20 лютого 2020 року в ТЗОШ№19  працювало  бюро інновацій "Інсайт". Учителі української мови й літератури вивчали тему "Ігрові технології в практиці вчителя-словесника."

Леся Гапон, кандидатка філологічних наук, методистка ТКМЦНОІМ, розповіла про дидактичні ігри на уроках словесності, значну увагу приділивши висвітленню таких важливих питань, як: методичний аналіз дидактичних ігор,  класифікація дидактичних ігор, навчально-пізнавальний потенціал дидактичних ігор на уроках словесності.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій в ігровій діяльності на уроках української літератури усебічно висвітлили науковці. Оксана Романишин, докторка педагогічних наук, доцентка кафедри інформатики та методики її навчання ТНПУ ім. В.Гнатюка, окреслила основні аспекти гейміфікації і провела практикум з використання гри "Kahoot". Галина Генсерук, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри інформатики та методики її навчання ТНПУ ім. В.Гнатюка, практично продемонструвала можливості "LearningApps" та "Генератора ребусів." 

Колектив філологів ТЗОШ№19 та адміністрація закладу продемонстрували високий рівень методичної грамотності, фахової підготовки й готовності до інноваційної діяльності. 

Про застосування ігрових ситуацій на уроках української мови й літератури з використанням біоадекватної технології йшлося у виступі Лесі Ковальчук, учительки української мови та літератури ТЗОШ№19. Особливо зацікавили педагогів запропоновані словесницею приклади використання сторітелінгових вправ за методикою Джанні Радарі, "правописних" вправ на синхронізацію діяльності двох півкуль головного мозку, а також мистецтво створення образонів - стрижневих візуалізованих основ біоадекватних уроків.

 Блискучі зразки мистецької комунікації в позашкільній роботі подарувала  учитель-методист, координатор інноваційної діяльності з учителями-словесниками ТЗОШ№19, художній керівник  шкільного театру "Гранослов" Галина Бутрин у творчій співпраці з учителькою української мови та літератури ТЗОШ№19 Галиною Федорович. Під керівництвом педагогів діти підготували високохудожнє  поетично-мистецьке дійство, прсвячене героям Євромайдану. Надзвичайно вразила досконала режисура Галини Бутрин і авторська поезія Галини Федорович.

Учасники науково-методичного заходу значно збагатили методичний інструментарій, підсилили мотивацію й висловили впевненість у тому, що здобуті знання обов'язково застосують у практичній діяльності.

Методичні матеріали - у вкладеннях.

На ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО від 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в місті Парижі оголошено Міжнародний день рідної мови, який відзначають щорічно 21 лютого, починаючи з 2000 року, що сприяє мовному розмаїттю та зближенню культур. Наша держава має багату мовно-етнічну палітру, що є суттєвим сегментом культури України. Головне завдання для кожного з нас – зберегти для нащадків свою рідну мову, шанувати та любити її. Абсолютну більшість населення України споконвіку складають представники української етнічної спільноти. Тому саме українській мові Конституцією України надано статус державної мови, що повністю відповідає державотворчій ролі української нації. Поряд з тим, у нашій країні використовуються мови, які є рідними для представників різних національностей. Особливої уваги нині також потребують мова кримськотатарського народу та мови, які перебувають на межі зникнення, – караїмська, кримчацька тощо. Починаючи з 2002 року, українці щорічно 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови як свято багатомовності, взаєморозуміння та взаємоповаги. Тому в місцях компактного проживання національних меншин пропонуємо надати можливість їм відзначити день рідної мови. Водночас нищення української мови в Україні – одна зі складових гібридної війни. Тому утвердження української мови як державної та мови міжетнічного спілкування й порозуміння є елементом національної безпеки України. З огляду на вище зазначене та з метою зміцнення позицій державної мови в культурному та інформаційному просторі, що є одним із пріоритетів Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова – успішна держава», просимо забезпечити проведення відповідних тематичних заходів в установах та закладах освіти. Перший заступник Міністра Анатолій МАКСИМЧУК

Культурна референтура ОУН оголошує другий Всеукраїнський конкурс патріотичних творів імені Олени Теліги та Олега Ольжича. Положенняя у вкладенні.

 

 СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ 

Складники системи ЗМІСТ СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ
ЦІЛЬОВИЙ Мета: неперервне поступове зростання якості освіти, корпоративної, організаційної, управлінської, педагогічної культури…
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ

Стратегії:

  • -демократизація
  • -гуманізація
  • -розвиток горизонтальних зв’язків в управлінні
  • -кооперація
  • -неперервність

Принципи:

  • -партнерство
  • -співвідповідальність
  • -самоорганізація
  • -системність
  • -цілісність
  • -наступність
  • -об’єктивність

 

Підходи

  • -синергетичний
  • компетентнісний
  • -дільнісний
  • -акмеологічний
  • -аксіологічний
  • -праксіологічний
  • -прагматичний
СЕРЕДОВИЩНИЙ

Суб’єкти:

  • -адміністрація
  • -педагоги
  • -технічний персонал
  • -батьки
  • -органи місцевого самоврядування

Об’єкти:

  • 1.Освітнє середовище закладу освіти .
  • 2.Система оцінювання здобувачів освіти.
  • 3.Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників
  • 4.Управлінські процеси закладу освіти

Умови:

  • -оптимальне
  • -співвідношення цілей
  • -рівний доступ до ресурсів
  • -колективний вплив на прийняття рішень
  • -системи заохочень
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ

Процедури

  • -інформування
  • - планування
  • - організація
  • -оцінювання і самооцінювання
  • - самоаналіз
  • -самооцінювання
  • -оприлюднення
  • -бренчмаркінг
  • - маркетинг

Інструментарій:

  • -технології (кваліметрія, педагогічний аналіз, діагностика, експертиза, моніторинг)
  • -методи (анкетування, тестування, опитування)
  • -форми (контактна,
  • -опосередкована, дистанційна)
  • -засоби (мережі, комп’ютерні програми)

Заходи

  • -діагностичні
  • -методичні
  • -просвітницькі
  • - консультативні
КОНТРОЛЬНО-КОРЕКЦІЙНИЙ

Результат: підготовка до інституційного аудиту, демонстрування суб’єктами освітньої ефективності власної діяльності, набуття, поліпшення, зростання компетентності, готовність успішно виконувати професійні обов’язки…, виявлення зон найближчого розвитку педагогів та учнів.

