Зустріч із творчим учителем - це завжди свято. У цьому переконалися педагоги Тернополя, які виявили ініціативу відвідати майстер-клас від заслуженого вчителя України Олесі Калинич у Львові 29 жовтня 2018 року.

Протокол І (міського) етапу обласного конкурсу учнівських робіт «Примусове переселення у спогадах моїх предків»

Номінація «Лемківська сторінка в історії Тернопілля» 

Голова оргкомітету              І.М.Сум

Голова журі                           О.П. Підручняк

Члени журі                            Г.Я. Зуляк

                                               Н.Н. Мельничук

                                               Г.М.Мричко

Протокол І(міського) етапу обласного конкурсу учнівських робіт «Примусове переселення у спогадах моїх предків»

Номінація «Лемківська скриня»

Голова оргкомітету              І.М. Сум

Голова журі                           Л. Л. Репіленко

Члени журі                            І. В. Урезченко

                                               Т. В. Жмурко

28 жовтня 2018 року на базі ТЗОШ№26 відбувся міський етап ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т.Г.Шевченка.

Протоколи  конкурсу -  у завантаженнях.

Міський етап ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка відбудеться 28 жовтня у ТЗОШ№26

Просимо учасників конкурсу і вчителів, що їх супроводжують, прибути о 8 год 30 хв. Діти повинні мати з собою:

1. зошит у лінійку (на першій сторінці – штамп школи),
2. лінійку та простий олівець (підкреслювати члени речення),
3. кулькові ручки (з синім стержнем).

Зразки завдань можна знайти за покликанням: http://gapon.te.ua/rubryka-metodysta/konkursy/tarasa-shevchenka/item/739-top5-ii-etapu-viii-mizhnarodnoho-movnoliteraturnoho-konkursu-imeni-tarasa-shevchenka

18 жовтня 2018 року у Тернопільській спеціалізованій школі І-ІІІ ст. №3 з поглибленим вивченням іноземних мов відбулося урочисте відкриття ІХ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Міжнародний конкурс проводиться у навчальному закладі дев’ятий рік поспіль, головною метою його є вшанування творчої спадщини Т. Г. Шевченка, виявлення творчо обдарованої учнівської молоді та підвищення рівня мовно-літературної освіти в Україні та за її межами.Присутніх на святі теплими напутніми словами директор школи Будій Надія Дмитрівна, голова спільноти учителів гуманітарного циклу Гандзій Н.Б.Конкурсантів вітали учасники художньої самодіяльності школи: фольк – гурт «Гроно», хор «Солов’ята». У виконанні школярів звучало величне слово   Кобзаря.«Міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка – це справжнє свято знань, яке об’єднує  навколо української мови  талановитих учнів,   педагогів,  батьків. Немає сумніву, що захід сприяє згуртованості суспільства навколо національної ідеї, вихованню у підростаючого покоління любові до рідної мови, зростанню авторитету України у світі , - підсумувала директор школи.- Тож побажаємо його учасникам творчої плідної праці й вагомих яскравих перемог!»

 #радіодиктант2018

9 листопада вся країна разом писатиме 18-тий радіодиктант єдності. Цьогоріч він пройде під гаслом #пишеморазом. Організатори каждуть, це не просто нагода перевірити власну грамотність, а національний флешмоб задля об'єднання навколо мови.

Світовий досвід уроків літератури

У ТернопільсьКій гімназіі їм І.Франка 18 жовтня відбувся Іетап Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Т.Г. Шевченка.
Мета конкурсу - вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка, пошук творчо обдарованої молоді, розвиток її потенціалу, виховання у молодого покоління поваги до мови і традицій свого народу, підвищення рівня мовної освіти в Україні. Це творче змагання є одним з найкращих стимулів для учнівської молоді глибоко вивчати українську мову й літературу. Бачити в Тарасові -"батька Раси" найкращі порухи ідеї, шанувати Пророка нації , вивчаючи його творчість...

          11 жовтня 2018 року в актовій залі управління освіти і науки Тернопільської міської ради відбулося засідання акмеоклубу вчителів-словесників з теми "ПРОФЕСІОГРАМА  КОМПЕТЕНТНОГО ПЕДАГОГА,  АБО ЧОМУ ВАРТО ВИХОДИТИ  ІЗ ЗОНИ КОМФОРТУ". 

Спікери:

1. Гапон Л.О. – методист Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій і моніторингу: "Майстерність чи зона комфорту?"

