Фільтрувати матеріали за датою: квітня 2018

Українська мова (8 клас)

Урок №5. Основні правила правопису (за вибором учителя)

Мета: актуалізувати знання учнів про основні орфограми, вивчені в попередніх класах; удосконалити вміння і навички правильно писати слова на вивчені орфограми, стилістично доцільно їх використовувати у власному мовленні; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати у школярів любов до рідного слова як невичерпного джерела духовності.

Тип уроку: урок повторення, узагальнення і систематизації знань, умінь і навичок (формування мовленнєвої компетенції).

Засоби навчання: підручник, роздавальний матеріал, орфографічний словник, таблиця «Види орфограм», памятка «Як розвивати грамотність».

Епіграф:                                                            Чужу мову можна вивчити за шість років,

                                                                            а свою треба вчити все життя.

                                                                                                                                 Вольтер

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап.

Опора на власний досвід.

-          Поміркуйте, чи потрібно сучасній людині бути грамотною? Чому?

Слово вчителя.

Чи знаєте ви, що 8 вересня у світі відзначають Міжнародний день грамотності? Відповідно до даних Статистичного інституту ЮНЕСКО у світі налічується 793 мільйони неграмотних дорослих. І хоча з грамотністю у нас все нібито добре, проте багато хто періодично спілкується чи пише неправильно. Зрештою, й Інтернет долучився до того процесу: мова користувачів мережі стала специфічною. Але в діловому листуванні, журналістиці, живому спілкуванні допускати помилки неприпустимо. І ті, хто не байдужий до такого безладдя у своєму мовленні, повинні дбати, щоб мова залишалася чистою, живою та грамотною.

ІІІ. Повідомлення теми і завдань уроку.

ІV. Актуалізація опорних знань учнів.

Бліцопитування.

-          З якими частинами мови ви ознайомились у попередніх класах?

-          Пригадайте найважливіші орфограми вивчених вами частин мови.

-          Який розділ науки про мову вивчає правильне написання слів?

-          Що таке орфограма?

-          Які бувають орфограми?

-          Як перевірити, чи слово написано правильно?

Узагальнення повтореного.

Орфографія – розділ науки про мову, що вивчає систему загальноприйнятих правил про способи передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі.

Орфограма – це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибрати з кількох можливих варіантів.

Орфографічний словник – це словник, який містить інформацію про правильне написання слів.

Види орфограм

Буквені Небуквені
Правопис ненаголошених е,и Написання слів разом, окремо, через дефіс
Правопис префіксів Уживання апострофа
Велика буква Написання складних слів
Подвоєння приголосних  
Вживання мякого знака  

 

V. Процесуально-діяльнісний етап.

Виконання системи завдань на основі повторення вивченого.

Словниковий диктант із додатковим завданням.

-          Запишіть слова, підкресліть орфограми, визначте серед них буквені та небуквені.

Свято, Великдень, уманський, торф’яний, синьо-жовтий, боротьба, доньчин, синьоокий, Оленчин, п’ятдесят, шістсот, морквяний, Біблія, ін’єкція, Голландія, директор, президент, комп’ютер, камінчик, різьбяр, народнопісенний, інновація, Лук’ян, священик, бовваніти, Сирія, панно, курйоз, мільярд, востаннє.

Робота біля дошки.

-          Запишіть прислівники та прислівникові сполучення, знявши риску (за потреби скористайтесь словником). Поясніть орфограми.

Без/сумніву, без/слідно, до/побачення, у/зимку, день/у/день, по/суті, не/стерпно, в/решті/решт, в/до/світа, в/результаті, на/жаль, від/тепер, до/відома, день/за/днем, зо/зла, до/ладу, в/пяте, з/давніх/давен, до/речі, на/сам/перед, з/роду/в/рід, по/всяк/час, в/середині, як/не/як, по/моєму.

Диктант з коментуванням.

-          Запишіть слова, вставляючи пропущені букви. Яка це орфограма? Запис перевірте за словником.

Поч..нати, мар..во, пош..пки, пр..стиж, тр..вожний, г..рой, плет..во, лот..рея, кош..чок, л..ман, книж..чка, печ..ніги, сх..литися, об..реги,ф..стиваль, пов..рхово, п..ріг, бр..ніти, Водохр..ще, прим..ритися.

Розподільний диктант.

-          Запишіть у дві колонки складні слова: разом і через дефіс.

Радіо/сигнал, кисло/молочний, супер/маркет, івано/франківець, історико/культурний, контр/атака, кисло/солодкий, жовто/гарячий, зоо/парк, прем’єр/міністр,пів/Європи, конусо/подібний, само/ствердження, озерно/болотний, екстра/ординарний, екс/вокаліст.

Робота в парах.

-          У кожному слові визначте орфограму, доберіть і запишіть по 3 слова з цією орфограмою.

Розповісти, безжальний, зіставити, прехороший, придумати, сформувати, зрушити.

Гра «Хто швидше?».

-          З кожним поданим словосполученням складіть по два речення так, щоб слово з не в одному випадку було написано разом, а в другому – окремо.

(Не) витрачена сила. (Не) завершена робота.

Правописний практикум (компетентність саморозвитку й самоосвіти).

-          Спишіть речення, знімаючи риску.

Треба дзвінкий голос мати, що/б гарно співати. Ми не розлучимось з тобою, що/б не сталось. Як/би не тис мороз, а весна буде. Як/би було десять рук, усім би робота знайшлась. Хлібороб не знає перепочинку в думах про хліб, про/те ще вкладає в ного частинку серця і душі. Ледь-ледь ворушать вусиками колоски і наче перешіптуються про/те, щоб не зронити на землю жодної зернини.

Творчий практикум (компетенція продуктивної творчої діяльності).

-          Поясніть значення поданих фразеологізмів. Складіть із ними речення. Яка орфограма їх обєднує?

Ділити шкуру невбитого ведмедя. Працювати не покладаючи рук. І вгору глянути ніколи.

Творче завдання «Я – редактор». Самостійна робота.

-          Знайдіть помилки, виправте їх. Запишіть відредагований текст.

Багато є таємниць в світі, і одна з найбільших зпоміж них – мова. Здаєцця, ми знаємо якесьслово, немовби розуміємо його. Проте все, що закладено в ного упродовж віків, не рідко неможемо певною мірою видобути. Потрібно докласти чимало зусиль, щоб заховане у слові постало перед нами в усій красі, глебині інеповторності.

   З ранього детинства і до глибокої старості людина невідільно повязана з мовою. Це єдине знаряддя, що вевищує людину над світом, робить її нездоланною в пошуках істини. Роспочинається прелучення дитини до краси рідної мови з милих бабусиних казок і материнскої колискової пісьні. Кожен день дає нам урок пізнаня. Й завжди і скрізь наш вчитель – мова (І. Вихованець).

VI. Контрольно-рефлексивний етап.

Підсумки. Ознайомлення із памяткою «Як розвивати грамотність».

1. Учіть правила.

2. Звертайтесь до словників.

3. Читайте більше і читайте хорошу літературу, класику.

4. Пишіть, створюйте свої невеликі тексти.

5. Слухайте, як ви говорите.

Рефлексійна анкета

-          На уроці я...

повторив (ла)

зробив (ла) успіхи

відчув (ла) труднощі.

VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Скласти словниковий диктант (25-30) слів на орфограми, вивчені у сьомому класі. Із трьома словами скласти речення.

Тернопільська класична гімназія

Тернопільської міської ради Тернопільської області

 

 

 МЕТА: допомогти учням зрозуміти особливий колорит і чарівність Гуцульщини, осмислити працю і духовне життя її мешканців, розкрити фольклорні джерела повісті, загальнолюдські проблеми в ній, проаналізувати образи, допомогти усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини; розвивати вміння аналізувати прозові твори, дослідницькі здібності, усне мовлення, уміння працювати з додатковою інформацією; виховувати естетичні смаки, бажання глибше вивчати духовний світ українців.

УЧНІ ПОВИННІ ЗНАТИ: зміст повісті «Тіні забутих предків»; проблематику; образи; сюжетну лінію Іван – Марічка.

УЧНІ ПОВИННІ ВМІТИ: аналізувати твір; пояснювати образи та символи твору; розкривати особливості світогляду героїв; розуміти суперечності між зовнішнім і внутрішнім світом персонажів.

ФОРМА УРОКУ: урок-дослідження.

ОБЛАДНАННЯ: художні тексти, презентація, таблиця «Фольклорне тло повісті», інформаційний проект «Відомості про міфічних істот», словник діалектизмів, відгук про твір.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ФОРМИ РОБОТИ: бесіда, робота з таблицею, гра, розповіді учнів, словникова робота, інформаційне гроно.

ВИПЕРЕДЖУВАЬНЕ ЗАВДАННЯ: підготувати повідомлення про міфічних істот, укласти словник діалектизмів твору, написати відгук про повість «Тіні забутих предків».

ЕПІГРАФ:                  Гуцульщині «Тінями забутих предків», Коцюбинський

                                      Поставив в українському письменстві великий пам’ятник.

                                                                                                      А. Крушельницький

                                             ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і суб’єктного досвіду учнів.

Вправа «так» чи «ні».

  1. 1.Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський написав під враженням від перебування в Карпатах? (Так).
  2. 2.Перше знайомство Івана й Марічки сталося під час служби в церкві? (Ні).
  3. 3.Івана та Марічку називають українськими Ромео і Джульєттою? (Так).
  4. 4.Під час знайомства з Іванком Марічка у відповідь на спричинене зло поділилась цукеркою? (Так).
  5. 5.Мати Іванова боялася його і одвертала від нього очі, бо думала, що він бісове дитя? (Так).
  6. 6.На заваді коханню Івана та Марічки стала родова ворожнеча? (Так).
  7. 7.Іван вправно грав на скрипці? (Ні).
  8. 8.Марічка складала казки? (Ні).
  9. 9.Дізнавшись про смерть Марічки, Іван хотів накласти на себе руки? (Ні).
  10. 10. Іван «обкурював ладаном хату й кошари, щоб одігнати звіра й відьом» на Святий вечір? (Так).
  11. 11. Музичний інструмент, який «сповідував людям» про смерть – це трембіта? (Так).
  12. 12. Похорон Івана закінчився забавою і веселощами? (Так).

Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

Слово вчителя.

Чарівні гори, що підпирають небо вершинами. Стрімкі ріки, шум яких перекочується долинами. Величні й таємничі ліси зі стрункими смереками. Безмежні полонини із різнобарв’ям квітів, трав та ароматів. Багатство звуків і дзвінка тиша. Самобутність пісень, обрядів, звичаїв. Усе це Карпати, мальовничий і загадковий край, який вабить до себе предковічною загадковістю.           У свій час під вплив його чарів потрапив і М. Коцюбинський. Він писав: «Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край, казковий народ!»

 

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтесь про життя, звичаї, традиції, світогляд гуцулів, їхній тісний зв’язок із природою, їх мрії та почуття. Ми спробуємо зрозуміти, чому доля головних героїв твору склалася саме так.

           Учні записують дату і тему уроку в зошит.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

Учитель. Таємничість та незвичайність починається навіть не з перших рядків твору, а з самої назви (13 варіантів: «Тіні минулого», «В зелених горах», «Голос віків», «Подих віків», «Сила забутих предків» та ін.).

-         Чи можна, читаючи твір, зрозуміти, у якому столітті відбуваються описані події? Про що це свідчить?

-         Як ви думаєте, чому письменник зупинився саме на цій назві?

Такий заголовок свідчить про тісний духовний зв’язок між поколіннями одного народу, вічністю й актуальністю проблем, розкритих у творі. Життя героїв невіддільне від природи, оригінальних вірувань, обрядів та звичаїв гуцулів, їхньої міфології.

  1. 1.Дослідження етнографічних джерел твору, заповнення таблиці «Фольклорне тло повісті ».
    1. ОБРЯДИ, ЗВИЧАЇ, ТВОРЧІСТЬ.                                                                                                              

Бесіда.

-         Як співіснують у світогляді гуцулів християнство та язичництво?

-         Чим особливий обряд молитви на Святвечір?

-         В який спосіб добувають вогонь на полонині?

-         Вівчарство – це лише вид діяльності гуцулів? Які обряди, пов’язані з ним описав письменник у творі?

-         Для чого люди «обкурювали хати»?

-         Який особливий жанр пісенної творчості поширений на Гуцульщині? Яка його роль у творі?

-         Який обряд описаний у фіналі твору? Що незвичного відтворив автор у ньому?

Поки людина живе, вона мріє про перемогу добра над злом, життя над смертю, світлого над темним, справжнього над штучним. Але часто мрії залишаються на рівні марева, що змушує шукати вихід із буденщини вигадкою фантастичних істот.

  1. МІФІЧНІ ІСТОТИ.

Гра «Упізнай героя». Записати героя, представника нечистої сили, за описом:

А) «він був без одежі. М’яке темне волосся покривало все його тіло, оточало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді і звисало на грудях», «се був… добрий лісовий дух» (Чугайстир);

Б) «на камені верхи, сидів «той», … скривив гостру борідку, нагнув ріжки і, заплющивши очі, дув у флояру» (Щезник);

В) «йшов поруч із нею й боявся пустити… вперед, щоб не побачить криваву дірку ззаду у неї, де видно серце, утробу і все…» (Нявка);

Г) «кочеється шос кругле, гейби капшук. Та й світиться так наче зірниця», «перекидається на білого пса» (Відьма);

Д) «злий дух, що править усім» (Арідник).

Інформаційний проект «Відомості про міфічних істот».

  1. ОБРАЗИ-СИМВОЛИ.

-         Які, на вашу думку, образи-символи змальовані у творі? Що вони символізують?

Фольклорне тло повісті

Обряди і звичаї, творчість Міфічні істоти Образи-символи
Добування вогню, вигнання вівців на полонину, приготування будзу, обкурювання хати, молитва на Святвечір, коломийка. Арідник, чугайстир, щезник, нявка, відьма. Вода, живий вогонь, ліс, трембіта.

        

Мова становить найсуттєвішу рису народу, його характеру, світогляду, способу мислення і життя. Тому вживання місцевої лексики – це вкрай необхідний засіб відображення колориту Гуцульщини, її духу. Дивна, часто незрозуміла, лексика не заважає сприйняттю, вона заворожує, бере у полон музикою слова (ознайомлення із словником діалектизмів із повісті, складеним до уроку).

  1. 2.Характеристика образів повісті. Складання інформаційного грона до образів Івана, Марічки, Палагни, Юри.

Бесіда.

-         Яким Іван був у дитинстві?

-         Які таланти у нього були?

-         Що змусило Івана по-іншому подивитися на Марічку?

-         Чи була талановитою Марічка?

-         Що поєднало героїв?

-         Коли вони були щасливі?

-         Чи можемо сказати, що Іван та Марічка були дітьми природи, жили за її законами?

-         Як відчуває Іван смерть коханої?

-         Як переживає втрату?

-         Чому Іван обирає за дружину повну протилежність Марічки?

-         Про що мріяла Палагна?

-         Як вона ставилась до господарства?

-         Чи можна назвати стосунки між Іваном та Палагною коханням? Чому?

-         Що привернуло увагу Палагни до Юри?

-         Як Іван ставиться до відкритої зради дружини?

-         Чи був Юра головною причиною суму і душевного безсилля Івана?

-         Чи сприймається загибель Івана як трагедія?

Іван – розумний, чудний, міцний, задуманий, талановитий, відданий, добрий господар, мовчазний, недужий, стомлений.

Марічка – добра, щира, довірлива, талановита, тендітна, весела, ніжна, віддана, мрійлива.

Палагна – здорова, працьовита, дбайлива, красива, приземлена, жорстока, хитра.

Юра – мольфар, сильний, палкий, могутній, недобрий, жорстокий, підступний.

V. Підсумок уроку.

Найпоетичніші сторінки повісті пов’язані з образами Івана та Марічки. Це справжня симфонія почуттів, і провідною мелодією в ній звучить кохання молодих людей, яким судилося втілити у своїх літературних долях найголовніше – гармонію людських душ.

