Фільтрувати матеріали за датою: серпня 2022
Вівторок, 30 серпня 2022 10:50

План роботи на вересень 2022 року

 

Зміст Категорія учасників Форма  роботи Дата, час Покликання Відповідальні
1 Мовно-риторична освіта в новій українській школі. Актуальні аспекти лінгвометодики ФФМ_17 Курси

07.09.2022

Початок о

14.30

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

Ідентификатор : 908 236 2529

Код доступу: 9UykOp

Гапон Л.О.,

0678780646

2 Інтегрований розвиток наскрізних компетентностей педагога НУШ Учителі української мови та літератури Методична майстерня

09.09.2022

Початок о

14.30

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

Ідентификатор : 908 236 2529

Код доступу: 9UykOp

Гапон Л.О.,

0678780646

3 Націєцентрична інтеграція мистецьких та мовно-літературних компонентів у новому Державному стандарті базової середньої освіти Учителі художньо-естетичного циклу, української мови та літератури, іноземних мов Методична панорама

16.09.2022

Початок о

14.00

https://meet.google.com/cbo-quay-jvd

Федун Г.П.,
0973194879

Гапон Л.О., 

 0678780646

Турчин О.М.,

0670639737

4 Мовно-риторична освіта в новій українській школі. Актуальні аспекти лінгвометодики ФФМ_17 Курси

15.09.2022

Початок о

14.30

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

Ідентификатор : 908 236 2529

Код доступу: 9UykOp

Гапон Л.О.,

0678780646

5 Мовно-риторична освіта в новій українській школі. Актуальні аспекти лінгвометодики ФФМ_17 Курси

22.09.2022

Початок о

14.30

https://us04web.zoom.us/j/9082362529?pwd=L2V3blNDQzFVK3F5d3UrR1E2aTg0QT09

Ідентификатор : 908 236 2529

Код доступу: 9UykOp

Гапон Л.О.,

0678780646

Опубліковано в Плани і звіти
✅ Наука та освіта:
1️⃣Alpha Centauri.
Канал створений групою ентузіастів, які перекладають зарубіжні наукові ролики українською мовою.
Головна мета проєкту — популяризація науки і розвиток наукової думки.
2️⃣ NEED / science & education.
Автори каналу пояснюють звичні або нові явища крізь призму науки. NEED science & education транслює інформацію по основних 3 напрямках: соціоформуючий (політологія, економіка, філософія та культурологія); розуміння світу (математика, фізика, біологія, хімія та історія); розуміння себе (біологія людини, медицина, психологія).
3️⃣ LearningUa.
Наука простими словами. На каналі можна знайти відео із дослідами, науково-популярні відео з фізики, природи, відеоуроки з української мови та математики.
4️⃣ Enjoy The Science.
Незвичайний канал, в якому поєднані різнопланові відео. Там зустрінете ролики з тем: психологія, біологія, філологія, література, культура. Буде цікавим для старших дітей та дорослих.
5️⃣ Цікава наука.
Автором каналу є вчитель фізики з м. Рівне. На каналі доступна велика кількість науково-популярних та освітніх відео з біології, фізики, астрономії, географії, математики, які перекладені та озвучені українською мовою.
6️⃣ Клятий раціоналіст.
Канал пропонує науково-популярний контент. Автор проєкту розвінчує міфи, просуває науковий світогляд, скептицизм, раціоналізм і здоровий ґлузд, ділиться доказовими лайфхаками й запрошує відомих вчених.
7️⃣ toBeUkrainian – Переклади українською.
На каналі викладаються іноземні відео з перекладом та озвучкою українською мовою, щоб тренувати англійську та рідну мову. Математика, фізика, хімія, біологія та інші шкільні предмети, які здавалися нуднини, стають улюбленими.
8️⃣ Tokar.ua.
Канал присвячений космосу, технологіям та винаходам: простими словами пояснюються складні технології. А ще на каналі виходять відео про те, як влаштована Вікіпедія, про цифрову безпеку, про те, як функціонує сонячна система і приділяють увагу українській (і не тільки) історії.
9️⃣ Записник - наука, творчість і навчання українською.
На даному каналі Ви знайдете: цікаві факти, топи; уроки математики та інформатики; документальні та пізнавальні фільми; анімаційні фільми та багато іншого; DIY проекти.
1️⃣0️⃣ Твоя Підпільна Гуманітарка.
Назва вичерпно пояснює суть проєкту: на цьому каналі Ви знайдете лекції, інтерв’ю та онлайн-дискусії, що в той чи інший спосіб стосуються гуманітарних наук. Ясна річ, таке вільне формулювання розв’язує авторам руки у виборі теми, які обіцяють, що буде цікаво.
1️⃣1️⃣ Наука для дітей.
Про науку доступно дітям від фанатів наукової програми Галілео.
1️⃣2️⃣ UA dokumental.
Документальні, історичні та науково-популярні фільми, які озвучені українською мовою.
1️⃣3️⃣ Докфільм HD.
Канал з кращими документальними фільмами. Автори каналу не обмежуються однією темою. На каналі можуть бути фільми різної тематики: від історії до кіно, від техніки до живої природи.
1️⃣4️⃣ Наука та Всесвіт.
На каналі переклади і озвучення українською мовою науково-популярних відео із фактами сучасних досліджень космосу, людини, природи.
✅ Українська мова та література:
1️⃣5️⃣ Амбасадорка української КУЛІКОВА Ольга.
Авторка каналу робить українську мову живою, сучасною, модною, а також просто і зрозуміло пояснює літературу. На каналі можна знайти ролики про фразеологізми та фонетику, біографію письменників, літературні твори шкільної програми та багато іншого.
1️⃣6️⃣ дисКурс.
Вивчати українську мову – легко й цікаво! Саме це автори каналу хочуть довести своїми відео.
1️⃣7️⃣ на всі двісті.
Підготовка до ЗНО з української мови.
1️⃣8️⃣ ідея олександрівна.
На каналі авторка розповідає цікаве та нестандартне про мову та літературу, але не тільки. Бо філологія – це не тільки про зубріння правил чи викладання в школі. Це стан душі, яким дуже хочеться поділитися з людьми.
✅ Англійська мова:
1️⃣9️⃣ English for Everybody.
100 відеоуроків англійської з нуля.
Автор каналу запрошує усіх, хто почав, продовжує або закінчив вивчення англійської мови! На каналі викладаються навчальні відеоролики для різних рівнів — від початківців до proficient.
2️⃣0️⃣ Англійська по-простому.
Застовником каналу є учитель англійської мови, який живе в Лондоні. Канал створено, аби замість стереотипних та традиційних підходів у вивченні англійської застосовувати щось нове для України, що широко використовується за кордоном.
✅Підготовка до іспитів:
2️⃣1️⃣ iLearn.
Безкоштовна освітня гейміфікована платформа громадської спілки «Освіторія» для підготовки до НМТ, ЗНО та ДПА, на якій Ви знайдете вебінари, онлайн-курси, тести та зможете попрактикуватись.
2️⃣2️⃣ Skileo - школа майбутнього.
Команда платформи вирішила безкоштовно надати уроки з підготовки до ЗНО, а також повні курси з Premiere Pro, щоб навчання проходило легше та цікавіше.
✅Історія:
2️⃣3️⃣ Історія без міфів.
Канал про історію України та світу без прикрас та фальсифікацій. Експертами відео виступають фахові історики, а тематика випусків охоплює всі періоди й висвітлює політичну, військову, економічну історію, історію міжнародних відносин, історію культури, мистецтва і спорту, біографії видатних особистостей.
Мета проєкту – спростування антинаукових міфів, фейків і стереотипів про Україну та українців, поширення суспільного інтересу до історії, гордості за славетне минуле, перемоги й досягнення українського народу, сприяння консолідації українського суспільства, формування позитивного іміджу України й українців.
Щотижня на каналі виходить 2 нових відео: «Історія без міфів» та «10 запитань історику».
2️⃣4️⃣ Kozak UA.
Канал надає інформацію про визначні події в історії України та світу, висвітлює цікаві факти про видатних постатей, веде просвітницьку роботу щодо подолання стереотипів, нав’язаних українцям за часів Російської імперії та СРСР.
2️⃣5️⃣ WAS: Популярна історія.
Автори каналу готують відео про маловідому історія, а також ролики про яскравих історичних персонажів і добірки найзначніших подій.
2️⃣6️⃣ Історична правда.
Історик і журналіст Вахтанг Кіпіані разом із іншими дослідниками перенесуть Вас до найрізноманітніших епох української історії. На каналі Ви знайдете інтерв’ю з дисидентами. Відео розкривають деталі побуту, їжі, одягу та звичок, завдяки чому Ви зможете побувати в середньовіччі, прожити один день на Запорізькій Січі чи в повстанській криївці.
2️⃣7️⃣ Історія для дорослих.
Автор каналу розповідає невідомі історії про відомих людей. Ким вони були, що їли, в кого закохувалися і чому страждали? Як їхні особисті пристрасті змінювали наше з вами минуле й творили історію, яку ми знаємо? Канал «Історія для дорослих» знову зробить минуле великим і цікавим!
2️⃣8️⃣ Локальна історія.
Основною цінністю для авторів каналу є українська ідентичність – те, заради чого треба знати та розуміти минуле. Автори руйнують міфи та стереотипи, породжені не лише окупаційними владами, а й окупованим суспільством.
2️⃣9️⃣ імені Т. Г. Шевченка.
Тут ви знайдете цікаві відео на тему історії України (УПА, ОУН, Козаки, Прапор, Герб, Гімн, Бандера, Шухевич, Міхновський, Атило, Сірко, Шевченко). Ведучі: Брати Капранови – українські письменники, видавці, публіцисти, громадські діячі.
3️⃣0️⃣ Олег Харченко.
Короткі ролики із курсу шкільної історії.
✅ Біологія:
3️⃣1️⃣ Tetiana Chychkovska.
Біологія глобально та детально. На каналі можна знайти безліч відео про еволюцію, органічні сполуки, віруси та бактерії, репродукцію організмів, традиційні та сучасні біотехнології, методи біологічних досліджень, задачі з генетики та молекулярної біології.
Відеоуроки допоможуть опанувати учням шкільну програму, а випускникам – підготуватися до ЗНО з біології.
3️⃣2️⃣ Довколаботаніка.
Канал веде кандидат біологічних наук, який є автором книжок «Рослини-прибульці» та «Фрукти проти овочів». Науковець популяризує ботаніку.
3️⃣3️⃣ Руда Біологія Ольга Халепа.
Біологічний навчальний, літературний та творчий канал. Весь контент авторський. Вчителька біології мотивує учнів вивчати предмет весело, легко та доступно.
3️⃣4️⃣ Руслана Барко.
Уроки біології, природознавства, хімії у цікавих роликах.
✅ Математика, економіка, фізика:
3️⃣5️⃣ Топ Школа.
Відеоуроки з математики з 4 по 11 клас та трішечки фізики.
На каналі на даний момент вже випущено понад 320 відеоуроків. Всі уроки авторські. Відповідають навчальній програмі. Зроблені у вигляді презентацій, містять теоретичну частину, розв'язання прикладів і проходження тестування по темі, що вивчається.
3️⃣6️⃣ Ціна Держави.
Мета каналу: оживити такі нудні й далекі від людей цифри та дати можливість кожному досконально розібратися, куди йдуть його податки.
✅ Географія та подорожі:
3️⃣7️⃣ Ukraїner.
Канал про експедиції та подорожі Україною, відкриття, антропологію та етнографію.
3️⃣8️⃣ Книга-мандрівка. Україна.
«Смачний» канал, контент якого побудований у стилі мультсеріалу, який заснований на реальних подіях. Прекрасний варіант знайомства з історією.
3️⃣9️⃣ Відвідати всі країни.
Автори люблять шукати та досліджувати в самостійних мандрах традиційну, автентичну, цікаву їжу притаманну різним країнам, а також поглиблюються в регіони і міста України, щоб розкрити всю її смачну різноманітність.
4️⃣0️⃣ Гуцулендія.
Спочатку автор каналу поставив собі за мету щороку відвідувати хоча б три країни, аби до кінця життя відвідати 200 країн, але через пандемію відкрив для себе подорожі унікальними місцями України. Щотижня дослідники організовують експедиції в різноманітні високогірні села, де дізнаються більше про культуру та традиції наших предків, шукають мольфарів, майстрів народного побуту, музикантів на просто колоритних людей.
4️⃣1️⃣ Двоколісні хроніки.
Навколо світу на велосипедах всією сім'єю!
«Двоколісні хроніки» – це реальна подорож та справжні пригоди, а не постановочне тревел-шоу зі знімальною групою. Відео на каналі публікуються від 2014 року, а від лютого 2017-го транслюються на телебаченні.
4️⃣2️⃣ Хащі.
«Хащі» – відеопроєкт, котрий дозволяє та навіть змушує поглянути на Україну по-іншому; проєкт, котрий показує провінційне українське закулісся, якого зазвичай всі інші уникають, соромляться чи просто не помічають.
Враховуючи актуальність добірки для молодших споживачів пізнавального контенту, щиро сподіваюся що дана добірка стане актуальною альтернативною для російськомовного інформаційного наповнення.
Опубліковано в Джерела для самоосвіти

Оцінювання п’ятикласників здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є такі:

  1. Поточне : призначене для встановлення рівнів опанування здобувачами освіти навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосованих технологій навчання; упроваджувати поточне оцінювання необхідно систематично, використовуючи завдання на повторення пройденого матеріалу й закріплення вивченого.
  2. Підсумкове : тематичне, семестрове, річне.
  3. Формувальне:самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання результатів навчання здійснюють за 12-бальною системою (шкалою), а його результати позначають цифрами від 1 до 12.

