Неділя, 16 жовтня 2022 22:35

Урок №5. Вивчаймо морфологічні норми української літературної мови

Морфологічні  норми регулюють правильне вживання морфем та граматичних форм.

Граматика – розділ мовознавства, який вивчає граматичну будову мови, її формальний аспект. Граматика представлена двома науковими дисциплінами – морфологією і синтаксисом.

Морфологія (гр. morphe – форма і logos – навчання) – розділ граматики, який вивчає частини мови.

ІМЕННИК

Іменник – частина мови, яка має значення предметності і виконує в реченні переважно функції підмета і додатка.

Рід іменників – граматична категорія, що полягає у протиставленні трьох класів слів: чоловічого, жіночого і середнього роду. Поділ іменників на роди визначає їх сполучуваність із тими чи іншими формами залежних слів (прикметників, займенників, числівників): світлий кабінет, моя заява, перше питання.

Рід невідмінюваних іменників визначається так:

  • 1) у невідмінюваних загальних назвах: до чоловічого роду належать іменники, які означають назви істот (конферансьє, рантьє, какаду), до середнього роду належать іменники на позначення неістот (метро, ембарго), до жіночого роду належать іменники, які називають тільки осіб жіночої статі (мадам);
  • 2) у невідмінюваних власних назвах рід визначається за видовою приналежністю: Міссурі – може бути чоловічого роду (у значенні штат – чол.р.) і жіночого (у значенні річка – ж.р.), Тбілісі – середній рід (тому що місто – с.р.).

Іменники спільного (подвійного) роду – назви істот, чоловічий чи жіночий рід яких залежить від статі і виражається формами означуваних слів: Дідро, соня, сирота.

До чоловічого роду належать іменники на позначення професії чи роду діяльності: інженер, менеджер, лікар.

Фемінітиви – іменникові апелятивні назви на позначення осіб жіночої статі за професією, родом занять, соціальним станом і статусом, територіальною належністю, особливими рисами й характеристиками, що корелюють з чоловічими назвами та забезпечують гендерну симетрію в мові: учень – учениця, поет – поетеса, князь – княгиня. Нині особливої уваги потребує процес нормалізації фемінітивів-новотворів, які з часом пройдуть апробацію й увійдуть у сучасний український дискурс: міністр – міністерка, професор – професорка.

Іменники, які вживаються тільки у множині (ножиці), роду не мають.

Число іменників – граматична категорія, яка вказує на кількість предметів, названих іменником, і виражається у протиставленні форм однини (один предмет) і множини (більше одного предмета): документ – документи. Основні засоби вираження цієї категорії – закінчення (показник – показники) і сполучуваність (складне питання – складні питання, твій євро – твої євро).

Категорія відмінка – граматична категорія, яка відображає відношення іменника до інших слів у словосполученні і реченні. У сучасній українській мові іменник має сім відмінкових форм: називного (початкова форма), родового, давального, знахідного, орудного, місцевого і кличного відмінка. Закінчення іменника в непрямих відмінках визначається належністю до тієї чи іншої відміни. У залежності від роду та закінчення в називному відмінку виділяється чотири відміни іменників української мови.

ВІДМІНЮВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ПРІЗВИЩ

Українські прізвища відмінюються у залежності від статі особи. Чоловічі прізвища відмінюються всі: на -о, на -а і на приголосний: Іваненко – немає Іваненка Олега, говорити з Іваненком Олегом; Стріха – немає Стріхи Андрія, лист Стрісі Андрію (-єві); Кравчук – нагадати Кравчуку (-ові) Сергію, працювати з Кравчуком Сергієм; Прилуцький – заява Прилуцького Олександра, знайомий з Прилуцьким Олександром.

Жіночі прізвища на -о і на приголосний не змінюються: немає Іваненко Світлани, говорити з Іваненко Світланою, нагадати Кравчук Ользі, працювати з Кравчук Ольгою; жіночі прізвища на -а відмінюються: немає Стріхи Олени, листуватися з Нетецькою Мариною.

Імена по батькові в українській мові творяться так: чоловічі – за допомогою суфікса -(й)ович, жіночі – за допомогою суфікса -(ї)івна: Олегович, Олегівна, Ігорович, Ігорівна, Миколайович, Миколаївна. Винятки: Ілліч, Іллівна, Лукич, Луківна, Савич, Савівна, Кузьмич, Кузьмівна, Григорович, Григорівна.