Корекція: розроблення плану заходів щодо корекції

  ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В ОСВІТНІЙ УСТАНОВІ ЩОДО САМООЦІНКИ ВЛАСНОЇ РОБОТИ ( ГРІШИНА І.В. )

1 ЕТАП

  1. Адміністрація школи ухвалює рішення про розбудову системи внутрішнього забезпечення якості освіти, про алгоритм проведення самооцінки відповідно до критеріїв загальної моделі оцінки якості.
  2. Формування робочих груп із числа персоналу школи. До складу однієї групи доцільно включити 3–5 співробітників. Формування груп може бути проведено директором школи та його заступниками; можливе включення до складу груп психологів.
  3. Після створення груп зі самооцінки необхідно організувати ознайомлення їхніх членів з документами, що представляють ідеї моделі, алгоритм і методики самооцінки роботи організації.ЗАНЯТТЯ ОРГАНІЗОВУЄ ШКІЛЬНИЙ ФАХІВЕЦЬ, ЯКИЙ ПРОЙШОВ НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ.
  4. Далі проводиться інтерв’ювання співробітників школи за заздалегідь розробленими анкетами або листками опитування. Під час проведення опитування збирають інформації за заданими параметрами, що відображають критерії моделі.
  5. Обробку результатів проводять члени групи з самооцінки та обговорюєтьразом із адміністрацією школи.
  6. Результати самооцінки важливо представити всім співробітникам школи.
  7. За підсумками циклу самооцінки зазвичай виділяють кілька (2–3) галузей для поліпшень у школі.
  8. 8.Робота може бути синхронною і може бути спланована на шестимісячний період або на рік.
  9. Підсумки роботи груп щодо поліпшення встановлюють під час повторних циклів самооцінки.
  10. Звичайно, під час повторних циклів також фіксують зміни певних галузей для вдосконалення.
  11. Після закінчення кожного наступного циклу самооцінки визначають нові галузі для вдосконалення і проводять роботу в них.
  12. Оскільки цикли самооцінки необхідно проводити регулярно, то в умовах школи ці процедури можуть бути організовані щороку.

Результати роботи груп будуть помітні в школі та зможуть впливати на вчителів і членів адміністрації.

Результати самооцінки школи можуть бути використані під складання річних планів роботи, у процесі підготовки до проходження, процедур державної атестації, акредитації, а також використані дляформування іміджу освітньої установи в суспільстві або зміцненні позицій на ринку освітніх послуг

За методкою Грішиної І.В. процес самооцінювання здійснюють відповідно до циклу Демінга.

Цикл Демінга, або цикл PDCA, — це модель безперервного поліпшення якості. Він складається з 4 повторюваних стадій для безперервного поліпшення та навчання: PLAN, DO, STUDY(CHECK) and ACT (плануй, роби, вивчай (перевіряй) і дій).

Одна з основних цілей упровадження систем менеджменту якості — створення таких умов у школі, коли відбувається постійне поліпшення кожного з її процесів. А взаємно підсилюючи один одного, ці поліпшення ведуть до все більш досконалої системи.

Одним із критеріїв поліпшення кожного з процесів, що відбуваються в освітній установі, може бути зниження числа невідповідностей, що виявляються під час самооцінки та зовнішньої оцінки умов, процесів і результатів діяльності школи.

Кожний факт появи невідповідності між реальним і бажаним станом має приводити до виконання певної послідовності дій, а саме:

  • аналіз процесуневідповідності,
  • установлення причини його появи, визначення коригувальних дій, спрямованих на усунення причини невідповідності,
  • виконання цих дій
  • аналіз їхньої результативності та ефективності.

Якщо ж у ході роботи вдається виявити фактори ризику, то треба здійснити всі перераховані вище дії, але тільки з метою усунення, компенсації чи зведення до мінімуму цих факторів.

 Відповідно до циклу PDCA під час організації роботи щодо про ведення процедури самооцінки насамперед необхідно відповісти собі на такі запитання.

1. Хто братиме участь в оцінюванні?

2. Хто збирає дані?

3. Хто аналізуватиме тенденції?

4. Хто представлятиме результати?

5. Що Ви робитимете з результатами самооцінювання?

Треба уважно і вдумливо розглянути кожний критерій і обговорити з членами свого колективу, що він означає для вашої школи. Кожний член колективу самостійно ставить бали (проводить оцінювання)

за всіма об’єктами оцінки кожної галузі діяльності. На цьому етапі самооцінювання радитися й обмінюватися думками не дозволяється. Якщо хтось помітив важливі сильні сторони або галузі, що потребують поліпшення, він записує їх до листка оцінювання. Бали підсумовуються керівником групи самооцінки. Сума балів представить загальну думку колективу щодо сильних сторін школи і галузей, які потребують поліпшення.

 2 ЕТАП

На другому етапі аналізують отримані дані та виявляють фактор-причини впливу визначених параметрів на результати навчальних досягнень учнів, рівень функціонування окремих складових освітнього процесу та за кладу освіти. Результатом аналізу мають стати відповіді на питання за кожною галуззю оцінювання: на що треба звернути увагу і що покращити.