-         Як ви думаєте, чи можливе таке кохання у наш час?

VІ. Рефлексивно- оцінювальний етап.

Повість «Тіні забутих предків» допомогла мені більше пізнати людей, життя, зрозуміти…

Твір змусив задуматися над…

Мене здивувало, що…

VІІ. Оцінювання навчальної діяльності учнів.

VІІІ. Домашнє завдання.

Написати твір-есе на тему «У чому вбачає смисл людського життя автор? (за повістю «Тіні забутих предків») ».

Учитель. На завершення нашого уроку пропоную послухати відгук на повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Додаток 1

Відомості про міфічних істот

Чугайстир ─ веселий, добрий лісовий дух, боронить людей від нявок. Зустрівши людину, примушує її танцювати. Заклятий чоловік.

Арідник ─ злий дух, чорт, дідько.

Відьма ─ стара баба або молодиця, літає на мітлі, перетворюється з різних тварин і птахів, набирає вигляду інших людей, насилає нещастя; за повір’ям відбирає в корів молоко, обернувшись кішкою, жабою тощо. Ці жінки продавали душу чорту. Люди оборонялися від відьом, злих духів заговорами, обороняли обійстя й худобу.

Нявка(мавка) ─ спереду виглядає як вродлива молода дівчина з довгими косами, а насправді немає в неї ні тіла, ні душі, то душі померлих дітей. Живуть у лісах. Подруги русалок.

Щезник ─ один із найрозповсюдженіших негативних персонажів стародавньої української міфології та демонологічної християнської доби. Переважно це худорлява, рухлива, гола людиноподібна істота невеликого зросту, з рудою шерстю, що густо вкриває все тіло. Має коротенькі ріжки на круглій свинячоподібній голові. Очі круглі, малі, червоні. Замість носа свиняче рило. Довгий вертлявий хвіст, на ногах копита.

Додаток 2

Словник діалектизмів

(М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

 

А́фин - лісові ягоди                                  

Бовга́р - коров'ячий пастух.                  

Боте́й – стадо, отара.                              

Бури́шка – картопля.                                

Бути́нами побиті – на роботах у лісі.    

Ва́тра – вогнище.

Вори́ння – огорожа з дерев'яних лат.

Габа́ – хвиля.

Га́чі – штани.

Гаджу́га – молода смерека.

Гоц – водопад.

Грунь – 1)верх; 2)невисокі молоді гори.

Дроб'є́та – вівці.

Женти́ця – сироватка.

Ка́шіца - дерев'яна обшивка берегів.

Ки́чера – безлісі гори.

Коза́р – козячий пастух.

Креса́ня – капелюх.

Луді́ння – одежа.

Маржи́нка – худоба.

Не́гура – туман.

Неде́я – дикі верхівки гір.

Оборі́г – стріха, під якою складають сіно.

Остри́ва – суха смерека з галузками, на якій сушать сіно.

Плай – гірська стежка.

Пло́ва – 1)негода; 2)дощ.

По́дри – полиці під дахом.

Пу́тин - дерев'яна посудина.

Стая - дерев'яний намет, в якому живуть вівчарі, роблять сир.

Стру́нка – намет для доїння овець.

Су́точка – обгороджена гірська стежка.

Ца́ринка – обгороджений сінокіс коло оселі.

Че́лядь – жінота.

Додаток 3

Відгук про твір

Поетична драма про велике і незбагненне кохання

(за повістю М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»)

У кожного скульптора є найвдаліша й найвитонченіша робота, у кожного художника - своя "мадонна". Так і кожен митець слова має перлину серед своєї колекції художніх творів. "Тіні забутих предків" впевнено можна назвати вершиною мистецької майстерності. Ця повість вийшла з-під пера відомого українського письменника-імпресіоніста Михайла Коцюбинського.

Ще з перших рядків твір вражає: у ньому талановито та яскраво відтворено колорит українських Карпат, життя і побут їх мешканців, традиції, забобони, легенди й повір'я.

Серед буйної незайманої природи зростають головні герої повісті Іван та Марічка.Вони мов Ромео та Джульєтта, тільки в українських Карпатах: належать до сімей, що ворогують між собою і ладні топірцями зарубати недруга і прокльонами обсипати при зустрічі. Та попри те все діти якось знайшли примирення, а згодом, проводячи чимало часу разом, коли пасли ягнят, то й незчулися, як закохалися. Уже ходили й до церкви удвох і обіймалися на людях. І, мов сумнозвісні шекспірові герої, трагічно загинули: спершу Марічка у водах Черемошу, а через певний час Іван, не витримавши туги за коханою, кинувся із кручі.

Михайло Коцюбинський також вражає нас знаннями гуцульського діалекту. Повноцінно і глибоко розкрити життя персонажів неможливо без мови. Увесь твір пересипаний різноманіттям слів, на кшталт "маржинка" ("худоба") чи "царинка" ("сінокіс коло оселі"). Це допомагає читачу глибше проникнути в атмосферу повісті та наблизитись до героїв, до верховинців. Здається, що ми потрапляємо в якийсь чарівний, казковий світ. Разом в карпатськими жителями починаємо вірити у злих та добрих духів, стаємо ніби частинкою общини гуцулів. З яким же трепетом та достовірністю описано обряди на Святий вечір, кожен крок та частину дійства! Ми спостерігаємо за переплетінням язичництва та християнства, віри в Бога та в природні сили.

Фінал твору теж написаний по-особливому: сумний похорон закінчується веселощами - і це не авторська вигадка, а особливість гуцульського поховального обряду. Письменник закінчує твір саме так, щоб показати, що хоч Іван і помер, та це було для нього мов полегшення. Він таки знайшов свою Марічку, об'єднався із нею, звільнився від буденності, зради, зла і вирушив у інший світ, світ мрії, великого кохання, щирості і краси.

Мене глибоко вразила повість "Тіні забутих предків". Письменник зовсім не ідеалізує світ гуцулів, не забуває про ознаки реальності: важку роботу, злиденність, ворожнечу, сумні події, смерть. Однак він опоетизував справжнє, щире, велике, вічне кохання, подарував нащадкам прекрасну мрію.

Мета: розкрити глибину відображення у творі духовних джерел митця, краси рідної природи; донести до учнів через народознавчий аспект твору багатство культури української нації, її традицій;учити учнів коментувати текст твору, визначати основні мотиви, характеризувати образи-персонажі; з’ясувати часово-просторові й композиційні особливості повісті; розвивати творчі здібності учнів і вміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей; формувати гармонійно розвинену особистість; виховувати вміння творити добро, любов до рідного народу, його культури та традицій.

Тип. Урок формування вмінь і навичок.

Форма. Урок-дослідження.

Обладнання: портрет О. Довженка, книги з текстом «Зачарованої Десни», презентації, вислови про дитинство.

Епіграф: Боже мій,скільки ж прекрасного і доброгобуло у моєму житті, що ніколи не повернеться.    О. Довженко

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Виступ учениці з презентацією «О.Довженко: трагічне життя і титанічна творчість».

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя. Сьогодні на уроці ми звернемось до автобіографічного твору «Зачарована Десна», у якому гармонійно поєднуються два персонажі: малий хлопчик Сашко й дорослий філософ-митець. Щоб зрозуміти філософію життя дорослої людини, необхідно зазирнути в чарівний світ її дитинства. Чим жив письменник, чим переймався, за що вболівав, як формувався його світогляд. Це низка тих питань, на які ми маємо дати відповідь. «Я народився і жив для добра і любові»,- напише О. Довженко у своєму «Щоденнику». А як же формувався цей дивний світ, світ добра, краси, любові.

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Повідомлення «літературознавця».

Над твором «Зачарована Десна» Олександр Довженко почав працювати,як свідчать записи у Щоденнику, у квітні 1942 року. У листі до матері від 9 листопада 1946 року письменник сповістить: «Пишу одну повість про діда і батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, ще коли я був маленьким, мамо, у Вас щасливим... Про всяке таке-от старовиння, що щезло вже, минуло давно і ніколи не вернеться, як не вертаються літа. .. Чомусь я часто, коли не щодня, згадую про вас, моя рідна старенька мамо. Очевидно тому, що й сам уже сивий, і день мій вечоріє вже...»

30 березня 1948 року митець уже чітко заявляє про свій намір написати докладно й абсолютно одверто, як труд цілого фактичного життя, з великими екскурсами в біографію, у дитинство, у родину, у природу, пригадати усі чинники, які створювали і визначали смак, тонкість сприймання. Повість «Зачарована Десна» була завершена у 1955 році, за рік до смерті письменника. Цей твір він не писав задля постановки чи навіть публікації, творив для себе, для матері та сестри. Довженко називав її автобіографічною кіноповістю. В українському письменстві творцем жанру кіноповісті є Олександр Довженко.

   Твір має ліричний конфлікт. У цьому особливість композиції твору. Це конфлікт почуттєвий, що виникає від відчуття суму, туги за дитинством, за його безповоротністю. Головний чинник композиції кіноповісті – асоціативний. Автор згадує передусім те, що найбільше вразило в дитинстві. Веде нас шляхом створення портретів або шляхом опису яскравих епізодів.

   Розповідь у кіноповісті ведеться у двох площинах:

-                 бачене і відчуте малим Сашком, який лише починає пізнавати навколишній

         світ;

-                 філософські роздуми досвідченого митця-патріота.

Кіноповість «Зачарована Десна» була екранізована в 1964 році Юлією Солнцевою, дружиною О. Довженка.

Учні записують у зошити визначення кіноповісті (теорія літератури).

Кіноповість – це повість, написана з урахуванням специфіки кіно як сценарій кінофільму. Від кіносценарію в ній – фрагментарність, лаконізм, динамізм сюжету; від повісті – епічний принцип зображення життя, метафоричність, авторські відступи, яскраві пейзажі.

2. Пошуково-дослідницька робота в групах над аналізом морально-етичних ідей( слайд «Світ Сашка»).

Група 1. На яких моральних засадах виховувався малий Сашко?

Дайте відповідь на запитання

-                 Що говорить письменник про вірування його односельчан, рідних?

-                 У яких картинах, епізодах найбільше виявляється ставлення Сашка до Бога?

-                 На кого був схожий Бог та інші святі?

-                 Яка картина у хаті наводила на хлопчика найбільший страх?

-                 Що стало причиною гріхопадіння Сашка?

-                 Як мріяв він поновити свою святість?

-                 За якими моральними законами жили його рідні?

Група 2. Які найближчі люди оточували Сашка?

Завдання для всіх учнів: під час аналізу образів записати у зошиті асоціації до кожного героя.

Прадід Тарас

-                 Хто у творі виступає старійшиною роду Сашка?

-                 Яким його сприймає хлопчик?

-                 Як ви думаєте, чому руки прадіда нагадують саме коріння?

Прабаба Марусина

-                 Якою ви уявляєте прабабу Сашка?

-                 Як ви розумієте слова про те, що « прокльони були її духовною їжею. Це

         була творчість її палкої, темної, престарілої душі»?

-                 Як реагує хлопчик на смерть прабаби?

Дід Семен

-                 На кого був схожий дід Семен?

-                 Що свідчить про те, що дід любив людей?

-                 Як ви розумієте слова «він був наш добрий дух лугу і риби»?

-                 Чому більше за все на світі дід любив сонце?

Мати

-                 Що найбільше любила мати? Як це відповідає її природному призначенню

         на Землі?

-                 Кому можуть належати такі слова: Сашкові хлопчику чи дорослому

         Олександру? Якими почуттями наповнені ці слова? Про що вони?

«Коло хати мати-зозуля кує мені розлуку. Довго-довго, не один десяток років буде проводжати мене мати, дивлячись крізь сльози на дорогу, довго хреститиме мені слід і стоятиме з молитвами на зорях вечірніх і ранішніх, щоб не взяла мене ні куля, ні шабля, ні наклеп лихий?»

Батько

-                 Які риси виділяє в ньому письменник?

-                 В яких епізодах він вам найбільше запам’ятався?

-                 Як ставиться батько до старців? Чому?

-                 Чому цар ображає його своєю рідкою борідкою?

Очікувані результати (асоціації).

Прадід – старійшина роду, величезні, мов коріння, руки, добрий голос.

Прабаба – прокльони, народна творчість, талант.

Дід – сонце, добре слово, Псалтир, кашель, «добрий дух лугу і риби».

Мати – город, зозуля(розлука), хвилювання, любов.

Батько – гарний, в очах смуток, наробив багато хліба, урятував від води.

-                 Що об’єднує всіх цих людей? (Праця, талант, обдарованість)

-                 Чи все подобалося Сашкові в цих людях?

     спалює Псалтир.

  1. ’є. Мав негарний одяг.
  2. ’ються за стіжки.

Група 3. Як у «Зачарованій Десні» розв’язується проблема « природа і людина»?

-                 Як ви розумієте слова «жили ми в повній гармонії з природою»?

-                 Чим була природа для селян?

-                 Прокоментуйте текст та зображення на слайді, згадайте, з якими епізодами

         вони пов’язані?

-                 Розкрийте символічний зміст образів коней та самої Десни?

-                 Який сон про коней приснився Сашкові під час різдвяних свят? Що він

         символізує?

«Там я засинав на житі серед пісень, міцно обнімаючи за шию свого яблукатого коня. Там я давав собі слово ніколи не продавати його ні за які скарби. Так і не продав я його по сей день. Ой коню, коню, не продам я тебе. Як би часом не було мені трудно, як турки і татарва не обступали на торгу мене, не розлучуся я з тобою ні за яку ціну».

-                 Як ви розумієте слова, процитовані на слайді?

«Ріка моя, життя моє, люблю я воду твою ласкаву, животворну, і береги твої чисті, і всіх людей, які трудяться на твоїх берегах.

Вклоняюся тобі за ласку, за багатство, що дала ти моєму серцю, за те, що, дивлячись на тебе, роблюсь я добрим, людяним, що можу любити тебе все життя. Ріка моя – душа мого народу.

Щасливий я, що народився на твоєму березі,... що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».

-                 Що символізує собою образ Десни? Чому її іменем названо твір?

Група 4. Які художні особливості кіноповісті?

-                 Які засоби творення комічного використав автор?

-                 Чим багата мова героїв?

-                 Прокоментуйте сцену бойовиська на косовиці. До яких художніх засобів

         вдається в цьому епізоді письменник?

-                 Чому у творі часто переплітається реальне і фантастичне?

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

- Що взяв О.Довженко зі свого дитинства в далеку мандрівку життя?

Висновок. Єдність людини з природою, зі світлом при народженні – основне, що визначає світогляд цієї людини в майбутньому. Усі члени могутнього роду Довженків – то єдиний образ народу, складовою якого є і сам Олександр Довженко.

   Велика дяка авторові «Зачарованої Десни», Людині з великої літери, що застерігає нас від втрати духовності, закликає повертатися до своїх коренів, не забувати про своїх рідних, а нахилитися і побачити зірку в калюжі.

VI. Підсумки. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

«Мікрофон»

Продовжіть речення: Дитинство – це...

VII. Домашнє завдання.

Скласти етюд «Мені приємно й мені неприємно».

 

МЕТА: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Григора Тютюнника; з’ясувати історію написання повісті «Климко»; проаналізувати зміст повісті; на прикладі взаємостосунків літературних героїв допомогти учням зрозуміти і засвоїти морально-етичні уроки твору; удосконалювати вміння виразно читати, переказувати епізоди повісті, які найбільше вразили; розвивати культуру мовлення, логічне мислення,увагу, пам’ять, уміння грамотно висловлювати свої думки; виховувати гуманні якості людини, формувати в учнів активну життєву позицію, бажання допомогти в складних ситуаціях, захистити близьких, друзів.

ЦІЛІ УРОКУ.

Учні знатимуть: морально-етичні проблеми, порушені в повісті; зміст епізодів, у яких розкриваються ці проблеми.

Учні вмітимуть: виділяти й виразно читати уривки, в яких показано чуйність, людяність, доброту героїв; висловлювати своє ставлення до вчинків дійових осіб твору.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

ОБЛАДНАННЯ: портрет Григора Тютюнника, виставка творів письменника, підручник, малюнки до твору, презентація «Війна.Україна...», паперові серця.

