Вівторок, 15 травня 2018 15:03

Реалізація інтегративної стратегії професійного зростання вчителів-словесників у компетентнісно зорієнтованому методичному просторі

 

Сучасна школа потребує учителя, який має розробляти нові й оновлювати вже відомі технології навчання, а не вимагати, щоб учні підлаштовувалися під стиль його роботи.

Ніла Волошина

Сучасний педагог-словесник – не урокодавець, запрограмований освітньою парадигмою; це креативна особистість з виразними націоментальними рисами, майстер-дослідник.

Ольга Куцевол

Методична робота – це спеціально організована діяльність задля особистісної професійної самореалізації учителя-словесника як філолога, педагога, дослідника, вихователя, дискурсної особистості елітарного типу.

Необхідність пошуку нових підходів до організації     методичної роботи з учителями-словесниками спричинена радикальними змінами в освіті, а саме:

  1. триплізацією освіти (за А. Сбруєвою триплізація освіти ґрунтується на триєдності категорій — глобалізації, локалізації та індивідуалізації навчального процесу, що передбачає врахування загальних тенденцій в освіті, специфічних регіональних освітніх потреб та індивідуальних інтересів кожного учасника освітнього процесу) [5, с. 70];
  2. трансформацією відкритого національного освітнього середовища в світове, де відбувається швидка зміна стратегій (4 «С» освіти ХХІ століття – С (спілкування), С (співпраця), Сriticalthinking (критичне мислення), Сreativity (креативність));
  3. утвержденням самоосвіти й самонавчання як основної форми освіти в умовах швидкого оновлення інформаційних потоків;
  4. орієнтацією на «подієве навчання», комунікацію, технологічні проекти, які швидко забезпечують успіх і результат, особистісно значимий вибір;
  5. інформатизацією освіти, що передбачає медіатизацию, комп’ютеризацію, інтелектуалізацію.

Ураховуючи глобальні тенденції та сучасні вимоги до розбудови освіти України, виникає потреба модернізувати методичну роботу з учителями-словесниками із застосуванням принципів співтворчості, діалогізму, персоналізації знань, креативно-діяльнісного й особистісно орієнтованого підходів.

Методологічною основою процесу модернізації обрано інтегративну стратегію професійного зростання вчителів-словесників.

Термін «інтеграція»в перекладі з латинської означає «відновлення, заповнення, об’єднання в ціле деяких частин».У контексті проблеми неперервної освіти інтеграцію трактують як процес і результат взаємодії відокремлених структурних елементів якої-небудь сукупності, що призводить до оптимізації зв’язків між ними і до їх об’єднання в єдине ціле, тобто єдину систему, що володіє новими якостями і новими потенційними можливостями.

Інтегративна стратегія професійного зростання вчителя-словесника – це міждисциплінарний спосіб засвоєння та використання методичних знань на методологічному рівні для вирішення професійних задач мовно-літературної освіти й забезпечення осмисленості, доцільності й прогностичності педагогічної діяльності.

Інтегративну стратегію професійного зростання вчителя-словесника реалізовують на чотирьох рівнях:

  • на рівні міжпредметної інтеграції,
  • на рівні внутрішньопредметної інтеграції,
  • на рівні інтеграції всіх суб’єктів освітнього процесу,
  • на рівні внутрішньосуб’єктної інтеграції.

Взаємодія, взаємодоповнення, структурно-функціональні зв’язки всіх рівнів забезпечуютьякісно новий інтегрований результат, що виявляється взатребуваності всіх індивідуально-особистісних ресурсів вчителя, його самореалізації в професії як людини сучасної педагогічної культури.

Показниками міжпредметного рівня стратегії є акмеоклуб вчителів української мови та літератури, заснований 11 лютого 2016 року та методичний марафон інтегрованих та бінарних уроків, що стартував 12грудня 2016 р.

Діяльність акмеоклубу вчителів української мови та літератури передбачає створення системи професійного та особистісного розвитку вчителя на основі тісної співпраці з науково-педагогічними установами та університетами, актуалізацію світоглядно-ціннісних орієнтирів педагогів, поглиблення знань із таких дисциплін, як педагогіка, психологія, соціологія, інформатика:

  • 11 лютого 2016 року тренінг «Акмеологічні засади професійної самореалізації вчителя» провела доктор педагогічних наук О. С. Боднар;
  • 6 квітня 2016 року тему «Психологічні компетентності вчителя-словесника» розкрила кандидат психологічних наук О. Я. Жизномірська;
  • 17 травня 2016 року на засіданні акмеоклубу учителів-словесників з теми «Формування медіакомпетентності педагога» виступила кандидат педагогічних наук О. В. Городецька;
  • 21 вересня 2016 року про подолання симптому професійного вигорання розповів кандидат історичних наук Ю. Ю. Свідерський;
  • 21 вересня 2016 року ІТ-спеціаліст О. Мочульська розкрила тему «Використання cоціальних сервісів WEB
  • 30 березня 2017 року актуальність створення електронних посібників і підручників аргументувала викладач ТОКІППО кандидат педагогічних наук О. Р. Олексюк;
  • 6 березня 2018 року на засіданні акмеоклубу учителів-словесників з теми «Формуванняакмеоцінностей учителя-словесника в сучасній парадигмі освіти:гендерний аспект» виступив кандидат історичних наук Ю. Ю. Свідерський.

