Фільтрувати матеріали за датою: жовтня 2018

18 жовтня 2018 року у Тернопільській спеціалізованій школі І-ІІІ ст. №3 з поглибленим вивченням іноземних мов відбулося урочисте відкриття ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Міжнародний конкурс проводиться у навчальному закладі дев’ятий рік поспіль, головною метою його є вшанування творчої спадщини Т. Г. Шевченка, виявлення творчо обдарованої учнівської молоді та підвищення рівня мовно-літературної освіти в Україні та за її межами.Присутніх на святі теплими напутніми словами директор школи Будій Надія Дмитрівна, голова спільноти учителів гуманітарного циклу Гандзій Н.Б.Конкурсантів вітали учасники художньої самодіяльності школи: фольк – гурт «Гроно», хор «Солов’ята». У виконанні школярів звучало величне слово   Кобзаря.«Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка – це справжнє свято знань, яке об’єднує  навколо української мови  талановитих учнів,   педагогів,  батьків. Немає сумніву, що захід сприяє згуртованості суспільства навколо національної ідеї, вихованню у підростаючого покоління любові до рідної мови, зростанню авторитету України у світі , - підсумувала директор школи.- Тож побажаємо його учасникам творчої плідної праці й вагомих яскравих перемог!»

Опубліковано в Сьогодні у школі
Понеділок, 22 жовтня 2018 11:15

Про радіодиктант 2018

 #радіодиктант2018

9 листопада 2018 року відбудеться традиційний мовний флешмоб "Диктант єдності". Текст звучатиме з 11.30. на сайтах суспільного радіо й телебачення.

 

У ТернопільсьКій гімназіі їм І.Франка 18 жовтня відбувся Іетап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т.Г. Шевченка.
Мета конкурсу - вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, пошук творчо обдарованої молоді, розвиток її потенціалу, виховання у молодого покоління поваги до мови і традицій свого народу, підвищення рівня мовної освіти в Україні. Це творче змагання є одним з найкращих стимулів для учнівської молоді глибоко вивчати українську мову й літературу. Бачити в Тарасові -"батька Раси" найкращі порухи ідеї, шанувати Пророка нації , вивчаючи його творчість...

Конкурс дає можливість молоді ще раз звернутися до поетичного спадку Великого Кобзаря, отримати безцінний урок моральності та духовного зміцнення, продемонструвати високий рівень своєї творчості, а також сприяє розвитку інших мов в Україні.

Опубліковано в Сьогодні у школі

        На виконання Указу Президента від 30.09.2010 № 928 «Про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», відповідно до Положення про Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 571 (далі – Положення), листа Міністерства освіти і науки України від 03.10.2018 року № 1/9-593 «Про проведення ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», наказу управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації від 16.10.2018р. № 260 «Про проведення в області у 2018/2019 навчальному році ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», наказу управління освіти і науки Тернпільської міської ради від 16. 10.2018 року № 372 «Про проведення в області у 2018/2019 навчальному році ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка», з метою вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, виявлення творчо обдарованої молоді, розвитку її потенціалу, виховання в молодого покоління поваги до мови і традицій свого народу, підвищення рівня мовної освіти в Україні 18 жовтня 2018 року в закладах загальної середньої освіти  міста Тернополя відбувся  І (шкільний) етап IX Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

 

 

Опубліковано в Тараса Шевченка

          11 жовтня 2018 року в актовій залі управління освіти і науки Тернопільської міської ради відбулося засідання акмеоклубу вчителів-словесників з теми "ПРОФЕСІОГРАМА  КОМПЕТЕНТНОГО ПЕДАГОГА,  АБО ЧОМУ ВАРТО ВИХОДИТИ  ІЗ ЗОНИ КОМФОРТУ". 

Спікери:

1. Гапон Л.О. – методист Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій і моніторингу: "Майстерність чи зона комфорту?"

2. Петрокушин Р.В. – учитель української мови і літератури Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №16 імені В.Левицького: "Про участь у фіналі конкурсу "Учитель року - 2018."

3. Волошин О.В. – учитель української мови і літератури, педагог-організатор Тернопільського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-II ступенів №30» Тернопільської міської ради Тернопільської області: "Про участь у конкурсі "Соняшник - учитель - 2018."

Перевірка різних видів роботи на уроках української мови й літератури здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання, затверджених наказами Міністерства освіти і науки від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (у 5 – 10 класах) та від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (у 11 класі).

ОЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів ЗНЗ і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5 – 11 класах» основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української літератури є відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання; написання навчальних класних і домашніх творів; виконання самостійних робіт; складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 5–9 класах

Класи 5 6 7 8 9
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Контрольні роботи у формі: 2 3 3 3 3 3 3 3 3 3
  • контрольного класного твору;
- 1 1 1 1 1 1 1 1 1
  • виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2

Уроки розвитку мовлення*

(у+п)

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
  • Уроки позакласного читання
2 2 2 2 2 2 2 2 2 2
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5 4 5

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 10 класі

Семестри І ІІ І ІІ
Рівні стандарту профільний
Контрольні роботи у формі: 3 3 3 3
  • контрольного класного твору*;
1 1 1 1
  • виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)
2 2 2 2
Уроки розвитку мовлення** 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п)

Уроки позакласного

читання

1 1 2 2
Перевірка зошитів 4 5 4 5
             

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 11 класі

Семестри І ІІ І ІІ
Рівні стандарту, академічний профільний
Контрольні роботи у формі: 3 3 4 4
  • контрольного класного твору*;
1 1 1 1
  • виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)
2 2 3 3
Уроки розвитку мовлення** 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п)

Уроки позакласного

читання

1 1 2 2
Перевірка зошитів 4 5 4 5

          У 8-9 класах із поглибленим вивченням української літератури доцільно пропорційно на розсуд учителя-словесника визначити кількість і види контрольних робіт, збільшити кількість уроків розвитку мовлення

Можливі види контрольних робіт: тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота; письмовий контрольний твір.

На виконання тестових завдань відводиться орієнтовно 20 - 25 хвилин уроку, решту уроку можна використати на виконання завдань творчого характеру (дивитися Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій в процесі вивчення української та зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах (лист МОН України від 19.09.07 № 2/2-14-1813).

На письмові контрольні твори відводимо 2 уроки. Учням слід пропонувати написати твори у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.

 Домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми. Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, то можна обрати таку форму творчої роботи як фанфік, щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, її виставляють у колонці з датою написання роботи. Напис у журнальній колонці «Твір» не роблять.

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

  • складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
  • уведення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
  • усний переказ оповідання, епізоду твору;
  • твір-характеристика персонажа;
  • написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
  • написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
  • твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
  • підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
  • складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; написання реферату;
  • ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Доцільно оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з написом «Напам’ять».

Кількість фронтальних та індивідуальних видів мовленнєвої діяльності, їх контроль

ОЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови і літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах» основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:

  • класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);
  • словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);
  • навчальні диктанти, твори й перекази; самостійні роботи;
  • тестові завдання (як відкритої, так і закритої форм);
  • складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

З метою уникнення перевантаження учнів, для об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень знято з фронтальних видів контрольних робіт аудіювання та читання мовчки, однак такі види робіт можна і треба проводити як навчальні.

Фронтальні види контрольних робіт у 5-9 класах

Форми контролю

 

5 6 7 8 9
І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Перевірка мовної теми* 4 4 4 4 3 3 2 2 2 2

Письмо:

переказ

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

твір 1 1 1 1 1 1

Правопис:

диктант**

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1
Індивідуальні види контрольних робіт

Говоріння:

діалог

1 - 1 - 1 - 1 - 1 -
усний переказ 1 - 1 - 1 - 1 - 1 -
усний твір - 1 - 1 - 1 - 1 - 1
читання вголос - 1 - 1 - 1 - 1 - 1

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10 класі

Рівень Рівень стандарту Філологічний рівень
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю І ІІ І ІІ
Перевірка мовної теми 2 2 3 3

Письмо:

есе

 

2

 

3

 

1

 

1

переказ - - 1 1
твір - - 1 1
Індивідуальні види контрольних робіт

Говоріння:

  діалог

 

1

 

-

 

1

 

-

усний переказ 1 - 1 -
уний твір - 1 - 1

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт в 11 класі

Рівні рівень стандарту академічний рівень філологічний рівень
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ
Фронтальні види контрольних робіт
Перевірка мовної теми 2 2 2 2 3 3
Письмо: переказ 1 1 1 1 1 1
твір 1 - 1 - 1 1
Правопис: диктант 1 1 1 1 1 1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння:     діалог 1 - 1 - 1 1
усний переказ 1 - 1 - 1 1
усний твір 1 1 1 1

*   Основною формою перевірки мовної теми є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є текстовий диктант.

Мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт учитель на власний розсуд має право збільшувати, що залежить від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української мови потрібно обрати види контрольних робіт, пропорційно збільшити їх кількість та кількість уроків розвитку мовлення.

Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці «Зміст уроку» класного журналу.

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте на початку семестру визначають окрему колонку без дати на сторінці «Облік навчальних досягнень» класного журналу.

У І семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ, діалог, у ІІ семестрі - усний твір і читання вголос (останній вид контролю здійснюється лише у 5–9 класах).

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку, тому доцільно ці колонки у класному журналі створити на початку семестру.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тестові завдання, диктант тощо), що залежить від змісту матеріалу, який вивчено. Диктант проводять за традиційною методикою упродовж уроку. На виконання тестових завдань відводять орієнтовно 20 - 25 хвилин уроку, решту уроку можна використати на виконання завдань для навчання аудіювання, читання мовчки (дивитися Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій в процесі вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах (лист МОН України від 29.12.06 № 1/9-795)).

Середнім арифметичним оцінок за зміст і грамотність є оцінка за контрольний твір та переказ, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (напис «Твір», «Переказ» у колонці не роблять).

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови іноді виникають проблемні питання, які потребують такого розв’язання:

-          допущені позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначають як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);

-          за умови відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу учителю рекомендуємо підготувати індивідуальне завдання для виконання його учнем упродовж одного уроку.

Перевірку контрольних робіт учитель здійснює в термін до наступного уроку.

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів учні виконують у робочих зошитах.

КОНТРОЛЬНЕ Й ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Фасоля А. Читацька компетентність: що формуємо, що і як перевіряємо й оцінюємо. Дивослово.2017р.№ 9.С.13-15. URL:https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/2-0917.pdf

Перевіряємо рівень сформованості предметних компетенцій упродовж навчання (формувальне оцінювання) і наприкінці вивчення теми (контрольне оцінювання). Аналогічно контролюємо формування організаційно-діяльнісних умінь і ставлень

В умовах компетентнісного, як і особистісно зорієнтованого, навчання процес оцінювання результатів навчальної діяльності має свої особливості. Об’єктом оцінювання стають: а) предметні знання, уміння, навички; б) загальнонавчальні знання, уміння, навички; в) розвиток суб’єктності. Окрім зовнішньої форми (контрольне оцінювання: компетентнісно зорієнтовані завдання, тести), функціонує внутрішнє (формувальне) оцінювання: есей, папка успіху (портфоліо), само- і взаємооцінювання, словесне оцінювання. Розширюється шкала оцінювання: а) узвичаєна бальна система; б) рівень сформованості (високий, достатній, середній, низький); в) частота вияву певної ознаки (завжди, часто, інколи, ніколи). Якщо для визначення сформованості предметних і загальнонавчальних знань і вмінь застосовуємо бальну систему, то для досвіду діяльності й ціннісних орієнтацій – індикатори сформованості: рівень, частота вияву певної якості.

Рівень Індикатори сформованості
Досвід діяльності Ціннісне ставлення
Початковий Відтворення інформації з пам’яті. Робота з допомогою вчителя Ставлення до читання від байдужого до нейтрального. Мотивація – зовнішня негативна. Немає прагнення до читацького вдосконалення, організаційно-діяльнісні вміння не сформовані; не усвідомлює значення читання для особистісного розвитку
Середній Застосування знань і вмінь у типових ситуаціях, у роботі зі знайомим текстом, дія за алгоритмом, за зразком під керівництвом учителя Ставлення до читання від нейтрального до позитивного. Мотивація – зовнішня позитивна. Розуміє потребу читацького й особистісного самовдосконалення, практичні кроки здійснює безсистемно
Достатній Застосування знань і вмінь у нетипових ситуаціях, робота зі знайомим текстом самостійно, з незнайомим текстом самостійно або з консультацією вчителя Ставлення до читання позитивне. Мотивація – внутрішня. Усвідомлює значення читання для особистісного розвитку. Є прагнення до читацького й особистісного самовдосконалення, робить практичні кроки для цього
Високий Створення нового навчального продукту, навчання за індивідуальною програмою Ставлення до читання позитивне. Мотивація – внутрішня. Усвідомлює важливість читацьких предметних і загальнонавчальних умінь для особистісного зростання. Постійно працює над читацьким і особистісним самовдосконаленням