МЕТОДИ, ПРИЙОМИ І ФОРМИ РОБОТИ: бесіда,інтерв’ю з автором, асоціативний кущ, робота в групах, робота з таблицею, виразне читання, розповіді учнів, робота з підручником, словникова робота, «Мікрофон», «Незакінчене речення».

ВИПЕРЕДЖУВАЬНЕ ЗАВДАННЯ: підготувати повідомлення про цікаві епізоди з життя Григора Тютюнника; намалювати ілюстрації до найбільш вражаючих епізодів твору.

ЕПІГРАФ:                                                Найвища наука життя – мудрість,

                                                                   а найвища мудрість – бути добрим.

                                                                                                Григір Тютюнник

                                             ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань і суб’єктного досвіду учнів.

Учитель. Готуючись до уроку, ви прочитали повість Григора Тютюнника «Климко»(скорочено).

Бесіда

-         Які враження справив на вас твір?

-         Що вам відомо про життєвий і творчий шлях письменника Григора Тютюнника?

-         Чи знайомились ви раніше з його творчістю? (Оповідання «Дивак»)

-         Чим особливі герої його творів? (Неповторна особистість)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Учитель. Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтесь про Григора Тютюнника як людину і як письменника. Переказуючи та аналізуючи вражаючі епізоди повісті «Климко», ви спробуєте сформулювати морально-етичні уроки твору, які стануть, сподіваюсь, життєво важливими для вас самих.

           Учні записують дату і тему уроку в зошит.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Інтерв’ю з автором.

Учениця. Вітаю вас, Григоре Михайловичу. Розкажіть про своє життя і творчість.

Григір Тютюнник. Народився я в селянській родині Михайла Васильовича Тютюнника і Сивокінь Ганни Михайлівни. Батько плотникував, косив, готувався до екзаменів у вчительський вуз. Мати працювала на різних роботах: полола, поливала і подавала снопи в барабан. У 1933 році сімейство опухло від голоду, а дід Василь помер – «Ще й не сивий був і зуби мав до одного». У півтора року, як казала мати, я перестав ходити, сміятися, балакати. Коли батькові виповнилося сорок років, його заарештували за «політичний мотив». Пізніше виявилося, що він ні в чому не винен і реабілітований посмертно. Мати вийшла заміж вдруге. Потім я виховувався у батькового брата. Тут було мені дуже добре. Дядько зі своєю дружиною стали мені «другими батьками». Коли розпочалася війна, я пішки повернувся від дядька із Донбасу до матері на Полтавщину. Враження від цієї небезпечної подорожі лягли в основу повісті «Климко». Згодом я навчався у Зіньківському ремісничому училищі. Цей період свого життя я описав у повісті «Вогник далеко в степу».

Учениця. Коли ви вперше зрозуміли, що хочете стати письменником?

Григір Тютюнник. Спочатку я працював робітником на будівництві й на заводі. Чуючи у собі потяг до літератури, вступив на філологічний факультет Харківського університету. Після закінчення працював учителем у школі, на Київській кіностудії ім. О.Довженка, у видавництві «Молодь».

Учениця. Ми знаємо, що з-під вашого пера вийшли чудові оповідання і новели: «Зав’язь», «Деревій», «Батьківські пороги», «Крайнебо», «Коріння», «Лісова сторожка», «Степова казка». А як ви охарактеризуєте повість «Климко»? Що можете про неї розповісти?

Григір Тютюнник. «Климко» - історія душ цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних та воєнних років, підставивши свої ще слабкі плечі під тяжку ношу відбудови, яку ще тяжчими робили трагедії повоєнні...

Учениця. Григоре Михайловичу, охарактеризуйте свого героя Климка.

Григір Тютюнник. Я люблю свого героя Климка, тому переконливо змальовую чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманна потреба жити за законами справедливості, чуйності, доброти. Климко все своє життя піклувався про інших. Але зла довкола було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві лишитися живим.

Учениця. Григоре Михайловичу, у вас є такі слова: «Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим». Що ви хотіли сказати цими словами?

Григір Тютюнник. Найважливіше у житті – за усіх умов залишатися людиною, тобто бути добрим. Це не завжди легко, але саме це вимагає від нас великої мудрості.

Учениця. Дякую за інтерв’ю. До побачення.

Григір Тютюнник. На все добре.

                     Учні записують епіграф у зошит.

2. Виразне читання ученицею напам’ять вірша Л. Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі».

3. Асоціативний кущ.

   Обоє авторів були дітьми війни.

Які асоціації у вас викликають слова: «війна», «дитина»? (Учні добирають асоціації та записують на дошці під написами «війна» та «дитина».

                       ВІЙНА                                       ДИТИНА

                     смерть                                       радість

                       горе                                         щастя

                       страх                                      сміх

                       голод                                       родина

                       самотність                               веселощі

                       втрата рідних                         безтурботність

-         Чи сумісні поняття «війна» та «дитина»?

-         Звичайно, ні, адже дитинство – щаслива пора. Але не хотів би повернутися у своє дитинство ні на мить той, кому довелося зустрітися з війною віч-на-віч.

4. Презентація «Війна. Україна...».

Учитель. На жаль, і сьогодні тема війни в Україні є відкритою. Практично щодня гинуть українські воїни, мирні жителі. Зруйновані міста і села, тисячі людей змушені покинути свої домівки... Але у війни є одна особливість, вона розкриває справжнє єство кожної людини.

   Коли я читала повість «Климко», мене вразило, що у важкі часи, коли навколо проливалася кров, гинули люди, герої повісті не втрачають своїх найкращих якостей – доброти і милосердя. У творі є багато епізодів, у яких персонажі піклуються одне про одного.

5. Робота в групах: заповнення таблиці «Обличчя війни»: Добро і Зло (робота в зошитах).

- Аналізуючи епізоди твору, з’ясуйте прояви добра і зла, заповніть таблицю.

Методичний коментар: кожній групі дається завдання до певного розділу твору, учні визначають найбільш вражаючий епізод, висловлюють свої думки, заповнюють таблицю.

               І ряд опрацьовує 1 і 6 розділи

             ІІ – 3 розділ

               ІІІ – 5 розділ

6. Презентація учнями роботи в групах (короткий переказ вражаючих епізодів, заповнені таблиці, ілюстрації до твору).

ДОБРО

ЗЛО

люди не втрачають віру в перемогу справедливості; війна, розруха;
допомагають одне одному, здатні до співчуття, до самопожертви; люди залишилися без даху над головою,без одягу, продуктів харчування;
добрі, привітні; їх відправляють у неволю;
поріднилися через спільну мету;                    

вони зазнають принижень;

чутливі до краси;                                                 дехто зраджує батьківщину, дехто намагається нажитися на                                                                    людському горі.

V. Рефлексивно- оцінювальний етап.

Учитель. Війна полонила Климка в своїх обіймах. Зла було так багато, що воно не дало маленькому добротворцеві залишитися живим. Думаю, що сьогодні Климко та інші герої твору були присутні серед нас. Вони давали нам уроки. Які? Чи потрібні ці уроки в сучасному житті? (відповіді учнів).

   Уроки повісті «Климко»:

-         треба приходити на допомогу людям, виявляти турботу, доброту, чуйність не лише до близьких людей, а й до тих, з якими зводить нас доля;

-         потрібно вчитись брати на себе відповідальність;

-         потрібно залишатися людиною за будь-яких умов.

«Мікрофон». Що ви сказали б своєму однолітку, який не прочитав повісті? Закінчіть речення: «Я вважаю, що повість «Климко» обов’язково потрібно прочитати, бо …».

VІ. Оцінювання навчальної діяльності учнів.

Учитель. Наш урок закінчується. Чого навчилися ви на цьому уроці, що збагнули?

VІІ. Домашнє завдання.

  1. Написати твір-мініатюру на тему «Це нелегко – жити для інших».
  2. Підготуватись до характеристики образу Климка, виписати у зошит цитати.

Учитель. На завершення нашого уроку пропоную вам на паперових серцях написати короткі побажання (одним словом) і обмінятися ними. Хай усі вони здійсняться!

ГРУПА 1

 

                                ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 1

-         Що ви довідалися зі спогадів Климка про його довоєнне дитинство?

-         Як ставився дядько Кирило до свого вихованця?

-         Що робив Климко по господарству? Чому?

-         Про що свідчить те, що Климко добре вчився?

-         Що сталося з дядьком Кирилом?

-         Як сприйняв хлопець смерть близької людини?

                                 ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 6

-         Як сталося, що вбили Климка?

-         Що міг зробити хлопець, аби залишитись живим?

-         Як ви ставитесь до того, що Климко ризикував життям, намагаючись врятувати солдата?

ГРУПА 2

 

                                     ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 3

-         З якої причини у висілку почався голод?

-         Що із спогадів Климка ви довідалися про друга Зульфата й першу вчительку Наталю Миколаївну?

-         Чому люди неприязно ставились до дядька, який міняв харчі на різні добротні речі?

-         Як ви думаєте, чому вчителька відмовилася обміняти своє трояндове плаття на такі необхідні харчі?

-         Чому Зульфат кинув каменем у спекулянта?

-         З якої причини вчителька і немовля залишили своє помешкання?

-         Як ставився Климко до нових сусідів?

-         Чому він вирішив іти по сіль?

ГРУПА 3

 

                               ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ 5

-         Кого побачив на базарі Климко?

-         Чому спочатку дівчина-незнайомка остерігалася його?

-         З якої причини швець вирішив віддати Климкові тапочки задарма? Про що свідчило таке рішення?

-         Чому люди ставились до поліцаїв вороже?

-         Хто і як допоміг дівчині врятуватись від облави?

-         Як допоміг швець Климкові у пошуках солі?                                                                                                                                                                                                                                    

                                

Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших.

В. Сухомлинський

Сучасна школа потребує змін, вона повинна допомогти учням відчувати себе впевненими на ринку праці, вміти адаптуватися до соціальних перетворень і криз у суспільстві, бути психологічно стійкими, розвивати здатність до самоорганізації. У контексті цих суспільних потреб особливо значущою є основна мета мовної освіти, яка визначається провідною функцією мови як навчального предмета: плекання національно свідомої, духовно багатої, творчо обдарованої особистості, що володіє вміннями комунікативно доцільно вживати мовні засоби у різних сферах і видах мовленнєвої діяльності. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально- виховного процесу.

Щоб сформувати творчу, мислячу, самостійну особистість школяра у своїй роботі використовую такі технології: інтерактивні, осбистісно зорієнтованого диференційованого та проблемного навчання, проектні.

Сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому що створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, яке проектують у навчанні. Саме тому вже п’ятий рік працюю над проблемою «Використання проектних технологій з метою реалізації індивідуального підходу у навчанні на уроках української мови та літератури». Використання проектів змінює форми навчальної роботи з класно-урочної на самостійну, групову, колективну. Педагог у даній технології виступає насамперед як організатор середовища та умов, необхідних для розгортання педагогічного процесу, у якому безпосередня активна роль належить тим, хто вчиться. У процесі виконання різноманітних проектів ті, хто навчається, відчувають потребу в певних знаннях і уміннях, які вони одержують в міру необхідності.

Проектна діяльність дозволяє учням:

  • вивчати не тільки засоби, але й способи конкретної діяльності;
  • розвивати пізнавальні навички учнів та вміння самостійно конструювати свої знання;
  • розвивати критичне та творче мислення;
  • розвивати вміння орієнтуватися в інформаційному просторі;
  • організувати змістовне проведення позаурочного часу;
  • усвідомлювати, де і яким чином вона може бути використана на практиці.

Актуальність досвіду полягає у:

  • забезпеченні умов для розвитку творчої особистості дитини;
  • сприянні позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
  • дозволить гарантувати досягнення певного стандарту освіти.

Мета досвіду:

  • створити оптимальні умови для розвитку творчих здібностей дитини на уроках словесності;
  • створити атмосферу співробітництва, взаємодії вчителя та учня;
  • розвивати соціальну та громадянську компетентність учня.

Новаційну значущість досвіду бачу у використанні в роботі новітніх технологій, намагаюся раціонально на їхній основі будувати сучасний урок української мови та літератури як важливу умову ефективного формування цілісної особистості учня.

Все більше вчителів у школах України цікавляться і використовують проектну діяльність учнів. Ідея включення проектної діяльності в освітній процес була запропонована американським педагогом і філософом Джоном Дьюї більше століття тому. В центрі філософії педагог ставить поняття дослідження, інтегрованого пошуку як засобу і як мету. Ідеї Дж. ДьюЇ знайшли продовження в працях учня і послідовника У. Кілпатріка. Він запропонував побудувати навчання на активній основі в процесі пошукової діяльності, спрямованої на розв’язання конкретної практичної проблеми. На межі 20-х років ХХ ст. метод проектів входить і в практику вітчизняної школи. Питанням проектних технологій займались Є. Полат, О. Пометун, Л. Переверзєв, Л. Ващенко, А.Чайка, С. Генкал, Н. Шиян, П, Архангельський, А. Хуторський.

Для сучасної школи проектна діяльність є способом досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми (технології), котра повинна завершитися цілком реальним, практичним результатом, оформленим тим чи іншим чином. Саме діяльнісний підхід до освітньо-виховного процесу є особливістю проектної технології. За провідною діяльністю виділяють дослідницькі, творчі, ігрові, інформаційні, прикладні проекти.

Використання проблемно-пошукового методу подачі нового матеріалу реалізовую на основі індивідуальних та групових форм роботи, а, працюючи з обдарованими дітьми, основну увагу зосереджую на розвитку їх творчих здібностей, залучаю старшокласників до роботи територіального відділення МАНу.

На своїх уроках заохочую учнів до творчості, для цього використовую такі прийоми та форми роботи:

- на уроках української мови: виконання завдань підвищеної трудності, самостійне опрацювання додаткових джерел, виконання творчих завдань (складання ребусів, загадок, кросвордів, тестових завдань), завдань із розвитку мовлення (написання творів різних типів, наприклад, міні-твору, у якому всі слова починаються на одну літеру, який складається лише з односкладних речень), діалогів, створення таблиць, презентацій з теми, пам’яток, словників (наголосів, діалектизмів, фразеологічний), дидактичні ігри («Ти – мені, я – тобі», «Хто більше»);

- на уроках української літератури: випереджувальні завдання, обирання цікавого матеріалу, фактів з біографії письменника, написання рефератів, створення презентацій, «реклами» твору, складання питань до твору, тестів для перевірки знань, відповіді на проблемне запитання, ментальної карти, створення парадоксальної ситуації, захист проектів, дискусії, «займи позицію», «зміни позицію».

Самостійно відкриваючи для себе певні мовні явища, учень отримує задоволення, впевненість у своїх здібностях, що зумовлює самореалізацію особистості. Використання активних методів навчання (самостійна робота, проблемні та творчі завдання, дослідницькі та пошукові вправи, ігрові вправи, діалог, дискусія, метод проектів, самостійне спостереження, метод діалогічного викладу, бесіда) забезпечує розвиток логічного мислення, активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх здібностей, допомагає вчителеві реалізувати навчальні, розвивальні цілі уроку. Отже, основна мета даної методики – навчити людину вільно себе почувати у спілкуванні.

Ще одним важливим і необхідним напрямком діяльності учителя-словесника є робота з обдарованими дітьми, при цьому:

  • - спочатку робиться акцент на формування вміння вчитися, регулярно надається можливість виступати в ролі вчителя;
  • - використовується велика кількість творчих завдань, рольових тренінгів, дискусій;
  • - виключається тиск учителя, на занятті – вільне спілкування;
  • - освіта повинна приносити дитині задоволення;
  • - необхідні самостійне добування інформації, повага бажання дитини працювати самостійно;
  • - обов’язкове заохочення наполегливості, активності;
  • - не можна знижувати самооцінку учня;
  • - дитині необхідно усвідомлювати суспільну значимість проблеми;
  • - завдання повинні бути творчими, що включають дослідження, аналіз, докази та висновки щодо досліджуваної проблеми;
  • - необхідно більше практичних робіт, робіт зі словниками, з довідковою літературою.