За рішенням педагогічної ради заклад освіти визначає адаптаційний період з__________ до _________, коли поточне та тематичне оцінювання не здійснюється.

Результати формувального (поточного формувального) оцінювання, самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо) педагог фіксує в особистих джерелах.

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Рівні результатів навчання Бал Загальна характеристика
І. Початковий 1 Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення.
2 Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення.
3 Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя, виконує елементарні завдання.
II. Середній 4 Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію.
5 Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, із помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило.
6 Учень/учениця знає й розуміє основні положення навчального матеріалу відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання, коли виконує завдання за зразком.
III. Достатній 7 Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії.
8 Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки й залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповідає логічно, але з певними неточностями.
9 Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази й самостійно та правильно аргументує їх
IV. Високий 10 Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення
11 Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить   і розв’язує проблеми.
12 Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях;   самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, ухвалює обґрунтовані рішення.

Свідоцтво досягнень відображає результати навчальних досягнень учня/учениці 5-6 класу і має такий вигляд:

__________________________________ (повна назва закладу освіти)

СВІДОЦТВО ДОСЯГНЕНЬ

учня / учениці ______ класу __________________________________ (прізвище та ім’я учня / учениці)

_______________ навчальний рік

Характеристика навчальної діяльності* Стан сформованості (сформовано/формується)
  • виявляє інтерес до навчання
  • виявляє розуміння прочитаного
  • висловлює власну думку
  • критично та системно мислить
  • логічно обґрунтовує власну позицію
  • діє творчо
  • виявляє ініціативу в процесі навчання
  • конструктивно керує емоціями
  • оцінює ризики
  • самостійно приймає рішення
  • розв’язує проблеми співпрацює з іншими

Характеристика результатів навчальної діяльності

Предмет /інтегрований курс Результати діяльності Рівень досягнення результатів навчання
Українська мова І семестр ІІ семестр За рік
1. Сприймає усну інформацію / аудіювання
2.Усно взаємодіє та висловлюється / говоріння
3.Сприймає письмові тексти / читання
4.Письмово взаємодіє та висловлюється / письмо
Загальна оцінка результатів навчання

АЛГОРИТМ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ З ХАРАКТЕРИСТИКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

  1. Графа «Характеристика навчальної діяльності» сформована відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.
  2. Зазначену графу заповнює класний керівник за результатами спостережень, проведених спільно з учителями-предметними, які працюють із класом.
  3. Спостереження проводять упродовж року та фіксують в індивідуальних картках спостережень.
  4. У свідоцтві графу «Характеристика навчальної діяльності» заповнюють так: сформовано/формується.

АЛГОРИТМ РОБОТИ ВЧИТЕЛЯ З ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

  1. Графа «Характеристика результатів навчання» заповнюється з урахуванням фіксованих у класних журналах результатів досягнень учнів упродовж навчального року.
  2. Оцінювання результатів навчальної діяльності має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з предмета, групи умінь та вимоги до обов’язкових результатів навчання, передбачені Державним стандартом.
  3. Учитель виставляє поточні оцінки та оцінки за контрольні (діагностичні) роботи за темами, викладеними в начальній програмі / календарному плані та оцінку за ведення зошита.
  4. Тематичне оцінювання здійснює на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховують.
  5. Якщо рівень результатів навчання учня (учениці) визначити неможливо з якихось причин, у класному журналі та свідоцтві досягнень, свідоцтві навчальних досягнень роблять запис «не атестований(а) (н/а)».
  6. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та оцінювання груп загальних результатів, відображених у свідоцтві навчальних досягнень:Сприймає усну інформацію / аудіювання.

ТАБЛИЦЯ 1

ВИМОГИ ДЕРЖСТАНДАРТУ ДО ОБОВ’ЯЗКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

УКРАЇНСЬКА МОВА І  ЛІТЕРАТУРА

ГРУПИ ВМІНЬ,

ПЕРЕДБАЧЕНИХ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ

ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

УКРАЇНСЬКА МОВА

І. Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях. МОВ 1.1-1.2. 1. УМІННЯ ПРАЦЮВАТИ З ІНФОРМАЦІЄЮ 1. СПРИЙМАЄ УСНУ ІНФОРМАЦІЮ / АУДІЮВАННЯ
Учень / учениця : Учень / учениця   вміє : Види навчальної діяльності
Сприймає усну інформацію:
  • слухає уважно,
  • ставить слушні запитання,
  • відповідає на запитання.

1.1. Знаходити, добирати необхідне.

1.2. Унаочнювати.

1.3. Сприймати й реагувати.

1.4. Робити висновки.

1.5. Аналізувати.

1.6. Оцінювати.

1.7. Виявляти головне/другорядне.

1.8. Змінювати форму подання тощо).

  • Аудіювання медіатексту.
  • Аудіювання тексту.
  • Відповіді на запитання за змістом почутого.
  • Аудіювання діалогів, а також текстів, які містять визначені синтаксичні одиниці.
  • Аудіювання текстів, що містять слова із суфіксами, які надають слову значень зменшуваності й пестливості.
Виокремлює усну інформацію :
  • знаходить у почутому відповіді на поставлені запитання,
  • розрізняє відому і нову для себе інформацію,
  • визначає ключові слова.
2.УСНО ВЗАЄМОДІЄ ТА ВИСЛОВЛЮЄТЬСЯ / ГОВОРІННЯ
Види навчальної діяльності
Перетворює інформацію з почутого повідомлення в різні форми повідомлень:
  • переказує почуте,
  • складає план почутого,
  • унаочнює та візуалізує почуте повідомленняє.
     
  • Виконання проєкту (наприклад,  проведення гри «Найрозумніший»).
  • Виправлення орфоепічних помилок.
  • Виявлення та аналіз орфоепічних помилок (зокрема в наголошуванні слів) у своєму мовленні та мовленні інших людей.
  • Виконання проєкту (наприклад, підготовка й проведення мовознавчої вікторини на тему «Фонетика. Орфоепія»).
  • Докладний усний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису тварини, що містить синоніми та антоніми (за колективно складеним простим планом).
  • Докладний усний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами роздуму (за планом).
  • Записування аудіоповідомлення для соцмереж зі зразками правильної вимови.
  • Зіставлення прочитаного із зображеним на малюнку (зокрема передавання емоцій людини в тексті та на малюнку).
  • Інсценування байки, текст якої містить діалог.
  • Колективне складання словника найпоширеніших етикетних формул (привітання, прощання, вибачення, висловлення вдячності та ін.).
  • Міркування та відповіді на запитання за змістом висловлень відомих людей про значення мови в житті людини й суспільства (усно).
  • Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.
  • Переказування тексту за виписаними словосполученнями.
  • Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення.
  • Підготовка аудіоповідомлення для соцмереж про поширені помилки в наголошуванні слів.
  • Складання висловлення за поданими чи дібраними самостійно опорними словами.
  • Складання висловлення про дружбу чи людські чесноти з використанням слів, у яких відбувається спрощення (наприклад, щасливий, чесний, совісний, безкорисливий, заздрісний, улесливий).
  • Складання діалогу про погоду з використанням запропонованих або дібраних самостійно антонімів.
  • Складання діалогу-розпитування «Як проїхати до центральної частини міста» (з використанням реплік-речень, які містять обставини).
  • Складання і розігрування діалогу етикетного характеру з використанням синонімічних етикетних формул вітання, прохання, вдячності (у музеї, бібліотеці, магазині, спортзалі та ін.) з урахуванням віку та статусу співрозмовника.
  • Складання і розігрування діалогу-розпитування про корисність різних видів спорту (правила користування смартфоном та ін.) з використанням синонімів.
  • Складання речень і мікротекстів, що містять слова, у вимові яких трапляються помилки.
  • Складання розповіді «Мудрі батькові поради» («Улюблені пісні моєї мами», «Чого навчив мене мій тренер») з використанням речень, що містять пряму мову.
  • Складання розповіді з використанням різних видів речень за метою висловлювання (орієнтовні теми: «Я – українець (українка)», «Ми відповідальні за майбутнє країни», «Ми – патріоти»).
  • Складання тексту-відповіді відповідно до запропонованої ситуації з використанням вставних слів.
  • Складання усних текстів.
  • Обмін думками на теми, пов’язані із ціннісними орієнтирами.
  • Складання усного висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією.
  • Створення розповіді про відвідування зоопарку з використанням незмінних слів (назв тварин).
  • Усне висловлення-роздум з використанням визначених синтаксичних одиниць (наприклад, «Чому потрібно говорити правду?»).
  • Усний опис малюнка, за допомогою якого можна проілюструвати прочитаний текст.
  • Формулювання правил спілкування на основі прочитаних крилатих висловів.
  • Складання та розігрування діалогів, зокрема:
  • в онлайн-середовищі відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної із життєвим досвідом учнів із використанням етикетних формул;
  • телефонних розмов, що передбачають уникання небажаного  й небезпечного спілкування, протистояння маніпулятивним впливам;
  • за ілюстрацією (або коміксом).
Аналізує та інтерпретує усну інформацію:
  • формулює тему та ідею;
  • зіставляє почуте із життєвим досвідом,
  • розпізнає факти, судження, факти, судження та аргументи
Оцінює усну інформацію:
  • обґрунтовує достовірність, повноту,
  • вказує на окремі особливості, що сприяють або заважають ефективній комунікації,
  • характеризує вплив окремих деталей
Висловлює та обстоює власні погляди, ідеї, переконання:
  • висловлює своє ставлення до думок інших осіб,
  • наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції
Використовує вербальні та невербальні засоби під час представлення своїх думок:
  • використовує вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації,
  • дотримується норм у виборі мовленнєвих засобів,
  • використовує окремі засоби художньої виразності.
Регулює власний емоційний стан:
  • регулює власні емоції в комунікації,
  • збагачує міжособистісну комунікацію позитивними емоціями.
ІІ. Сприймання, аналіз, інтерпретація, критичне оцінювання інформації в текстах різних видів (зокрема художніх текстах, медіатекстах)   та використання її для збагачення   власного досвіду. МОВ 2.1-2.7. 2. ТЕКСТОВІ ВМІННЯ 3. СПРИЙМАЄ ПИСЬМОВІ ТЕКСТИ / ЧИТАННЯ
Учень / учениця : Учень / учениця вміє: Види навчальної діяльності
Сприймає текст:
  • читає тексти різних функціональних стилів і мовленнєвих жанрів у різний спосіб (оглядово, вибірково тощо) відповідно до мети читання,
  • розрізняє складники структури тексту відповідно до його жанрово-родової належності та стильових особливостей,
  • використовує заголовок, зміст та анотацію для оптимізації роботи з текстом

2.1. Сприймати.

2.2. Інтерпретувати.

2.3. Аналізувати.

2.4. Збагачувати естетичний та емоційно-чуттєвий досвід.

2.5. Осмислювати зміст, ставити запитання.

2.6. Змінювати епізоди.

2.7. Виявляти проблему.

2.8. Формулювати основну думку.

  • Аналіз будови тексту, виділення зачину, основної частини та кінцівки.
  • Аналіз та оцінювання прочитаного чи прослуханого тексту.
  • Аналіз, оцінювання, інтерпретація тексту.
  • Визначення ключових слів у тексті.
  • Визначення мікротем і тематичних речень.
  • Виразне читання текстів з дотриманням правил орфоепії.
  • Висловлення власних почуттів, вражень, викликаних прочитаним.
  • Відповіді на запитання за змістом прочитаного чи почутого.
  • Виконання проєкту (наприклад, складання плейлиста чи добірки пісень, у текстах яких є звертання або вставні слова).
  • Виконання проєкту (наприклад, складання рекламного тексту з метою спонукати правильно добирати слова, урізноманітнювати своє мовлення тощо).
  • Добирання заголовка тексту.
  • Зіставлення прочитаного із зображеним на малюнку (зокрема передавання емоцій людини в тексті та на малюнку).
  • Колективне складання простого плану прослуханого або прочитаного тексту.
  • Підготовка відеопам’ятки (постер, слайди, відеоролик, схема) для соцмереж про вживання   апострофа.
  • Робота з графічними організаторами.
  • Робота зі словниками та довідковими джерелами. Обмін враженнями щодо здобутої в них інформації.
  • Створення тексту за визначеними характеристиками на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо).
  • Усне повідомлення на лінгвістичну тему (наприклад, «Префікси-антоніми»).
  • Формулювання теми й основної думки тексту.
  • Читання вголос речень (текстів) з дотриманням правил вимови слів та інтонування речень.
  • Читання мовчки тексту, аналіз прочитаного, відповіді на запитання за змістом прочитаного та виконання тестових завдань.
  • Читання та аудіювання діалогів, а також текстів, які містять визначені синтаксичні одиниці.
  • Читання вголос речень (текстів) з дотриманням правил вимови слів та інтонування речень.
Аналізує та інтерпретує текст :
  • формулює тему та ідею,
  • зіставляє почуте із життєвим досвідом,
  • розпізнає факти, судження, факти, судження та аргументи,
  • розрізняє тексти різних стилів, типів та жанрів у контексті авторського задуму,
  • поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів
Збагачує естетичний та емоційно-чуттєвий досвід :
  • висловлює в усній та/або письмовій формі власні почуття, враження, викликані прочитаним
Перетворює текстову інформацію:
  • переказує зміст тексту у різний спосіб відповідно до завдання,
  • фіксує потрібні елементи тексту, за допомогою окремих графічних позначок,
  • представляє текстову інформацію, використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту,
  • створює текст на основі певної графічної інформації (діаграми, графіка тощо)
Обирає тексти для читання:
  • обирає тексти для читання і наводить окремі аргументи щодо свого вибору,
  • використовує достовірні джерела інформації.
Оцінює текст:
  • обґрунтовує значення інформації, здобутої в прочитаному тексті,
  • визначає актуальність і несуперечливість,
  • аргументує власну оцінку прочитаного тексту, наводячи доречні цитати
Читає творчо:
  • у разі потреби змінює персонажів, додаючи окремі епізоди,
  • переказує прочитане з позиції одного з персонажів,
  • за мотивами прочитаного створює власний медійний продукт (мультфільм, театральну сценку, відеоролик, блог тощо)
ІІІ. Висловлювання думок, почуттів і ставлень, письмова взаємодія з іншими особами, зокрема інтерпретація літературних творів українських і зарубіжних письменників; взаємодія з іншими особами у цифровому середовищі, дотримання норм літературної мови. МОВ 3.1-3.3

3. КОМУНІКАТИВНІ

ВМІННЯ

4. ПИСЬМОВО ВЗАЄМОДІЄ ТА ВИСЛОВЛЮЄТЬСЯ / ПИСЬМО
Учень / учениця : Учень / учениця вміє: Види навчальної діяльності
Створює письмові висловлення:
  • різних типів, стилів,
  • з дотриманням норм,
  • на засадах академічної доброчесності.