 3 ЕТАП

На третьому етапі здійснюють вибір галузі вдосконалення або окремих показників. Адміністрація закладу освіти розробляє систему дій відповідно до визначених проблем і напрямків удосконалення.

КВАЛІМЕТРІЯ

 Перший крок - створення базової (кваліметри­чної) моделі об'єкта дослідження. Нормативна модель (стандарт, еталон, або норма - зразок)  - це модельне представлення ідеалу об'єкта, де зібрано всі унормовані вимоги до мети, завдань, структу­ри, діяльності, продукту цієї діяльності тощо. Іншими словами, - це формалізована модель бажаного результату.

Другий крок - визначення ваги параметрів, показників цих па­раметрів. Кваліметрія передбачає структурування об'єкта вивчення (об'єкт у цілому - перший рівень спільності), поділ його на складові частини (другий рівень), які у свою чергу поділяються на частини (третій рівень) і т. д. При цьому виходить ієрархічна система, що зазвичай відображається схемою чи таблицею.

Третій крок - вироблення оцінки експертами (ранжування) або іншим шляхом («вимірювання») кожної складової та встанов­лення її вагомості (важливості) й, нарешті, поєднання цих оцінок за певними правилами в загальну оцінку об'єкта.

Четвертий крок - для проведення експертного оцінювання бе­реться норма - зразок об'єкта, за допомогою якого з'ясовується сту­пінь відповідності існуючого стану бажаному.

Г.Єльникова, З. Рябова пропонують структурувати об’єкт оцінювання, використовуючи такий алгоритм:

  • визначення місії (глобальної мети) чи загальної цільової функції
  • об’єкта;
  • визначення параметрів: декомпозиція глобальної мети на основні
  • компоненти чи напрями діяльності (функціональної, професійної,соціальної тощо);
  • визначення факторів — змістових складових параметрів;
  • визначення критеріїв — вимог до здійснення кожної зі змістових складових (факторів).

Важливим елементом реалізації кваліметричного підходу є визначення вагомості (значущості) кожного показника. Найчастіше дляцього застосовують експертний метод. Створюють експертну групу (експертами вважають спеціалістів, які визнані професіоналами в певній галузі більшістю їхніх колег). Як правило, в освіті експертами обирають найбільше досвідчених педагогів, управлінців різних ієрархічних рівнів,науковців, вузьких спеціалістів із інших галузей, зовнішнього середовища закладу освіти.

 Експертна група може працювати за методом Дельфі (послідовне корегування результатів на основі аргументації кожним експертом своєї оцінки) або за будь-яким іншим методом експертних оцінок (рейтингу, соціологічних досліджень, бальних оцінок тощо).

Необхідно зазначити, що за будь-якої структуризації одним із найвагоміших показників (параметрів, факторів, критеріїв) має бути результативність певної діяльності чи рівень досягнення мети (бажаного результату).Факторно-критеріальну модель, як правило, оформлюють у вигляді таблиці.

 Оцінку кожного фактора визначають як суму добутків оцінокза кожний критерій і відповідних коефіцієнтів вагомості, оцінку кожного параметра — як суму добутків оцінок за кожний фактор і відповідного коефіцієнта вагомості, оцінку за об’єкт — як суму оцінокза параметри.

Необхідно зауважити, що найчастіше використовують оцінки в межах 0 – 1, що дозволяє орієнтуватись на класичну (в системі ECTS) шкалу оцінювання:

  • 0 – 0,35 — недопустимий рівень;
  • 0,35 – 0,6 — критичний (низький) рівень;
  • 0,6 – 0,75 — достатній (середній) рівень;
  • 0,75 – 0,9 — високий (вище за середній) рівень;
  • 0,9 – 1 — відмінний (дуже високий, із відзнакою) рівень.

Механізм моніторингу

  1. Визначення факторів.
  2. Визначення критеріїв і показників.
  3. Визначення методів оцінювання критеріїв.
  4. Визначення вагомості факторів і критеріїв.
  5. Складання стандарту (характеристики, моделі).
  6. Визначення термінів, відповідальних, місця проведення.
  7. Проведення вимірів.
  8. Порівняльний аналіз (зі стандартами, попередніми результатами, зовнішніми аналогами).
  9. Складання узагальнених характеристик (таблиць, графіків, діаграм тощо).
  10. Виявлення тенденцій зростання, спаду.
  11. Визначення причин.
  12. Розробляння корекційних заходів

 Джерело:

  • Гречаник О. Є., Григораш В. В. Організація внутрішнього аудиту в закладі загальної середньої освіти : монографія / О. Є. Гречаник, В. В. Григораш. — Харків : Вид. група «Основа»,2019. — 144 с. — (Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип. 10 (201)).

 

Оцінювання результатів педагогічної діяльності у внутрішній системі оцінювання якості освіти
  • Метою освітнього моніторингу є спрямування розвитку освітньої системи на бажаний результат
  • Предметом освітнього моніторингу є динаміка змін в освітній системі як основа розвитку.
  • Об'єктом освітнього моніторингу є діяльність (функціонування) суб'єктів освітньої системи
  • Суб'єктом освітнього моніторингу є той, хто проводить заміри, аналізує результати, висуває пропозиції щодо корекції

Практичні рекомендації щодо організації моніторингу (Боднар О.С.)

  1. Вибір членів внутрішньої служби забезпечення якості.
  2. Наказ по школі “Про створення служби внутрішньої служби (офісу) забезпечення якості”.
  3. Укладання плану роботи щодо організації моніторингу.
  4. Вибір інструментарію (анкети, опитувальники).
  5. Проведення замірів.
  6. Аналіз результатів.