2. Петрокушин Р.В. – учитель української мови і літератури Тернопільської загальноосвітньої школи I-III ступенів №16 імені В.Левицького: "Про участь у фіналі конкурсу "Учитель року - 2018."

3. Волошин О.В. – учитель української мови і літератури, педагог-організатор Тернопільського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа I-II ступенів №30» Тернопільської міської ради Тернопільської області: "Про участь у конкурсі "Соняшник - учитель - 2018."

Перевірка різних видів роботи на уроках української мови й літератури здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання, затверджених наказами Міністерства освіти і науки від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (у 5 – 10 класах) та від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» (у 11 класі).

ОЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів ЗНЗ і перевірки зошитів з української мови й літератури та зарубіжної літератури у 5 – 11 класах» основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української літератури є відповідь на поставлене в підручнику або вчителем запитання; написання навчальних класних і домашніх творів; виконання самостійних робіт; складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів (у старших класах), робота з цитатним матеріалом, з літературними джерелами та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 5–9 класах

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури у 10 класі

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 11 класі

          У 8-9 класах із поглибленим вивченням української літератури доцільно пропорційно на розсуд учителя-словесника визначити кількість і види контрольних робіт, збільшити кількість уроків розвитку мовлення

Можливі види контрольних робіт: тест; відповіді на запитання; контрольний літературний диктант; анкета головного героя; комбінована контрольна робота; письмовий контрольний твір.

На виконання тестових завдань відводиться орієнтовно 20 - 25 хвилин уроку, решту уроку можна використати на виконання завдань творчого характеру (дивитися Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій в процесі вивчення української та зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах (лист МОН України від 19.09.07 № 2/2-14-1813).

На письмові контрольні твори відводимо 2 уроки. Учням слід пропонувати написати твори у формі есе, міні-творів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.

 Домашній контрольний твір не є обов’язковою формою контролю з української літератури. Ураховуючи розвиток інформаційних технологій і рівень володіння ними сучасними учнями, написання домашнього контрольного твору, який потім має перевірити учитель, перетворюється на формальність і не дозволяє об’єктивно визначити знання учнів з певної теми. Якщо такий вид контролю навчальних досягнень учнів, як домашній контрольний твір, залишений учителем, то можна обрати таку форму творчої роботи як фанфік, щоб учні самостійно виконували творче домашнє завдання.

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, її виставляють у колонці з датою написання роботи. Напис у журнальній колонці «Твір» не роблять.

У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:

• складання оповідання (казки) за прислів’ям; добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
• уведення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
• усний переказ оповідання, епізоду твору;
• твір-характеристика персонажа;
• написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
• написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
• твір-опис за картиною; складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
• підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
• складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації; написання реферату;
• ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору; написання листа авторові улюбленої книжки; інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.

Доцільно оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у колонку без дати з написом «Напам’ять».

Кількість фронтальних та індивідуальних видів мовленнєвої діяльності, їх контроль

ОЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 28.04.2006 № 1/9-301 «Вимоги до виконання письмових робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів з української мови і літератури та зарубіжної літератури у 5-11 класах» основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з української мови є:

• класні й домашні вправи (кількість домашніх вправ – одна або дві (на розсуд учителя), але не більше двох; якщо ж уроки спарені, то для виконання вдома пропонується дві або три вправи);
• словникові диктанти (кількість слів у словниковому диктанті: 12 – у 5 класі, 24 – у 6-7 класах, 36 – у 9-10 класах, 48 – в 11 класі);
• навчальні диктанти, твори й перекази; самостійні роботи;
• тестові завдання (як відкритої, так і закритої форм);
• складання таблиць, схем, написання конспектів (у старших класах), робота зі словниками та інші види робіт, передбачені чинними програмами.

З метою уникнення перевантаження учнів, для об’єктивного оцінювання їхніх навчальних досягнень знято з фронтальних видів контрольних робіт аудіювання та читання мовчки, однак такі види робіт можна і треба проводити як навчальні.

Фронтальні види контрольних робіт у 5-9 класах

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10 класі

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт в 11 класі

*   Основною формою перевірки мовної теми є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є текстовий диктант.

Мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт учитель на власний розсуд має право збільшувати, що залежить від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

У 8-9 класах з поглибленим вивченням української мови потрібно обрати види контрольних робіт, пропорційно збільшити їх кількість та кількість уроків розвитку мовлення.

