Фільтрувати матеріали за датою: вересня 2017

Дорогих та високоповажних гостей вітала спільнота ТНВК "Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого" 7 вересня у себе в закладі. А слова вірша, який читала учениця Оленка Бартіш "... вітаємо гостей у Йосифа Сліпого на господі" були надзвичайно доречними до цих вітань.

Відбулася презентація книги Володимира Чистуха "Завалівське коріння Блаженішого Любомира Гузара". Також своєю присутністю нас порадувала п. Марія - племінниця і похресниця покійного Л. Гузара, яка приїхала з Канади, щоб поділитися розповідями про життя Блаженішого та показати фотографії з сімейного альбому і архівних джерел. Учні школи-колегіуму також презентували зв'язок між діяльністю Л. Гузара та Й. Сліпого. І не лише тому, що заклад названий на честь Патріарха Йосифа, а й тому, що 7 вересня День пам'яті Й. Сліпого.

Опубліковано в Сьогодні у школі
Понеділок, 04 вересня 2017 15:54

На варті мови той, хто любить Україну

Мета.

Навчальна мета. Спираючись на знання учнів із гуманітарних дисциплін, розкрити народотворчу і людинотворчу функції мови.

Розвивальна мета. Розвивати критичне мислення, уміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки.

Виховна мета. Виховувати шанобливе ставлення до української мови як консолідуючого фактору української державності, формувати національну свідомість, опірність до культурно-мовної експансії з боку інших держав, особисту відповідальність за майбутнє української мови.

Обладнання. Національна символіка, вислови про мову, комп’ютер, проектор, сигнальні картки, ватмани, таблиці, стікери, дошка.

Епіграфи:

  • «Мова для людини священна. Посягти на неї, пограбувати її – означає посягти на корінь життя людини». (Олесь Гончар.)
  • «Зостатися без почуття до свого рідного, до своєї мови, культури – це означало б зостатися з пустою душею». (Олесь Гончар.)

Хід заходу

1.Презентація теми та мети .

Дорогі діти! Цей захід ми присвячуємо вшануванню української мови. Тема уроку – «На варті мови той, хто любить Україну».

 Метою є вшанування української мови і усвідомлення особистої відповідальності за її майбутнє. Разом ми спробуємо зрозуміти, наскільки важливою є рідна мова для кожного з нас, для нашого народу, для незалежності нашої держави і чому кожен свідомий патріот повинен стати на її захист.

2. Обговорення епіграфів.

  • Чи згідні ви із висловлюваннями Олеся Гончара?
  • Чи можуть вони бути епіграфами до нашого уроку?

3. Вступне слово вчителя.

Для означення найдорожчої духовної святині кожного мовця-патріота існують два терміни: мова материнська і мова рідна. Ось як тлумачив їх визначний український мовознавець діаспори, автор першого етимологічного словника української мови Ярослав-Богдан Рудницький:

 «Материнська мова – найперша мова дитини. Нею вона послуговується в усіх найінтимніших ситуаціях життя. У формі першого приколискового слова вона звучить у вухах людини до гробової дошки. Материнська мова – мова першої молитви, перших радощів і смутку, перших кроків в інтелектуальному житті, одне слово, вона – «засіб розмови серця з серцем».

Термін «материнська мова» існує в мовах майже всіх народів світу.»

Інша справа – термін «рідна». Його вживають в українській та ще в декількох слов’янських мовах. Його зміст пов'язаний із темою роду як біологічного традиційного ланцюга поколінь. «Рідна мова» - це мова, що передається з роду в рід, з покоління в покоління, з однієї епохи в другу».

Саме рідною мовою людина формує свої думки та уявлення про світ. Тому мова разом із світобаченням, яке теж залежить від мови, є першоознакою приналежності до певного народу: «Хто якою мовою думає, той до того народу належить». (Володимир Даль, автор тлумачного словника російської мови.)

5. Повідомлення учнів.

І. Українську мову вважають рідною 67% жителів України. Російську мову визначають як рідну 24% населення. Частка інших мов, які були вказані в якості рідної, становить 9%.

Українська мова також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.

ІІ. Українська мова є літературною. Літературна мова – це вища форма вияву національної мови, відшліфована форма загальнонародної мови, якій властиві: багатофункціональність, унормованість, стандартність, уніфікованість, розвинена система стилів. Вона обслуговує всі сфери діяльності суспільства (матеріально-виробничу, державну, культуру, радіо і телебачення, пресу, освіту, науку, художню літературу, побут людей); є засобом вираження національної культури, національної самосвідомості українців.

