Підвищення кваліфікації педагогічних працівників: реалії та перспективи

Про нову редакцію українського правопису (МОНУ)

Про проект нової редації правопису (Авраменко)

Кілька посутніх зауваг щодо нового проєкту українського правопису (Юрій Шевчук, професор Колумбійського університету, український мовознавець, журналіст)

Новий правопис: приймати не можна відхилити (Освіторія)

Український правопис: ілюзії і дійсність (Пономарів)

ЗМІНИ ПРАВОПИСУ, ЯКІ НАБРАЛИ НАЙБІЛЬШОГО РОЗГОЛОСУ

  17 травня 1919 року Українська академія наук схвалила «Найголовніші правила українського правопису» – перший в історії України офіційний загальнодержавний правописний кодекс. В умовах складних геополітичних змін, війн і соціальних катаклізмів він справляв визначальний вплив на формування української мови як національного, а не етнологічного феномену. У 1925 р. уряд Української Соціалістичної Радянської Республіки створив при Народному комісаріаті освіти Державну комісію для впорядкування українського правопису, а в 1927 році за наслідками роботи Всеукраїнської правописної конференції, що відбулася в Харкові, комісія підготувала проект всеукраїнського правопису, в опрацюванні якого взяли участь українські мовознавці з Наддніпрянщини й західноукраїнських земель. Від імені держави 6 вересня 1928 року його затвердив нарком освіти УСРР Микола Скрипник. Після згортання політики «українізації» й самогубства Миколи Скрипника   «харківський»  правопис заборонили,  майже всіх його укладачів  - учасників Усеукраїнської правописної конференції 1927 року- знищили.

Список учасників Конференції з обговорення проекту правопису у травні-червні 1927 року.

       ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ ЛЕСІ ГАПОН "ШЛЯХИ СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ. ЯРОСЛАВ-БОГДАН РУДНИЦЬКИЙ-ГОЛОВА УРЯДУ УНР В ЕКЗИЛІ" У МІСТІ ТЕРНОПІЛЬ

     23 серпня в бібліотеці №2 для дітей («Літературне Тернопілля») учителі-словесники міста мали змогу спільно із громадою працівників міських бібліотек, представниками громадських організацій, діячів культури Тернополя відкрити для себе постать визначного мовознавця-патріота, письменника, бібліографа і політичного діяча діаспори Ярослава-Богдана Рудницького. Відкрив презентаційну зустріч начальник управління культури, голова спілки письменнків Тернопілля, відомий митець Олександр Іванович Смик. Із доповіддю виступила методист Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу, кандидат філологічних наук Леся Гапон, яка презентувала свою монографію "Лінгвістична спадщина Ярослава-Богдана Рудницького". 

        У своєму виступі Л.Гапон наголосила на тому, що Ярослав Рудницький був тісно пов'язаний родинними, дружніми та професійними зв'язками із Тернопіллям. Наприклад, учений-географ, академік Степан Рудницький (1877-1937), який упродовж 1879 -1891 років жив і навчався в Тернополі, був його двоюрідним братом; із визначним ученим Зеноном Кузелею, родом із с. Поручин, що на Бережанщині,  Ярослав Рудницький упродовж 1939-1943 років працював над укладанням "Українсько-німецького словника" (словник вийшов друком у 1943 році в Лейпцигу й відомий у мовознавстві як "Українсько-німецький словник " Зенона Кузелі і Ярослава Рудницького); дослідив етимологію назви міста Теребовля, що на Тернопільщині («O nazwie miejscowej Trembowla» («Про місцеву назву Теребовля»), 1937 рік). 

