інтернет-ресурсами.

Дуже добрий результат із перевірки знань учнів дають бліц-відповіді, заповнення таблиць, схем, робота з картками, тестовий контроль, складений за рівнями навченості. Усе це дає змогу залучити якомога більше учнів до роботи на уроці, перевірити якість виконання домашнього завдання.

Потрібно здійснювати диференційований та індивідуальний підхід до учнів, зокрема дати учням можливість обирати домашнє завдання з кількох запропонованих вправ.

Завдяки поєднанню всіх цих методів діти добре засвоюють навчальні програми й показують хорошу результативність. Учні займали призові місця в другому та третьому етапах Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської молоді ім. Т. Шевченка, Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика, а також були призерами другого етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. Варто відзначити і талановиту молодь: учнів-читців поезій Лесі Українки, І. Франка, Т. Шевченка.

«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що, навчаючи дітей, працює переважно вчитель», – цю думку В. Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі. Але в наших силах змінити це. Учитель повинен навчити дитину вчитися – це його головне завдання.

 

Опубліковано в Досвід i інновації

Тема: Узагальнення вивченого про прислівник

Мета:

  • навчальна – повторити вивчене, узагальнити та систематизувати знання семикласників про прислівник як незмінну самостійну частину мови, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль;продовжити вдосконалювати орфографічні навички, уміння і навички правильно вживати у мовленні і письмі прислівники;
  • виховна – виховувати тактовність у поведінці учнів під час роботи в парах і групах;сприяти формуванню моральності й духовної краси дітей;
  • розвивальна – розвивати критичне мислення, розумові та творчі здібності дітей; формувати вміння висловлювати й доводити власну думку.

Форма проведення: мовознавча гра “Квест”

Форми роботи: групова, індивідуальна, фронтальна.

Обладнання: картки-завдання для квесту, жетони, тлумачний словник, роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, екран та мультимедійний проектор, комп’ютер.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань, умінь і навичок.

Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія і фразеологія.

Культура мовлення і стилістика: використання прислівників як засобу підсилення виразності мовлення.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Епіграф нашого уроку  такий:

Думати швидко!

             Виконувати чітко!

             Творчо працювати!

             Каліграфічно писати!

ІІ. Ознайомлення   семикласників із темою, метою і завданнями уроку

1) Оголошення теми і мети уроку

Отже, закінчено вивчення прислівника як частини мови. Завдання на сьогодні – повторити вивчене про прислівник, застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці. Упродовж  останніх уроків ми опрацювали граматичні ознаки прислівника, визначали синтаксичну роль у реченні, особливості творення прислівників, навчилися використовувати їх у мовленні, вивчили орфограму «Правопис прислівників», знаходили й виправляли помилки на вивченні правила. ( Слайд № 2 )

Діти розгортають зошити, записують дату та тему уроку.

  • Сьогодні у нас незвичайний урок – урок мудрості з елементами квест-гри. Коротко знайомимося із перлинами мудрості від відомих українців. Ми  узагальнимо та систематизуємо знання з теми “Прислівник”. Я вірю, що  ви  впораєтеся  з поставленими перед вами завданнями.

2) Словникова робота

Що означає КВЕСТ?  Тлумачний  словник дає таку відповідь:.

– Квест (від англ. quest – пошук, пошуки пригод) –  це гра-випробування ерудованості, начитаності та уміння змагатися у команді.

3) Правила мовознавчого квесту ( Слайд №1 )

(коротко прописані на дошці)

  1. Усі учасники квесту діляться на 2 команди.
  2. Усі учасники квесту прийматимуть участь, ледарів не буде.
  3. Наша гра поділяється на три етапи: І- теоретичний; ІІ- практичний; ІІІ- творчий. Кожний етап умовно позначений певною мудрою порадою від відомих українців.
  4. На проходження кожного етапу вам дається по 6 хвилин, тому ви маєте бути активними.
  5. На І етапі (теоретичному) індивідуально ви витягуєте картку, де є завдання і варіанти відповідей Наприкінці відповіді, яку ви дали є напис переходьте до картки…. Якщо всі правильно відповідатимуть, то утвориться перше теоретичне коло з порадою Святослава Вакарчука. Якщо хтось помилиться, то вислів не утвориться.
  6. На ІІ етапі (практичному) ви вже працюєте в парі.
  7. На ІІІ етапі (творчому) ви вже працюватимете в групах. Вам потрібно правильно виконати творче завдання.
  8. Хоча гра є командною, проте кожен набирає свої бали. За кожну правильну відповідь ви отримуєте квест-жетон.
  9. Якщо учасник неправильно відповів, хтось з команди має право дати правильну відповідь і отримати відповідно квест-жетон.

Слово вчителя.

  • Перед вами листки самооцінювання, на яких намальовані «Дерева мудрості». Ми повинні прикрасити ці дерева квест-жетонами ( У кожного учня на парті конверти із завданнями, квест-жетонами з липучками, роздатковий матеріал(додаток №5,6). За кожну правильну відповідь ви за вказівкою вчителя приклеюєте до гілочки совеня (саме такий символ зображений на квест-жетоні). Правила гри зрозумілі? Отож, гру починаємо.

ІІІ. Повторення і систематизація основних теоретичних положень.