ІІІ. Українська мова є державною. Це означає, що держава взяла на себе конкретні обов'язки стосовно забезпечення її всебічного розвитку та функціонування. Державність української мови має бути реалізована в галузі народної освіти, діяльності державних та адміністративних органів, у сфері виробництва, науки і техніки, культури і мистецтва, транспорту і засобів масової інформації тощо. Державною (або офіційною) є мова більшості корінного населення країни, тобто мова корінної національності. Державною в Україні може бути лише літературна українська мова як мова корінного народу. Державність української мови затверджено в 10 статті Конституції України, прийнятій Верховною Радою 28 червня 1996року.

ІV. Українська мова є красивою, багатою, гнучкою, милозвучною.На міжнародному конкурсі краси мов, що був проведений у Парижі в 1934 році, українська мова посіла третє місце після італійської та французької.

6.Проблемне питання учителя

  • Якщо все настільки добре, то чому сьогодні ми закликаємо усіх свідомих українців стати на  її захист?

7.Перегляд відеоматеріалу.

Щоб допомогти учням відповісти на питання, варто увімкнути запис будь-якого телевізійного опитування центральних каналів, інтерв’ю із зірками українського шоу-бізнесу, порахувати кількість україномовних і російськомовних радіо- і телепередач тощо.

8. Застосовуючи метод «Мозковий штурм», учні заповнюють першу частину таблиці(А). Учитель записує на ватмані чи класній дошці запропоновані варіанти.

Фактори, які сприяють витісненню української мови з широкого ужитку(А) Фактори, які сприяють збереженню української мови(Б)

Аналізуючи записи, учитель повинен прокоментувати кожен із них і наголосити, що особливу загрозу для мови становлять:

  1. фактор двомовності, оскільки він призводить до цілковитого переходу значної кількості українців на російську мову спілкування у щоденному професійному та приватному житті : «Як доведено мовознавцями, дві мови на одній території не можуть бути функціонально тотожними . Це суперечило б чинному в мові закону мовної економії (його ще називають законом економії мовних засобів, законом економії сил, теорією мінімального зусилля): нащо витрачати зусилля на вивчення другої мови, коли можна легко обійтися без неї. Через те двомовність, як правило, не є тривалою. Вона, по суті, є перехідним етапом (проміжною ланкою) до одномовності, де одна з мов усувається».(Михайло Кочерган, академік АН ВШ України, професор кафедри загального та українського мовознавства мовознавства Київського національного університету ім. Т.Шевченка.);
  2. несприятливої мовної політики на рівні держави(чинний з 10 серпня 2012 року проект Закону «Про засади державної мовної політики» № 5029-VІ фактично «звільняє» несвідомих мовців від необхідності вивчати українську мову і не просто провокує двомовність, а фактично «узаконює» її);
  3. фактор байдужості мовців (як справедливо зазначає академік Михайло Голубець: «Головною причиною сьогоднішнього мовного становища в державі є байдужість, нерішучість, совковий переляк і звичайне недбальство, безініціативність і безвідповідальність»).

9. Застосовуючи метод «Мозковий штурм», учні заповнюють другу частину таблиці(Б). Учитель записує на ватмані чи класній дошці  запропоновані варіанти.

Фактори, які сприяють витісненню української мови з широкого ужитку Фактори, які сприяють збереженню української мови

Аналізуючи записи, учитель коментує кожен із варіантів, підводячи учнів до думки, що найголовніший чинник у боротьбі за побутування української мови – особиста небайдужість, розумна активність кожного, хто вважає себе патріотом, оскільки «Мова перемагає своїх суперників не в силу якихось внутрішніх якостей, а тому що її носії є войовничішими, фанатичнішими, культурнішими, заповзятливішими». (Андре Мартіне, французький мовознавець).

10. Обговорення проблемного питання

  • А чому так важливо зберегти мову? Невже не можна залишитися патріотом, перейшовши у щоденному спілкуванні на російську (англійську, китайську і т.д.) мову?

(Ті, хто вважають, що це можливо, піднімають зелену сигнальну картку. Учитель і клас уважно вислуховують пояснення кожного з них. Ті, хто вважають, що це можливо, піднімають червону сигнальну картку. Кожен із тих, хто підняв картку, висловлюється).

11. Заповіді свідомого мовця-патріота.

Перед виконанням завдання учитель наголошує, що якщо мова народу є духовним обличчям народу, то мова кожної окремої людини є відображенням її освіти, культури, моралі (побутує вислів: «Яка мова, така і людина»), що боротися треба не лише за збереження, а й за чистоту, красу, довершеність мови.

Отримавши відповідні інструкції, діти на кольорових стікерах записують свої пропозиції, підходячи до дошки, читають вголос свій варіант і прикріплюють стікер до плакатного аркуша. Останнім  виступає учитель.

12. Підбиття підсумків.

Опубліковано в Методичні розробки