Фільтрувати матеріали за датою: січня 2019

2 лютого 2019 року в Тернопілській спеціалізовані школи №3 з поглибленим вивченням іноземних мов відбудеться

ІV (ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ) ЕТАП IX МІЖНАРОДНОГО МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОГО КОНКУРСУ УЧНІВСЬКОЇ ТА СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА.

Початок реєстрації о 8.30

Учасники:

  • Лепявко Катерина Василівна, учениця 9 класу Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка,
  • Малинич Анастасія Олегівна, учениця  7 класу Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням іноземних мов,
  • Сивак Валерія Олегівна, учениця 8 класу Тернопільської Української гімназії імені  Івана Франка,
  • Фірман Дмитро Богданович, учень 10 класу Тернопільського НВК «Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого».
Опубліковано в Оголошення

29.01.2019 в Тернопільському ліцеї №21 - спеціалізованій мистецькій школі імені Ігоря Герети відбувся інтерактивний методичний консалтинг для вчителів української мови й літератури з теми "Сучасний  урок української літератури: читацькоцентричний підхід". Спікери: Гапон Леся Олексіївна, PhD, методист Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу; Грабовська Олександра Миколаївна, учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист Тернопільської Української гімназії імені Івана Франка.  Як підготувати сучасний урок літератури? Які ознаки сучасного уроку літератури? Як сформувати читацькі компетентності сучасного учня? Як працювати із художнім  текстом на уроках літератури? Які технології  технології застосовувати? Саме про це дізналися учасники заходу. Матеріали виступів - у вкладеннях.

  

 

Понеділок, 28 січня 2019 23:00

ВИВЧАЙМО УКРАЇNGLISH?

Вивчаймо україnglish?

"Кинувши всі сили на боротьбу зі всюдисущим суржиком, чи не проґавили ми іншого підступного ворога біля воріт солов'їної? І чи не час уже поставити загати від навального потоку отого псевдосучасного сленгу, англіцизмів та інших ізмів, що затоплює нашу мову, і повчитися в інших народів — не запозичувати бездумно чужу лексику, а виробляти її з власних словотвірних ресурсів, як це в нас було споконвіку? 

Як це, приміром, роблять чехи, які творять слова-відповідники не лише для відносно нових понять (напр., комп'ютер — "počítač", дизайнер — "návrhář", бізнесмен — "podnikatel", хотдог — "párek v rohlíku", кеш — "hotové peníze" та ін.), а й до загальноприйнятих у більшості мов європеїзмів (театр — "divadlo", граматика — "mluvnice", синтаксис — skladba", абзац — "оdstaveс", секунда — "vterina", яхта — "plachetnice", кілер — "vrah" або "zabiják"). 

Як це роблять фіни, намагаючись уникати запозичень і придумувати слова, утворені від рідних коренів: напр.,tietokone ("комп'ютер") — від tieto ("знання, інформація"), puhelin ("телефон") — від puhe ("мовлення, бесіда").

Як це роблять ісландці, мова яких тримає пальму першості серед європейських за здатністю легко породжувати терміни й закріплювати їх у вжитку. Острівна відмежованість неабияк розвинула творчі потужності ісландської мови: вона найкраще серед германських мов зберегла прадавню лексику, а її наукова термінологія зрозуміла всім, хто вперше з нею стикається. Почавши рух за очищення рідної мови від данських і німецьких нашарувань ще у XVIII ст., ісландці послідовно повертають до життя давні слова або утворюють нові відповідно до законів мови. Запозичень в ісландській мові обмаль, їх розглядають як стилістичну ваду. 