Назви осіб за місцем проживання творяться за допомогою суфіксів -анин  (-янин), -чанин, -ин, -ець, -ич, -ак(-як), -ит.
Якщо снова топоніма закінчується суфіксами: -иц(я), -ець, -ськ-/-цьк-, -ці, -ак,        -ч, -к, то назва жителя утворюється за допомогою суфікса -анин, -янин, -чанин: Вінниця — вінничанин.
Якщо основа топоніма закінчується суфіксом -івк- , то вживання в назвах жителів суфікса -ець: Ковалівка — ковалівець.

Якщо основа топоніма має компоненти -город/-град, -піль/-поль¸ то вживання в назвах жителів суфікса -ець:-ець: Миргород — миргородець.

ПРИКМЕТНИК

Прикметник – частина мови, що називає постійну ознаку (властивість) предмета, події чи іншої ознаки, вираженої іменником, і виконує в реченні функцію означення або іменної частини присудка.

Прикметник означає або 1) якісну ознаку предмета, без співвідношення з іншими предметами, подіями чи ознаками (якісні прикметники: яскравий, теплий, зелений); або 2) ознаку відносну, що передає властивість предмета через його відношення до іншого предмета, події, ознаки (відносні прикметники: зимовий, службовий, ранковий). Як різновид відносних часто розглядають присвійні прикметники, що називають ознаку предмета за його належністю, вони творяться за допомогою суфіксів -ів, -ов, -ев: Сергієнкова довідка, директорів телефон.

Ступені порівняння – специфічні форми якісних прикметників, що творяться для вираження міри ознаки. Важливо, що ця міра визначається у результаті зіставлення кількох предметів, явищ або дій.

Форми вищого ступеня творяться: 1) проста форма – додаванням суфіксів -ш- (-ч-), -іш до основи якісного прикметника: низький – нижчий, складний – складніший; 2) аналітична форма – додаванням прислівників більш, менш до прикметника з нейтральним якісним значенням: більш складний, менш важливий.

Уживання форм вищого ступеня у сталих словосполученнях призводить до втрати ними первинного значення вищої міри ознаки: старший інженер, старший викладач, старший лейтенант, нижчий тип тварин, вищий навчальний заклад.

Форми найвищого ступеня творяться: 1) проста форма – додаванням префікса най- (якнай-, щонай-) до якісного прикметника у формі вищого ступеня: дорожчий – найдорожчий, важливіший – якнайважливіший; 2) аналітична форма – додаванням прислівників найбільш, найменш до прикметника з нейтральним якісним значенням: найбільш ефективний, найменш активний.

 ВІДЧИСЛІВНИКОВІ СЛОВА

Як відомо, на початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири-: одноядерний; двоповерховий; триярусний; чотирикутник.

Проте колись був виняток, що перед голосними «а» і «о» потрібно було вживати форми двох-, трьох-, чотирьох-: двохопуклий, трьохактний, чотирьохатомний.

Тепер це ці винятки скасовано, тому пишемо: двоактний; двоелектродний; двоєдиний; двоокис; двоокисень; двооксид; двоопуклий; двоосьовий; двотижневий; двоярусний.

УЗГОДЖЕННЯ ЧИСЛІВНИКА З ІМЕННИКОМ

Числівник один (одна, одне/одно) набуває тих форм, які має поєднуваний з ним іменник (у роді, числі й відмінку): один стіл, одна парта, одне оповідання, одні канікули.

З числівниками два, три, чотири, обидва, обидві іменники поєднуються у формі називного відмінка множини (наголос у них часто такий же, як і в родовому відмінку однини): два роки, три гривні, чотири ноти, дві подруги, обидва учні, обидві команди. Однак із цього правила є винятки: родовий однини мають іменники: а) четвертої відміни (два імені, три племені); б) на кшталт “подолянин”, “киянин”, “селянин” (два громадянина, три киянина (виявляється, киян теж треба терти); в) іменник друг (чотири друга).

Числівники п’ять, шість, сім і т. д. (а також півтораста) вимагають від іменника родового відмінка множини: п’ять книжок, шість машин, сім місяців, тридцять вісім курсантів, п’ятсот вісімдесят дев’ять тисяч гривень, півтораста доларів.