Оцінювати рівень сформованості предметних читацьких умінь можна двома способами. 1. Учневі пропонуємо систему запитань і завдань (репродуктивні, пошукові, творчі). Кожне з них має свою «вагу». Кількість завдань добираємо таким чином, щоб сума балів дорівнювала 12. Можлива пропорційність завдань різних рівнів така: репродуктивні – 10%; функціональні – 15%; евристично-пошукові – 50%; творчі – 25%. 2. Систему запитань і завдань формуємо з розрахунку максимального охоплення вмінь, що підлягають перевірці. Кожне запитання також має свою «вагу». Бали підсумовуємо, визначаємо процентне відношення до максимально можливої кількості, яке переводимо в оцінку за схемою:

% правильних відповідей Рівень навчальних досягнень за чинною системою оцінювання Традиційний ба
50-59 Початковий 1-3
60-69 Середній 4-6
70-89 Достатній 7-9
90-100 Високий 10-12

Наголошуючи важливість формування вмінь самооцінювання, відзначимо доконечну потребу дати учневі інструмент для здійснення такої діяльності. Це можуть бути есей, аркуш само- і взаємооцінювання, анкета. Наведемо приклад такої анкети для учня 5 класу

Я знаю... Я знаю і можу навчити інших Я знаю і не можу навчити інших Недостатньо знаю Не знаю
         
Я вмію Завжди Часто Інколи Не вмію
         

      ОЦІНЮВАННЯ ЕСЕ

КостусенкоО.Ю., Шелехова Г.Т., Гнаткович Т.Д. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з української мови та літератури. Ужгород: "Гражда", 2018 р. - 92 с

Критерії оцінювання змісту есе

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень змісту

Кількість балів за зміст Критерії оцінювання мовного оформлення есе
Орф., пункт. пом. Лексичні, грама­тичні, стиліс-тичні Кількість балів за мовне оформлення
Побудованому учнем (ученицею) тексту бракує зв'язності й цілісності, урізноманітнення потребує лексичне та граматичне оформлення роботи; теза не відповідає запропонованій темі; не наведено жодного аргументу 1 13 і більше 9-10 і більше 1
Побудоване учнем (ученицею) висловлення характеризується фрагментарністю, думки викладаються на елементарному рівні; потребує збагачення й урізноманітнення лексика і граматична будова мовлення; теза не відповідає за пропонованій темі; наведені аргументи не є доречними; прикладу немає або він не є доречним. 2 12 9-10 і більше 2
Учневі (учениці) слід працювати над виробленням умінь послідовніше й чіткіше викладати власні думки, дотримуватися змістової та стилістичної єдності висловлення, потребує збагачення та урізноманітнення лексика й граматична будова висловлення; теза частково відповідає запропонованій темі; наведений аргумент не випливає з тези; приклад не є доречним; висновок сформульовано нечітко. 3 11 9-10 3
Висловлення учня (учениці) за обсягом складає дещо більше половини від норми и характеризується певною завершеністю, зв'язністю; чіткіше мають розрізнюватися основна та другорядна інформація; висновок лише частково відповідає тезі або не пов'язаний з аргументами; є недоліки за сімома показниками: посереднє розуміння теми; порушення послідовності побудови твору; рівень словникового запасу нижче середнього; відносна стильова єдність твору; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент.