Можливо, варто повчитись у французів, де заснований 1984 року Генеральний комісаріат французької мови стежить не лише за дотриманням мовного законодавства, а й перевіряє термінологічні системи, стимулює перекладацьку роботу. Нове запозичення дістає прав громадянства лише тоді, коли його включено до "Словника французької мови", що видається Французькою академією. Вона також укладає або схвалює термінологічні словники й бюлетені, що обмежують уживання англіцизмів і наводять офіційно рекомендовані (чи обов'язкові) питомі відповідники. Французи сприймають ці адміністративні заходи не як наступ на свободу слова, а як турботу про престиж мови, зміцнення її світових позицій. Струнка й послідовна мовна політика країни успішно втілюється завдяки широкій підтримці громадськості, а закон про захист французької мови став зразком для інших країн.

Повчитися в німців, яких непокоїть, що їхня мова потроху перетворюється на Денгліш. У багатьох установах країни видають спеціальні словнички з німецькими виразами-відповідниками для спілкування з клієнтами.

Повчитися в поляків: у країні теж діє закон, згідно з яким за необґрунтоване вживання англіцизмів стягують чималий штраф, як і у Франції. Рішення щодо нормативності запозичень приймає спеціальна лінгвістична комісія.

Повчитися в японців, які створили цілу низку державних установ, що постійно стежать за появою нових слів, видають їх реєстри. В Японії питання мовної практики постійно обговорюють в засобах масової інформації, спеціальних журналах, навіть у телевізійних серіалах. 

Повчитися опиратися чужим впливам у греків, ізраїльтян, турків, угорців, які доволі вимогливі до чужих слів і свідомо дбають про обмеження їх кількості в своїх мовах, замінюючи питомими неологізмами, що відповідають нормам і духові мови.

А що ж українці? Невже наша мова не має сили творити нове зі своїх багатющих надр? Чи, може, це ми, мовці, лінуємося "розробляти" її потужні пласти? Засторога поета, висловлена кілька десятиліть тому, що "можуть настати такі часи, колинашої мови не буде пам'ятати навіть найменший соловейко", на жаль, актуальна й досі. Тільки нині її спричинюють трохи інші загрози. 

То що ж, оволодіваймо україnglish? А чому б і not? Чи рішуче — ні?"

Опубліковано в На сторожі слова

 

Обсяг інформації, необхідний для плідної роботи за фахом, невпинно зростає. Вивчений матеріал швидко втрачає актуальність і потребує оновлення. Тому сучасний учитель-словесник повинен використовувати кожну можливість самостійно засвоювати нову інформацію, розвивати щоразу нові вміння та навички, необхідні для виконання професійних обов’язків на високому рівні, зокрема в Інтернет-мережі. Тож  22.02.2019 у ТЗОШ№28 проведено методичний консалтинг з теми "Інформаційні технології як засіб інтенсифікації навчального процесу". Спікер - Гапон Леся Олексіївна, PhD, методист ТКМЦНОІМ. Учасники заходу разом шукали відповіді на запитання, як і де знайти потрібну інформацію в інтернет-мережі: для підготовки методичних розробок, посібників, статей, виступів на методичних заходах, педрадах, семінарах, конференціях; для підготовки до уроків (наприклад, для урізноманітнення форм роботи);для професійного саморозвитку, підвищення кваліфікації; для забезпечення своєчасної участі у методичних заходах, конкурсах, олімпіадах. Результатом роботи стали такі добірки інтернет-матеріалів, як "Філологічний фейсбук" та "Інструменти вчителя-словесника".

 

           Відповідно до листа Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України від 29.01.2019 № 22.1/10-280  «Про проведення конкурсу «Змагаймось за нове життя!», Положення ІІІ Всеукраїнського (ХІV Всекримського) фестивалю-конкурсу учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», присвяченого Лесі Українці, з метою популяризації спадщини великої української поетеси, виховання в молодого покоління патріотизму, національної гідності й особистої відповідальності за майбутнє нашої Батьківщини,11 лютого 2019 року буде проведено міський етап  V Всеукраїнського (ХV Всекримського) фестивалю-конкурсу учнівської та студентської творчості імені Марії Фішер-Слиж «Змагаймось за нове життя!», присвячений Лесі Українці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сторінка 1 із 2