Якщо до наведених числівників додається компонент на зразок “з половиною”, “з чвертю”, правило все одно діє: два з чвертю метри, три з половиною кілограми, чотири з чвертю кілометри, п’ять з половиною метрів, шістдесят з половиною відсотків, шість з чвертю діб.

При дробових числівниках іменник стоїть у родовому відмінку однини: одна п’ята кілометра, дванадцять і три сьомих кілограма, вісім і сім дев’ятих гектара, півтора року, півтора відра, півтори години, півтори сотні.

Якщо числівники мають форму непрямих відмінків, вони узгоджуються з іменниками як прикметники: двох студентів, двома студентами, чотирьом працівникам, чотирма працівниками, дев’яти (дев’ятьом) вишам; двадцяти семи танків; двадцятьма сімома танками.

Якщо числівник складений, форма іменника визначається останнім компонентом числівника: вісімдесят три офіцери, чотириста двадцять п’ять пенсіонерів.

Зі збірними числівниками іменники сполучаються у формі родового відмінка множини: троє дітей, п’ятеро парубків, семеро поросят.

УЖИВАННЯ ДІЄСЛІВ

Форма "Давайте" можлива тоді, коли утворюємо наказовий спосіб від дієслова "давати" : "Давайте решту вчасно!" А також у фразеологізмах: "Не давайте рукам волю", "Давайте про себе знати", "Давайте слово" тощо. Але це дієслово не є допоміжним для творення форми наказового способу іншого дієслова!!!

Неправильно: давайте зробимо, давайте поміркуємо, давайте допоможемо, давайте заспіваємо…

Правильно: зробімо, поміркуймо, допоможімо, заспіваймо…

У реченнях з безособовими дієсловами не згадують дійову особу

Неправильно: Кабінетом Міністрів прийнято рішення. Президентом підписано Закон. Мною (нами) проаналізовано літературу.

Правильно: Верховна Рада проголосувала за цей Закон. Кабінет Міністрів ухвалив рішення. Ми посадили картоплю. Я проаналізувала(-в) літературу.

ДІЄСЛІВНЕ КЕРУВАННЯ

НЕПРАВИЛЬНО - ПРАВИЛЬНО

  • анонсувати (про що) - анонсувати (що)
  • відцуратися (від кого) - відцуратися (кого)
  • вчити чому – вчити чого
  • глузувати над ким – глузувати з кого
  • дивуватися чому – дивуватися з чого
  • дякувати кого – дякувати кому
  • доповідати (кого) - доповідати (кому)
  • захворіти чим– захворіти на що
  • знущання над малим бізнесом – знущання з малого бізнесу
  • зраджувати кому – зраджувати кого
  • інформувати (кому) - інформувати (кого)
  • кепкувати над ким – кепкувати з кого
  • комунікувати (кого) - комунікувати (з ким)
  • нехтувати (кого / чого) - нехтувати (ким / чим)
  • не чути що – не чути чого
  • одружитися (на кому) - одружитися (з ким)
  • перетворитися в щось – перетворитися на щось
  • повідомляти (кого) - повідомляти (кому)
  • постачати кого чим – постачати кому що
  • прагнути (до чого) - прагнути (чого)
  • пробачити (кому) - пробачити (кого)
  • радіти чому – радіти з чого
  • сміятися над ким – сміятися з кого
  • телефонувати (до кого) - телефонувати (кому)
  • уподібнюватися (кому) - уподібнюватися (до кого)

УЖИВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

  • Українській мові не властиві дієприкметники минулого часу із суфіксом ~ш, натомість поширені форми із суфіксом -л: зниклий, полеглий, пожовклий і под.
  • Українські пасивні дієприкметники, на відміну від російських, не мають подвоєного -нн- наприклад: проаналізований, створений.
  • Суфікс -up в українських дієприкметниках із запозиченими коренями непродуктивний, пор.: проинформированный (рос.) - поінформований.
  • Зверніть увагу на правила узгодження дієприкметників із за­лежними словами: сповнений (чого) - наповнений (чим), оснований (на чому) - заснований (ким).
  • Сьогодні в мові помічаємо тенденцію до частого вживання па­сивних дієприкметників минулого часу на -ений порівняно з -уший, наприклад: переодягнений (не «переодягнутий»), розвинений (не «розвинутий») тощо.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ УКРАЇНСЬКІ ВІДПОВІДНИКИ ДО НАЙПОШИРЕНІШИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ НА -УЧИЙ (-ЮЧИЙ)

