Шукайте цензора в собі…( Л. Костенко )

   Мотивація

         Проблемна ситуація: У кого з героїв п’єси І.Франка “Украдене щастя” украдено щастя? (2-3 відповіді учнів)

         Слово вчителя:

         Для того, щоб розв’язати дану проблему, ми маємо попрацювати над змістом найвизначнішого драматичного твору письменника і показати мистецтво І.Франка в розкритті соціально-психологічного конфлікту, виступити в ролі суддів від свого імені, спробувати свої сили в ролі обвинувачів та обвинувачених.

         Обладнання: виставка творів І.Франка, ілюстрації до п’єси “Украдене щастя”, відеозапис твору.

Хід  уроку

         І. Організаційний момент

         ІІ. Оголошення, представлення теми та очікуваних результатів

         Слово вчителя: “Сформулювати мету сьогоднішнього заняття - до снаги кожному з вас, адже подібні подібні формулювання ми мали на попередніх уроках. Скористаємось формулою “Сьогоднішній урок навчить мене…”

(Використовуємо інтерактивну технологію “відкритий мікрофон”)

         Оголошення теми уроку.

         Представлення очікуваних результатів:

         Після цього уроку ви зможете:

• давати оцінку творам драматичного мистецтва;
• вміти аналізувати вчинки людей з точки зору розв’язання соціально-психологічного конфлікту;
• набудете навичок роботи у малих групах;
• визначите своє ставлення до людей, які потрапляють у складні життєві ситуації;
• навчитись оцінювати вчинки людей з точки зору цензора,обвинувача та обвинуваченого.

Надання необхідної інформації

Виступи учнів (виконання технології “випереджувальне навчання”) з проблем:

1. І.Франко і театр.
2. Театр на західноукраїнських землях.
3. Драматургічна спадщина І.Франка.
4. Історія створення драми “Украдене щастя”.

Довідковий матеріал:

1. Любов І.Франка до мистецтва припадає на юнацькі роки. З метою поліпшення репертуару українських театрів, і передусім галицьких, він почав перекладати п’єси зарубіжних та російських авторів. Згодом це захоплення стало настійною потребою його творчого життя. Зробив переклади: “Б.Годунова” , О.Пушкіна, “Фауста”, Гете, драматичної поеми                                      “Каїн” Байрона. Особливий інтерес становили п’єси М.Островського, А.Чехова, М.Гоголя.
2.   Зважаючи на те, що драматургія і театр були найвідсталішою ділянкою в культурному житті Галичини, І.Франко виступив з рядом наукових статей, де висловив демократичні погляди на театр, розробив програму розвитку театру народного, довів, що національне мистецтво стане могутнім засобом у пробудженні визвольних прагнень народних мас (“Руський театр в Галичині”, “Наш театр”, “Уваги про Галицько-Руський театр”, “Русько-український театр”).
3.         3.Значення національного театру за І.Франком:         “Український театр може досягти певної досконалості тільки тоді, коли буде театром виключно народним… Але я не думаю, щоб український театр сьогодні вже мусив обмежуватися самими селянами. Хай він буде народним театром в дещо широкому значенні, хай дає картину української громадськості”.  Але “… театр, котрий піддає прилюдній критиці тільки деякі дрібненькі явища, осмішує або клеймує тільки деякі невеликі покутні хиби, а лишає на боці, промовчує або покриває брехнею головні, основні недостатки суспільності, той театр ніколи не стане вповні національним, не буде школою життя”.  Отже, найважливіше завдання театру - “стати школою життя”.

1. Драматургічна спадщина Франка - невелика. (Складає 9 творів).“Украдене щастя”,“Учитель”,“Рябина”,“Сон князя Святослава”,“Кам’яна душа”,“Послідній крейцар”,“Будка ч. 27”,“ Майстер Чирняк”,“Суд святого Миколая”.Та вершиною сценічного мистецтва є “Украдене щастя”.

ІІІ. Інтерактивна частина

Вчитель:   Послухайте Ліну Костенко:

                   Шукайте цензора в собі

                   Він там живе, дрімучий, без гоління,

                   Він там сидить, як чортик у трубі,

                   І тихо вилучає Вам сумління.

                   Зсередини, потроху, не за раз,

                   Все познімає, де-яка іконка,

                   І непомітно вийме вас - із вас

                   Залишиться одна лиш оболонка.

