Щорічно 8 вересня у світі відзначають Міжнародний день грамотності. Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2019/09/08/sogodni__mizhnarodnyy_den_gramotnosti_1642227

Понеділок, 02 вересня 2019 12:20

Пам'ятні дати другої половини 2019 року

ПАМ'ЯТНІ ДАТИ

  • 200 років з часу прем’єри п’єси Івана Котляревського "Наталка Полтавка" на сцені полтавського театру (1819 р.);
  • 400 років з часу виходу "Граматики" Мелетія Смотрицького - першого повного видання церковнослов’янської мови в українській редакції (1619 р.);
  • 5 серпня - 120 років з дня народження Бориса Антоненка-Давидовича (1899-1984), письменника, публіциста, мовознавця, політв'язня радянського режиму;
  • 7 серпня - 200 років з дня народження Пантелеймона Куліша (1819-1897), письменника, перекладача, фольклориста, історика, громадського діяча;
  • 8 вересня - День грамотності
  • 9 вересня - 250 років з дня народження Івана Котляревського (1769-1838), письменника, поета, драматурга, громадського діяча, основоположника сучасної української літератури;
  • 10 вересня - 125 років з дня народження Олександра Довженка (1894-1956), письменника, кінорежисера, художника;
  • 20 вересня - 90 років з дня народження Івана Світличного (1929-1992), літературознавця, мовознавця, поета, перекладача, політв'язня радянського режиму;
  • 5 жовтня - 110 років з дня народження Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937), поета, прозаїка, перекладача;
  • 28 жовтня - 25 років тому (1989) Верховною Радою УРСР затверджено Закон про державний статус української мови;
  • 10 жовтня - 130 років з дня народження Михайла Драй-Хмари (1889-1939), поета, літературознавця, репресованого;
  • 9 листопада - День української писемності й мови
  • 13 листопада - 130 років з дня народження Остапа Вишні (справжнє ім'я та прізвище - Павло Губенко) (1889-1956), письменника-сатирика, гумориста, перекладача;
  • 27 листопада - 140 років з дня народження Григорія Чупринки (1879-1921), поета, літературного критика, учасника антибільшовицького повстанського руху;
  • 29 листопада - 120 років з дня народження Григорія Косинки (справжнє ім'я та прізвище - Григорій Стрілець) (1899-1934), письменника, перекладача.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 4373 в діловодстві, освітній діяльності необхідно використовувати нову редакцію «Українського правопису», яку затверджено Українською національною комісією зпитань правопису (протокол №5 від22жовтня2018р.), схвалено Кабінетом Міністрів України (Постанова №437 від22травня2019р.), спільним рішенням Президії Національної академії наук України (протокол № 22/10 від 24 жовтня 2018р.) і Колегії Міністерства освіти і науки України (протокол№10/4-13 від 24 жовтня 2018р.): https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/%202019.pdf.

Відповідно до листа МОН від 23.08.2019 №1/9-530 у закладах загальної середньої освіти слід обговорити зміни в правописі: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/osnovni-zminy%202019.pdf . На уроках, зокрема української мови, під час оцінювання орфографічних завдань рекомендують не вважати за помилку написання слів згідно з новою редакцією (наприклад, пів Києва) і згідно з його попередньою версією (наприклад, пів-Києва).

Крім того, інформуємо, що на виконання наказу МОН від 29.07.2019 року № 1033 передбачено затвердження відповідного плану заходів, розроблення методичних посібників із застосуванням «Українського правопису» в редакції 2019 року для вчителів, викладачів закладів освіти, використання норм «Українського правопису», що не зазнали змін, у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання упродовж п’яти років.

 

Вівторок, 27 серпня 2019 20:16

До дня народження Каменяра

26 серпня, у день народження Івана Франка,  учні й педагоги Української гімназії імені Івана Франка вшанували  пам'ять великого Каменяра, узявши участь у церемонії покладання квітів до пам'ятника поетові,  виступили із літературною композицією.

Вівторок, 27 серпня 2019 16:46

Інформація для роздумів

ПРО ПРОЄКТ ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (2019)

ДОБІРКА МАТЕРІАЛІВ НА ПОЧАТОК 2019-2020 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

22 серпня 2019 року в ТЗОШ№16 імені В.Левицького відбулося  заняття в інтерактивній школі українського словесника.

Учителі обговорили актуальні питання:

  •  ключові освітні іновації;
  •  оновлені навчальні програми з УМЛ для 10-11 класів;
  • особливості викладання  української мови й літератури у 2019-2020 н.р.;
  • аналіз філологічних досягнень у 2018-2019 н.р. і перспектив розвитку 2019-2020 н.р.

Спікер - Л.О.Гапон, PhD, методист ТКМЦНОІМ

Цьогоріч виповнюється 400 років із часу виходу «ГРАМАТИКИ» МЕЛЕТІЯ СМОТРИЦЬКОГО — першого повного видання церковнослов'янської мови в українській редакції (1619).

