Фільтрувати матеріали за датою: січня 2018

 

            Відповідно до листа Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України від 19.12.2017р. №21.1/10-2896 «Про проведення конкурсу «Змагаймось за нове життя!», листа управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації в 24.01.2018 № 04/243-08 «Про конкурс «Змагаймось за нове життя!», Положення ІІІ Всеукраїнського (ХІV Всекримського) фестивалю-конкурсу учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», присвяченого Лесі Українці, наказу управління освіти і науки Тернопільської міської ради від 29.01.2018 p. № 34 «Про проведення регіонального етапу ІІІ Всеукраїнського конкурсу учнівської та студентської творчості «Змагаймось за нове життя!», з метою популяризації спадщини великої української поетеси, виховання патріотизму, національної гідності й особистої відповідальності за майбутнє нашої Батьківщини 12 лютого 2018 року відбувся міський етап ІІІ Всеукраїнського фестивалю-конкурсу учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», присвяченого Лесі Українці. У семи номінаціях конкурсу взяли участь 93 учні з 26 закладів освіти міста Тернополя.

Середа, 24 січня 2018 23:12

Вітаємо з перемогою!

25 грудня 2018 року відбувся заочний етап обласного туру Всеукраїнського конкурсу «Учитель року–2018», на якому учасники репрезентували опис досвіду роботи, 20 січня 2018 року відбувся відбірковий очний етап (випробування: «Тестування з фахової майстерності», «Практична робота»), 21 січня 2018 року – фінальний очний етап конкурсу (випробування: «Навчальний проект» «Методичний практикум», «Урок». Згідно з рішенням журі конкурсу І місце в обласному турі  Всеукраїнського конкурсу «Учитель року–2018» виборола вчитель української мови та літератури ТЗОШ№16 імені Володимира Левицького РУСЛАНА ПЕТРКУШИН! Вітаємо переможницю! 

Опубліковано в Учитель року
СІЧЕНЬ 2018
1. «Вчитель року» в номінації «Українська мова і література». Обласний етап. Конкурс

21.01.2018

Поч. о 10.00

22.01.2018

ТОКІППО

ТУГ, ТСШ№3

Гапон Л.О.

Гапон Л.О.

2. Обласна учнівська олімпіада з української мови й літератури Олімпіада з української мови та літератури

31.01.2018 (середа)

Поч. о 09.00

ТНПУ ім. В.Гнатюка

Ауд. 177,178, 179,180

Сеньків В.М.

Гапон Л.О.

ЛЮТИЙ 2018
1.

Панорама методичних знахідок

Бюро інновацій «Інсайт»

01.02. 2017

ТКМЦНОІМ Гапон Л.О.
2. VIII Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені   Тараса Шевченка. ІV етап. Конкурс

03.02.2018

Реєстрація о 8.30

ТСШ№3 Гапон Л.О.
3. Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. ІV етап. Конкурс

17.02. 2018

Реєстрація о 8.30

ТУГ Гапон Л.О.
4. Усеукраїнський диктант єдності до Міжнародного дня рідної мови

Флешмоб

21.02.2018

12.00

ЗНЗ Гапон Л.О., учителі УМЛ ЗНЗ
5 Урочиста церемонія вручення нагород переможцям мовно-літературних конкурсів Урочиста церемонія 21.02.2018 ТУГ

Гапон Л.О.,

Крижанівський А.В.

6. Твір-есе на уроках УМЛ Інтерактивна школа сучасного вчителя УМЛ

27.02. 2018

Поч. о 14. 30

ТЗОШ№27 Гапон Л.О.
7. Творча зустріч філологів міста Тернополя із відомим дослідником української мови Олександром Авраменком «Рецепти подолання функціональної безграмотності» Акмеоклуб учителів УМЛ

28.02. 2018

Поч. о 10. 30

ТКМЦНОІМ Гапон Л.О.
БЕРЕЗЕНЬ 2018 року
1 Формування акмеоцінностей учителя-словесника в сучасній парадигмі освіти. Акмеоклуб УМЛ

06. 03. 2018

Поч. о 14.30

1 вчитель УМЛ від закладу

ТЗОШ№24

Гапон Л.О.
2 «Мій Шевченко» Арт-салон 07.03.2018 УД «Перемога»

Гапон Л.О.

Федун Г.П.

Нюня Т.Л.