Плануючи роботу з обдарованими дітьми, досягаю належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аналітичної, розвивальної, творчої діяльності. Поєдную групові та індивідуальні форми роботи на уроках і в позаурочний час, факультативи. Підбираю зміст так, щоб навчальна інформація доповнювалась науковими відомостями, забезпечуючи високий темп освоєння інформації учнями.

Завдяки впровадженню інтерактивних методів навчання у своїй роботі побачила перші результати:

  • -       високий рівень позитивного ставлення дітей до школи;
  • -       висока навчальна активність учнів;
  • -       зацікавленість в кінцевому результаті праці;
  • -       бажання брати участь у конкурсах.

Творчий пошук, прагнення до неординарного розв'язання методичних проблем, пробудження в учнів інтересу до вивчення мови, літератури розвиток у них мовного чуття, мислення – така моя робоча програма як учителя.

Мої вихованці неодноразово ставали призерами міських етапів Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури, Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості ім. Т.Шевченка, Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося ж, брати мої!», Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач», конкурсів патріотичної поезії та прози, фестивалів-конкурсів театральних колективів.  

Невід’ємною частиною виховного процесу є позаурочна діяльність школярів. Створення довготривалих та міні-проектів розширює кругозір учнів, поглиблює їхні знання з різних галузей знань, прилучає їх до прекрасного, згуртовує колектив. Розвивальний ефект проектної технології відчувається в активній допитливості, пізнавальному інтересі учнів, в оволодінні дослідницькими методами мислення; формуванні свідомого і творчого вибору оптимальних засобів перетворювальної діяльності; вмінні мислити системно і комплексно, самостійно виявляти потреби в інформаційному забезпеченні діяльності, безупинно опановувати нові знання й застосовувати їх як засіб перетворювальної діяльності.

Відзначання народних свят надихнуло на створення таких проектів, як: «Андріївські вечорниці», майстер-клас із розписування писанок «Покотися, писанко...», «Різдвяний вертеп». Традиційними стали конкурси читців поезій, літературно-музичні композиції, конкурси («Мовна гра»), вікторини, зустрічі з відомими людьми нашого краю, інсценізація художніх творів (вистави «Лісова пісня», «За двома зайцями» «Назар Стодоля»), створення колажів, плакатів, відкриток, фотоальбомів своїми руками. До 200-річчя з дня народження Т.Шевченка учнями було відзнято і змонтовано відеочитання поеми Шевченка «І мертвим, і живим...». Залучаю учнів до участі у позашкільних проектах                (конкурс «Найкращий читацький щоденник», який проводило видавництво «Грані-Т», конкурс есе «Школа майбутнього», який проводила компанія «SAMSUNG», конкурс наукових робіт з українознавства, проведений Науково-дослідним інститутом українознавства, РУМ).

Творчість та креативність, використання новітніх технологій у педагогічній діяльності сприяє й професійному зростанню вчителя. Я є співавтором друкованих методичних посібників.

У своєму житті прагну дотримуватися «золотого» правила з Біблії: «Стався до інших так, як би ти хотів, щоб ставились до тебе». У будь-яких життєвих ситуаціях намагаюся зрозуміти іншого, допомогти, зробити крок назустріч, бо ніколи не знаєш, коли тобі самому потрібна буде допомога. Своїх дітей та учнів привчаю до дисципліни, відповідальності, виховую в них почуття людської гідності, справедливості, вчу жити за законами добра із вірою в серці. Постійно залучаю їх до різних акцій, аби навчити працювати в команді, підтримувати і допомагати один одному, відчувати чужий біль і вміти розділити чужу радість. Тільки самодостатня, креативна, національно свідома особистість є майбутнім України.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:

1. Інноваційні технології навчання української мови і літератури / укладач О.І. Когут. - Тернопіль: Астон, 2005.

2. Проектна діяльність у школі / Упоряд. М. Голубченко. - К.: Шк.. світ, 2007.

3. Круглова О.С. Технологія проектного навчання. // Завуч. 1999. № 6

4. Новікова Т.О. Проектні технології на уроках і в позаурочній діяльності. // Шкільні технології. 2002. № 2.

5. Орлова Л.В. Освітній проект у навчально-педагогічному процесі школи. - Мн.: «Технопрінт», 2002.

6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.:Видавництво А.С.К., 2003.

7. Федорчук Г. Проектна культура педагога // Завуч, К., 2009, №1.

8. Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник/ За ред. Єрмакова І. – К.: Департамент, 2003.

9. Метод проектів – у дії: Навчально-методичне видання/ укл. Шерстюк Л. – Суми: РВВСОІППО, 2011 – 54 С.

Інтернет-ресурси:

10. Ісаєва Г. метод проектів - ефективна технологія навчання.
http://osvita.ua/school/method/technol/1415/

11. Метод проектів як технологія навчання.

http://pidruchniki.ws/11570718/mformatika/metod_proektiv_tehnologiva_navchannva

12. Метод проектів - метод цілісного розв'язання учнем життєво значущої проблеми.

http://vesna-books.com.ua/articles/metod-proektiv-metod-tsilisnogo-rozv-vazannya-uchnem-zhittvevo-znachushhoyi-problemi/

13. Прочан B.I. Метод проектів як педагогічна технологія.
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/socgum/Dtrgn/2010_3/files/GN310 20.pdf

Опубліковано в Досвід i інновації

Новизна:досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик (технології музейної педагогіки з елементами краєзнавчої, сугестопедичної та інтерактивних технологій), спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу.

Актуальність і перспективність досвіду:

  • забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;
  • сприяє реалізації моделі випускника нової школи – креативної особистості, патріота, інноватора;
  • дає позитивну мотивацію учням до пізнавальної діяльності, потреби в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;
  • допомагає розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками;
  • робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Мета досвіду:

  • створення оптимальних умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках української мови й літератури та в позакласній роботі;
  • створення атмосфери співпраці, взаємодії вчителя та учня;
  • розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини
  • надання можливості кожному слухачеві розуміти і рефлексувати з приводу того, що він знає і думає;
  • вироблення життєвих цінностей;
  • розвиток комунікативних якостей і здібностей;
  • створення комфортних умов навчання, які б викликали у кожного слухача відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, захи­щеності, неповторності, значущості;
  • реалізація змістових ліній Концепції нової української школи.

Теоретична база:

  • -ідеї інтерактивного навчання (О.Пометун, Л. Пироженко);
  • -літературного краєзнавства (Є.Пасічник, М. Милонов, А.Лисенко, О.Фесенко);
  • -проектної технології (К.Баханов, В.Гузєєв, І.Єрмаков, О.Пєхота);
  • -музейної педагогіки (Вітрик І, Котлер Н., Діденко Н, Кондирєва М.)
  • -особистісно орієнтованого навчання (О.Савченко ,С. Подмазін );
  • -сугестопедичної (А.Макаров, В.Цимбал)

Провідна ідея досвіду:

Сукупність технологій навчання української словесності сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів, підвищують мовну компетентність учнів, гарантують реалізацію наскрізних ліній: «Екологічна безпека і сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Технологія реалізації головної ідеї.

Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі сприяє формуванню та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватись в житті. В умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів, нових підходів та рішень).

Розвивати творчі здібності можна по-різному. Окремі учні (обдаровані) переважно самостійно тренують свої задатки, щоб розвинути їх у здібності, і удосконалюють свої здібності, щоб вони стали творчими. Але для розвитку творчих здібностей більшості школярів важливою є саме роль учителя. Завдання педагога - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу сугестопедичної та інтерактивної інноваційних технологій навчання.

Практикую проведення уроків-творчих звітів, семінарів, змагань, досліджень, зустрічей з відомими людьми, віртуальних подорожей з використанням інтерактивних форм і методів: створення проблемних ситуацій, введення елементів казки, гри, інсценізації, інтеграції, дискусії, робота в групах, в парах.

Проводжу інтегровані уроки в нестандартній формі: урок-симфонія «Мозаїка інтимної лірики Ліни Костенко», урок-асоціація «Пісенна творчість поетів-шістдесятників», - з використанням різних форм роботи: створення учнівських відеороликів, виконання асоціативних досліджень, випереджальних пошукових завдань, рольових ігор, складання сенканів, інсценізації.

        На уроках української мови використовуютворче спостереження з елементами аналізу, інтонаційний практикум з елементами класифікації, творче моделювання, дослідження-трансформацію, пунктуаційні практикуми, завдання «Моделюю ситуацію»; метод недостатньої інформації, «Рюкзак», колективні, групові, індивідуальні форми роботи з метою навчити учнів правильно і комунікативно доцільно використовувати мовні засоби.

         У 2016 році разом з учнями 9-10 класів взяли участь у міжнародному медіа-проекті під назвою «Справа. Вголос – 2.0», який був спрямований на поглиблення рівня знань про медіа та соціум серед учнів, віком15-17 років, а також задля поширення загальнолюдських цінностей, які пов’язані з переказом інформації в демократичному суспільстві.

Постійно поглиблюю свої знання, опрацьовую додаткову літературу, привчаю до цього і своїх учнів. Прагну донести до них таку аксіому – підручник не являється єдиним джерелом знань, тому варто вивчати різні погляди на проблему із посібників, словників, довідників.

Ретельно готуюсь до кожного уроку, продумуючи хід заняття, добираючи ефективні методи та прийоми. Допомагають у цьому сучасні технології.

Результатом моєї діяльності є створення моделі випускника ХХІ століття. (Додаток 1)

Найефективнішим засобом досягнення мети є інтеграція елементів інноваційних технологій навчання: технології музейної педагогіки, краєзнавчої, сугестопедичної та інтерактивних технологій. Серед питань літературної освіти на сучасному етапі важливе місце займає національне виховання школярів, яке має базуватися на українознавчих матеріалах. Саме літературне краєзнавство залучає учнів до духовних надбань рідного краю, сприяє вихованню високих національних, морально-етичних почуттів, гордості за рідний край. Як учитель практикую проведення позакласних заходів про відомих людей краю у нестандартній формі (наприклад, арт-салон «Саломея» про С. Крушельницьку). Як заступник директора з виховної роботи популяризую краєзнавчу тему на загальношкільних заходах: «Вишиваний Перший дзвінок» (2015р.), «Перший дзвінок Тернопільський» (2017р.), мегапроект «Тиждень Незалежності» (2016 р.), Дні української писемності та мови, Шевченківські дні, Дні Європи в Україні та ін..

Розвиток розумових здібностей, поповнення знань школярів здійснюю через дослідницьку діяльність, спільну пошукову й позакласну роботу. Результативно працюю з експедиційно-пошуковими загонами, використовуючи форми, методи та прийоми музейної педагогіки: екскурсії в музеї та духовні храми, робота з автентичними документами, збір і опис фольклору. Наші роботи відзначені на міському, обласному, всеукраїнському рівні. (Додаток 2)

Пошукова робота допомагає кожному пройнятися почуттям патріотизму та усвідомлення свого національного «Я»; викликає глибокі почуття поваги до людей, які є патріотами свого краю і ревно зберігають пам'ять про славних земляків; пробуджує в учнів інтерес до вивчення історії нашого краю; сприяє розвиткові творчих здібностей школярів, бажанню зберігати родинні традиції, не забувати минуле свого народу.

Одним з найважливіших елементів педагогічної практики вчителя вважаю самоосвіту та методичну діяльність, мобільність у пошуку нових технологій, обізнаність з методиками провідних коучерів та теоретиків, вивчення досвіду вчителів – практиків, а також зміни моделі підготовки та комунікації. У зв’язку з цим варто говорити про нову роль учителя – не як єдиного наставника, а насамперед як «обізнаного тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини» (згідно з «Концепцією Нової Української школи»).

Результативність досвіду

Підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово зростає успішність, підвищується показник якості знань на уроках української мови та літератури. (Додаток 3)

Робота з обдарованими дітьми

Результативність участі учнів у фестивалях, турнірах, різних етапах філологічних конкурсів.

  • 3 місце – Ізюмська Юлія (6-А клас) у міському етапі обласного фестивалю-конкурсу патріотичної пісні і поезії «Свята Покрова» (номінація «Патріотична поезія») (керівник – Григор’єва Л.З.) 2013-2014 н. р.
  • Орошкевич Станіслав – учень 7-А класу – ІІІ місце за підсумками ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови й літератури (учитель Григор’єва Л.З.) 2015-2016 н. р.
  • Зубрик Катерина – учениця 10 класу – переможець міського та обласного етапів конкурсу учнівських творів «Зродились ми великої години», присвяченого 75-ій річниці Української повстанської Армії (наставник – Григор’єва Л.З.) 2016-2017 н. р.
  • Кузьмович В’ячеслав– учень 11класу – ІІІ місце за підсумками ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови й літератури (учитель Григор’єва Л.З.) 2017-2018 н. р.
  • Зубрик Катерина – учениця 11 класу – переможець міського етапу конкурсу учнівських творів «Об’єднаймося ж, брати мої»», присвяченого 75-ій річниці Української повстанської Армії (учитель Григор’єва Л.З.)

Методична робота

        Результативністю моєї педагогічної практики є активна участь у конкурсах для вчителів та учнів, проведенні методичних семінарів, спрямованих на підвищення рівня знань учнів, професійний розвиток вчителя і зростання престижу навчального закладу. Власним досвідом роботи багаторазово ділилась на засіданнях педагогічної ради школи, засіданні педагогічного імідж-клубу «Престиж-11», засіданні голів МК учителів української мови та літератури міста «Домінанта у діяльності вчителя-словесника» (лютий 2017р., ТЗОШ №11), засіданні динамічної групи вчителів української мови та літератури міста «Реалізація наскрізних ліній на уроках української мови й літератури. Панорама методичних знахідок» (20.12. 2017 р. ТЗОШ № 7).

         У 2017-2018 н.р. - учасник міського конкурсу «Парадигма освітніх технологій – 2018», переможець у номінації «Музейна педагогіка».

Видавнича діяльність

  • Українська мова. 9 клас. Розробки уроків/укладання Р. Орищин, Л.Григор’євої, Л. Залюбовської. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2017. – 240 с.
  • Українська література. 9 клас. Розробки уроків / укладання Р. Орищин, Л.Залюбовської. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2018. – 288 с.
  • Вишиваний Перший дзвінок. //SUPER.UROK-UA.com
  • http://metodportal.com/node/65313
  • http://metodportal.com/node/65315

     За сумлінну та багаторічну творчу працю була нагороджена Грамотами адміністрації Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.№11 (2015-2017рр.), Грамотою управління освіти і науки Тернопільської міської ради (2017 р.), Грамотою облдержадміністрації, Дипломами міських, обласних та Всеукраїнських етапів за пошукові роботи РУМ.

Запорукою моєї педагогічної діяльності є творчий пошук, оптимізм і постійне самовдосконалення. Працювати потрібно так, щоб навчання приносило учням радість, успіх і задоволення.

Додаток 1

Модель випускника ХХІ століття

Додаток 2

Результати діяльності експедиційних загонів

  • 2013 р.   Експедиційний загін 11 класу – переможець міського та обласного етапів історико-географічної експедиції учнівської молоді «Історія міст і сіл України» (напрямок «Описи-нариси») в рамках РУМу «Моя земля – земля моїх батьків, конкурсна робота «По євшан-зілля – до Розгадова» (керівник –Григор’єва Л.З.);
  • 2016р.   Експедиційний загін учнів 10 класу – переможець міського, обласного, призер всеукраїнського етапів Всеукраїнської краєзнавчо-народознавчої експедиції учнівської молоді «Моя Батьківщина - Україна» за напрямом «Духовна спадщина мого роду», конкурсна робота «Буцнів і околиці під покровом Богородиці» (керівники – Григор’єва Л.З., Прокопенко І.Б.