       7.   Прийняття рішень щодо покращення.

НАПРЯМ 3.ОЦІНЮВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
  • Оцінювання результатів освітньої діяльності педагогічної діяльності педагогічних працівників – це процес поточного моніторингу професійної діяльності вчителя, вид моніторингу за об’єктом відстеження.
  • Мета моніторингу професійної діяльності вчителя: виявлення   в роботі педагогів того, що заслуговує підтримки, а що варто вдосконалити
  • Об’єкт моніторингу: педагогічна діяльність педагогічних працівників
  • Суб’єкт моніторингу: член внутрішньої служби забезпечення якості, який проводить заміри, аналізує результати, висуває пропозиції щодо корекції

Інструментарій   моніторингу професійної діяльності вчителя:

  • оцінювальна (атестаційна) співбесіда; спостереження в класі, анкетування та тестування;
  • кругова оцінка (керівником, батьками, учнями, колегами);
  • оцінка вчителя вчителем (наставник — молодий вчитель);
  • клінічне спостереження (попередня бесіда і планування уроку — спостереження на уроці — аналіз спостереження — консультативна бесіда — планування вдосконалення);
  • самооцінка;
  • учительський портфель, тобто портфоліо (аналіз накопиченого матеріалу, відгуків тощо);
  • психологічні методи.

Об’єкт моніторингу

Суб’єкт моніторингу

Періодичність замірів, аналіз

Інструментарій

Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності
  • Календарно-тематичне планування
  • Плани-конспекти уроків
  • Модельовані освітні програми
Заступник   директора школи ІІ-ІІІ ступенів Заступник директора школи І ступеня  

Аналіз документів, співбесіда // Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. – Київ, Державна служба якості освіти, 2019. С.224-235.

Критерії експертної оцінки ефективності уроку //В.І. Маслов, О.С.Боднар, К.В.Гораш Наукові основи та технології компетентного управління. Тернопіль, 2012 С.232

Ефективність професійної комунікації в закладі
  • Педагогіка партнерства, співпраця з батьками
  • Професійна співпраця з колегами
  • Практика педагогічного наставництва, дорадництва, взаємонавчання
  • Формальні й неформальні осередки професійного спілкування
  • Участь у різних заходах   регіонального та всеукраїнського рівня
  • Самопрезентація результатів

Заступник   директора школи з методичної роботи

Психолог

 

Анкета для батьків, анкета для вчителів, співбесіда, спостереження// Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Київ, Державна служба якості освіти, 2019 С.208-224.

  • Анкета оцінювання учителя колегами (додаток2)
  • Анкета оцінювання учителя учнями(додаток3)
Інформаційно-комунікаційна компетентність учителів
  • Професійна блогосфера вчителів
  • Професійні віртуальні проекції (профілі в соцмережах)
  • Створення й використання освітніх ресурсів: електронних презентацій, відеоматеріалів, методичних розробок, вебсайтів, блогів
  • Міжнародні звязки
Заступник   директора школи ІІ-ІІІ ступенів  

Оцінювання інформаційно-комунікаційної компетентності учнів та педагогів в умовах євроінтеграційних процесів в освіті: посібник / Биков В. Ю., Овчарук О. В., та інші. К. : Педагогічна думка,2017. С. 8-17.

Критерії і показники якості інформації про освітні інновації//В.І. Маслов, О.С.Боднар, К.В.Гораш Наукові основи та технології компетентного управління. Тернопіль, 2012. С.271.

Педагогічна компетентність учителів

Заступник   директора з методичної роботи  

Григораш В.В. Оцінка рівня професійної компетентності педагога// Педагогічний альманах. 2012. Випуск 16. С.117-120.

Диагностика педагогической компетентности // Оценивание: образовательныeвозможности. Минск, 2006.С.133-137.

Діагностика професійної діяльності вчителя // Моніторинг як механізм управління процесом навчання. Тернопіль, 2005. С.120-124 (додаток4).

Критерії результативності педагогічної   діяльності педагога (додаток 6).

Анкета вивчення труднощів у роботі учителя // Б.О.Житник. Імперативи педагогічної інноватики.Харків, 2015. С.115-117.

Інноваційна діяльність учителів
  • Застосування інноваційних технологій на уроках
  • Застосування інноваційних технологій в методичній роботі
  • Проведення інноваційних уроків
  • Участь в освітніх проектах
  • Діяльність учителів як освітніх експертів
Заступник   директора школи з методичної роботи  

Векторний аналіз готовності вчителів до інноваційної діяльності // О.Я.Мариновська Менеджмент інновацій. Івано-Франківськ, 2019. С.237-235

Критерії оцінки творчо-пошукової та інноваційної роботи вчителів(додаток 5)

Готовність учителя до застосування інноваційних методів і технологій // Б.О.Житник. Імперативи педагогічної інноватики.Харків, 2015. С.112-114.

Реалізація наскрізних змістових ліній, набуття компетентності на уроках
  • Компетентнісні завдання
  • Диференційовані завдання на уроках
  • Диференційовані домашні завдання
  • Мотивація навчальної діяльності
  • Створення комфортного навчального середовища
  • Формувальне оцінювання
  • Використання авторських методик
Заступник   директора школи ІІ-ІІІ ступенів  
  • Спостереження
  • Аналіз навчальних занять
  • Співбесіда

Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Київ, Державна служба якості освіти, 2019. С. 224-235.