3.1. Створювати письмові висловлення.

3.2. Висловлювати і захищати власні погляди, думки, ідеї, переконання.

3.3. Взаємодіяти письмово в режимі реального часу (в цифровому середовищі).

3.4. Визначати наміри співрозмовників.

3.5. Висловлювати власне ставлення до події, проблеми, дії, вчинку.

3.6. Регулювати свій емоційний стан.

3.7. Використовувати доцільні для конкретної ситуації жанри мовлення.

3.8. Аналізувати ситуацію спілкування, коригувати її.

Докладний письмовий переказ тексту розповідного характеру з елементами опису предмета (або тварини), що містить синоніми та антоніми (за самостійно складеним простим планом). Редагування переказу. Лист до рідної людини з використанням звертань і вставних слів. Написання есе про красу й милозвучність української мови (про транспорт майбутнього, воду в природі тощо). Написання оповідання (казки) за поданим початком з використанням діалогу. Написання твору-роздуму за колективно складеним планом у художньому стилі (орієнтовні теми: «Чому потрібно берегти природу», «Що може зробити мене щасливим», «Чому необхідно знати історію свого народу»).Написання твору-опису тварини (або предмета) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності (у художньому стилі). Написання твору-роздуму на тему, пов’язану із життєвим досвідом учнів, у художньому стилі за колективно складеним планом. Написання твору-розповіді на основі власного досвіду в художньому стилі (за планом).Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму, що містить однорідні члени речення. Складання висловлення з використанням опорних словосполучень (наприклад: улюблені книжки, відповіді на запитання, запам’ятаю назавжди).Складання висловлення за поданими чи дібраними самостійно опорними словами. Складання писемних текстів. Складання тексту (опису, роздуму) про природні явища з використанням епітетів .Складання тексту вітальної листівки з використанням означень. Складання тексту, у якому всі слова починаються однаковою буквою. Складання висловлення, пов’язаного з конкретною життєвою ситуацією, з вибором синтаксичних одиниць. Складання власних висловлень на запропоновану тему із використанням вивченої орфограми. Складання речень з опорними словами та певного змісту. Складання речень за картиною з використанням визначених синтаксичних одиниць. Складання речень-компліментів з використанням слів із префіксом пре- (наприклад, для привітання з днем народження).Складання розповіді (легенди) про історію рідного міста (села) з використанням складних речень. Складання текстів з указаними синтаксичними одиницями. Створення казки, текст якої містить слова, що надають слову значення збільшеності та згрубілості. Складання текстів з указаними синтаксичними одиницями. Укладання пам’ятки щодо дотримання найпоширеніших чергувань приголосних звуків.
Взаємодіє письмово в режимі реального часу (у цифровому середовищі):
  • створює невеликі типові повідомлення на спеціальних (захищених) цифрових сервісах і в соціальних мережах,
  • висловлюється, спілкується, дискутує в цифровому середовищі,
  • дотримується норм етикету під час онлайн-спілкування.
Підготовка аудіо- чи відеорекомендацій (постер, слайди, відеоролик) для соцмереж про поширені лексичні помилки. Підготовка відеопам’ятки (постер, слайди, відеоролик) про написання префіксів. Складання «хмари слів». Складання писемних текстів на цифрових носіях. Створення дописів-рекомендацій з культури мовлення для розміщення в соціальних мережах. Складання у формі спонукальних речень порад, яких мають дотримуватися п’ятикласники, і розміщення цих порад у соцмережах. Створення дописів-рекомендацій з культури мовлення для розміщення в соціальних мережах. Створення тексту інформації для шкільного вебсайту або шкільної електронної газети про кумедну поведінку ваших домашніх улюбленців з використанням різних за метою висловлення речень.
Редагує письмові тексти:
  • знаходить і виправляє недоліки та помилки в змісті, будові і мовному оформленні власних висловлень,
  • удосконалює текст.
Вправи на редагування. Редагування есе. Редагування тексту листа. Редагування переказу. Редагування речень і текстів (зокрема оголошень), у яких допущено лексичні помилки, з коментуванням. Редагування речень і текстів, що містять спільнокореневі слова й форми одного слова (з коментуванням).Редагування речень і текстів. Редагування речень, у яких допущено помилки у слововживанні. Редагування твору-роздуму, твору-опису, твору-розповіді. Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних із неправильним уживанням слів. Редагування речень, словосполучень, у яких допущено лексичні чи граматичні помилки (з коментуванням). Редагування речень, у яких допущено помилки у вживанні однорідних членів речення (з коментуванням). Робота з деформованим текстом (заміна повторюваних слів синонімами, використання синонімів як засобу зв’язку речень у тексті).
ІV. Дослідження індивідуального мовлення, використання мови   для власної мовної творчості, спостереження за мовними та літературними явищами, проведення їх аналізу.   МОВ 4.1-4.2. 4. МОВНІ ВМІННЯ Поточні оцінки за перелічені види робіт ураховуються при виставлення тематичної оцінки.
Учень / учениця :    Учень / учениця   вміє: Види навчальної діяльності
Досліджує мовні явища:
  • виокремлює та розрізняє мовні одиниці різних рівнів (звуки, частини слова, слова, форми слова, словосполучення, речення, тексти);
  • порівнює та зіставляє мовні одиниці різних рівнів за визначеними ознаками;
  • порівнює та зіставляє мовні одиниці;
  • вирізняє окремі мовні явища у своєму та чужому мовлення;
  • порівнює тексти щодо наявності в них певних мовних явищ.

4. 1. Розуміти й пояснювати роль мови в житті людини й суспільства.

4.2. Виявляти, розуміти й пояснювати мовне явище.

4.3. Досліджувати мовне явище.

4.4. Збагачувати власне мовлення, демонструвати активний словник.

4.5. Використовувати знання мови у мовленнєвій творчості.

4.6. Користуватися словниками.

4.7. Дотримуватися норм літературної мови.

4.8. Редагувати.

Вибір прийменника, сполучника з дотриманням правил милозвучності. Виділення у слові значущих частин. Визначення в реченні чи тексті вказаних синтаксичних одиниць. Визначення в реченнях (текстах) і добирання слів, що містять антонімічні префікси. Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання значущих частин слова, записування правильно слів з вивченими орфограмами. Визначення в слові орфограм, обґрунтування написання слів, записування правильно слів з вивченими орфограмами. Визначення головного й залежного слова в словосполученні. Визначення належності звуків до певної групи: твердих і м’яких, дзвінких і глухих, шиплячих. Визначення пунктограм, обґрунтування вживання розділових знаків, записування правильно речень із вивченими пунктограмами. Визначення складів у слові. Перенесення слів із рядка в рядок. Визначення частин мови, якими виражено вказані члени речення. Використання логічного наголосу для виділення слів зі смисловим навантаженням. Виписування з довідникових джерел прислів’їв, приказок у формі спонукальних речень. Відновлення прислів’їв, приказок з певної групи слів. Вправи на розрізнення голосних і приголосних, глухих, дзвінких, твердих та м’яких звуків, звуків ґ і г. Групування словосполучень залежно від способу вираження головного слова. Добирання слів з певними префіксами та суфіксами, слів за схемами. Добирання ключових слів (словосполучень) для опису пам’ятки архітектури. Добирання синонімів і антонімів, слів з уподібненням, чергуванням звуків, спільнокореневих слів. Добирання сполучників для зв’язку частин складного речення. Доповнення речень вставним словом, однорідними членами. Доповнення речень словами в правильних граматичних формах. Доповнення речень словами з урахуванням контексту. Заміна словосполучень синонімічними з метою посилення виразності й образності тексту. Замінювання вставних слів і словосполучень синонімічними. Запис слова фонетичною транскрипцією. Зіставлення лексичного та граматичного значення слова. Ігри зі словами (вікторини, кросворди, ребуси).Інтерактивні вправи. Конструювання словосполучень з поданих слів з використанням і без використання прийменників. Лінгвістичне мінідослідження. Лінгвістичні ігри. Мовленнєвий експеримент (наприклад, заміна іменників займенниками для уникнення небажаного повтору слів, зсув наголосу в слові).Обґрунтування ролі слів різних частин мови. Перебудова речень, наприклад: розповідних на спонукальні або питальні, складних на речення з прямою мовою, простих на складні. Підкреслення членів речення. Порівняння мовних і немовних (звукові і світлові сигнали, символіка, дорожні знаки тощо) засобів спілкування, які люди використовують у повсякденному житті. Порівнювання текстів щодо наявності в них антонімії. Поширення речень додатками, означеннями, обставинами. Робота з орфографічним, тлумачним словниками. Розбір словосполучення як синтаксичної одиниці. Розпізнавання в словах явищ уподібнення звуків, спрощення, чергування звуків. Розпізнавання в текстах слів з указаними орфограмами, фонетичними явищами. Синтаксичний розбір речення. Складання і проведення словникових диктантів. Складання речень вказаного виду чи з використанням визначених слів. Складання речень з указаними синтаксичними одиницями. Складання словосполучень за схемами. Тлумачення лексичних значень омонімів, паронімів з урахуванням контексту. Тлумачення лексичного значення ужитих у реченнях (текстах) слів. Упорядкування за алфавітом прізвищ письменників (співаків, імен героїв улюблених мультфільмів та ін.). Фонетичний розбір слова. Розв’язання ситуаційних завдань, пов’язаних з уживанням слів. Визначення наголосу в слові. Виявлення та аналіз орфоепічних помилок (зокрема у вимові шиплячих) у своєму мовленні та мовленні інших людей. Орфоепічний тренінг (удосконалення вимови звуків відповідно до правил орфоепії).
Використовує знання з мови в мовленнєвій творчості.

7.Для зручності паралельно з офіційним журналом учитель може вести записи в особистому нотатнику, виписуючи оцінки з офіційного журналу. На основі цих записів легше визначити оцінку за кожну з груп загальних результатів.

Зразок записів в особистому нотатнику:

Група загальних результатів Оцінювання групи 1. Сприймає усну інформацію / аудіювання Оцінювання групи 2. Усно взаємодіє та висловлюється / говоріння Оцінювання групи 3. Сприймає письмові тексти / читання Оцінювання групи 4. Письмово взаємодіє та висловлюється / письмо
                                                         Вид роботиі дата (якщо за роботу ставлять оцінки всім учням класу) Аудіювання медіатексту   25. 12 Середня   арифметична оцінка   Група 1 Діалог    29. 11. Усний переказ 20. 12 Середня   арифметична оцінка   Група 2 Читання вголос 21. 12 Середня   арифметична оцінка   Група 3 Письмовий переказ31.09. Твір-опис предмета 19.10. Диктант 29. 12 Середня   арифметична оцінка   Група 4
Іваненко Іван( оцінка, дата виставлення оцінки, якщо   оцінювалися не всі учні класу) 1028. 10. 829. 11. 10 10 1018. 09. 1024.10. 929. 11 10 9 10 812.09. 712.10. 817.11. 9 8 7 9 723.11. 8 8

Зразок записів в офіційному журналі (сторінка зліва):

Місяць і числоПрізвище та ім'я учня/учениці 09/09 27/09 Зошит Тематична 24/10 28/10 Зошит Тематична 05/11 15/11 Зошит Тематична 20/12 29/12 Зошит Тематична Група 1 Група 2 Група 3 Група 4  І семестр Скоригована
1 Іваненко Іван 9 10 7 10 10 8 6 9 8 9 10 9 11 8 10 10 10 10 8 8 9

Зразок записів в офіційному журналі (сторінка справа):

Дата Зміст уроку Завдання додому
63. 29 /12 Контрольний диктант. Виконати проєкт «Зимова казка».
Група 1. Сприймає усну інформацію / аудіювання.
Група 2.Усно взаємодіє та висловлюється / говоріння.
Група 3.Сприймає письмові тексти / читання.
Група 4..Письмово взаємодіє та висловлюється / письмо.
64. 10 / 01 Уподібнення приголосних звуків. Вивчити матеріал на с.146 - 147. Виконати вправу №231 (письмово).

8.Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання, оцінювання груп загальних результатів проводиться в окремій колонці без дати

9. Загальну оцінку результатів навчання за семестр можна вирахувати так: додати всі тематичні оцінки і оцінки за групи загальних результатів, а суму поділити на загальну кількість оцінок.

Наприклад, в учня Іваненка Івана за перший семестр в журналі виставлено:

  1. за тему 1 – 10 балів,
  2. за тему 2 – 9 балів,
  3. за тему 3 – 9 балів,
  4. за тему 4 – 10 балів;
  5. за групу 1 Сприймає усну інформацію / аудіювання – 10 балів,
  6. за групу 2Усно взаємодіє та висловлюється / говоріння – 10 балів,
  7. за групу 3 Сприймає письмові тексти / читання – 8 балів,
  8. за групу 4 Письмово взаємодіє та висловлюється / письмо – 8 балів.