Додаток 3

ПЯН на уроках української мови та літератури

Опубліковано в Досвід i інновації

Тема. Пісенна творчість поетів-шістдесятників

Мета. Познайомити учнів з пісенною творчістю поетів-шістдесятників: Андрія Малишка, Василя Симоненка, Дмитра Павличка; поглибити вивчене про авторську пісню; з’ясувати секрети популярності пісенних творів; виховувати учнів уміння тонко сприймати співану поезію; проаналізувати основні мотиви пісень

Тип уроку. Урок-дослідження, урок-асоціація.

Засоби навчання: портрети А.Малишка, В.Симоненка, Д.Павличка; книжкова виставка їхніх творів; мультимедійна презентація; роздруківки пісень Д.Павличка, В.Симоненка, А Малишка

Використані пісні:

«Ми підем, де трави похилі…» (сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди), «Київський вальс» (сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди),

«Пісня про рушник»(сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди)

«Стежина»(сл. А.Малишка , муз. П.Майбороди)

«Дзвенить у зорях небо чисте» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша)

«Я стужився, мила, за тобою» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша)

«Два кольори» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша)

«Ну скажи, хіба не фантастично»(сл.В.Симоненка, муз.KOZAK SYSTEM)

«Виростеш ти, сину..»(сл.В.Симоненка, муз.Анат. Пашкевича)

«Ти знаєш, що ти людина…»(сл.В.Симоненка, муз.В. Морозова)

Випереджувальні завдання: окремим учням – підготувати експрес-повідомлення на теми: «Співпраця поетів-піснярів з композиторами», «Дмитро Павличко та його «Явір і Яворина». Ідейно-художній аналіз» , «Образ матері у творчості А.Малишка», «Цікаве з історії створення пісні «Два кольори» Д.Павличка» ; створити тематичні міксти-звукозаписи пісень.

Тезаурус уроку:

Асоціа́ція (лат.associo — з'єдную, зв'язую) — поняття, що виникає при згадуванні іншого.

Дослідження - дія за значенням досліджувати, дослідити.

Пісня – словесно-музичний твір, призначений для співу.

Символ – предмет або явище, яке умовно виражає суть явища

                                                                 Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

                                                                  Ще все на світі гарне і моє.

                                                                   І світить сонце оком загадковим.

                                               Ще слів нема. А пісня уже є.

Ліна Костенко

Перебіг уроку

СЛАЙД 1.

І. Організаційний етап. Емоційна підготовка учнів до уроку.

  • Перегляд учнівського відеоролика.

СЛАЙД 2.

Учитель. Добрий день, дорогі одинадцятикласники.

 Бачу, що у вас чудовий настрій. Я впевнена, що він  буде ще кращим  до кінця уроку. Дуже добре, що тема сьогоднішнього заняття вам відома: «Пісенна творчість поетів-шістдесятників»… Але я так і не почула, які очікування у вас від уроку? Яких знань вам ще не вистачає? Про що сподіваєтеся дізнатися, чого навчитися? Однак впевнена, що про це ви міркували, чи не так? Прошу ваші очікування оприлюднити , прикріпивши їх на дошці ….А …… зачитає окремі з них?

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель. Я вважаю, що ваші очікування будуть виправдані, якщо ми поставимо перед собою таку мету: пізнати багатогранний і різнобарвний світ пісенної лірики А.Малишка, В.Симоненка, Д.Павличка через дослідження та асоціації; з’ясувати секрети популярності пісенних творів; проаналізувати основні мотиви пісень; розгледіти поетичний інструментарій митців; не приховувати своїх вражень, висловлювати їх емоційно і образно. Одним словом, основне завдання – досхочу набутися у храмі її величності Пісні.

У мене в руках камертон. І почуймо його, налаштуймо струни наших душ, щоб у нас на уроці не було ні фальшивих слів, ні нот, ні почуттів.

Учитель. Прошу дату і тему: «Пісенна творчість поетів-шістдесятників», - записати у зошит. На партах є роздруківки-роздатковий матеріал до уроку.

СЛАЙД 3.

А епіграфом до уроку хочу запропонувати слова Ліни Костенко:

Ще кожен пальчик сам собі Бетховен.

Ще все на світі гарне і моє.

І світить сонце оком загадковим.

Ще слів нема. А пісня уже є.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

- Період, який ми вивчаємо, названо «шістдесятництвом». Як його ще називають?Чому?

(Цей період називають «шістдесятництвом» з приводу часового проміжку, а саме 1956-1964 р. р. Інші назви - «хрущовська відлига»(під час керування Хрущова сталося послаблення режиму), «період проти течії»(тому що представники цього періоду були не такими, як усі).

- Назвіть представників у галузі поезії, прози.

Прозаїки — Є. Гуцало, Волод Дрозд, В. Шевчук, Г. Тютюнник.

Поети — Д. Павличко, Л. Костенко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський, Б. Олійник.

.- Хочу зауважити, що співана поезія є в інших поетів-60, вивчення творчості яких у нас попереду

-  Назвіть ознаки шістдесятництва у літературі.

(В основі світоглядних засад даного періоду лежить визнання свободи в усіх її виявах: свобода совісті, свобода мислення, свобода нації. На місце культу особи приходить культ особистості: кожна пересічна людина-трудівник є неповторною, унікальною. Активно сповідують шістдесятники також ідеї антропоцентризму, згідно з яким людина – центр Всесвіту. Невід’ємною засадою світогляду покоління є патріотизм, що виявляється в національній самосвідомості, любові до Батьківщини, збереженні історичної пам’яті).

- Чи маємо підстави сьогодні, коли темою уроку є пісенна творчість поетів-шістдесятників, розглядати доробок А.Малишка?

-         Що таке пісня? Є пісні народні і авторські. Чим вони відрізняються?

-         Чи може авторська пісня стати народною? За яких умов? Чи сподобалось би авторам, що їхні твори люди співають, але імен авторів не пам’ятають?

Учитель. Думки письменників:Дмитро Павличко: «Не може бути більшої похвали й радості для поета й композитора, як виконання їхньої пісні самим народом». Анатолій Пашкевич: «Це ж добре! Пісня людям лягла на серце, пісню сприйняв народ, як же від цього не радіти?»

І якщо пісня вийде в люди,

Я пломінь серця не згашу.

Схилюсь землі на рідні груди,

Нової сили попрошу (А.Малишко).

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

СЛАЙД 4. Учитель. Наш урок- дослідження буде складатися з ваших міні-досліджень. І першому ми надамо слово учневі, який дослідив співпрацю поетів-піснярів з композиторами.

Учень. Пісенність поезій Малишка, Павличка, Симоненка давно привернула і до сьогодні привертає увагу композиторів.

Вірші Малишка у свій час поклали на музику Лев Ревуцький, Сергій Козак, Андрій Штогаренко, Олександр Білаш, Пилип Козицький, Михайло Вериківський, Юлій Мейтус, Федір Надененко, Георгій Майборода, Платон Майборода. Мало хто знає про те, що Малишко і сам складав мелодії до своїх віршів. На війні під його акомпанемент ( до речі, він вправно грав на баяні) співали ті задушевні пісні.          

СЛАЙД 5.         Особливо плідно, починаючи з 1949 року (від першої пісні «Колгоспний вальс» і до останньої «Стежина»), працював він з композитором Платоном Майбородою (більше 30 пісень) Усього пісень більше 100 (ста).

СЛАЙД 6.         Ще в кінці 50- х років творчо заприятелювали син Прикарпаття поет Павличко і син полтавського краю композитор Олександр Білаш. Назавжди збратала митців пісня «Впали роси на покоси» .Білаш написав музику до 40 поезій Павличка: «Лелеченьки», «Явір і яворина», «Пісня про Україну», «Пісня про Київ». Пісня «Два кольори» справді стала народною. І в цьому — найбільше визнання її автора.

СЛАЙД 7.         Поет Василь Симоненко і композитор Анатолій Пашкевич не були знайомі особисто, хоч велику частину свого життя віддали землі великого Тараса – Черкащині. І. напевне, обов’язково зустрілися б і здружилися. Але жорстокі життєві реалії, за яких так рано не стало Василя, змусили їх на кілька років розминутися в часі. Їхня пісня «Виростеш ти, сину» стала народною.

СЛАЙД 8. Учитель напам’ять читає В.Симоненка «Вона прийшла …»

Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти...
Прийшла любов непрохана й неждана
Ну як мені за нею не піти?

СЛАЙД 9. Учитель. Сьогодні на уроці пануватимуть асоціації. У мене тематика пісенної лірики Малишка, Симоненка і Павличка асоціюється з порами року. Весна – це період пробудження, зародження і нуртування почуттів, кохання. Я запрошую вас у весну співаної поезії поетів-шістдесятників. Почуймо гімн молодості, краси людських сердець, людських взаємин.

СЛАЙД 10.

  • Мікст пісень: «Ми підем, де трави похилі…» та ін.

Учитель. В’ячеславе, , презентуй, будь ласка, пісню, яку ти запропонував і яка зараз прозвучить.

Учень. Це пісня «Не моя», або «Скажи, хіба не фантастично» на слова В.Симоненка у виконанні KOZAK SYSTEM ("Козак Систем") – українського рок-гурту, який постійно представляє Сучасну Україну на європейських та світових музичних фестивалях. Поезія написана у 1962 році, а прем’єра пісні відбулася у 2016 –му (аранжування гітариста гурту)

Пісня «Не моя» принесла гурту номінацію на премію «Джем ФМ» в категорії «Прорив року». Цей гучний хіт 2016-го провів загалом 12 тижнів на першому місці чарта вищезгаданої радіостанції і був визнаний «Піснею року» на церемонії вручення української музичної премії #Селекція.

  • KOZAK SYSTEM

СЛАЙД 11.

Учитель. Весна пісень шістдесятників не може обійтися без ще одного шедевру. Це «Я стужився, мила, за тобою» (сл. Д.Павличка, муз. О.Білаша). Її у свій час неперевершено виконував квартет «Явір», сьогодні – квартет «Акорд» Тернопільської обласної філармонії. А свою асоціацію в русі, у танці «Явір і яворина» нам пропонують Юля та Василь.

  • Танець «Явір і яворина»

СЛАЙД 12.

Вчитель. У всіх на партах є текст пісні «Я стужився, мила, за тобою…». Я пропоную вам звернутися до слів і послухати Катерину Зубрик, яка озвучить своє дослідження: «Дмитро Павличко та його «Явір і Яворина». Ідейно-художній аналіз». Завдання учням: перед вами тексти. Перший ряд шукає епітети , ІІ – метафори. ІІІ- визначає віршовий розмір. Катруся – експерт.

  • Дослідження-аналіз. Презентація.

СЛАЙД 13.

Вчитель. Я вважаю, ми вдосталь набулися у весні. Пора у літо. Пора нагадати, що людина дуже особлива, що вона має місію на землі… І пора почути пісню на слова. В.Симоненка «Ти знаєш, що ти людина…» у виконанні наших дівчаток Юлі та Віти. Музику до твору написав наш сучасник Віктор Морозов.

СЛАЙД 14.

  • Пісня «Ти знаєш, що ти людина…» (Шушвар Віта, Юля Ізюмська)
  • Асоціація-символ від Скарлош Арміне (малюнок на дошці)

СЛАЙД 15.

Вчитель. Літо - це лани пшениці і синє небо, це Україна, рідна земля, мамина колискова, заповіт, молитва… Пропоную вам асоціацію від театру тіней «Біла вежа»

СЛАЙД 16.

  • «Біла вежа»

СЛАЙД 17.

Учитель. Осінь…

СЛАЙД 18.

Вчитель. Дуже люблю молоду осінь, яка ще пам’ятає літо. Осінь – це щедрість, це комфортне тепло, це затишок рідного дому, це мама…Шимків Дмитро дослідив, наскільки часто слово «мама», образ матері вживається в назвах збірок Андрія Малишка.

СЛАЙД 19.

Повідомлення учня. Образ матері – це один з центральних у творчості А.Малишка. Майже у кожен четвертий твір поет уводить образ матері. Не можу не назвати збірок, у яких поет уславлює її: «Дружба»(1935р.),«Мама» «Батьківщина»(1936р),«Напишу листа», «Лірика»(1938р),«Мати», «Материнська»(1940р.),«Мати моя, мати дорога»(1943р), «Не плачте, мамо, не треба»(1956),«Мамо, я хочу поговорити з вами»,«Дорога під яворами»(1964),«Мати»,«Сиділа мати, наче груша дика», «Серпень душі моєї», «Мати моя полотна наткала»(1070р.)

Учитель. Можливо тому, що виростав на неньчиних піснях, так багато віршів Малишка стали піснями. Пісенність – це одна з найголовніших і найдорогоцінніших прикмет усієї поезії Малишка.

Учень. «Батько Андрія Самійло Малишко, по-народному мудрий чоловік, високий , ставний, з розкішними вусами, спостерігає синове життя і бачить, що бути поетом не так легко.. «Ні, вже краще чоботи шити!» - і жартома розповість, як побив на синові свій чоботарський ретяг, щоб відвадити його від науки. Але не допомогло.

Увечері, коли до Андрія заходять по-сусідському Олександр Копиленко, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Остап Вишня, батько, привітавши гостей, непомітно виходить у сусідню кімнату. А мати, в українському строї, порається біля столу, пригощає.

Коли вже , здається, все переговорено, Максим Рильський сідає до рояля і впівголоса починає пригадувати пісні свого дитинства. Затягне щось своє і Ївга Остапівна.

- Ану, хто кого переспіває, - це вже Остап Вишня. Починається своєрідне змагання. По закінченні вечора Рильський підходить   до Ївги Остапівни і, поцілувавши руку, каже:

- Спасибі вам, мамо, ви мене переспівали.

Цілує руку і Олександр Копиленко, а потім, хитро примруживши одне око, запитує:

-          А чого ото ви, Ївго Остапівно, ходите по Києву босі?

-          А щоб краще відчувати рідну землю, - відповідає лагідно.

-          Оце сказали, жоден поет такого не придумає.

СЛАЙД 20.

Учитель. У кожного з вас на парті – рушник. Це не данина моді і не частина нашого дизайну…Це ваша сімейна реліквія і необхідний атрибут нашого уроку.

Подивіться, яке різнобарв’я. І нема однакових. Вишиття – це краса, це код, це оберіг. Юля та Інна презентують нам значення взорів. А завдання усіх учнів – уважно слухати, щоб з’ясувати і озвучити, що закодовано у їхніх рушниках

  • Народознавчо-етнографічна хвилинка.
  • Репліки-коментарі учнів

Учитель.. Кожен митець знаходить свої слова, щоб подякувати матері за життя та любов. Знайшов їх і Андрій Малишко. Його «Пісня про рушник» (муз. П.Майбороди) стала народним гімном усім матерям, які чекають своїх дітей з далеких і близьких доріг. Материнська любов дарує людині крила. А крила пісні дарує виконавець.

А зараз завдання для усіх: покладіть руку на рушник. Відчуйте через дотик енергетичний родинний колообіг. І хай вам по-особливому сприймається дослідження-асоціація Олега Нагорного – мікст «Пісня про рушник» у різному виконанні.

СЛАЙД 21.

  • Мікст «Пісня про рушник»( Д.Гнатюк, К. Цісик, Ніна і Тоня Матвієнко, Сасанчин Роман, хор Турецького…)

Учитель. Ви почули «Пісню про рушник» у виконанні Дмитра Гнатюка, Квітки Цісик, Ніни і Тоні Матвієнко, Сасанчина Романа, хору Турецького… Свої відчуття та асоціації передайте у сенканах. Тема на вибір: «Пісня про рушник», «Мій вишитий рушник» (робота в зошитах)

  • Сенкани учнів: «Пісня про рушник», «Неперевершений виконавець «Пісні про рушник», «Мій вишитий рушник»

СЛАЙД 22-25.

Вчитель. З якою піснею іншого автора у вас асоціюється Малишкова «Пісня про рушник»? (Д. Павличка та О.Білаша і «Два кольори»)

  • Учні виразно читають напам’ять поезію «Два кольори» (асоціації з ліричним героєм через фото)

СЛАЙД 26.

Вчитель. Про історію створення пісні роповідає сам автор.