  • бажаючий - охочий
  • біжуча вода - проточна вода
  • біжуча стрічка - рухомий рядок
  • біжучий рядок – рухомий рядок
  • виконуючий – який виконує, здатний виконати, зайнятий виконаням, виконавець, виконувач
    • виконуючий обов'язки – виконувач обов'язків
  • виконуючий роботу – виконавець роботи
  • виконуючий роль – виконавець ролі; який виконує роль
    • вимираючі види тварин – напіввимерлі види тварин
    • випадаюче меню – випадне меню
  • виступаючий – промовець, оратор, доповідач;
  • виступаючий з доповіддю – доповідач
  • виступаючий на трибуні студент – студент, який виступає на трибу
    • вище- / нижчестояща організація - вища / нижча організація
  • відпочиваючий – відпочивальник, курортник
    • віруючий - вірянин, релігійний, богомільний; той, хто вірує
    • віруючий – вірянин, релігійний, богомільний; той, хто вірує
  • віруючий– релігійний, богомільний, вірянин, вірник
    • властьімущий – можновладець, можновладний
    • вміщуючий золото – золотовмісний
  • вражаючий – який вражає, здатний вразити; разючий; могутній, сильний
  • вражаючий ефект – могутній ефект
    • всепоглинаючий – всепоглинальний
  • головуючий (зборів, засідання) – голова (зборів, засідання)
    • групуючі ознаки –- групувальні ознаки
  • діюча армія – регулярна армія
    • діюча модель – робоча модель
    • діюча особа – дійова особа
    • діюче законодавство – чинне законодавство
  • діючий – що діє, покликаний діяти, діяльний, активний, ефективний, чинний, дійовий
  • діючий вулкан – активний (живий) вулкан
    • діючий засіб - дієвий засіб
  • діючий порядок – сучасний порядок
  • діючий фактор – чинник
  • діючі особи – дійові особи, лицедії
    • домінуюча в суспільстві тенденція – тенденція, що переважає в суспільстві
  • домінуюча ідея – провідна, домінантна ідея
  • домінуюче вживання – переважне вживання
  • домінуючий – що домінує, найбільш поширений/популярний, панівний, переважний, домінантний, визначальний
  • домінуючий чинник – визначальний, основний чинник
  • з наступаючим Новим роком – з настанням Нового року! з передноворіччям! з прийдешнім Новим роком!
    • завідуючий відділом – завідувач відділу
    • займаючий / обіймаючий посаду – той, що займає / обіймає посаду, перебуває на посаді
  • знаючий – який знає, знавець, тямущий, досвідчений, обізнаний, компетентний
  • знаючий міру – поміркований
  • зростаючий – який зростає, збільшується; збільшувальний, щораз більший (вищий)
    • зростаючий – щораз більший / вищий, який зростає, збільшувальний
  • зростаючі вимоги – щораз вищі вимоги
  • зростаючі ціни – щораз вищі ціни
  • зростаюча смертність – щораз більша смертність
    • інакомислячий – інакодумець
  • існуюче законодавство – чинне законодавство
  • існуючий – що існує, здатний існувати; (в якомусь місці) розташо-ваний, розміщений; зафіксований, чинний, сучасний, теперішній, наявний, відомий
  • існуючий порядок – заведений порядок
  • існуючий у природі – подибуваний у природі
  • існуючі думки –   відомі (наявні) думки
    • існуючі кордони – сучасні / зафіксовані кордони
  • існуючі проблеми – наявні пр облеми
    • існуючий порядок – заведений порядок
    • існуючі ціни – теперішні ціни
    • караючий загін – каральний загін
    • командуючий – командувач
    • комплектуючі деталі – деталі для комплектування
    • координуюча рада – координаційна рада
    • курящий – курець
    • малоімущий – незаможний, малозабезпечений
    • маючий (що) – власник (чого)
  • на слідуючий рік на той рік
    • нападаючий – нападник
    • наслоєний – нашарований
    • наступаюче свято – передсвято
  • наступаючий – що наступає, прийдеш-ній, наступний, близький, вже на підході, вже зовсім близько
    • наступаючий Новий рік – прийдешній Новий рік
    • оточуючий світ – навколишній / довколишній світ, довкілля, навкілля
    • очищаючий засіб – очисний засіб
    • переважаюча частина – переважна частина
    • підходящий – підхожий, відповідний, придатний, слушний, поцінний
    • плаваючий графік – змінний графік
  • плаваючий курс валюти – нестійкий (змінний) курс валюти
  • плаваючий по морю – мореплавець
    • постраждавший – потерпілий
    • починаючий – початківець
    • сидяче місце – місце для сидіння
  • слідуюча зупинка – наступна зупинка
    • слідуючий – наступний, такий
    • снодіючий засіб – снодійний засіб
  • справа в слідуючому – справа ця така, діло тут таке
    • супроводжуючий лист– супровідний лист
  • тимчасово виконуючий обов’язки кого – тимчасовий заступник кого; тимчасовий виконувач обов’язків кого
    • трудящий – трудівник
    • усопший – покійний
    • утопаючий – потопальник, утопальник
    • уточнюючі дані – уточнювальні дані
    • хвилююча мить – зворушлива мить
    • читаюча громадськість – читацька громадськість
    • щадящий спосіб – щадний спосіб