3 ShevchenkoMindGame


Інтелектуальна гра

27.03.2018

Поч о 14.00

ТНЕУ Гапон Л.О.
4 Лайфхаки сучасного уроку української словесності. Бюро інновацій «Інсайт»

28.03.2018

Поч. О 14.30

1 вчитель УМЛ від закладу

ТКМЦНОІМ Гапон Л.О.
КВІТЕНЬ 2018 року
1 Готовність до методичної творчості Лабораторія компетентного методиста 19.04.2018 Галицький коледж  Гапон Л.О.
2 Творча зустріч із авторами підручників літературиПахаренком В.І., Ніколенко О.М, Орловою О.В. Акмеоклуб 24.03. 2018 ТЗОШ№24  Гапон Л.О.
3 Сучасна мовна комунікація: функціональний аспект. Творча зустріч із доктором філологічних наук Шкіцькою І.Ю. Акмеоклуб

26.04.2018

Поч. О 14.30

1-2 учителі від школи

ТКМЦНОІМ Гапон Л.О.
4 Інноваційні засади організації науково-методичної роботи з учителями-словесниками Семінар

30.04.2018

Учасинки – методисти РМК, ОТГ

ТЗОШ№23 Гапон Л.О.
ТРАВЕНЬ 2018 року
1 Українознавчий контент сучасного уроку української мови  Інтерактивна школа сучасного вчителя-словесника 16.05.2018 ТЗОШ№23 Гапон Л.О.
2 Відзначення Дня слов’янської птсемності Цикл масових заходів 22.05.2018 ЗНЗ Гапон Л.О.
ЧЕРВЕНЬ 2018 року
1 Випускник 2018

Загально-

міське свято

23 червня 2018 року Міський стадіон Гапон Л.О.
                 
Опубліковано в Плани і звіти

Тема. До поетеси за наукою любові. (Інтимна лірика Ганни Костів - Гуски).

Література рідного краю.

Мета:

Навчальна:

  • ознайомити учнів із творчістю поетеси Г. Костів-Гуски;
  • розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичною уявою мисткині;
  • пояснити особливості творчості.

Розвивальна:

  • поглиблювати навички аналізу любовної лірики;
  • розвивати навички виразного читання, вміння визначатися у власній думці;
  • виробляти навички нестандартного бачення ситуації, креативного мислення.

Виховна:

  • виховувати повагу до найкращих людських почуттів;
  • уміти прогнозувати власне майбутнє; переборювати труднощі і невдачі у коханні.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, урок-креативного аналізу поезії.

Обладнання: мультимедійна презентація «У сяйві бабиного літа», виставка збірок поезій Г. Костів-Гуски, відеоінтерв'ю поетеси.

Епіграф уроку:

Я знов тебе люблю. До гіркоти,

До хрускоту у пальцях побілілих…

До божевілля. Боже, як мілію,

Без того всього, що зоветься «Ти»…

                               Перебіг уроку

І.Організація учнів до роботи. Мотивація навчальної діяльності.

1.Учитель. Розмова наша сьогодні піде про почуття, про яке здебільшого мовчать, а коли говорять - то напівголосно. На світі не знайдеться людини, яка б була байдужою до нього, яка б не переживала його солодких мук і гірких радостей. Отже, поговоримо про кохання. За свої п'ятнадцять ви багато чому навчились. А чи вчились кохати, чи вмієте поважати чужі почуття хай навіть нерозділеного кохання? І чи треба цьому вчитись? Скажете, в коханні немає порадників. Але, переживаючи будні і свята, сум і радість, розлуки і зустрічі, ми подумки звертаємося до тих, хто своєю силою любові, терпінням і мудрістю дає зразок величі цього почуття.

2.Метод «Асоціативне гроно».

Які асоціації викликає у вас слово «кохання»?

 

ІІ. Сприйняття нового матеріалу.

1.Хвилинка філософських роздумів.

Учитель. Якщо любов лежить в основі руху Всесвіту, то, без сумніву, вона творить і мікросвіт будь-якої особистості. Особливо цікаво нам, як це небесне почуття впливає на геніїв, яке місце займає в їхньому житті.

«Поезію творить любов, а не злоба», - наголошує Дмитро Павличко. Любов стояла і стоїть біля витоків життя, утверджує в людині людське, вивищує нас перед злом. Кохання робить людину кращою, зігріває її теплом, дає наснагу для діяльності, творчості.