  • Відеоінтерв’ю. Д.Павличко розповідає про історію створення пісні «Два кольори»

Вчитель. Якщо б ми продовжили інтерв’ю і запитали автора:

— Чи щасливими за пісню були ваші батьки? Досліджувала спогади Д.Павличка Валерія Величанська.

Учениця.— Цього не забуду ніколи. Коли приїхав у своє село, і ми ввечері з татом йшли від моєї сестри додому через Стопчатів, через відчинене вікно когось із односельчан почув, як по радіо передавали “Два кольори”. Співав Дмитро Гнатюк. Мій батько вже чув її, і вона справила на нього велике враження. Перше, що сказав мені: “Зупинись! Послухай, дуже цікава нова пісня “Два кольори”. Того вечора татові не зміг сказати, що це я написав слова до неї. Витирав сльози в темноті... Тоді був найщасливішою людиною у світі. Звісно, батько пізніше дізнався усю правду.

  • «Асоціативний кущ» до кольорів ( Червоне - кохання, радість, материнська любов, щастя; чорне – горе, журба, печаль, смуток)

ІV. Підсумки . Рефлексія. Аргументоване оцінювання.

«Точка зору»

-           Чи справдилися ваші очікування від уроку?

-           Що особливо сподобалося, зачепило струни серця?

Учитель. На дошці записані ваші очікування. Я пропоную тим учням, чиї очікування задоволені, забрати їх з дошки. Чиї не задоволені – залишити.

«Незакінчене речення»( за бажанням).

- Мій успіх сьогодні на уроці….

Оцінювання учнів. Аргументація оцінок.

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (записано у роздрукованих матеріалах)

Обов’язкове: вивчити напам’ять «Два кольори».

За бажанням: написати твір-етюд «Червоне — то любов, а чорне — то журба»

Учитель. Побажання учням-випускникам.

СПІЛЬНЕ ВИКОНАННЯ «СТЕЖИНИ» А.МАЛИШКА

ТЕМА:Мозаїка кохання в інтимній ліриці ЛіниКостенко

МЕТА:

  • допомогти учням пізнати багатогранний різнобарвний світ інтимної лірики Ліни Костенко, розкрити ауру її поетичного слова;
  • окреслити риси поетичного стилю Ліни Костенко, повторити деякі відомості з теорії літератури;
  • удосконалювати навички з виразного читання поезій;
  • формувати високий естетичний смак, тонке сприйняття і розуміння поетичних текстів;
  • розвивати вміння художнього аналізу віршів;
  • виховувати шляхетність почуттів та високі духовні ідеали, духовний аристократизм.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ:

  • Бесіда;
  • художнє читання віршів під музику;
  • вокальне виконання романсів під супровід гітари, фортепіано, флейти, скрипки;
  • художній аналіз поезій;
  • складання “мозаїки почуттів”.

ПЛАН УРОКУ-СИМФОНІЇ

  1. “Поезія – це свято, як любов...”
  2. “Як пощастило дівчинці в сімнадцять” (andante)
  3. “Очима ти сказав мені: люблю” (andantegrave)
  4. “Люблю до оніміння, до стогону, до сліз” (animato)
  5. “Така любов буває раз в ніколи” (appassionato)
  6. “Це тихе сяйво над моєю долею” (adagio)

ОБЛАДНАННЯ УРОКУ.

1. Портрет Ліни Костенко.

2. Плакати, що відображають тему уроку (жіночий і чоловічий силуети).

3. Афоризми з поезії (інтимної лірики Ліни Костенко, записані на окремих аркушах паперу.

4. Роздруковані тексти віршів.

5. “Мозаїка-пелюстки” для складання “троянди почуттів”.

6. Таблиця “Музичні темпи”.

Італійська назва

Транскрипція Переклад
Adagio адажіо повільно
Andante анданте не поспішаючи, повільно (швидше, ніж адажіо)
Animato анімато натхненно, збуджено
Appasionato апасіонато пристрасно
Grave граве протяжно, велично, значимо
Lento ленто повільно, протяжно
Moderato модерато помірно, стримано
Rapido рапідо швидко, стрімко

7. Фортепіано, скрипка, гітара, флейта.

8. Квіти, свічки.

На дошці записано: тему, план, епіграф, словник.

Словник:

Мозаїка.   

1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців, смальти і т.ін.

2. Мистецтво складати такі зображення або візерунки.

3. (Перен.) Строката суміш різнорідних елементів. Смальта – надзвичайно складна багатокомпонентна сполука, з кусочків якої твориться ціле.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап. Емоційна підготовка учнів до уроку

Вчитель:

Вона наближена до Істини.

Вона – ніким і нічим не скорена,

внутрішньо вільна, гранично чесна у слові.

Вона – духовний лідер і духовний донор

для всієї культури.

Вона – це Ліна Костенко.

Та, як сказала сама про себе, „а по ідеї жінка – і тільки жінка”. А який поет, а надто, коли він – жінка, обійдеться без любові? Якою б сильною жінка не була, але їй завжди потрібне надійне чоловіче плече, потрібен лицар, хай без коня і обладунків, але той, що любить, захоплюється, обожнює.

(Фортепіано „Шербурзькі парасольки”. На цьому фоні учениця читає):

ПЕЛЮСТКИ СТАРОВИНННОГО РОМАНСУ

Той клавесин і плакав, і плекав

чужу печаль. Свічки горіли кволо.

Старий співак співав, як пелікан,

проціджуючи музику крізь воло.

Він був старий і плакав не про нас.

Той голос був як з іншої акустики.

Але губив під люстрами романс

прекрасних слів одквітлі вже пелюстки.

На голови, де, наче солов’ї,

своє гніздо щодня звивають будні,

упав романс, як він любив її

і говорив слова їй незабутні.

Він цей вокал підносив, як бокал.

У нього був метелик на маніжці.

Якісь красуні, всупереч вікам,

до нього йшли по місячній доріжці.

А потім зникла музика. Антракт.

Усі мужчини говорили прозою.

Жінки мовчали. Все було не так.

Їм не хотілось пива і морозива.

Старий співав без гриму і гримас.

Були слова палкими й не сучасними.

О, заспівайте дівчині романс!

Жінки втомились бути не прекрасними.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Вчитель:

Сьогодні ми обов’язково будемо співати романси і вслухатися в мелодію кохання.

Шановні друзі, тема сьогоднішнього уроку-симфонії „Мозаїка кохання в інтимній ліриці Ліни Костенко”. А що таке інтимна лірика? (Слово „інтимна” означає не тільки любовної, а ширше – тієї, що породжена болями і радощами великого серця митця).

Зі словника, записаного на дошці, з’ясуємо, які значення має слово „мозаїка”:

1. Зображення або візерунок, зроблений з окремих, закріплених на цементі або мастиці різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців і т. ін.

2. Мистецтво складати такі зображення або візерунки.

3. (Перен.) Строката суміш різнорідних елементів.

А симфонію творитимемо усі разом за планом:

Кожен вірш, який прозвучить сьогодні, ми вважатимемо частинкою мозаїки кохання, яка складається зі слова, барви, звука. Словом ми означимо суть поняття, одну з його граней, кожен вірш дасть нам певний колір, бо поезія містить у собі барви; а мелодія, настрій і темп поезії – це вже із царства музики. Нашу умовну мозаїку буде творити той, хто має захист до малювання – знавець барв.

А завдання (мета) перед нами така: пізнати багатогранний і різнобарвний світ інтимної лірики Ліни Костенко, розкрити ауру її поетичного слова, відчути шляхетність почуттів та духовний аристократизм ліричної героїні; розгледіти поетичний інструментарій митця; не приховувати своїх вражень, висловлювати їх емоційно і образно. Одним словом, основне завдання – досхочу набутися у храмі закоханої душі, зведеному силою генія Ліни Костенко. І, як вона сама сказала, „нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста”.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

Любовна лірика Ліни Костенко містить досить широкий (спектр) цього почуття – від його зародження до найвищої піднесеності, „піку” почуттєвого підйому до більш спокійних навіть пригасаючих станів.

1. Отже, перший вірш, з якого почнемо творити мозаїку кохання, це „Світлий сонет”.

СВІТЛИЙ СОНЕТ

Як пощастило дівчинці в сімнадцять,

в сімнадцять гарних, неповторних літ!

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

Вона ридає, але все як слід.

Вона росте ще, завтра буде вишенька.

але печаль приходить завчасу.

Це ще не сльози – це квітуча вишенька,

що на світанку струшує росу.

Вона в житті зіткнулась з неприємністю:

хлопчина їй не відповів взаємністю.

І то чому; бо любить іншу дівчину,

а вірність має душу неподільчиву.

Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.

Як пощастило дівчинці в сімнадцять.

- Що таке сонет? Доведіть, що цей твір є сонетом.

(Сонет, бо витонченість його форми відповідає поважній темі, світлий – бо він про юність, найщасливішу, найсвітлішу для кожного пору життя).

- Чи немає нічого парадоксального у цьому вірші?

(Пощастило – ридає).

- Якою постає головна героїня твору? Як ставиться авторка до своєї героїні?

- Чи є у вірші докір юнакові, який не відповів на першу закоханість ровесниці? Чому?

- Чому ж пощастило дівчинці в 17 років, якщо в неї нещасливе кохання, без взаємності?

(Авторка стверджує цим віршем, що любов – це щастя, навіть, якщо вона нерозділена. Людина, яка здатна кохати, уже щаслива, адже не всі вміють кохати).

- Які кольори відобразили б на полотні цей вірш? Якими фарбами користується поетеса?

(„Світлий сонет”, „квітуча вишенька” – білий).

- Яким означенням ви б охарактеризували цю любов?

(Світла, нерозділена, сумна).

- Який музичний темп, характер відповідає цій поезії?

(Andante – спокійно).

На дошці викладається перший „камінець” – пелюстка біло-рожевого кольору „Любов – нерозділена”.

Вчитель:

Пісня... Романс... Про нього Ліна Костенко сказала тепло і несподівано:

На голови, де наче солов’ї,

своє гніздо щодня звивають будні,

упав романс, як він любив її

і говорив слова їй незабутні.

І справді, коли звучить романс, віримо, що і нас люблять, і ми любимо.

- Що таке романс?

(Романс – один з улюблених різновидів пісні, що віками зберігає мелодійність і віддає перевагу інтимним мотивам. Його не співають на площах і народних гулянках – звучить він у вузькому домашньому колі, коли збираються близькі за духом і настроєм люди. Для цього потрібен особливий стан душі. Він і вона – то улюблені і майже завжди єдині герої).

Вчитель:

Романс – то завжди маленьке свято. Таке свято подарують нам і собі дівчатка, виконавши романс на слова Ліни Костенко „Осінній день”.

Учениця (читає напам’ять): „В пустелі сизих вечорів”.

*     *     *

В пустелі сизих вечорів,

в полях безмежних проти неба

о, скільки слів

і скільки снів

мені наснилося про тебе!

Не знаю, хто ти,

де живеш,

кого милуєш і голубиш.

А знаю – ти чекаєш теж,

тривожно вгадуєш і любиш.

І я прийду в життя твоє.

Тебе, незнаного, впізнаю,

як син вигнанця впізнає

прикмети батьківського краю.

Я ради цього ладна жить.

Всі інші хай проходять мимо,

аби в повторах не згубить

одне, своє, неповториме.

Нехай це – витвір самоти,

нехай це вигадка й омана!

Моєму серцю снишся ти,

як морю сняться урагани.

Учитель:

Розглядаючи цю і наступні поезії, зверніть увагу на те, що особливість поетичного світу Ліни Костенко – стихія ірреальності, крізь призму якої вона бачить навколишній світ.

- Які слова з тексту є підтвердженням цього?

(Сон – наснилося, снилися).

- Яким словом ви б назвали почуття ліричної героїні у цій поезії?

(Неповторність).

- З яким кольором асоціюється у вас вірш? Темп виконання?

(Срібний).

Наступна пелюстка – „Любов – неповторність”.

Вчитель:

І знову звучить романс на слова Ліни Костенко „Очима ти сказав мені: „люблю”.

*     *     *

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.

Гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним.

Учениця (відразу):

„Не знаю, чи побачу Вас, чи ні”.

*     *     *

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.

А може власне, і не втому справа.

А головне, що десь вдалечині

є хтось такий як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.

Луна луни туди не долітає.

Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.

Моя душа й від цього вже світає.

*     *     *

Осінній день березами почавсь.

Різьбить печаль свої дереворити.

Я думаю про тебе весь мій час.

Але про це не треба говорити.

Ти прийдеш знов. Ми будемо на „ви”

Чи ж неповторне можна повторити?

В моїх очах свій сум перепливи.

Але про це не треба говорити.

Хай буде так, як я собі велю.

Свій будень серця будемо творити.

Я Вас люблю, о як я Вас люблю!

Але про це не треба говорити.

(Кохання до іншої особи під забороною, і якась вагома причина не дозволяє зізнатися ліричній героїні в любові; щось розділяє цих двох людей).

Вчитель:

- Який мотив поєднує виконані два романси?

- Для чого у цьому вірші служить рефрен, яким є останній рядок кожної строфи.

(Рефрен – слова чи фрази, що повторюються через певні проміжки тексту).

- Як ви вважаєте, справжнє почуття сором’язливе і потаємне чи відверте і амбітне, самовпевнене? Чому?

- Чому про любов не треба говорити?

(Найчистіше, найніжніше не терпить чужої цікавості та навіть зайвого слова).

(Знайдіть відповідь на це питання в одній з поезій „Я не покличу щастя не моє”).

- Як поетеса означила кохання, про яке йдеться у вірші? (Невтоленна спрага).

у романсах? (Несказана – несказанна).

- Який колір найбільше відповідає настрою віршів (об’єднаний): (Рожевий/фіолетовий).

- Музичний темп? (Moderato– помірно).

„Камінець-пелюстка” – невтоленна спрага – несказана.

*     *     *

Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання.

Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік –

ця тривога, ця ніжність, незатьмарений рай без вигнання,

заворожене щастя, – чи буває таке навік?

Що з осяянь своїх ми щодня непомітно втрачаєм?

Як сахається розум! Втомилась душа від шулік.

Заклинаю тебе, будь навіки мені незвичайним!

Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік.

Зіставлення віршів „Це не чудо, це чад...” і „Не знаю, чи побачу Вас, чи ні...”

Прочитавши ці поезії, я відчула, як поетеса знаходить „своє” слово для передачі певного душевного стану, як у поетичному контексті це слово мобілізує всі свої можливості, щоб розкрити основний образ – переживання.

У першій поезії виняткова сила почуттів вимагає й відповідних слів: „чудо”, „чад”, „чорна магія ночі”, незатьмарений рай”... Навіть у повсякденному мовленні ці слова означають явища рідкісні, небуденні, інколи надприродні. А зібрані в одному вірші, набувають особливої експресивності. Слова високої напруги наче наздоганяють одне одного, щоб відчутніше, в найточніший спосіб передати магічну силу, „заворожене щастя” кохання:

Це не чудо, це чад, мені страшно такого кохання.

Чорна магія ночі, скажи мені голосом рік –

Ця тривога, ця ніжність, ...

                 незатьмарений рай без вигнання,

Заворожене щастя, - чи буває таке навік?

Якщо в цьому вірші сама рідкісність такого почуття викликає сумнів („чи буває таке навік?”), то в другому – кохання не таке палке, зате вивірене і навік. Світле, безкорисливе, воно не потребує яскравих метафор, піднесених епітетів. Слова прості, але в контексті вірша вони насичуються чарами високої поезії. Щоб у цьому переконатися, звернемо увагу хоча б на одне слово – Ви з великої літери. Воно може бути й нейтрально-ввічливим, і холодно-відчуженим, і в’їдливо-іронічним. У Ліни Костенко воно трепетно-шанобливе, а людина, названа цим займенником, підноситься майже на рівень ідеалу, жаданого і недосяжного. Тремтливе Ви зберігає духовний зв’язок з коханим і водночас визначає відстань, яку не подолати, бо вона не вимірюється кілометрами, а створюється морально-етичною максимою. Ритміка підтримана алітераціями.