 

УЖИВАННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ

Дієприслівник - незмінювана форма дієслова, що означає додаткову дію або стан, що супроводжують іншу дію або стан, і відповідає на питання що робивши?, що зробивши? Дієприслівники та дієприслівникові звороти активно використовуються в офіційно-діловому стилі, особливо в складі мовних кліше, надають чіткості та стислості висловлюванню.

Під час уживання дієприслівникових форм слід стежити за тим, щоб дію, названу присудком, і дію, характеризовану дієприслівником, виконував той самий суб'єкт. Інакше кажучи, дієприслівник завжди повинен пов'язуватися з іменником на позначення суб'єкта дії, а не об'єкта. Наприклад, пор.: Уклавши угоду, у відділу виникла перспектива налагодження відносин з іншими організаціями (неправильно) - Уклавши угоду, відділ міг налагоджувати відносини з іншими організаціями (правильно); Виконуючи обов'язки нового старости, група зіткнулась із проблемою пошуку аудиторій для занять (неправильно) - Обравши нового старосту, група зіткнулась із проблемою пошуку аудиторій для занять (правильно).

Ненормативним в українській мові є вживання словосполуки не дивлячись на у значенні прийменника. У такому випадку її потрібно замінити на незважаючи на.

 УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

Прийменник при в українській мові мас вужчу сферу викорис­тання порівняно з російською мовою. Здебільшого йому притаман­не значення просторового розташування, підпорядкованості та на­лежності.

Обставинні звороти на позначення часових характерис­тик і процесів із прийменником при слід замінювати на:

  • -   звороти з прийменником у (в) наприклад: допомагати в са­мостійному вивченні мови (не «допомагати при самостійному ви­вченні мови»);
  • -   звороти із словосполукою під час, наприклад: під час вивчен­ня дисципліни (не «при вивченні дисципліни»), під час підписання договору (не «при підписанні договору»);
  • -   звороти із словосполукою в процесі, наприклад: у процесі ва­ріння (не «при варінні»);
  • -   звороти з прийменником з (із), наприклад: із вашими можли­востями (не «при ваших можливостях»);
  • -   звороти з прийменником для, наприклад: для підготовки до екзамену (не «при підготовці до екзамену»);
  • -   звороти з прислівником коли, наприклад: коли виконував завдання (не «при виконанні завдання»);
  • -   звороти з прийменником за, словосполукою у разі, напри­клад: за зміни / у разі зміни обставин (не «при зміні обставин»).
  1. Помилки в прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов’язані з впливом російських конструкцій, у яких є цей прийменник: лекции по математике – лекції з математики.
  2. Часто за російським зразком вживається прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками: за: при жизни учёного – за життя вченого; під час: при встрече – під час зустрічі; з/зі: при мне – зі мною; у – при мне билет – у мене квиток.
  3. Здебільшого вибір прийменника визначається традицією, наприклад: відпочивати у санаторії, відпочивати на туристичній базі. Досить часто в мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п’ять метрів на секунду (правильно: вітер п’ять метрів за секунду).
  4. Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв’язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії  властиві діловому мовленню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.
  5. Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: відступатися ідеалів замість відступатися від ідеалів; користуватися з фотоапаратом замість користуватися фотоапаратом.
  6. Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться в неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч проблем замість усупереч проблемам.
  7. Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників, як-от: На наступному тижні на честь свята на сценах театрів, на відкритих майданчиках відбудуться найрізноманітніші концерти.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ, ЯК ПРАВИЛЬНО ВЖИВАТИ ПРИЙМЕННИКИ

