П'ятниця, 08 листопада 2019 08:43

Увага! Конкурс!

Команда EdCamp Ukraine і видавництва «Шкільний світ» із фанфарами та оваціями запрошує до участі в першому конкурсі для БІЛИХ ВОРОН, ЯКІ ЗМОГЛИ.
 
Уже 5 років EdCamp надихає та мотивує до змін. За понад 2000 днів сотні освітян переймали досвід, ділилися ним та впроваджували інновації чи цікаві експерименти. Ми щиро радіємо, коли бачимо ваші успіхи! І настав час їх презентувати. Напишіть про успіхи, на які Вас надихнув EdCamp, як Вам це вдалося та що було для цього потрібно. Ми чекаємо практичні матеріали, яким можна слідувати та надихатися. Етапи конкурсу прикріплені у цьому повідомленні.
Але будьте уважні – лише зареєстровані учасниці й учасники можуть брати участь у конкурсі, тому не відкладайте та реєструйтеся вже зараз! Реєстрація триває до 15 листопада.
 
Ми впевнені, що вашого креативного післяEdCamp’івського досвіду чимало, тому просто не могли обмежити конкурс однією можливою перемогою.
Аж СІМ номінацій уже чекають своїх тріумфаторок/-ів.
 
РЕЄСТРАЦІЯ до 15 ЛИСТОПАДА 2019 року 23:59 за посиланням:
Важливо! Друзі, для участі в конкурсі надсилайте заяву на матеріал — це обов’язкова умова. Ми розуміємо, що це забере час, але, будь ласка, не нехтуйте цим. Лише завдяки заяві команда Шкільного світу та EdCamp Ukraine зможе переконатися, що ваші матеріали унікальні, та опублікувати їх.
Заява прикріплена в цьому листі.
 
Дізнатися більше про конкурс можна за посиланням: http://www.osvitaua.com/white_crow/
 
Щоб не пропустити новин конкурсу радимо долучитися до групи: https://www.facebook.com/groups/419236155459696/
 
Ділимося рамкою аватару Facebook для СПРАВЖНІХ БІЛИХ ВОРОН:
 
Дякуємо, що ви з нами!  
 

 І. Мова – символічна репрезентація світу, засіб організації картини буття

  • «Межі моєї мови окреслюють межі мого Всесвіту» (Людвіґ Віттґенштайн, австрійський філософ і логік).
  • "Мова, якою ми говоримо, будує певну картину світу, яка своєю чергою впливає на спосіб нашого думання. Ми мислимо в категоріях мови, якою ми розмовляємо, і відповідно до цих категорій будуємо навколишній світ. Відтак мова і культура перебувають між собою в детерміністській лінгвістичній залежності, тобто зміна мови веде за собою зміну культури" ( Едвард Сепір, американський мовознавець).
  • «Перехід української літератури між Сковородою і Котляревським на розмовну мову був таким радикальним, «єретичним» і вирішальним для подальшої диференціації українського та російського світів тому, що змінилася філософія мови. Мова Людини [розмовна українська] протиставила себе Мові Влади [церковнослов’янська мова виражала «сакральний» зміст влади російського царя]. Це був розкол між Україною і Росією – розкол не по лінії ізоглос [мовних меж], а по лінії диференціюючих моральних цінностей» (Оксана Пахльовська, українська письменниця).

ІІ. Мова – це символ єдності нації і держави

  • «Мова – першоознака нації, дух нації» (Вільгельм фон Гумбольдт, німецький  мовознавець).
  • «Мова – оселя буття народу». (Мартін Хайдеггер, німецький філософ-екзистенціоналіст).
  • «Мова виражає єдність держави. У національній державі ототожнюють такі поняття як держава, нація, мова. Усі багатоетнічні імперії розпадалися, бо не мали єдиного засобу консолідації – мови». (Михайло Кочерган, український мовознавець).

ІІІ. Мова і самосвідомість – це дві найважливіші ознаки нації

  • «Ні прозвання, ні віросповідання, ні сама кров предків не робить людину належністю тої чи іншої народності. Хто якою мовою думає, той до того народу належить» (Володимир Даль, російський мовознавець).
  • «Єврея, цигана, татарина, німця, зросійщених настільки, що мовою їхньої заповітної думки стала російська, ми не можемо зарахувати ні до якого народу, крім російського». (Олександр Потебня, український мовознавець).

ІV. Двомовність на державному рівні – перехідний етап до одномовності

  • «У випадку двомовності на всій території країни йде мовне суперництво, внаслідок чого одна з мов поступово втрачає свої позиції і з часом зникає. Як доведено мовознавцями, дві мови на одній території не можуть бути функціонально тотожними. Це суперечило б чинному в мові закону мовної економії (його ще називають законом економії мовних засобів, законом економії сил, теорією мінімального зусилля): нащо витрачати зусилля на вивчення другої мови, коли можна легко обійтися без неї. Через те двомовність, як правило, не є тривалою. Вона, по суті, є перехідним етапом (проміжною ланкою) до одномовності, де одна з мов усувається. Зрозуміло, що принижувана, переслідувана віками, знекровлена українська мова, яка тільки стала підніматися з колін, в ситуації активного наступу на неї з боку агресивно налаштованих носіїв російської мови такої конкуренції може не витримати» (Михайло Кочерган, український мовознавнць).
  • «Згідно з Конституцією України кожна нація має право на користування рідною мовою і розвиток своєї національної культури, але жодній з них не дано права зневажати, руйнувати, калічити, принижувати українську державну мову» (Михайло Голубець, академік НАН України).