Загальна оцінка результатів навчання за семестр: (10+9+9+10+10+10+8+8):8= 9.

10.Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри.  

Опубліковано в Методичні рекомендації

Додаток 3 до листа Міністерства освіти і науки України від 19.08.2022 р. №1/9530-22

5 КЛАСИ 

Українська мова

У 2022/2023 навчальному році вивчення української мови в 5 класі здійснюватиметься за модельними навчальними програмами: Українська мова 5-6 кл. (автори Голуб Н.І., Горошкіна О.М.)Українська мова 5-6 кл. (автори Заболотний О.В. та ін.)рекомендованими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795); інтегрованого мовно-літературного курсу (українська мова, українська та зарубіжні літератури) 5-6 кл. (автори Старагіна І.П. та ін.), рекомендовану наказом Міністерства освіти і науки України від 29.09. 2021 № 1031.

Програми  розміщені   на   офіційному   сайті   МОН   за покликанням.

Для реалізації принципу академічної свободи Міністерство освіти і науки України пропонує варіантність підручників з української мови для 5 класу закладів загальної середньої освіти, зокрема, варіантність щодо реалізації кожної з модельних навчальних програм. У 5 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Електронні версії підручників для вивчення курсу розміщено в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»: https://lib.imzo.gov.ua/.

Також систематизовану добірку навчально-методичного забезпечення для 5 класу розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» – «Навчально-методична скарбниця НУШ 5-6 класи» в розділі «Нова українська школа»

На основі модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, заклад загальної середньої освіти може розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради.

Зазначені програми спрямовують діяльність учителя на виконання завдань, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти, реалізацію   компетентнісного   потенціалу   мовно-літературної   галузі, актуалізацію ціннісних орієнтирів, формування предметної та ключових компетентностей.

Для формування ключових компетентностей важливо зосередити зусилля на формуванні загальнопредметних умінь (працювати з інформацією, аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, висловлювати припущення і робити висновки, розв’язувати проблеми, працювати в команді, приймати рішення, ефективно спілкуватися, генерувати нові ідеї тощо), розвиткові критичного мислення й емоційного інтелекту.

Вивчення кожної теми рекомендуємо починати з цілевизначення, що сприяє становленню цілеспрямованості, активізації внутрішніх мотиваційних резервів, умотивованості рефлексії, оскільки між цілевизначенням і рефлексією є логічний зв’язок, що забезпечує здатність учнів/учениць займати зовнішню позицію стосовно свого «Я», критично оцінити себе, свою діяльність, виявити невикористані резерви, окреслити шляхи подальшого самовдосконалення. З огляду на це доцільно пропонувати завдання й запитання, які учні зможуть застосовувати як орієнтири в пошуках шляхів розв’язання повсякденних життєвих проблем.

У процесі навчання необхідно заохочувати й підтримувати самостійність мислення, що дає змогу учням/ученицям розмежовувати власну й чужу позицію, порівнювати й оцінювати їх, формувати систему ставлень.

Цінними є такі вміння: виявити і сформулювати проблему; швидко знайти інформацію, необхідну й достатню для розв’язання проблеми; оцінити, чи достатньо цієї інформації для розв’язання проблеми; у разі потреби з’ясувати, якої інформації бракує для розв’язання проблеми, використати зібрану інформацію для розв’язання проблеми.

Учитель має акцентувати увагу учнів на правилах комунікативно доцільного використання одиниць усіх рівнів мови в усному й писемному мовленні, зокрема приділяти увагу труднощам слововживання, складним випадкам наголошування, правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо.

Компетентний мовець має знати правила застосування мовних формул, з допомогою яких він може познайомитися і подружитися, з’ясувати або уточнити певну інформацію, пояснити, запросити, попросити вибачення, привітати когось або висловити співчуття тощо. Для цього введено до програм, наприклад, відомості про мовленнєві жанри.

Системний характер ознайомлення учнів з мовленнєвими жанрами забезпечує насамперед їхнє місце в освітньому процесі: водночас на спеціально відведених для конкретного жанру уроках і на уроках вивчення (закріплення, повторення, узагальнення тощо) мовної теорії.

Актуальними є завдання, що забезпечують формування в учнів умінь працювати з різноманітними лексикографічними джерелами. Привертаємо увагу до іншої важливої проблеми – навчання працювати в команді, групі, парі і методів, що сприяють цьому.

До ключових мовних навичок ХХІ століття віднесено розвинений словниковий запас, що визначає доцільність системної робити над збагаченням словника учнів.

Одним із викликів 2022/2023 навчального року є якість надання освітніх послуг в умовах повномасштабної війни, розв’язаної росією.

Оскільки дистанційне навчання можна здійснювати в синхронному і асинхронному режимах, то, відповідно, зміст і характер вправ, методичне забезпечення виконання їх ураховуватиме особливості співпраці учня і вчителя в умовах цих двох режимів .

Синхронний режим (коли всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у вебсередовищі) передбачає співпрацю вчителя й учнів у реальному часі. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті. Перевагою синхронності є одночасність, зворотність, миттєве залучення учасників у визначений час. Зворотний зв’язок має бути постійним і своєчасним. Ефективним вважаємо застосування інтерактивних вправ, розташованих на різноманітних електронних ресурсах, наприклад, LearningApps.org, що спонукає учнів до повторення, узагальнення і систематизації знань, формування в них стійких умінь і навичок. Крім того, можливість відразу перевірити правильність виконання вправ і завдань спонукає здобувачів освіти до рефлексії.

Зазначаємо, що модельна навчальна програма інтегрованого мовно- літературного курсу (українська мова, українська та зарубіжні літератури) визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів 5–6-х класів з мовно-літературної освітньої галузі, пропонований зміст та види навчальної діяльності учнів, спрямовані на реалізацію очікуваних результатів на основі пропонованого змісту.

Для 5-го класу програмою передбачено 9 розділів (орієнтовно по одному розділу для одного календарного місяця). Кожен розділ містить 3 – 4 теми (орієнтовно одна тема на один календарний тиждень), які розвивають і конкретизують загальну тему розділу. У межах кожного розділу визначено очікувані результати навчання, пропонований зміст та види навчальної діяльності. Очікувані результати навчання відповідають орієнтирам для оцінювання з мовно-літературної освітньої галузі, визначеним у Державному стандарті базової середньої освіти. У кожному розділі представлено очікувані результати навчання з усіх чотирьох груп обов’язкових результатів навчання, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти.

Пропонований зміст структуровано відповідно до базових знань за групами:   «Комунікація»,   «Інформація»,   «Мовні   засоби»,   «Текст», «Літературний твір». У межах кожного розділу є перелік текстів: художніх, зокрема фольклорних, творів класичної та сучасної літератури (української та зарубіжних); інформаційних; медіатекстів тощо, згрупованих за темами. У переліку дотримано баланс між творами класичної та сучасної літератури, творами українських і зарубіжних авторів, а також передбачено ознайомлення з творами літератур корінних народів і національних меншин України. Серед текстів є зразки різних літературних родів, жанрів, а також різних типів і стилів мовлення. Паралельно передбачено роботу з різноплановими інформаційними та іншими нехудожніми текстами, а також із медіатекстами. Крім того, опрацювання за програмою тих чи інших творів збігається в часі із відповідними офіційними та народними святами, пам’ятними датами, визначними подіями тощо, що покликано забезпечити зв’язок із життям.

Перелік текстів (зокрема художніх творів українських і зарубіжних авторів, медіатекстів тощо) є пропонованим. У підручниках до цієї програми автори використовують різні твори з наведеного переліку. Це має враховувати вчитель, і, залежно від кількості годин на тиждень для інтегрованого курсу, а також обраного підручника, додавати тексти з наведеного переліку для роботи в класі та для самостійного (позакласного) читання або запропонувати учням інші тексти. Спосіб роботи з текстом (читання повністю, скорочено, в уривках, прослуховування аудіокнижки тощо) залежить від його специфіки, запитів учнів, базових знань, запланованих до опрацювання, та передбачених видів навчальної діяльності.

Реалізація в програмі текстоцентричного підходу робить той самий текст основою як для його аналізу, інтерпретації, оцінювання тощо, тобто для читацької діяльності, так і для розгортання видів діяльності, пов’язаних із процесом усного та письмового мовлення, а також опанування необхідних для цього знань. Це дає змогу розв’язувати на одному уроці завдання і мовної, і літературної освіти.

Для забезпечення розвитку компетентного мовця в умовах безпосереднього спілкування програма передбачає залучення учнів до дій зі сприймання й використання інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія в класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі, інтерв’ю тощо). Така мовленнєва практика розгортається навколо прослуханих/прочитаних/ переглянутих текстів або медіатекстів. Мотивування учнів до вдосконалення власного мовлення сприяє стійкому пізнавальному інтересу до фонетичних закономірностей української мови, орфоепічних норм та знань зі стилістики.

Крім безпосередньої участі в спілкуванні, учні вчаться аналізувати комунікативні ситуації з позиції спостерігача (на прикладі рольових ігор, театралізації, перегляду або прослуховування медіатекстів), опановуючи необхідні для цього поняття з теорії комунікації, теорії тексту, теорії інформації. Знання зі стилістики, теорії комунікації, теорії тексту, теорії інформації на етапі адаптаційного циклу базової освіти мають прикладний характер і використовуються в процесі навчання з метою подальшого вдосконалення усного та письмового мовлення.

Інтегрований мовно-літературний курс

Для інтегрованого мовно-літературного курсу в освітній програмі закладу може бути передбачено від 7 до 10 годин тижневого навчального навантаження. Відповідно до зробленого вибору вчитель передбачає в календарному плануванні теми окремих уроків, орієнтуючись на визначені в програмі розділи (по одному на місяць) та теми (по одній на тиждень).

Для інтегрованого мовно-літературного курсу у класному журналі відводять сторінки з назвою «Інтегрований мовно-літературний курс» без поділу на окремі складники курсу. Записи на правій сторінці журналу мають бути увідповіднені з навчальною програмою та календарно-тематичним плануванням, за якими працює вчитель. На лівій сторінці класного журналу вчитель обов’язково фіксує результати тематичних та семестрових діагностичних робіт. Результати формувального оцінювання можуть бути відображені як у класному журналі, так і в щоденнику спостережень.

Упродовж роботи за зазначеними модельними навчальними програмами за підсумками кожного розділу доцільно проводити тематичну роботу для поточної діагностики/формувального оцінювання досягнення учнями очікуваних результатів навчання та опанування категорій базових знань, визначених відповідним розділом. Такі роботи можуть бути запропоновані зокрема в тестовій формі. Такі види робіт, як диктанти, аудіювання, декламування, читання мовчки та вголос, усні й письмові перекази та твори, діалогування вчитель проводить упродовж семестру з метою формувального оцінювання. Кількість і види таких робіт на семестр учитель планує самостійно.

За підсумками семестру доцільно проводити комплексну діагностичну роботу, яка дасть змогу оцінити рівень досягнення учнями очікуваних результатів навчання в усній взаємодії, письмовій взаємодії, роботі з текстом та дослідженні мовлення (4 групи обов’язкових результатів навчання за Державним стандартом базової середньої освіти).

Оцінювання п’ятикласників здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5 – 6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289.

Вивчення української мови в 5 класах з навчанням мовами національних меншин

У 2022/2023 навчальному році вивчення української мови в 5 класах з навчанням мовами національних меншин буде здійснюватися за модельними навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795: «Українська мова для класів з навчанням молдовською мовою. 5 – 9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Свінтковська С. А. та ін.),  «Українська мова для класів з навчанням угорською мовою. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Гнаткович Т. Д. та ін.), Українська мова для класів з навчанням угорською мовою. 5-9 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори-укладачі Черничко С. С. та ін.).

Програми  розміщені   на   офіційному   сайті   МОН   за   покликанням.

Рекомендована кількість годин на вивчення української мови в 5 класах із навчанням молдовською, румунською, угорською мовами по 4 год. на тиждень (140 годин на рік). Кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми вчитель/вчителька розподіляє самостійно, залежно від рівня підготовленості учнів/учениць.

Необхідно розрізняти поточне формувальне оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове, річне). Від правильної організації оцінювання значною мірою залежить ефективність управління сучасним освітнім процесом.

Поточне формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням/ученицям усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Структура формувального оцінювання: визначення цілей навчання; узгодження критеріїв оцінювання з учнями / ученицями; виявлення, збір та інтерпретація доказів навчання, зворотний зв’язок; підтримка; усунення прогалин.

Пропонуємо деякі техніки формувального оцінювання: застосування прийомів зворотного зв’язку, самооцінювання та взаємооцінювання, педагогічне спостереження, аналіз портфоліо. Щодо портфоліо – це добірка учнівських робіт (портфоліо розвитку, демонстраційне портфоліо, тематичне портфоліо, портфоліо проєкту, комбіноване портфоліо), що демонструють прогрес у навчанні й докладені зусилля за певний період навчання.

Водночас рекомендуємо техніки із застосуванням карток, піктограм/ смайлів, «5-П» («Пригадай– Підсумуй – Питай – Прокоментуй – Пов’яжи»), кубування, трихвилинна пауза, сигнали рукою, шкалювання тощо.

Формувальне оцінювання –це принципово інший підхід до організації системи контролю та оцінювання в освіті: організує освітній процес як максимально адаптований до індивідуальних особливостей, інтересів і потреб кожного здобувача освіти; формує вчителя як творчу особистість, яка усвідомлює особливе соціальне призначення освіти й, головне, готова реалізовувати його в межах своєї педагогічної діяльності.

