Пор.

№

Вступ

Лексикологія   як   розділ лінгвістики. Предмет вивчення лексикології. Словникове багатство української мови.

Учень:

• знає предмет вивчення лексикології;
• розуміє специфіку слова як одиниці мови;
• пояснює зв'язок лексикології з іншими розділами науки про мову.

Слово як одиниця мови

Слово як одиниця мови. Слово і предмет. Слово й поняття. Лексичне значення слова. Слова однозначні та багатозначні. Багатозначність слова(полісемія). Типи перенесення значень: метафора, метонімія. Зв'язок між значеннями слова. Загальномовні й індивідуально-стилістичні метафори. Використання багатозначних слів у художніх творах.

Міжпредметні зв'язки

Художні засоби: метафора, метонімія, синекдоха (література).

Учень:

• знає особливості слова як одиниці мови;
• вміє пояснити лексичне значення слова;
• розрізняє лексичне та граматичне значення слова; витлумачує різні лексичні значення багатозначних слів; розрізняє пряме та переносне значення слова; витлумачує переносне значення слова в контексті;
• знає типи перенесення значень слова;
• розрізняє метафору й метонімію;
• оцінює вдале і невдале використання слів у переносному значенні у власному й чужому мовленні.

Типи слів за значенням

Омоніми. Джерела омонімії. Словники омонімів. Прості(або повні) омоніми. Міжмовні омоніми. Омоформи, омографи,     омофони.   Омонімія   та полісемія. Пароніми. Утворення паронімів.   Словник паронімів. Уживання паронімів та омонімів для створення   каламбурів, словесної гри. Синоніми. Синонімічний ряд Джерела синоніми. Словник си нонімів. Абсолютні (повні) та не повні синоніми. Вільні (лексичні загальновживані) та контексту альні синоніми. Стилістичне вико­ристання синонімів. Синонімія й полісемія. Евфемізми.

Антоніми. Основа антоніміч­ного протиставлення слів. Різно-кореневі й однокореневі антоніми Загальномовні та контекстуальні антоніми. Словник антонімів. Сти­лістичне використання антонімів Оксюморон.

Відомості з орфографії. Пра­вопис слів іншомовного похо­дження.

Відомості з пунктуації. Роз­ділові знаки при однорідних чле­нах речення.

Міжпредметні зв'язки. Слова із суфіксами зменшувально-пестли­вого значення та із значенням згру­білості в художніх творах (літерату­ра). Використання слів, близьких або протилежних за значенням, для точного опису предметів, явищ і подій (історія, ботаніка, географія).

Учень:

• розуміє джерела омонімії;
• розрізняє омоформи, омографи, омофони;
• відрізняє омонімію від полісемії;
• вміє визначати пароніми;
• розрізняє лексичні значення паронімів;
• уміє використовувати омоніми та пароніми для створення каламбурів;
• знає визначення синонімів;
• уміє утворювати синонімічні ряди;
• розрізняє повні й неповні вільні й контекстуальні сино­німи;
• відрізняє синонімію від полі семії;
• знає визначення антонімів; уміє утворювати антонімічн пари;
• доцільно використовува­ти антонімію, зокрема оксюмо-рон;
• розуміє роль і значення си­нонімів і антонімів у мовленні; оцінює вдале і невдале викори­стання синонімів та антонімів у власному й чужому мовленні;
• уміє користуватися словника­ми омонімів; паронімів, си­нонімів, антонімів;
• уміє записати речення (текст) що містить синоніми, антоніми омоніми, пароніми відповідно до правописних норм.

Склад лексики сучасної

української літературної мови

за її походженням

Власне українська лексика. Ле­ксичні засвоєння зі слов'янських і неслов'янських мов. Старослов'я­нізми, їхні стилістичні функції, 'нтернаціональна лексика в складі української літературної мови. Кальки. Особливості вживання за­позичених слів у науковій і ху­дожній літературі. Українська мо­ва як джерело лексичних запози­чень для інших мов.

Відомості з орфографії. Пра­вопис слів іншомовного похо­дження.

Відомості з граматики. Незімінні іменники іншомовного походження.

Учень:

• знає походження української лексики;
• розрізняє власне українську лексику, лексичні засвоєння з інших мов;
• вирізняє в реченнях (текстах) старослов'янізми, пояснює їх­ню стилістичну роль;
• уникає використання в мов­ленні кальок з інших мов; розуміє особливості вживання в мовленні запозичених слів;
• вміє користуватися тлумач­ним, етимологічним та іншими словниками;
• уміє записати речення (текс­ти), що містять іншомовні сло­ва, відповідно до літературних норм.

 Склад лексики сучасноїукраїнської літературної мови за активністю вживання

Поняття активного й пасивно­го словника. Застарілі слова: арха­їзми та історизми. Неологізми, способи їх творення. Загально-мовні й художньо-індивідуальні неологізми, їх використання в різних стилях. Стилістичне вико­ристання застарілих і нових слів.

Відомості з орфографії. Пра­вопис складних слів (сонцебарвний, струнобровий, червонорутяний, юшкоїд).

Міжпредметні зв'язки. За­старілі слова й неологізми в науко­вих текстах і художніх творах (історія, література).

Учень:

• знає причини змін у лексиці; визначає в реченнях (текстах) застарілі слова та неологізми;
• розрізняє історизми та архаїз­ми; загальномовні та авторські неологізми;
• розуміє роль і значення вико­ристання застарілих слів і нео­логізмів у текстах різних стилів;
• оцінює вдале і невдале викоритання застарілих слів і неоло­гізмів у власному й чужому мовленні;
• уміє користуватися тлумач­ним словником, словником за­старілих слів.

Склад лексики сучасної

української літературної мови

з погляду стилістичного вживання

Лексика міжстильова (стиліс­тично нейтральна, загальновжива­на) і співвідносна з певними стиля­ми. Розмовна і книжна лексика. Суспільно-політична лексика. На­укова лексика. Терміни. Виробни­чо-професійна лексика. Офіційно-ділова лексика. Канцеляризми Штампи. Загальновживана лекси­ка та лексика обмеженого вжитку   Діалектизми. Професійні слова Жаргонізми. Розширення меж ви­користання лексики, співвідносної з певними стилями. Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.

Відомості з граматики. Від­мінювання іменників (закінчення родового відмінка однини імен­ників, що означають терміни, на­зви фізичних і хімічних процесів (атома, радіуса, іменника, гідролізу, сюжету, аналізу).

Відомості з орфографії. Ужи­вання великої літери в іменниках, що означають власні імена, прізви­ща, імена літературних персонажів та власні імена, що стали загальни­ми назвами (меценат, донкіхот, кайдаші, дюймовочка).

Міжпредметні зв'язки. Термі­ни (історія, біологія, математика). Діалектизми та професійні слова в художніх творах (література).

Учень:

• розрізняє стилістично нейт­ральну та стилістично маркова ну, розмовну і книжну лексику;
• використовує в мовленні су­спільно-політичну, наукову, виробничо-професійну, офі­ційно-ділову лексику; уникає вживання мовних штампів в усному й писемному мовленні;
• знає визначення діалектизмів професійних слів, жаргонізмів;
• пояснює їх уживання у ви­словлюваннях різних стилів; розрізняє емоційно-нейтраль­ну та емоційно-забарвлену лек­сику;
• уміє користуватися словни­ком наукових термінів, діа­лектних слів, жаргонізмів;
• уміє записати речення (текс ти), що містять терміни, відповідно до орфографічних норм.

Учень:

уміє зробити лексикологічний розбір слова.

Пор.

№