Любов великих людей – завжди легенда. Згадаймо дантівську Беатріче, петрарківську Лауру, шопенівську Жорж Санд, пушкінську Наталію Гончарову. З цього ряду – тичининська Лідія Папарук, друге»Я» Юрія Яновського - Тамара Жевченко, вірна дружина Олеся Гончара - Валентина Данилівна. Стали легендами Лесина любов - Сергій Мержинський і головна героїня Франкового «Зів’ялого листя» - Ольга Рошкевич.

Сьогодні ми отримаємо науку любові від поетеси Ганни Костів-Гуски. Але перед тим познайомимось із нею незвичним способом. Нам її представить її онук, який є вашим однокласником, бо хто, як не він, найкраще знає її як людину, знає її життя, бо з великого кохання народився на світ його батько, у ніжності й ласці зростав він.

  1. 2.Інформаційна хвилинка.

Коротка розповідь про життєвий шлях Г. Костів-Гуски, яку представляє її онук. (Паралельне використання мультимедійної презентації «У сяйві бабиного літа»).

3.Демонстраційна хвилинка.

Учитель.З чого визріває поезія? У яких закутках душі зароджується? Де бере силу? Чим наснажується?

На ці питання дає сама наша сьогоднішня героїня – поетеса, лікар, громадський діяч, а ще мама, бабуся, просто жінка Ганна Костів-Гуска.

Заридаю словами, а чи засміюся щасливо!

Мій світе бентежний! О, як я тебе люблю!

Сумну бадилину у лузі, липневу ласкаву зливу,

І вагітну зерном, чорноброву осінню ріллю.

Це радість і сміх, чи ридання душі опівнічне!

Таїна одкровення із кожного слова зорить…

Це блискавки спалах? Чи молитва до слова вічна?

Чи сльоза, що калиною терпко у серці горить?

(Учитель читає вірш напам’ять)

Сьогодні ми представляємо роботу дослідницьких груп, які працювали за методикою «перевернутий клас», вивчаючи найпотаємніші струни інтимної лірики поетеси, підбирали до неї музичний супровід та барви.

4.Час презентацій: виразне читання поезій Г.Костів-Гуски учнями           у відповідному кольорі одягу під супровід музики, що, на їх думку, відповідає характеру та мотивам поезії. ( Особливе завдання слухачам: написати замальовки – етюди до кожного періоду, відтворити їх на планшетах або смартфонах, дібравши відповідний фон, який відтворить вашу гаму почуттів. Потім ці етюди ми виводимо на екран).

І група

«Несміливі ноти першого почуття». Поезія ранку кохання (блідо-рожеві, блідо-блакитні кольори). Звучить «Адажіо» Томазо Альбіоні.

Виразне читання учнями поезій:

«Не питала ні в кого про тебе…»

«До мене туляться квітки»…

«Бузок»

«Почути голос твій, і все…»

ІІ група

«Мажорні ноти кохання». Поезія зрілого дня. (червоний колір одягу). Звучить «Місячна соната» Людвіга ван Бетховена.

Виразне читання учнями поезій:

«Ярославу»

«За горизонтом загубився слід…»

«Я знов тебе люблю…»

«Це любов – із подихом розлуки…»

ІІІ група

«Мінорні ноти любові». Поезія тривог і переживань (бордово-коричневі тони одягу). Звучить «Сумний блюз» Мирослава Скорика.

Виразне читання учнями поезій:

«Весняний вірш, бо все кругом зелене…»

«Я свої розгублені печалі…»

«Той дощ»

«Моя любов така ласкава й тиха»…

«Іще ми не чужі…»

ІVгрупа

«Щасливі ноти кохання ». Поезія періоду осені (гірчично-багряні кольори). Звучить «Осінь» Антоніо Вівальді.

Виразне читання учнями поезій:

«Відлетіло літечко, відболіло…»

«А від тебе немає листів…»

«До мене туляться квітки…»

Vгрупа

«Мелодії вдячності долі». Поезії-спогади. (фіолетово-сині кольори одягу). Звучить «Маленька нічна серенада» Вольфгана Амадея Моцарта.

Виразне читання учнями поезій:

«Густі січневі заметілі…»

«Яблука»

«Повінь»

«Вчора ввечері»

«Ожиновий смуток »

5.Презентація учнівських етюдів на екрані телевізора.(Учні мають впізнати, до якого циклу поезій він написаний).