Професійне зростання вчителів в системі неперервної післядипломної освіти

  • Індивідуальні освітні траєкторії вчителів
  • Портфоліо вчителя як індикатор професійного зростання вчителів
  • Способи поширення педагогічного досвіду
  • Дотримання академічної доброчесності
  • Покликання в публікаціях в електронних джерелах: вебсайтах, блогах
  • Цитування у друкованих текстах: планах-конспектах, сценаріях, тестах
  • Об’єктивність оцінювання учнів
  • Популяризація академічної доброчесності серед учнів
  • Відмова від самоплагіату

Заступник   директора школи І ступеня

Заступник   директора з методичної роботи

 

Співбесіди, інтерв’ю, анкетування, аналіз портфоліо вчителя.

Кваліметрична модель оцінки проходження підвищення кваліфікації педагогічного працівника та його результативності (додаток 1)

Контент-аналіз  інтернет-джерел

Ресурси для перевірки на плагіат:

Ресурси для перевірки цитування: Національний стандарт України ДСТУ 8302:2015

Спостереження,аналіз навчальних занять,співбесіда// Бобровський М.В., Горбачов С.І., Заплотинська О.О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Київ, Державна служба якості освіти, 2019. С.224-235.

 

Додаток 1. Кваліметрична модель оцінки проходження підвищення кваліфікації педагогічного працівника та його результативності

ФАКТОР,

Р

ВАГОМІСТЬ,

Ф

КРИТЕРІЙ,

К

ВАГОМІСТЬ,

K

РІВЕНЬ

ВИЯВУ (ОЦІНКА), V

1.Підвищення кваліфікації педагогічного працівника 0, 5 1.Проходження   підвищення кваліфікації відповідно до затвердженого графіка 0,1  
2.Наявністьіндивідуального плану – графіка проходження 0,1  
3. Повнота виконання обов’язкової програми підвищення кваліфікації , наявність сертифікатів 0,3  
4. Доповнення виконання додаткової складової програм підвищення кваліфікації, наявність сертифікатів 0,3  
5. Звіт про результати підвищення кваліфікації на атестаційній комісії 0,2  

2.Результативність підвищення кваліфікації, оновлення, поглиблення й  удосконалення фахових компетентностей

0, 5 6. Розроблення пропозицій щодо удосконалення освітнього процесу, розгляд їх на педагогічній раді 0,2  
7. Підготовка методичної розробки (посібника)        за підсумками підвищення кваліфікації 0,3  
8. Упровадження в освітній процес нових методик викладання 0,3  
9.Успіхи учнів у конкурсах, олімпіадах 0,2  
10.Нагороди 0,1  

Додаток 2. Анкета оцінювання учителя колегами

Шкала оцінювання від 1 до 5, де 1 – не відповідає критерію оцінки, 5 – відповідає критерію повністю

Критерій оцінки Оцінка
1.Демонструє творчий підхід до викладання, використання новітніх технологій, активних методів, форм і прийомів навчання  
2. Підтримує зв'язок з колегами (наставництво, менторство, обмін досвідом)  
3. Демонструє поєднання теорії і практики  
4. Допомагає учням вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію  
5. Орієнтує на застосування вивченого матеріалу у дорослому житті  
6. Формує в учнів навички критичного мислення, функційну грамотність  
7.Надає можливість учням             отримати оцінки з різних видів робіт (письмові та усні відповіді, індивідуальні, творчі завдання тощо)  
8. Має авторитет у педагогічній спільноті, є автором методичних розробок, які використовуються у навчальному процесі  
9. Формує в учнів інтерес до науково-дослідної роботи, залучає їх до участі в різноманітних заходах ( конкурсах, олімпіадах тощо)  

 Додаток 2. Анкета оцінювання учителя учнями

Шкала оцінювання від 1 до 5, де 1 – не відповідає критерію оцінки, 5 – відповідає критерію повністю

Критерій оцінки Оцінка
1. Викладає навчальний матеріал ясно, доступно, цікаво  
2. Вільно володіє матеріалом, роз'яснює складні місця, виділяє головне  
3. Обговорює з учнями, що сподобалося на уроці, а що можна змінити; враховує їхні побажання  
4. Уміє створити на уроці доброзичливу атмосферу  
5. Розуміє настрій учнів, враховує їхні індивідуальні особливості  
6.Об'єктивной неупереджено оцінює знання учнів, виважено виставляє підсумкові бали, забезпечує прозорість оцінювання, пояснює учням, чому отримано саме таку оцінку  
7. Проявляє доброзичливість і такт  
8. Демонструє культуру мовлення, чіткість дикції, нормальний темп мовлення  
9. Приваблює            високою ерудицією,манерою поведінки, дотриманням правил етикету  
10. Володіє важливими для вчителя рисами: чесністю, сумлінністю, порядністю, пунктуальністю, відповідальністю тощо  

 Додаток 4. Діагностика професійної діяльності вчителя

 Анкета

Просимо Вас оцінити свою педагогічну діяльність і можливості за про­понованими параметрами. Позначте обраний Вами варіант відповіді.

1. Знання свого предмета:

а)ґрунтовне, у межах програми, є інтерес до спеціальної та ме­тодичної літератури;

б)на рівні програми, але є прогалини, припустимі помилки у ви­кладанні й перевірці знань;

в)глибоке, таке, що перевищує вимоги програми, вільне орієнту­вання у спеціальній і науково-популярній літературі

2. Ставлення до предмета:

а)зацікавлене;

б)байдуже;

в)захоплене, є потреба в педагогічній діяльності

3. Уміння планувати навчальну програму:

а) тематичне й поурочне планування здійснюється переважно правильно;

б) часто використовуються штампи в плануванні, не завжди враховано особливості класу;

в) здійснюється робота над системою уроків з теми, розмаїттям форм і методів навчання з урахуванням особливостей класу.