Підсумкове оцінювання – задля отримання даних про рівень досягнення учнями результатів навчання після завершення модельної навчальної програми або окремих освітніх компонентів. Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки особистих навчальних досягнень учня / учениці. Річне оцінювання здійснюють на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від оцінок за І та ІІ семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих навчальних досягнень учня / учениці протягом року.

Ураховуючи адаптаційний цикл (5 клас), рекомендуємо використовувати в класах із навчанням молдовською, румунською, угорською мовами мотиваційні формули вербального оцінювання учнів/учениць:

  • низький рівень (відтворення): Будь уважним! Говори чіткіше! Спробуй не поспішати! Зосередься, зверни увагу на… . Відповідай конкретніше! Ти вже більше працюєш над собою. Доклади більше зусиль! Я вірю в тебе! Уже краще! Значно краще!
  • середній рівень (розуміння сприйнятого): Значно краще! Щодня тобі вдається все краще! Вітаю з першим успіхом! Я пишаюся тобою! Дуже добре! Досить вдало! Я щиро радію за тебе!
  • достатній рівень (застосування знань): Я погоджуюся з тобою! Ти вмієш правильно висловлюватися! Мені приємно бачити твою роботу! Ти вже багато чого вмієш! Як влучно! Чудово! Молодець! Це твоя перемога!
  • високий рівень (вияв творчих здібностей): Дуже задоволена твоєю роботою! Ти маєш особисту думку! Довершено! Зразково! Бездоганна відповідь! Пречудово! Відмінно! Тощо.

Вербальну оцінку пропонуємо реалізовувати й письмово, залишаючи відповідні сталі висловлювання / моделі в зошиті після перевіреного завдання тощо: Уважно перевір це завдання. Спробуй знайти помилку. Потренуйся виконувати таке завдання. Ти швидко вчишся. Ти на правильному шляху. Значно краще. Ідеально виконано. Бездоганно. Чудова ідея. Відмінний результат тощо.

Навчання й оцінювання – нероздільні механізми, а педагогічне оцінювання є одним із найважливіших елементів сучасного освітнього процесу. Від правильної організації оцінювання більшою мірою залежить ефективність його управління.

Українська література

У 2022/2023 навчальному році вивчення української літератури в 5 класі здійснюватиметься за модельними навчальними програмами: «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Яценко Т.О. та ін.), «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Архипова В.П. та ін.), «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори Чумарна М. І., Пастушенко Н. М.), «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5-6 класи» для закладів  загальної  середньої  освіти  (автори  Яценко  Т.О.,  Тригуб  І.А.),

«Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Старагіна І. П. та ін).

Програми   розміщені  на  офіційному  сайті  МОН  за  покликанням.

Дидактико-методичний потенціал програм забезпечує можливість формування в процесі вивчення української літератури читацької і ключових компетентностей, визначених Державним стандартом базової середньої освіти

На основі модельної навчальної програми, рекомендованої Міністерством освіти і науки України, заклад загальної середньої освіти може розробити власну навчальну програму та затвердити її рішенням педагогічної ради.

Відповідно до кожної з модельних навчальних програм створено підручники. Для реалізації принципу академічної свободи Міністерство освіти і науки України пропонує варіантність підручників з української мови для 5 класу закладів загальної середньої освіти, зокрема, варіантність щодо реалізації кожної з модельних навчальних програм. У 5 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що мають гриф

«Рекомендовано Міністерством освіти і науки України». Електронні версії підручників для вивчення курсу розміщено в електронній бібліотеці ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» https://lib.imzo.gov.ua/.

Також систематизовану добірку навчально-методичного забезпечення для 5 класу розміщено на сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» – «Навчально-методична скарбниця НУШ 5-6 класи» у розділі «Нова українська школа».

У зміст курсу української літератури для 5 класу реалізовано основні функцій літератури для дітей та юнацтва в сучасному соціумі. Так, естетична функція літератури для підлітків визначає її суть, дозволяє аналізувати літературні твори як мистецькі явища, що мають не тільки цікавий, пізнавальний зміст, але й високохудожню форму.

Морально-етична функція розкривається в ідейному змісті, підтексті художніх творів, у яких юні читачі відшукують приклади взаємин між людьми, засуджують негативні вчинки, співпереживають улюбленим героям. Це сприяє формуванню в молодших підлітків типу поведінки в соціумі.

Комунікативна функція художнього твору для дітей та юнацтва розкривається відповідно до вікових особливостей читачів, доступності їхньому сприйняттю й розумінню. Під час діалогу з автором художнього твору молодші підлітки формують уявлення про митця, співвідносять зображене в тексті з власним життєвим досвідом, вчаться критично оцінювати вчинки літературних персонажів, дискутувати, пояснювати свою думку щодо прочитаного.

Особливої уваги заслуговує методика вивчення творів сучасної української літератури для підлітків. Процес їх опрацювання на уроках української літератури в 5 класах має бути орієнтованим на адекватне для цього віку реципієнтів сприйняття. Оскільки в кожного покоління юних читачів своя система цінностей, то й формування її найефективніше відбувається під час читання художніх творів, у центрі яких протагоніст – їхній ровесник, зі співзвучними їм почуттями й переживаннями, втіленими в його життєвих мріях, пригодах, самому процесі дорослішання.

Моделі уроків вивчення сучасних художніх творів можуть мати триетапну структуру: вступна частина, власне робота з текстом і підсумкова, рефлексійна частина. У вступній частині варто застосовувати інтерактивні мотиваційні завдання на основі медіатекстів, в основі яких – «занурення» у контекстуальні зв’язки художнього тексту. В основній частині уроку рекомендовано використовувати прийоми розвитку критичного й аналітичного мислення на основі текстуальної роботи: дидактичну ейдетику, складання й розгадування квестів, вікторин, виконання творчих завдань на фреймах, зокрема й на віртуальних дошках Miro , Padlet, Jamboard тощо. На уроках текстуального вивчення сучасних літературних творів доцільно практикувати творчі завдання та проєкти.

У прикінцевій частині таких уроків обов’язковою має бути рефлексія як елемент формувального оцінювання й водночас узагальнення й систематизації знань учнів. Це може бути й інтерактивне обговорення, й узагальнення за допомогою рефлексійних таблиць, схем, синквейнів тощо.

Для того, щоб підлітки адекватно зрозуміли ціннісний потенціал художнього твору, він має викликати в них зацікавлення, прагнення прочитати. Це можливе за умови застосування сучасних технологій навчання, зокрема орієнтованих на залучення всіх учнів до процесу сприйняття, обговорення й інтерпретації художніх творів, використання компетентнісного й діяльнісного підходів.

Оцінювання п’ятикласників здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2022 № 289.

Видами оцінювання результатів навчання учениць/учнів є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне.

Формувальне оцінювання дозволить отримувати інформацію щодо навчальних досягнень учнів не лише учителю, а й кожному здобувачеві освіти. Ця інформація необхідна учням для усвідомлення власного просування в навчанні, учителю – для визначення рівня складності завдань і коригування освітнього процесу з урахуванням можливостей і потреб класу.

Формувальне оцінювання може здійснюватися у формі само- та взаємооцінювання, зокрема учні/учениці співставляють досягнутий результат своєї діяльності з її метою, аналізують успіхи і причини індивідуальних невдач у вивченні навчального матеріалу та визначають можливі шляхи їх подолання.

Поточне оцінювання призначене для встановлення рівнів опанування здобувачами освіти навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосованих технологій навчання. Опроваджувати поточне оцінювання необхідно систематично, використовуючи завдання на повторення пройденого матеріалу й закріплення вивченого.

При здійсненні підсумкового оцінювання необхідно використовувати завдання для визначення рівня досягнень за кожною групою результатів: (учениця/учень) опрацьовує та використовує інформацію, застосовує її в житті. Для проведення зазначених видів оцінювання ефективно використовувати компетентнісно орієнтовані завдання.

Оцінюванню також підлягає сформованість у здобувачів освіти наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти: читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, конструктивне керування емоціями, критичне й системне мислення, логічне обґрунтовування позиції, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, ухвалювання рішень, розв’язування проблем, співпраця з іншими.

В умовах дистанційного навчання української літератури фахові вміння вчителя-словесника використовувати цифрові сервіси та онлайн-інструменти урізноманітнить освітній процес, створить можливості для розвитку творчої активності учнів, формування навичок добирати навчальну інформацію з різних інформаційних джерел, застосовувати медіаресурси для залучення контекстуальних зв’язків. Рекомендовано використовувати сервіси для створення «хмаринок слів» (Word It Out, Word Cloud Generation, Word ArtAnswerGarden тощо), ментальних мап (XMind, FreeMind, iMindMap, MindJet Mindmanager, Edrow Mind Map, Visual Mind тощо), інтерактивних плакатів (Thinglink, Glogster EDU, Н5Р тощо), коміксів (Bitstrips, Canva, Write Comics, Pixton, StoryboardThat) тощо.

Розповіді про письменників варто супроводжувати презентаціями, слайди яких повинні містити максимум ілюстрацій і мінімум текстової інформації як пояснення до візуального матеріалу. Окремі слайди можуть бути доповнені гіперпокликаннями на відео та аудіоматеріали, що розміщені на освітніх платформах та надіслані учням через захищені канали зв’язку або саме в тому онлайн-сервісі, який учителі використовують для навчання, – Google classroom чи Сlasstime. Такі презентації сприятимуть повторенню й узагальненню вивченого, глибокому осмисленню творчого доробку письменників, розумінню ідейно-тематичного та художнього значення творів.

Під час онлайн-уроків учителі-словесники можуть урізноманітнити освітній процес за допомогою завдань, що передбачають створення чатів або постерів у додатках Canva PlayBuzz, Miro, Jamboard; здійснення віртуальних мандрівок у музеї; аналіз фото, документів, пізнавальних текстів, розміщених на віртуальних дошках Jamboard, Padlet; участь в онлайн-опитуваннях, тестуваннях, змодельованих за допомогою Google Forms, Online Test Pad, Poll everywhere тощо.

Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)

Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної) для 5–6 класів – новий навчальний предмет у закладах загальної середньої освіти, упровадження якого зумовлено соціальними викликами та сучасними освітніми завданнями, що унормовані новим Державним стандартом базової середньої освіти.

Інтеграція літературного курсу реалізується на основі спорідненості змісту основних тем шкільних курсів української та зарубіжної літератури для 5–6 класів (тематична інтеграція). Програма також ґрунтується на засадах інтеграції, доцільної для адаптаційного циклу шкільної літературної освіти: методичної (спільні методи і прийоми навчання української та зарубіжної літератури) та діяльнісної (спільні види навчальної діяльності у процесі вивчення української та зарубіжної літератури). Водночас акцентується на необхідності звернення до специфічних методів і прийомів вивчення творів зарубіжної літератури, зокрема таких, як робота з текстом перекладу та оригіналу, порівняння варіантів перекладу художнього твору тощо.

Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної) побудований із урахуванням дидактичного принципу послідовності та наступності в навчанні. Цей курс є послідовним продовженням літературного курсу початкової школи, у межах якого школярі ознайомлювалися з творами української та зарубіжної літератур.

Дидактико-методичний потенціал програми забезпечує можливість формування в процесі вивчення інтегрованого курсу літератур (української та зарубіжної) читацької і ключових компетентностей, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.

Відтак учитель матиме можливість констатувати результати навчальної діяльності учнів, поступово ускладнювати завдання й контролювати їх виконання.

Програма інтегрованого курсу літератур побудована за тематично- жанровим принципом із дотриманням хронологічної послідовності щодо презентації письменницьких персоналій у межах кожного тематичного розділу.

Навчальний матеріал у 5 класі згруповано за такими тематичними розділами: «Вступ», «Малі жанри фольклору та літератури», «Народні казки»,

«Літературні казки», «Минуле народів у фольклорі та літературі: легенди, перекази, літописні оповіді», «Поетичний образ України», «Дивовижний світ природи», «Світ дитинства», «У пошуках пригод і чудес», «Література рідного краю», «Найцікавіше з літературних новинок», «Узагальнення та систематизація вивченого».

У рубриці «Пропонований зміст навчального предмета» презентовано різножанрові твори класичної і сучасної української та зарубіжної літератур. Добір художніх творів зроблено з урахуванням їхньої художньої вартісності, читацьких інтересів, вікових характеристик та особливостей художнього сприймання молодших підлітків.

У програмі виділено дві групи художніх творів: для текстуального вивчення і позакласного читання (твори пов’язані з відповідними тематичними розділами програми). Деякі художні тексти, зокрема й напам’ять, можуть вивчатися за вибором учителя та учнів.

Для  текстуального  розгляду  рекомендовано  твори,  що  ввійшли  до «золотого» фонду української та зарубіжної класики для читання молодшими підлітками: лірика Мацуо Басьо,Т. Шевченка, Лесі Українки, Р. Бернса; проза І. Нечуя-Левицького, І. Франка, Лесі Українки, Б. Грінченка, Р. Кіплінга, Марка Твена, О. Іваненко, М. Вінграновського,Ч. Діккенса, Льюїса Керролла та ін.

Для текстуального вивчення також рекомендовано твори сучасних українських письменників, як-от: В. Шевчука «Чотири сестри», Вс. Нестайка «Чарівні окуляри», З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі», Г. Кирпи «Мова моя», «Мій тато став зіркою», Т. Майданович «Країна Українія», М. Морозенко «Вірність Хатіко», О. Сайко «Гаманець», І. Калинця «Вертеп маленького хлопчика», Б Матіяш «Єва і білосніжна квітка лілії», О. Гавроша «Різдвяна історія ослика Хвостика» та ін. У змісті програми передбачено твори сучасних зарубіжних письменників, зокрема Р. Дала «Чарлі і шоколадна фабрика», П. Маара «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу», Т. Флетчера «Різдвозавр та Зимова Відьма», М. МакДоналдс «Джуді Муді та НЕнудне літо» та ін.