  • « Вона жила…Вона жила, чи, краще сказати, існувала. Була сильною. Голосно сміялась на людях. Нікому не показувала, що у неї в душі. І тільки очі видавали її таємницю, її біль. Вони дивились у далечінь, ніби когось шукали. Когось такого бажаного і жаданого. Вона сховала своє серце у скриньку. А ключик викинула у воду. І тепер боїться її відчинити, оту скриньку страждання й зневіри. Боїться її відчинити для когось іншого…Вона боїться болю…»
  • Осінь пише нам листи,

Вітер їх розносить.

У моїх думках – лиш ти,

Але все, вже досить…

Листя сиплеться до ніг,

Падає, кружляє,

Ти мене любити міг,

Та тебе немає…

Дощ пройде – і змиє все,

Мрії і бажання, –

Вітром в далі понесе –

І мине кохання.

А конвертики-листи

Полетять у скрині…

Не про тебе вже думки,

Ми чужі віднині.

  • Пробач мені за те, що я існую,

Що б’ється серце і червона кров,

Пробач за те, що не дарую

Тобі одному ласку і любов.

Пробач мені за те, що не сказала

І, мабуть, не скажу: “Люблю”…

  • «Мені страшно признатися: я щаслива. Бачу тебе щодня, відчуваю теплий подих твого дихання. Мене голубить твій погляд. Навіть коли тебе нема поруч, я знаю: ти є. Ти завжди є. Ти мій. Мій незримий ангел щастя і любові.»
  • «Смуток і відчай. Біль і нестерпне бажання втекти. Самотність, яка наздоганяє мене скрізь, хоче стати другом, взяти в свої обійми. Не здамся. Не хочу, щоб ти бачила мене слабким, мізерним, жалюгідним. Не здамся. Життя триває. Щось незвідане кличе мене за собою. Напевно, піду. Піду!»
  • «Вечір. Тихі сутінки ховаються у кутах кімнати. Перед каміном двоє: він і вона. На колінах у неї лежить кіт. Вони переглядають фото. Він дбайливо поправляє ковдру, що сповзла з її плечей, подає окуляри, що по-зрадницьки впали на підлогу. Приносить склянку теплого чаю. Вони разом. Нічого не страшно, коли вони разом. Тільки б так і надалі. Разом… І не треба ні слів, ні обіймів. Тільки зустрічі очей...»
  1. Ось і пробігло перед нами життя поетеси. Уявіть собі на хвилину, що ви художник (прийом візуалізації). Ось перед вами чистий аркуш паперу, фарби. На аркуші зображено 2 серця: одне з них символізує шлях кохання Г.Костів-Гуски, інше – ваше майбутнє кохання. Розфарбуйте їх. Які кольори ви виберете? (Вислуховуємо обґрунтування декількох учнів).

7. Хвилинка аналітичних роздумів.

   Учитель. Головним питанням нашого уроку було таке: що таке кохання? Більшість із вас вважає, що це взаєморозуміння і взаємоповага. Звичайно, немає більшого щастя, ніж те, коли тебе розуміють без зайвих слів і розпитувань, коли твоя радість подвоюється в душі коханого, а сум ділиться навпіл. Мабуть, так уже влаштоване життя, що радість і сум у ньому йдуть поруч. Чи змінилось ваше ставлення до цього почуття? Які ваші відчуття кохання зараз? Спробуйте написати на листочках червоного кольору своє визначення, продовживши речення: «Кохання – це…»

-         незвичайне почуття, яке не можна описати;

-         єдність людських душ і сердець;

-         найкращий скарб, який дало нам життя;

-         світле почуття, яке осяває тих, хто відкриває своє серце йому назустріч;

-         святе почуття, яке завжди берегтимеш у своєму серці.

(Учні прикріплюють на дошці листочки.)

ІІІ. Рефлексія уроку.

1. Мить пізнання істини.

Учитель. Чи є на землі людина, яка б не хотіла кохати і бути коханою, яка б не мріяла про взаємність почуттів?

Отже, якби вам довелось вибирати між кохати і бути коханим, що б ви вибрали?

Відповіді школярів:

  • Приємно, коли тебе кохають, та кохати самій – краще.
  • Кохати навіть без взаємності – щастя.
  • Кохати хоч з маленькою надією бути колись коханим.
  • Краще самому страждати від нерозділеного кохання, ніж бачити, як хтось страждає від того, що ти не можеш відповісти взаємністю.
  • Приємно відчувати, що ти комусь потрібен, що без тебе чиєсь життя – мука.
  • На світі легше жити, коли знаєш, що десь є людина, яка заради тебе готова на все.