4.(Відчуття нового:

а)позитивне ставлення до нових педагогічних ідей, але їхня реалізація тільки під впливом адміністрації;

б)скептичне або негативне ставлення, складно залучитися до процесу вирішення нових завдань;

в)самостійний пошук, нових ідей, вирішення нових педагогічних завдань.

5. Знання психолого-педагогічних основ навчання:

а)  достатня орієнтованість в основних сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але нечасте застосування їх на практиці;

б)вільна орієнтація в сучасних концепціях використання їх як, основи своєї педагогічної діяльності

6. Педагогічний такт:

а)незважаючи на зовнішній спокій, спостерігаються зриви у вза­єминам з учнями;

б)наявний достатньою мірою, порушення трапляються зрідка;

в) основою у взаєминах з дітьми, наявні повага, довіра, вимогливість і справедливість.

7. Індивідуальний підхід до учнів:

а)переважно забезпечує;

б)практично не здійснює, додаткові заняття проводить зрідка;

в)систематично вивчає особливості учнів, диференціює обсяг, складність знань, допомагає тим, хто не встигає.

8.  Розвиток в учнів навичок навчальної праці

а)скептичне ставлення до цієї роботи, немає позитивних результатів вирішення цього завдання;

б)прагнення формувати в учнів раціональну організацію навча­льної праці;

в)цілеспрямована й систематична робота в цьому напрямі (розвиток самоконтролю в навчанні, раціонального планування, достатній темп читання, письма, обчислень тощо).

9. Розвиток мислення учнів:

а)виконує основні рекомендації програм з посилення розвивального навчання, застосовує лише деякі заходи щодо розвитку мислення;

б)забезпечує ефективне розвивальне навчання, глибоке та всебічне;

в)формально виконує рекомендації програм, орієнтує учнів лишена запам'ятовування.

10. Уміння оцінити якість знань:

а)припускається формалізму й необ'єктивності під час оцінювання знань;

б) дотримується об'єктивності в оцінюванні знань;

в) ретельне вивчення критеріїв оцінювання, уміле використання ЇХ на практиці, об'єктивність.

Після обробки анкет, заповнених учителями, заступник складає діагностичну карту школи. Карта може мати такий вигляд: по вертикалі - прізвища всіх педагогічних працівників, по горизонталі - основні, найбільш актуальні проблеми навчально-виховного процесу, які були вміщені в анкетах учителів. Навпроти кожного прізвища умовними позначками фіксується, що в роботі вчителя до­бре, що задовільно, з яких питань йому необхідна методична допо­мога.

Аналіз кожної колонки діагностичної карти по горизонталі дає змогу адміністрації навчального закладу виявити рівень психолого-педагогічної підготовки та педагогічної майстерності кожного члена педагогічного колективу, спланувати індивідуальну роботу з ним з підвищення рівня педагогічної майстерності.

Аналізу кожної колонки діагностичної карти по вертикалі дає змогу визначити можливості пе­дагогічного колективу щодо кожного аспекту навчально-виховного процесу, що допоможе спланувати методичну роботу з урахуванням потреб і можливостей даного педагогічного колективу, намітити конкретні шляхи її удосконалення.

Результати анкетування дають змогу скласти характеристику реальних професійних можливостей кожного вчителя на основі вивчення його особистих якостей та виявити три умовні групи вчителів:

  • -   група А - тих, хто досягає високих показників у роботі;
  • -   група Б - тих, хто прагне більшого, але зазнає немало труднощів у досягненні поставленої мети;
  • -   група В - тих, хто працює формальних «рівнів».

 Додаток 5. Критерії оцінки творчо-пошукової та інноваційної роботи вчителі

1. Актуальність обраної проблематики, її зв’язок із проблемами оновлення закладу освіти.

2. Спрямованість пошукової творчої роботи на:

  1. оновлення змісту (розробляння нових навчальних програм, курсів, факультативів, інтегративних курсів і т. п.);
  2. розробляння нових технологій навчання й виховання (розробляння нових типів уроків, способів навчання, методик виховання і т. д.);
  3. концептуальну освіту й моделювання нових освітніх закладів;
  4. пошук діагностичних методик, нових способів оцінювання пізнавальної діяльності й розвитку учнів;
  5. розробляння систем управління й самоуправління в освіті.

3. Характер творчої пошукової роботи:

  1. узагальнення новаторського досвіду;
  2. упровадження досвіду вчителів-новаторів;
  3. розробляння авторської програми, методики.

4. Науково-методична розробленість проблеми:

  1. робота спирається на аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури;
  2. використовують комплекс різних методів дослідження (спостереження, анкетування, експеримент тощо);
  3. подано технологічний опис висунутих ідей.

5. Результати творчо-пошукової роботи та їх оформлення:

  1. видано посібники, підручники, програми, науково-методичні
  2. рекомендації;
  3. підготовлено дидактичні матеріали;
  4. представлено звіт про виконану роботу.

6. Апробація роботи:

  1. обговорення на засіданнях методичних об’єднань, педагогічних рад;
  2. виступи на науково-практичних конференціях різних рівнів —
  3. районний, міський, регіональний;
  4. публікації в освітянській пресі;
  5. захист досвіду на експертній раді.

7. Використання результатів іншими педагогами:

  1. упровадження у своєму закладі освіти;
  2. упровадження в інших закладах освіти;
  3. використання в регіоні, країні.