прийменник ПО: прийменник З: прийменник ЗА:
  • гуляти по місту;
  • різьба по дереву;
  • ударити по м’ячу;
  • черговий по лікарні; товариш по зброї;
  • по можливості;
  • по змозі;
  • видно по очах;
  • транслювати
  • по телебаченню;
  • по 10 гривень за кілограм;
  • сиділи по двоє;
  • наказ по коледжу;
  • колеги по роботі;
  • іти по воду
  • з обох боків;
  • підручник з мови;
  • екзамен з фізики;
  • знати з газет;
  • з моєї вини;
  • з власної волі;
  • з примусу;
  • з тієї причини;
  • з нагоди;
  • з ініціативи;
  • з дозволу;
  • комісія з охорони праці;
  • чемпіон з тенісу;
  • курси з вивчення
  • за алфавітом;
  • за вимовою;
  • за віком;
  • пливти за течією;
  • добрий за вдачею (доброї вдачі);
  • медик за освітою;
  • за моїми даними;
  • за зразком;
  • за останньою модою;
  • за договором;
  • за дорученням;
  • за свідченням;
  • за власним бажанням;
  • туга за батьківщиною;
  • за призначенням;
  • за підрахунками;
  • за ухвалою; за фахом
прийменник НА: прийменник ЧЕРЕЗ: прийменники У, В:
  • називати на ім’я;
  • на адресу;
  • на вигляд (з вигляду);
  • на його поклик;
  • на замовлення;
  • на прохання;
  • на вимогу;
  • на запит;
  • на запрошення;
  • на мій погляд;
  • на думку;
  • на прізвище;
  • на щастя; зважаючи на обставини
  • відпустка через хворобу;
  • через непорозуміння; через помилку (помилково);
  • через брак коштів;
  • через знайомство;
  • через недбальство;
  • через непридатність
  • у напрямі до лісу;
  • у вихідні дні;
  • у понеділки
  • (понеділками, щопонеділка);
  • у справі
прийменник ДО: інші засоби: без прийменника:
  • коса до пояса;
  • до неділі включно;
  • від 1961 до 1986 року; припасти до смаку
  • після одержання; після повернення; залежно від         погоди;
  • комісія для
  • складання резолюції;
  • заходи щодо
  • йти берегом;
  • українець родом;
  • величезний своїми масштабами;
  • старший віком (за віком); переслати поштою;
  • цілими днями

УЖИВАННЯ СПОЛУЧНИКІВ

Сполучник – це службова частина мови, яка служить для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення.

НЕБАЖАНО

  • Чим більше працюємо, тим більше маємо.
  • Наполегливо працюють з тим, щоб вижити в період кризи.
  • Будинок від'єднали від електромережі у силу того, що мешканці заборгували 50 тисяч гривень.
  • Бібліотеку зачинено, так як у місті оголошено карантин.

БАЖАНО

  • Що більше працюємо, то більше маємо.
  • Наполегливо працюють, щоб (для того щоб) вижити в період кризи.
  • Будинок від'єднали від електромережі, тому що (через те що, бо) мешканці заборгували 50 тисяч гривень.
  • Бібліотеку зачинено, тому що (оскільки, позаяк) у місті оголошено карантин.

НЕБАЖАНО

  • Страшна не стільки хвороба, скільки наслідки її. 
  • Чим далі, тим гірше. 
  • Одні намагаються знайти роботу в Україні, у той час як інші виїжджають на заробітки в Європу.

БАЖАНО

  • Не так страшна хвороба, як наслідки її.
  • Що далі, то гірше.
  • Одні намагаються знайти роботу в Україні, тоді як інші виїжджають на заробітки в Європу.
Прочитано 372 разів