Зміст інтегрованого курсу літератур включає твори, що викликають інтерес у сучасних молодших підлітків, а саме твори про пригоди, фантастичні події,  твори  жанру  фентезі,  твори  різдвяно-новорічної  тематики  (розділ «Різдвяні дива»).

Твори патріотичної тематики, реалістично-психологічна проза, що представлені в програмі, сприяють виховання національно свідомих громадян України, формування гуманістичного світогляду, національних і загальнолюдських цінностей учнів-читачів.

Рекомендовано системно проводити уроки щодо ознайомлення з художніми творами сучасної української та зарубіжної літератур за вибором учителя та учнів, відтак розділ «Найцікавіше з літературних новинок» передбачено і в І, і в ІІ семестрах. Учителеві важливо пам’ятати, що учням- підліткам притаманний інтерес до читання художніх творів, серед героїв яких вони впізнають себе у вирі повсякденних проблем і життєвих випробувань. Відтак їх зацікавлюють твори, у яких художньо відтворено ситуації морального становлення особистості, розкрито сучасні підліткові теми, зокрема булінгу, першого кохання, взаємин із ровесниками й людьми старшого покоління тощо.

Твори для позакласного читання подано до кожного розділу модельної навчальної програми, тож учитель має можливість формувати в учнів коло читання впродовж усього навчального року та, орієнтуючись на читацькі інтереси саме своїх учнів і власні методичні напрацювання, проводити такі 2–3 уроки на семестр у межах певного тематичного розділу.

Біографічні відомості про письменників рекомендовано обмежити короткими довідками про основні факти їхнього життя і творчості або ж окремими епізодами дитинства митців, що можуть зацікавити учнів-підлітків.

У програмі забезпечено етапну наступність і безперервність вивчення понять теорії літератури у процесі роботи з художнім текстом. Визначено саме ті теоретико-літературні поняття, формування та поглиблення яких буде методично доцільним під час опрацювання учнями творів конкретного програмового розділу.

У рубриці «Мистецький контекст» запропоновано до розгляду твори живопису, музики, скульптури, кіно тощо, що сприятиме цілісному осмисленню учнями кожного літературного твору. Наголошуємо, що звернення до творів інших видів мистецтва має бути методично доцільним, таким, що не відволікає юних читачів від самодостатнього художнього тексту.

До кожного тематичного розділу запропоновано види організації навчальної діяльності учнів-підлітків різного рівня складності: репродуктивні, пізнавально-пошукові та творчі. Акцентовано на видах діяльності, зорієнтованих на порівняння художніх творів української та зарубіжної літератури, визначення в них спільних тем, проблем, мотивів, моральних цінностей та водночас на розуміння самобутності та самодостатності, національної специфіки кожної національної літератури. Ця рубрика має рекомендаційний характер.

Особливої уваги заслуговує методика вивчення творів сучасної української та зарубіжної літератур для підлітків. Процес їх опрацювання на уроках інтегрованого курсу має бути орієнтованим на адекватне для цього віку реципієнтів сприйняття.

Моделі уроків вивчення сучасних художніх творів можуть мати триетапну структуру: вступна частина, власне робота з текстом і підсумкова, рефлексійна частина. У вступній частині варто застосовувати інтерактивні мотиваційні завдання на основі медіатекстів, в основі яких – «занурення» у контекстуальні зв’язки художнього тексту. В основній частині уроку рекомендовано використовувати прийоми розвитку критичного й аналітичного мислення на основі текстуальної роботи: дидактичну ейдетику, складання й розгадування квестів, вікторин, виконання творчих завдань на фреймах, зокрема й на віртуальних дошках Miro, Padlet, Jamboard тощо. На уроках текстуального вивчення сучасних літературних творів доцільно практикувати творчі завдання та проєкти.

У прикінцевій частині таких уроків обов’язковою має бути рефлексія як елемент формувального оцінювання й водночас узагальнення й систематизації знань учнів. Це може бути й інтерактивне обговорення, й узагальнення за допомогою рефлексійних таблиць, схем, синквейнів тощо.

Для того, щоб підлітки адекватно зрозуміли ціннісний потенціал художнього твору, він має викликати в них зацікавлення, прагнення прочитати. Це можливе за умови застосування сучасних технологій навчання, зокрема орієнтованих на залучення всіх учнів до процесу сприйняття, обговорення й інтерпретації художніх творів, використання компетентнісного й діяльнісного підходів.

6-11 КЛАСИ

Українська мова

У      2022/2023     навчальному     році     вивчення     української мови здійснюватиметься за такими програмами:

  • у   6   –   9   класах   за  навчальною  програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804;
  • у 10 ‒ 11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 23.10.2017 № 1407.

Навчальні    програми   розміщені    на    офіційному    сайті  МОН за покликанням.

Звертаємо увагу, що в мовленнєвій лінії навчальної програми для 10-11 класів подано перелік рекомендованих видів роботи, які дають змогу учням реалізувати здобуті знання на практиці. Ці види роботи забезпечують повноцінний мовленнєвий розвиток старшокласників, адже комплексно охоплюють формування всіх видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння і письма). Системний підхід до розвитку мовлення учнів не передбачає виділення окремих годин на традиційні для 6 – 9 класів аудіювання, читання мовчки та вголос, перекази, твори тощо, оскільки ці види роботи передбачено на кожному уроці. Учитель може на власний розсуд змінювати запропоновані теми й види роботи, але водночас прагнути протягом року рівною мірою приділяти увагу розвиткові всіх видів мовленнєвої діяльності.

Сучасні соціокультурні умови, інтеграція української освіти в європейський контекст зумовлює введення до навчальних програм такого виду письмових робіт, як есе, спрямованого на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, учениць, підвищення в них інтересу до навчання предмета, розвиток особистості, критичного мислення, лінгвокреативності.

Есе – самостійна творча письмова робота, ознакою якої є особистісний характер сприймання проблеми та її осмислення, невеликий обсяг, вільна композиція, невимушеність та емоційність викладу.

Види есе: вільне і формальне

Вільне Формальне
Ознаки: Ознаки:
невеликий обсяг (7-10 речень);

довільна форма і стиль викладу зі збереженням структурованості тексту (вступ, основна частина, висновок); наявність позиції автора.

обсяг 120-200 слів логічна організація структури:

наявність відповідних компонентів (теза, аргументи, приклади, оцінювальні судження, висновок); ґрунтовність викладу;

наявність позиції автора.

 Вільне есе обмежене в часі (5 – 10 і 10 – 15 хв.). До нього доцільно вдаватися на кожному уроці й на різних етапах його: цілевизначення, закріплення, рефлексії тощо.

Для  написання  формального  есе  виділяють  більше  часу:  від  20  до 45 хвилин.

Види формального есе:

  • інформаційне (есе-розповідь, есе-визначення, есе-опис);
  • критичне;
  • есе-дослідження (порівняльне есе, есе-протиставлення, есе причини- наслідку, есе-аналіз).

Розподіл годин між розділами

Вказаний у навчальних програмах розподіл годин між розділами вважається орієнтовним. У разі потреби вчитель має право самостійно змінювати обсяг годин у межах розділу, а також послідовність вивчення розділів.

Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови

Звертаємо увагу на кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови в закладах загальної середньої освіти з українською мовою навчання.

Фронтально оцінюють диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюють на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюють говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте визначають окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень».

У І семестрі проводять оцінювання двох видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог). У ІІ семестрі – оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, що здійснюється в 6 – 9 класах.

Результати оцінювання говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос протягом семестру виставляють у колонку без дати й ураховують у семестрову оцінку.

Повторне оцінювання із зазначених видів мовленнєвої діяльності не проводять.

Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань, визначених учителем (тести, диктант тощо) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.

Тематичні і семестрові оцінки

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.

Семестрову – на основі тематичного оцінювання та результатів оцінювання певного виду діяльності: говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) або читання вголос.

Якщо дитина прохворіла частину семестру, пропустила, наприклад, одну тематичну, не має оцінки за якийсь вид мовленнєвої діяльності, то оцінка за семестр виводиться на розсуд учителя залежно від динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці), важливості пропущеної теми чи теми, за яку учня (ученицю) атестовано, – (тривалість вивчення, складність змісту, ступінь узагальнення матеріалу). За таких умов оцінка за семестр може бути такою, як тематична (якщо вона одна), або знижена на кілька балів (на розсуд учителя) .

Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 6-9 класах

  6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.
Усього годин 122 88 70 70
Години з РМ 23 22 16 19
  І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Перевірка мовної теми 4 4 3 3 2 2 2 2
Письмо: переказ 1 1 1 1 1 1 1 1
твір 1 1 1 1 1 1
Правопис:

диктант

1 1 1 1 1 1 1 1
Говоріння:

діалог

1 1 1 1
усний переказ 1 1 1 1
усний твір 1 1 1 1
читання вголос 1 1 1 1
                 

 Фронтальні та індивідуальні види контрольних робіт у 10-11 класах

Рівень Рівень стандарту Філологічний рівень
Фронтальні види контрольних робіт
Форми контролю І ІІ І ІІ
Перевірка мовної теми 2 2 3 3
Письмо:

есе

 

2

 

3

 

1

 

1

переказ 1 1
твір 1 1
Індивідуальні види контрольних робіт
Говоріння:

діалог

 

1

 

 

1

 

усний переказ 1 1
уний твір 1 1

 У таблицях зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Оцінка за контрольний твір з української мови та переказ є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи (надпис у колонці «Твір», «Переказ» не роблять).

Акцентуємо увагу, що в разі відсутності учня на одному зі спарених уроків під час написання контрольного твору, переказу рекомендуємо давати йому індивідуальне завдання, визначене вчителем. Зазначене завдання виконується учнем під час уроку.

Кількість робочих зошитів з української мови за класами:

6 – 9 класи – по два зошити;

10 – 11 класи – по одному зошиту.

Для контрольних робіт з української мови в усіх класах використовують по одному зошиту.

Ведення зошитів оцінюють від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою, що зараховують до найближчої тематичної. Під час перевірки зошитів ураховують наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботи.

У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

В освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або висновок «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури постійно оновлюється і доступний на вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

В умовах нового формату освітньої діяльності в Україні – дистанційної форми навчання в період воєнного стану, карантинних заходів в режимі онлайн і офлайн,  учителям рекомендуємо використовувати сучасні електронні ресурси: ZOOM, Viber, Skype, безкоштовні платформи Google Classroom,  Moodle,  Microsoft  Teams,  записи  уроків  у  межах  проєкту «Всеукраїнська школа онлайн» тощо.

Фронтальні та індивідуальні види контролю в умовах карантину проводяться з урахуванням матеріально-технічних можливостей закладу освіти, учителя-філолога. Педагог на свій розсуд може визначати вид та зміст завдань. Необхідні рішення щодо організації освітнього процесу, зокрема з української мови, можуть прийматися рішенням методичних об’єднань учителів-філологів.

Завдання оцінюються відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів 6–11 класів.

Українська мова в класах з навчанням мовами національних меншин закладів загальної середньої освіти

Вивчення української мови в 6-9, 10-11 класах з навчанням мовами національних меншин закладів загальної середньої освіти здійснюється за програмами, затвердженими наказами Міністерства освіти і науки України: у 6- 9 класах (наказ МОН України від 07.06.2017 №804); у 10-11 класах (рівень стандарту) (наказ МОН України від 23.10.2017 № 1407).

Навчальні програми розміщені на офіційному вебсайті МОН України за покликанням.

Вивчення української мови в 6-9, 10-11 класах з навчанням мовами національних меншин здійснюється на засадах компетентнісного підходу. Окрім обов’язкових видів творчих робіт, до навчальної програми включено рекомендовані, право вибору яких надано вчителю, змінювати теми висловлень відповідно до інтересів і потреб кожного класу. Учитель може обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу.

Зауважимо, що кількість годин, зазначених у програмі на вивчення української мови в основній школі, розподілено таким чином:

6 клас 7 клас 8 клас 9 клас
3,5 (122 год, 2,5 (88 год, 2 (70 год, 2 (70 год,
6 год – резерв для використання на розсуд учителя) 3 год– резерв для використання на розсуд учителя) 4 год–резерв для використання на розсуд учителя) 4 год–резерв для використання на розсуд учителя)

Фронтальні види контрольних робіт

Форми контролю 6 7 8 9
І І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Перевірка мовної теми* 4 4 4 3 3 2 2 2 2
Письмо:

ПЕРЕКАЗ

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

 

1

ТВІР 1 1 1 1 1 1
Правопис:

ДИКТАНТ**

1 1 1 1 1 1 1 1 1
Аудіювання* 1 1 1 1
Читання мовчки* 1 1 1 1 1
Контрольне списування 1

Фронтальні види контрольних робіт (10 –11класи) (рівень стандарту )

Форми контролю 10 11
І І ІІ  
         
Перевірка мовної теми* 2 2 2 2
Письмо: переказ  

1

 

1

 

1

 

1

твір 1 1
Правопис: диктант** 1 1 1 1
Аудіювання* 1 1
Читання мовчки* 1 1

* Основною формою перевірки мовної теми, аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.

** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної грамотності є контрольний текстовий диктант.

У таблиці зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт, учитель на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.

Ведення зошитів оцінюється від 1 до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу. У разі відсутності учня на уроках протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати «н/о» (нема оцінки).

Для контрольної перевірки мовних знань і вмінь використовуються завдання в тестовій формі.

Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір (навчальні чи контрольні види робіт), мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу «Зміст уроку».

Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати на сторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видів мовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, яке здійснюється у 6–9 класах. Повторне оцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.