Додаток 6.Критерії результативності педагогічної діяльності педагога

Рівень професійної компетентності Критерії результативності педагогічної діяльності педагога
Низький Не вміє пристосовувати виклад навчального матеріалу до особливостей аудиторії. Мету занять визначає стихійно, без урахування підготовленості учнів. Навчально-методичну літературу використовує мінімально. Переважають традиційні методи одностороннього пояснення, учні пасивно сприймають інформацію. Елементи організаційної структури уроку не обгрунтовані, не чіткі.
Середній Володіє стратегією навчання учнів ЗУНам за розділами курсу. Мета i завдання діяльності обгрунтовані. Переважають традиційні методи i прийоми навчально-пізнавальної дільності. Активізація діяльності учнів здійснюється без глибокого дидактичного обгрунтування
Достатній Володіє стратегією компетентнісного підходу. Мета уроку формулюється у діяльнісній формі. Чітко визначає етапи уроку, форми i     методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів. Зміст, методи, прийоми та технології навчання відповідають меті та змісту уроку. Вміло використовує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання. Може формувати предметну компетентність учнів. Використовує діяльнісний, диференційований та особистісно-орієнтований підхід.
Високий Володіє стратегією компетентнісного підходу. Мета уроку формулюється у діяльнісній формі. Чітко визначає етапи уроку, форми i     методи навчально-пізнавальної діяльності відповідно до етапів. Зміст, методи, прийоми та технології навчання відповідають меті та змісту уроку. Вміло використовує різні моделі (пасивна, активна, інтерактивна) навчання. Може засобами навчального предмета формувати в учнів ключові, загальнопредметні та предметні компетентності. Використовує діяльнісний, диференційований та особистісно-орієнтований підхід.

29 лютого 2020 року в Тернопільській Українській гімназії імені Івана Франка відбудеться підсумковий етап XХ Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика.Реєстрація учасників – до 8.50; організаційне засідання членів оргкомітету – о 8.30; урочисте відкриття – о 9.00; початок виконання конкурсних робіт – о 10.00. Учні 3–4 класів виконуватимуть конкурсні завдання з 10.00 до 11.00; учнів 5–8 класів – з 11.00 до 12.00; учні 9–11 класів і студенти ЗПТО – з 11.00 до 13.00. Просимо забезпечити присутність переможниць і переможців ІІІ етапу Конкурсу (згідно зі списком) і педагогічних  працівників, які їх підготували, членів організаційного комітету  фінального етапу Конкурсу. Учасникам і учасницям слід мати з собою довідки з місць навчання. Бажано також одягнути вишиванку.

Список учасників та учасниць підсумкового етапу XХ Міжнародного конкурсу з української мови ім. Петра Яцика

  1. Дзюбан Анастасія, учениця 3 класу Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 29 з поглибленим вивченням іноземних мов
  2. Ковальчук Богдан, учень 5 класу Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19
  3. Матвіїв Софія, учениця 4 класу Тернопільської спеціалізованої загальноосвітньої школи І ступеня повного дня з поглибленим вивченням іноземних мов
  4. Чернявська Вікторія, учениця ДПТНЗ «Тернопільське ВПУ сфери послуг та туризму»
  5. Василишин Богдана, учениця 7 класу Тернопільської Української гімназії імені І.Франка
  6. Гач Катерина, учениця 6 класу Тернопільської Української гімназії імені І.Франка
  7. Лепявко Катерина, учениця 10 класу Тернопільської Української гімназії імені І.Франка
  8. Лукащук Василь, учень 11 класу Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 з поглибленим вивченням іноземних мов

З метою утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед української молоді, виховання поваги до культури та традицій українського народу, управління освіти і науки Тернопільської міської ради, Тернопільський комунальний методичний центр науково-освітніх інновацій та моніторингу впродовж 2019–2020 н.р. забезпечили проведення міських етапів міжнародних та всеукраїнських мовно-літературних конкурсів та міського етапу Всеукраїнської учнівської предметної олімпіади з української мови й літератури.

28 жовтня 2019 року в ТСШ№7 відбувся ІІ(міський) етап Х Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Адміністрація закладу забезпечила належні умови для проведення міського етапу конкурсу. Воргкомітеті працювали 15 педагогів із 13 закладів, у складі журі – 21 учитель із 20 шкіл і гімназій. У міському етапі конкурсу взяли участь 229 учнів 5–11 класів. 42 учениці й учні стали переможницями та переможцями.

16 листопада 2019 року в ТЗОШ№24 проведено ІІ(міський) етап XХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика». Адміністрація закладу забезпечила належні умови для проведення міського етапу конкурсу. В оргкомітеті працювали 24 педагоги із 14 закладів, у складі журі – 28 учителів із 17 шкіл і гімназій. У міському етапі взяли участь 295 учнів 3–11 класів навчальних закладів міста Тернополя. 29 учениць і учнів стали переможницями та переможцями.

07 грудня 2019 року в ТЗОШ№16 відбувся ІІ(міський) етап Усеукраїнської учнівської предметної олімпіади з української мови й літератури. Адміністрація закладу забезпечила належні умови для проведення міського етапу олімпіади. Воргкомітеті працювали 13 педагогів із 12 закладів, у складі журі – 21 учитель із 20 шкіл і гімназій. У міському етапі олімпіади взяли участь 162 учні й учениці 7–11 класів. 42 учні й учениці стали переможцями й переможницями.

24 грудня 2019 року в ТКМЦНОІМ відбувся ІІ(міський) етап ХIX Усеукраїнського конкурсу учнівської творчості. У конкурсній номінації «Література» взяли участь 14 учнів і учениць із ТУГ, ТСШ№3, 7, 17, ТНВК ШКПЙС, ТЗОШ№13, 16, 19, 20, 26, 27. До складу журі в номінації «Література» увійшло троє педагогів, перемогли – 3 учениці.

Усього на міських етапах мовно-літературних конкурсів та олімпіади з української мови й літератури  116 призових місць (1, 2, 3 місця) вибороли 85 учнів.