ІУ. Підсумок уроку.

Учитель. А тепер давайте запитаємо в автора? Чи зрозуміли ми її науку     кохати ? Чи відтворили гаму її почуттів та переживань? Розкриваю таємницю: коли ми готували цей урок, то попросили поетесу відповісти на це запитання. І вона відповіла.

Дивимось відеоінтерв’ю «Кохання як сенс життя людини» (за участю поетеси Г.Костів-Гуски).

                     

МОВНА КОМУНІКАЦІЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ (12 ГОД)

Актуальність курсу. Проблема формування особистостей із високою комунікативною культурою та лідерськими якостями, які вміють самостійно мислити, переконувати, спонукати до популяризації української культури, до дій із розбудови демократичної України та національного відродження, є сучасною стратегічною державною проблемою, оскільки стосується всіх сфер діяльності нашого суспільства.

Необхідною передумовою підвищення освітнього і культурного рівня українців, запорукою якісно нової організації суспільних відносин і засобом утвердження пріоритету високої мовної культури в усіх сферах суспільного життя та державотворчої ролі української мови є організація культуромовного простору сучасної школи загалом і підвищення культури мовлення педагога в професійно орієнтованих комунікативних ситуаціях зокрема.

Сучасні мовознавці тлумачать культуру мовлення як таку, що пов’язана, з одного боку, із правильністю мови, а з іншого – із мовною майстерністю, стилістичним чуттям слова, доречністю використання варіантних мовних форм.

Риторичну компетентність педагога науковці трактують як інтегративну суб’єктну властивість, яка характеризується здатністю особи реалізувати свій риторичний потенціал (знання, уміння, досвід, здібності, потреби, наміри, ціннісні орієнтації) на практиці для успішної діяльності в професійно- педагогічній сфері й соціально-культурному житті.

Запропонований курс, спрямований на розвиток комунікативних якостей сучасного педагога, формування особистості вчителя як ритора й авторитета в суспільстві, може бути корисним для педагогів як філологічних, так і нефілологічних спеціальностей.

Мета курсу:

  • формування системи сучасних знань із прагмалінгвістики про найважливіші аспекти сучасної мовної комунікації в освітньому дискурсі;
  • удосконалення комунікативної компетентності вчителя;
  • забезпечення ефективного спілкування під час педагогічної діяльності.

Завдання курсу:

  • поглибити базові знання з риторики, зокрема щодо жанрів і стилів педагогічного мовлення;
  • розширити світогляд педагогів за рахунок вивчення новітніх здобутків вітчизняних і зарубіжних учених у галузі комунікативної лінгвістики;
  • удосконалити теоретичну та практичну підготовку вчителів шляхом надання теоретичних знань про базові поняття мовної комунікації, зокрема про її складники та види, закони спілкування, способи здійснення мовленнєвого впливу, шляхи оптимізації комунікації тощо;
  • висвітлити взаємозалежність понять «культура», «мова» та «мовлення»;
  • ознайомити з критеріями культури мови, різновидами невербальної комунікації та шляхами їх урахування піж час спілкування;
  • з’ясувати роль ораторських умінь і навичок у професійній діяльності вчителя.

Слухачі курсу повинні знати:

  • основні складники процесу комунікації, типологію комунікації;
  • тенденції розвитку сучасної мовної комунікації;
  • мотиви, цілі та функції спілкування;
  • закони спілкування та особливості їх прояву в педагогічній діяльності;
  • правила та конвенції спілкування;
  • особливості вияву гендерних, вікових і статусних характеристик учасників інтеракції під час комунікації;
  • сутність понять «комунікативна стратегія», «комунікативна тактика»;
  • конструктивні та деструктивні комунікативні стратегії, використовувані в освітньому дискурсі;
  • види мовленнєвого впливу та шляхи нейтралізації деструктивних маніпулятивних комунікативних тактик;
  • природу комунікативних невдач і конфліктів та шляхи виходу з них;
  • методи й прийоми оптимізації ділової комунікації;
  • критерії культури мови;
  • закони і жанри риторики;
  • шляхи оптимізації публічного виступу перед гетерогенною та гомогенною аудиторією.