На розсуд учителя перевірка мовних знань і вмінь також може поєднуватися з виконанням завдань двох видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання мовчки).

Тематичну оцінку виставляють на підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт.

Якщо дитина хворіла протягом вивчення теми, то в журнал за тему виставляється «н/а».

Оцінку за семестр виставляється на основі тематичного оцінювання. Кількість робочих зошитів з української мови визначається за класами: 6–9 класи – по два зошити; 10–11 класи – по одному зошиту.

Інформуємо, що в освітньому процесі заклади загальної середньої освіти можуть використовувати лише навчальну літературу, що має гриф МОН України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Перелік навчальної літератури доступний на офіційному вебсайтах МОН України (https://mon.gov.ua/ua) та вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/). Інша література може використовуватися тільки як додаткова.

Українська література

У 2022/2023 навчальному році вивчення української літератури в 6 – 9 класах здійснюватиметься за навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 №804;

у 10-11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), затвердженими наказом МОН від 23.10.2017 № 1407.

Навчальні    програми   розміщені    на    офіційному    сайті МОН за покликанням.

Зміст навчального матеріалу передбачає текстове вивчення творів, що виділені напівжирним шрифтом, інші ж лише називаються для допомоги вчителеві під час вивчення певної теми. Крім того, для осучаснення змістового компонента, актуалізації компетентнісного підходу, надання вчителеві методичної допомоги під час вивчення програмових тем запропоновано рекомендаційну рубрику «Мистецький контекст» (МК).

Вивчення української літератури також відбувається із залученням міжпредметних зв’язків – МЗ (українська мова, історія, зарубіжна література, образотворче мистецтво, музика тощо).

Звертаємо особливу увагу на те, що запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу чи підрозділу є орієнтовною, учитель може її перерозподіляти на власний розсуд. Резервний час учитель може використовувати також довільно, зокрема для збільшення кількості годин на вивчення окремого твору, для уроків розвитку мовлення, контрольного оцінювання, творчих та інших робіт (екскурсій, диспутів, семінарів тощо).

Запроваджено (*) – для творів, які не є обов’язковими, їх можна розглядати додатково, за вибором учителя, наявністю часу або самостійно.

Наприкінці програми для кожного класу подано орієнтовні списки літератури для додаткового (самостійного) читання.

У навчальній програмі профільного рівня передбачено вивчення творів літератури народів України, передовсім кримських татар. Також важливим компонентом  програми  є  «Читацький  практикум»,  спрямований  на формулювання практичних навиків усних і письмових роздумів над прочитаним у різних стильових формах.

З метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури (за класами). Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель- словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 6–9 класах 

Класи 6 7 8 9
Семестри І ІІ І ІІ І ІІ І ІІ
Контрольні роботи у формі: 3 3 3 3 3 3 3 3
контрольного класного твору; 1 1 1 1 1 1 1 1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)  

2

 

2

 

2

 

2

 

2

 

2

 

2

 

2

Уроки розвитку мовлення* (у+п) 2 2 2 2 2 2 2 2
Уроки позакласного читання 2 2 2 2 2 2 2 2
Перевірка зошитів 4 5 4 5 4 5 4 5

 Обов’язкова кількість видів контролю з української літератури в 10-11 класах

Семестри І ІІ І ІІ
Рівні стандарту профільний
Контрольні роботи у формі: 3 3 4 4
контрольного класного твору*; 1 1 1 1
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання)  

2

 

2

 

3

 

3

Уроки розвитку мовлення** 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п) 2 (у+п)
Уроки позакласного читання 1 1 2 2
Перевірка зошитів 4 5 4 5

 *Контрольні класні твори пропонуємо давати у формі есе, мінітворів щодо розкриття певної проблеми чи образу програмового тексту тощо. Це розвиватиме самостійне творче мислення учнів і дасть їм можливість виконати роботу протягом одного уроку.

**У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Рекомендуємо оцінку за письмовий вид роботи виставляти всім учням, за усний – кількості учнів, які відповідали протягом уроку.

Оцінку за ведення зошита з української літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з української літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог орфографічного режиму). У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

Оцінка за контрольний твір з української літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи. Надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Оцінку за читання напам’ять творів з української літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».

З метою формування читацької компетенції доцільним є використання в освітньому процесі інтерактивних форм (відповідні інтернет-ресурси, мультимедіа, електронні книги й бібліотеки, аудіозаписи) і методів викладання предметів мовно-літературного спрямування, що мотивують інтерес учнів до читання, засвоєння літературних творів, уміння вступати в діалоги, аргументувати свою думку. Також необхідно включати матеріали щодо різних методик активного читання. Вчитель має акцентувати увагу на підвищення рівня  читацької  грамотності  учнів,  зокрема,  формування  здатності учня сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал.

Навчальна та методична література з української літератури, рекомендована МОН, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки, що розміщений на офіційному сайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (https://imzo.gov.ua/pidruchniki/pereliki/).

Опубліковано в Матеріали МОНУ

18 серпня 2022 року відбулася серпнева методично-консультативна зустріч із учителями української мови й літератури міста.

Освітяни обговорили  такі питання:

Спікери:

  • консультант ТКМЦНОІМ,  PhD Гапон Л.О.,
  • заступник директора з НВР,  учитель УМЛ ТЗОШ№16, учитель-методист Балящук М.М.,
  • учитель УМЛ ТУГ ім.І Франка, учитель-методист  Грабовська О.М., 
  • учитель УМЛ ТКГ, учитель-методист Підручняк О.П.

Освітянам репрезентовано навчальну програму   і   календарно-тематичний  план за модельною навчальною програмою «Українська мова. 5–6 класи» (автори: Заболотний О. В., Заболотний В. В., Лавринчук В. П., Плівачук К. В., Попова Т. Д.)  відповідно до підручника «Українська мова. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори: Гапон Л.О., Грабовська О.М., Петришина О.І., Підручняк О.П.), рекомендованого Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.02.2022 № 140).

У вкладеннях -  навчальна робоча програма ,  календарно-тематичний  план, буклет.

Опубліковано в МАТЕРІАЛИ ВЕБІНАРІВ

Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році(О.М.Горошкіна, Н. Б.Голуб)

Методичні рекомендації щодо вивчення української літератури в 5 класі НУШ в 2022/2023 навчальному році (Т.О.Яценко)

Частина 1.

Сучасні соціальні виклики, зумовлені глобалізацією, європеїзацією, утвердженням тенденцій відкритого суспільства, інформатизації, інноваційності в усіх його галузях, зумовлюють необхідність посилення вимог до змісту та якості освіти. Із початком повномасштабного вторгнення росії на територію України особливого загострення набула проблема ефективної організації освітнього процесу, спрямованого на формування компетентного мовця – патріота своєї держави, який шанує державну мову, послуговується нею, дбає про її розвиток.

Українська мова – основа державотворення, потужний інструмент формування національної свідомості українців. Володіючи значним розвивальним потенціалом, українська мова акумулює загальнолюдські й національні цінності, соціокультурні норми взаємодії, правила міжкультурного спілкування та соціальної поведінки. У цьому контексті особливої актуальності набуває потреба розроблення ефективних освітніх технологій, що сприяють усебічному розвиткові особистості учня/учениці, формування в них готовності до самореалізації в умовах динамічних суспільних змін.

Метою освіти Закон визначає «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей». Отже, в результативній частині акценти зміщено із засвоєння знань і набуття конкретних умінь та навичок на розвиток компетентної мовної особистості учня/учениці, їхніх інтелектуальних і творчих здібностей, ціннісних орієнтацій, системи ставлень.

Модельна програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Н. Голуб, О. Горошкіна) системно й послідовно спрямовує діяльність учителя на виконання завдань, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти, реалізацію компетентнісного потенціалу мовно-літературної галузі, актуалізацію ціннісних орієнтирів, формування предметної та ключових компетентностей. Відповідно до програми розроблено й апробовано в школах, що долучилися до пілотного проєкту, підручник, підготовлено календарне планування, яке вчитель може адаптувати з урахуванням потреб конкретного закладу освіти. Вона є базою для створення навчальної програми, за якою працюватимуть учителі-словесники конкретного закладу освіти. Отже, рекомендований освітній документ цілком відповідає концепції нової української школи, сучасним освітнім тенденціям, запитам суспільства. Перевагу цій програмі надали більшість авторських колективів, що підготували підручники для 5 класу.

Розвиток компетентної мовної особистості – це не супутній чи стихійний продукт процесу навчання, а його мета і результат.

Упродовж тривалого часу навчання української мови було зорієнтоване на накопичення знань відповідно до заданої наукової парадигми, що позбавляло цей знаннєвий багаж перспектив застосовування його за межами школи. Зі зміною освітніх орієнтирів українська мова як шкільний предмет покликана бути засобом розвитку й соціалізації учнів. Нагальною вимогою часу є формування у здобувачів освіти внутрішньої мотивації до вивчення української мови; ціннісного ставлення до державної мови, набуття субʼєктного досвіду послуговування нею в різних сферах суспільного життя; надання знанням і вмінням з української мови функційності, дієвості. Для формування ключових компетентностей важливо зосередити зусилля на формуванні загальнопредметних умінь (працювати з інформацією, аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати, висловлювати припущення і робити висновки, розв’язувати проблеми, працювати в команді, приймати рішення, ефективно спілкуватися, генерувати нові ідеї тощо), розвиткові критичного мислення й емоційного інтелекту.

Важливе значення для формування компетентності «Навчання впродовж життя» мають оргдіяльнісні вміння. Тому вивчення кожної теми рекомендуємо починати з цілевизначення, що сприяє становленню цілеспрямованості, активізації внутрішніх мотиваційних резервів, умотивованості рефлексії, оскільки між цілевизначенням і рефлексією є логічний зв’язок, що забезпечує здатність учнів/учениць займати зовнішню позицію стосовно свого «Я», критично оцінити себе, свою діяльність, виявити невикористані резерви, окреслити шляхи подальшого самовдосконалення. З огляду на це доцільно пропонувати завдання й запитання, які учні зможуть застосовувати як орієнтири в пошуках шляхів розв’язання повсякденних життєвих проблем. Великого значення надаємо системній роботі з привернення уваги й усвідомлення важливих життєвих проблем, спільному пошукові альтернативних думок і способів розв’язання їх, обговоренню пропозицій.

У процесі навчання необхідно заохочувати й підтримувати самостійність мислення, що дає змогу учням/ученицям розмежовувати власну й чужу позицію, порівнювати й оцінювати їх, формувати систему ставлень.

Частина 2

Життя переконує, що сьогодні людині не обов’язково все пам’ятати, оскільки пошук необхідної інформації технологізований, він не затратний у часі і не становить жодних труднощів. Значно важливіше розуміти, яка саме інформація необхідна на цей момент і як пришвидшити пошук її. Тому цінними передусім є такі вміння: виявити і сформулювати проблему; швидко знайти інформацію, необхідну й достатню для розв’язання проблеми; оцінити, чи достатньо цієї інформації для розв’язання проблеми; у разі потреби з’ясувати, якої інформації бракує для розв’язання проблеми, використати зібрану інформацію для розв’язання проблеми.

Учитель має акцентувати увагу учнів на правилах комунікативно доцільного використання одиниць усіх рівнів мови в усному й писемному мовленні, зокрема приділяти увагу труднощам слововживання, складним випадкам наголошування, правопису, нормам узгодження мовних одиниць, культурі слова тощо, тобто пріоритетність функційного аспекту опанування мовою.

Ураховуючи принципи доступності й доцільності, беручи до уваги результати опитування вчителів та учнів, у програмі змінено традиційний розподіл мовних тем: відомості з лексикології подано цілісно в 5 класі. Результати навчання в пілотному проєкті підтвердили правильність такої новації. Розділи «Будова слова» і «Словотвір» подано в 6 класі, щоб забезпечити цілісне сприймання важливої мовної теорії, показати учням зв’язки між будовою слова і його творенням. Крім того, у 6 класі під час вивчення морфологічних відомостей учні мають змогу долучитися до інтервального повторення (матеріал про творення тієї чи тієї частини мови).

Зміст мовленнєвої змістової лінії програми визначають такі розділи: «Інформація», «Текст», «Мовленнєві жанри», «Спілкування». Перелік тем кожного з розділів укладено так, щоб забезпечити формування у здобувачів освіти вмінь шукати потрібну інформацію, осмислювати зміст і форму тексту, оцінювати якість і достовірність інформації, ефективно комунікувати тощо. Саме ці вміння перевіряють експерти з питань освіти в межах міжнародного дослідження PISA.

Компетентний мовець має знати правила застосування мовних формул, за допомогою яких він може познайомитися і подружитися, з’ясувати або уточнити певну інформацію, пояснити, запросити, попросити вибачення, привітати когось або висловити співчуття тощо. Для цього введено до програми відомості про мовленнєві жанри – взірці мовної поведінки в різноманітних ситуаціях спілкування. Актуальними в сучасних соціокультурних умовах є низка жанрів, зокрема комплімент, лестощі, похвала; прохання, умовляння, благання, пропозиція; запрошення; згода, відмова; вибачення; подяка; привітання, смс-повідомлення тощо, з правилами побудови яких учні й учениці ознайомлюються в 5 класі. Комунікативна значущість, відповідність віковим особливостям учнів і стали критеріями добору жанрів.

Системний характер ознайомлення учнів з мовленнєвими жанрами забезпечує насамперед їхнє місце в освітньому процесі: водночас на спеціально відведених для конкретного жанру уроках і на уроках вивчення (закріплення, повторення, узагальнення тощо) мовної теорії.