Вчитель:Послухайте музичний фрагмент, який виконає на фортепіано Йосик Ярина і скажіть, яке почуття у вас вона викликає?

Художнє читання вірша „Такий чужий і раптом неминучий”.

1. Чи погоджуєтесь ви, що це вірш про грозу?

2. Знайдіть рядок у тексті вірша, який відтворює грозову стихію природи і людського почуття („Сліпучий спалах чистої жаги – любов-блискавка).

3. Чому з цим явищем пов’язане почуття кохання? Яким означенням його можна охарактеризувати? („Стихійне, грозове, шалене”). Яке підтвердження можна знайти в тексті?

4. Чому висновок: „такий чужий – і раптом неминучий?” (Так як неминуча гроза, адже стихії нічим не стримаєш).

5. Який музичний темп характерний для цього вірша? (Rapido – бурхливо, стрімко).

6. Колір цього вірша? (Фіолетово-бурячковий, з блискавкою).

На дошці викладається наступна пелюстка. „Любов – стихія, шаленство”.

Учениця читає „І як тепер тебе забути?”

І як тепер тебе забути?

Душа до краю добрела.

Такої дивної отрути

я ще ніколи не пила.

Такої чистої печалі,

такої спраглої жаги,

такого зойку у мовчанні,

такого сяйва навкруги.

Такої зоряної тиші,

такого безміру в тобі!..

Це, може, навіть і не вірші,

а квіти, кинуті тобі.

Вчитель:

- Яку роль відіграє риторичне запитання на початку вірша?

- Що саме підсилює анафора? (Єдинопочаток – Анафора – повторення тих самих звуків, слів, конструкцій на початку віршових рядків, частин фрази, речень...)

- Чи можна два останні рядки вважати найбільшим списком емоцій ліричної героїні?

- Як вона називає свої почуття?

- Визначте самостійно колір, музичний темп вірша.

(Lento– повільно. Пелюстка „Любов – печаль, ніжність”).

Вчитель:

А зараз перед нами розгорнеться психологічна драма, що показана на мініатюрній, як для драми, текстовій площі в 12 рядків.

*     *     *

Спини мене, отямся і отям

така любов буває раз в ніколи

вона ж промчить над зламаним життям

за нею ж будуть бігти видноколи

вона ж порве наш спокій до струни

вона ж слова поспалює вустами

спини мене спини і схамени

ще поки можу думати востаннє

ще поки можу але вже не можу

настала черга й на мою зорю

чи біля тебе душу відморожу

чи біля тебе полум’ям згорю

Вчитель:

- Подумайте, чи не нагадує вам ця поезія Ліни Костенко вірш іншого автора (В.Сосюра „Так ніхто не кохав”). Хто з авторів, на вашу думку, сильніше емоційно передає почуття закоханого серця?

-         Зверніть увагу, що в цьому вірші немає жодного розділового знака. Чому?

Вірш – схвильований, спонтанно виниклий монолог, невпинний потік слів ліричної героїні, що перебуває у стані високої психологічної напруги).

Тому її мова немовби неорганізована. Героїні не до розділових знаків, бо у неї одне прагнення – висловитись. За формою висловлення вона немовби не стежить. Але помилиться той, хто сприйме його як неорганізований потік слів. Навпаки, монолог – цілісний, тут є прекрасно продуманий внутрішній сюжет.

У словах „спини мене, отямся і отям” – міститься ключовий для всього твору смисл. Лірична героїня і Він закохалися один в одного. Вона боїться кохання, боїться власної пристрасті. Відчуває його невгамовну силу. Тому і благає зупинитись. Він, як і належить мужчині, сильніший за неї. Тому вона ще має надію на його спроможність зберегти холодну голову у цьому обвалі пристрасного почуття.

- Чому вона боїться любові?

Повної відповіді на це питання в тексті не знаходимо. Та знаємо головне – ця небажана любов загрожує „зламаним життям”, довгонепроминущими наслідками („за нею будуть бігти видноколи”), втратою спокою... А ще її мучить інтуїтивне передчуття якоїсь (психологічної?) несумісності з ним („чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум’ям згорю”).

Лірична героїня тримається, але вона – жінка. Вона – слабка. Від нього нема допомоги. І вона ламається, здається на волю долі. Момент зламу „ще поки можу але вже не можу”.

- Який колір може відобразити висловлені у поезії почуття?

(Вишневий, червоний).

- Який характерний музичний темп?

(Appasionato– пристрасно).

Вчитель:

Тексти окремих поезій Ліни Костенко можна розгорнути в цілісні історії. А є ряд віршів, які сугерують (навіюють) певний настроєвий смисл, який легко входить у свідомість читача і починає звучати прекрасною мелодією.

Учениця читає поезію „Я хочу знати”.

Я хочу знати, любиш ти мене,

чи це вже сон, який уже не сниться?

Моєї долі пекло потайне,

моя сама від себе таємниця!

Чи ти за мене душу віддаси,

чи розміняєш суєтно і дрібно?

Краса – і тільки трішечки краси,

душі нічого більше не потрібно.

Чи може в цім калейдоскопі літ,

де все нещадно звичне і щоденне,

ти просто мені дивишся услід

і трохи любиш сни свої про мене.

Звучить пісня на слова Ліни Костенко „Двори стоять у хуртовині айстр”.

Двори стоять у хуртовині айстр.

Яка рожева й синя хуртовина!

Але чому я думаю про Вас?

Я Вас давно забути вже повинна.

Це так природно – відстані і час.

Я вже забула. Не моя провина –

то музика нагадує про Вас,

то раптом ця осіння хуртовина.

Вас давно забути вже повинна.

Це так природно – музика і час,

і Ваша скрізь присутність невловима.

Двори стоять у хуртовині айстр.

Яка сумна й красива хуртовина.

Вчитель:

- Яке слово домінує у цих двох творах? (Краса).

- На перший погляд здається, що у романсі не сказано жодного слова про любов. Чи це так? (Можливо, тут кожне слово промовляє про любов. У поетеси нема слів, які б про це сказали прямо. Та „настрій” природи абсолютно відповідний почуттям героїні.

- Колір і темп вірша?

(Moderato – помірно, рожево-фіолетовий, білий – хуртовина айстр).

Викладається пелюстка „Любов-краса”.

Вчитель:

А ось ще одна історія кохання, кульмінаційні моменти якої вже переходять у щемкий ліричний спогад.

Учениця:

Це дуже цілісна історія почуттів та емоційних станів. В ній є початок, розвиток і завершення.

- Яка строфа, які слова вносять у тему „любов-прощання”, нетрадиційний мотив? Так, що поетична розповідь про згасання почуттів раптом перетворюється у світлий гімн любові?

- Визначте колір і темп вірша. (Lento).

Учениця читає вірш „Як холодно! Акація цвіте”.

- Як ви розумієте фразу:

„Єдина мить під небом на землі

Отак побути наодинці з Вами”.

- Про холод у природі чи про холод від можливості щастя бути разом з коханим йдеться в останній строфі?

- Визначте колір і темп вірша.

ІІІ. Підсумки . Рефлексія. Аргументоване оцінювання.

Ліна Костенко довела, що любов перемагає у будь-якому двобої – така її сила, перед нею складають зброю всі.

А тепер погляньмо на мозаїку кохання. Ця троянда різнобарвна, як і світ, що оточує нас. Кожна її пелюстка пахне по-іншому: грозою, м’ятою, соснами, айстрами, небом, сонцем, літніми ранками. Любов у віршах поетеси така різна: це ніжність і пристрасть, це стихія і хміль, це невтоленна спрага і тихе сяйво, це еміграція і велична переможниця. Яке суцвіття відтінків!

А в перекладі на звуки музики – це ціла симфонія, бо яка різнохарактерна музика звучала сьогодні для відображення настрою кожного поетичного одкровення: драматична і ніжна, пристрасна і спокійна, граціозна і тривожна, стримана і урочиста.

Безперечно, небуденним талантом володіє наша сучасниця. Велична симфонія кохання, розкішна різнобарвна троянда, граціозна ода любові – все це інтимна лірика Ліни Костенко. Сподіваюся, нікого не залишила байдужим поезія цієї геніальної жінки, і ви ще не раз будете відкривати для себе світ її любові. Гадаю, не востаннє торкаються рядки любовної лірики струн ваших сердець, ще не раз зазвучать вони в унісон: ваші почуття і її поезія, бо у вас попереду – життя, кожного чекає це солодке випробування, ім’я якому – любов.

«Точка зору»

- Що на уроці особливо сподобалося, зачепило струни серця?

ІV. Домашнє завдання.

Написати міні-твір (на вибір): «Як пощастило дівчинці в шістнадцять…», «Жінки втомились бути не прекрасними…»

Тема. Особливості інтонації безсполучникового речення. Синонімічність сполучникових і безсполучникових складних речень і простих речень.

Мета: поглибити в учнів знання про безсполучникове складне речення, смислові відношення між його частинами; ознайомити з основними видами інтонації безсполучникових складних речень; удосконалити вміння правильно інтонувати ці синтаксичні конструкції, доцільно вживати потрібні розділові знаки між частинами безсполучникових складних речень; допомогти навчитися вживати синонімічні синтаксичні конструкції: складні речення зі сполучниками, без сполучників, прості речення; трансформувати прості речення і складні сполучникові в безсполучникові складні речення; розвивати логічне мислення, вміння робити висновки, узагальнення на основі аналізу мовних взірців; виховувати потребу у вивченні рідної мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Засоби навчання: підручник; таблиця, роздавальний матеріал (зміст - у конспекті уроку).

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Визначення очікуваних результатів уроку (спільно з учнями)

Я  поглиблю…     Я  навчусь…   Я  зможу…

ІV. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу з теми у процесі практичної роботи.

  • Творче спостереження з елементами аналізу.

Виразно прочитати висловлювання. Звернути увагу на інтонацію безсполучникових складних речень. Довести або спростувати твердження щодо багатства інтонаційних відтінків тексту.

КВІТУЧИЙ КУТОЧОК ПОДІЛЛЯ

Темною громадою прийняв нас ліс, очам стало легше після золотого сяйва пшеничного поля. Переспіви жайворонків залишилися позаду, звідусіль почулося лісове різноголосся: у верховітті бормоче про щось своє старий ворон, у квітках терену виспівує соловейко, далеко розноситься перестук дятла. Рясна вранішня роса розсипами діамантів переливається в павутинні сонячних променів — день буде погожий. Вікові дуби широко розкинулись як могутні велетні; білими маячками розсипались по лісі берези; у медовому цвітінні розлогої липи чується бджолиний гул.

Скельця неба виблискують під ногами на лісовій дорозі — позавчорашній дощ напоїв землю і залишився спогадом в колії від возу лісника та глибоких круглих відбитках копит. П’янке повітря наповнює легені, хочеться впасти на густий килим трави, закрити очі і розчинитись у розлитому навкруги щасті, стати краплиною роси, листочком барвінку, забути про світ за краєм узлісся. Усе навкруги дихає спокоєм — час ніби зупинився в цьому квітучому куточку Поділля (За Є. Гуцалом).

Довести, що основним засобом зв’язку в безсполучниковому складному реченні є інтонація, яка не тільки об’єднує частини складного речення, а й виражає різні смислові відношення.

  • Колективне опрацювання теоретичного матеріалу (робота з таблицею).

Таблиця. Інтонація в безсполучниковому складному реченні

Вид інтонації Особливості інтонації Приклади
Інтонація переліку

Незначна пауза між частинами, які вимовляються з посиленням голосу і невеликим спадом перед паузою. Виражає логічну однорідність (одночасність, послідовність) і використовується здебільшого в безсполучникових реченнях, співвідносних із складносурядними.

Інтонація переліку відповідає знакові кома або крапка з комою (пауза при цьому знакові триваліша, ніж при комі).

Тихо пливе блакитними річками льон, ячмінь хилиться і тче з тонких вусів зелений серпанок

(М.Коцюбинський).

Інтонація зіставлення

Виразна пауза між частинами, перша з яких вимовляється підвищеним тоном, а друга — зниженим. Однаковий логічний наголос робиться на зіставлюваних словах.

Інтонація зіставлення відповідає знакові тире.

На небі сонце — серед нив я (М.Коцюбинський).
Інтонація зумовленості

Виражає допустові, умовні, наслідкові, часові відношення тощо. Вона близька до інтонації зіставлення, але наголос у реченнях не такий симетричний.

Інтонація зумовленості відповідає знакові тире.

3. Поруйнуєш гніздо лелек — зазнаєш страшного лиха (Усна народна творчість)
Пояснювальна інтонація Виражає причинові, з’ясувальні, пояснювальні відношення. Вона характеризується зниженням голосу й виразною паузою перед тією частиною, що пояснюється. Друга частина вимовляється швидким темпом. Пояснювальна інтонація відповідає знакові двокрапка.  І досі сниться: під горою між вербами та над водою біленька хаточка. (Т. Шевченко)
  • Інтонаційний практикум з елементами класифікації

Прочитати речення вголос, правильно інтонуючи їх. Згрупувати речення за видами інтонації. Умовними позначеннями зобразити інтонацію кожного безсполучникового складного речення.

Коментар учителя. Нагадуємо, що  позначає підвищення голосу; позначає зниження голосу; / позначає середню паузу в середині речення; // позначає тривалу паузу в середині або в кінці речення.

1. Два голуби гудуть, голубка туркоче (Нар. творчість).

2. Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко).

3. Я пам’ятаю:на Дніпрі од берегів так пахли трави (В.Сосюра)

4. Сонце зайшло, степові озера стали на якийсь час темно-червоними (О. Гончар).

5. А, бувало, прокинешся вранці – надворі вже біло, сніжок сіється і сіється(Є.Гуцало).

6. Тихо в лісі: ніщо не шеберхне (М.Коцюбинський).

7. Вітер війнув — листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло (П. Тичина).

8. Не русалонька блукає — то дівчина ходить (Т. Шевченко).

9. Зійде сонце — утру сльози (Т. Шевченко).

Сформулювати власну гіпотезу щодо стилістичної функції безсполучникових складних речень.

Коментар учителя. Безсполучникові складні речення вживаються в усіх стилях мовлення, але майже не характерні для наукового, якому властива чітка логічність, підкреслена сполучниками сурядності й підрядності. Вони широко вживаються у стилі художньої літератури, публіцистичному стилі та розмовній мові, де важливу роль відіграє інтонація — один з основних засобів оформлення їх.

  • Пояснювальний диктант.

Записати речення, обґрунтувати вживання розділових знаків. Прочитати речення виразно, пояснити інтонацію.

Застигли повні махрові жоржини, тут же духмяно пахнуть чорнобривці (А. Шиян). Самотній вовк полює скрадливо: він вистежує здобич в основному завдяки нюхові. (В. Сабунаєв). Грім гримить — хліб буде родить (Нар. творчість.)Бджоли раді цвіту — люди літу (Нар. творчість).

  • Творче моделювання.

Скласти і записати речення відповідно до поданих схем, пояснити інтонацію.

[ ] — [ ].           [ ], [ ]: [ ].               [ ], [ ], [ ].                         [ ]: [ ].

  • « Мозковий штурм».

— Чим відрізняються безсполучникові складні речення від сполучникових?

— Назвіть смислові зв’язки між простими реченнями, що входять до складу  складного безсполучникового.

— Пригадайте смислові зв’язки у складносурядних і складнопідрядних реченнях. Назвіть спільні ознаки.

V. Виконання системи практичних завдань творчого характеру

  • Робота біля дошки. Дослідження-трансформація. Індивідуальні картки учням.

Трансформувати за зразком прості речення у складні (складносурядні, складнопідрядні, безсполучникові). Визначити смислові відношення між частинами складних речень.

Зразок:

Просте речення: Після дощу яскраво зазеленіла трава на луках.

Складносурядне речення : Пройшов дощ, і яскраво зазеленіла трава на луках.

Складнопідрядне речення: Після тог, як пройшов дощ, яскраво зазеленіла

 трава на луках

Безсполучникове складне речення: Пройшов дощ – яскраво зазеленіла трава на луках. Яскраво зазеленіла трава на луках:пройшов дощ.