4

9-10

9-10  
За обсягом робота учня (учениці) наближається до норми, загалом є завершеною, тему значною мірою розкрито; не сформульовано вправно тезу; наведено один аргумент; приклад непереконливий; висновок лише частково відповідає тезі,не пов'язаний з аргументом та прикладом; трапляються недоліки за низкою показників (до шести):роботі властива поверховість висвітлення теми, не простежується основна думка, відносно струнка побудова твору, середній рівень словникового запасу, бракує стильової єдності. 5 7-8 7-8 5
За обсягом висловлення учня (учениці) сягає норми, його тема розкривається, виклад загалом зв'язний; учень (учениця) наводить один доречний аргумент; наводить непереконливий приклад;висновок лише частково відповідає тезі або не пов'язаний з аргументами та прикладами; робота характеризується недоліками зап'ятьма показниками: помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий,учень (учениця) неточно добирає слова й синтаксичні конструкції, 6 5-6 7-8 6
Учень (учениця) самостійно створює достатньо повний, зв'язний, з елементами самостійних суджень текст, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі; наводитьодин доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; висновок відповідає запропонованій темі; роботі є недоліки (до чотирьох):відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; висловлювання не завжди конкретне, просторовий виклад міркувань, не під кріплених фактичним матеріалом;нелогічне розташування абзаців,переходи між ними не є умотивовані; основна думка не арґументується. 7 4 6 7
Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне, осмислене висловлення, загалом ґрунтовно висвітлює тему, формулює тезу, яка відповідає запропонованій темі;наводить один доречний аргумент;приклад не конкретизований; висновок відповідає запропонованій темі; трапляються недоліки за трьома показниками: невміння пов'язати предмет обговорення із сучасністю, не добирає переконливі докази для обґрунтування певного явища, відносне багатство словникового запасу, робота не відзначається різноманітністю та чіткістю слововживання. 8 3 5 8
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний, логічно викладений текст; формулює тезу,яка відповідає запропонованій темі; загалом розкриває тему, висловлює основну думку; наводить один доречний аргумент; вдало добирає лексичні засоби; наводить один доречний приклад; висновок відповідає запропонованій темі; у роботі виявлені недоліки за двома показниками: тезу чітко не сформульовано, відсутність виразної особистої позиції, належної її аргументації тощо. 9 1+1(негруба) 4 9
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, чітко формулює тезу; певним чином аргументує різні погляди на проблему, наводить два доречні й пере­конливі аргументи, приклади; неординарна побудова твору, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, дотриманням стильової єдності й виразності тексту, але за одним із критеріїв допущено помилку; висновок відповідає запропонованій темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. 10 1 3 10
Учень (учениця) самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання; впра­вно формулює тезу; аргументова­но, чітко висловлює власну думку,зіставляє її з думками інших, уміє пов'язати обговорюваний предмет із власним життєвим досвідом, наводить два доречні и переконливі аргументи для обґрунтування тієї чи іншої позиції з огляду на необхідність розв'язувати певні життєві проблеми; приклади конкретизовані; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю; висновок відповідає запропонова­ній темі й випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів. 11 1 негруба 2 11
Учень (учениця) самостійно створює яскраве, оригінальне за дум­кою та оформленням висловлення відповідно до мовленнєвої ситуації; повно, вичерпно висвітлює тему; вправно формулює тезу; аналізує різні погляди на той самий предмет, наводить два доречні аргументи, використовує набуту з різних джерел інформацію для розв'язання певних життєвих проблем; приклади переконливі, конкретизовані; цілісний, послідовний і несуперечливий розвиток думки (логічність і послідовність викладу); висновок відповідає запропонованій темі и органічно випливає зі сформульованої тези, аргументів і прикладів; робота відзначається багатством слововживання та художньою цінністю. 12 - 1 12

Оцінка за есе є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у журнал з датою написання роботи. Оскільки за есе виставляється одна оцінка, то запис у роботах учнів матиме такий вигляд:

Наприклад:

3 -2 : «9»

МО - 3 -7 : «7» = 8 балів

Оцінюючи мовне оформлення есе беруть до уваги наявність:

  • орфографічних і пунктуаційних помилок, які підраховують сумарно, без диференціації (перша позиція);
  • лексичних, граматичних і стилістичних помилок (друга позиція).

Під час виведення єдиної оцінки за есе до кількості балів, набраних за зміст роботи, додається кількість балів за мовне оформлення, а їхня сума ділиться на

Якщо частка не є цілим числом, то її округлюють у бік більшого числа (на користь учня).

У процесі перевірки есе помилки на вивчені правила вчитель тільки підкреслює й помічає на берегах, а виправляє їх учень. Помилки на правила, які не вивчались, виправляються вчителем, але не враховуються. Проте, помилки, які повторюються кілька разів (повторювальні помилки), але в різних словах і різних ре­ченнях уважають різними помилками.

«Негрубі» помилки:

  • винятки з усіх правил;
  • написання великої літери в складних власних найменуваннях;
  • написання разом і окремо префіксів у прислівниках, утворених від іменників з прийменниками;
  • випадки, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях не хто інший, як..., не що інше, як..., ніхто інший не..., ніщо інше не,..);
  • заміна одного розділового знака іншим
Опубліковано в Методичні рекомендації
Сторінка 1 із 2