Прикметною ознакою сучасного уроку української мови є широке й різноманітне використання текстового матеріалу – засобу навчання, що має значний дидактичний потенціал. Зміст текстів спрямовуємо на формування патріотизму, ціннісного ставлення до української мови, народу – носія мови, рідного краю, людських чеснот, утвердження моралі, розвитку емоційного світу учнів, естетичних смаків тощо. Фрагменти текстів, що застосовують як матеріал для вправ, спонукають учнів успішно взаємодіяти у процесі розв’язання типових для їхнього віку життєвих проблем, аналізувати різні ситуації, висловлювати власне ставлення до явищ, подій або вчинків, визначати й характеризувати учасників спілкування; висловлювати свої почуття і враження від почутого й прочитаного; засвоювати морально-етичні й психологічні принципи взаємодії; виявляти емпатію тощо. Вправи і завдання, розроблені на текстовому матеріалі, мають передбачати також формування в учнів умінь оволодіння різними техніками і прийомами читання. Це сприяє ефективній роботі з інформацією, критичному оцінюванню й інтерпретуванню її, розумінню тексту й підтексту, створенню якісних власних текстів різної жанрово-стильової належності, визначенню достовірності інформації, основної думки тексту, порушеної в ньому проблеми, переведенню тексту в інший формат (карту пам’яті, таблицю, схему, малюнок, колаж тощо).

Психологи довели, що вагомим чинником збудження пізнавального інтересу є його емоційне забарвлення Для сучасних учнів особливо значущими є тексти, що викликають світлі почуття, позитивні емоції, спонукають жити в гармонії з довкіллям, допомагають сформувати оптимістичне світосприйняття, відчуття естетики мови. Тому варто врахувати це у процесі добору текстів.

Частина 3

Актуальними є завдання, що забезпечують формування в учнів умінь працювати з різноманітними лексикографічними джерелами. Привертаємо увагу до іншої важливої проблеми – уміння працювати в команді, групі, парі та методів, що сприяють цьому.

До ключових мовних навичок ХХІ століття віднесено розвинений словниковий запас, що визначає доцільність системної робити над збагаченням словника учнів.

Для реалізації мети й завдань вивчення лексики необхідно знати й обов’язково брати до уваги основні тенденції розвитку сучасної лексичної системи з урахуванням останніх змін. Під час відбору лексичного матеріалу необхідно враховувати, що словниковий склад української мови значно збільшився.

Особливої уваги з боку словесника потребує збагачення словника учнів власне українською лексикою, словами, що витворилися в українській мові й були засвідчені в історичних пам’ятках, художніх творах українського народу. Це уведення в активний обіг власне українських лексем, слів, що називають різноманітні предмети і явища довкілля (водограй, бентежити, квапитися, осоння, жоржина, хитавиця, хідник тощо), увиразнюють мовлення, надають йому емоційності й естетичності. Вони складають основу української лексики й формують національні ознаки мови.

Лексичну систему сучасної української мови характеризують такі якості, як відкритість, динамізм, складність структури, нерівномірність і різні темпи розвитку окремих її шарів. Усі ці якості, як свідчить практика, створюють певні труднощі в процесі навчання лексики, головною з яких є великий обсяг словникового складу та його постійний рух.

Значну частину слів в сучасній українській літературній мові складають запозичення з інших мов. Є слова відносної новизни, уже представлені в деяких словниках і довідниках (браузер, інтерфейс, локдаун, стартап тощо), однак трапляються й слова, яких іще немає в лексикографічних виданнях: світшот, худі.У таких випадках доцільно провести паралелі з англійською мовою, з’ясувати лексичне значення цих слів в іноземній мові: хештеґ – (англ. hashtag от hash - знак решітки (#) і tag– мітка) – ключове слово або кілька слів повідомлення, тег (примітка), які використовують у соціальних мережах для полегшення інформаційного пошуку з теми.

У зв’язку з динамічними інтеграційними процесами виникає потреба донести значення окремих слів до широкого загалу. Більшість інновацій – результат номінації нових реалій і процесів об’єктивної дійсності, однак є й такі, що є синонімами, стилістичними варіантами наявних у мові слів: лайк – вподобайка, стикер – наліпка тощо. Важливо, щоб учні зрозуміли, якщо слово увійшло в мову разом із реалією, яку називає, то воно має шанс на повноцінне існування. Якщо ж є український відповідник до запозичення, то саме йому треба віддавати перевагу в мовленні.

Потребують особливої уваги інновації, що з’явилися в мові внаслідок різноманітних семантичних перетворень, зокрема – переосмислення. Мовознавці вважають переосмислення одним із джерел збагачення словникового складу української мови. На думку дослідників, що цей процес зумовлений переважно тим, що лексичне значення більшості слів має складну семантичну структуру. Трансформації в структурі значення призводять до переосмислення й закріплення в мові нових значень у слів, що давно існують. Процес творення інновацій можливий за умови перенесення ознак, якостей з одного предмета та інший. Наприклад, дієслово «схуднути» останнім часом розвинуло значення «девальвуватися» (гривня схудла).

З методичної точки зору важливо є лексика, що через ряд об’єктивних причин знаходилася на периферії лексичної системи: слова з різних галузей – побутової, економічної, правової, конфесійної: рамена, сволок, саф’янець. Тому в електронному додатку до підручника української мови подано електронний тлумачний і фразеологічний словники.

Робота над збагаченням словникового запасу учнів має бути системною і систематичною.

частина 4
Одним із викликів 2022/2023 навчального року є якість надання освітніх послуг в умовах повномасштабної війни, розв’язаної росією.
Об’єктивна потреба в застосуванні нового педагогічного досвіду (дистанційного навчання) зумовила розроблення вправ для набуття в учнів навичок самостійного й командного виконання навчальних вправ, а також вправ для поточного й підсумкового контролю освітніх результатів.
Оскільки дистанційне навчання можна здійснювати в синхронному і асинхронному режимах, то, відповідно, зміст і характер вправ, методичне забезпечення виконання їх ураховуватиме особливості співпраці учня і вчителя в умовах цих двох режимів .
Синхронний режим (коли всі учасники освітнього процесу одночасно перебувають у вебсередовищі) передбачає співпрацю вчителя й учнів у реальному часі. Це може бути відео-, аудіозв’язок, спілкування в чаті. Перевагою синхронності є одночасність, зворотність, миттєве залучення учасників у визначений час. Зворотний зв’язок має бути постійним і своєчасним. Ефективним вважаємо застосування інтерактивних вправ, розташованих на різноманітних електронних ресурсах,наприклад, LearningApps.org що спонукає учнів до повторення, узагальнення і систематизації знань, формування в них стійких умінь і навичок. Крім того, можливість відразу перевірити правильність виконання вправ і завдань спонукає здобувачів освіти до рефлексії.
Прикметною ознакою сучасного освітнього процесу є змішане навчання, що зумовлює використання традиційних і новітніх методик, які в результаті поєднання й змішування їх допомагають реалізувати поставлені завдання. Змішане навчання передбачає зміщення акцентів із пасивного засвоєння знань до самостійного здобування їх, що сприяє розвиткові самоосвітніх умінь учнів. Необмежений доступ до інформації, зокрема навчальної, розміщеної на різноманітних електронних носіях, уможливлює формування у здобувачів освіти вмінь працювати з інформацією.
У цих умовах відбувається зміна видів діяльності суб’єктів освітнього процесу: можна не просто прослухати новий матеріал у дистанційному режимі, а й обговорити його. Це формує в учнів уміння працювати в команді, комунікабельність, активність, сприяє розвиткові аналітичного й критичного мислення.
Змінено роль учителя: з ретранслятора навчальної інформації на порадника, консультанта, що передбачає інші функції його в освітньому процесі.
У школах, які обрали модельні навчальні програми, розроблені в Інституті педагогіки НАПН України, навчання української мови відбувається в межах спеціальної системи, що передбачає інтеграцію навчального матеріалу з української мови та інших шкільних предметів. Наприклад, впр. №№ 119, 125 187, 563, 565 підручника «Українська мова. 5 клас» Н.Голуб, О.Горошкіної зорієнтовані на інтегрування знань учнів з української мови та української літератури; вправи №№ 111, 188, 443 та ін. передбачають залучення знань з інформатики, вправи 11 , 125 – з історії; вправи №443, №447 – з природознавства тощо.
Вправа № 163 передбачає зв’язок із математикою:
© Поясніть математичний вираз на матеріалі фонетики української мови. Складіть подібний приклад, беручи до уваги кількість сонорних, дзвінких, глухих.
6 + 32 = 38
Вправа № 179 ураховує зв’язок з англійською мовою:
© Прочитайте слова. Визначте наголос у них. Які правила наголошування слів в англійській мові ілюструють ці слова? Перекладіть українською мовою, поставте наголос. У чому полягають особливості наголошування в українській мові?
Purple, rainy, happy; decide, relax, receive, among, between.
Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні видання, зокрема часописи «Українська мова і література в школі», «Українська мова і література в школах України», дописи в групі «Відділ навчання української мови та літератури (Інститут педагогіки НАПН України)» соціальної мережі Фейсбук.
Гуманістичне спрямування освіти означає, що навчання української мови має змінити мовця, допомогти йому стати іншою, кращою людиною. Як зазначав Сенека, спочатку вчимося гарної моралі, а потім – мудрості, яка без гарної моралі засвоюється погано. Пам’ятаємо: читання, письмо, говоріння мають сенс лише тоді, коли вони роблять наших учнів людянішими. Допомагаючи їм у цьому, ми реалізуємо велику місію освіти – оздоровити наше суспільство і змінити світ на краще.
Частина 5
За підсумками вивчення кожного розділу доцільно проводити різні види тематичних робіт для поточної діагностики (формувального оцінювання навчальних досягнень учнів).
Оскільки в модельній навчальній програмі «Українська мова. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Голуб Н. Б., Горошкіна О. М.) змістовий компонент мовної й мовленнєвої ліній об’єднано у 8 розділів, логічним видається проведення 8-ми контрольних тематичних робіт (по 2 варіанти кожної). На допомогу вчителів підготовлено спеціальний посібник (Зошит моїх досягнень. Українська мова. 5 клас / Н.Б. Голуб, О.М. Горошкіна. Київ: Видавничий дім «Освіта». 2022. – 48 с.).
В умовах суб’єкт-суб’єктної освіти оцінювання здійснюють учитель та кожен учень / кожна учениця. Тому в зошиті після кожної контрольної тематичної роботи розміщено «Лист самооцінювання», у якому учень/учениця визначає своє ставлення до роботи, емоційний стан, дає характеристику завдань за сприйняттям (складне/просте, зрозуміле/незрозуміле) та оцінює кожне завдання в межах передбаченої кількості балів.
Усі передбачені Державним стандартом уміння об’єднано в 4 групи:
1. Уміння працювати з інформацією:
1.1. Знаходити, добирати необхідне
1.2. Унаочнювати
1.3. Сприймати й реагувати
1.4. Робити висновки
1.5. Аналізувати
1.6. Оцінювати
1.7. Виявляти головне/другорядне
1.8. Змінювати форму подання тощо)
2. Текстові вміння:
2.1. Сприймати.
2.2. Інтерпретувати.
2.3. Аналізувати.
2.4. Збагачувати естетичний та емоційно-чуттєвий досвід.
2.5. Осмислювати зміст, ставити запитання.
2.6. Змінювати епізоди.
2.7. Виявляти проблему.
2.8. Формулювати основну думку.
3. Комунікативні вміння:
3.1. Створювати письмові висловлення.
3.2. Висловлювати і захищати власні погляди, думки, ідеї, переконання.
3.3. Взаємодіяти письмово в режимі реального часу (в цифровому середовищі).
3.4. Визначати наміри співрозмовників.
3.5. Висловлювати власне ставлення до події, проблеми, дії, вчинку.
3.6. Регулювати свій емоційний стан.
3.7. Використовувати доцільні для конкретної ситуації жанри мовлення.
3.8. Аналізувати ситуацію спілкування, коригувати її.
4. Мовні вміння:
4. 1. Розуміти й пояснювати роль мови в житті людини й суспільства.
4.2. Виявляти, розуміти й пояснювати мовне явище.
4.3. Досліджувати мовне явище.
4.4. Збагачувати власне мовлення, демонструвати активний словник.
4.5. Використовувати знання мови у мовленнєвій творчості.
4.6. Користуватися словниками.
4.7. Дотримуватися норм літературної мови.
4.8. Редагувати.
Рівні сформованості кожної групи вмінь сегментарно перевіряються в кожній контрольній тематичній роботі. Наприклад, у роботі №1 завдання спрямовані на перевірку сформованості вмінь 1.1., 1.2., 1.3., 1.4.; у роботі № 3 – 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. тощо.
Максимальна кількість балів за виконання кожного завдання – 3, що в сумі за підсумками виконаних завдань дає змогу одержати найвищий бал – 12.
Орієнтири для переведення бальної оцінки у рівні
Значні успіхи (високий) - 3б.
Помітний прогрес (достатній) - 2,5
Має труднощі (середній) - 1,5
Потребує уваги, допомоги (початковий) -0,75.
Отже, запропоновано градацію для оцінювання кожного завдання: «значні успіхи (високий рівень)» – 3 б., «помітний прогрес (достатній рівень)» – 2,5 б., «має труднощі (середній рівень)» – 1,5 б., «потребує уваги, допомоги (початковий рівень)» – 0,75 б.
Для зручності заповнення вчителем/учителькою «Свідоцтва досягнень учня/учениці» в кінці зошита подано орієнтир умінь.
Таблицю результатів внутрішнього розвитку доцільно заповнювати один раз (у кінці року), оскільки для формування й виявлення зазначених у ній показників потрібен час. Найправильніше – доручити цю роботу шкільному психологу.

Авторки : Олена Горошкіна, Ніна Голуб.

Опубліковано в Матеріали МОНУ