        МЕЛЕТІЙ СМОТРИЦЬКИЙ (ім’я при народженні — Максим Герасимович) (1575—1633) був однією із найяскравіших постатей в українській історії початку XVII ст. — талановитий письменник, мовознавець, священик, доктор медицини і загалом ерудит із всебiчною європейською освітою, який переймався долею свого народу і робив для нього все, що міг. Народився на Поділлі в містечку Смотричі на Хмельниччині в шляхетній українській родині. Його батько Герасим Смотрицький був ректором славетної Острозької академії, знаним письменником-полемістом, який разом з Іваном Федоровим видрукував Острозьку Біблію.  Мелетій Смотрицький навчався в Острозькій академії, а далі — у єзуїтській Віленській академії. Пізніше він поїхав за кордон для завершення освіти й слухав лекції в кількох знаних європейських університетах (Вроцлавському, Лейпцизькому, Віттенберзькому й Нюрнберзькому). Смотрицький отримав всебiчну класичну освіту, познайомився з античною культурою, з філософами та письменниками Відродження, вивчив чимало мов, включно із старожитніми біблійними. Він був одним із найосвіченіших людей свого часу. Докладніше про життя і творчість визначного українця розповіла доктор філологічних наук, професор Ірина Фаріон у програмі «Велич особистости». Мелетій Смотрицький (2016) https://www.youtube.com/watch?v=oPgEttRRSUQ&feature=youtu.be 

     «Граматика» (повна назва — «Грамматіки славєнския правилноє Сvнтаґма») Смотрицького була видана 1619 року м. Єв’ї біля Вільна в маєтку князя Богдана Огинського. Вона складається з «Орфографії», «Етимології» (морфологія), «Синтаксису» та «Просодії»( правила віршування).  Відомий український мовознавець, історик мови, член-кореспондент НАН України, багаторічний завідувач відділу історії та граматики Інституту української мови Національної академії наук України та директор Інституту української мови НАН України Василь Німчук підготував до видання цю пам’ятку (1979) і дослідив її. Відзначивши чималі вкраплення живої української мови в цій граматиці, лінгвіст писав: «Смотрицький перший в історії нашого мовознавства дав повний курс граматики (що «єсть изв Ђстноε художєство бл̃гω и гл̃ати и писати оучащεε») в її тодішніх основних частинах: «Орθоґрафїа, Етvмолоґїа, Сvнтаξїс, Просωдїа». Під впливом праці Л. Зизанія він розпочинає виклад граматики в формі запитань і відповідей. Але цей спосіб подачі матеріалу застосовано лише на початку пам'ятки (від загального визначення завдань граматики до визначення кількості літер)». Багато десятиліть ця книга слугувала основним посібником для вивчення церковнослов’янської мови (яка на той час була літературною мовою) і відіграла значну роль у її засвоєнні в тій редакції, у якій вона тоді функціонувала в Україні та Білорусі. Ця книга водночас була блискучою науковою працею і чудовим шкільним підручником тієї доби. Вона справила неабиякий вплив як на вітчизняне мовознавство, так і на всю тогочасну славістику, зокрема на наступні граматики української, а також російської мов.

 Новаторство «Граматики» Мелетія Смотрицького:

  • **першим дав повний курс церковнослов'янської мови в прийнятих тоді частинах: орфографія, етимологія (тобто морфологія), синтаксис, просодія. У розділі про орфографію в давнину давали й опис фонетики та орфоепії;
  • **увів нову літеру на позначення дзвінкого проривного задньоязикового приголосного — ґ, узаконив вживання букви й;
  • **встановив правила вживання літер на позначення голосних і приголосних, вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу тощо. Багато з його правил орфографії та пунктуації зберігають чинність у сучасній українській літературній мові;
  • **виділив вісім частин мови: ім'я, містоименіє, глагол, причастіє, нарічіє, предлог, союз, междометіє. Як частину мови «междометіє» в українському мовознавстві визначив уперше, вийнявши з переліку й опису частин мови невластивий слов'янській системі артикль. Йому належить і термін «междометіє»;
  • **першим виділив як категорію дієприслівник, названий ним «дієпричастієм»;
  • **відкрив у слов'янській відміні місцевий відмінок, який назвав «сказательний падеж»;
  • **іменники поділив на п'ять «склоненій»-відмін, які в основних рисах у шкільних граматиках зберігаються донині;
  • **уперше описав відмінювання прикметників і числівників;
  • **запропонований ним принцип поділу дієслів на дієвідміни зберігся у східнослов'янських граматиках і в наш час;
  • **першим дав докладний опис розрядів незмінних частин мови й вигуків, виклав синтаксис церковнослов'янської мови;
  • **збагатив слов'янську мовознавчу термінологію.

Докладніше про «Граматику» М.Смотрицького та інші галицькі граматики див.: 

  1. Студинський К. «Адельфотес», граматика, видана у Львові в р. 1591. ЗНТШ, 1895, т. 7, кн. 3;
  2. Макарушка О. «Граматика» Мелетія Смотрицького. Л., 1908;
  3. Возняк М. Галицькі граматики української мови першої половини XIX ст. [Електронна копія] / написав Михайло Возняк. — Електрон. текст. дані (1 файл : 456 Мб). — У Львові : Накладом наук. т-ва ім. Шевченка, 1911 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018). —(Студії і матеріали до історії української філології).
  4. Мацюк Г.П. Прескриптивне мовознавство в Галичині (перша половина XIX ст.). — Львів, 2001. — 352 с.
  5. Німчук В. В. Граматика М. Смотрицького — перлина давнього мовознавства // Смотрицький М. Граматика. К., 1979;
  6. Лесюк М. Становлення і розвиток української літературної мови в Галичині: монографія. - Івано-Франківськ: Misto NV. - 2014. - 729 с.
  7. Сікора Г. Галицькі граматики як джерело дослідження львівського койне // Діалектологічні студії 12 / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. – Львів: Інститут українознавства ім. І.М. Крип’якевича НАН України, 2019. – C. 118 – 125.
Сторінка 1 із 59