V. Висока національна свідомість – запорука збереження українськості

  • «Головною причиною сьогоднішнього мовного становища в державі є байдужість, нерішучість, совковий переляк і звичайне недбальство, безініціативність і безвідповідальність» (Михайло Голубець, академік НАН України).
  • «Якщо раніше самобутності української мови найбільше вадили політичні перешкоди, то сьогодні – якась зашкарубла невіра в її творчі можливості» (Пилип Селігей, український мовознавець).
  • «Висока національна самосвідомість і високий ступінь опірності політичній і культурно-мовній експансії сусідніх держав є запорукою збереження українськості» (Михайло Кочерган, український мовознавець).
  • «Мова перемагає своїх суперників не в силу якихось внутрішніх якостей, а тому що її носії є войовничішими, фанатичнішими, культурнішими, заповзятливішими» (Андре Мартіне, французький мовознавець).
  • "На початку шістдесятих років ХХ століття Наукова рада АН СРСР з проблеми «Закономірності розвитку національних мов у зв’язку з розвитком соціалістичних націй» розподілила «рівноправні» мови народів СРСР на «більш рівноправні» (перспективні) і «менш рівноправні» (неперспективні). До перспективних, крім, звичайно, російської, – ті мови, носії яких виявили національну солідарність і чинили сильний колективний опір русифікації: литовську, естонську, латвійську, грузинську та вірменську. Неспроможність витіснити зазначені мови з базових сфер функціонування змушувала імперську владу поважати їх і на цій підставі заносити до перспективних" (Лариса Масенко, український мовознавець).

VІІ. Індивідуальне мовлення – показник культури людини

  • "Яке слово – така людина" (народна мудрість).
  • «Мовлення кожної окремо взятої людини у своєму внутрішньому механізмі обумовлене чинниками формування особистості, їх соціальним змістом, середовищем, у якому людини виховується, здобуває освіту, розвивається, виробляє певні навички, риси суспільної поведінки, характеру» (Іван Білодід, український мовознавець).
  • «Багато чого можна довідатися про людину, аналізуючи її мову» (Чарльз Гокет, американський лінгвіст).
  • "Високість змісту не може бути передана нікчемними словами" (античний вислів).

VІІ. Заповіді свідомого мовця

  • "Притягуючи дитину шляхом нормування її мови до національного центру, шкільний учитель оберігає внутрішню духовну єдність нації, як солдат на фронті оберігає територіальну єдність її. І наскільки ця охорона ще важливіша від військової, зрозуміло з того, що територіальний розпад не виключає можливості подальшого злиття, в той час, як духовний розпад – навіки" (Олександр Пєшковський, російський мовознавець).
  • «Ми не є і не повинні стати народом суржикової мови чи мови мертво-декоративної. Маємо витворену протягом віків мову дивовижно багату, одну з найбагатших у світі, барвисту, запашну, розмаїту, здатну активно жити і розвиватись, придатну до найскладнішої художньої і наукової творчості. Злочином було б занедбати таке неоціненне духовне добро». (Олесь Гончар, український письменник).
  • «Бути постійно на варті чистоти мови,збагачувати її всебічно, повертати її первісну естетичну красу, мудрість, милозвучність - ось наше національне надзавдання». (Олесь Гончар, український письменник).
  • «Найперше діло в отця-матері повинно бути, щоб дитину своєю рідною мовою до розуму доводити, щоб дитина, вивчившись письменства, од своїх людей не одвикла…» (Пантелеймон Куліш, український письменник).

6 листопада 2019 року в бюро інновацій "Інсайт" українські словесники й заступники з методичної роботи опрацювали тему "Моніторинг об’єктивності оцінювання як елемент внутрішньої системи якості освіти." Топспікер - доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і менеджменту освіти ТНПУ ім. В.Гнатюка О.С.Боднар -  висвітлила ключові аспекти оцінювання й моніторингу оцінювання в умовах сучасної школи. Особливу увагу О.С.Боднар приділила питанням самооцінювання, об'єктивності оцінювання, академічної свободи й академічної доброчесності учителя й учнів.  Методист ТКМЦНОІМ Л.О.Гапон наголосила на необхідності формувального оцінювання й актуальності компетентнісних завдань.Словесники взяли активну участь у заході, виконували інтерактивні вправи, дискутували. Висловлювання вчителів  у підсумковому рефлексивну колі засвідчили високий рівень усвідомлення порушених проблем і готовність до реалізації здобутих знань в педагогічній практиці.

