23 серпня в бібліотеці №2 для дітей («Літературне Тернопілля») учителі-словесники міста мали змогу спільно із громадою працівників міських бібліотек, представниками громадських організацій, діячів культури Тернополя відкрити для себе постать визначного мовознавця-патріота, письменника, бібліографа і політичного діяча діаспори Ярослава-Богдана Рудницького. Відкрив презентаційну зустріч начальник управління культури, голова спілки письменнків Тернопілля, відомий митець Олександр Іванович Смик. Із доповіддю виступила методист Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу, кандидат філологічних наук Леся Гапон, яка презентувала свою монографію "Лінгвістична спадщина Ярослава-Богдана Рудницького".
У своєму виступі Л.Гапон наголосила на тому, що Ярослав Рудницький був тісно пов'язаний родинними, дружніми та професійними зв'язками із Тернопіллям. Наприклад, учений-географ, академік Степан Рудницький (1877-1937), який упродовж 1879 -1891 років жив і навчався в Тернополі, був його двоюрідним братом; із визначним ученим Зеноном Кузелею, родом із с. Поручин, що на Бережанщині, Ярослав Рудницький упродовж 1939-1943 років працював над укладанням "Українсько-німецького словника" (словник вийшов друком у 1943 році в Лейпцигу й відомий у мовознавстві як "Українсько-німецький словник " Зенона Кузелі і Ярослава Рудницького); дослідив етимологію назви міста Теребовля, що на Тернопільщині («O nazwie miejscowej Trembowla» («Про місцеву назву Теребовля»), 1937 рік).
Зацікавила учасників заходу й інформація про діяльність Ярослава Рудницького як голови уряду УНР в екзилі упродовж 1980–1989 років.1980 року українська діаспора підтримала бойкот Олімпійських ігор у Москві. 1 січня 1983 року голова уряду УНР в екзилі Ярослав Рудницький відвідав штаб-квартиру міжнародного співтовариства у Нью-Йорку й передав на ім'я Генерального секретаря ООН меморандум про голод-голокост в Україні в 1932—1933 роках, а 24 червня 1984 року у Вінніпезі був встановлений Пам’ятник жертвам Голодомору. 1984 року вТоронто відбулася 9 сесія Української національної ради, яка вияла, за свідченням Тані Носко-Оборонів, "живучість ідей світлої пам’яті Симона Петлюри та їх послідовне здійснювання в нових умовах життя". Сесія постановила: "Підсовєцька Україна, т. зв. УРСР, не є продовженням Української Народної Республіки, а формою чужинецької окупації – колонією комуністичної Москви.Уряд УНРеспубліки мусить доти існувати, доки в Києві не прийде до влади справжній національний уряд. 9 січня 1989 року – Голова Уряду , в.о. віце-президента УНРеспубліки Ярослав Рудницький підписує «Акт уряду УНР», у якому вказано: "Крім відновлення УНР, можливий процес «суверенізації» УРСР у вільну незалежну державу, яку визнає уряд УНР і передасть їй мандат 1918–1919 років.1989 року в Торонто відбулася 10 сесія Української національної ради.14-15 березня 1992 року проведено надзвичайну сесію УНР, яка ухвалила ухвалила рішення передати мандат ДЦ УНР 24 серпня 1992 року в річницю проголошення віднови незалежності України. У складі делегації був і Ярослав- Богдан Рудницький.
Особливу увагу Л.Гапон приділила історіографічному аналізу лінгвістичної спадщини Ярослава-Богдана Рудницького, визначила пріоритетні напрями його досліджень, наголосила на значенні мовознавчої спадщини визначного вченого-патріота для подальших наукових студій.
- Гапон Л. Тематичний бібліографічний покажчик лінгвістичних праць Ярослава-Богдана Рудницького. Тернопіль, 2017. 38 с.
- Гапон Л. Лінгвістична спадщина Ярослава-Богдана Рудницького. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к.філол. н. (доктора філософії). Тернопіль, 2017. 20 с.
- Гапон Л. Лінгвістична спадщина Ярослава-Богдана Рудницького. Дисертація на здобуття наукового ступеня к.філол. н. (доктора філософії).Тернопіль, 2017. 303 с.
- Гапон Л. Лінгвістична спадщина Ярослава-Богдаа Рудницького. Монографія. Тернопіль, 2017. 200 с.