Слухачі курсу повинні вміти:

  • застосовувати на практиці отримані знання з комунікативної лінгвістики в конкретних ситуаціях;
  • володіти прийомами успішної мовленнєвої поведінки в різних сферах суспільного життя;
  • вести науковий пошук із вирішення проблем комунікації, що виникають під час педагогічної діяльності;
  • володіти методикою та навичками попередження й усунення комунікативних невдач; 
  • аналізувати ефективні стратегії і тактики монологічного й діалогічного мовлення;
  • під час здійснення власної риторично-педагогічній діяльності добирати комунікативні стратегії і тактики з урахуванням лінгвальних та екстралінгвальних факторів;
  • удосконалювати ораторські уміння та комунікативні навички професійної діяльності.

Освітня програма

           Урахування закономірностей інформаційних процесів і сучасної мовної комунікації в професійній діяльності педагогів. Закономірності інформаційних процесів і тенденції розвитку сучачної мовної комунікації. Загальнокогнітивні прояви інформаційних процесів. Закони спілкування. Бар’єри та перешкоди в процесі комунікації. Види і способи спотворення інформації. Основні принципи маніпулювання та шляхи нейтралізації маніпулятивного впливу. Подолання труднощів у спілкуванні. Екстралінгвістичні і просодичні засоби комунікації. Декодування невербальної інформації. Вербальні й невербальні ознаки неправдоговоріння. Мовна поведінка: мовна толерантність і мовленнєва агресія. Особливості професійно-педагогічної комунікації. Переконання і навіювання в процесі комунікації. Мовний аспект культури та етики спілкування у сфері освіти.

         Культура мовлення педагогів у професійно орієнтованих комунікативних ситуаціях. Два рівні володіння українською літературною мовою : нормативне мовлення (відповідне нормам літературної мови) і мовлення комунікативно доцільне (змістовність, логічність, точність, виразність, доречність). Мовна норма. Мовний режим у школі. Антисуржик : подолання найбільш уживаних орфоепічних, лексичних, граматичних, стилістичних помилок. Нелітературні різновиди мови та педагогічна діяльність.Реабілітована українська лексика, слова іншомовного походження, неологізми та урочиста лексика у мовленні вчителя.

         Підвищення мовно-риторичної культури педагога.Жанри усного і писемного мовлення вчителя. Пояснення, виступ, дискусія, бесіда, дебати, промова, доповідь, лист, щоденник, нарис, автобіографія, утішання, зауваження, гра, подяка, прохання, інтерв’ю, конспект уроку, оголошення, запис у щоденнику, характеристика, коментар, оцінювання відповіді, пропозиція, узагальнювальне слово, стаття, замітка до стіннівки тощо. Мовленнєві техніки, що забезпечують досягнення пізнавальних, розвивальних і виховних цілей: метафоризація мовлення, сторітелінг, поєднання традиційних і новітніх засобів унаочнення під час виступів. Засоби образності мовлення: фонетичні (алітерація, звукові анафора й епіфора, асонанс, звуконаслідування); елементи інтонаційної виразності (логічний наголос, мелодика, паузація); лексико-семантичні (багатозначні слова, синоніми, антоніми, омоніми, метафора, гіпербола, словесні анафора й епіфора); синтаксичні виражальні засоби (крилаті вислови, паралелізм, інверсія, риторичне запитання).

       Опосередковане спілкування в освітньому процесі. Використання комп’ютерних засобів у професійно-педагогічній діяльності. Електронна пошта як засіб професійно-педагогічної комунікації. Електронне листування, електронне повідомлення, коментар на сторінках сайтів, блогерство, робота з електронними банками інформації, участь у теле- та інтернет-конференціях, вебінарах. Імідж педагога в соцмережах. Дотримання мовних норм під час Інтернет-спілкування. Етичні правила комунікації в глобальних інформаційних мережах.

 Навчально-тематичний план

Назва теми вс. лекц. пр.
1. Урахування закономірностей інформаційних процесів і сучасної мовної комунікації в професійній діяльності педагогів 2 2  
2. Культура мовлення педагогів у професійно орієнтованих комунікативних ситуаціях 4 2 2
3. Підвищення мовно-риторичної культури педагога 4 2 2
4. Опосередковане спілкування в освітньому процесі. Використання комп’ютерних засобів у професійно-педагогічній діяльності 2 2  
    12 8 4