        Зацікавила учасників заходу й інформація про діяльність Ярослава Рудницького як голови  уряду УНР в екзилі упродовж 1980–1989 років.1980 року українська діаспора підтримала бойкот Олімпійських ігор у Москві. 1 січня 1983 року голова уряду УНР в екзилі Ярослав Рудницький відвідав штаб-квартиру міжнародного співтовариства у Нью-Йорку й передав на ім'я Генерального секретаря ООН меморандум про голод-голокост в Україні в 1932—1933 роках, а 24 червня 1984 року у Вінніпезі був встановлений Пам’ятник жертвам Голодомору.  1984 року вТоронто  відбулася 9 сесія Української національної ради, яка вияла, за свідченням Тані Носко-Оборонів, "живучість ідей світлої пам’яті Симона Петлюри та їх послідовне здійснювання в нових умовах життя". Сесія постановила: "Підсовєцька Україна, т. зв. УРСР, не є продовженням Української Народної Республіки, а формою чужинецької окупації – колонією комуністичної Москви.Уряд УНРеспубліки мусить доти існувати, доки в Києві не прийде до влади справжній національний уряд. 9 січня 1989 року – Голова Уряду , в.о. віце-президента УНРеспубліки Ярослав Рудницький підписує «Акт уряду УНР», у якому вказано: "Крім відновлення УНР, можливий процес «суверенізації» УРСР у вільну незалежну державу, яку визнає уряд УНР і  передасть їй мандат 1918–1919 років.1989 року в Торонто відбулася 10 сесія Української національної ради.14-15 березня 1992 року проведено надзвичайну сесію УНР, яка ухвалила ухвалила рішення передати мандат ДЦ УНР 24 серпня 1992 року в річницю проголошення віднови незалежності України. У складі делегації був і Ярослав- Богдан Рудницький.

     Особливу увагу Л.Гапон приділила історіографічному аналізу лінгвістичної спадщини Ярослава-Богдана Рудницького, визначила пріоритетні напрями його досліджень, наголосила  на значенні мовознавчої спадщини визначного вченого-патріота для подальших наукових студій. 

• Гапон Л. Тематичний бібліографічний покажчик лінгвістичних праць Ярослава-Богдана Рудницького. Тернопіль, 2017. 38 с.
• Гапон Л. Лінгвістична спадщина Ярослава-Богдана Рудницького. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня к.філол. н. (доктора філософії). Тернопіль, 2017. 20 с.
•  Гапон Л. Лінгвістична спадщина Ярослава-Богдана Рудницького. Дисертація на здобуття наукового ступеня к.філол. н. (доктора філософії).Тернопіль, 2017. 303 с.
• Гапон Л. Лінгвістична спадщина Ярослава-Богдаа Рудницького. Монографія. Тернопіль, 2017. 200 с.

22 серпня 2018 року в ТЗОШ№16 відбулося заняття в інтерактивній школі сучасного вчителя УМЛ з теми  "Модерація інноваційної траєкторії вивчення української мови й літератури у 2018-2019 н. р."

Мета:

• активізації творчої діяльності вчителів
• розкриття сучасних підходів до викладання української мови й літератури
• розроблення механізму надання ефективної методичної допомоги щодо висвітлення з неадаптованих тем, передбачених новими програмами для 10 класів

У заході взяли участь 45 учителів-словесників, які обговорили низку актуальних питань, а саме: 

• аналіз результатів участі вчителів УМЛ у навчально-методичних заходах 
• аналіз результатів ЗНО з УМЛ
• аналіз результатів участі школярів у філологічних випробуваннях 
• навчально-методичне забезпечення викладання УМЛ в 5-11 класах у 2018-2019 н.р.
• сучасні підходи до викладання УМЛ
• використання технологій навчання на уроках УМЛ
• інноваційні форми методичної роботи в ЗЗСО

ПЛАН-ОРГАНАЙЗЕР НА І СЕМЕСТР 2018-2019 Н.Р.

The 60 Best Professional Development Books for Teachers to Transform Practice

Орієнтовні календарно-тематичні плани з української мови та літератури для 10 класу (за новою програмою).

КАЛЕНДАР ПАМ’ЯТНИХ ДАТ НА 2018 рік