Найкращі результати продемонстрували учні ТУГ (16 перемог), ТСШ№3 (10перемог), ТЗОШ№16 (8 перемог), ТЗОШ№19 (8 перемог), Школа-колегіум (7 перемог), ТСШ№29 (7 перемог).

По три нагороди здобули: Бартіш Олена (Школа-колегіум), Мерецька Анна (ТУГ), Лепявко Катерина (ТУГ), Зубар Ірина (ТСШ№3).

По дві нагороди вибороли:Лукащук Василь (ТСШ№3),Сліпченко Дарина (ТСШ№3),Андрейчин Ігор (ТСШ№5), Гавришко Анна (ТЗОШ№19), Ляска Анастасія («Гармонія»), Сивак Валерія (ТУГ), Салюк Анастасія (ТЗОШ№14), Філик Тетяна (ТНВК№15), Бугера Юлія (ТЗОШ№16), Малюта Олена (ТСШ№29), Закордонець Соломія (ТЗОШ№16), Кушнірчук Ірина(ТЗОШ№19), Василишин Богдана (ТУГ).

 

ЗЗСО

XХ Міжнародний конкурс

з української мови

імені Петра Яцика

X Міжнародний мовно-літературний конкурс

імені Тараса Шевченка

Всеукраїнська 

учнівська олімпіада

 з української мови й літератури

XIX

ВКУТ

Разом
1 2 3   1 2 3   1 2 3      
ТУГ 3 2 1 6 1 1 1 3 4   3 7   16
ТСШ№3 1 1 1 3 1 2   3   2 2 4   10
ТЗОШ№19 1   1 2 1     1   2 2 4 1 8
ТЗОШ№16 1     1 1 1   2   1 3 4 1 8
Колегіум   2   2 1 2   3 1   1 2   7
ТСШ№29 1   2 1   1 2   2 1 3   7
ТСШ№17     1 1     1 1   2 1 3   5
ТКГ              2 2      3    5
ТСШ № 5   1   1 1   2 3     1 1   5
ТНВК№15   1 1 2     1 1     1 1   4
ТНВК№2     1 1     2 2           3
ТНВК№6           1 1 2     1 1   3
ТНВК№9     1 1   1   1     1 1   3
ТЗОШ№11     2 2     1 1           3
ТЗОШ№14   1   1   1   1   1   1   3
ТЗОШ№23             2 2     1 1   3
ТЗОШ№27           2   2     1 1   3
ТЗОШ№4             1 1     1 1   2
ТЗОШ№18                   1 1 2   2
ТСШ№7             1 1         1 2
ТЗОШ№22             1 1     1 1   2
ТЗОШ№24           1   1     1 1   2
Гармонія 1     1   1   1           2
ТЗОШ№10             1 1           1
ТЗОШ№25             1 1           1
ТЗОШ№26           1   1           1
ТЗОШ№28             1 1           1
ТНВК№30             1 1           1
ТЗОШ№8                            
ТЗОШ№13                            
ТЗОШ№20                            
ТЗОШ№21                            
ТТЛ                            
СПШОІ     1 1                   1
СПШОЕ 1     1                   1
ТНВК№7     1                    1
ВСЬОГО 9 10 10 29 7 14 21 42 5 11 26 42 3 116

11 лютого 2020 року відбулося засідання авторської майстерні вчителів - філологів Тернополя, на якому виступила з кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри гуманітарних дисциплін ЛОІППО Богосвятська Анна-Марія. Вона  провела майстер-клас із теми "Пленерні уроку в системі роботи вчителя-словесника."

08 лютого 2020 року в Тернопільській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов відбувся фінальний етап Х Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді мови імені Тараса Шевченка.Слід відзначити високий рівень підготовки до проведення фінального етапу конкурсу, заабезпечений адміністрацією та педагогічним колективом Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 з поглибленим вивченням іноземних мов. У навчальному закладі були створені умови для роботи оргкомітету та учасників конкурсу.

Бажаємо перемоги учасникам фінального етапу:

  • 6 клас: Іванюк Ілоні, Тернопільська ЗОШ І-ІІІ ст.№16 імені В.Левицького 
  • 7 клас: Бартіш Олені, Тернопільській НВК "Школа-колегіум Патріарха Йосифа Сліпого" 
  • 8 клас: Дзюбі Соломії, Тернопільська спеціалізована школа І-ІІІ ст.№29 з поглибленим вивченням іноземних мов 
  • 9 клас: Сивак Валерії, Тернопільська Українська гімназія імені Івана Франка 
  • 11 клас: Хмарук Світлані, Тернопільська ЗОШ І-ІІІ ст. №19 

03.02.2020 в Тернопільському НВК "Школа-економічний ліцей №9" імені Іванни Блажкевич для координаторів інноваційної діяльності з учителями української мови й літератури проведено інтерактивну школу сучасного вчителя-словесника. Спікер: Леся Гапон, PhD, методист ТКМЦНОІМ. Учасниці обговорили  актуальні види й елементи педагогічної діяльності вчителя Нової української школи.

 

31 січня 2020 року в акмеоклубі вчителів української мови й літератури педагоги обговорили тему "Комунікативний ідеал учителя-словесника." Про особливості педагогічного дискурсу  та про аудіальну інтерпретацію літературних творів на уроках літератури розповіла Гапон Л.О., PhD, методистка ТКМЦНОІМ. Про вагомість інтернет-іміджування української філології йшлося у виступі вчительки-методистки ТЗОШ№27 Смертіної О.С. Про вокально-сценічну культуру вчителя, про голос як інструмент педагогічного впливу  розказала хормейстерка ЦТДЮ Т.Г. Дмитрук-Тимченко.

Сторінка 1 із 65