Результат – система акмеоцінностей в контексті педагогічної культури.

Внутрішньопредметна інтеграція реалізовується:

  • на заняттях інтерактивної школи сучасного вчителя української мови та літератури («Реалізація наскрізних ліній на уроках української мови та літератури» (20.12.2017); «Есе на уроках української словесності» (27.02.2018));
  • в бюро інновацій «Інсайт» («Використання інноваційних форм роботи в діяльності вчителів-словесників» (17.10.2017), «Лайфхаки уроку української літератури» (28.11.2018.));
  • у віртуальному просторі – на сайті вчителів української словесності міста Тернополя: http://gapon.te.ua/ ;
  • на семінарах-супутниках («Літературне Тернопілля. Василь Ярмуш» (20.12.2017);«Високе небо БогданаЛепкого» (21.11.2017));
  • на творчих зустрічах із видатними мовознавцями : Іриною Фаріон («Мовна норма : етапи становлення» (03.10.2017)); Олександром Авраменком («Подолання функційної безграмотності на уроках української мови та літератури», (28.02.2018)).

Результат – інтегральне методичне мислення як відображення цілісної теоретичної та практичної готовності до методичної творчості.

Інтеграція діяльності всіх суб’єктів методичної роботи відбувається в процесі:

  • реалізації спільних проектів (медіапроекту «Відеоконструктор уроку української літератури», відеопроекту «Відеоурок 10 хвилин»);
  • підготовки та проведення учнівських мовно-літературних конкурсів, предметних олімпіад;
  • проведення церемоній нагородження переможців фахових випробувань, міських свят («День працівників освіти», «Випускник»), акцій («Диктант єдності»), культурно-мистецьких дійств (артмайданчика «Іван Франко : шляхами великої долі» (18.04.2016), артсалону «Мій Шевченко» (07.03.2018)).

Результат – готовність до діалогу, ділового співробітництва та співтворчості як сфери інтеграції зі світом іншого, володіння діалоговими технологіями, здатність «думати разом і діяти разом».

Внутрішньосуб’єктна інтеграція в дискурсі інтегративної стратегії виявляється в індивідуальному творчому стилі, у вчинкові, у творчому зусиллі, коли виникає резонансний збіг, взаємодоповнення різних складників, у результаті якого виникає новий ступінь інтегративності, самобутності та креативності.

Проявом цього рівня є здатність педагогів до самоорганізації своєї самостійної роботи, потреби в самоосвіті упродовж усього життя.

У минулому залишаються запитання : Які «дидактичні правила» методики входятьу вашу «методичнускарбничку»? Які книги з методики ви прочитали? Де ви зафіксували прочитане? Як використали набуті знання?

Сьогодні доцільніше запитати : Як ви готові репрезентувати свій методичний досвід? Які ідеї сучасної методики ви вважаєте актуальними? Що вам вдалося написати про свої методичні відкриття? У яких освітніх подіях ви плануєте взяти участь? Яким прийомам ви можете навчити інших? Що ви готові прочитати, організувати, створити?

Освітній простір міста налічує чимало таких учителів-словесників. Вони демонструють вагомі є здобутки  у фахових випробуваннях на регіональному, всеукраїнському та міжнародному рівнях.

Учитель УМЛ Руслана Петрокушин з Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 стала переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2018» і посіла ІV місце в усеукраїнському рейтингу.

У Міжнародному конкурсі для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів та освітніх установ діаспори «Українознавчі пріоритети навчально-виховного процесу» в категорії «Авторський розвивальний навчальний урок з предметів гуманітарного циклу на українознавчій основі» (номінація – «Українська мова») перше місце виборола Наталія Намака, учитель Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №27 ім. В. Гурняка, третє місце посіли педагоги Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 Любов Лисевич і Зоряна Палкова.

Десятеро вчителів-словесників вибороли дипломи ІІ і ІІІ ступенів на обласному конкурсі «Кращий конспект уроку базових дисциплін» в контексті національно-патріотичного виховання під час викладання предмета».

Це зумовлює акцентування на розвитку творчих здібностей, еврилогізації й психологізації навчання, зростання ролі інноваційних технологій у професійно-педагогічній діяльності, застосування методологічних засад креативної, проблемної, розвивальної, особистісно орієнтованої, продуктивної освітніх парадигм.

Отже, інтегративна стратегія професійного зростання вчителя-словесника слугує вагомим фактором модернізації методичної роботи у компетентнісно зорієнтованому освітньому просторі. Стратегія покликана забезпечити підтримку педагогів на рівні міжпредметної, внутрішньопредметної, внутрішньосуб’єктної та міжособистісної інтеграції всіх учасників освітнього процесу. Результатом упровадження інтегративної стратегії стане створення інноваційних індивідуальних моделей концепцій методичної творчості педагогів.

 

Прочитано 138 разів
Детальніше в цій категорії: План роботи на 2016-2017 н.р. »