5 листопада 2019 року в бібліотеці "Літературне Тернопілля" відбулося засідання акмеоклубу українських словесників з теми "Використання засобів візуалізації в позакласній роботі учителя-словесника". Мета:ознайомлення з актуальними методиками візуалізації позакласної роботи учителя-словесника; розроблення механізму використання засобів кіномистецтва для збагачення позакласної роботи учителя-словесника. Про роль кіномистецтва у формуванні патріотизму сучасних школярів розповів Леонід Бицюра,заступник міського голови,голова оргкомітету фестивалю «Кінохвиля». Чималу хвилю емоцій та жваве обговорення викликав перегляд уривків документального фільму «Будинок ‘‘Cлово’’».Тарас Томенко, режисер фільму «Будинок ‘‘Cлово’’» розпочав жваве обговорення. Добірку  інтернет-ресурсів, кіноресурсів для вивчення літератури в школі репрезентувала Леся Гапон, методист ТКМЦНОІМ,PhD

ІНФОГРАФІКА  ТА ВІДЕО

40 КІНОФІЛЬМІВ ЗА ПРОГРАМОЮ ЗНО

Понеділок, 04 листопада 2019 22:02

Про ХІХ радіодиктант єдності

  • 19 Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться 8 листопада 2019 року.  
  • Автор диктанту і диктор  - доцент Київського університету ім. Бориса Грінченка Олександр Авраменко.
  • Онлайн-трансляція відбудеться на суспільному телеканалі UA: ПЕРШИЙ  http://1tv.com.ua/live#ua і на сайті UA: Українське радіо
  • Початок трансляції об 11.00.
  • Диктант почнемо писати  о 11.20.
  • Перевірити правильність написання диктанту можна буде вже за 15 хвилин після прочитання — текст оприлюднять на сайтах суспільного мовника: UA: Українське радіо та UA: Cуспільне мовлення. 
  • Одразу після завершення диктанту всі охочі можуть надіслати свої роботи електронною поштою на адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її., щоб узяти участь у конкурсі на найкращу роботу. Це потрібно зробити протягом 15 хвилин із моменту закінчення акції — тобто до оприлюднення тексту радіодиктанту. 
  • Додатково відбудеться конкурс на найкращий твір. Тему твору оголосять на початку ефіру, об 11:00. Його, разом із текстом радіодиктанту, потрібно буде надіслати до 10 листопада на адресу: Київ, 01001, вул. Хрещатик, буд. 26, UA: Українське радіо або на електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. з поміткою «Твір». Десять найкращих творів відзначать призами. 
 

 І (шкільний) етап  XХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика відбудеться  08 листопада 2019 року в закладах загальної середньої освіти,  ІІ етап (міський ) етап  - 16 листопада 2019 року в ТЗОШ№24, ІІІ (обласний) етап - 15 грудня в ТЗОШ№23. Завантажити наказ можна тут.

28 жовтня  2019 року в ТСШ№7 відбувся ІІ етап Х Міжнародного мовно-літературного  конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Протоколи можна завантажити тут.

 

17 жовтня 2019 року в Тернопільській спеціалізованій школи №5 з поглибленим вивченням іноземних мов працювала інтерактивна школа українських словесників. Інтерактивну лекцію з теми  "Інноваційні підходи до вивчення лексикології в школі" для філологічної спільноти міста провела Любов Василівна  Струганець, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови та методики її викладання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Любов  Струганець  висвітлила сучасні форми роботи на уроках  української мови, проаналізувала динамічні процеси у словниковому складі української мови, звернула увагу на проблему балансу питомої і запозиченої лексики, схарактеризувала інтернет-ресурси, де представлено лексикографічні праці. Учасники семінару обговорили ключові зміни у новій редакції «Українського правопису».Професорка передала вчителям для використання  електронний варіант методичних рекомендацій «Неологізація та архаїзація лексики української мови», які підготувала для роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, дві презентації, присвячені вивченню норм сучасної української мови. Також запросила педагогів взяти участь у крайовому форумі «Освіта – енергія майбутнього» в ТНПУ імені В. Гнатюка.

 Презентації, рекомендації, буклет - у прикріпленні.

 

 

17 жовтня 2019 року учасниці міжрегіонального інтегрованого семінару учителів-словесників із Кіровогадщини відвідали Тернопільську спеціалізовану школу І-ІІІ ступенів №3 з поглибленим вивченням іноземних мов.Семінар відкрила заступник начальника управління освіти і науки Тернопільської міської ради Сум І.М. Про успішний менеджмент сучасного закладу освіти розповіла директорка ТСШ№3 Петрокушин Р.В. Методист ТКМЦНОІМ Гапон Л.О.висвітлила тему "Оцінювання рівнів сформованості компетентностей учнів основної школи на уроках словесності". Модерувала методист ТКМЦНОМ Ковальчук Л.М. Матеріали виступів - у прикріпленні.

Сторінка 10 із 59