Фронтально оцінюються диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці «Зміст уроку» класного журналу.

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте на початку семестру визначають окрему колонку без дати на сторінці «Облік навчальних досягнень» класного журналу.

У І семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний переказ, діалог, у ІІ семестрі - усний твір і читання вголос (останній вид контролю здійснюється лише у 5–9 класах).

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку, тому доцільно ці колонки у класному журналі створити на початку семестру.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тестові завдання, диктант тощо), що залежить від змісту матеріалу, який вивчено. Диктант проводять за традиційною методикою упродовж уроку. На виконання тестових завдань відводять орієнтовно 20 - 25 хвилин уроку, решту уроку можна використати на виконання завдань для навчання аудіювання, читання мовчки (дивитися Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій в процесі вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах (лист МОН України від 29.12.06 № 1/9-795)).

Середнім арифметичним оцінок за зміст і грамотність є оцінка за контрольний твір та переказ, яку виставляють в колонці з датою написання роботи (напис «Твір», «Переказ» у колонці не роблять).

Під час оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови іноді виникають проблемні питання, які потребують такого розв’язання:

-          допущені позиційні помилки (чергування у-в, і-й) визначають як орфографічні (під час перевірки власних висловлень ЗНО це питання уніфіковано);

-          за умови відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу учителю рекомендуємо підготувати індивідуальне завдання для виконання його учнем упродовж одного уроку.

Перевірку контрольних робіт учитель здійснює в термін до наступного уроку.

Аналіз контрольних письмових творів і переказів, а також контрольних диктантів учні виконують у робочих зошитах.

КОНТРОЛЬНЕ Й ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Фасоля А. Читацька компетентність: що формуємо, що і як перевіряємо й оцінюємо. Дивослово.2017р.№ 9.С.13-15. URL:https://dyvoslovo.com.ua/wp-content/uploads/2017/09/2-0917.pdf

Перевіряємо рівень сформованості предметних компетенцій упродовж навчання (формувальне оцінювання) і наприкінці вивчення теми (контрольне оцінювання). Аналогічно контролюємо формування організаційно-діяльнісних умінь і ставлень

В умовах компетентнісного, як і особистісно зорієнтованого, навчання процес оцінювання результатів навчальної діяльності має свої особливості. Об’єктом оцінювання стають: а) предметні знання, уміння, навички; б) загальнонавчальні знання, уміння, навички; в) розвиток суб’єктності. Окрім зовнішньої форми (контрольне оцінювання: компетентнісно зорієнтовані завдання, тести), функціонує внутрішнє (формувальне) оцінювання: есей, папка успіху (портфоліо), само- і взаємооцінювання, словесне оцінювання. Розширюється шкала оцінювання: а) узвичаєна бальна система; б) рівень сформованості (високий, достатній, середній, низький); в) частота вияву певної ознаки (завжди, часто, інколи, ніколи). Якщо для визначення сформованості предметних і загальнонавчальних знань і вмінь застосовуємо бальну систему, то для досвіду діяльності й ціннісних орієнтацій – індикатори сформованості: рівень, частота вияву певної якості.

Оцінювати рівень сформованості предметних читацьких умінь можна двома способами. 1. Учневі пропонуємо систему запитань і завдань (репродуктивні, пошукові, творчі). Кожне з них має свою «вагу». Кількість завдань добираємо таким чином, щоб сума балів дорівнювала 12. Можлива пропорційність завдань різних рівнів така: репродуктивні – 10%; функціональні – 15%; евристично-пошукові – 50%; творчі – 25%. 2. Систему запитань і завдань формуємо з розрахунку максимального охоплення вмінь, що підлягають перевірці. Кожне запитання також має свою «вагу». Бали підсумовуємо, визначаємо процентне відношення до максимально можливої кількості, яке переводимо в оцінку за схемою:

Наголошуючи важливість формування вмінь самооцінювання, відзначимо доконечну потребу дати учневі інструмент для здійснення такої діяльності. Це можуть бути есей, аркуш само- і взаємооцінювання, анкета. Наведемо приклад такої анкети для учня 5 класу

      ОЦІНЮВАННЯ ЕСЕ

КостусенкоО.Ю., Шелехова Г.Т., Гнаткович Т.Д. Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11 класів з української мови та літератури. Ужгород: "Гражда", 2018 р. - 92 с