Навчальний контент

  1. Бондаренко Г. Л.Історія педагогічної риторики.  Київ, 2012. 276 с.
  2. Ботвина Н. В.Міжнародні культурні традиції : мова та етика ділової комунікації.  Київ, 2008.  252 c.
  3. Волкова Н. В.Професійно-педагогічна комунікація.  Київ, 2006.  256 с.
  4. Голуб Н. Б.Риторична освіта сучасного вчителя. Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Серія : Педагогічні науки. Вип. 4.  Бердянськ, 2009.  С. 197–203.
  5. Грушевська С. Конфлікт : етико-психологічний аналіз.  Київ, 2012.  214 с.
  6. Гуйванюк Н.В.Мовна толерантність як соціолінгвістична категорія. Вісник Львівського ун-ту. Вип. 38. Ч. ІІ. Львів, 2006. С. 37‒46.
  7. Дерпак О. В.Конфронтативні мовленнєві жанри:комунікативно-прагматичний та мовний аспекти (на матеріалі української, англійської та польської мов).  Київ, 2005.  196 с.
  8. Дроздова І. П. Формування українськомовної риторичної компетентності майбутніх викладачів нефілологічних дисциплін. Актуальні проблеми формування риторичної особистості вчителя в україномовному просторі.  Житомир, 2015. С. 43–49.
  9. Курінна А. Ф.Розвиток риторичних можливостей особистості в професійній педагогічній діяльності. Шляхи формування професійної компетентності вчителя-словесника в процесі викладання філологічних дисциплін.  Запоріжжя, 2014.  С. 30–55.
  10. Мартиненко С. М. Особливості підготовки майбутнього вчителя початкової школи до мовленнєво-риторичної діяльності. Рідна мова. Вип. 19.  К., 2013.  С. 82–88.
  11. Мацько Л. І., Мацько О. М. Риторика.  Київ, 2006.  311с.
  12. Мацько Л. І., Кравець Л. В. Культура української фахової мови. Київ, 2007.  360 с.
  13. Нищета В. А. Методика навчання риторики в школі. Київ, 2014.  200 с.
  14. Нікітіна А. В. Педагогічний дискурс учителя-словесника.  Київ, 2013.  338 с.
  15. Сагач Г. М. Риторика.  Київ, 2000. 568 с.
  16. Славова Л. Л. Комунікативно-когнітивні аспекти міжкультурного непорозуміння. Мовні і концептуальні картини світу. Вип. 11. Кн. 2. Київ, 2004.  С. 154‒157.
  17. Фролова І. Є. Конфронтація як різновид особистісної взаємодії. Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Вип. 928.  Харків, 2014.  С. 68‒74.
  18. Чайка Л. В. Вербальний конфлікт : результати та перспективи досліджень.  Лінгвістика ХХІ століття :нові дослідження і перспективи.  Київ, 2009.  С. 250‒257.
  19. Шкіцька І.Ю.Маніпулятивні тактики позитиву : лінгвістичний аспект.  Київ, 2012.  440 с.
  20. Шкіцька І.Ю.Сучасна мовна комунікація в публічному управлінні.  Тернопіль, 2017. 313с.

Форми контролю

Теми для самостійного опрацювання

  1. Основні характеристики мовної комунікації уXXI столітті.
  2. Використання мнемонічних прийомів на різних етапах мовної комунікації.
  3. Мовно-риторична особистість учителя.
  4. Риторизація освіти як педагогічна інновація.
  5. Роль мовно-риторичних умінь у процесі професійного та кар’єрного зростання вчителя.
  6. Конструктивні стратегії і тактики поведінки педагога в конфліктних ситуаціях.
  7. Інтернет як інструмент підвищення пізнавальної активності учня.
  8. Специфіка Інтернет-спілкування вчителя з учнями.
  9. Вербальний вияв принципів морального кодексу в освітньому дискурсі.
  10. Смислові та психологічні бар’єри комунікації в освітньому процесі.

Запитання для самоконтролю

  1. Які основні складники процесу комунікації?
  2. Які тенденції розвитку сучасної мовної комунікації?
  3. Які мотиви, цілі та функції спілкування?
  4. Які закони спілкування та особливості їх прояву в педагогічній діяльності?
  5. Які конструктивні та деструктивні комунікативні стратегії  використовуюбть в освітньому дискурсі?
  6. Які методи й прийоми оптимізації ділової комунікації?
  7. Які критерії культури мови?
  8. Які новації Українського правопису?
  9.  Які особливості спілкування в інтернеті?
Опубліковано в ПРОГРАМИ КУРСІВ