1) Теоретичне коло “Мудра павутинка” (Слайд № 5 )

Учні  отримують картки з питаннями  і варіантами відповіді ( Додаток № 1 ); працюють у команді. До зошита записувати лише цифри. Після виконання – перевірка кода. Учні пояснюють по черзі свій вибір.
Ключ: 1.  7.  11.  9.  12.  6.  5.  4. 8. 10. 3. 11

Або:  1 А   2 Б  3 А  4Б  5 А  6 Б   7 Б   8 Б  9. Б  10 Б  11 Б   12 Б

  • Отже, що нам допоміг зрозуміти І етап уроку? У  першому турі нашого квесту ми пригадали морфологічні ознаки та синтаксичну роль прислівника в реченні;  склали перше теоретичне коло, яке подарувало нам мудру пораду від відомого українського актора Богдана Ступки: “Роби справу чесно, з душею — і твоє до тебе прийде. Треба бути терплячим, але істину золотих слів для нинішнього покоління закривають золоті гори.”

2) Повторення та узагальнення відомостей про розряди прислівників. “Прислівникова мозаїка”  (Слайд № 2 )

Робота в парах. Учні отримують таблицю (Додаток №2 ). Завдання: порожні рядки заповнити відповідною інформацією. Взаємоперевірка.

-Молодці! Із завданням справились швидко та правильно, кожен , хто відповів правильно, отримує квест-жетон, а усі учасники гри – ще одну мудру пораду від відомого українського співака Святослава Вакарчука: “Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…”

 ІV. Формування вмінь і навичок

  • Весела естафета “Синонімічні забавки”

Гра командна: кожен  з учасників команди по черзі заповнює таблицю, добираючи з довідки синонімічний фразеологізм до поданого прислівника.(Додаток №3) Виграє та команда, яка справилася швидше та якісніше. По завершенні – взаємоперевірка. Правильні відповіді на дошці (слайд № 3 ).

Прислівник Фразеологізм
Несподівано  
Ніколи  
Легко  
Давно  
дуже уважно  
далеко   
як-небудь  
невідомо, як буде  

Довідка: як собаці муху з’їсти; за царя Гороха; де Макар телят не пас;  п’яте через десяте; як грім з ясного неба; від букви до букви; вилами по воді писано; коли рак на горі свисне.

2) Орфографічна хвилинка (Слайд № 4)

Робота індивідуальна. (Додаток №4)

Подані слова записати у відповідну колонку ( разом, окремо та через дефіс), пояснюючи правило.

На..багато, у..сні, з..верху, без..вісти, врешті..решт, по..весняному, по..англійськи, не..як..слід, по..жіночому, по..біч, з..гарячу, на..живо, на..відмінно, так..сяк, з..замолоду, на..славу, по..стонському,до..нині.

Якщо правильно записати слова, то, підкресливши третю літеру від початку кожного прислівника, можна прочитати початок афоризма Григорія Сковороди: “…, навiть найлегше”.

Відповідь:

“Без бажання все важке, навіть найлегше”

3) Лінгвістична фізкультхвилинка “Відбий атаку” ( робота із картками).

Зачитую прислівники, а учні швидко відбивають атаку, підіймаючи синю картку, якщо утворюється ступінь порівняння, і червону, якщо не утворюється.

Влітку, прекрасно, розумно, погано, довіку, щоденно, навесні, гарно, донині, добре, доречно, мало, мудро, щороку, весело, весело. змолоду, сумлінно.

Слово вчителя. Тож, в чому суть другого етапу мовознавчого квесту, що він нам допоміг?

4) Гра  “Знайди зайве” (Слайд №5)

Пояснити свій вибір. Робота в групах: один учень вибирає відповідь, інший – аргументує вибір, спираючись на правило.

  1. Спросоння, навмання, наодинці, по-перше, четверо.
  2. Зненацька, поодинокий, зависокий, недбалий, живий.
  3. Вгорі, наживо, подвоїти, щиро, похапцем.
  4. По-весняному, по-перше, навприсядки, широко,

по  козацькому.

  1. Радісно, заздрісно, щоденно, прекрасно, совісно.
  2. Сам на сам, рік у рік, хоч-не-хоч, раз у раз.

Відповідь:
1.Четверо (числівник). 2. Зненацька (прикметник). 3. Подвоїти (дієслово). 4. По козацькому ( прийменник з іменником). 5.Щоденно (прислівник з двома літерами -н). 6. Хоч-не-хоч (пишеться через два дефіси).

5) Творча студія “Рекламний ролик” 

Кожній команді  пропонується створити “рекламний ролик” на будь-яку тему, використовуючи чим більше прислівників. Представник кожної групи прокручує “ролик”, а інші учні уважно слухають і на кожен прислівник підіймають картку. Ролик, який набере найбільше карток, буде ухвалений.

І команда  Реклама цікавого україномовного фільму (Наприклад, “Іван Сила”)

ІІ команда Реклама  відкриття розважального центру для дітей ( Наприклад, “Холідей”)

Мудра порада від Ліни Костенко: “Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом.”

V. Підведення підсумків уроку

Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, розглядають всі три кола квесту,  підраховують квест-жетони і виставляють оцінки.

VІ. Домашнє завдання

Ввести в речення запропоновані прислівники: радісно, прекрасно, рік у рік, по-весняному, зненацька, наодинці.

Сторінка 1 із 4