         Прокоментуйте слова поетеси. Яке відношення вони мають до сьогоднішнього уроку? (Заслуховуємо відповіді 2-3 учнів).

         Висновок учителя.

         Давайте пошукаємо цензора в кожному з героїв друми і з’ясуємо, хто винен в украденому щасті героїв.

Робота над текстом п’єси “Украдене щастя”

Бесіда за запитаннями.

1. Чому автор починає свою драму з розмови Насті і Анни на вечорницях?
2. Чому Настя заздрить Анні? І чи заздрить?
3. Чи забуло, чи змирилося серце Анни з втратою коханого Михайла Гурмана?
4. Якою стає Анна після звістки про повернення М.Гурмана?
5. Якою вона є жінкою для Миколи? Чим це можна пояснити?
6. Чому автор показує зустріч Анни і Михайла саме в тойстрашний для Миколи день?
7. Як веде себе Анна при зустрічі з Михайлом? Чому в перші хвилини ненавидить його?
8. Чи має Михайло право на кохання Анни? Чи можна погрозами зізнатися в своїм коханні?
9. Якого Михайла любить Анна? Чому ніхто з односельчан не розуміє і не підтримує її
10. Чи можна вважати намагання повернути собі підступом і обманом щастя зрадою?
11. Чи можна засуджувати поведінку Анни у взаєминах з Михайлом? Прокоментуйте її ставлення до Миколи.
12. Що підштовхнуло доброго, чесного і порядного Миколу на злочин проти Михайла?
13. Як визріває протест у Миколи? Чи не підштовхує до цього протесту Миколу сам Михайло, бажаючи покінчити з таким життям?

         2. Дивимось найвищу (кульмінаційну) точку у п’єсі (відео)

         Монолог Михайла.

         Завдання дітям: Подумайте, за що просить вибачення Михайло словом “спасибі”.

-         Чи хотів Гурман такого кінця? Як він вигороджує Миколу?

1. Розвиток зв’язного мовлення (використання інтерактивної технології “займи позицію”)

         Яким ви уявляєте життя Анни після смерті Михайла? Чи сприймає вона слова Миколи у фіналі п’єси - чи зможуть вони її розважити? (“Анно, вспокойся, хіба ти не маєш для чого жити?”)

         Учні, визначаючи влучну позицію, стають біля дошки, залежно від їх думки щодо обговорюваної проблеми. Дошку ділимо на 3 частини, відповідно до трьох позицій: за, не маю конкретної позиції, проти. Обираємо кількох учасників і просимо їх обгрунтувати свою позицію або пропонуємо всім, хто поділяє одну і ту ж саму точку зору, обговорити її і вибирати спільні аргументи на її захист. Просимо учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї сторони.

         IV. Підбиття підсумків уроку, оцінювання результатів уроку.

            Інтерактивна технологія «візуалізація»А тепер попробуємо стати цензорами, обвинувачами чи обвинуваченими. Уявімо себе на місці Миколи, Михайла, Анни. І кожен з Вас, перевтілюючись у свого героя, має відповісти на питання:

-         Хто (чи що) винен у трагедії, що сталося?

-         Хто з героїв найбільш обікрадений і чому?

-         Чи можна вважати кожного з героїв у якійсь мірі винуватцем трагедії?

-         Що спричинило до цього?

-         Чи був хтось із них цензором самому собі?

-         Чи був хтось із них обвинувачувачем і кому?

V. Рефлексія уроку

Слухаємо поезію у виконанні підготовленого заздалегідь учня.

-         Я зрадив, так.

Але це біль чи злочин?

Скажу всю правду, ми тепер одні.

Кому з нас гірше?  Я одводжу очі,

а ти у вічі дивишся мені…

І що найтяжче: мука ж моя марна,

бо зрада - діло темне і брудне.

А ти - це ти.

Ти і в стражданні гарна.

Ти можеш навіть пожаліть мене…

Відступник я. Нікчемний я і ниций.

Але ти любиш і тому прости.

Життя - таке велика ковзаниця.

Кому вдалось, не падавши, пройти?

Слово вчителя.

Ці слова належать Грицеві Бобренку із роману у віршах Ліни

Костенко “Маруся Чурай”.

Скажіть, чи зміг би хтось із героїв драми І.Франка

промовити такі слова? Хто і чому?