  1. Незважаючи на легенький вітерець, спека не вгамовувалась.
  2. Зайшло сонце. Надворі почало темніти.
  3. Ми поспішали додому. Здіймалася віхола.

— Чи змінюється зміст конструкцій у зв’язку з перебудовою їх?

— У яких  реченнях смислові відношення виражено яскравіше?

  • Робота в парах.

Виконання завдань пошуково-аналітичного характеру за планом.

Трансформувати подані складні речення в безсполучникові.

Записати, розставляючи потрібні розділові знаки.

Визначити смислові відношення.

Пояснити вживання розділових знаків у безсполучникових складних реченнях. Накреслити схеми.

Зробити висновок, починаючи словами «Синонімічними є безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями… і  … речення …»

Завдання №1

  1. Луки були пишні, і ниви багаті, і сади густі (Ю. Смолич).
    1. Вилискують брили, оброслі зеленим бархатом водяних мохів, і розпускається лілейно-білим шумовинням потік, виграючи на сонці (О. Гончар).
    2. На широкій долині розлився довгий став, а кругом нього біліє смуга з вишневих та черешневих садків (І. Нечуй-Левицький).
    3. Степ мов палав під тим світлом, а зв’ялена трава хилилася додолу (Панас Мирний).
    4. 5.На зеленій траві білі чайки сидять, наче білі свічі горятьна тарелях латать (Д.Павличко).

Висновок.  Синонімічними є

— безсполучникові складні речення зі значенням переліку дій, подій, явищ, що відбуваються одночасно або послідовно, і складносурядні речення з повторюваними чи неповторюваними сполучниками і (й), та (у значенні і);

— безсполучникові складні речення зі значенням протиставлення, зіставлення, порівняння та складносурядні речення з протиставними сполучниками але, проте, зате, однак.

  Завдання №2

  1. Знаю, що весна буде рання(М. Стельмах)..
    1. Чудно було дивитись, як жайворонок, тріпочучи крильцями, підібгавши кострубаті ніжки, завмер у просторі (Є. Гуцало)
    2. Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя (М. Стельмах).

4.Українці пишаються своєю рідною землею, бо вони споконвіку люблять і шанують батьківський край (Г. Тарасенко).

     5. А в цей час наді мною твориться велике диво, наче хтось невидимим смичком повів по синьому піднебессі (М. Стельмах).

Висновок.   Синонімічними є

— безсполучникові складні речення, яким характерні смислові відношення причини, пояснення чи доповнення і складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними, означальними, причини.

 Завдання №3

  1. Коли приїхали до лісу, зійшло сонце (Г. Тютюнник).
  2. Якщо зрубав дерево, посади два. (Нар. творчість).
  3. Обізвався грибом, так що лізь у кіш (Нар. творчість).
  4. Найменший шелест або стук – і моє серце падає і завмирає (М. Коцюбинський).
  5. Побачу цю ніжну, тремтливу вербу-красуню – і наринають світлі спогади дитинства (В.Скуратівський).

Висновок.         Синонімічними є

— безсполучникові складні речення з часовими, умовними, наслідковими відношеннями та складнопідрядні речення з підрядними часу, умови, наслідку або складносурядні речення з єднальними сполучниками.  

  1. Презентація результатів роботи.
  • Пунктуаційний практикум 

Записати текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Пояснити інтонацію.

Чи знаєте ви як шелестять улітку осокори? Стоять вони мов підняті догори кобзи підставлені вітрові-музиканту. Він пробіжить по їхніх чутливих струнах затріпочуть ніжним перебором листочки забринить на вітрі пружне пагіння. Рвоне акордами струни-гілля гуде верховіттям розвихрена душа осокора. Навіть у найтихішу погоду вони шумлять від найменшого повіву вітру. Ніби просять налети пробіжи по наших струнах-листочках заграй хвалу зеленому літу… Та ось пісня ледь-ледь снується з висоти вітер поступово стишився припав до чутливого дерева ніби заплутався в листатих кронах… (За І.Цюпою).

VІ. Підсумок заняття. Рефлексія результатів. Оцінювання учнів

Чи цікавим був для вас урок? На початку уроку ми визначили  завдання й мету нашої роботи. Чи досягли ми цієї мети?

Я  знаю!            Я вмію!            Я можу!

VІІ. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.

Скласти етюд, у якому дощ був би не страшною стихією, а приємним явищем спекотного літа.

Тема: PM № 2. Вимоги до мовлення. Мовленнєва ситуація. Особливості орієнтування в ситуації спілкування в Інтернет просторі, зокрема в соціальних мережах. Уникнення небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам

Мета:узагальнити й систематизувати знання учнів про вимоги до мовлення, мовні норми, удосконалювати вміння й навички помічати й виправляти мовні й мовленнєві помилки, правильно і комунікативно доцільно використовувати мовні засоби; поглибити знання про мовленнєву ситуацію як організаційний чинник мовленнєвої діяльності, аналізувати мовленнєву ситуацію, визначаючи адресата й адресанта мовлення, мотив і мету,формувати вміння будувати спілкування залежно від ситуації; виховувати тактовність, ввічливість, повагу до співрозмовників; з’ясувати особливості ситуації спілкування в Інтернет просторі, зокрема в соціальних мережах; окреслити шляхи уникнення небажаного й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам; спонукати до роздумів про необхідність мовної самоосвіти та безперервного самовдосконалення; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, мислення, культуру усного й писемного мовлення.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, роздавальний матеріал.

Перебіг уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.

  1. Перевірка домашнього завдання.
  2. Бліцопитування.
  • Що таке мова?
  • Які функції мови ви знаєте? (Пізнавальна, комунікативна, мислеоформлююча, номінативна, виражальна, об’єднуюча, емо­ційна, естетична).
  • Що таке мовлення?
  • У чому полягає відмінність між мовою та мовленням? Чи можна оволодіти мовленням, не опанувавши мови?
  1. Робота з текстом. Виберіть з довідки і вставте замість крапок пропущені слова чи цифри. Поясніть значення ключових слів-термінів.

     Розрізняється спілкування вербальне – …, контактне – …, безпосереднє – …, усне – …, міжособистісне – …, монологічне – …, приватне – …, інформативне – …, нормативне – …, етикетне – … та ін.

Традиційно мовленнєву діяльність поділяють на активну й пасивну. Залежно від матеріальної форми реалізації активна мовленнєва діяльність своєю чергою поділяється на … і …, а пасивна – на … й … . Сучасна цивілізована людина, за статистикою, на писання й читання витрачає …%, на слухання й говоріння – …% спілкувального часу (Я. Радевич-Винницький).

Для довідки: офіційне, масове, невербальне, неетикетне, опосередковане, ненормативне, дискантне, діалогічне, полілогічне, неінформативне, писемне, слухання, говоріння, читання, писання, 30, 70.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

ІV. Операційно-пізнавальний етап.

Слово вчителя.

Мовлення людини – її візитна картка. Якщо людина володіє культурою мовлення, то про неї кажуть, що це людина розвинутого інтелекту і високої загальної культури.

Методична ремарка (інформацію можна спроектувати на екран, або роздрукувати для кожного учня, або її озвучить для всього класу вчитель).
Основні вимоги до мовлення:

1) змістовність (потрібно продумувати текст і основну думку висловлювання; розкривати їх повно; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого);

2)правильність і чистота (дотримуватися норм літературної мови);
3) точність (добирати слова, які найточніше передають зміст висловлювання);
4) логічність і послідовність;

5) багатство (використовувати різноманітні мовні засоби, уникати невиправданих повторів, однотипних конструкцій речень);
6) доречність (ураховувати, кому адресовано висловлювання, як воно буде сприйняте за певних обставин);

7) виразність і образність (бути оригінальним у висловлюванні і вміти впливати на співрозмовника).


Слово вчителя.

     Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримування загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови. Нормативнiсть – це дотримання правил усного i писемного мовлення. Володіння нормами будь-якої мови – це свідчення рівня освіченості, культури.

Колективна робота. Доповніть таблицю, самостійно дібравши 2-3 приклади

№з/п Назва норм Що регулюють норми Приклади
1. Орфоепічні Правильну вимову звуків і звукосполучень  
2. Акцентуаційні Правильний наголос у словах і словоформах  
3. Лексичні Уживання слів у властивому для них значенні, правильну лексичну сполучуваність  
4.

Граматичні:               а) морфологічні

б) синтаксичні

Правильне творення і вживання слів та їх форм  
Правильну побудову словосполучень і речень  
5. Стилістичні Уживання мовних засобів залежно від змісту, мети й умов висловлювання (відповідно до стилю мовлення)  
6.

Правописні:               а) орфографічні

б) пунктуаційні

Правильне написання слів

 
Правильне розставлення розділових знаків  

Робота у групах.

Група 1. Установіть відповідність

 

Назва норм

1. Акцентуаційні

2. Лексичні

3. Стилістичні

4. Орфоепічні

Допущені помилки

А.Ефективна поведінка

Б. [загатка],[їжак],

В. Кілометр, дрова.

Г. Директорка школи привітала гостей.

 

Група 2.Установіть відповідність

 

Назва норм

1. Граматичні (морфологічні)

2. Граматичні (синтаксичні)

3. Правописні (орфографічні)

4. Правописні ( пунктуаційні)

Допущені помилки

А. Загула флейта, мов осіння не погода під стріхою.

Б. Довелося йти за хлібом.

В. Саме головне у навчанні – наполегливість.

Г. Шумить і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка.

 

Група 3.Відредагуйте кальковані конструкції.

Ваше кінцеве рішення, я до вас по справі, вірна відповідь, говорить на українській мові, виключіть світло, по суботах, зібрались усі бажаючі, мішаємо вчитися, поступати в університет, працювати круглодобово.

Слово вчителя.

Мова наша багата, їй властива розвинена синонiмiка та варiантнiсть на фонетичному, лексичному i граматичному рівнях. Наше завдання – розвинути в собі здатність оптимального вибору мовних засобів відповідно до предмета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації. Поняття «мовленнєва ситуація» є базовим поняттям лінгвопрагматики – науки, що вивчає, як людина поводиться в процесі мовного спілкування і як використовує мову для впливу на адресата. Від чого залежать особливості мовної поведінки людини? Як виявилося, від багатьох причин та факторів. Сукупність цих чинників і називається мовленнєвою ситуацією.

Методична ремарка. Складові мовленнєвої ситуації:

- наявність адресанта (той, хто говорить, пише) і адресата (той, хто слухає, читає);
- мотив – те, що спонукає до мовлення (потреби у висловлюванні, бажання запитати, сказати, виразити ставлення до якихось подій, фактів, явищ);
- мета – те, чого мовець прагне досягти своїм висловлюванням;

- місце спілкування.

Ситуації мовлення реалізовуються у різних сферах: соціально-побутовій; громадсько-політичній; соціально-культурній та професійно-трудовій.

Завдання «Моделюю ситуацію»

Колективна робота. Уявіть, що ви переїхали до нового будинку і написали листа своєму другові, поділившись враженнями про нове житло, про переїзд загалом. Поміркуйте, хто є адресантом і адресатом мовлення? Визначте мотив, мету і зміст висловлювання.

Робота в групах.

Група 1. Уявіть, що ви перебуваєте в незнайомому місті й шукаєте потрібну вулицю. З якими словами Ви звернетеся до перехожого, який поспішає? Що скажете на прощання?

Група 2. Ви не згодні з висловленою думкою співбесідника. Як ви про це скажете йому? Запропонуйте кілька варіантів.

Група 3. Ви хочете попросити вибачення в товариша, якого вчора безпідставно образили. З якими словами звернетеся до нього? Запропонуйте кілька варіантів.

Група 1. Сформулюйте правила мовленнєвого етикету, які стосуються розмови по телефону.

Група 2. Запишіть найуживаніші формули висловлення прохання і вдячності.

Група 3.Перелічіть та охарактеризуйте (усно) основні невербальні (несловесні) засоби спілкування (Прогнозована відповідь: посмішка, погляд, порухи голови, брів, рухи рук, положення ніг, поза, хода, покашлювання, інтонація тощо).     За допомогою невербальних засобів передайте різні почуття, зокрема радість, погорду, презирство, захоплення, подив, розчарування, гнів.

Колективна робота. Розгляньте схеми. Що вони ілюструють? Назвіть інші сфери вашого спілкування з навколишнім світом.

Я <—> МОЯ СІМ’Я (мати, батько, сестра чи брат)

Я <—> ШКОЛА (однокласники, учителі)

Я <—> ТЕЛЕБАЧЕННЯ, РАДІО

Я <—> КОМП’ЮТЕР

Слово вчителя.

Наприкінці XX ст. завдяки розвитку комп’ютерних технологій з’явилося так зване віртуальне спілкування – спілкування з віртуальним співрозмовником у віртуальному просторі за допомогою електронних засобів. Спілкування в Інтернеті набуває великого значення і поступово стає одним з основних видів комунікації людей у світі.

Бесіда.

- Які є форми спілкування в Інтернеті? (Телеконференція, чат, веб-пейджери, форум, соціальні мережі, електронна пошта…)

- Які найбільш популярні соцмережі у світі? в Україні?

- Хто така «віртуальна особистість»? («Віртуальна особистість», в найпростішому її визначені, це особистість, яка «проживає» у «кіберпросторі»).

- У чому позитив спілкування в Інтернеті?

- У чому полягають недоліки віртуальної комунікації?

- Інтернет-залежність? Симптоми? Хто винен? (У розвитку інтернет- залежності і зниженні мовленнєвого рівня людини винна не Всесвітня мережа, а сама людина й особисті риси її характеру).

- Особливості стилю Інтернет спілкування?

(Інтернет-стиль – нове мовне явище: він поєднує окремі риси розмовного, художнього, публіцистичного, офіційно-ділового і наукового стилів. Крім того, в мережі стирається різниця між усним і писемним мовленням. Як відомо, одиницею усного мовлення є діалог. Одиницею писемного мовлення є текст, який має бути уніфікованим, стандартизованим і нейтральним. А на екрані монітора змішується усне і писемне мовлення, стирається межа між діалогом і монологом, а також є емоційна забарвленість. Змінити ситуацію неможливо через різний мовний рівень відвідувачів Інтернету. Але жодному стилю такі тексти не відповідають).

Учнівські міні-повідомлення, презентації (заздалегідь підготовлені).

«Лексика кіберпростору».

«Небезпека в Інтернеті (фітинг, клікфорд, кібербулінг, спам, тролінг)».

«Корисні правила-поради для профілактики і подолання кібербулінгу».

«Правила мережевого етикету».

«Чи знаєте ви, що…? (Цікава статистика про спілкування в Інтернет просторі?)»

«Про Інтернет з гумором (тематичні жарти)»

V. Контрольно-рефлексивний етап.

Учні аналізують свої досягнення у процесі роботи, з’ясовують практичне значення опрацьованого матеріалу для власного життєвого досвіду.
Учитель характеризує проведену навчально-пошукову діяльність учнів, окреслює перспективи подальшої їхньої роботи щодо вивченої теми.


Завдання «Народ скаже, як зав’яже»

Розкрийте значення поданих прислів’їв і приказок. Сформу­люйте за прислів’ями правила гарного мовлення.

1. Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо. 2. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. 3. Що маєш казати – наперед обміркуй.        4. Краще недоговорити, ніж пере­говорити. 5. Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути. 6. Умієш говорити – умій слухати. 7. Краще мовчати, ніж брехати.

Слово вчителя. Мистецтво спілкування, культура мовлення – це загальноприйнятий мовний етикет: типові формули вітання, побажання, прощання, запрошення тощо. Неабияке значення має й тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Уважність, чемність і ввічливість — основні вимоги мовного етикету.

Прагніть до того, щоб спілкування з вами було приємним і корисним.


VІ. Домашнє завдання.

Скласти конспект, термінологічний словник або таблицю (на вибір) «Культура мовлення в Інтернеті».

Підготуватися до дискусії з теми «Чи потрібна культура мовлення у час Інтернету?»

Сторінка 5 із 6